ЗАТВЕРДЖЕНОнаказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого наглядувід 15 травня 2007 р. N 104
Зареєстрованов Міністерстві юстиції України29 травня 2007 р. за N 546/13813
Вимогитехнічної безпеки до місць зберігання вибухових матеріалів промислового призначення
1. Загальні положення
1.1. Вимоги технічної безпеки до місць зберігання вибухових матеріалів промислового призначення (далі - Вимоги) розроблені відповідно до статті 13 Закону України "Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення".
1.2. Вимоги визначають правила безпечного зберігання вибухових матеріалів промислового призначення (далі - ВМ).
1.3. У цих Вимогах наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
місця зберігання ВМ - спеціально обладнані склади, пристосовані будівлі та приміщення, транспортні засоби, а також сейфи, інші ємності та площадки біля місць ведення вибухових робіт;
склад ВМ - комплекс сховищ і споруд основного та допоміжного призначення, розташованих на загальній території з оформленою в установленому порядку земельною ділянкою, якщо склади поверхневі та напівпоглиблені, а для поглиблених і підземних складів - комплекс основних камер, комірок і допоміжних камер разом з гірничими виробками, які підходять до складу (далі - підвідні виробки);
поверхневий склад ВМ - склад, на якому підмурок сховищ знаходиться на рівні земної поверхні;
напівпоглиблений склад ВМ - склад, на якому будівлі сховищ поглиблені в ґрунт нижче рівня земної поверхні не більше ніж до карниза;
поглиблений склад ВМ - склад, на якому товщина ґрунту над сховищем менша ніж ;
підземний склад ВМ - склад, розташований у товщі ґрунту на глибині понад , якщо підземний склад коміркового типу і понад , якщо підземний склад камерного типу;
постійний склад ВМ - склад, термін експлуатації якого більше ніж три роки;
тимчасовий склад ВМ - склад, термін експлуатації якого від одного до трьох років;
склад короткотермінового зберігання ВМ - склад, термін експлуатації якого до одного року;
базисний склад ВМ - поверхневий комплекс спеціально обладнаних сховищ, які знаходяться на безпечній відстані щодо передачі детонації і призначені для довгострокового зберігання допущених до використання ВМ, що надходять від заводів-виробників; будівель (приміщень) для виготовлення безкапсульних бойовиків; споруд механізованих комплексів для підготовки заводських вибухових речовин з метою їх масового використання; полігонів для проведення випробувань та знищення вибухових матеріалів у разі непридатності до застосування;
витратний склад ВМ - поверхневий, поглиблений або підземний склад ВМ, обладнаний для тимчасового або короткочасного зберігання ВМ і призначений для їх видачі підривникам (майстрам-підривникам), постачальникам та приймання залишків ВМ від них, як витратний склад також може бути використано відповідно обладнане сховище, будівлю, залізничний вагон, судно, автомобіль, причеп, приміщення з сейфом, майданчик біля місця проведення вибухових робіт.
2. Загальні вимоги до місць зберігання ВМ
2.1. Склади ВМ споруджують за проектами, затвердженими у встановленому порядку.
Місця розташування складів ВМ обирають виходячи з умов забезпечення мінімального ризику ураження навколишнього природного середовища у разі аварійного вибуху на складі ВМ, а також мінімального рівня загрози нормальному функціонуванню складів ВМ унаслідок впливу навколишніх небезпечних ситуацій природного та техногенного походження.
2.2. Приймання в експлуатацію збудованих та реконструйованих складів ВМ здійснюється згідно з вимогами діючого законодавства.
2.3. Початок терміну експлуатації складу визначають з моменту першого завезення ВМ. Експлуатація складів короткотермінового зберігання ВМ може бути продовжена ще на один термін за умови повторного приймання їх в експлуатацію відповідною комісією.
2.4. Прилягання території витратних складів ВМ до території базисних складів ВМ дозволяється за наявності окремого в'їзду (входу) на територію витратного складу ВМ.
2.5. Дозволяється вивозити ВМ безпосередньо з базисних складів ВМ до місць ведення вибухових робіт, без завезення їх на витратні склади ВМ, з наступним записом у книгах обліку на витратних складах ВМ.
2.6. На базисному складі ВМ дозволяється видавати ВМ підривникам та приймати від них невикористані ВМ. Ці операції необхідно проводити в окремому приміщенні, яке розташовують поблизу в'їзду (входу) до базисного складу ВМ, але не ближче ніж від сховищ ВМ. Його споруджують з неспалимих матеріалів і розділяють на дві частини суцільною неспалимою (цегляною чи бетонною) капітальною стіною товщиною не менше ніж . Одна частина приміщення призначена для зберігання вибухових речовин (далі - ВР), друга - для засобів ініціювання (далі - ЗІ). Кожну частину обладнують своїм тамбуром для видачі або приймання ВР або ЗІ.
Крім цього, необхідно дотримуватись таких вимог:
загальна кількість ВМ усіх найменувань у приміщенні не повинна бути більшою за три тис. кг у тротиловому еквіваленті, у тому числі детонаторів - не більше ніж 10 тис. шт.;
ящики з детонаторами розміщують на стелажах біля зовнішньої стіни приміщення.
2.7. У постійних і тимчасових витратних складах ВМ розкупорювання тари та видача ВМ підривникам, а також приймання від них невикористаних ВР, ЗІ і прострілювально-вибухових апаратів (далі - ПВА) виконують в окремих приміщеннях чи в тамбурах сховищ або у приміщенні підготовки ВМ. У цих приміщеннях треба мати два столи: один - для різання детонувального та вогнепровідного шнурів, другий - для видачі детонаторів (електродетонаторів). Стіл для видачі детонаторів повинен бути заземленим, оббитий брезентом по повсті або гумовою пластиною товщиною не менше ніж та мати по периметру дерев'яний виступ не нижче ніж .
Виготовлення (підготовка) бойовиків з детонувальним шнуром, у разі видачі-приймання ВМ на базисному складі ВМ виконують в окремих будівлях (приміщеннях).
2.8. Сховище ВМ повинно бути захищене від проникнення води та снігу. Сховища ВМ повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією та мати природне провітрювання. Усередині сховищ встановлюють термометри. Температура в сховищах складів ВМ і контейнерах з ВР на основі аміачної селітри не повинна перевищувати + 30° C.
2.9. Постійні та тимчасові склади ВМ повинні мати два види освітлення - робоче і резервне (аварійне). Освітленість підлоги місць зберігання ВМ повинна забезпечувати нормальні умови роботи, а для ЗІ повинна бути не менше 30 лк. Якщо роботи з ВМ у сховищах проводять тільки у світлий час доби, штучне освітлення сховищ можна не передбачати.
2.10. Відстань від стелажів для ВР, ЗІ і для штабелів з ВМ у сховищах повинна бути: від стін - не менше ніж , а від підлоги - не менше ніж . Допускається розміщення ящиків і мішків з ВР на настилах. Висота штабеля повинна бути не більше ніж , а ширина його - з розрахунку розміщення не більше 2 мішків (ящиків) так, щоб можна було порахувати кількість місць.
2.11. На стелажах місця з ВМ слід розташовувати не більше ніж по два у висоту, а в штабелях (стропконтейнерах) - відповідно до вимог стандартів (технічних умов) на ВМ. Розкриті місця з ВМ груп В, С та димного пороху необхідно розташовувати тільки в один ряд по висоті. Висота верхніх полиць стелажів для зазначених ВМ повинна бути не більше ніж , для інших - не більше ніж .
2.12. Відстань між полицями повинна бути такою, щоб між коробками, ящиками (мішками) з ВМ, розташованими на них, і полицями над ними залишалися проміжки не менше ніж . По ширині полиці ящики треба ставити не більше ніж у два ряди, а коли стелажі розміщені біля стін за відсутності проходу - в один ряд.
Головки залізних цвяхів та болтів, які використовують для закріплення полиць у сховищах ВМ, необхідно утоплювати в дерево повністю.
Дошки полиць стелажів потрібно настилати з проміжками до . Нижня полиця має бути суцільною.
2.13. Біля камер, стелажів і штабелів на складі ВМ повинні бути вивішені таблички з назвами ВР, ЗІ або ПВА, їх кількості, номерів партій, дати виготовлення та гарантійного терміну зберігання.
2.14. Детонатори, електрозапальні трубки та електрозапалювачі, а також вироби з ВР, які їх містять, у тому числі засоби неелектричних систем ініціювання (далі - НСІ), на складах ВМ та в інших місцях зберігання ВМ повинні бути тільки в заводській або спеціально призначеній упаковці (тарі).
2.15. Запальні та контрольні трубки виготовляють в окремому приміщенні будівлі з підготовки ВМ, відокремленому від приміщення з підготовки ВР капітальною стіною з неспалимих матеріалів, або, у разі спалимих матеріалів, стіною, поштукатуреною чи пофарбованою неспалимою фарбою, а в підземних складах - в окремих камерах для виготовлення запальних трубок.
Підлога приміщень у місцях виготовлення та зберігання запальних і контрольних трубок (контрольних відрізків вогнепровідного шнура) покривають м'якими килимками.
Заготовлені запальні трубки зберігають у сховищах складу ВМ (витратній камері) в металевих чи дерев'яних, оббитих металевими листами зовні, ящиках (шафах, касетах тощо) з м'якою прокладкою всередині. Ящики повинні бути закриті кришками.
У разі одночасного виготовлення запальних і контрольних трубок декількома підривниками стіл для проведення цих робіт необхідно поділити по всій довжині поперечними дерев'яними щитками на потрібну кількість ділянок.
2.16. Для здійснення вантажно-розвантажувальних операцій з ВМ застосовують механізми, вантажопідйомність яких повинна бути не менше, ніж номінальна маса (брутто) упакованих ВМ. При цьому лебідки піднімання вантажу вантажопідйомних машин, а у стрілових кранів і лебідки піднімання стріли повинні бути оснащені двома гальмами. Експлуатацію вантажопідйомних механізмів здійснюють згідно з вимогами відповідних інструкцій на них.
2.17. Під час роботи всередині сховищ складу ВМ вантажопідйомні механізми з двигунами внутрішнього згоряння обладнують системою поглинання вихлопних газів та іскрогасниками, а електроустаткування (електронавантажувачі, тельфери тощо) повинно відповідати вимогам електробезпеки для вибухонебезпечних приміщень класу В-ІІа.
2.18. У разі використання засобів механізації для вантажо-розвантажувальних операцій ящики та мішки з ВР зберігають у пакетах на піддонах, у тому числі в стропконтейнерах, до двох ярусів за висотою. Порядок розташування піддонів і стропконтейнерів визначається проектом експлуатації. Максимальна висота штабелів повинна бути не більше ніж .
Між штабелями, у тому числі з стропконтейнерами, необхідно залишати проходи завширшки не менше ніж , а між стелажами - не менше ніж .
2.19. Під час зберігання допускається заміняти ВР ЗІ і навпаки, а також одні ВМ іншими у разі збігу групи сумісності з урахуванням їх коефіцієнтів за теплотою вибуху та безпечних відстаней за передачею детонації.
2.20. Для проведення ремонту місця зберігання ВМ звільняються від ВР, ЗІ та ПВА. Якщо сховище розділено на частини капітальною стіною, то під час ремонту однієї частини в другій дозволяється зберігати ВМ.
7.27. Зовнішня поверхня ємності для ВМ фарбується у жовтий колір.
7.28. Замок ємності для ВМ повинен мати два ключі. Один ключ видається підривнику та знаходиться в нього до кінця зміни. Місце зберігання другого ключа, а також порядок видачі та приймання його визначається начальником дільниці. У разі втрати одного з ключів замок замінюють.
7.29. Ємність для спільного зберігання ВМ повинна бути розділена суцільними металевими перегородками на окремі відділення, які призначені для розміщення ВР, ЗІ, контрольно-вимірювальних і вибухових приладів, магістральних проводів, ампул для гідрозабивки тощо. Дно відділення для зберігання ЗІ повинно бути футерованим зсередини м'яким матеріалом (повсть, гума, сукно, поролон, пінопласт тощо). Розміри відділень для зберігання ЗІ повинні забезпечувати вільне їх розміщення.
7.30. Металеві ємності для зберігання ВМ, встановлені в дільничних пунктах, необхідно заземлювати.
7.31. Кожна ємність для ВМ повинна мати інвентарний номер з цифр розміром 10 х , що наносяться фарбою. Ємності нумерують у межах дільниці.
7.32. Забороняється використання однієї ємності в зміні двома і більше підривниками. Використання ємностей підривником у зміні повинно реєструватися у книзі нарядів дільниці через закріплення номера ємності за кожним окремим підривником.
7.33. У разі зберігання ВМ у небезпечній зоні підготовки та ведення вибухових робіт усіх працівників на дільниці слід інформувати та попереджувати під розпис у книзі інструктажу щодо потенційної небезпеки та необхідності дотримання особливої обережності в місцях розташування ємностей з ВМ.
7.34. Перед розміщенням ВМ у ємність підривник зобов'язаний перевірити: наявність і цілісність заземлення, стан стінок ємності, відсутність сторонніх предметів і матеріалів у ній і навколо неї.
7.35. Зберігання змінної кількості ВМ в ємностях можна без виставляння постів охорони, але під постійним контролем підривника, на якого виписано наряд-путівку на одержання ВМ. За наявності в ємності ВМ вивішується попереджувальний знак у вигляді рівностороннього трикутника (з довжиною сторони ) жовтого кольору з окантовкою чорною смугою, ширина якої з написом усередині чорним кольором "У сейфі ВМ". У разі відсутності ВМ попереджувальний знак повинен зберігатися всередині ємності.
7.36. Забороняється переміщення, перевезення ємностей у разі наявності в них ВМ.
Забороняється використання ємності для ВМ для інших цілей, крім прямого призначення, незалежно від наявності чи відсутності в ній ВМ.
7.37. Якщо виявлено ознаки пошкодження або поломки дверей ємності з ВМ, особа, яка це виявила, повинна негайно повідомити особу з технічного нагляду. У такому випадку доступ підривника до ємності забороняється до закінчення розслідування і дозволу технічного керівника шахти (рудника).
