ДСТУ Б В.2.7-3-93
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
--------------------------------------------
Будівельні матеріали
КАМІНЬ ГІПСОВИЙ ШТУЧНИЙ
ІЗ ФОСФОГІПСУ
Технічні умови
Видання офіційне
Міністерство України
у справах будівництва і архітектури
Київ
- 2 - ДСТУ Б В 2.7-3-93
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО
Українським науково-дослідним та
проектно-конструкторським інститутом будівельних
матеріалів і виробів (В І.Сай, к.т.н ; О.Є.Алексенко, к.т.н.;
О.І Міняйленко; О.І.Гавриленко, к.т н.; В.В.Руденко;
О.Н Нульман; Є.Т Коваль; Ю Д.Іванова)
2 ВНЕСЕНО
Управлінням державних нормативів і стандартів
Мінбудархітектури України
3 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА ВВЕДЕНО В ДІЮ
Наказом Мінбудархітектури України від 16.08 93 N 139
4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
- 3 - ДСТУ Б В 2.7-3-93
ЗМІСТ
С
1 Галузь застосування .... .. ...... .. ...... 4
2 Нормативні посилання ... .. ...... .. ...... 4
3 Основні параметри і розміри ...... .. ...... 5
4 Технічні вимоги . ...... .. ...... .. ...... 6
5 Вимоги безпеки та охорони навколишнього
природного середовища .. .. ...... .. ...... 7
6 Правила приймання ...... .. ...... .. ...... 7
7 Методи випробувань ..... .. ...... .. ...... 9
8 Транспортування та зберігання .... .. ...... 12
9 Гарантії виробника ..... .. ...... .. ...... 13
- 4 - ДСТУ Б В 2.7-3-93
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
--------------------------------------------------
Будівельні матеріали
КАМІНЬ ГІПСОВИЙ ШТУЧНИЙ
ІЗ ФОСФОГІПСУ
Технічні умови
Строительные материалы
КАМЕНЬ ГИПСОВЫЙ ИСКУССТВЕННЫЙ
ИЗ ФОСФОГИПСА
Технические условия
Building materials
STONE GYPSUM ARTIFICIAL
FROM PHOSPHOGYPS
Sрecifications
--------------------------------------------------
Чинний від 1994-01-01
----------
1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт розповсюджується на камінь гіпсовий штуч-
ний далі - камінь), що одержують пресуванням фосфогіпсу кон-
диційного або рядового відходу виробництва фосфорної кис-
лоти.
Застосовується камінь як гіпсовміщувальна добавка при ви-
робництві цементу для регулювання строків тужавіння, інтенсифі-
кації процесу випалу, а також як сировина для виробництва гіп-
сового в'яжучого.
Вимоги даного стандарту є обов'язковими. Стандарт при-
датний для цілей сертифікації.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті наведено посилання на такі стандарти:
--------------------------------------------------------------
Видання офіційне
- 5 - ДСТУ Б В 2.7-3-93
|
ГОСТ 427-75 |Линейки измерительные
|металлические. Технические условия
--------------------------------------------------------------
ГОСТ 6613-86 |Сетки проволочные тканые с
|квадратными ячейками. Технические
|условия
--------------------------------------------------------------
ГОСТ 8269-87 |Щебень из природного камня, гравий
|и щебень из гравия для строительных
|работ. Методы испытания
--------------------------------------------------------------
ГОСТ 14192-77 |Маркировка грузов
--------------------------------------------------------------
ДСТУ Б В 2.7-1-93 |Будівельні матеріали. Фосфогіпс
|рядовий. Технічні умови
3 ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ І РОЗМІРИ
3 1 Камінь застосовують у залежності від розміру фракцій
(зерновий склад):
від 0 до 300 мм для виробництва гіпсового
в'яжучого;
від 0 до 60 мм для виробництва цементу.
Для виробництва цементу за узгодженням зі споживачем
допускається поставка каменя інших фракцій з максимальним
розміром не більше 80 мм.
Вміст фракцій розміром від 0 до 3 мм не повинен переви-
щувати 15%. В окремих випадках за узгодженням зі споживачем
масова доля фракцій від 0 до 3 мм може бути більше 15%, але
не повинна перевищувати 25%.
3 2 Позначення каменя повинно включати:
скорочену назву КГШ;
позначення напрямку використання "Ц" для
виробництва цементу і "В" для виробництва
гіпсового в'яжучого;
позначення даного стандарту.
- 6 - ДСТУ Б В 2.7-3-93
Приклад умовного позначення каменю для виробництва
цементу:
"КГШ-Ц-ДСТУ Б В.2.7 3-93"
4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
4 1 Камінь повинен відповідати вимогам даного стандарту
і виготовлятися за технологічним регламентом, що затверджений
у встановленому порядку.
4 2 У залежності від призначення камінь повинен відпові-
дати значенням показників, наведених у таблиці 1
Таблиця 1
--------------------------------------------------------------
| | Значення показників |
| | каменю, як |
| |-------------------------------|
| Найменування показників |мінералі-|регулятора| сировини |
| | затора |тужавіння |для гіпсо-|
| |цементу | цементу | вого |
| | | |в'яжучого |
|------------------------------------------------------------|
|Вміст сульфату кальцію, %, | 80 | 80 | 90 |
|не менше | (66) | (66) | (73) |
|------------------------------------------------------------|
|Вміст загальних фосфатів (у | 1,8 | 1,4 | 1,5 |
|перерахунку на P2O5), не | (1,5) | (1,2) | (1,2) |
|більше | | | |
|------------------------------------------------------------|
|Вміст водорозчинних фосфа- | 0,7 | 0,18 | 0,15 |
|тів (у перерахунку на | (0,6) | (0,15) | (0,12) |
|P2O5), % не більше | | | |
|------------------------------------------------------------|
|Вміст загальних фторидів (у | | 0,36 | 0,40 |
|перерахунку на F), %, не |0,9 0,8)| (0,30) | (0,30) |
|більше | | | |
|------------------------------------------------------------|
|Вміст гіроскопічної вологи | 14,5 | 14,5 | 14,5 |
|% не більше | (12) | (12) | (12) |
|------------------------------------------------------------|
|Об'ємна маса, кг/м3, не | | | |
|менше | 1650 | 1650 | 1650 |
--------------------------------------------------------------
- 7 - ДСТУ Б В 2.7-3-93
Примітки: 1. Вміст компонентів наведений у перерахунку на
на повністю дегідратований продукт.
2. У дужках наведений вміст компонентів у перера-
хунку на сухий камінь.
3. Об'ємна маса визначена після пресування.
4. Масова доля гігроскопічної вологи наведена на
момент відвантаження.
4.3 Транспортне маркування за ГОСТ 14192
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ
НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО
СЕРЕДОВИЩА
5.1 Вимоги безпеки при виробництві каменя аналогічні
вимогам при виробництві фосфогіпсу рядового і встановлюються
ДСТУ Б В 2.7-1.
6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
6.1 Приймання гіпсового каменя технічним контролем
підприємства-виготовлювача здійснюється на підставі даних ви-
робничого контролю, приймально-здавальних і типових випробу-
вань.
6.2 Приймання гіпсового каменя провадять партіями.
Розмір партії встановлюється у залежності від річної потуж
ності підприємства у такій кількості:
500 т - при річній потужності більше 150 тис.т;
200 т - при річній потужності від 50 до 150 тис.т;
65 т - при річній потужності до 50 тис т.
При поставці в суднах розмір партії встановлюють за уз-
годженням виготовлювача і cпоживача
6.3 Підприємство-виготовлювач повинно супроводжувати
кожну відвантажену партію документом встановленої форми, в
якому вказане:
найменування та адреса підприємства-виготовлювача;
номер і дата видачі документа;
найменування та адреса одержувача;
- 8 - ДСТУ Б В 2.7-3-93
найменування продукції, її кількість;
номер партії і дата відправки;
результати випробувань;
позначення даного стандарту.
6.4 При приймально здавальних випробуваннях визнача-
ють:
фракційний склад;
об'ємну масу.
При одержанні незадовільних результатів приймально-
здавальних випробувань по будь-якому з цих показників прово-
дять повторні випробування каменя по цьому показнику на под-
війній пробі що взята з тієї ж партії При незадовільних
результатах повторних випробувань партія прийманню не підлягає.
6.5 Результати випробувань заносять в журнал приймаль-
но-здавальних випробувань Журнал повинен бути пронумерова-
ний, прошнурований і опечатаний сургучем та гербовою печат-
кою.
Журнал приймально-здавальних випробувань є офіційним
документом, що засвідчує якість продукції.
6.6 Типовим випробуванням піддають продукцію, що
витримала приймально-здавальні випробування.
6.7 Типові випробування на відповідність каменю вимогам
цього стандарту по масовій частці сульфату кальцію, вмісту за-
гальних і водорозчинних фосфатів загального фтору, гігроско-
пічної вологи повинні проводитись при зміні сировини техно-
логічного процесу але не рідше одного разу на квартал (перша
декада кожного кварталу). Результати типових випробувань
повинні бути оформлені актом
6.8 Якщо при типових випробуваннях одержані неза
довільні результати, проводять повторні випробування подвійної
проби каменю що відібрана від тієї ж партії.
При незадовільних результатах повторних випробувань пар-
тія прийманню не підлягає
6.9 Маса загальної проби, відібраної по ГОСТ 8269, в за-
лежності від максимального розміру фракції повинна бути:
20 кг - при максимальному розмірі фракції 60 мм;
50 кг - при максимальному розмірі фракції 300 мм.
- 9 - ДСТУ Б В 2.7-3-93
Загальну пробу ретельно перемішують і ділять на дві рівні
частини: одну використовують для випробувань, другу від-
кидають.
6.10 Для визначення фракційного складу і об'ємної маси
із проби, що підготовлена до випробувань, беруть 3 кг каменю
з максимальним розміром 60 мм та 10 кг каменя з максимальним
розміром 300 мм
6 11 Для визначення хімічного складу і вмісту гігроскопіч-
ної вологи камінь після визначення фракційного складу роздріб-
нюють Потім методом квартування відбирають пробу масою 200
г, розтирають у фарфоровій ступці, поміщають у чисту суху банку
і щільно закривають.
6 12 Споживач має право проводити контрольну перевірку
відповідності каменю вимогам цього стандару, застосовуючи
правила відбору за пунктами 6.9-6.11 і методами випробувань,
передбаченими цим стандартом
7. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ
7.1 Визначення масової частки сульфату кальцію
7.1 1 Визначення масової частки сульфату кальцію в камені
виконується за методикою, що викладена в ДСТУ Б В 2.7 1 для
фосфогіпсу рядового.
7.2 Визначення масової частки гігроскопічної вологи
7.2 1 Суть методу полягає у видаленні гігроскопічної вологи
при нагріванні.
7.2 2 Апаратура, реактиви та розчини, що застосовуються:
ваги лабораторні аналітичні, тип ВЛР 200 клас 2
або аналогічні з похибкою важення до четвертого
десяткового знака;
сушильна електрошафа ТУ 16.531 409-72;
ексикатори виконання 2 (без крана);
стаканчики скляні для зважування (бюкси) типу СВ
або СН;
водопоглинаючі речовини для ексикатора (плавлений
CаСl2 або силікагель активний).
7 2.3 При піготовці до аналізу для визначення гігро-
скопічної вологи необхідно мати 3 бюкси. Бюкси та їхні кришки
повинні бути пронумеровані.
Бюкси висушують до постійної маси при температурі 323 _
- 10 - ДСТУ Б В 2.7-3-93
_ 5)К (50 +_ 5) oC). Спочатку відкриті бюкси та їхні кришки
сушать у сушильній електрошафі 3 години, потім 2 години, після
чого їх сушать протягом години до постійної маси Після кожної
сушки бюкси закривають кришками і ставлять на фарфорову
вставку ексикатора, заповненого прожареним СаСl2, який спочат-
ку був висушений протягом години при температурі (323 +_ 5)К
(50 +_ 5) oС) і охолоджений до кімнатної температури.
Ексикатор закривають кришкою. Бюкси витримують в
ексикаторі протягом 30 хвилин для охолодження до кімнатної
температури, потім їх зважують з похибкою 0,0002г.
Висушування бюкса до постійної маси вважають закін-
ченим, коли два послідовних зважування дають однакові
результати або маса бюкса почне збільшуватися За масу вису-
шеного бюкса приймають найменшу величину, одержану при
зважуванні.
7 2.4 При проведенні аналізу з усередненої та подрібненої
до повного проходження через сито з розміром отворів 3 х 3 мм
в просвіті (ГОСТ 6613 проби каменю відбирають 3 зразки по 5
кг і поміщають їх у доведені до постійної маси бюкси. Зважують
з похибкою до 0,0002 г.
Бюкси із зразками поміщають у сушильну шафу нагріту
до температури (323 _ 5)К (50 +_ 5) oC). Спочатку зразки у
відкритих бюксах та їхні кришки сушать протягом 5 годин, по-
тім 3 годин, після чого їх сушать по дві години до постійної
маси. Після кожної сушки бюкси із зразками виймають із сушиль-
ної шафи, відразу закривають кришками і ставлять на фарфорову
вставку ексикатора, заповненого прожареним СаСl2, який був по-
передньо висушений протягом години при температурі (323 +_ 5)К
(50 +_ 5) oC) і охолоджений до кімнатної температури. Ексикатор
закривають кришкою Бюкси із зразками витримують в ексикаторі
протягом 45 хвилин для охолодження до кімнатної температури,
