ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Л И С Т

05.05.2004 N 7/8-535


Про особливості організації будівництва
соціального житла та визначення його вартості


Урядом України приділяється велика увага стабілізації цін на
будівельну продукцію, зокрема житлового будівництва. На державному
рівні вирішені питання щодо забезпечення будівельного комплексу
металопродукцією за цінами, що склались на 1 січня 2004 року, та
надані відповідні доручення стосовно реалізації заходів з
стабілізації цін на інші будівельні матеріали.

З метою раціонального використання державних коштів, які
спрямовуються уповноваженими органами держави на будівництво
(придбання) житла для громадян, що потребують соціального захисту,
Держбуд України проаналізував стан справ з організації і ведення
житлового будівництва для сімей військовослужбовців, молоді та
інших категорій населення, яке здійснюється із залученням
державних коштів.

Фінансування такого будівництва ведеться одночасно по
декількох програмах та напрямках, обсяги за цими програмами
розподілені по конкретних населених пунктах і не дозволяють
забудовникам виступати і самостійно замовниками. Як правило, таке
будівництво здійснюється шляхом пайових внесків в будівництво
комерційного житла, яке споруджується за проектами з поліпшеним
плануванням, підвищеної поверховості і комфортності із
застосуванням новітніх конструктивних схем та технологій, з
використанням будівельних виробів, обладнання та устаткування
підвищеної якості. Вартістю такого житла враховуються відрахування
на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури
населених пунктів, компенсація попередньому власнику за земельну
ділянку тощо. Таке житло призначене для громадян, які не
потребують соціального захисту держави, і його вартість значно
перевищує безпосередні витрати з будівництва.

Для врегулювання питання щодо будівництва житла для
соціально-незахищених категорій населення в Україні передбачено
прийняття відповідних законодавчих актів та нормативних
стандартів. На розгляді в органах Державної влади знаходяться
проект Житлового кодексу України, проект Закону України "Про
державне фінансування та цільове довгострокове кредитування
будівництва житла", підготовлено проект державного стандарту
України "Будинки і споруди. Соціальне житло" тощо.

З метою раціонального використання вкрай обмежених державних
коштів Держбуд розробив і направляє для використання при
реалізації Державних програм з будівництва житла для категорій
громадян, які потребують державної підтримки, Рекомендації з
організації будівництва соціального житла та визначення його
вартості.

Голова Комітету В.І.Череп


Додаток
до листа Держбуду України
від 05.05.2004 N 7/8-535


РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо організації будівництва соціального житла
та визначення його вартості


I. Загальні положення


1.1. Соціальне житло - житло, що будується (придбавається) та
безоплатно надається громадянам України, які потребують
соціального захисту, державою та органами місцевого
самоврядування, і яке відповідає архітектурно-типологічним нормам
та санітарно-гігієнічним вимогам, визначеним Державними
будівельними нормами щодо такого житла.

1.2. Забудовником з будівництва соціального житла виступають,
як правило, місцеві державні адміністрації.

1.3. Інвесторами з будівництва соціального житла (надалі
житла) виступають визначені чинним законодавством міністерства,
інші центральні і місцеві органи виконавчої влади та цільові
фонди.

II. Організація будівництва

2.1. Інвестори з будівництва житла звертаються до місцевих
держадміністрацій стосовно потреби в житлі для соціальне
незахищених категорій населення, його обсягів та підтверджених
обсягів фінансування.

2.2. Забудовник розглядає звернення інвесторів з будівництва
житла. За результатами розгляду звернень та з урахуванням
фінансування такого житла за рахунок місцевого бюджету приймається
рішення щодо:
- обсягів житла, що планується збудувати, та термінів
спорудження;
- визначення організації, яка здійснюватиме замовлення
будівництва;
- встановлення пріоритетів такого будівництва з
першочергового забезпечення проектною та дозвільною документацією
на будівництво та його фінансування;
- виділення будівельного майданчика;
- звільнення такого будівництва від відрахувань на розвиток
інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених
пунктів, інших місцевих зборів;
- встановлення термінів визначення підрядних організацій з
проектування та будівництва і початку будівництва об'єкта житла,
що планується.

2.3. При виділенні будівельного майданчика перевага
віддається тим ділянкам, які не обтяжені додатковим навантаженням
з інженерної підготовки, знесення будівель та по яких відсутня
необхідність компенсації попередньому власнику за земельну
ділянку.

2.4. За відсутності в зонах, забезпечених інженерними
мережами та соціальною інфраструктурою, вільних майданчиків для
будівництва місцевими держадміністраціями вирішується питання щодо
формування джерел фінансування спорудження інженерних мереж та
соціальної інфраструктури.

2.5. Підприємство, на яке покладені обов'язки замовника
будівництва, відповідно до рішення держадміністрації щодо ведення
будівництва у встановленому законодавством порядку проводить
закупівлю робіт з розробки проектно-кошторисної документації,
здійснення будівництва, укладає відповідні договори із зазначенням
термінів виконання робіт і в подальшому виконує всі інші функції
замовника з ведення будівництва та здачі його в експлуатацію.

2.6. Архітектурно-планувальним завданням та вихідними даними
на проектування передбачаються:
- основні параметри будівництва (кількість квартир, тип
будинку за конструктивною схемою, поверховість тощо);
- критерії щодо інженерно-технічних та архітектурних рішень,
якими передбачаються площі квартир на рівні гарантованих державою
норм і умов проживання;
- використання традиційних вітчизняних будівельних
матеріалів, виробів і конструкцій та серійного обладнання і
устаткування вітчизняного виробництва.

2.7. Архітектурно-містобудівними радами при розгляді таких
проектів обов'язково враховується їх соціальна спрямованість
(переважна кількість одно-двокімнатних квартир, зменшена по
відношенню до звичайного будівництва житла площа автостоянок,
відсутність підземних паркінгів тощо).

III. Вартість будівництва

3.1. Вартість будівництва житла обчислюється за "Правилами
визначення вартості будівництва" ДБН Д.1.1-1-2000 ( v0174241-00 )
(із змінами та доповненнями), що носять обов'язковий характер при
визначенні вартості будівництва, яке здійснюється із залученням
державних капітальних вкладень.

3.2. На стадії складання інвесторської кошторисної
документації складові вартості будівництва визначаються з
урахуванням такого:
- рівень заробітної плати приймається за рекомендаціями
Держбуду, погодженими з Мінекономіки;
- вартість будівельних виробів та обладнання і устаткування
враховується за цінами, що не перевищують тих, що склалися в
регіоні (середньорегіональних);
- загальновиробничі та адміністративні витрати та прибуток
визначаються за показниками, рекомендованими Держбудом (додатки 3,
4, 12, 13 до ДБН Д.1.1-1-2000 ( v0174241-00 );

3.3. При формуванні договірної ціни складові вартості
будівництва, зазначені в п.3.2, можуть уточнюватись тільки при
відповідному обгрунтуванні, що підтверджується розрахунками.

3.4. Розрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться з
урахуванням виду договірної ціни та правил, встановлених Держбудом
щодо уточнення динамічних договірних цін (п.3.3.6 і 3.3.6.1
ДБН Д.1.1-1-2000 ( v0174241-00 ) на умовах, передбачених договором
підряду.

Перший заступник Голови Комітету А.В.Беркута