З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про насіння і садивний матеріал
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 13, ст.92 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 )
Цей Закон містить основні положення, що регулюють
виробництво, реалізацію та використання насіння і садивного
матеріалу сільськогосподарських, лісових, квітково-декоративних, а
також лікарських рослин, на які затверджено державні стандарти,
визначають правові відносини між виробниками та споживачами
насіння і садивного матеріалу та охороняють їх права.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
насіння - органи рослин, які використовуються для
розмноження;
садивний (посадковий) матеріал - рослини та їх частини, що
вважаються придатними для відтворення цілісних рослин;
насінництво та розсадництво - галузь рослинництва, що
займається розмноженням відповідно насіння і садивного матеріалу,
збереженням і поліпшенням їх сортових, посівних і врожайних
якостей (властивостей), а також здійснює сортовий та насіннєвий
контроль;
первинні ланки насінництва і розсадництва - посіви і
насадження розсадників добору і розмноження визнаного сорту.
Категорії насіння:
оригінальне насіння - насіння первинних ланок насінництва,
яке реалізують для подальшого його розмноження і отримання
елітного насіння;
елітне насіння - насіння, отримане від послідовного
розмноження оригінального насіння в елітно-насінницьких й інших
господарствах, занесених до Державного реєстру виробників насіння
і садивного матеріалу;
репродукційне насіння - насіння першої та наступних
репродукцій.
До насіння зазначених категорій прирівнюється відповідний
садивний матеріал картоплі, винограду, плодових, горіхоплідних,
ягідних, декоративних, лікарських, лісових культур з урахуванням
особливостей їх розмноження.
Партія насіння і садивного матеріалу - будь-яка кількість
однорідного за якістю насіння і садивного матеріалу, якість яких
засвідчується відповідним документом;
сортові якості - сукупність показників, що характеризують
належність насіння до відповідного сорту;
посівні якості - сукупність показників якості насіння, що
характеризують його придатність до посіву;
сортова чистота - відношення числа стебел основного сорту до
загальної кількості розвинених стебел цієї культури;
кондиційне насіння - насіння, сортові та посівні якості якого
відповідають вимогам нормативних документів;
некондиційне насіння - насіння, що не відповідає за якісними
показниками вимогам нормативних документів;
система насінництва та розсадництва - комплекс
взаємопов'язаних організаційних, наукових і агротехнічних заходів,
спрямованих на забезпечення виробництва, реалізації та
використання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських,
лісових, квітково-декоративних, а також лікарських рослин;
Реєстр сортів рослин України - Державний реєстр сортів
рослин, придатних для поширення в Україні;
Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу -
перелік суб'єктів насінництва та розсадництва, яким надано право
виробляти та реалізовувати насіння і садивний матеріал;
маркування насіння - умовне позначення, слово, торговельна
марка, символ або малюнок, розміщені на упаковці, прикріплені до
неї, вкладені в середину;
апробація (польова апробація) - оцінка якості сортових
посівів і насаджень;
сортовий контроль - діяльність щодо визначення сортової
чистоти, встановлення належності насіння і садивного матеріалу
сільськогосподарських, лісових, квітково-декоративних, а також
лікарських рослин до відповідного сорту рослин методом проведення
апробації посівів і насаджень, ґрунтового контролю і лабораторного
сортового контролю;
насіннєвий контроль - державний і внутрішньогосподарський
контроль за сортовими та посівними якостями насіння і садивного
матеріалу;
ґрунтовий контроль - діяльність щодо визначення сортової
чистоти, зараженості насіння хворобами, а також ступеня чоловічої
стерильності у стерильних аналогів сортів, ліній та простих
міжлінійних гібридів, що проводиться шляхом висіву насіння в ґрунт
з наступною оцінкою рослин;
лабораторний сортовий контроль - встановлення належності
насіння до відповідного сорту і визначення сортової чистоти
насіння шляхом проведення лабораторного аналізу;
страховий насіннєвий фонд - недоторканий, періодично
відновлюваний запас насіння в господарствах на випадок неврожаю чи
стихійного лиха;
державний резервний насіннєвий фонд - насіння для
забезпечення районів, що не виробляють власного насіння або мають
обмежені можливості його виробництва;
сільськогосподарські рослини - зернові, кормові, олійні,
ефіроолійні, технічні, прядивні, овочеві, лікарські, квіткові,
плодові, ягідні рослини, виноград, картопля, які використовуються
в сільськогосподарському виробництві;
лісові рослини - лісові дерева і чагарники, які
використовуються в лісовому господарстві;
квітково-декоративні рослини - квіти, газонні трави,
цибулини, клубнецибулини, саджанці, живці, мікрочеренки і
мікророслини тощо, які використовуються в квітково-декоративному
виробництві;
лікарські рослини - дикорослі та культурні рослини або їх
частини (насіння, бруньки, квіти, плоди, стебла, кореневища), які
використовуються в медицині для виготовлення лікарських
препаратів;
паспорт - документ, що засвідчує право на внесення суб'єкта
господарювання до Державного реєстру виробників насіння і
садивного матеріалу;
сертифікат на насіння - документ, що засвідчує сортові та
посівні якості насіння і садивного матеріалу.
Стаття 2. Об'єкти насінництва та розсадництва
До об'єктів насінництва та розсадництва згідно з цим Законом
належать:
сорт рослин (клон, лінія, гібрид, популяція, сортосуміш);
насіння і садивний матеріал;
насінницькі посіви та насадження.
Стаття 3. Суб'єкти насінництва та розсадництва
До суб'єктів насінництва та розсадництва належать фізичні та
юридичні особи, яким надано право займатися виробництвом,
реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу
відповідно до законодавства України.
Стаття 4. Законодавство України про насіння і садивний
матеріал
Законодавство України про насіння і садивний матеріал
складається з цього Закону, Закону України "Про охорону прав на
сорти рослин" ( 3116-12 ), інших законів та нормативних актів,
прийнятих відповідно до них.
Розділ II
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ НАСІННИЦТВА
ТА РОЗСАДНИЦТВА
Стаття 5. Органи, що здійснюють державне управління в галузі
насінництва та розсадництва
Державне управління в галузі насінництва та розсадництва
здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики,
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з
питань лісового господарства, спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства
та їх територіальні органи відповідно до своїх повноважень.
Стаття 6. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі
насінництва та розсадництва
До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі
насінництва та розсадництва належить:
забезпечення проведення державної політики та організація
здійснення державного контролю в галузі насінництва та
розсадництва;
координація роботи спеціально уповноважених центральних
органів виконавчої влади в галузі насінництва та розсадництва;
забезпечення розроблення і виконання загальнодержавних
програм розвитку насінництва та розсадництва;
видання в межах повноважень нормативно-правових актів з
питань насінництва та розсадництва і контроль за їх виконанням;
державна підтримка розвитку насінництва та розсадництва і
державне регулювання ринку насіння;
організація міжнародного співробітництва з питань насінництва
та розсадництва.
Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади з
питань аграрної політики у сфері
сільськогосподарського насінництва та розсадництва
До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань
аграрної політики у сфері сільськогосподарського насінництва та
розсадництва належить:
забезпечення реалізації державної політики у сфері
сільськогосподарського насінництва та розсадництва;
здійснення державного управління та державного контролю в
насінництві та розсадництві;
розроблення та організація виконання державних програм
розвитку селекції, насінництва та розсадництва;
видання нормативно-правових актів щодо виробництва,
реалізації та використання насіння і садивного матеріалу
відповідно до закону;
забезпечення формування державного резервного насіннєвого
фонду, страхових насіннєвих фондів і контроль за ефективним
використанням цих фондів;
ведення Державного реєстру виробників насіння і садивного
матеріалу;
організація та координація діяльності державних насіннєвих
інспекцій;
забезпечення проведення сертифікації насіння і садивного
матеріалу сільськогосподарських рослин відповідно до порядку,
затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та
сертифікації;
координація діяльності підприємств, пов'язаної з проведенням
державного випробовування сортів сільськогосподарських рослин;
сприяння розвитку ринку насіння і садивного матеріалу;
здійснення державного контролю за дотриманням вимог
законодавства про насіння і садивний матеріал, інших
нормативно-правових актів суб'єктами насінництва та розсадництва;
участь у міжнародному співробітництві з питань насінництва та
розсадництва, а також виконання міжнародних договорів України у
цій сфері.
Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади з
питань лісового господарства у сфері лісового
насінництва та розсадництва
До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань
лісового господарства у сфері лісового насінництва та розсадництва
належить:
забезпечення реалізації державної політики в лісовому
насінництві та розсадництві;
організація і планування діяльності лісонасіннєвих інспекцій
та здійснення заходів щодо їх науково-технічного та соціального
розвитку;
забезпечення перевірки лісового насіння на посівні якості,
фіто- і ентомозараженість та видача відповідних документів,
встановлених законодавством;
організація ведення державного обліку об'єктів постійної
лісонасіннєвої бази;
створення системи зонального лісового насінництва та
розсадництва;
забезпечення відповідно до закону організації та контролю за
виробництвом, розмноженням, збереженням, реалізацією та
використанням лісового насіння і садивного матеріалу;
забезпечення сертифікації лісового насіння і садивного
матеріалу відповідно до порядку, затвердженого спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань
стандартизації, метрології та сертифікації;
здійснення державного контролю за дотриманням
лісокористувачами та іншими суб'єктами господарської діяльності
усіх форм власності, які ведуть заготівлю лісового насіння
посівного призначення, вимог законодавства про насіння і садивний
матеріал;
участь у міжнародному співробітництві з питань виробництва,
реалізації та використання лісового насіння і садивного матеріалу.
Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади з
питань житлово-комунального господарства у сфері
квітково-декоративного насінництва та розсадництва
До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань
житлово-комунального господарства у сфері квітково-декоративного
насінництва та розсадництва належить:
реалізація науково-технічної, соціально-економічної політики
у цій сфері діяльності;
організація діяльності квітково-декоративних насіннєвих
інспекцій;
участь у розробленні та виконання державних програм
озеленення та квітникарства населених пунктів України, розвитку
квітково-декоративного насінництва та розсадництва;
