ДБН В.1.2-11-2008. БН В.1.2-11-2008. СНББ. Основные требования к зданиям и сооружениям экономия энергии (40733)

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Система забезпечення надійності та

безпеки будівельних об'єктів

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

ЕКОНОМІЯ ЕНЕРГІЇ

ДБН В.1.2-11-2008

Київ

Мінрегіонбуд України

2008

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Чинні з 2008-10-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1. Ці норми установлюють основні положення основної вимоги до виробів, будівель і споруд щодо забезпечення економії енергії та теплової ізоляції будівель, визначеної у "Технічному регламенті будівельних виробів, будівель і споруд" (далі - Технічний регламент), затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2006 р. № 1764.
2. Положення цих норм використовуються при розробленні технічних завдань щодо будівельних норм та регламентних технічних умов.
3. Ці норми є основою для оцінювання будівельних виробів у випадках:

• коли виробник не застосовує існуючих нормативних документів або застосував їх лише частково;
• коли відсутні керівні документи, які можуть бути застосовані для розроблення технічного свідоцтва.

1.4Згідно з Технічним регламентом ці норми розроблені з урахуванням положень тлумачних документів основних вимог до будівель і споруд Директиви Ради 89/106 /ЄЕС від 21 грудня 1988 р. щодо зближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів стосовно будівельних виробів.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому нормативному документі застосовані терміни та визначення згідно з ДСТУН Б А.1.181:2008 "Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні вимоги до будівель і споруд. Настанова із застосування термінів основних вимог до будівель і споруд згідно з тлумачними документами Директиви Ради 89/106/ЄЕС".

3 РІВНІ ТА КЛАСИ ВИМОГ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ

1. Для забезпечення вільного обігу і використання будівельних виробів по всій території України з урахуванням відмінностей у географічних чи кліматичних умовах та способах життя, що можуть переважати у температурних зонах України, повинні застосовуватись рівні або класи основної вимоги та експлуатаційних властивостей будівельних виробів.
2. Рівні технічних характеристик - це кількісне представлення характеру роботи будівельного виробу на вплив прикладеної дії або викликаної передбаченими умовами експлуатації.
3. Рівні технічних характеристик можуть бути пов'язані з виробом взагалі або з його конкретними характеристиками чи їх комбінаціями і використовуватися з метою визначення будівельного виробу для конкретно передбачуваного застосування та для встановлення мінімального рівня технічних характеристик, нижче яких виріб за жодних обставин не може вважатись придатним для використання або слугувати основою для встановлення класів технічних характеристик.
4. Класи технічних характеристик, що виражені діапазоном рівнів характеристик виробу стосовно основної вимоги, дають кількісну характеристику поведінки виробу на вплив прикладеної дії або передбачених умов експлуатації.
5. Класи можуть стосуватись будівельного виробу в цілому або його конкретних характеристик чи їх комбінацій.
6. Розрізняють два типи класів технічних характеристик будівельних виробів: такі, що є засобами для вираження необхідних рівнів будівельних об'єктів (регулятивні класи характеристик будівельного виробу), і такі, що не є регулятивними (технічні класи характеристик будівельного виробу).
7. У випадках, коли класифікація експлуатаційних властивостей будівельного виробу визначається як засіб формування рівнів вимог до будівельних об'єктів, центральний орган виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання в галузях будівництва та промисловості будівельних матеріалів, може доручити суб'єктам стандартизації запровадити відповідні вимоги до будівельних об'єктів.
8. Не ідентифіковані класи (рівні) робочих характеристик будівельних виробів можуть визначатись під час розроблення нормативних документів як засіб для уточнення їх (виробів) експлуатаційних властивостей і передбаченого використання.
9. У разі відсутності жодних юридичних вимог у певній сфері при визначенні рівнів або класів вимог до будівельних виробів необхідно запроваджувати клас під назвою "жодної експлуатаційної властивості не визначено".

4 ОСНОВНА ВИМОГА "ЕКОНОМІЯ ЕНЕРГІЇ"

4.1Будівельний об'єкт повинен бути запроектований та зведений так, щоб протягом економічно обґрунтованого періоду нормальної експлуатації при виконанні встановлених вимог до внутрішнього мікроклімату приміщень і інших умов мешкання і (або) діяльності людей забезпечувалося ефективне і економне витрачання енергетичних ресурсів

1. Основна вимога "економія енергії" стосується зниження енергоспоживання будівельних об'єктів при їх експлуатації з урахуванням кліматичних умов, місцезнаходження та призначення.
2. Вимога щодо економії енергії розповсюджується на використання енергії для опалення та охолодження приміщень, регулювання вологості, гарячого водопостачання, вентиляції.
3. При визначенні застосування енергії для забезпечення відповідних умов під час експлуатації будівельних об'єктів необхідно враховувати умови навколишнього середовища.

5 ПЕРЕВІРКА ЗАДОВОЛЕННЯ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ "ЕКОНОМІЯ ЕНЕРГІЇ" ТА КРИТЕРІЇ ЇЇ ВИКОНАННЯ

5.1 Загальні положення

1. Підтвердження відповідності основній вимозі "економія енергії" дотримуються для будівельних об'єктів, на які поширюються правила, що містять таку вимогу.
2. Основної вимоги щодо економії енергії в тих межах, у яких вона застосовується, дотримуються з прийнятою ймовірністю протягом економічно обґрунтованого строку служби будівельних об'єктів.
3. Критерієм ефективного використання енергії є комплексний показник енергоефективності будівельного об'єкта, який встановлює граничні межі енергоспоживання, і використовується при проектуванні, будівництві, введенні в експлуатацію, а також у подальшій експлуатації з урахуванням категорії відповідальності споруди і класу її енергоефективності.

5.1.4Забезпечення виконання основної вимоги здійснюється за рахунок використання комплексу заходів, пов'язаних із:

• проектуванням теплоізоляційної оболонки будівельних об'єктів із забезпеченням зниження теплових витрат через її елементи;
• використанням об'ємно-планувальних рішень будівельних об'єктів, що одночасно забезпечують зниження теплових витрат через теплоізоляційну оболонку та теплові надходження від сонячної радіації;
• застосуванням конструктивних рішень та обладнання, що забезпечують використання для забезпечення необхідних параметрів внутрішнього повітря та для гарячого водопостачання відновлювальних джерел енергії, включаючи сонячну радіацію;
• забезпеченням регульованого повітрообміну, допустимого санітарними нормами;
• проектуванням інженерного устаткування з урахуванням експлуатаційних температурних, вологісних режимів та технологічних процесів будівельних об'єктів;
• проектуванням конструктивних рішень елементів теплоізоляційної оболонки з урахуванням змін теплофізичних характеристик матеріалів у процесі експлуатації виробів.

5.1.5Питання щодо необхідності вжиття заходів із нагляду за плануванням, проектуванням і будівництвом об'єктів, а також кваліфікацією виконавців вирішується центральним органом виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання у галузях будівництва та промисловості будівельних матеріалів.

5.2 Дії щодо задоволення енергетичних потреб будівельних об'єктів

5.2.1Енергетичні потреби будівельних об'єктів визначаються:

• кліматичними параметрами зовнішнього середовища в місці розташування будівельного об'єкта;
• параметрами внутрішнього середовища будівельного об'єкта та умовами його експлуатації;
• проектними характеристиками будівельного об'єкта;
• теплофізичними властивостями застосованих будівельних виробів.

5.2.2На енергетичні потреби впливають також тип енергії, що використовується, її вартість, проміжок часу її використання і пікове значення енергетичної потреби.

5.2.3Технічні принципи енергозбереження

5.2.3.1Кількість енергії, необхідної для нагрівання, охолодження і регулювання вологості приміщень, визначають на підставі:

• внутрішніх умов (розрахункових, вимог комфорту) на будівельному об'єкті;
• параметрів зовнішнього середовища (температура, вологість, випромінювання, вітер тощо);
• показників теплопередачі будівлі або якості теплоізоляційної оболонки будівельного об'єкта;
• характеру проходження водяної пари через товщу огороджувальних конструкцій будівельного об'єкта, інтенсивності утворення водяної пари в товщі огороджувальних конструкцій, на їх внутрішній поверхні та в приміщеннях;
• повітропроникності теплоізоляційної оболонки будівельного об'єкта;
• мінімальних і максимальних показників повітрообміну внаслідок природної або примусової вентиляції;
• факторів форми будівельного об'єкта, орієнтації і положення сонця для прозорих елементів і наслідків затінення і сонцезахисту;
• динамічних теплових характеристик конструктивної системи будівельного об'єкта, а також нагрівальних та охолоджувальних установок;
• ефективності (коефіцієнта корисної дії) режиму роботи і керування для установок нагрівання, кондиціонування повітря і зволоження.

5.2.3.2Фактори, пов'язані з одержанням санітарної гарячої води, включають:

• кількість використаної води;
• необхідне підвищення температури води;
• ефективність (коефіцієнт корисної дії) нагрівальних і насосних пристроїв;
• споживання енергії автоматичними елементами керування, електромагнітними клапанами;
• теплові витрати, пов'язані з підтриманням заданої температури води.

5.2.3.3Обмеження витрат на енергетичні потреби, пов'язані з нагріванням і кондиціонуванням повітря, може бути досягнуте за рахунок:

• забезпечення повітронепроникності будівельних об'єктів;
• проектування та калібрування вентиляційних установок відповідно до вимог щодо якості атмосфери;
• дотримання відповідних правил щодо роботи систем вентиляції;
• застосування теплообмінних пристроїв одержання енергії за рахунок утилізації теплоти.

5.2.3.4Характеристики будівельних об'єктів із забезпечення повітрообміну:

• проектна кратність повітрообміну;
• повітропроникність огороджувальних конструкцій, яка характеризує потік фільтрації повітря при перепаді тиску між внутрішньою частиною будівельного об'єкта та зовнішнім середовищем;
• площа вікон і дверей, що відчиняються.

5.2.3.5Зниження потреб енергії у нагріванні та охолодженні повітря з урахуванням енергоспоживання вентиляторів має забезпечуватись відповідним проектуванням систем природної чи примусової вентиляції.

5.2.4 Перевірка задоволення основної вимоги

5.2.4.1Технічні рішення з енергозбереження залежать від:

• місцезнаходження, орієнтації та геометрії будівельного об'єкта;
• фізичних характеристик матеріалів і елементів теплоізоляційної оболонки;
• проектних параметрів систем технічного устаткування;
• експлуатаційної надійності систем технічного устаткування;
• умов експлуатації будівельного об'єкта, поводження жителів тощо.

5.2.4.2Енергозбереження може регулюватися багатьма способами, включаючи вибіркове забезпечення індивідуальних факторів, комбінування необхідних рівнів різних факторів або забезпечення всіх енергетичних вимог.

Можливі варіанти вимог та їх комбінації наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 - Варіанти вираження вимог шодо енергозбереження