МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Н А К А З


19.07.2006 N 459


Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

4 серпня 2006 р.

за N 943/12817



Про затвердження Загальних вимог охорони праці працівників гірничодобувних підприємств

Відповідно до вимог статті 28 Закону України "Про охорону праці" (2694-12) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Загальні вимоги охорони праці працівників гірничодобувних підприємств, що додаються.

2. Управлінню правового забезпечення (Сухар А.В.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Державному департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Саварин М.В.) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову Держпромгірнагляду Саварина М.В.


Міністр

ПОГОДЖЕНО:

Перший заступник Міністра

охорони здоров'я України,

Головний державний

санітарний лікар України

Заступник Голови Федерації

профспілок України

Заступник Міністра

промислової політики України

Голова Державного комітету

ядерного регулювання України

Голова Державного комітету

України з питань регуляторної

політики та підприємництва

Заступник директора Фонду

соціального страхування

від нещасних випадків

на виробництві та професійних

захворювань України

В.І.Балога

С.Бережнов

Г.В.Колосюк

С.Г.Грищенко

О.А.Миколайчук

А.В.Дашкевич

О.О.Постоюк


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства України

з питань надзвичайних

ситуацій та у справах

захисту населення

від наслідків Чорнобильської

катастрофи

19.07.2006 N 459

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

4 серпня 2006 р.

за N 943/12817

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

охорони праці працівників гірничодобувних підприємств

1. Загальні положення

1.1. Загальні вимоги охорони праці працівників гірничодобувних підприємств (далі - Загальні вимоги) установлюють вимоги безпеки під час виконання робіт на гірничодобувних підприємствах з підземним або відкритим способом видобування твердої мінеральної сировини з метою забезпечення безпечних умов праці працівників шляхом організації безпечного виробничого процесу та використання засобів праці, захисту від небезпек, безпечного облаштування робочих місць, шляхів пересування працівників, приміщень для санітарно-побутових потреб та відпочинку під час перерв і надання першої медичної допомоги.

1.2. Вимоги цього нормативно-правового акта є обов'язковими для роботодавців і всіх працівників гірничодобувних підприємств незалежно від форми власності і підпорядкованості, а також для підприємств, установ і організацій, зайнятих проектуванням і будівництвом таких підприємств, розробленням і впровадженням технологічних процесів, опрацюванням чи переглядом нормативно-правових актів.

1.3. Правовідносини у сфері діяльності гірничодобувних підприємств з питань охорони праці регулюються Кодексом законів про працю України, Гірничим Законом України, Законами України "Про охорону праці" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

1.4. Під час проведення вибухових робіт слід дотримуватись вимог безпеки відповідно до законодавства та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

1.5. Під час ведення вогневих робіт слід дотримуватись вимог НПАОП 10.0-5.03-04 "Інструкція з ведення вогневих робіт у підземних виробках і надшахтних будівлях", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.10.2004 N 236.

2. Терміни і визначення

2.1. Гірничодобувні підприємства - підприємства, що видобувають тверду мінеральну сировину підземним або відкритим способом і діяльність яких полягає у:

видобуванні мінеральної сировини;

пошукових роботах з метою подальшого видобування мінеральної сировини;

підготуванні видобутого матеріалу до подальшого використання або його продажу.

2.2. Тверда мінеральна сировина - корисні копалини (у тому числі вугілля та горючі сланці), які є сировиною для виробництва металів, кислот, лугів, солей, добрив, органічних речовин та інших хімічних продуктів.

2.3. Робоча зона - визначений простір, у якому розташовано робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

2.4. Небезпечна зона - простір, у якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничого чинника.

2.5. Аварійно-рятувальна служба (формування) - професійна воєнізована служба, діяльність якої спрямована на організацію та здійснення заходів щодо запобігання аваріям на гірничодобувних підприємствах та їх ліквідації, рятування людей.

2.6. Самозаймання - займання корисних копалин і гірничих порід внаслідок їх окислення.

2.7. Свердловина - циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами.

3. Обов'язки роботодавця і працівників щодо організації забезпечення і додержання вимог з охорони праці

3.1. Обов'язки роботодавця

Ці обов'язки встановлені законодавством України про охорону праці відповідно до статей 153, 158 Кодексу законів про працю України, розділів V, VII Гірничого Закону України, статті 13 Закону України "Про охорону праці" та статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

3.1.1. Організація охорони праці

З метою створення на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог законодавства України про охорону праці та інших нормативно-правових актів, забезпечення протиаварійного захисту підприємства, передбаченого його проектом, а також додержання вимог законодавства щодо прав працівників роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці.

3.1.2. Облаштування робочих зон

Під час облаштування робочих зон необхідно передбачити захист від небезпеки відповідно до вимог НПАОП 10.0-1.01-05 "Правила безпеки у вугільних шахтах", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16.11.2004 N 257, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2005 за N 327/10607. Захисні засоби повинні підтримуватись у робочому стані, шкідливі речовини або відходи необхідно видаляти або зберігати у відповідних умовах, щоб вони не спричиняли шкідливого впливу і небезпеку здоров'ю працівників.

Робочі місця повинні бути облаштовані відповідно до основних положень і вимог ергономіки.

Якщо на робочому місці працює тільки один працівник, необхідно забезпечити його засобами зв'язку.

3.1.3. Призначення відповідальних осіб

За кожною робочою зоною закріплюється призначена роботодавцем відповідальна особа, яка повинна мати необхідні досвід і кваліфікацію для виконання цих функцій.

3.1.4. Контроль

Контроль за безпечним веденням робіт і захистом здоров'я працівників під час виконання виробничих операцій повинен здійснюватись особами, які мають необхідний досвід, кваліфікацію і для виконання цієї функції призначені роботодавцем або вповноваженою ним особою.

Особа, що здійснює контроль, повинна відвідувати робочі зони як мінімум один раз щозміни відповідно до системи управління охороною праці на підприємстві.

3.1.5. Забезпечення кваліфікованими працівниками

У кожній робочій зоні повинна перебувати достатня для виконання відповідних завдань кількість працівників, що мають необхідні кваліфікацію, досвід і освіту.

3.1.6. Інструктаж і навчання працівників

Працівники повинні бути проінструктовані, пройти навчання, а в разі потреби - спеціальне навчання, з питань охорони праці і захисту здоров'я відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511.

3.1.7. Забезпечення інструкціями підприємства

Для кожної робочої зони повинні бути розроблені інструкції підприємства з питань охорони праці, які повинні містити вимоги безпеки щодо захисту здоров'я працівників і безпечного виконання робіт та використання засобів праці, контроль безпечного ведення гірничих робіт у небезпечних зонах та вимоги пожежної безпеки.

Інструкції повинні містити також вимоги щодо застосування аварійно-рятувальних засобів, а також рекомендації до дій, необхідних у разі виникнення аварійної ситуації.

3.1.8. Припинення певних видів робіт

Припинення певних видів робіт, які є небезпечними, або такими, які є безпечними, але можуть призвести до небезпеки в разі збігу їх з іншими видами робіт, здійснюється відповідальною особою перед початком робіт.

3.1.9. Систематична перевірка здійснення заходів безпеки праці

Роботодавець повинен організувати систематичну перевірку здійснення заходів, передбачених системою управління охороною праці на підприємстві.

3.2. Обов'язки працівника

Ці обов'язки встановлені законодавством України про охорону праці відповідно до статті 159 Кодексу законів про працю України, статті 41 Гірничого Закону України, статті 14 Закону України "Про охорону праці", статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

3.2.1. Знати і виконувати вимоги безпеки, установлені законодавством, цими Загальними вимогами та іншими нормативно-правовими актами про охорону праці, правилами поведінки з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, а також додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

3.2.2. Дбати про особисту безпеку і здоров'я, про безпеку і захист здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт або під час перебування на території підприємства.

3.2.3. Під час виконання робіт користуватися засобами індивідуального захисту. Негайно повідомляти керівника робіт або гірничого диспетчера про ознаки виникнення аварії або нещасного випадку.

3.2.4. Проходити попередні та періодичні медичні огляди в установленому законодавством порядку. Надавати першу медичну допомогу потерпілим унаслідок нещасного випадку або гострого захворювання.

3.2.5. В особливо небезпечних підземних умовах шахт і рудників (копалень) не допускати порушення режиму вентиляції гірничих виробок, норм контролю за станом аерогазового середовища, загазування та запилення гірничих виробок і робочих місць до вибухонебезпечних концентрацій, проведення робіт у небезпечних зонах без виконання протиаварійних заходів, передбачених правилами безпеки.

3.2.6. Під час аварій діяти за планом ліквідації аварій підприємства.

4. Загальні вимоги охорони праці для підприємств з підземним і відкритим способом видобування мінеральної сировини

4.1. Вибір засобів праці

Механічні та електричні засоби праці слід вибирати, установлювати, приймати в експлуатацію, експлуатувати і піддавати контролю з обов'язковим урахуванням захисту здоров'я працівників і вимог безпеки відповідно до нормативно-правових актів: НПАОП 10.0-5.11-04 "Інструкція з електропостачання і застосування електроустаткування на шахтах, небезпечних за раптовими викидами, що розробляють круті пласти", НПАОП 10.0-5.13-04 "Інструкція з визначення струмів короткого замикання, вибору і перевірки установок максимального струмового захисту в межах напругою до 1200В", НПАОП 10.0-5.16-04 "Інструкція з безпечного проведення робіт у підземних електроустановках", НПАОП 10.0-5.17-04 "Інструкція з перевірки максимального струмового захисту шахтних апаратів", затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.10.2004 N 236.

Якщо ці засоби праці належать до сфери виробництва, у якій існує або може виникнути небезпека пожежі, вибуху газів, випарів або легкозаймистих рідин, вони повинні бути придатними для використання у цих умовах і відповідати вимогам нормативно-правових актів НПАОП 10.0-5.12-04 "Інструкція з електропостачання і застосування електроустаткування в провітрюваних ВМП тупикових виробках шахт, небезпечних за газом" і НПАОП 10.0-5.15-04 "Інструкція з огляду та ревізії рудникового вибухобезпечного електроустаткування", затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.10.2004 N 236.

У разі потреби засоби праці повинні бути оснащені відповідними спеціальними захисними пристроями на випадок виникнення порушень у роботі цих засобів.

Механічні засоби праці повинні бути надійними, не мати видимих пошкоджень.

Електричні засоби праці повинні за своїми параметрами і потужністю відповідати своєму призначенню.

Механічні та електричні засоби праці повинні бути так встановлені і захищені, щоб не могли стати причиною небезпеки.

4.2. Організація контролю

4.2.1. Загальний контроль

Загальний систематичний контроль здійснюється за станом атмосфери, мікроклімату робочої зони, рівнями шуму, вібрації, освітлення, запиленості, загазованості та іншими небезпечними факторами відповідно до вимог нормативно-правових актів: ДСП 3.3.1.095-2002 "Державні санітарні правила та норми "Підприємства вугільної промисловості", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.12.2002 N 468, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.06.2003 за N 498/7819 (далі - Державні санітарні правила та норми "Підприємства вугільної промисловості"), ДСН 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень), ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ "Методы измерения шума на рабочих местах" та НПАОП 10.0-5.08-04 "Інструкція з виміру концентрації пилу в шахтах та обліку пилових навантажень", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.10.2004 N 236.