ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Науково-технічна рада
Р І Ш Е Н Н Я
09.12.2002 N 12
Про Тимчасові методичні рекомендації щодо
визначення вартості ремонту і модернізації
пасажирських та вантажних ліфтів, які
використовуються в будинках житлового та цивільного
призначення
Науково-технічна рада В И Р І Ш И Л А:
1. Схвалити і рекомендувати до застосування представлені
Управлінням експлуатації житлового фонду Держжитлокомунгоспу за
погодженням з Держбудом України Тимчасові методичні рекомендації
щодо визначення вартості ремонту і модернізації пасажирських та
вантажних ліфтів, які використовуються в будинках житлового та
цивільного призначення, розроблені у зв'язку з введенням в дію
Доповнення N 3 до ДБН Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості
будівництва" ( v0080509-02 ).
2. Управлінню експлуатації житлового фонду
Держжитлокомунгоспу (Кірюшин В.М.) забезпечити доведення
зазначених Тимчасових методичних рекомендацій до заінтересованих
організацій.
Голова НТР Г.М.Семчук
СХВАЛЕНО
Рішення НТР Державного
комітету України з питань
житлово-комунального
господарства
09.12.2002 N 12
Тимчасові методичні рекомендації
щодо визначення вартості ремонту і модернізації
пасажирських та вантажних ліфтів,
які використовуються в будинках житлового
та цивільного призначення*
--------------
* В подальшому - ремонту і модернізації пасажирських та
вантажних ліфтів.
I. Загальна частина
1.1 Тимчасові методичні рекомендації розроблено у зв'язку з
різним рівнем технічної готовності учасників інвестиційного
процесу до визначення вартості ремонту ліфтів за однорівневою
системою ціноутворення.
1.2 Положення методичних рекомендацій дозволяють визначати
(до введення в дію ресурсних елементних кошторисних норм на ремонт
ліфтів) вартість ремонту і модернізації пасажирських та вантажних
ліфтів на всіх стадіях їх здійснення відповідно до Правил
визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000 з урахуванням
Доповнення N 3 ( v0080509-02) з використанням показників
трудовитрат, наведених у "Каталоге унифицированных единичных
расценок на ремонт пассажирских и грузовых лифтов и подъемников",
затвердженому наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27 листопада
1984 року N 329 (в подальшому КУЕР).
1.3 Кошторисна документація, розроблена відповідно до
положень цих Тимчасових методичних рекомендацій, в подальшому
використовується як інвесторська кошторисна документація, а також
для розрахунків за обсяги виконаних робіт.
1.4 інвесторська кошторисна документація, розроблена
відповідно до положень цих Тимчасових методичних рекомендацій,
обов'язковому перегляду не підлягає.
II. Визначення прямих витрат в інвесторській
кошторисній документації
2.1 Прямі витрати визначаються з використанням нормативної
бази КУЕР з урахуванням рекомендацій, наведених далі. Норми на
окремі види робіт, не охоплені КУЕР, розробляються додатково.
2.1.1 Заробітна плата (основна та додаткова) робітників,
зайнятих на ремонті та модернізації ліфтів, визначається на
підставі трудовитрат, зазначених в КУЕР, збільшених в 1,4 раза, та
вартості людино-години, яка відповідає середньому нормативному
розряду робіт 3,8. Час використання робітниками-ремонтниками
механізованого знаряддя, що застосовується під час виконання робіт
(лебідки, домкрати, талі тощо), включено до норм трудовитрат
робітників-ремонтників.
Вартість людино-години згаданих робітників на об'єктах,
ремонт яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів
підприємств, установ та організацій державної власності,
приймається за погодженням із замовником, як правило, в межах,
рекомендованих Держбудом України, а на об'єктах, ремонт яких
здійснюється за рахунок інших джерел фінансування - за погодженням
із замовником.
2.1.2 Для врахування ускладнених умов виконання робіт до
трудовитрат робітників, визначених відповідно до п. 2.1.1 цих
Тимчасових методичних рекомендацій, застосовуються такі
коефіцієнти:
- в будівлях, що експлуатуються, в діючих цехах - 1,1;
- при особливо незручних умовах праці - 1,5;
- при температурі повітря на робочому місці вище 40 градусів
- в приміщеннях, а також при виконанні робіт в діючих цехах
підприємств зі шкідливими умовами праці, де робітникам підприємств
скорочено робочий день, а робітники, зайняті на ремонті, мають
робочий день звичайного продовження - 1,25.
Примітки:
1. Застосування зазначених коефіцієнтів при складанні
кошторисної документації має обгрунтовуватись дефектними
відомостями, а при розрахунках за виконані роботи - актами, що
фіксують дійсні умови виконання робіт.
2. При виконанні робіт в умовах, перелічених в п. 2.1.2, може
застосовуватись тільки один з коефіцієнтів.
2.1.3 Кошторисна вартість матеріалів, виробів та запасних
частин визначається на підставі потреби в них, розрахованої
виходячи з обсягів робіт за дефектними актами, та обгрунтованих
поточних цін на матеріали, які враховують відпускну ціну, вартість
тари, упаковки, реквізиту, транспортування і вантажних робіт,
заготівельно-складські витрати.
Вартість матеріалів може уточнюватись в залежності від виду
договірної ціни - твердої, періодичної чи динамічної, - відповідно
до положень ДБН Д.1.1-1-2000 з урахуванням Доповнення N 3
( v0080509-02 ).
2.1.4 При відсутності в одиничних розцінках КУЕР норм
трудовитрат з демонтажу (розбирання) окремих вузлів та деталей
трудовитрати на демонтаж (розбирання) приймаються за відповідними
нормами витрат труда робітників, зайнятих на ремонті та
модернізації ліфтів, визначених з урахуванням п. 2.1.1 і
застосуванням таких коефіцієнтів:
а) устаткування (крім кабелів), що може використовуватись в
подальшому, з укладанням деталей обладнання в ящики, зі
змащуванням антикорозійним шаром та складанням пакувальних
специфікацій - 0,5;
б) устаткування, що може використовуватись у подальшому, без
консервації і пакування - 0,4;
в) обладнання, що використовується як брухт - 0,3;
г) кабелі, що можуть використовуватись повторно - 1,0.
2.1.5 При визначенні вартості ремонту ліфтів, характеристики
яких мають відхилення від передбачених нормами КУЕР, до витрат
труда робітників, визначених відповідно до п.
2.1.1 цих Методичних рекомендацій, застосовуються такі
коефіцієнти:
- 1,13 - при ремонті ліфтів з груповим (парним) керуванням на
кожен ліфт у групі;
- 1,13 - при ремонті пасажирських ліфтів вантажопідйомністю
630 (500) кг зі швидкістю руху 1,0 м/сек. із системою об'єднаного
керування для адміністративних будинків.
III. Визначення загальновиробничих витрат
3.1 Загальновиробничі витрати розраховуються на підставі
положень розділу 4 ДБН Д.1.1- 1-2000 з урахуванням Доповнення N 3
( v0080509-02 ) згідно з наступним:
- усереднений коефіцієнт переходу від
нормативно-розрахункової трудомісткості робіт, які передбачаються
у прямих витратах, до трудовитрат працівників, заробітна плата
яких враховується у загальновиробничих витратах, приймається в
розмірі, рекомендованому Держбудом, - 0,068 (додаток 3 до ДБН
Д.1.1-1-2000 з урахуванням Доповнення N 3 ( v0080509-02 );
- усереднений показник для визначення коштів на покриття
решти статей загальновиробничих витрат приймається в розмірі,
рекомендованому Держбудом, - 0,49 грн./люд.-год. (додаток 3 до ДБН
Д.1.1-1-2000 з урахуванням Доповнення N 3 ( v0080509-02 ).
IV. Визначення коштів на зведення та розбирання
титульних тимчасових будівель та споруд
Кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель
та споруд, необхідних для забезпечення виробничих потреб ремонту,
а також для розміщення й обслуговування працівників, в
інвесторській кошторисній документації і при розрахунках
визначаються відповідно до положень ДБН Д.1.1-1-2000 з урахуванням
Доповнення N 3 ( v0080509-02 ).
V. Визначення додаткових витрат при виконанні
ремонтних робіт у зимовий період
Додаткові витрати при виконанні ремонтних робіт у зимовий
період в інвесторській кошторисній документації і при розрахунках
визначаються відповідно до положень ДБН Д.1.1-1-2000 з урахуванням
Доповнення N 3 ( v0080509-02 ).
VI. Визначення додаткових витрат при виконанні
ремонтних робіт у літній період
Додаткові витрати при виконанні ремонтних робіт у літній
період в інвесторській кошторисній документації і при розрахунках
визначаються відповідно до положень ДБН Д.1.1-1-2000 з урахуванням
Доповнення N 3 ( v0080509-02 ).
VII. Визначення кошторисного прибутку
Кошторисний прибуток на об'єктах, ремонт яких здійснюється із
залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і
організацій державної власності, приймається з урахуванням
рекомендованого Держбудом за погодженням з Мінекономіки
усередненого показника у розмірі 1,55 грн. в розрахунку на одну
людино-годину загальної кошторисної трудомісткості робіт (Додаток
12 до ДБН Д.1.1-1-2000 з урахуванням Доповнення N 3
( v0080509-02 ).
VIII. Визначення адміністративних витрат
8.1 Адміністративні витрати розраховуються на підставі
положень розділу 4 ДБН Д.1.1-1- 2000 з урахуванням Доповнення N 3
( v0080509-02 ).
8.2 Розмір коштів на покриття адміністративних витрат в
інвесторській кошторисній документації приймається з урахуванням
рекомендованого Держбудом усередненого показника у розмірі 0,32
грн. в розрахунку на одну людино-годину загальної кошторисної
трудомісткості робіт (Додаток 13 до ДБН Д.1.1-1-2000 з урахуванням
доповнення N 3 ( v0080509-02 ).
До кошторисного розрахунку вартості робіт включаються
встановлені чинним законодавством податки, збори, обов'язкові
платежі, не враховані складовими вартості робіт. Розмір цих витрат
визначається виходячи з норм і бази для їх нарахування,
встановлених відповідними постановами Уряду.
"Ціноутворення у будівництві",
N 1, січень, 2003 р.
Збірник офіційних документів та роз'яснень. Державний комітет
будівництва, архітектури та житлової політики України. К.:
"ІНПРОЕКТ".
