КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 11 липня 2002 р. N 956
Київ

Про ідентифікацію та декларування
безпеки об'єктів підвищеної небезпеки


Відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної
небезпеки" ( 2245-14 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити такі, що додаються:

нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації
об'єктів підвищеної небезпеки;

Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної
небезпеки;

Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.

2. Міністерству праці та соціальної політики разом з
Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством
екології та природних ресурсів, Міністерством охорони здоров'я,
Міністерством внутрішніх справ та Державним комітетом з
будівництва та архітектури у тримісячний термін з дня прийняття
цієї постанови розробити і затвердити Методику визначення ризиків
та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів
підвищеної небезпеки.

3. Покласти на Державний департамент з нагляду за охороною
праці координацію роботи центральних органів виконавчої влади,
пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки.

4. Ця постанова набирає чинності з 1 жовтня 2002 року.


Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 липня 2002 р. N 956

НОРМАТИВИ
порогових мас небезпечних речовин для
ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки


1. Для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до
небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії
речовин:

1) горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при
нормальному тиску суміші, що сприяють поширенню полум'я в
детонаційному чи дефлаграційному режимі або можуть горіти в
повітрі в дифузійному режимі при витіканні струменем (факельне
горіння), у тому числі:

горючі (займисті) стиснуті гази - гази, які знаходяться в
апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском, що перевищує
0,1 МПа, і не можуть перебувати в рідкій фазі;

горючі (займисті) зріджені гази під тиском - гази, які
знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій
фазі під тиском, що перевищує 0,1 МПа, та при температурі, що
дорівнює або перевищує температуру навколишнього середовища;

горючі (займисті) кріогенне зріджені гази - гази, які
знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій
фазі під тиском, що дорівнює 0,1 МПа, та при температурі нижчій
від температури навколишнього середовища;

2) горючі рідини - рідини з температурою спалаху, що дорівнює
або менша 61 град. С у закритому тиглі або температурою спалаху,
що дорівнює або менша 66 град. С у відкритому тиглі
(легкозаймисті рідини згідно з ГОСТ 12.1.044-89);

3) горючі рідини, перегріті під тиском, - горючі рідини
згідно з ГОСТ 12.1.044-89, які знаходяться в апаратах, резервуарах
або трубопроводах під тиском при температурі, що перевищує
температуру кипіння при атмосферному тиску в 1,25 і більше разів.

Якщо рідина являє собою суміш горючих рідин, за температуру
кипіння при атмосферному тиску береться температура википання
половини маси рідини. Якщо даних про таку температуру немає, за
температуру кипіння береться температура на початку кипіння суміші
(фракції).

За розрахункову береться максимальна температура за
регламентом, робочими інструкціями або іншою технічною
документацією. Якщо передбачено блокування за температурою, за
розрахункову береться температура блокування;

4) вибухові речовини - рідкі або тверді речовини чи суміші
речовин, які під впливом зовнішніх факторів здатні швидко
змінювати свій хімічний склад, а цей процес саморозповсюджуватися
з виділенням великої кількості тепла 1 газоподібних продуктів
(клас 1 згідно з ГОСТ 19433-88), у тому числі:

речовини або суміші речовин, які, згораючи в режимі
детонації, утворюють ударну хвилю в повітрі;

речовини або суміші речовин, екзотермічні реакції з якими у
режимі детонації, дефлаграції або теплового вибуху в оболонці
(апараті, резервуарі, трубопроводі або в спеціальному виробі)
призводять до руйнування цієї оболонки з утворенням ударної хвилі
в повітрі та розкиданням уламків.

Вибухові речовини поділяють на ініціюючі (первинні),
бризантні (вторинні) та піротехнічні.

Ініціюючі (первинні) вибухові речовини здатні під незначним
впливом зовнішніх факторів (промінь вогню, тертя, слабкий удар
тощо) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується,
з виділенням тепла і газоподібних продуктів.

Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини здатні
під значним впливом зовнішніх факторів або впливом ініціюючих
вибухових речовин у процесі екзотермічних реакцій до світлових,
звукових, теплових та реактивних ефектів з утворенням
сльозоточивих і димооутворюючих речовин;

5) речовини-окисники - речовини 5 класу небезпеки (згідно з
ГОСТ 19433-88), у тому числі:

речовини, які підтримують горіння, викликають та/або сприяють
спалахуванню інших речовин у результаті екзотермічної
окисно-відновної реакції, температура розкладання яких не
перевищує 65 град. С та/або час горіння суміші окисника яких з
органічною речовиною (дубовою тирсою) не перевищує часу горіння
еталонного окисника з дубовою тирсою (наприклад перманганат калію,
бромат калію, перхлорат калію тощо);

органічні пероксиди (речовини з двовалентною структурою
кисню, які можуть вважатися похідними пероксиду водню).

До цієї категорії відносяться речовини, які підтримують
процес горіння (наприклад кисень, озон, хлор, оксиди азоту та інші
речовини в зрідженому стані);

6) високотоксичні та токсичні речовини - речовини, які мають
властивості, зазначені в таблиці (ГОСТ 12.1.007-76).

--------------------------------------------------------------------------------------
Клас речовини |ГДК у повітрі | Середня | Середня | Середня |Дискриміну-
|робочої зони, | смертельна | смертельна | смертельна | юча доза,
|міліграмів на | доза (LD(50) |доза (LD(50) |концентрація |міліграмів
| 1 куб. метр | при |при впливі на | (LD(50) у | на 1 кг
| |потраплянні в | шкіру, | повітрі | ваги тіла
| | шлунок, | міліграмів |міліграмів на|
| |грамів на 1 кг| на 1 кг | 1 куб. метр |
| | ваги тіла | ваги тіла | |
-------------------------------------------------------------------------------------
Високо- менш менш менш менш менш як 5
токсична як 0,1 як 15 як 100 як 500

Токсична 0,1-1 15-150 100-500 500-5000 5

Токсичність речовини при пероральному впливі на тварин
(дискримінуюча доза) визначено методом фіксованої дози за
рекомендаціями Конвенції про трансграничний вплив промислових
аварій ( 995_262 ) (1992 рік).

До високотоксичних відносяться речовини, які за своїми
біологічними властивостями та токсичністю належать до 1 класу
небезпеки, а до токсичних - речовини, які за своїми біологічними
властивостями та токсичністю належать до 2 класу небезпеки згідно
з ГОСТ 12.1.007-76 і 12.1.005-88 та переліками граничнодопустимих
концентрацій шкідливих речовин, затвердженими МОЗ.

У тих випадках, коли речовину не віднесено до визначеного
класу небезпеки, це здійснюється МОЗ;

7) речовини, які становлять небезпеку для довкілля
(високотоксичні для водних організмів), - речовини, які мають
властивості, зазначені в таблиці, згідно з Конвенцією про
трансграничний вплив промислових аварій ( 995_262 ) (1992 рік).

-----------------------------------------------------------------------------
Смертельна | Ефективна концентрація | Інгібуюча концентрація
концентрація (LC(50), при | (EC(50) при впливі на | (IC(50) при впливі на
впливі на рибу протягом | дафнії протягом | водорості протягом
96 годин, міліграмів на |48 годин, міліграмів на | 72 годин, міліграмів на
1 літр | 1 літр | 1 літр
-----------------------------------------------------------------------------
не більш як 10 не більш як 10 не більш як 10

2. За видами аварій, що можуть статися виходячи з
властивостей небезпечних речовин, та за впливом уражальних
факторів цих аварій категорії небезпечних речовин об'єднуються в
групи:

група 1 (вибух) - горючі (займисті) гази, горючі рідини,
перегріті під тиском, ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні)
та піротехнічні вибухові речовини, речовини-окислювачі, речовини,
які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих
та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;

група 2 (пожежа) - горючі (займисті) гази, горючі рідини,
горючі рідини, перегріті під тиском, речовини-окисники, а також
речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням
горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;

група 3 (шкідливі для людей і довкілля) - високотоксичні
речовини, токсичні речовини, речовини, які становлять небезпеку
для довкілля (високотоксичні для водних організмів), речовини, які
становлять небезпеку для довкілля (токсичні для водних організмів)
та/або можуть здійснювати довгостроковий негативний вплив на водне
середовище, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з
водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних
газів.

3. Індивідуальними небезпечними речовинами вважаються
речовини та суміші речовин, для яких встановлено значення
нормативів порогових мас, що відрізняються від значень нормативів
порогових мас тих категорій, до яких ці речовини можна віднести за
їх властивостями (нормативи порогових мас деяких індивідуальних
небезпечних речовин наведено у додатку 1, а небезпечних речовин за
категоріями - у додатку 2).

Додаток 1

НОРМАТИВИ
порогових мас деяких індивідуальних
небезпечних речовин
------------------------------------------------------------------
Найменування |Порогова маса, тонн
небезпечної речовини |-------------------
|1 клас | 2 клас
------------------------------------------------------------------
Аміак 500 50

Амонію нітрат* 2500 350

Амонію нітрат (добрива)** 5000 1250

Арсенатний ангідрид, арсенатна кислота 2 1
та/або її солі

Арсенітний ангідрид, арсенітна кислота 0,1
та/або її солі

Бром 100 20

Хлор 25 10

Нікелеві сполуки (дрібнодисперсний порошок), 1
монооксид нікелю, діоксид нікелю, триоксид
нікелю, сульфід нікелю (II),
сульфід нікелю (III)

Формальдегід (концентрація більш як 50 5
90 відсотків)

Водень 50 5

Фосфористий водень (фосфін) 1 0,2

Хлороводень (зріджений газ) 250 25

Алкіли свинцю 50 5

Ацетилен 50 5

Етилену оксид 50 5

Пропілену оксид 50 5

Метанол 5000 500

Кисень 2000 200

Сірководень 50 5

Арсеновмісний водень (арсен) 1 0,2

Сірки діоксид 250 25

Сірки триоксид 75 7,5

Вугільної кислоти дихлорангідрид (фосген) 0,75 0,3

Метилізоціанат 0,15

4,4 - метилен - біс (2 - хлоранілін) та/або 0,01
солі в порошкоподібному стані

Толуїдиндизоціонат 100 10
___________
* Масовий вміст азоту в амонії нітраті та його сумішах
становить більш як 28 відсотків, а водяні розчини амонію нітрату
містять більш як 90 відсотків азоту.

** Масовий вміст азоту у простих добривах на основі амонію
нітрату, а також у складних добривах на його основі (з фосфатом
та/або поташем) становить більш як 28 відсотків.

------------------------------------------------------------
Найменування небезпечної |Порогова маса, тонн
речовини |-------------------
| 1 клас | 2 клас
------------------------------------------------------------
Поліхлоридні дибензофурани та 0,001
поліхлоридні дибензодіоксини (включаючи
ТХДД), розраховані із застосуванням
коефіцієнта токсичного еквівалента ТХДД*

Канцерогени: 4-амінобіфеніл та/або його 0,001
солі, бензидин та/або його солі,
бі(хлорметиловий) ефір,
хлорметилметиловий ефір,
диметилкарбамілхлорид,
диметилнітрозомін, гексаметилфосфористий
триамід, 2-нафтиламін та/або його солі,
1,3 - пропансултон - 4 - нітродифеніл
___________
* Коефіцієнти токсичного еквівалента (ХДД -
хлордибензодіоксин, ХДФ - хлордибензофуран, Т - тетра, П - пента,
Гкс - гекса, Гпт - гепта, О - окта):

1,2,3,7,8 - ПХДД - 0,5
1,2,3,4,7,8 - ГксХДД - 0,1
1,2,3,6,7,8 - ГксХДД - 0,1
1,2,3,7,8,9 - ГксХДД - 0,1
1,2,3,4,6,7,8 - ГптХДД - 0,01
ОХДД - 0,001
2,3,7,8 - ТХДФ - 0,1
2,3,4,7,8 - ПХДФ - 0,5
1,2,3,7,8 - ПХДФ - 0,05
1,2,3,4,7,8 - ГксХДФ - 0,1
1,2,3,7,8,9 - ГксХДФ - 0,1
1,2,3,6,7,8 - ГксХДФ - 0,1
2,3,4,6,7,8 - ГксХДФ - 0,1
1,2,3,4,6,7,8 - ГксХДФ - 0,01
1,2,3,4,7,8,9 - ГксХДФ - 0,01
ОХДФ - 0,001


Додаток 2

НОРМАТИВИ
порогових мас небезпечних речовин за категоріями
------------------------------------------------------------------
|Порогова маса, тонн
Категорія небезпечних речовин |-------------------
| 1 клас | 2 клас
------------------------------------------------------------------
Горючі (займисті) гази 200 50

Горючі рідини 50 000 5000

Горючі рідини, перегріті під тиском 200 50

Інціюючі (первинні) вибухові речовини 50 10

Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові 200 50
речовини

Речовини-окисники 200 50

Високотоксичні речовини 20 5

Токсичні речовини 200 50

Речовини, які становлять небезпеку для 500 200
довкілля (високотоксичні для водних
організмів)

Речовини, які становлять небезпеку для 2000 500
довкілля (токсичні для водних організмів)
та/або можуть здійснювати довгостроковий
негативний вплив на водне середовище

Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з 500 100
водою

Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з 200 50
водою з виділенням горючих та/або
вибухонебезпечних чи токсичних газів


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 липня 2002 р. N 956

ПОРЯДОК
ідентифікації та обліку об'єктів
підвищеної небезпеки


1. Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів
господарської діяльності, у власності або користуванні яких є
об'єкти, де можуть використовуватися або виготовляються,
переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні
речовини (далі - потенційно небезпечні об'єкти), а також на всіх
суб'єктів господарської діяльності, які мають намір розпочати
будівництво потенційно небезпечних об'єктів.

Вимоги цього Порядку не застосовуються до ідентифікації та
обліку:

потенційно небезпечних об'єктів військового призначення;

потенційно небезпечних об'єктів, віднесених до таких у
зв'язку з наявністю на них радіоактивних речовин;

потенційно небезпечних об'єктів розвідки, видобутку та
розробки корисних копалин, включаючи розвідку та розробку
морського дна, наявність небезпечних речовин у яких обумовлена
природними явищами, а їх кількість не може контролюватися;

небезпечних речовин, що перевозяться за межами підприємства
усіма видами транспортних засобів, крім транспортування по
трубопроводах;

гідротехнічних споруд.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному
в Законі України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ), а
також у ДСТУ 2156-93 (Безпечність промислових підприємств. Терміни
та визначення) і ДСТУ 2960-94 (Організація промислового
виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення).

Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки

3. Суб'єкт господарської діяльності, у власності або
користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт чи
який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує
проведення його ідентифікації.

4. Потенційно небезпечний об'єкт вважається об'єктом
підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення
сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що
використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються
чи транспортуються на об'єкті, перевищує встановлений норматив
порогової маси.

5. Потенційно небезпечним об'єктом вважається апарат або
сукупність пов'язаних між собою потоками в технологічний цикл
апаратів, об'єднаних за адміністративною та/або територіальною
ознакою.

Потенційно небезпечним об'єктом за адміністративною ознакою
вважається структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення,
дільниця, тощо) суб'єкта господарської діяльності.

У разі коли відстань між потенційно небезпечними об'єктами за
адміністративною ознакою не досягає 500 метрів, вони вважаються
одним потенційно небезпечним об'єктом.

У разі коли до складу потенційно небезпечного об'єкта за
адміністративною ознакою входять дільниці, відділення або окремі
установки з небезпечними речовинами, що знаходяться на відстані
понад 500 метрів одна від одної, вони вважаються окремими
потенційно небезпечними об'єктами.

6. Під час проведення ідентифікації для кожного потенційно
небезпечного об'єкта розраховується сумарна маса кожної
небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас
індивідуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної
речовини, яка за своїми властивостями може бути віднесена до
будь-якої категорії або до декількох категорій небезпечних речовин
згідно із зазначеними нормативами.

7. За сумарну масу небезпечної речовини береться:

1) для сховищ (резервуарів) - сумарна маса небезпечної
речовини, що може в них знаходитися при повному завантаженні
відповідно до технологічного регламенту, проектної або іншої
документації. При цьому обов'язково зазначається, для яких обсягів
речовини виконувалися розрахунки. У разі зміни норм завантаження
процедура ідентифікації виконується повторно згідно з вимогами
цього Порядку;

2) для технологічних установок - максимальна сумарна маса, що
може знаходитися в апаратах і трубопроводах відповідно до
технологічного регламенту, умов процесу та правил експлуатації;

3) для обладнання колонного типу - сумарна маса небезпечної
речовини при максимальному рівні рідини на тарілках. Для апаратів,
у яких застосовуються наповнювачі з пористим інертним середовищем,
сумарна маса небезпечної речовини визначається з урахуванням
максимального обсягу вільного простору;

4) для трубопроводів за межами підприємства - сумарна маса
небезпечної речовини в секції трубопроводу між двома запірними
пристроями і та, що може виділитися впродовж часу, встановленого
для виявлення витікання та здійснення ручного перекриття запірних
пристроїв, згідно з технологічним регламентом та проектною
документацією, а для внутрішньозаводських трубопроводів - сумарна
маса небезпечної речовини у всьому трубопроводі;

5) для зливно-наливних естакад - сумарна маса небезпечної
речовини в залізничних або автомобільних цистернах. У розрахунках
використовується максимальна ємність і максимально регламентована
кількість цистерн, які можуть встановлюватися на естакаді
одночасно.

8. У розрахунках сумарної маси небезпечної речовини на
потенційно небезпечному об'єкті може не враховуватися маса цієї
речовини, що знаходиться в насосах, компресорах, фільтрах,
шнекових живильниках, в інших машинах, механізмах та апаратах,
якщо вона не перевищує 2 відсотки нормативу порогової маси
індивідуальної небезпечної речовини або відповідної категорії
небезпечної речовини.

9. Процедура ідентифікації вважається закінченою, якщо
виявиться, що сумарна маса хоча б однієї з усіх видів небезпечних,
речовин на потенційно небезпечному об'єкті, розрахована згідно з
пунктами 6-8 цього Порядку, дорівнює або перевищує норматив
порогової маси.

У разі коли індивідуальна небезпечна речовина відноситься за
своїми властивостями також до однієї з категорій небезпечних
речовин, слід користуватися нормативом порогової маси
індивідуальної небезпечної речовини.

У разі коли небезпечна речовина може бути віднесена одночасно
до декількох категорій речовин, слід користуватися нормативом
порогової маси тієї категорії речовини, для якої він найменший.

10. У разі коли сумарна маса жодної небезпечної речовини не
перевищує нормативу порогової маси, за її властивостями
визначається категорія та група, до яких вона може бути віднесена,
а також сумарна маса небезпечних речовин однієї групи.

11. Сумарна маса небезпечних речовин однієї групи
визначається шляхом додавання величин сумарної маси кожної
небезпечної речовини, що використовується або виготовляється,
переробляється, зберігається чи транспортується на об'єкті.

У разі коли небезпечна речовина за своїми властивостями може
бути віднесена до декількох груп, сумарна маса її враховується у
кожній групі, до якої вона може бути віднесена.

У розрахунках сумарної маси небезпечних речовин однієї групи
може не враховуватися маса небезпечних речовин, що знаходяться на
об'єкті в обсягах не більше ніж 2 відсотки порогової маси згідно з
нормативами, якщо їх загальний обсяг на території підприємства не
може призвести до великої аварії.

12. Порогову масу небезпечних речовин однієї групи визначають
за формулою:

Q(pgr) = Sg(i) : S( g(i) : Q(i) )

де S - сумарна величина;

g(i) - сумарна маса небезпечної речовини, що знаходиться на
об'єкті;

Q(i) - норматив порогової маси цієї небезпечної речовини.

Проводиться розрахунок найменшого та найбільшого значення
порогової маси небезпечної речовини згідно з нормативами.

13. Сумарна маса небезпечних речовин однієї групи дорівнює
або перевищує її порогове значення, якщо виконується умова:

S( g(i) : Q(i) ) >= 1,

Проводиться розрахунок найменшого та найбільшого значення
порогової маси небезпечної речовини згідно з нормативами.

14. У разі коли сумарна маса небезпечних речовин однієї
групи, що знаходяться на об'єкті, дорівнює або перевищує порогову
масу, визначену відповідно до пунктів 11-13 цього Порядку,
процедура ідентифікації вважається закінченою і об'єкту
присвоюється відповідний клас підвищеної небезпеки.

15. У разі коли сумарна маса небезпечних речовин, визначена
відповідно до пунктів 6-8 цього Порядку, не перевищує нормативу
порогової маси або коли сумарна маса небезпечних речовин однієї
групи не перевищує порогової маси, визначеної відповідно до
пунктів 11-13 цього Порядку, процедура ідентифікації вважається
закінченою і потенційно небезпечний об'єкт не відноситься до
об'єктів підвищеної небезпеки за умови, що відстань від нього до
місць великого скупчення людей (житлові масиви, стадіони,
кінотеатри, лікарні, школи тощо), транспортних магістралей,
промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних
об'єктів перевищує 500 метрів для небезпечних речовин груп 1 і 2 і
1000 метрів для небезпечних речовин групи 3.

16. У разі коли сумарна маса небезпечних речовин на
потенційно небезпечному об'єкті не перевищує найменшого значення
порогової маси згідно з нормативами або не перевищує порогової
маси, визначеної відповідно до пунктів 11-13 цього Порядку, але
відстань від цього об'єкта до місць великого скупчення людей,
транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво
важливих цивільних об'єктів менша ніж 500 метрів для небезпечних
речовин групи 1 і 2 і 1000 метрів для небезпечних речовин групи 3,
пороговою масою вважається маса небезпечних речовин, визначена за
формулою:

Q(i.k) = Q(i) x ( R(x) : R(n) ) в ступ. 2,

де Q(i.k) - норматив порогової маси небезпечних речовин для
потенційно небезпечних об'єктів, розташованих від місць великого
скупчення людей, транспортних магістралей, промислових,
природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів на відстані
менше ніж 500 метрів для небезпечних речовин групи 1 і 2
і 1000 метрів для речовин групи 3;

Q(i) - норматив порогової маси індивідуальних небезпечних
речовин або категорій небезпечних речовин, або небезпечних речовин
однієї категорії чи групи, розрахований відповідно до пункту 12
цього Порядку;

R(x) - відстань від потенційно небезпечного об'єкта до місць
великого скупчення людей, транспортних магістралей, промислових,
природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів

R(n) - гранична відстань, починаючи з якої проводиться
перерахунок нормативу порогової маси (для речовин групи 1 і 2 R(n)
дорівнює 500 метрів, для речовин групи 3-1000 метрів).

17. У разі коли сумарна маса небезпечних речовин на
потенційно небезпечному об'єкті, розрахована відповідно до пунктів
6-8, 11 цього Порядку, перевищує порогову масу, визначену
відповідно до пункту 16, об'єкту присвоюється відповідний клас
підвищеної небезпеки.

18. Суб'єкт господарської діяльності складає повідомлення про
результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки за формою
ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним
територіальним органам Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції
цивільного захисту та техногенної безпеки, Держекоінспекції,
державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожбезпеки,
Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій
держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради (далі -
уповноважені органи).

Дані про об'єкти підвищеної небезпеки, які є державною або
комерційною таємницею, подаються суб'єктом господарської
діяльності з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових
актів.

Місцеві держадміністрації або виконавчі органи місцевих рад
публікують відомості про об'єкти підвищеної небезпеки в
регіональних друкованих засобах масової інформації протягом
30 днів після отримання повідомлення.

19. У разі зміни умов виробництва, номенклатури небезпечних
речовин або їх кількості суб'єкт господарської діяльності, у
власності або користуванні якого є об'єкти підвищеної небезпеки,
проводить у 6-місячний термін їх повторну ідентифікацію.

20. У разі проведення повторної ідентифікації суб'єкт
господарської діяльності повідомляє у двотижневий термін
уповноважені органи про зміни порівняно з попередньою
ідентифікацією. Інформація подається тільки за тими розділами
повідомлення форми ОПН - 1, в які вносилися зміни.

21. Результати ідентифікації та розрахунки, на підставі яких
вона проводилася, зберігаються суб'єктом господарської діяльності
протягом 25 років.

У разі припинення юридичної особи (смерті фізичної особи) -
суб'єкта господарської діяльності зазначені документи підлягають
передачі правонаступникові (спадкоємцеві), а у разі його
відсутності - до державного архіву.

У разі відчуження об'єкта підвищеної небезпеки зазначені
документи передаються його новому власнику.

Ведення обліку об'єктів підвищеної небезпеки

22. Уповноважені органи ведуть облік об'єктів підвищеної
небезпеки на підставі повідомлень про результати ідентифікації.

Державна статистична звітність щодо об'єктів підвищеної
небезпеки затверджується Держкомстатом за поданням
Держнаглядохоронпраці.

23. Державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки веде
Держнаглядохоронпраці (додаток 2).

24. Включення об'єкта підвищеної небезпеки до Державного
реєстру об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30
робочих днів після подання суб'єктом господарської діяльності до
територіального органу Держнаглядохоронпраці повідомлення про
результати ідентифікації.

У разі надання суб'єктом господарської діяльності неповної
інформації про результати ідентифікації, що передбачена
повідомленням форми ОПН-І, Держнаглядохоронпраці письмово
повідомляє про це суб'єкта господарської діяльності. Реєстрація
об'єкта підвищеної небезпеки проводиться протягом 30 робочих днів
після надання суб'єктом господарської діяльності необхідних
матеріалів.

Держнаглядохоронпраці не може не мати ги інформацію та
документи, не передбачені цим Порядком.

25. Протягом 10 робочих днів після реєстрації
Держнаглядохоронпраці видає суб'єкту господарської діяльності
свідоцтво про державну реєстрацію об'єкта (об'єктів) підвищеної
небезпеки (додаток 3).

26. Держнаглядохоронпраці публікує до 1 березня поточного
року в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації
перелік об'єктів підвищеної небезпеки, включених до Державного
реєстру об'єктів підвищеної небезпеки станом на 31 грудня
попереднього року.

Держнаглядохоронпраці розміщує та постійно оновлює електронну
версію Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки на
власному веб - сайті у мережі Інтернет відповідно до Порядку
оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів
виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 4 січня 2002 р. N 3 ( 3-2002-п ) (Офіційний вісник
України, 2002 р., N 2, ст. 57).

Дані про об'єкти підвищеної небезпеки, які є державною або
комерційною таємницею, оприлюднюються Держнаглядохоронпраці з
урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів.

27. Виключення об'єкта підвищеної небезпеки з Державного
реєстру об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється за рішенням
Держнаглядохоронпраці на підставі звернення та усіх необхідних
документів, які подаються суб'єктом господарської діяльності до
територіальних органів Держнаглядохоронпраці, у разі:

проведення змін, що призвели до зменшення на об'єкті
підвищеної небезпеки сумарної маси небезпечних речовин порівняно з
найменшим нормативом порогової маси відповідно до нормативів
порогових мас або розрахованої відповідно до пунктів 12 і 16 цього
Порядку;

ліквідації або виведення з експлуатації (списання з балансу)
об'єкта підвищеної небезпеки.

Про прийняте рішення Держнаглядохоронпраці повідомляє
суб'єкта господарської діяльності письмово протягом 30 днів після
одержання відповідного звернення. У разі відмови щодо виключення
об'єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об'єктів
підвищеної небезпеки суб'єкту господарської діяльності надається
обгрунтована відповідь.

28. Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність
згідно із законодавством за своєчасне, повне і достовірне
проведення ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки.


Зразок Додаток 1
до Порядку ідентифікації та обліку
об'єктів підвищеної небезпеки

Форма ОПН-1

ЗАТВЕРДЖУЮ
____________________________________________
(посада, підпіс, прізвище, ім'я, по батькові
____________________________________________
керівника суб'єкта господарської діяльності)
_____________________________________ 200 р.
МП

ПОВІДОМЛЕННЯ
про результати ідентифікації об'єктів
підвищеної небезпеки

__________________________________________________________________
(повна і скорочена назва суб'єкта господарської діяльності)
__________________________________________________________________
(форма власності)
__________________________________________________________________
(ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності)
__________________________________________________________________
(орган, до сфери управління якого належить суб'єкт
__________________________________________________________________
господарсько діяльності)
__________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові та номер телефону керівника суб'єкта
__________________________________________________________________
господарської діяльності)
__________________________________________________________________
(посада, прізвище, ім'я, по батькові, номер телефону,
__________________________________________________________________
факс, електронна адреса відповідальної особи)
__________________________________________________________________
(юридична адреса суб'єкта господарської діяльності)

1. Відомості про потенційно небезпечні об'єкти

Основний вид виконуваних робіт, пов'язаних з небезпечними
речовинами.

Перелік основних технологічних процесів, пов'язаних з
небезпечними речовинами.

Умови приймання і зберігання сировини.

Умови зберігання та відвантаження продукції.

Перелік основних структурних підрозділів.

Розташування основних структурних підрозділів на майданчику
(майданчиках).

Розташування на місцевості та відстань від потенційно
небезпечних об'єктів до:

міста (міст), інших населених пунктів;

місць великого скупчення людей житлові масиви, стадіони,
кінотеатри, лікарні, школи тощо);

промислових об'єктів:

транспортних магістралей;

природоохоронних об'єктів;

життєво важливих цивільних об'єктів.

2. Перелік потенційно небезпечних об'єктів з небезпечними
речовинами, виділених для ідентифікації, у тому числі тих, що
ідентифіковані як об'єкти підвищеної небезпеки

---------------------------------------------------------------------------------------------
Найменування | Місце | Найменування, маса, | Найменування або | Результати
потенційно | розташування | категорія небезпечної| категорія | ідентифікації
небезпечного | потенційно | речовини чи групи | небезпечної | (належить до
об'єкта, | небезпечного | небезпечних речовин,| речовини чи групи | об'єктів підвишеної
виділеного для| об'єкта | що використовуються | небезпечних | небезпеки
ідентифікації,| | або виготовляються,| речовин, за якими | відповідного класу,
та його склад | | переробляються, | проводилася | не належить до
| | зберігаються чи | ідентифікація | об'єктів підвищеної
| | транспортуються на | об'єкта | небезпеки
| | об'єкті | |
----------------------------------------------------------------------------------------------

Інших потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної
небезпеки, крім зазначених, не визначено.

3. Маса небезпечних речовин, що знаходяться на потенційно
небезпечних об'єктах.

Для кожного потенційно небезпечного об'єкта, зазначеного у
пункті 2, по кожному виробництву, дільниці, установці, апарату
тощо, що входять до його складу, виявлені небезпечні речовини,
розрахована маса кожної небезпечної речовини, сумарна маса
небезпечних речовин подається у таблиці.

-----------------------------------------------------------------------------------------------
Найменування| Найменування| Найменування |Маса індивідуальної небезпечної речовини 1 маса
потенційно | виробництва,| небезпечної |безпечної речовини кожної категорії, до якої вона
небезпечного| дільниці, | речовини і маса,|може бути віднесена за нормативами порогових мас
об'єкта | установки, | тонн |-------------------------------------------------
| апарата тощо,| |індиві- | номер категорії за нормативами
|які входять до| |дуальна | порогових мас
| складу | |речовина|----------------------------------------
| потенційно | | | 1| 2| 3| 4| 5| 6| 7| 8| 9| 10| 11| 12
| небезпечного | | | | | | | | | | | | | |
| об'єкта | | | | | | | | | | | | | |
-----------------------------------------------------------------------------------------------
____________
Усього

4. Перелік нормативно-правових актів, нормативних документів,
довідкових та науково-технічних видань, що використовувалися під
час проведення ідентифікації.

5. Відомості про організацію, що провела ідентифікацію
(заповнюється у разі проведення ідентифікації іншим суб'єктом
господарської діяльності).

Повна і скорочена назва.

Юридична адреса.

Ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності.

Зареєстрований вид діяльності (код згідно з КВЕД).

Звіт склав __________ __________ ________________________
(посада) (підпис) (ініціали та прізвище)

_____ _____________ 200 __р.


Додаток 2
до Порядку проведення ідентифікації та
обліку об'єктів підвищеної небезпеки

ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР
об'єктів підвищеної небезпеки

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
N п/п|Найменування | Номер |Клас |Найменування| Місце | Найменування | Маса |Код об'єкта| Реєстраційний
| та юридична | об'єкта |підви | об'єкта |розташування| категорія |небезпечної| підвищеної| номер (код)
| адреса |підвищеної|щеної | підвищеної | об'єкта | небезпечної | речовини |небезпеки у| декларації
| суб'єкта |небезпеки |небез-| небезпеки і| підвищеної |речовини, група|(безпечних | Державному|безпеки об'єкта
|господарської| |пеки | його склад | небезпеки | небезпечних | речовин) | реєстрі | підвищеної
| діяльності | | | | | речовин, за | | об'ктів | небезпеки у
| | | | | | якими | | підвищеної| Державному
| | | | | | проводилася | | небезпеки | реєстрі
| | | | | | ідентифікація | | | об'єктів
| | | | | | об'єкта | | | підвищеної
| | | | | | | | | небезпеки
| | | | | | | | |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------


Зразок Додаток 3
до Порядку ідентифікації та обліку
об'єктів підвищеної небезпеки

Державний Герб України

СВІДОЦТВО
про державну реєстрацію об'єкта
(об'єктів) підвищеної небезпеки

Повна назва суб'єкта господарської діяльності_____________________
__________________________________________________________________

Ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності____________
__________________________________________________________________

Юридична адреса суб'єкта господарської діяльності ________________

Видано територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці в ________

_______________, про що зроблено запис у журналі обліку реєстрації

об'єктів підвищеної небезпеки N _____ від ___ __________ 200 __ р.

Посадова особа органу державної реєстрації

Начальник територіального

управління в _______________ ____________ ________________________
(підпис) (ініціали та прізвищє)
МП

Дата видачі ____ __________ 200 ___ р.

Код (коди) об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки в Державному
реєстрі об'єктів підвищеної небезпеки:

-----------------------------------------------------------------------------
Номер об'єкта|Клас |Найменування і|Місце розташування|Код об'єкта підвищеної
підвищеної |підви-|склад об'єкта |об'єкта підвищеної|небезпеки у Державному
небезпеки |щеної | підвищеної | небезпеки | реєстрі об'єктів
|небез-| небезпеки | | підвищеної небезпеки
|пеки | | |
-----------------------------------------------------------------------------

Дата внесення до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки
____ __________ 200 ___ р.

Посадова особа органу
державної реєстрації ____________ ____________________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
МП


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 липня 2002 р. N 956

ПОРЯДОК
декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

1. Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів
господарської діяльності, у власності або користуванні яких є
об'єкти підвищеної небезпеки, а також на всіх суб'єктів
господарської діяльності, які мають намір розпочати будівництво
об'єктів підвищеної небезпеки.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному
в Законі України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ), а
також ДСТУ 2156-93 (Безпечність промислових підприємств. Терміни
та визначення), ДСТУ 2960-94 (Організація промислового
виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення).

3. Суб'єкт господарської діяльності, у власності або
користуванні якого є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки,
організовує розроблення і складання декларації безпеки об'єкта
підвищеної небезпеки (далі - декларація безпеки) відповідно до
вимог цього Порядку.

Декларація безпеки (зразок додається) складається на основі
дослідження суб'єктом господарської діяльності ступеня небезпеки
та оцінки рівня ризику виникнення аварій (далі - рівня ризику), що
пов'язані з експлуатацією цих об'єктів.

4. Для об'єктів підвищеної небезпеки, що експлуатуються,
декларація безпеки складається як самостійний документ, а для
об'єктів підвищеної небезпеки, що будуються (реконструюються,
ліквідуються), - як складова частина відповідної проектної
документації.

За наявності на одному виробничому майданчику декількох
об'єктів підвищеної небезпеки складається одна декларація безпеки.

5. Декларація безпеки повинна включати:

результати всебічного дослідження ступеня небезпеки та оцінки
рівня ризику;

оцінку готовності до експлуатації об'єкта підвищеної
небезпеки відповідно до вимог безпеки промислових об'єктів;

перелік прийнятих з метою зниження рівня ризику рішень і
здійснених з метою запобігання аваріям заходів;

відомості про заходи щодо локалізації і ліквідації можливих
наслідків аварій.

Для об'єкта підвищеної небезпеки, що експлуатується або
ліквідується, подається інформація про заходи, що здійснюються, і
про ті, що плануються.

Для об'єкта підвищеної небезпеки, що будується або
реконструюється, подається інформація про заходи, які передбачені
проектною документацією та плануються до здійснення під час
експлуатації.

6. Для об'єктів підвищеної небезпеки, які ідентифіковані як
об'єкти підвищеної небезпеки 1 класу, результати дослідження
ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику, а також обгрунтування
прийнятих щодо безпечної експлуатації та локалізації і ліквідації
наслідків аварій рішень подаються в декларації безпеки у розділі
"Розрахунково-пояснювальна частина".

Оцінка рівня ризику проводиться згідно з Методикою визначення
ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів
підвищеної небезпеки.

7. Суб'єкт господарської діяльності проводить відповідно до
вимог Законів України "Про екологічну експертизу" ( 45/95-ВР ),
"Про наукову та науково-технічну експертизу" ( 51/95-ВР ) і
пунктів 19-27 цього Порядку експертизу повноти дослідження ступеня
небезпеки та оцінки рівня ризику, а також обгрунтованості та
достатності прийнятих щодо зменшення рівня ризику, готовності до
дій з локалізації і ліквідації наслідків аварій рішень (далі -
експертиза).

Фінансування проведення експертизи покладається на суб'єкта
господарської діяльності.

8. Декларація безпеки разом з позитивним висновком експертизи
подається відповідним територіальним органам
Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції цивільного захисту та
техногенної безпеки, Держекоінспекції, державної
санітарно-епідеміологічної служби, Держпожбезпеки,
Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій
держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради (далі -
уповноважені органи):

для об'єктів підвищеної небезпеки, що на дату набрання
чинності цим Порядком експлуатуються або ліквідуються, - протягом
року після державної реєстрації об'єкта підвищеної небезпеки;

для об'єктів підвищеної небезпеки, експлуатація яких
планується, - разом із заявою на отримання дозволу на експлуатацію
відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки"
( 2245-14 ).

Дані про об'єкти підвищеної небезпеки, які є державною або
комерційною таємницею, подаються суб'єктом господарської
діяльності з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових
актів.

9. Місцеві держадміністрації або виконавчі органи місцевих
рад протягом 30 днів після отримання декларації безпеки
оприлюднюють у регіональних друкованих засобах масової інформації
відомості про об'єкт підвищеної небезпеки, а саме:

найменування суб'єкта господарської діяльності, у власності
або користуванні якого є об'єкт підвищеної небезпеки;

посаду, прізвище, ім'я, по батькові, номер телефону (факсу)
посадової особи суб'єкта господарської діяльності, відповідальної
за інформування та взаємодію з громадськістю;

стислий опис виробничої діяльності, пов'язаної з
експлуатацією) об'єкта підвищеної небезпеки;

перелік та основні характеристики небезпечних речовин, які
використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються
чи транспортуються на об'єкті підвищеної небезпеки;

стислі відомості про можливі наслідки і рівень ризику, про
здійснені суб'єктом господарської діяльності заходи безпеки щодо
запобігання аваріям та локалізації і ліквідації їх наслідків;

відомості про способи оповіщення та необхідні дії населення у
разі виникнення аварії.

У разі коли в зоні впливу вражальних факторів аварії на
об'єкті підвищеної небезпеки можуть опинитися інші регіони,
органи, названі в абзаці першому цього пункту, оприлюднюють
зазначені відомості також у друкованих засобах масової інформації
цих регіонів.

10. Про можливе здійснення трансграничного впливу аварії на
об'єкті підвищеної небезпеки суб'єкт господарської діяльності
інформує уповноважені органи, а також в установленому порядку
через МЗС відповідні органи держав, території яких можуть
зазнавати впливу таких аварій, і пункт зв'язку для цілей
оповіщення про промислові аварії, який діє в Україні згідно з
Конвенцією про трансграничний вплив промислових аварій ( 995_262 )
(1992 рік).

11. Суб'єкт господарської діяльності, у власності або
користуванні якого є об'єкти підвищеної небезпеки, надає будь-якій
фізичній або юридичній особі на її аргументований запит можливість
ознайомитися із змістом декларації безпеки, а також з будь-якою
іншою інформацією, яка стосується цих об'єктів.

Дані про об'єкти підвищеної небезпеки, які є державною або
комерційною таємницею, подаються суб'єктом господарської
діяльності з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових
актів.

12. Декларація безпеки переглядається суб'єктом господарської
діяльності один раз на п'ять років. Декларація безпеки
переглядається, уточнюється або розробляється в інші терміни у
разі:

зміни умов діяльності об'єкта підвищеної небезпеки, що
призводять до підвищення ступеня небезпеки та рівня ризику,
незалежно від їх причин;

зміни та/або набрання чинності нормативно-правовими актами,
що впливають на зміст відомостей, поданих у декларації безпеки;

будівництва в прилеглих районах нових підприємств (об'єктів),
якщо це впливає на зміст відомостей, поданих у декларації безпеки;

обгрунтованої вимоги уповноваженого органу або громадськості.

13. Оригінал декларації безпеки та висновку експертизи, а
також копії документів, що підтверджують передачу зазначених
документів уповноваженим органам, зберігаються у суб'єкта
господарської діяльності, у власності або користуванні якого є
об'єкт підвищеної небезпеки, протягом 25 років.

У разі припинення юридичної особи (смерті фізичної особи) -
суб'єкта господарської діяльності декларація безпеки та висновок
експертизи підлягають передачі правонаступникові (спадкоємцеві), а
у разі його відсутності - до державного архіву.

У разі відчуження об'єкта підвищеної небезпеки зазначені
документи передаються його новому власнику.

14. Уповноважені органи ведуть облік декларацій безпеки
об'єктів підвищеної небезпеки.

15. Включення декларації безпеки до Державного реєстру
об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30 робочих
днів після її подання суб'єктом господарської діяльності до
територіального органу Держнаглядохоронпраці.

Держнаглядохоронпраці проводить реєстрацію декларацій безпеки
з присвоєнням кожній реєстраційного номера (коду), що зазначається
на її титульному аркуші.

У разі подання суб'єктом господарської діяльності неповної
інформації Держнаглядохоронпраці письмово повідомляє про це
суб'єкта господарської діяльності. Реєстрація проводиться протягом
30 робочих днів після надання суб'єктом господарської діяльності
необхідних матеріалів.

Держнаглядохоронпраці не може вимагати інформацію та
документи, не передбачені цим Порядком.

16. Протягом 10 робочих днів після реєстрації
Держнаглядохоронпраці письмово повідомляє суб'єкта господарської
діяльності про реєстраційний номер (код) декларації безпеки у
Державному реєстрі об'єктів підвищеної небезпеки.

17. Держнаглядохоронпраці публікує до 1 березня поточного
року в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації
перелік декларацій безпеки, зареєстрованих у Державному реєстрі
об'єктів підвищеної небезпеки станом на 31 грудня попереднього
року.

18. Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність
згідно із законодавством за повноту та достовірність відомостей,
поданих у декларації безпеки.

Проведення експертизи декларації безпеки

19. Експертизу декларації безпеки можуть проводити суб'єкти
господарської діяльності всіх форм власності, що займаються
науковою і науково-технічною діяльністю у сфері безпеки
промислових об'єктів, у тому числі спеціалізовані експертні
організації, акредитовані відповідно до вимог Закону України "Про
наукову та науково-технічну експертизу" ( 51/95-ВР ) (далі -
експертні організації).

Експертну організацію для проведення експертизи суб'єкт
господарської діяльності обирає самостійно. Експертизу не може
проводити експертна організація, яка розробляла декларацію
безпеки.

20. Умови проведення експертизи визначаються договором між
суб'єктом господарської діяльності та експертною організацією.

Дані про об'єкти підвищеної небезпеки, які є державною або
комерційною таємницею, подаються суб'єктом господарської
діяльності з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових
актів.

21. У висновку експертизи дається оцінка повноти дослідження
ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику, а також обгрунтованості
та достатності прийнятих щодо зменшення рівня ризику, готовності
до дій з локалізації і ліквідації наслідків аварій рішень.

Висновок експертизи повинен бути конкретним, об'єктивним,
аргументованим і доказовим. Зауваження висловлюються із
зазначенням назви розділу, сторінки та пункту (абзацу), щодо
змісту якого вони робляться, супроводжуються посиланнями на вимоги
відповідних нормативних документів та у разі потреби на
науково-технічні і довідкові видання. Формулювання зауважень і
висновків експертизи повинні тлумачитися однозначно.

22. Висновок експертизи повинен містити:

найменування виду експертизи із зазначенням її об'єктів;

виклад підстав для проведення експертизи;

відомості про експертну організацію та експертів;

дані про замовника та перелік об'єктів експертизи;

відомості про розглянуті в процесі експертизи документи та
об'єкти;

результати проведення експертизи.

Висновок експертизи, підписаний експертами, які її проводили,
затверджує керівник експертної організації. Підпис керівника
засвідчується печаткою експертної організації.

23. Результати проведення експертизи повинні містити оцінку:

повноти і достовірності інформації, що міститься в декларації
безпеки;

обгрунтованості результатів дослідження ступеня небезпеки та
оцінки рівня ризику;

обгрунтованості та достатності рішень, прийнятих на основі
аналізу рівня ризику, для зниження його до прийнятної величини,
готовності до дій з локалізації і ліквідації наслідків аварій.

24. Обгрунтованість результатів дослідження ступеня небезпеки
та оцінки рівня ризику визначається з урахуванням:

підстав для застосування фізико-математичних моделей і
методів розрахунку;

підстав для обрання сценаріїв виникнення та розвитку аварій;

правильності та достовірності виконаних розрахунків рівня
ризику і оцінки наслідків аварій;

повноти врахування факторів, що впливають на кінцеві
результати.

25. У разі негативного висновку експертизи суб'єкт
господарської діяльності вправі подати декларацію безпеки на
повторну експертизу після врахування зауважень.

26. Суб'єкт господарської діяльності може оскаржити висновок
експертизи декларації безпеки в установленому порядку.

27. Організація, що проводить експертизу декларації безпеки,
несе відповідальність згідно із законодавством за її повноту,
достовірність та об'єктивність.


Зразок Додаток
до Порядку декларування безпеки об'єктів
підвищеної небезпеки

ЗАТВЕРДЖУЮ
____________________________________________
(посада, підпіс, прізвище, ім'я, по батькові
____________________________________________
керівника суб'єкта господарської діяльності)
_____________________________________ 200 р.
МП

ДЕКЛАРАЦІЯ
безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки

__________________________________________________________________
(реєстраційний номер (код) декларації безпеки у Державному
__________________________________________________________________
реєстрі об'єктів підвищеної небезпеки)
__________________________________________________________________
(найменування об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки)
__________________________________________________________________
(код об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки у Державному
__________________________________________________________________
реєстрі об'єктів підвищеної небезпеки)
__________________________________________________________________
(повна та скорочена назва суб'єкта господарської діяльності)
__________________________________________________________________
(форма власності)
__________________________________________________________________
(ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності)
__________________________________________________________________
(орган, до сфери управління якого належить
____________________________________________________