МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Н А К А З

__26/10/2004____________ №_521_________

м. Київ

Про затвердження методичних вказівок “Медико-біологічні дослід-ження виробничих штамів мікро-організмів і токсиколого–гігієнічна оцінка мікробних препаратів, визначення їх безпеки та обґрун-тування гігієнічних нормативів і регламентів”

Відповідно до статті 40 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”

Н А К А З У Ю:

1. Затвердити методичні вказівки “Медико-біологічні дослідження виробничих штамів мікроорганізмів і токсиколого-гігієнічна оцінка мікробних препаратів, визначення їх безпеки та обґрунтування гігієнічних нормативів і регламентів” (додаються).

2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров’я України методичні вказівки довести до установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров’я України Бережнова С.П.

Перший заступник Міністра,

Головний державний санітарний лікар України О.В. Лапушенко

Директор Департаменту державного

санітарно-епідеміологічного нагляду С.П. Бережнов

Начальник управління справами М.М. Корнієнко

Начальник юридичного управління Д.В. Алешко

Реєстр розсилки:

До справи – 1

ДДСЕН – 1

Виконавець: Омельчук 2539484

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

"____ " _________ 2004 р.

№ _____

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

“Медико-біологічні дослідження виробничих штамів мікроорганізмів і токсиколого-гігієнічна оцінка мікробних препаратів, визначення їх безпеки та обґрунтування гігієнічних нормативів і регламентів”

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Методичні вказівки призначені для спеціалістів, які займаються обґрунтуванням гігієнічних нормативів виробничих штамів мікроорганізмів-продуцентів і готових форм препаратів, які їх вміщують, в об’єктах виробничого та навколишнього середовищ. Штам мікроорганізмів - це генетично однорідна популяція мікроорганізмів з певними стабільними специфічними морфологічними, культуральними і біохімічними властивостями.

1.2. Методичні вказівки складені з урахуванням особливостей токсиколого-гігієнічної оцінки біологічних препаратів на основі виробничих штамів мікроорганізмів. Виробничий штам – штам мікроорганізмів, який використовується в промисловості при виробництві того чи іншого продукту (біопрепарату). Патогенні мікроорганізми не допускаються до використання як виробничі. Штам-продуцент – штам мікроорганізмів, що продукує ту чи іншу речовину (антибіотик, фермент та ін.) і використовується для одержання кінцевого продукту (тобто продукту біотехнології). Біотехнологія – технологія виробництва продуктів при використання живих клітин організмів (мікроорганізмів, рослин, тварин).

1.3. До виробничих штамів мікроорганізмів належать мікроорганізми різних категорій (гриби, бактерії), що є дійовими чинниками біопрепаратів або продуцентами біологічно активних речовин, які використовуються для створення препаратів для різних галузей народного господарства та охорони здоров’я (мікробіологічні засоби захисту рослин від шкідників та хвороб, стимулятори росту рослин та мікробіологічні добрива, антибіотики, ферменти, вітаміни, амінокислоти, субстанції для лікарських препаратів, кормові білки, харчові добавки, деструктори хімічних забруднювачів і ін.).

1.4. Мікробний препарат - це препарат, що містить в своєму складі як діючий інгредієнт життєздатні мікроорганізми в нативному або висушеному стані. Мікробні препарати можуть в своєму складі мати як монокультури, так і асоціації мікроорганізмів різних груп, вони можуть містити або тільки мікроорганізми (наприклад, препарати для харчової промисловості) або, крім мікроорганізмів, продукти їх життєдіяльності, різні мінеральні та органічні наповнювачі, стабілізатори, емульгатори, консерванти, принадні продукти (наприклад, мікробні пестициди, стимулятори росту рослин, мікробіологічні добрива).

На відміну від хімічних речовин, мікроорганізми є живими об’єктами, здатними зберігати життєздатність і розмножуватись при наявності певних умов в навколишньому середовищі або в макроорганізмі. Продукти біотехнології, що містять в своєму складі виробничі штами мікроорганізмів, як правило, не токсичні для теплокровних організмів, але можуть викликати дисбіотичну , сенсибілізуючу, імуномодулюючу чи іншу специфічну дію.

Використання виробничих штамів мікроорганізмів та виробництво препаратів на основі мікробного синтезу здійснюється підприємствами мікробіологічної промисловості та територіальними біотехнологічними підприємствами різної потужності, біофабриками та біолабораторіями. им води та ґрунту проводиться в випадках, коли має місце забруднення навколишнього середовища. Наприклад, коли при виробництві мікробного препарату спостерігаються викиди виробничих штамів мікроорганізмів в навколишнє середовище і забруднення води водойм чи ґрунту, або, коли мікробні препарати вносяться в навколишнє середовище при їх застосуванні (мікробні пестициди, мікробні біодобрива і стимулятори росту рослин, деструктори хімічних забруднювачів). Досліди проводяться зі штамом мікроорганізму-продуценту - основним діючим інгредієнтом мікробного препарату.

6.1.2. В експерименті з водою використовують акваріуми ємністю 5 дм3 і більше. Мікроорганізми вносять одноразово в воду, відібрану із відкритої водойми в кількості, що відповідає максимальній нормі його сільськогосподарського або екологічного застосування, а також на 1–2 порядки вище і нижче. Досліджуються терміни виживаємості продуценту в воді і вплив на процеси мікробного самоочищення від санітарно-показової та патогенної мікрофлори. Для цього в досліджувану воду вносять, крім виробничого штаму, також E. coli, S. typhimurium в кількості 5·105 КУО/ дм3.

6.1.3. Дію продуценту на процес нітрифікації органічних речовин визначають за вмістом нітритів і нітратів. Контролем слугує вода, в яку не вносився продуцент. Дослідження проводять при кімнатній температурі в динаміці: до внесення продуценту в воду (фон), зразу після внесення і впродовж 1-3 місяців (до зникнення продуценту).

6.1.4. При дослідженні самоочищуючої здатності ґрунту використовують чорнозем або інший ґрунт з хорошою поглинаючою здатністю, високим вмістом гумусу і нейтральною реакцією (рН). Встановлюють вологість на рівні 60% від повної вологоємкості.

Наважки ґрунту ( не менше 1 кг) в скляній посудині перемішують з продуцентом та вносять санітарно-показові мікроорганізми. Спостереження проводять в динаміці, як і дослідження води.

6.2. Гігієнічні дослідження умов виробництва мікробного препарату

6.2.1 При наявності дослідного або промислового виробництва необхідно проведення гігієнічних досліджень з метою визначення забруднення повітря робочої зони мікроорганізмами-продуцентами. Для цього використовуються методики, розроблені для кожного конкретного виду виробничого штаму мікроорганізмів.

Крім того, доцільно паралельно проводити визначення загальної кількості мікроорганізмів для оцінки мікробного фону у приміщенні, а також можливого забруднення повітря мікроорганізмами не виробничого призначення. При цьому використовуються загально прийняті поживні середовища.

6.2.2. Для відбору проб повітря на мікробне забруднення використовуються спеціальні прилади для мікробіологічного дослідження повітря (прилад Кротова, Андерсена, багатокаскадні імпактори і інші прилади). При цьому проби повітря засіваються безпосередньо на специфічне для досліджуваного штаму поживне середовище – рідке чи тверде в залежності від приладу.

6.2.3. Поряд з обстеженням повітря у виробничих приміщеннях необхідно проводити медичні огляди працюючих за загальноприйнятою схемою для біотехнологічних підприємств та аналіз захворюваності.

Отримані результати гігієнічних досліджень використовують разом з результатами експериментальних досліджень при обґрунтуванні ГДК біопрепаратів.

6.2.4. Натурні спостереження доцільно проводити після виконання експериментальних токсиколого-гігієнічних досліджень, коли вже мають бути відомі лімітуючі ознаки шкідливості біопрепарату.

Мета гігієнічних досліджень – визначити кількість мікробного препарату (виробничого штаму), яка може надходити в організм людини внаслідок забруднення виробничого чи навколишнього середовища, оцінити реальну загрозу здоров’ю людини та обґрунтувати вимоги щодо умов безпеки процесів виробництва біопрепарату чи його застосування.

7. Обгрунтування величини ГДК

7.1. При встановленні ГДК мікробних препаратів в різних об’єктах розрахунки слід проводити по основному діючому чиннику – виробничому штаму мікроорганізму-продуценту і подавати її величину в мікробних клітинах (КУО) на одиницю виміру об’єкта середовища, для якого пропонується норматив. Якщо в товарну форму препарату входять декілька штамів мікроорганізмів, то норматив подається за сумою штамів.

7.2. Величина ГДК встановлюється, виходячи із лімітуючого порогу субхронічної дії (імунотоксичного, дисбіотичного). В разі, якщо лімітуючою ознакою шкідливої дії виробничого штаму мікроорганізмів є сенсибілізуюче, ставиться помітка А (алерген). Коефіцієнт запасу для ГДК в повітрі робочої зони і воді водойм приймається рівним 10, а для ГДК в атмосферному повітрі – рівному 100. Максимальна величина ГДК мікроорганізмів-продуцентів в повітрі робочої зони обмежується величиною 5х104 КУО/м3 , а в атмосферному повітрі - 5х103 КУО/м3 .

7.3. При нормуванні мікроорганізмів-продуцентів у воді чи ґрунті (в разі обґрунтування необхідності такого нормування) крім результатів токсикологічних досліджень враховують також дані по оцінці впливу на процеси мікробного самоочищення води чи ґрунту. Якщо лімітуючою ознакою шкідливості є вплив на процеси самоочищення водойми, то ГДК встановлюється на рівні порогової концентрації. Максимальна величина ГДК у воді складає 5х104 КУО/ дм3.

7.4. В подальшому гігієнічна перевірка і коригування експериментально встановленої ГДК мікроорганізмів-продуцентів і готових форм препаратів проводиться з використанням методичних прийомів, що прийняті в практиці гігієнічного нормування. Для повітря робочої зони вона передбачає гігієнічну оцінку виробничого середовища і вивчення загальної і професійної захворюваності робітників. Для атмосферного повітря – оцінку забруднення мікроорганізмом-продуцентом або готовою формою препарату повітряного середовища селітебної зони і вивчення захворюваності населення.

Л І Т Е Р А Т У Р А

1. Методические указания к постановке исследований для обоснования санитарных стандартов вредных веществ в воздухе рабочей зоны./ МЗ СССР, М., 1980. - 20 с.

2. Санитарно-противоэпидемические правила «Безопасность работы с рекомбинантными молекулами ДНК». - М.: МЗ СССР, 1989. - 17 с.

3. Промислова мікробіологія. Терміни та визначення. - ДСТУ 2424-94. – Вид. офіційне. - Київ: Держстандарт України, 1994. - 7 с.

4. Омельянец Т.Г., Мельник Г.П. О некоторых методических приемах оценки дисбакте-риотического действия микробных средств защиты растений. // Актуальные вопросы гигиены.-Кишинев, 1987, ч. ІІ. С.22.

5. Omelianets T.G., Artuch V.P., Ganeva S.L. The methodical approaches to biological indications of air wastes of the enterprises of a microbiological industry// Aerosols (Science, devices, soft ware and technologies). 1998, V. 4c, № 1, - P. 123-126.

6. Omelianets T.G. Biological hazards as risk factors in microbiological industry // Pharmacology and Toxicology (An international journal). 1997. v. 80, suppl. III, Copenhagen. - P. 141-143.

7. Методичні рекомендації "Особливості ведення запобіжного та поточного санітарного нагляду за розробкою та впровадженням нормативів гранично-допустимих викидів (ГДВ) біологічних факторів в атмосферне повітря. МР 2.2.6.-004-98// Збірн. важл. офіційн. матеріалів з сан. і протиепідем. питань.- Київ, 1998. - Т. 5, ч. 2. - С. 59.

8. Омельянец Т.Г., Присяжнюк В.Е., Ганева С.Л. Методические аспекты гигиенической регламентации в воздухе продуктов микробиологического синтеза с низким их выходом из биомассы продуцента /Гигиена населенных мест. Сб. науч. ст. УНГЦ. - Киев, 1998 - Вып. 33. - C. 58-63.

9. Державні санітарні правила ДСП 9.9.5-080-02 “Правила влаштування і безпеки в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю”. Київ: МОЗ України, 2002, - 18 С.

10. Директива 2000/54/ЄС від 18.09.2000 р. „ Про захист працівників від небезпек, пов’язаних з впливом біологічних агентів на виробництві”. – 27 с.