ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЗВ'ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ

Н А К А З

28.04.2004 N 88


Про затвердження та введення у дію Положення
з питань обстеження, оцінки технічного стану,
паспортизації та поточної експлуатації будівель
та споруд у галузі зв'язку


З метою підвищення якості проведення обстеження, оцінки
технічного стану, проведення паспортизації та поточної
експлуатації будівель і споруд у галузі зв'язку Н А К А З У Ю:

1. Затвердити та ввести у дію з 01.05.2004 нормативний
документ "Положення з питань обстеження, оцінки технічного стану,
паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд в галузі
зв'язку" (далі - Положення), що додається.

2. Державному підприємству - Українському науково-дослідному
інституту зв'язку (Хиленко В.В.) включити Положення до
інформаційного покажчика нормативних документів галузі зв'язку.

3. Розмістити наказ та Положення на веб-сайті Держкомзв'язку
(Поліщук І.Ю.).

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

В.о. Голови Л.І.Нетудихата

ПОГОДЖЕНО:

Державний комітет України
з будівництва та архітектури


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
зв'язку та інформатизації
України
28.04.2004 N 88


ПОЛОЖЕННЯ
з питань обстеження, оцінки технічного стану,
паспортизації та поточної експлуатації
будівель та споруд в галузі зв'язку


1. ПОЛОЖЕННЯ З ОБСТЕЖЕННЯ, ОЦІНКИ ТЕХНІЧНОГО
СТАНУ, ПАСПОРТИЗАЦІЇ ТА ПОТОЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД В ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ

1.1. Загальні положення
1.1.1. Це Положення з питань обстежень, оцінки технічного
стану, паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд в
галузі зв'язку (далі - Положення) поширюється на обстеження,
оцінку технічного стану та паспортизацію (далі - обстеження та
паспортизація) виробничих споруд та будівель підприємств
електрозв'язку (далі - будівель (споруд) в галузі зв'язку).
1.1.2. Положення не поширюється:
на ті види обстеження, які регламентується іншими
нормативними документами (див. додаток 2.8-2.9);
на дослідницькі обстеження, які виконуються
науково-дослідними організаціями для отримання наукових даних;
на контрольні обстеження, які виконуються під час
будівництва.
1.1.3. При виконанні робіт з обстеження та паспортизації
будівель (споруд) в галузі зв'язку слід керуватися вимогами
нормативних документів у галузі будівництва, що діють на території
України.
1.1.4. Обстеження та паспортизація будівель (споруд) в галузі
зв'язку виконуються для визначення та документування у
встановлений термін їх стану та придатності (або непридатності) до
подальшої експлуатації.
1.1.5. Роботи з обстеження для паспортизації будівель
(споруд) в галузі зв'язку повинні виконуватися спеціалізованими
організаціями з проведення обстежень та паспортизації існуючих
будівель та споруд, забезпечення їх надійності й безпечної
експлуатації (далі - спеціалізована організація). Право
спеціалізованої організації на проведення обстежень та
паспортизації має бути підтверджене Державною ліцензією на
виконання спеціальних видів робіт при проектуванні та будівництві
із зазначенням у додатку до ліцензії саме тих типів будівель
(споруд), які в кожному конкретному випадку потрібно обстежити та
паспортизувати. Ці організації також повинні відповідати вимогам,
що викладені в Правилах про спеціалізовані організації з
проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель (споруд) в
галузі зв'язку для забезпечення їх надійності і безпечної
експлуатації, затверджених наказом Держбуду та
Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288 ( z0423-98 ).
Цей порядок розповсюджується також на ті організації, які
залучаються до виконання робіт на субпідрядних засадах, у тому
числі - до виконання спеціальних обстежень (вишукування,
дослідження, випробування та ін.).
Обстеження будівель (споруд) в галузі зв'язку як самостійний
вид робіт може виконуватись як спеціалізованими організаціями, так
і іншими організаціями, які мають Державну ліцензію на виконання
спеціальних видів робіт з проектування та будівництва.
1.1.6. Усі будівлі (споруди) в галузі зв'язку, незалежно від
їх призначення, форми власності, віку, капітальності, технічних
особливостей підлягають періодичним обстеженням з метою визначення
оцінки їх технічного стану та паспортизації, а також вжиття
обгрунтованих заходів для забезпечення надійності та безпеки при
подальшій експлуатації (консервації).
Відповідно до викладеного рекомендується для кожної будівлі
(споруди) в галузі зв'язку обстежувати (оцінювати):
техногенні зміни навколишнього середовища;
інженерно-геологічні умови майданчика;
хімічний склад ірунтових вод;
конструкції та споруди, що захищають будівлі (споруди) від
небезпечних геологічних процесів;
вимощування та елементи благоустрою;
основи та фундаменти;
вводи та випуски інженерних мереж;
підземні несучі, огороджувальні та гідроізоляційні
конструкції;
стан повітряного середовища в будівлі (споруді) та навколо
нього (температура, вологість, повітрообмін, хімічний склад
повітря);
надземні несучі та огороджувальні конструкції;
покриття та покрівлі;
антикорозійний та вогнестійкий захист конструкцій, підлоги,
зовнішнє та внутрішнє опорядження;
теплотехнічні, сантехнічні, протипожежні та вентиляційні
системи і обладнання;
ізоляційні покриття;
інші елементи будівель (споруд) в галузі зв'язку та їх
систем, проектування та влаштування яких регламентується ДБН
(СНіП) або відомчими нормами.
1.1.7. Обстеження та паспортизація будівель (споруд) в галузі
зв'язку повинні виконуватися регулярно (планове обстеження) з
періодичністю, яка встановлюється у відомчих правилах
(інструкціях) з експлуатації будівель (споруд).
Термін першого (після введення в експлуатацію) обстеження та
паспортизації будівель (споруд) в галузі зв'язку повинен
встановлюватися проектною організацією (автором проекту). Термін
наступних обстежень та паспортизації визначається спеціалізованою
організацією, яка виконувала перше обстеження з метою
паспортизації.
При визначенні термінів планових обстежень та паспортизації
технічного стану будівель (споруд) рекомендується ураховувати такі
основні фактори:
рівень безпеки будівель (споруд);
конструктивні особливості будівель (споруд) та характеристики
їх основ;
наявність в конструкціях будівель (споруд)
контрольно-вимірювальної апаратури;
досвід експлуатації аналогічних будівель (споруд).
Строки планових обстежень будівель (споруд) рекомендується
призначати в залежності від коефіцієнта безпеки за формулою:

Т = Т х К , років
б б

де Т - термін до першого планового обстеження для будівель
б
(споруд), що знаходяться в середніх для даної галузі умовах
експлуатації;

К - коефіцієнт безпеки.
б

З урахуванням досвіду експлуатації величина Т може
б
коригуватися в залежності від конструктивних особливостей будівлі
(споруди) та характеристик його основи, наявності інших факторів,
які суттєво впливають на параметри надійності та довговічності
будівель (споруд).
1.1.7.1. У випадках наявності потенційної екологічної
небезпеки, яка може виникнути внаслідок порушення виробничого
процесу при відмові будівельних систем або окремих конструкцій.
1.1.7.2. У випадках наявності особливостей конструктивних
рішень та досвіду експлуатації аналогічних будівель (споруд) в
галузі зв'язку.
1.1.8. Відповідальність за виконання своєчасних обстежень та
паспортизації будівлі (споруди) в галузі зв'язку покладається на
власника будівлі (споруди).
1.1.9. Потреба в обстеженнях як самостійному виді робіт
(позачергове обстеження) визначається власником будівлі (споруди)
в галузі зв'язку або на вимогу органів державного нагляду за
охороною праці та їх посадових осіб. Їх слід виконувати додатково
до планових у таких випадках:
перед прийняттям в експлуатацію будівель (споруд) в галузі
зв'язку, які мають підвищений рівень відповідальності. Потреба
виконання таких обстежень повинна бути обгрунтована;
при виявленні ознак аварійного стану окремих конструкцій або
частин будівель (споруд) в галузі зв'язку;
при суттєвих змінах передбачених проектом навантажень та
впливів;
при плануванні капітального ремонту, реконструкції або
технічного переоснащення;
за відповідними постановами або розпорядженнями Кабінету
Міністрів; після виникнення надзвичайних ситуацій (стихійні лиха,
техногенні аварії, пожежі та ін.);
на вимогу представників органу державного нагляду.
Обсяг позачергових обстежень рекомендується визначати в
кожному конкретному випадку з урахуванням задач, які вирішуються,
конструктивних властивостей будівлі (споруди), наявності
інформації про його технічний стан та інших чинників.
1.1.10. Підготовчі та допоміжні роботи, що пов'язані з
виконанням обстежень та паспортизації технічного стану (очищення
конструкцій, викопування шурфів, відкриття місць огляду важливих
елементів та робіт, тимчасові кріплення аварійних конструкцій,
улаштування захисних настилів, огороджень, риштувань; узгодження
графіків зупинки обладнання, технологічних процесів, вимкнення
струмонесучих пристроїв та інші заходи, які пов'язані з
необхідністю безпечного виконання обстежень в умовах діючих
виробництв; інші роботи, що пов'язані з технічним та
організаційним забезпеченням нормальних умов виконання обстежень),
повинні виконуватися власником будівлі (споруди) або спеціально
залученими до цього власником організаціями.
1.1.11. Роботи з обстеження будівель (споруд) в галузі
зв'язку повинні виконуватися з дотриманням Правил охорони праці та
техніки безпеки, що викладені в СНіП III-4-80, а також положень,
що діють на підприємстві (організації), будівлі (споруди) якого
обстежуються.
1.1.12. На новозбудовану будівлю згідно наказу Держбуду
України від 09.09.99 р. N 220 ( z0643-99 ) складається
архітектурно-технічний паспорт.

1.2. Терміни та визначення
Аварія - пошкодження, вихід із ладу, руйнування, що сталися з
техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних,
експлуатаційних) або природних причин.
Безпека - відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з
можливістю завдання будь-якої шкоди для життя, здоров'я та майна
громадян, а також для навколишнього природного середовища.
Граничний стан - стан, за якого конструкція, основа (будівлі)
або споруда в цілому перестають задовольняти заданим
експлуатаційним вимогам або вимогам при виконанні робіт.
Діагностика будівлі (споруди) - процес установлення
технічного стану будівлі (споруди).
Діагностична процедура - прийом, за допомогою якого отримують
інформацію про технічний стан об'єкта діагностики.
Дефект - відхилення якості, форми або фактичних розмірів
елементів та конструкцій від вимог нормативно-технічної чи
проектної документації, яке виникає при проектуванні,
виготовленні, транспортуванні та монтажі.
Довговічність - властивість будівельного об'єкта тривалий час
зберігати роботоспроможний стан при встановленій системі
технічного обслуговування і прийнятому порядку проведення
ремонтів.
Експлуатація будівлі або споруди - використання будівлі
(споруди) згідно з функціональним призначенням та проведення
необхідних заходів до збереження стану конструкцій, при якому вони
здатні виконувати задані функції з параметрами, що визначені
вимогами технічної документації.
Експлуатація нормальна - експлуатація здійснюється (без
обмежень) відповідно до передбачених у нормах або завданнях на
проектування технологічних чи побутових умов.
Клас за капітальністю - відносний рівень капітальності для
гідротехнічних та деяких інших видів споруд.
Надійність - властивість будівельного об'єкта виконувати
задані функції протягом потрібного проміжку часу.
Обстеження - процес отримання якісних та кількісних
показників експлуатаційної придатності будівлі (споруди), його
частин та конструкцій шляхом візуального огляду, інструментальних
вимірів у натурі та лабораторних визначень.
Обстеження попереднє - вид обстеження, за якого як основний
метод визначення показників експлуатаційної придатності
використовують аналіз експертами технічної документації та
зовнішній огляд будівлі (споруди) і його частин. При візуальному
обстеженні визначають головним чином якісні показники
експлуатаційної придатності.
Обстеження детальне - вид обстеження, за якого як основний
метод визначення показників експлуатаційної придатності
використовують інструментальні тести конструкцій і матеріалів
будівель (споруд) в галузі зв'язку.
Обстеження спеціальні - вид обстежень, за яких як основні
методи визначення показників експлуатаційної придатності
використовують спеціальні вишукування, дослідження, натурні або
модельні випробування та ін.
Обстеження суцільне - вид обстеження, за якого обстеженню
підлягають усі конструктивні елементи будівлі (споруди).
Обстеження вибіркові - вид обстеження, за якого обстеженню
підлягають тільки окремі, найбільш зношені конструктивні елементи
будівлі (споруди).
Обстеження планове - обстеження, яке виконується в строки, що
заздалегідь визначені регламентом експлуатації будівлі (споруди).
Обстеження позачергове - обстеження, яке виконується як
наслідок виникнення будь-яких різних порушень експлуатаційного
регламенту.
Пошкодження - відхилення від первісного рівня якості
елементів та конструкцій, яке виникає під час експлуатації або
аварії.
Рівень відповідальності будівель (споруд) в галузі зв'язку -
відносний рівень капітальності будівель (споруд) в галузі зв'язку
у залежності від їх відмов.
Розрахункова ситуація - комплекс умов, що враховуються в
розрахунках, який визначає розрахункові вимоги до конструкцій.
Ремонт - комплекс операцій з відновлення стану об'єкта та
(або) збільшення його довговічності.
Технічний стан будівлі (споруди) - сукупність якісних та
кількісних показників, що характеризують експлуатаційну
придатність будівлі та її частин у порівнянні з їх
граничнодопустимими значеннями.
Технічне обслуговування - комплекс заходів щодо контролю та
підтримання працездатного або справного стану, який полягає в
огляді та періодичному ремонті.
Централізований метод технічного обслуговування - виконання
технічного обслуговування персоналом та засобами одного підрозділу
організації чи підприємства.
Децентралізований метод технічного обслуговування - виконання
технічного обслуговування персоналом та засобами декількох
підрозділів організації чи підприємства.
Метод технічного обслуговування спеціалізованим персоналом -
виконання технічного обслуговування персоналом, що спеціалізується
на виконанні операцій технічного обслуговування.
Плановий (поточний, капітальний) ремонт - це ремонт, який
здійснюється відповідно до вимог нормативно-технічної
документації.
Неплановий ремонт - це ремонт, який здійснюється без
попереднього призначення (зупинка устаткування відбулася внаслідок
аварії чи ушкодження) і не передбачений річним планом ремонтних
робіт підприємства.

1.3. Організація та виконання обстежень, оцінки технічного
стану та паспортизації будівель (споруд) в галузі зв'язку
1.3.1. Власник будівлі (споруди) в галузі зв'язку в терміни і
у випадках, зазначених у пунктах 1.1.7, 1.1.9 цього Положення,
зобов'язаний забезпечити обстеження будівель (споруд) шляхом
залучення на договірних засадах для виконання цієї роботи
спеціалізованої організації (організацій).
Для організації зазначеної роботи власник будівлі (споруди)
видає наказ про призначення:
- відповідального за технічну експлуатацією будівель та
споруд;
- створення служби технічного нагляду;
- створення спеціальної технічної комісії з проведення
загальних періодичних оглядів, з включенням до її складу
спеціалізованої організації;
- проведення атестації осіб, відповідальних за безпечний
технічний стан будівель та споруд.
1.3.2. Власник будівлі (споруди) при організації та
проведенні обстежень несе відповідальність за:
дотримання термінів та видів обстежень;
своєчасне укладання договорів та повне фінансування робіт з
обстеження будівель (споруд) в галузі зв'язку;
повноту та достовірність представленої технічної
документації;
своєчасне та якісне виконання рекомендацій, виданих при
обстеженні будівлі (споруди) спеціалізованою організацією.
1.3.3. Спеціалізована організація, що виконує обстеження
будівель (споруд) в галузі зв'язку, несе відповідальність за
якість та достовірність матеріалів обстежень та оцінки технічного
стану будівель (споруд) в галузі зв'язку, що обстежуються,
обгрунтованість висновків та рекомендацій.
1.3.4. При організації та виконанні обстежень слід
користуватися технічною документацією будівлі (споруди), що
обстежується. Власник будівлі (споруди) зобов'язаний протягом
всього терміну експлуатації будівлі (споруди) зберігати та
надавати спеціалізованій організації технічну документацію в
обсязі пунктів 2.7, 2.10 ДБН А.3.1-3-94 ( v0048243-94 ), а також:
типові проекти і рішення, що використовувалися;
акти робочих та державних (технічних) комісій;
проекти ремонтів, підсилень та реконструкцій, що виконувалися
за цей період;
звіти про обстеження та випробування конструкцій, систем
будівель (споруд) в галузі зв'язку;
паспорт технічного стану будівлі (споруди).
При відсутності тих чи інших креслень або документації
допускається їх відновлення власником будівлі (споруди) шляхом
копіювання, обмірів та іншими обгрунтованими способами.
1.3.5. Крім технічної документації на будівлю (споруду), яка
відповідно до пункту 1.3.4 цього Положення повинна постійно
зберігатись у власника будівлі (споруди), рекомендується при
організації обстежень вжити заходів щодо її розширення та
поглиблення за рахунок отримання у проектних (автори проекту),
підрядних та інших організаціях копій архівних документів, що
містять:
розрахункові схеми, статичні та динамічні розрахунки
конструкцій;
виконавчі креслення та виробничу документацію заводів -
виготовлювачів конструкцій;
фактичні дані внутрішньоцехового та загальнозаводського
середовища (температурний режим, вологість повітря, склад та
інтенсивність пиловикидів, параметри агресивних середовищ та ін.);
фактичні дані про режим роботи та навантаження від основного
та допоміжного обладнання, про фактичні навантаження - від
рухомого складу, від сировини та матеріалів;
фактичні дані про екстремальні природні явища (катастрофічні
повені, урагани, обледеніння, землетруси та ін.).
Відомості, які неможливо отримати з документів, можуть
визначатися шляхом опитування експлуатаційного персоналу, а також
розрахунками, обстеженнями та вишукуваннями.
1.3.6. Планові обстеження будівель (споруд) в галузі зв'язку
проводяться з розподілом на такі етапи:
1.3.6.1. попереднє обстеження, яке містить:
збір та аналіз технічної документації;
загальний огляд з оцінкою стану конструкцій та виявленням
найбільш зношених, а також аварійних конструкцій;
складання програми інструментальних спеціальних обстежень та
технічного завдання на виконання робіт з обстеження;
1.3.6.2. детальне обстеження, яке містить:
уточнення обміром перерізів елементів, конструктивних схем
навантажень, визначення приладами фактичних фізико-механічних
характеристик матеріалів (міцність, відносне подовження, модуль
пружності, щільність, теплопровідність та ін.);
виявлення, обмір, ескізування дефектів та пошкоджень
конструкцій (зміщення в плані, осідання, крени, прогини та ін.);
визначення розмірів деформацій швів та стиків, ширини
розкриття та глибини тріщин, перерізів арматури, товщини захисного
шару бетону;
аналіз результатів попередніх та інструментальних обстежень;
1.3.6.3. спеціальні обстеження, які містять:
уточнення даних інженерно-геологічних, інженерно-геодезичних
та інших вишукувань;
випробування конструкцій пробними навантаженнями та впливами;
тривалі спостереження та вимірювання деформацій, осідань,
кренів, температуровологісного режиму та ін.
У конкретних умовах, у залежності від відповідальності
будівель (споруд) в галузі зв'язку та їх стану, деякі етапи
обстежень можуть не проводитись.
1.3.7. Спеціальні обстеження рекомендується призначати в тих
випадках, коли даних попередніх та інструментальних обстежень
недостатньо для прийняття обгрунтованого рішення про технічний
стан, функціональну придатність та безпечність будівлі (споруди).
У порівнянні із звичайними детальними обстеженнями спеціальні
обстеження потребують більш тривалих і точних спостережень,
проведення вишукувань, досліджень, випробувань конструкцій та
споруд у природних умовах. До виконання спеціальних обстежень
доцільно залучати головні з відповідних проблем науково-дослідні
інститути та спеціалізовані організації.
1.3.8. До спеціальних обстежень рекомендується відносити:
складні інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування
(випробування великими штампами, випробування натурних ціликів на
зсув, натурні фільтраційні випробування та ін.);
тривалі високоточні геодезичні спостереження за осіданнями та
деформаціями;
натурні випробування конструкцій та споруд (статичні,
динамічні, гідравлічні, пневматичні та ін.);
інші складні вишукування, випробування та дослідницькі
роботи, що пов'язані з визначенням технічного стану конструкцій
будівель (споруд) в галузі зв'язку.
1.3.9. Підсумки роботи з обстеження та аналізу його
результатів слід оформляти у вигляді звіту спеціалізованої
організації, що виконувала обстеження.
У загальному випадку звіт повинен містити:
дані про технічну документацію, її повноту та якість, опис
конструктивних рішень, висновки про невдалі, застарілі та хибні
рішення;
відомості, які характеризують проектний та фактичний режим
експлуатації конструкцій будівель (споруд) в галузі зв'язку, що
містять дані про фактичні навантаження та впливи, а також про
характер внутрішньовиробничого середовища;
результати огляду будівель (споруд) в галузі зв'язку із
зазначенням стану окремих конструкцій і частин;
відомості та схеми дефектів і пошкоджень конструкцій;
результати геодезичних та інших вимірів конструкцій,
неруйнівних методів контролю, інших натурних досліджень та
випробувань;
результати фізико-механічних випробувань зразків матеріалів,
хімічних аналізів матеріалів та середовища;
результати аналізів дефектів, пошкоджень, а також причин їх
виникнення;
перевірочні розрахунки конструктивних елементів та систем;
висновки про стан конструкцій та їх придатність до подальшої
експлуатації або ремонту;
відомості, які потрібні для заповнення Паспорта технічного
стану будівлі (споруди);
стислі технічні рішення щодо методів ремонту або заміни
дефектних конструкцій, рекомендації з поліпшення експлуатації
будівельних конструкцій та основ.
1.3.10. Відомості і висновки, які отримані при періодичному
обстеженні будівлі (споруди) спеціалізованою організацією,
використовуються при заповненні Паспорта технічного стану будівлі
(споруди) (далі - Паспорт).
Паспорт є технічним документом власника будівлі (споруди), в
якому міститься зроблений на основі об'єктивних даних, що отримані
спеціалізованою організацією у процесі виконання інструментальних
обстежень, висновок, що періодично уточнюється, про придатність
(або непридатність) будівель (споруд) в галузі зв'язку до
подальшої експлуатації. Паспорт оформлюється власником будівлі
(споруди) при прийнятті об'єкта в експлуатацію. Перший запис про
технічний стан будівлі (споруди) заноситься в Паспорт власником
будівлі (споруди) на основі Акта державної приймальної комісії про
прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (Акт
державної технічної комісії про готовність закінченого
будівництвом об'єкта до експлуатації). Форма Паспорта наведена в
додатку 1 до цього Положення.
1.3.11. З метою забезпечення надійності та безпеки
експлуатації будівлі (споруди) власник будівлі (споруди) повинен
за підсумками обстежень та паспортизації вживати обов'язкових та
своєчасних заходів щодо ремонту, реконструкції окремих
конструктивних елементів, систем або будівлі (споруди) в цілому.
Ремонт, заміна, реконструкція несучих елементів та огороджувальних
конструкцій будівель (споруд) в галузі зв'язку можуть виконуватися
тільки за проектом, розробленим спеціалізованою проектною
організацією, яка має відповідну ліцензію Головного центру з
ліцензування Держбуду України.
1.3.12. При виявленні будівель (споруд) або їх конструктивних
елементів у непридатному до нормальної експлуатації або аварійному
стані (III та IV стани будівель (споруд) в галузі зв'язку або їх
окремих конструкцій відповідно до пунктів 1.4.13, 1.4.14 цих
Правил) спеціалізована організація, що виконує обстеження,
зобов'язана зробити відповідні записи в Паспорті із зазначенням
термінів усунення дефектів та пошкоджень, а власник будівлі
(споруди) повинен усунути їх у зазначені терміни.
У разі ухилення власника від усунення дефектів і пошкоджень у
зазначені терміни представник територіального органу
Держнаглядохоронпраці може призупинити експлуатацію будівлі
(споруди) чи її частини.
Рішення про поновлення експлуатації таких будівель (споруд)
або їх частин приймаються представниками спеціалізованої
організації, територіального відділу Держнаглядохоронпраці та
власником після виконання відповідного ремонту (реконструкції) та
додаткового обстеження цих об'єктів, що затверджується актом
поновлення експлуатації об'єкта за підписами вищезгаданих осіб з
внесенням відповідних записів у Паспорт будівлі (споруди).
Якщо обстеженням визначено, що стан об'єкта або його окремих
конструкцій відповідає III або IV категорії технічного стану,
копія Паспорта в десятиденний термін після закінчення обстеження
надсилається представником спеціалізованої організації до реєстру
аварійно небезпечних будівель і споруд у Науково-дослідний
інститут будівельного виробництва рекомендованим листом з
повідомленням про одержання.
Дані додаткового обстеження також надсилаються обстежувальною
організацією до центру ведення реєстру аварійно небезпечних
промислових будівель та споруд.
Якщо органи або посадові особи, що здійснюють відомчий або
державний нагляд, не згодні із задекларованим власником технічним
станом будівель та споруд або висновками спеціалізованої
організації, то на їх вимогу власник зобов'язаний замовити
проведення державної діагностики технічного стану будівлі чи
споруди іншій спеціалізованій організації за участю представників
регіональних експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці.

1.4. Основні положення з діагностики технічного стану
будівельних конструкцій та основ будівель (споруд)
1.4.1. Діагностика технічного стану будівель (споруд) в
галузі зв'язку здійснюється шляхом поєднання обстежувальних,
розрахункових та аналітичних процедур, що взаємно узгоджуються та
доповнюються, перелік та повнота яких у кожному конкретному
випадку уточнюється спеціалізованою організацією, що проводить
обстеження.
1.4.2. При розробці програми візуальних та інструментальних
обстежень встановлюється такий обсяг і порядок обстежувальних
процедур, при якому за мінімального обсягу обстежувальної роботи
(особливо інструментальних обстежень та лабораторних визначень)
можна отримати максимально повну інформацію про несправності,
дефекти та пошкодження конструкцій.
При візуальному огляді слід керуватися тим фактом, що
найбільш імовірні ділянки пошкоджень конструкцій у виробничих
будівлях (спорудах) спостерігаються:
для основ - у зонах складування важких вантажів; біля дуже
навантажених колон, стін, фундаментів, опор; у місцях зволожених
ірунтів; у місцях можливих вібраційних чи ударних навантажень;
для фундаментів - у зонах зволожених ірунтів особливо
агресивними рідинами; у зонах дії вібрацій, ударних навантажень,
привантажень; при спорудженні важких прибудов; при влаштуванні
близько розташованих котлованів; при невпоряджених водовідливі та
водозниженні;
для колон - у найбільш напружених зонах стику з фундаментом,
біля консолей, у стиках збірних колон по висоті, поблизу підлоги,
де можливе попадання агресивної рідини або механічне пошкодження
транспортом та навантажувально-розвантажувальними засобами, у
вузлах стикування з ригелями перекриттів та покриттів;
для ригелів та плит перекриттів - у зоні дії максимальних
згинальних моментів, поперечних сил, передачі зосереджених зусиль,
дії вібраційних та ударних навантажень, агресивних рідин, газів,
пилу, в місцях стикування:
для покриттів - у місцях підвищеного зволоження та пошкоджень
з боку приміщень та накопичень технологічного пилу, на ділянках з
підвищеною щільністю або насиченого вологою утеплювача;
для стін - у місцях підвищеного зволоження з заморожуванням
та відтаванням, у стиках панельних стін, у приляганнях до підлоги
та перекриття.
До найбільш характерних дефектів та пошкоджень конструкцій,
які належить виявити при візуальному огляді, належать:
дефекти, які пов'язані з недоліками проекту (невідповідність
розрахункової схеми дійсним умовам, відхилення від норм
проектування);
дефекти виготовлення конструкцій, які допущені на
заводах-виготовлювачах;
дефекти монтажу конструкцій та зведення будівель (споруд) в
галузі зв'язку;
механічні пошкодження від порушення умов експлуатації;
пошкодження від непередбачених проектом статичних,
динамічних, температурних впливів;
пошкодження від зовнішніх агресивних впливів робочого та
навколишнього середовища.
1.4.3. Для повної діагностики технічного стану будівель
(споруд) в галузі зв'язку доцільно паралельно з натурними
обстеженнями та лабораторними визначеннями планувати та
здійснювати також такі діагностичні процедури:
аналіз та виявлення змін основних проектних та розрахункових
передумов (для будівель (споруд) в галузі зв'язку у цілому та їх
окремих частин і конструкцій), які виникли за період експлуатації;
аналіз дефектів та пошкоджень, змін характеристик матеріалів,
ірунтів та основ;
коригування розрахункових моделей елементів, конструкцій,
основ у зв'язку з наявністю дефектів та пошкоджень, зміни
характеристики матеріалів та грунтів;
перевірні розрахунки елементів, конструкцій, основ за
скоригованими розрахунковими моделями та з урахуванням змін, які
виникли в проектних та розрахункових передумовах за час
експлуатації;
оцінка технічного стану елементів, конструкцій, основ
відповідно до розроблених критеріїв;
оцінка технічного стану будівлі (споруди) у цілому в
залежності від технічного стану його елементів, конструкцій,
основ.
1.4.4. Аналіз та виявлення змін основних проектних та
розрахункових передумов, які виникли за період експлуатації,
належить виконувати шляхом порівняння таких проектних (нормованих)
та фактичних (на момент обстеження та паспортизації) показників та
їх параметрів:
функціонального призначення будівлі (споруди);
рівня відповідальності будівлі (споруди) за економічними,
соціальними та екологічними наслідками її відмови (ГОСТ 27751-88)
або класом капітальності за нормами проектування споруд, а також
за відповідними до рівнів відповідності та класів капітальності
коефіцієнтами надійності гамма ;
n
нормативних та розрахункових значень навантажень та впливів
(у тому числі: власна вага, атмосферні, гідросферні, технологічні,
сейсмологічні навантаження та ін.);
особливостей та параметрів розрахункових ситуацій;
ступеня агресивності природного та виробничого середовищ;
інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов.
1.4.5. Нормативні значення навантажень треба визначити:
для навантажень від власної ваги - за обмірами геометричних
розмірів конструкцій, за контрольним визначенням середньої
щільності матеріалів (при цьому помилки визначень не повинні
перевищувати +-5%);
для атмосферних та гідросферних навантажень та впливів - за
даними найближчих до об'єкта станцій Держкомгідромету з
урахуванням вказівок СНіП 2.01.14-83 та СНіП 1.02.07-87
( v0054509-04 );
для технологічних статичних та динамічних навантажень - за
паспортними даними обладнання, що експлуатується;
для сейсмічних впливів та на підроблюваних територіях -
відповідно до вимог нормативних документів, що діють на час
проведення обстежень.
1.4.6. При перевірних розрахунках слід враховувати ті
розрахункові ситуації, які можуть реально мати місце в залишковий
строк служби конструкції. При цьому в кожній розрахунковій
ситуації потрібно уточнювати:
розрахункові схеми конструкцій та основ;
види навантажень;
значення коефіцієнтів умов праці, коефіцієнтів поєднання
навантажень та коефіцієнтів надійності;
перелік граничних станів, які слід розглядати у даній
розрахунковій ситуації.
1.4.7. Ступінь агресивності природного та виробничого
середовищ слід визначати:
для грунтових вод - за СНіП 1.02.07-87 та СНіП 2.03.11-85;
для повітряного середовища - за СНіП 2.03.11-85.
1.4.8. Зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов
майданчика будівлі (споруди) слід визначати згідно з вимогами
СНіП 1.02.07-87.
1.4.9. Аналіз дефектів і пошкоджень та їх вплив на несучу
здатність та довговічність конструкцій та основ рекомендується
виконувати з урахуванням особливостей різних типів конструкцій.
При цьому рекомендується використовувати такі групи дефектів та
пошкоджень:
1.4.9.1. дефекти: нормування, проектування, будівництва,
недоробки;
1.4.9.2. пошкодження: механічні руйнування, механічні
зношування, корозійні зношування (атмосферна корозія, хімічна
корозія), деформації та переміщення (прогини, кутові деформації,
осідання, крени).
1.4.10. Фізико-механічні характеристики несучих та
огороджувальних конструкцій будівель (споруд) в галузі зв'язку
слід визначати:
за допомогою стандартних неруйнівних методів (ультразвукових,
пластичних деформацій та ін.);
шляхом вилучення зразків матеріалів для виконання стандартних
лабораторних випробувань.
Кількість визначень характеристик міцності матеріалів
рекомендується призначати з урахуванням стану конструкцій. При
цьому забезпеченість нормативних значень характеристик міцності
матеріалів повинна бути не менше 0,95.
При проведенні контролю якості матеріалів потрібно керуватися
вимогами та вказівками чинних державних стандартів.
Вилучення зразків матеріалів слід виконувати тільки з
другорядних та ненапружених частин елементів будівлі (споруди).
Місця в конструкціях, з яких вилучені зразки, повинні бути надійно
полагоджені, а при потребі - підсилені.
1.4.11. Відхилення несучих та огороджувальних конструкцій та
їх розрахункових розмірів слід визначати методами, що викладені в
СНіП 3.01.03-84. Стан опорних вузлів та з'єднань визначають шляхом
вимірювань, візуальних оглядів або експертних оцінок.
Ступінь зношування несучих та огороджувальних конструкцій
будівлі (споруди) слід визначати шляхом безпосередніх вимірювань
площі поперечних перерізів основних елементів несучих та
огороджувальних конструкцій у найбільш дефектних або пошкоджених,
а також найбільш напружених місцях. При цьому шари матеріалів, які
уражені корозією, до уваги не беруться.
1.4.12. Перевірні розрахунки елементів конструкцій, основ
слід виконувати відповідно до ГОСТ 27751-88 та до норм
проектування, що діють на момент виконання обстежень.
Для перевірних розрахунків належить використовувати:
скориговані за результатами аналізу показники та параметри
відповідно до пунктів 1.4.4, 1.4.6, 1.4.8, 1.4.9;
уточнені за результатами обстежень проектні та розрахункові
передумови, яких слід дотримуватись при розробці програми
візуальних та експериментальних обстежень (пункт 1.4.2).
Використання при перевірних розрахунках норм проектування, за
якими проектувались будівлі (споруди), але на час обстежень були
відмінені, допускається тільки за наявності письмової згоди
організації, яка розробила нові норми.
1.4.13. Шляхом спільного аналізу дефектів та пошкоджень, а
також результатів перевірних розрахунків згідно з нормативними
документами "Нормативні документи з питань обстеження,
паспортизації безпечної та надійної експлуатації виробничих
будівель та споруд" (Київ, 1998) визначається технічний стан
окремих конструкцій. За несучою здатністю та експлуатаційними
властивостями конструкції рекомендується відносити до одного з
таких станів:
стан конструкцій I - нормальний. Фактичні зусилля в елементах
та перерізах не перевищують допустимих за розрахунком. Відсутні
дефекти та пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації
або знижують несучу здатність або довговічність;
стан конструкції II - задовільний. За несучою здатністю та
умовами експлуатації відповідають стану I. Мають місце дефекти та
пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції.
Потрібні заходи щодо захисту конструкції;
стан конструкції III - непридатний для експлуатації.
Конструкція перевантажена або мають місце дефекти та пошкодження,
які свідчать про зниження її несучої здатності. Але на основі
перевірних розрахунків та аналізу пошкоджень можливо забезпечити
її цілісність на час підсилення;
стан конструкції IV - аварійний. Те саме, що і за станом
конструкції III. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу
дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкцій
на період підсилення, особливо якщо можливий "крихкий" характер
руйнування. Необхідно вивести людей із зони можливого обвалення,
виконати негайне розвантаження, вжити інших заходів безпеки.
1.4.14. Будівлі (споруди) у цілому рекомендується
зараховувати до одного із таких станів у залежності від стану
несучих та огороджувальних конструкцій:
стан будівлі (споруди) I - нормальний. У будівлі (споруді)
відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають
стану конструкцій II (задовільний), III (непридатний для
нормальної експлуатації) та IV (аварійний);
стан будівлі (споруди) II - задовільний. У будівлі (споруді)
відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають
стану конструкцій III (непридатний для нормальної експлуатації) та
IV (аварійний);
стан будівлі (споруди) III - непридатний до нормальної
експлуатації. У будівлі (споруді) відсутні несучі та
огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій IV
(аварійний);
стан будівлі (споруди) IV - аварійний. У будівлі (споруді) є
несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану
конструкцій IV (аварійний).
1.4.15. При відповідному обгрунтуванні можливе проведення
обстежень та оцінка технічного стану окремих частин будівлі
(споруди), які можуть бути виділені за функціональними і
конструктивними ознаками.

1.5. Порядок ведення, зберігання та використання паспорта
технічного стану будівлі (споруди)
1.5.1. Паспортизації підлягають будівлі (споруди) всіх
підприємств, установ та організацій в галузі зв'язку незалежно від
форми власності.
1.5.2. При наявності двох і більше співвласників будівлі
(споруди) паспорт технічного стану будівлі (споруди) складається
на будівлю в цілому і зберігається у кожного із співвласників. При
цьому графи паспорта заповняються на будівлю в цілому з виділенням
у дужках дольової частини кожного співвласника. У графах 1.5-1.6
записуються дані кожного із співвласників будівлі (споруди).
1.5.3. Результатом паспортизації буде створення єдиної
системи обліку та моніторингового контролю за станом об'єктів з
метою своєчасного виявлення передаварійних та аварійних ситуацій,
а також припинення експлуатації аварійно небезпечних будівель
(споруд) в галузі зв'язку.
1.5.4. Форму Паспорта технічного стану будівлі (споруди)
заповнює організація, яка має на те відповідну ліцензію на основі
даних повного обстеження та визначення технічного стану будівлі
(споруди).
1.5.5. Обстеження здійснюється спеціалізованою організацією
на договірних засадах за рахунок коштів власника об'єкта або інші.
1.5.6. Достовірність даних, що занесені до Паспорта,
підтверджується підписами власника об'єкта (керівника
організації), представника спеціалізованої організації, що
проводила обстеження.
1.5.7. Паспорт шнурується та скріплюється печаткою
організації - власника об'єкта.
1.5.8. Паспорт складається у двох примірниках: один з них
зберігається у власника будівлі (споруди), а другий - в
організації, що проводила паспортизацію.
1.5.9. Якщо обстеженням визначено, що стан об'єкта або його
окремих конструкцій відповідає III або IV категорії технічного
стану, то копія Паспорта в десятиденний термін після закінчення
обстеження надсилається представником спеціалізованої організації
до реєстру аварійно небезпечних будівель і споруд у
Науково-дослідний інститут будівельного виробництва рекомендованим
листом з повідомленням про одержання.
1.5.10. Зміни технічного стану об'єкта, що зафіксовані
наступними за паспортизацією обстеженнями, заносять до Паспорта у
вигляді доповнень із зазначенням дати обстеження та засвідчують
підписами власника об'єкта, особи, що відповідає за обстеження (в
результаті якого були виявлені ці зміни).
1.5.11. Власник об'єкта (керівник організації) зобов'язаний
внести доповнення до Паспорта не пізніше одного місяця після
закінчення обстеження.
1.5.12. Періодичність наступних після паспортизації обстежень
визначається Правилами обстежень, оцінки технічного стану та
паспортизації виробничих будівель і споруд або потребою
позапланового обстеження у зв'язку з надзвичайною ситуацією, що
призвела до зміни технічного стану об'єкта.
1.5.13. Паспорти для нових будівель (споруд) в галузі
зв'язку, а також для об'єктів після їх реконструкції або
капітального ремонту складаються організацією, що проектувала
будівлю (споруду), безпосередньо після прийняття об'єкта державною
або технічною комісією.
1.5.14. Паспорт є документом, що засвідчує технічний стан
будівлі (споруди) та використовується для підтвердження факту
експлуатаційної придатності (непридатності) об'єкта.

2. ЗАХОДИ ЩОДО БЕЗПЕЧНОЇ І НАДІЙНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД В ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ
(НАДАЛІ - ПОРЯДОК)

2.1. Рекомендована періодичність технічних оглядів, контролю
стану, геодезичної перевірки і спостереження будівель та споруд
зв'язку
2.1.1. Цей Порядок має на меті забезпечити збереження
виробничих споруд та будівель підприємств: електрозв'язку,
радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, супутникового зв'язку,
проводового мовлення шляхом належного догляду за ними, своєчасного
і якісного проведення їх ремонту, а також запобігання виникненню
аварійних ситуацій.
2.1.2. Порядок передбачає правила експлуатації і ремонту
виробничих будівель разом з інженерними комунікаціями,
санітарно-технічними пристроями, включаючи вводи водопроводу і
каналізаційні випуски, електричне освітлення, планування прилеглої
безпосередньо до будівлі території та мостові споруди навколо
будівель і споруд, у тому числі внутрішньозаводських і під'їзних
шляхів, водопровідно-каналізаційних споруд, мереж теплофікації та
газозабезпечення, електрозабезпечення і зв'язку, а також
різноманітних естакад, платформ, відкритих складів та інших
споруд.
2.1.3. Порядок є обов'язковим при проведенні
планово-запобіжного ремонту будівель та споруд у галузі зв'язку.
2.1.4. Системою технічного обслуговування будівель та споруд
у галузі зв'язку називається комплекс взаємозалежних положень і
заходів, що визначають організацію та виконання робіт з технічного
обслуговування та ремонту устаткування, споруд, передаючих
пристроїв та виробничих будівель підприємств зв'язку з метою
підтримки та відновлення їх працездатності, збереження якості
роботи.
2.1.5. Система планово-попереджувального ремонту виробничих
будівель та споруд є сукупністю організаційно-технічних заходів по
нагляду, догляду, усіх видів ремонту, що здійснюються у
встановленому планом порядку.

2.2. Нагляд за збереженням і технічне обслуговування будівель
та споруд у галузі зв'язку
2.2.1. Виробничі будівлі та споруди в галузі зв'язку у
процесі експлуатації, а також у період її тимчасового припинення
повинні знаходитись під систематичним спостереженням
інженерно-технічних працівників, відповідальних за збереження цих
об'єктів.
2.2.2. Приблизна періодичність технічних оглядів, контролю
стану, геодезичної перевірки і спостереження в галузі зв'язку
надана у додатку 2.1.
2.2.3. За обсягами робіт, що проводяться, технічні огляди
поділяють на загальні, або комплексні, і часткові, або вибіркові.
2.2.4. За періодичністю робіт, що виконуються, технічні
огляди поділяються на систематичні, або чергові, і періодичні, або
позачергові.
2.2.5. Основними роботами при технічному обслуговуванні
будівель та споруд у галузі зв'язку є:
- огляд і контроль технічного стану конструкцій, вузлів та
споруд в цілому.
2.2.6. Чергові загальні технічні огляди будівель та споруд у
галузі зв'язку здійснюються двічі на рік - весною та восени.
При загальному огляді обстеженню підлягає вся будівля чи
споруда в цілому, включаючи всі конструкції будівлі або споруди, у
тому числі інженерне обладнання, різновиди опорядження та всі
елементи зовнішнього благоустрою, або увесь комплекс будівель та
споруд (наприклад залізничні шляхи з штучними спорудами).
При частковому огляді обстеженню підлягають окремі будівлі
(споруди) комплексу або окремі конструкції, види конструктивних
елементів (наприклад колодязі на каналізаційній і водопровідній
мережі).
2.2.7. Весняний огляд має на меті обстеження стану будівлі
(споруди) після танення снігу чи зимових дощів.
Під час весняного огляду уточнюються обсяги робіт з поточного
ремонту будівель (споруд), що проводиться у літній період, і робіт
з капітального ремонту для включення їх у план наступного року.
Під час весняного технічного огляду слід:
- ретельно перевірити стан несучих і огороджувальних
конструкцій і виявити можливі пошкодження, що виникли в результаті
атмосферних та інших впливів;
- встановити дефектні місця, що потребують тривалого
спостереження;
- перевірити механізми елементів вікон, дверей, ліхтарів,
воріт та інших пристроїв, що відкриваються;
- перевірити стан і впорядкувати водостоки, відмостки і
зливоприймальники.
2.2.8. Під час осіннього огляду проводиться перевірка
підготовки будівель і споруд до зими. До цього часу мають бути
закінчені всі літні роботи з поточного ремонту.
Під час осіннього технічного огляду слід:
- ретельно перевірити несучі та огороджувальні конструкції
будівель і споруд та вжити заходів щодо усунення різного роду
щілин і зазорів;
- перевірити підготовленість покриттів будівель до зчищення
снігу і потрібних для цього засобів (робочий інвентар), а також
стан жолобів і водостоків;
- перевірити справність та готовність до роботи в зимових
умовах елементів вікон, ліхтарів, воріт, дверей та інших
пристроїв, що відкриваються.
2.2.9. Крім чергових оглядів, можуть бути періодичні або
позачергові огляди будівель і споруд після стихійного лиха
(пожежі, ураганних вітрів, великих злив чи снігопадів, після
коливання поверхні землі в районах з підвищеною сейсмічністю та
ін.) або аварій.
2.2.10. Періодичний контроль проводять через визначені
інтервали часу, що встановлюють на підставі результатів попередніх
спостережень, ступеня повноти виконання і якості поточних
ремонтів, умов експлуатації конструкцій і корозійної стійкості
матеріалів конструкцій.
Періодичний контроль проводиться:
- як вибірковий - не рідше двох разів на рік (восени і
навесні) з метою встановити ступінь стабільності технологічних
процесів та інших факторів, що визначають агресивність середовища,
та виявити факти відхилення умов експлуатації конструкцій від
передбачених проектом (зміна рівня ірунтових вод, поява протікань
у покрівлі, поява умов для надмірного нагрівання конструкцій і
руйнування захисних покриттів, зміни властивостей матеріалів
конструкцій з цієї причини, деформування конструкцій, через що
може початися процес відшарування покриттів, і т. інш.); у
вибірковому контролі беруть участь особи, які здійснюють постійне
спостереження за конструкціями; при цьому оглядають всі доступні
для цього характерні конструкції з загальною оцінкою їхнього
стану, а також проводять детальний огляд частин конструкцій, які
знаходяться у безпосередній близькості до джерел агресивних
виділень;
- як наскрізний - у процесі проведення поточних ремонтів.
Максимальні проміжки часу (років) між роботами по періодичному
контролю стану металоконструкцій при експлуатації у середовищах зі
ступенем агресивного впливу:
- слабоагресивний - 8 років;
- середньоагресивний - 5 років;
- сильноагресивний - 3 роки.
При періодичному контролі встановлюють наявність відхилень у
технічному стані конструкцій та стані протикорозійного захисту в
порівнянні з результатом попереднього огляду, що виникли в
результаті впливу умов експлуатації та невиконання заходів,
рекомендованих у результаті проведення попереднього огляду, за
наступними показниками:
- ступенем агресивного впливу середовища;
- особливостями конструктивної форми, що сприяє прискоренню
корозії;
- невідповідності проекту матеріалів і товщини захисного
покриття;
- відхиленням у показниках електрохімічного захисту;
- наявності дефектів захисних покриттів;
- наявності ділянок поверхневої корозії;
- появі патьоків атмосферних опадів і технологічних розчинів
на конструкціях;
- ослабленню чи випаданню болтів, заклепок;
- наявності не передбачених проектом отворів;
- наявності деформацій елементів конструкцій;
- наявності джерел абразивного зносу;
- появі інших дефектів захисних покриттів і металу, а також
змін умов експлуатації, що створюють загрозу корозійного враження
конструкцій.
При виявленні постійно діючих джерел агресивних впливів
середовища, не передбачених у проекті, необхідно негайно
інформувати керівництво підприємства й авторів проекту і поставити
перед керівництвом підприємства питання про необхідність внесення
змін у проект протикорозійного захисту конструкцій.
Результати періодичного контролю необхідно враховувати при
призначенні термінів поточних ремонтів конструкцій.
Величини допустимих відхилень від проектних розмірів для
металевих конструкцій наведені у додатку 2.2.
2.2.11. При огляді конструкцій, які експлуатуються у
агресивному середовищі, у процесі попередньої оцінки технічного
стану встановлюють:
- адгезію, залишкову товщину і площу ушкодження захисних
покриттів;
- площу поверхні конструкцій, яка покрита продуктами корозії,
вид та глибину проникнення корозії;
- можливість місцевого механічного очищення конструкцій від
продуктів корозії з метою проведення часткового відновлення
захисних покриттів;
- джерела агресивного впливу, що викликають місцеве
руйнування покриттів та корозію металу.
Після завершення попередньої оцінки технічного стану
виконують наступне:
- розробляють заходи щодо відновлення протикорозійного
захисту;
- розробляють рекомендації по зниженню агресивного впливу
середовища;
- прогнозують можливість подальшого руйнування захисних
покриттів та металу конструкцій з метою встановлення граничних
термінів проведення ремонтно-відновлювальних робіт, а також
проміжків часу до проведення першого періодичного контролю після
проведення ремонтно-відновлювальних робіт;
- розробляють протикорозійні заходи, необхідні для підтримки
огороджуючих конструкцій у придатному для експлуатації стані.
2.2.12. При спостереженні за збереженням будівель та споруд у
галузі зв'язку потрібно:
- щорічно проводити за допомогою геодезичних інструментів
перевірку положення основних конструкцій виробничих будівель і
споруд на територіях, підроблених гірничими виробками, на
просадних ірунтах, а також на основах, що піддаються постійний
вібрації;
- підтримувати в належному стані планування землі біля
будівлі і споруди для відводу атмосферної води. Спланована
поверхня землі повинна мати нахил від стін будівлі. Брукування
навколо будівлі повинно бути в справному стані. Щілини між
асфальтовими і бетонними вимощеннями (тротуарами) і стінами
будівлі повинні бути розчищені, а потім закладені гарячим бітумом,
цементним розчином, смолою або м'ятою глиною;<