ДБН В.2.5-24-2003. Електрична кабельна система опалення (34195)

ЗМІСТ

1 Загальні положення

2 Особливості теплового режиму приміщень з ЕКСО

3 Вибір параметрів ЕКСО ПД

4 Вибір параметрів ЕКСО ТА

5 Вибір нагрівальних кабелів для приміщень з ЕКСО

6 Конструкції підлог з нагрівальними кабелями

7 Укладання нагрівального кабелю в будівельні конструкції

8 Автоматичне керування ЕКСО

9 Електроживлення ЕКСО

10 Облік електроспоживання

11 Електробезпека

12 Енергозбереження

13 Пожежна безпека

Додаток А Нормативні посилання

Додаток Б Терміни, їх визначення, умовні позначення

Додаток В Приклад вибору параметрів ЕКСО ПД

Додаток Γ Приклад вибору параметрів ЕКСО ТА

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Вимоги цих державних будівельних норм є обов'язковими для всіх підприємств, організацій та фізичних осіб на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

Ці Норми поширюються на проектування та монтаж електричних кабельних систем опалення (далі - ЕКСО) з номінальною напругою до 1000 В, нагрівальні елементи яких укладаються безпосередньо в будівельні конструкції як при новому будівництві, так і реконструкції приміщень, будинків і споруд наступного призначення:

- житлових, зазначених у СНІП 2.08.01 та ДБН-79;

- адміністративних та побутових, зазначених у СНІП 2.09.04;

- громадських, що перелічені у додатку А ДБН В.2.2-9;

- навчальних та дитячих дошкільних закладів, зазначених у ДБН В.2.2-3 і ДБН В.2.2-4;

- закладів охорони здоров'я, зазначених у ДБН В.2.2-10;

- культурних і культурно-видовищних закладів;

- агропромислових комплексів, у тому числі тваринницьких підприємств, теплиць і парників, зазначених відповідно у ДБН В.2.2-1 і ДБН В.2.2-2;

- промислових підприємств.

Ці Норми не поширюються на наступні приміщення:

- вибухонебезпечні;

- з хімічно активним середовищем;

- де ведуться роботи з джерелами іонізуючих випромінювань та радіоактивними речовинами, або останні зберігаються.

Ці Норми також не поширюються на проектування та монтаж ЕКСО, які застосовуються для опалення пересувних установок; трубопроводів і резервуарів; систем протиобліднення відкритих поверхонь: сходів, шляхів, дахів будинків тощо.

Для визначення обов'язковості виконання вимог цих Норм використовуються слова "повинно", "слід". Слова "як правило" означають, що дана вимога є переважаючою, а відступ від неї повинен бути обгрунтованим. Слово "рекомендується" означає, що дане рішення є одним із кращих, але не обов'язковим для виконання. Слово "допускається" означає, що дане рішення застосовується як виняток, наприклад, внаслідок обмеженої можливості застосування інших рішень.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, та визначення основних термінів наведено відповідно в додатках А і Б.

1.1 ЕКСО - різновид систем розподіленого електроопалення, в яких електрична енергія перетворюється на теплову в спеціальному нагрівальному кабелі, вбудованому у будівельну конструкцію, і призначена для забезпечення заданої температури повітря в приміщенні і/або на визначеній поверхні конструкції (далі - температура).

ЕКСО поділяються на ЕКСО прямої дії (далі - ЕКСО ПД) та ЕКСО з теплоакумуляцією (далі -ЕКСО ТА).

1.2 ЕКСО ПД або ЕКСО "повне опалення" (далі - ЕКСО ПО), або ЕКСО "тепла підлога" (далі - ЕКСО ТП) - різновид ЕКСО, нагрівальний кабель якої вбудований у будівельну конструкцію малої теплоємності.

ЕКСО ПД може використовуватись як основна для повного опалення приміщень, так і додаткова у складі інших основних систем опалення (водяної, парової, повітряної тощо).

Установчу потужність ЕКСО ПД, що використовується як додаткова система опалення, вибирають, як правило, до 50 % від розрахункових тепловтрат приміщення.

ЕКСО ТП слід використовувати як додаткову для забезпечення комфортної температури підлоги.

1.3 ЕКСО ТА - різновид ЕКСО періодичної дії, нагрівальний кабель якої вбудований у будівельну конструкцію великої теплоємності. Властивості і конструктивні параметри її вибрані так, щоб забезпечити безперервну протягом доби нормативну віддачу теплоти при споживанні електричної енергії в інтервалі нічного мінімуму добового циклу навантаження електричної мережі.

1.4 До складу ЕКСО ТА, як правило, входять електричні прилади-догрівачі теплоти з малою теплоємністю.

Установчу потужність догрівачів слід вибирати не менше 25 % і не більше 50 % від розрахункових тепловтрат приміщення. При цьому живлення електроенергією приладів-догрівачів здійснюють, як правило, за вільним графіком.

1.5 Нагрівальні кабелі ЕКСО, як правило, укладають у підлогу приміщення; допускається укладання нагрівальних кабелів у стінах або стелі.

1.6 При проектуванні і монтажі ЕКСО, крім положень цих Норм, слід також керуватись вимогами інших нормативних документів, чинних в Україні.

Замовник у завданні на проектування може пред'явити додаткові технічні вимоги, які не суперечать цим Нормам та чинній нормативній документації.

1.7 У приміщеннях з використанням ЕКСО рівень теплозахисту будинків та споруд повинен бути не менше ніж зазначений у відповідних нормативних документах України.

1.8 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації ЕКСО повинні відповідати вимогам ДБН А.2.2-3.

1.9 Проектна документація ЕКСО повинна містити:

- пояснювальну записку;

- електричні схеми підключення ЕКСО до живильної електромережі і схеми автоматичного керування;

- креслення (плани, розрізи тощо) з розміщенням елементів ЕКСО;

- розрахунки (теплотехнічні та електричні) для вибору елементів ЕКСО і живильної електромережі, а також техніко-економічні обгрунтування (за необхідності);

- специфікації обладнання та матеріалів;

- кошторис.

Примітка. Розрахунки та техніко-економічні обгрунтування повинні зберігатись у проектній організації і надаватись замовнику за вимогою.

1.10 При передачі ЕКСО в користування замовнику організація, яка виконувала монтажні роботи, повинна надати йому експлуатаційну документацію, що містить такі дані:

- склад ЕКСО, принципи її дії та основні параметри;

- плани розташування нагрівальних кабелів, кабельних муфт і датчиків температури в приміщеннях із зазначенням глибини укладання елементів ЕКСО;

- електричні схеми живлення і підключення пристроїв керування;

- обмеження, які стосуються розташування меблів та додаткового покриття підлог, наприклад, килимів;

- особливості, які враховувались під час укладання нагрівальних секцій, наприклад, зазначення місць для можливого розташування проникаючих кріпильних засобів;

- технічні паспорти елементів ЕКСО, включаючи пристрої керування та захисту;

- докладні вказівки з експлуатації і забезпечення безпеки під час експлуатації;

- акти випробувань;

- гарантійні зобов'язання.

1.11 ЕКСО ТА слід проектувати з урахуванням вимог ДСТУ 2339.

2 ОСОБЛИВОСТІ ТЕПЛОВОГО РЕЖИМУ ПРИМІЩЕНЬ З ЕКСО

2.1 Для приміщень з ЕКСО дійсні вимоги до параметрів мікроклімату відповідно до норм, зазначених у ГОСТ 12.1.005, СНІП 2.04.05, ДСН 3.3.6.042, ДСНіП 239 з урахуванням цих Норм.

2.2 Для приміщень з ЕКСО у холодний період року та в перехідних умовах середньодобову температуру внутрішнього повітря допускається приймати меншою від норм, зазначених у нормативних документах на проектування будинків і споруд, але не нижче ніж на 3 °С при відповідному збільшенні температури внутрішніх поверхонь огороджувальних конструкцій приміщень за рахунок дії ЕКСО.

2.3 3 урахуванням 2.2 середньодобову температуру внутрішнього повітря приміщень tν з ЕКСО ТА рекомендується приймати не менше 15,5 °С для житлових приміщень; розрахункову температуру внутрішнього повітря приміщень іншого призначення - з урахуванням технології відповідного виробництва.

2.4 За розрахунковий період ЕКСО ТА амплітуда коливань Aht температури внутрішнього повітря tν повинна знаходитись в діапазоні плюс-мінус 2,5 °С.

2.5 У житлових приміщеннях з ЕКСО середньодобову температуру на поверхні гріючої підлоги τν в приміщеннях з постійним перебуванням людей слід приймати не більше 28 °С (в приміщеннях з паркетним лицьовим покриттям підлоги - не більше 26 °С).

2.6 В зонах найбільшого охолодження приміщення середньодобову температуру на поверхні гріючої підлоги слід приймати не більше 35 °С.

2.7 У приміщеннях з тимчасовим перебуванням людей середньодобову температуру на поверхні гріючої підлоги слід приймати за СНІП 2.04.05.

2.8 За розрахунковий період ЕКСО ТА допустима надмірна температура на поверхні гріючої підлоги за добу τνΔ відносно температур, зазначених у 2.5, 2.6, визначається параметром Td в градусо-годинах за співвідношенням

Td =( τνΔ - τν) · dΔ / 2 ≤ 4°С·год, (2.1)

де d Δ- тривалість дії надмірної температури, год.

2.9 Середньодобову температуру внутрішніх поверхонь гріючих стін та стелі слід приймати за СНІП 2.04.05.

2.10 Максимальні значення інтенсивності теплового опромінення людини в приміщеннях з ЕКСО ТА не повинні перевищувати нормованих значень за ДСН 3.3.6.042.

3 ВИБІР ПАРАМЕТРІВ ЕКСО ПД

3.1 Параметрами ЕКСО ПД, які підлягають вибору на стадії проектування, є:

- розрахункова теплова потужність нагрівальних секцій Qreght ;

- розрахункова електрична потужність системи Preght ;

- крок укладання нагрівального кабелю Sht .

3.2 Розрахункові тепловтрати приміщення Qνht слід визначати за СНІП II-3 та СНІП 2.04.05.

3.3 Загальні опори теплопередачі шарів огороджувальної будівельної конструкції приміщення, що розташовані відповідно між нагрівальними секціями і внутрішнім повітрям приміщення Rsi та між нагрівальними секціями і навколишнім середовищем зовні опалюваного приміщення (повітря суміжного приміщення, грунт тощо) Rse , слід визначати згідно зі СНІП II-3 та СНІП 2.04.05.

Примітка. Допускається не враховувати віддачу теплоти крізь торцеві поверхні гріючих огороджувальних конструкцій, які межують з іншими огороджувальними конструкціями.

3.4 Розрахункову теплову потужність нагрівальних секцій Qreght , Вт, визначають за формулою

Qreght = Qνht · (Rsi + Rse) / Rse. (3.1)

3.5 Розрахункову електричну потужність нагрівальних секцій Preght , Вт, визначають за формулою

Preght = kz· Qreght (3.2)

де kz = 1,3 - коефіцієнт запасу, який враховує можливість перевищення фактичних втрат теплоти у приміщенні порівняно з розрахунковими; можливість зниження фактичної напруги в електричній мережі в порівнянні з номінальною; необхідність швидкого прогрівання підлоги при низьких зовнішніх температурах.

3.6 Для укладання слід використовувати нагрівальні секції певної номінальної потужності та довжини, які постачає підприємство-виробник, з електричною потужністю, найближчою до більшого розрахункового значення за формулою (3.2).

Довжина нагрівального кабелю Lk, м, визначається за формулою

Lk = Preght / Pn, (3.3)

де Pn - номінальна потужність нагрівального кабелю на 1 м, Вт/м, за даними підприємства-вироб-ника.

3.7 Крок укладання (в осях) нагрівального кабелю Sht , см

Sht = 100·F ht / Lk (34)

де F ht - площа гріючої підлоги, м2.

3.8 Розрахунковий крок укладання нагрівального кабелю повинен забезпечити умову

Kr ≥ Krd (3.5)

де Kr - визначена кратність радіуса внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю до його зовнішнього діаметра;

Krd - допустима кратність радіуса зовнішньої кривої вигину нагрівального кабелю до його зовнішнього діаметра за даними підприємства-виробника. За відсутності даних слід приймати не менше 5-6 зовнішніх діаметрів кабелю.

4 ВИБІР ПАРАМЕТРІВ ЕКСО ТА

4.1 Теплотехнічний розрахунок приміщень, будинків і споруд з ЕКСО ТА слід здійснювати відповідно до СНІП ІІ-3, СНІП 2.04.05 та цих Норм.

4.2 Вихідними даними для вибору параметрів ЕКСО ТА є:

- розрахункові температури зовнішнього повітря за СНІП 2.01.01;

- санітарно-гігієнічні умови, зазначені у 2.3-2.8, та контрольні показники питомих потоків теплоти, зазначені у додатку 25 до СНІП 2.04.05;

- розрахункові втрати теплоти в приміщенні Qνht ;

- показники теплостійкості елементів огороджувальних будівельних конструкцій споруд.

4.3 Детальні розрахунки параметрів ЕКСО ТА рекомендується здійснювати за комп'ютерними прикладними пакетами з урахуванням впливу всіх огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та інших архітектурно-планувальних і режимно-експлуатаційних факторів на процес теплообміну в приміщенні.

4.4 Параметри ЕКСО ТА допускається вибирати за спрощеною методикою, яка базується на теорії теплостійкості огороджувальних конструкцій і містить такі розрахунки: