ДБН В.2.2-10-2001. БН В.2.2-10-2001. Дома и сооружения. Заложи здравоохранения (42842)

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди

ЗАКЛАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ДБН В.2.2-10-2001

Держбуд України

Київ – 2001

ВСТУП

Ці Норми є складовою частиною системи нормативних документів на громадські будинки і споруди, базовим документом якої є ДБН В.2.2-9-99 "Громадські будинки і споруди. Основні положення ".

Дані Норми за необхідності можуть доповнюватись Посібниками з проектування окремих видів і типів закладів охорони здоров'я.

ТЕКСТ ЗМІНИ

Пункт 3.6. Слова: “згідно зі СНіП 2.01.02” замінити словами: "згідно ДБН В.1.1-7", далі за текстом.

Пункт 3.15. Слова: “висотою від рівня планувальної позначки землі до підлоги верхнього поверху не більше 26,5 м” замінити словами: "умовною висотою до 26,5 м включно".

Пункт 6.1. Слова: “вимоги ДБН В.2.2-9 (п.3.11)” замінити словами: "вимоги ДБН В.2.2-9 (пункт 3.11, 3.15)".

Пункт 7.63. Позначення “СНіП 2.04.08” замінити на: "ДБН В.2.5-20".

Пункт 7.68. доповнити другим абзацом:

“Електричні проводи і кабелі повинні бути стійкими до поширення полум’я, виготовлюватися з матеріалів із помірною димоутворювальною здатністю, малонебезпечних по токсичності продуктів горіння за ГОСТ 12.1.044 (групи Д2, Т1 за ДБН В.1.1-7).”

Примітка. Стійкість електричних проводів і кабелів до поширення полум’я визначається за ГОСТ 12176 (за категорією А для проводів і кабелів, прокладених у пучках), ДСТУ 4216 (для поодиноко вертикально прокладених проводів і кабелів), ДСТУ 4217 (для поодиноко вертикально прокладених проводів, кабелів з малим перерізом)

Пункт 11.3. Слова: “згідно з п.4.4” замінити словами “згідно з 4.3”

Додоток Б. Рядок “СНіП 2.04.08-87 Газоснабжение” замінити рядком “ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання”.

Рядок “СНіП 2.01.02-85 Противопожарные нормы” замінити рядком “ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва”.

Рядок “Правила пожежної безпеки в Україні” замінити рядком “НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні”.

Доповнити додаток Б рядками:

“ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения

ГОСТ 12176-89 Кабели, провода и шнуры. Методы проверки на нераспостранение горения

ДСТУ 4216-2003 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 1: Випробування на поширення полум’я поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю (ІЕС 60332-1:1993, MOD)

ДСТУ 4217-2003 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 2: Випробування на поширення полум’я поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю з малим перерізом (ІЕС 60332-2:1989, MOD)”

Додаток В доповнити таким терміном та його визначенням:

“Умовна висота будинку – за пунктом 2.18 ДБН В 1.1-7”

ПОПРАВКА ДО ОПУБЛІКОВАНИХ ЗМІН ЧИННИХ НД

НадрукованоПовинно бути

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Дані Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків і споруд усіх типів закладів охорони здоров'я незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, а також приміщень медичного призначення, вбудованих чи таких, що входять до складу інших типів будинків.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб-суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності.

Перелік видів будинків і споруд закладів охорони здоров'я наведений у додатку А.

Перелік нормативних документів, на які наведені посилання в цих Нормах, наведений у додатку Б.

Терміни та їх визначення наведені у додатку В.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. При проектуванні нового будівництва і реконструкції будинків, приміщень і споруд закладів охорони здоров'я, прямо не пов'язаних з виконанням лікувального процесу (навчальної частини клінічних лікарень, житлових і загальних приміщень будинків дитини, комплексів побутового обслуговування, спортивних споруд лікувальних закладів та ін.), необхідно керуватись відповідними чинними нормативними документами.
2. Розрахункові показники потужності (місткість, пропускна спроможність) для закладів охорони здоров'я та їх структурних підрозділів наведені в додатку Г.

Потужність і структура закладів охорони здоров'я приймаються згідно із завданням на проектування.

1.3При проектуванні закладів охорони здоров'я для зручного доступу інвалідів і використання ними приміщень необхідно передбачати заходи, пристрої і пристосування у відповідності з вимогами даних Норм, ДБН В.2.2.-9, ВСН-62, а також відповідних нормативних довідкових документів і посібників до них.

Додаткові заходи визначаються завданням на проектування.

1.4Не допускається розміщати у житлових та громадських будинках стаціонари, підстанції швидкої медичної допомоги, бактеріологічні лабораторії; у житлових будинках – аптечні склади.

1.5Аптеки, жіночі консультації, стоматологічні поліклініки, кабінети лікарів загальної практики (сімейні лікарі) та інші кабінети лікарського прийому (за винятком дерматовенерологічних, інфекційних, фтизіатричних), в тому числі приватно практикуючих лікарів, які не мають у своєму складі рентгенівських кабінетів (за винятком рентгенприміщень з рентгендентальними апаратами з U 60-90 мВ та 7-10 мА) та інших джерел іонізуючого випромінювання (за винятком джерел лазерного випромінювання І та II ступеня небезпеки), роздавальні пункти молочних кухонь допускається розміщувати у житлових і громадських будинках за умови дотримання протипожежних, санітарно- гігієнічних вимог, що забезпечують оптимальний режим експлуатації житлових та робочих приміщень.

2 ПЛАНУВАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛЯНОК

1. Заклади охорони здоров'я необхідно розміщувати у відповідності з затвердженими генеральними планами населених пунктів і проектами детального планування, проробками мережі конкретних регіонів на основі схем розвитку галузі.
2. Розміри земельних ділянок для закладів охорони здоров'я необхідно приймати у відповідності з ДБН 360, ДБН Б.2.4-1.

2.3На земельних ділянках закладів охорони здоров'я не допускається розміщення функціонально не пов'язаних з ними будинків і споруд.

2.4Лікувально-профілактичні заклади охорони здоров'я доцільно за відповідних умов поєднувати в медичні містечка з метою кооперації лікувально-діагностичних, інженерних і допоміжних служб.

2.5На земельних ділянках закладів охорони здоров'я з стаціонарами, за винятком санаторно-курортних закладів, необхідно виділяти зони:

а)лікувальних корпусів для неінфекційних хворих;

б)лікувальних корпусів для інфекційних хворих;

в)поліклініки;

г)садово-паркову;

д) господарську;

е)патолого-анатомічного відділення.

Для акушерських, дитячих, туберкульозних, психосоматичних відділень, які передбачені у складі багатопрофільних лікарняних комплексів, повинні виділятись окремі садово-паркові зони.

2.6На земельних ділянках санаторно-курортних закладів необхідно виділяти зони:

а)житлових корпусів;

б)лікувально-діагностичну;

в)спортивну (спортивні майданчики, басейни та ін.);

г)культури та відпочинку (клубний корпус, танцювальний майданчик та ін);

д)садово-паркову;

е)господарську.

2.7Службу приготування їжі необхідно розмішувати в зоні лікувальних корпусів для неінфекційних хворих чи в господарській зоні в окремо розміщених будинках чи прибудовах.

Відповідно до завдання на проектування допускається розміщення приміщень служби приготування їжі в лікувальних корпусах для неінфекційних хворих.

1. На території інфекційної лікарні повинні бути виділені "чиста" і "брудна" зони, ізольовані одна від одної смугою зелених насаджень. На виїзді із "брудної" зони повинні бути передбачені майданчики для дезинфекції транспорту.
2. На території стаціонарів лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я необхідно передбачати окремі в'їзди в зони:

а)лікувальних корпусів для неінфекційних хворих;

б)лікувальних корпусів для інфекційних хворих;

в)господарську;

г)патолого-анатомічного відділення.

В'їзди в зони патолого-анатомічного відділення і господарську можуть бути поєднані. Проїзд транспортних засобів по території лікувального корпусу не повинен перехрещуватися з шляхами хворих, які користуються садово-парковою зоною.

2.10В'їзд санітарних автомашин на територію станції (підстанції) швидкої допомоги та виїзд передбачаються окремими.

1. До будинків закладів охорони здоров'я необхідно передбачати проїзди чи смуги, придатні для проїзду пожежних автомобілів відповідно до ДБН 360, ДБН В.2.2-9.
2. Відстань між корпусами закладів охорони здоров'я і житловими, громадськими будинками, а також червоними лініями необхідно приймати:

а)між корпусами з палатними відділеннями і житловими чи громадськими будинками, а також червоними лініями – не менше 30 м;

б)між житловими корпусами і житловими чи громадськими будинками, а також червоними лініями – не менше 30 м у випадку розміщення будинків вздовж внутрішньокурортних доріг та вулиць; 10 м – у інших випадках;

в)за наявності на сусідніх ділянках господарського двору розрив між спальними корпусами, їдальнею та господарськими будинками та спорудами повинен бути не менше 100 м;

г)від житлових корпусів до їдальні, службово-побутових приміщень господарської зони, відкритих кіномайданчиків, танцювальних майданчиків та спортивних споруд – не менше 50 м;

д)від житлових корпусів до відкритих стоянок для автомобілів на 30 місць – 50 м; від 30 до 100 місць – 80 м; більше 100 місць – 100 м;

е)від житлових корпусів до надвірних вбиралень – не менше 25 м і не більше 50 м;

ж)між лікувально-діагностичними корпусами, будинками амбулаторно-поліклінічних закладів і житловими, громадськими будинками, а також червоними лініями – не менше 15 м;

з)між віварієм і житловими, громадськими будинками – не менше 50 м;

и)між печами для спалювання відходів і палатними корпусами, житловими і громадськими будинками – згідно з розрахунком викиду шкідливих речовин в атмосферу, але не менше 30 м.

Піч для спалювання відходів необхідно розміщувати на генеральному плані з урахуванням рози вітрів;

к) між киснево-газифікаційною станцією чи централізованим пунктом зберігання і розподілу лікувальних газів (за умови зберігання більше 10 балонів місткістю 40 л кожен) і будинками з постійним перебуванням хворих – не менше 25 м;

л) між корпусами з палатами, лікувально-діагностичними корпусами і майданчиками для сміттєзбірників – не менше 25 м.

м) між корпусами з палатами і відкритими спортивними спорудами – не менше 25 м;

н) між корпусами з палатами та трансформаторною підстанцією – не менше 25 м.

При визначенні відстаней між будинками необхідно враховувати вимоги розрахунків інсоляції, освітленості та шумозахисту, а також протипожежні вимоги згідно з ДБН 360.

1. В умовах реконструкції допускається розміщення корпусів без відступу від червоних ліній за умови виконання вимог до інсоляції, природної освітленості і шумозахисту приміщень.
2. Територія ділянки лікувального закладу зі стаціонаром повинна мати благоустрій, озеленення, внутрішні проїзди та пішохідні доріжки з твердим покриттям. Площа садово-паркової зони повинна складати не менше 25 м2 на ліжко; кількість зелених насаджень має бути не менше 60% площі земельної ділянки санаторію (комплексу санаторіїв).

2.15, На ділянках закладів охорони здоров'я необхідно передбачати стоянки для автотранспорту співробітників і відвідувачів на відстані не менше 25 м від корпусів з палатами і не менше 15 м від інших корпусів. Розрахункову кількість машиномісць на автостоянках біля лікувально-профілактичних закладів необхідно приймати згідно з ДБН 360.