НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Захист від пожежі
КОЛОНИ
Метод випробування на вогнестійкість (EN 1365-4:1999, NEQ)
ДСТУ Б В.1.1-14:2007
Київ
Мінрегіонбуд України 2007
ДСТУ Б В. 1.1 -14:2007
ПЕРЕДМОВА
1РОЗРОБЛЕНО:
Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки (УкрНДІПБ) МНС України РОЗРОБНИКИ: О. Абрамов; А. Довбиш, канд. техн. наук; В. Згуря; Л. Нефедченко; С. Новак, канд. техн. наук (керівник розробки); І. Харченко, канд. техн. наук
2ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:
наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22 червня 2007 р. № 63
3Стандарт відповідає європейському стандарту EN 1365-4:1999 Fire resistance tests forloadbearing elements - Part 4 Kolumns (Випробування на вогнестійкість елементів, що несутьнавантаження - Частина 4: Колони) в частині розділів 5 (Умови випробувань); 6 (Зразки длявипробувань); 7 (Встановлення зразка в печі);8 (Кондиціювання); підрозділів 9.2 (Прилади длявимірювання тиску у печі); 9.3 (Прилади для вимірювання деформації); розділів 10 (Процедуравипробування); 11 (Критичні значення характеристик); 12 (Звіт про випробування); 13 (Сферапоширення результатів випробування).
Ступінь відповідності - нееквівалентний (NEQ) Переклад з англійської (en).
4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
ДСТУ Б В. 1.1 -14:2007 ЗМІСТ
с.
6Умови випробування 2
7Зразки колони для випробування на вогнестійкість З
8Підготовка та проведення випробування 4
9Граничний стан з вогнестійкості та класи вогнестійкості колон 5
Додаток А
Рисунки до тексту стандарту 7
ill
ДСТУ Б В.1.1-14:2007
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Захист від пожежі
КОЛОНИ
Метод випробування на вогнестійкість
Защита от пожара
КОЛОННЬІ
Метод испытания на огнестойкость
Fire protection
COLUMNS
Fire resistance test method
Чинний від 2008-01-01
1СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює вимоги щодо методу випробування колон на вогнестійкість за стандартним та (або) додатковим (альтернативним) температурним режимом згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.
Цей стандарт застосовують для визначення межі вогнестійкості колон, що виконані із залізобетону, деревини тощо, а також металевих колон з вогнезахисним покриттям або облицюванням.
Цей стандарт застосовують для визначення межі вогнестійкості колон, які можуть піддаватися вогневому впливу під час пожежі з чотирьох боків. Стандарт не застосовний для колон, які вбудовані у стіни. Такі колони мають випробовуватися у складі відповідної стіни за методом випробування вертикальних несучих огороджувальних конструкцій на вогнестійкість.
Стандарт придатний для оцінювання відповідності.
2НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ Б В. 1.1 -4-98*
Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги
ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94)
Вироби будівельні бетонні та залізобетонні збірні. Методи випробувань навантаженням. Правила оцінки міцності, жорсткості та тріщиностійкості
Система конструкторської документації. Терміни та визначення понять
Проектування. Склад, порядок, розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва
3ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті використано терміни, визначені в ДСТУ Б В.1.1-4 (вогнестійкість конструкції, стандартний температурний режим, межа вогнестійкості конструкції, зразок для випробування на вогнестійкість; початок вогневого випробування); в ДСТУ 3321 (технічна документація); в ДБН А.2.2-3 (проектна документація).
Нижче подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.
3.1 Колони. Вертикально орієнтовані несучі будівельні конструкції стрижневої форми.
4СУТНІСТЬ МЕТОДУ ВИПРОБУВАННЯ
Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку випробування до настання нормованого для колони граничного стану з вогнестійкості в умовах, що регламентуються цим стандартом.
1
ДСТУ Б В. 1.1 -14:2007
5ЗАСОБИ ВИПРОБУВАННЯ
5.1Перелік засобів випробування
Перелік засобів випробування має відповідати ДСТУ Б В.1.1-4.
5.2Випробувальна піч
5.3Обладнання для випробування зразка в печі
В обладнанні для спирання та кріплення зразка мають бути передбачені засоби, що забезпечують установку та вирівнювання зразка в печі для забезпечення рівномірного розподілу навантаження на кінці зразка, а також прикладання навантаження на зразок відповідно до технічної документації на зразок через сталеві пластини. Ці пластини розташовують зверху та знизу колони паралельно одна одній та перпендикулярно до осі колони. Також необхідно передбачати засоби, що забезпечують захист навантажувального обладнання від нагрівання, наприклад, спеціальні муфти з ущільненням, які встановлюють на кінці зразка. Ці засоби повинні забезпечувати ізоляцію кінців зразка від стін печі, не повинні впливати на поведінку зразка під час всього часу випробування, забезпечуючи при цьому вільне переміщення зразка вздовж стінок печі без зміни передачі навантаження від навантажувального обладнання на зразок і без впливу на фіксацію кінців зразка.
5.3.3Обладнання для навантаження зразка має відтворювати умови роботи колони, які визначеніу технічній документації на зразок, з урахуванням вимог відповідно до 6.2 цього стандарту тапідтримувати навантаження у межах ± 5 % від необхідної величини без зміни його розподілу по зразкупротягом усього часу випробування до моменту втрати зразком несучої здатності.
5.4Засоби вимірювальної техніки
Засоби вимірювальної техніки - згідно з ДСТУ Б В. 1.1-4.
5.5Обладнання для проведення фото- та відеозйомок
Для проведення фото- та відеозйомок мають застосовуватися кіно- та відеокамери і фотоапарати.
6УМОВИ ВИПРОБУВАННЯ
6.1Створення температурного режиму і надлишкового тиску у печі
6.2Навантаження, спирання та кріплення зразків
2
ДСТУ Б В.1.1-14:2007
цьому зразок може бути випробуваний за одним (або більше) із нижчеперелічених способів закріплення кінців зразка:
6.2.3 Навантаження на зразок встановлюють, виходячи з умови створення у розрахункових перерізах зразків напружень, які відповідають їх проектним значенням від нормативних постійних і тимчасових тривалих навантажень. Алгоритм визначення еквівалентних навантажень та спосіб спирання зразка у печі, які у найбільшій мірі відтворюють умови роботи колони відповідно до проектної документації, має надаватися замовником випробувань у технічній документації на зразок.
6.3 Умови навколишнього середовища
Умови навколишнього середовища мають відповідати вимогам ДСТУ Б В.1.1-4.
7 ЗРАЗКИ КОЛОНИ ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ НА ВОГНЕСТІЙКІСТЬ
7.1 Виготовлення зразків
7.1.1Конструкцію зразка колони, спосіб спирання та закріплення у печі, величину та схемунавантаження зразка під час випробувань має визначати замовник випробувань (за участю проектнихорганізацій, базових організацій з науково-технічної діяльності центрального органу виконавчої владиз питань будівництва тощо) на основі аналізу роботи конструкції у складі будівельного об'єктавідповідно до вимог технічної документації на цю конструкцію з урахуванням вимог цього стандартущодо обладнання до навантаження (5.3), умов навантаження (6.2) та вимог до розмірів та конструкціїзразка, визначених у 7.1.2 - 7.1.4 цього стандарту.
Замовник (за участю проектної організації) розробляє технічну документацію на зразок, в якій має бути надано:
У разі виникнення розбіжностей під час розроблення технічної документації на зразок для їх усунення замовник має звернутися до базових організацій науково-технічної діяльності центрального органу виконавчої влади з питань будівництва для прийняття остаточного рішення.
Зразки колони для випробувань на вогнестійкість виготовляє замовник випробувань відповідно до вимог технічної документації на цей зразок за технологією, яка відповідає такій, що використовується для виготовлення реальної конструкції.
Зразки надаються у випробувальну лабораторію з технічною документацією на зразок та оформлюються за "Актом приймання зразка до вогневих випробувань".
Копія поданої до випробувальній лабораторії технічної документації на зразок має бути обов'язковою складовою протоколу випробувань.
7.1.2Зразки повинні мати переріз і висоту, які відповідають проектним розмірам колон. У ви-падку, якщо зразки таких розмірів випробувати неможливо, допускається використання зразків -фрагментів колон (ДСТУ Б В.1.1-4). При цьому висота частини зразка, яка підлягає вогневому впливуу печі, має бути не менше ніж 3000 мм. Для визначення загальної висоти зразка з кожного кінця сліддодати не більше ніж по 300 мм для закріплення його в печі. Це значення має бути обрано щонаймен-шим для зменшення тепловідводу від зразка. Зменшення перерізу зразка колони не допускається.
3
ДСТУ Б В. 1.1-14:2007
Висота зразка, який випробовують без навантаження, має бути не менше ніж 1000 мм.
7.2 Перевірка зразків на відповідність технічній документації