НПАОП 0.00-5.39-14. Інструкція щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловиннихзарядів на відкритих гірничих роботах (54554)

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІУКРАЇНИ

НАКАЗ

12.05.2014 № 342

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 2014 р. за № 563/25340

Про затвердження Інструкції щодо запобігання, виявлення іліквідації відмов свердловинних зарядів на відкритих гірничихроботах

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», статті 5 Закону України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах, що додається.
2. Вважати такою, що не застосовується на території України, «Технологическую инструкцию по предупреждению, обнаружению и ликвидации отказавших скважинных зарядов ВВ на открытых горных работах», узгоджену Державним комітетом України по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду (Держгіртехнаглядом України) 16 березня 1992 року (НПАОП 0.00-5.36-92).
3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому законодавством порядку:
4. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
5. внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.
6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Ю. Продан

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 12.05.2014 № 342

Зареєстровано в

Міністерстві

юстиції України

28 травня 2014 р.

за № 563/25340

ІНСТРУКЦІЯ

щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловиннихзарядів на відкритих гірничих роботах

1. Загальні положення
2. Ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, діяльність яких пов'язана із запобіганням, виявленням і ліквідацією відмов свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах.
3. Ця Інструкція визначає вимоги щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах.
4. Вимоги цієї Інструкції обов'язкові для виконання посадовими особами і працівниками суб'єктів господарювання, які виконують підривні роботи на відкритих гірничих роботах.

ІІ.Терміни та визначення понять

1. У цій Інструкції терміни та поняття вживаються у значеннях, що визначені Гірничим законом України, Законами України «Про охорону праці», «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення», Правилами безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12 червня 2013 року № 355, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05 липня 2013 року за № 1127/23659 (далі - НПАОП 0.00-1.66-13).
2. Інші терміни вживаються в таких значеннях:

виконавчий блок - пристрій, що по радіоканалу приймає команду на вибух та передає у підривну мережу імпульс для її ініціювання;

відмова свердловинних зарядів - повна або часткова відсутність детонації заряду, його частини або групи зарядів після посилання у підривну (електропідривну) мережу ініціюючого імпульсу;

групова відмова свердловинних зарядів - відмова свердловинних зарядів, що сталася в межах одного або декількох ступенів уповільнення та не призвела до відмов свердловинних зарядів сусідніх або наступних секцій блока;

заукіска уступу - приведення нахилу уступу у безпечний стан (у кар’єрі);

перебур - частина підривної свердловини, що розташована нижче проектної позначки горизонту;

підривний персонал - працівники (робітники та технічні керівники), які безпосередньо задіяні в технологічному процесі проведення підривних робіт;

репер - знак, що позначає точку на поверхні.

1. Позначення та скорочення, що вживаються в цій Інструкції:

ВР - вибухова речовина;

ВМ - вибухові матеріали;

ДШ - детонуючий шнур;

ЕД - електродетонатор;

ЗІ - засоби ініціювання;

КД - капсуль-детонатор;

ЛНО - лінія найменшого опору;

МВ - масовий вибух;

НСІ - неелектрична система ініціювання;

ПД - проміжний детонатор;

ПР - піротехнічне реле;

ТУ - технічні умови.

1. Класифікація відмов свердловинних зарядів
2. Випадки, коли свердловинні заряди не можуть бути підірвані з причин технічного характеру (непереборні порушення підривної (електропід- ривної) мережі, зменшення сприйняття до ініціюючого імпульсу ВР тощо), розглядаються як відмови свердловинних зарядів.
3. Відмови свердловинних зарядів поділяються на:

• одиночні - відмова одиночного заряду ВР у блоці чи декількох несуміжних зарядів ВР у різних частинах блока;
• групові - відмова двох або більше суміжних зарядів ВР у межах блока, що підривався;
• масові - відмова вибуху всіх зарядів ВР одного або декількох блоків, що підривалися одночасно.

1. За періодичністю появи відмови свердловинних зарядів поділяються на:

• випадкові - з'являються нерегулярно, з різних причин;
• систематичні - регулярно повторюються та мають однакові причини виникнення.

1. Причини відмов свердловинних зарядів під час ведення підривнихробіт
2. Відмови зарядів ВР у кар'єрах можуть бути викликані причинами технічного, технологічного та організаційного характеру.
3. Технічні причини відмов свердловинних зарядів:

• застосування неякісних ВР або ЗІ;
• несправність приладів, що застосовуються під час виконання підривних робіт;
• шкідливий вплив середовища (обводненість, наявність флегматизуючих факторів, що впливають на ВМ, тощо).

1. Технологічні причини відмов свердловинних зарядів:

• невірний вибір або недотримання параметрів підривних робіт;
• невірний вибір параметрів ініціювання ВР;
• невірний вибір схеми підривної мережі або послідовності підривання окремих ділянок або блоків;

недотримання технології заряджання свердловин.

1. Організаційні причини відмов свердловинних зарядів:

• неякісне виконання робіт із заряджання та виконання забивки свердловин і монтажу підривної мережі;
• низька або недостатня кваліфікація персоналу, відсутність контролю за виконанням робіт із заряджання та виконання забивки свердловин і монтажу підривної мережі;
• недотримання ТУ щодо застосування ВМ;
• непроведення аналізу причин відмов свердловинних зарядів, що сталися раніше.

•

1. Заходи з попередження відмов свердловинних зарядів
2. Загальні заходи
3. 1. Усі ВМ, підривні та контрольно-вимірювальні прилади перед застосуванням повинні проходити перевірку щодо справності та підготовку до застосування.
   2. Перевірка щодо справності та підготовка до застосування здійснюються на складах ВМ або на спеціально відведених для цього місцях з метою виключення потрапляння на підривні роботи несправних приладів і неякісних ВМ, що не відповідають ТУ на їх застосування.
   3. Під час вибору ЗІ слід враховувати особливості ПД, властивості та характеристики ініціювання ВР (критичний діаметр, щільність), умови підривання (обводненість, хімічний склад порід).
   4. У разі виникнення сумнівів щодо якості ВМ необхідно провести їх огляд на предмет цілісності, а також провести випробування в разі необхідності, а саме:

ДШ - на еластичність, водонепроникність, сприйнятливість до детонації;

ПР - на розкид часу уповільнення, безвідмовність передачі детонації;

НСІ - на надійність спрацювання;

КД та шашки-детонатори - на спроможність детонації;

ЕД - на відповідність опору, вказаному на упаковці;

ВР - на повноту детонації згідно з вимогами їх ТУ.

1. Під час виконання МВ найбільш характерними відмовами є:

відмови поверхневої підривної мережі (блочних та міжблочних магістралей ДШ, поверхневих пристроїв НСІ), електропідривної мережі (ЕД, пристроїв управління підриванням радіоканалом);

відмови підривної мережі (ДШ або внутрішньосвердловинних пристроїв НСІ).

1. У разі використання НСІ відмови свердловинних зарядів виникають з причини заводських дефектів хвилеводів і КД, їх механічних пошкоджень під час транспортування і монтажу підривної мережі. Причинами можуть бути відхилення від схем комутації та помилки, що допущені під час монтажу підривної мережі.
2. 1. Надійність (безвідмовність) поверхневої підривної мережі залежить від надійності ДШ, ПР, пристроїв НСІ та ЕД, якості монтажу та умов дублювання всіх елементів підривної мережі (поверхневої та внутрішньосвердло- винної), а також від параметрів підривання та гірничо-геологічних характеристик масиву, що підривається.
3. Попередження виникнення відмов під час заряджання свердловин
4. 1. Підставою для початку заряджання свердловин є затверджений посадовою особою (технічним керівником) паспорт МВ блока (блоків).
   2. Заряджання свердловин може проводитися як після повного буріння блока, так і після прийняття під заряджання частини обуреного блока за умови дотримання величини забороненої зони.

У складних гірничо-геологічних умовах (нестійкість порід, що обурюються, пливуни тощо) дозволяється заряджати свердловини (крім свердловин вогневого буріння) частини обуреного блока (безпосередньо слідом за бурінням) за умови внесення спеціальних заходів до типового проекту ведення підривних робіт суб’єкта господарювання.

1. Під час заряджання свердловин слід дотримуватися встановленого паспортом МВ переліку ВР, конструкції та величини зарядів у свердловинах, типу і кількості ПД і ЗІ.
2. 1. Під час заряджання не допускається попадання в заряд ВР шматків породи та сторонніх матеріалів (предметів). Устя свердловин мають бути очищені від породи, сторонніх матеріалів (предметів) у радіусі не менше ніж 0,7 м. Устя свердловин у нестійких породах слід закріплювати обсадними трубами.
   2. У разі застосування в обводнених свердловинах комбінованих зарядів забороняється намокання неводостійкої ВР. Для цього слід вибирати висоту колонки заряду водостійкої ВР, яка б забезпечувала повне перекриття стовпа води у свердловині. Заряджання неводостійкої ВР проводиться після повної усадки водостійкої ВР і стабілізації рівня води.
   3. У разі застосування зарядів з повітряними проміжками слід використовувати пристрої та пристосування для утворення повітряних порожнин, що виключають осідання верхньої колонки заряду ВР.
   4. Під час заряджання свердловин контурного ряду мають бути вжиті заходи, що попереджують падіння заряду на дно свердловини. Заряд ВР слід надійно закріпити до міцного шнура або мотузки по всій довжині заряду.
   5. Під час заряджання обводнених свердловин не допускається утворення пробок і зависань окремих частин заряду ВР. У разі ручного заряджання ВР засипають невеликими порціями (10-20 кг).

Під час механізованого заряджання свердловин слід дотримуватися безперервності процесу заряджання з урахуванням типу ВР. Забивку свердловин слід проводити після заміру висоти колонки ВР та після закінчення її усадки.

1. Виготовлення ПД із пресованих і литих шашок має виконуватися відповідно до технічної документації щодо застосування цих шашок і засобів їх ініціювання.
2. 1. Свердловинний ДШ має бути виготовлений з цілого відрізка шнура, зрощування його ниток забороняється. Нитки ДШ, ПД, що виходять із свердловини, повинні мати однакову довжину і бути злегка натягнутими, щоб уникнути утворення петель шнура всередині свердловини. Ця вимога відноситься також до хвилеводу внутрішньосвердловинних пристроїв НСІ.
   2. Під час виконання підривних робіт у складних погодних умовах (сніг, туман, заметіль) заряджені свердловини мають бути позначені розпізнавальними знаками і легко проявлятися під час монтажу підривної мережі.
   3. Під час застосування ДШ його кінцеві відрізки за необхідності гідроізолюють.
   4. Якщо в процесі заряджання сталося обвалення свердловини і частина заряду залишилася пересипаною породою, то слід цю свердловину доза- рядити, ввести додатковий ПД і включити його до загальної підривної мережі.
   5. Пробка з ВР, що утворилася під час заряджання свердловини, усувається пробійником, зробленим з матеріалу, що не дає іскри.
   6. Місце розташування свердловини, в якій можлива відмова заряду ВР (утягування бойовика через забивку в разі осідання заряду, перекриття частини заряду породою або інша підозра на відмову), позначається на ви- копіюванні блока, що підривається, а також на плані гірничих робіт, а після підривання має бути перенесено на план бурових робіт блока на нижньому горизонті.
3. Попередження відмов свердловинних зарядів під час монтажупідривної мережі
4. 1. Монтаж підривної мережі має виконуватися в суворій відповідності з паспортом МВ блока (блоків). Після закінчення монтажу підривної мережі проводиться її ретельний огляд та усуваються всі виявлені дефекти. Особливу увагу слід звертати на якісне виконання з'єднань ДШ, внутрішньосвердло- винних і поверхневих пристроїв НСІ, установку ПР по ходу детонації та виявлення ділянок ДШ з дефектами (потоншення, пропуски серцевини тощо).
   2. Під час монтажу та прокладання підривної мережі ДШ або хвилеводів НСІ забороняється утворення витків і скруток, петель, перегинів і гострих кутів, що різко змінюють напрямок детонаційної хвилі.

Забороняється з'єднання внакладку кінців ДШ із магістраллю проти ходу детонаційної хвилі.

У разі перетину ДШ між ними має поміщатися прокладка з грунту або дерева товщиною не менше ніж 10 см.

У разі прокладання ДШ через каміння забороняється укладати шнур на гострі грані каменів.