KOMITET МЕДИЧНОЇ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ

ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ


ПІ 1.9.10-038-1999


ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

для комірника


м. Харків


УЖГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО


листом Національного наказом Комітету

науково-дослідного медичної та мікробіологічної

інституту охорони праці промисловості України


від 7травня 1999р. № 83 від 17 травня 1999р. № 62


ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ


для комірника


м. Харків


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для комірника.

До складу робіт комірника входять і роботи з підвищеною небезпекою відповідно до п. п. №№ 11, 33, 39 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993, № 123.

Всі роботи повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які нс виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та карної відповідальності.

  1. Комірник має постійне робоче місце.
  2. Комірник повинен виконувати такі види робіт:
  3. прийом на склад, зважування, зберігання та видача зі складу різноманітних матеріальних цінностей: палива, сировини, напівфабрикатів, готової продукції, деталей, інструментів, речей тощо;
  4. переміщення матеріальних цінностей до місць зберігання вручну або за допомогою штабелерів та інших механізмів;
  5. керівництво роботою з завантаження. вивантаження вантажів та розміщення їх усередині складу;
  6. виконання інших робіт відповідно до Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника та розряду.

1.3. До виконання роботи за даним фахом допускаються особи, які:

  1. досягли 18-річного віку;
  2. прошили медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;
  3. пройшли навчання. інструктаж з питань охорони праці. в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків. про правила поведінки при виникненні аварій.

1.4. Комірник зобов'язаний:

  1. вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
  2. повинен знати пожежну небезпеку газів, що зберігаються на складах, порядок евакуації балонів і правила гасіння горючих газів:
  3. дотримуватися обов'язків щодо охорони праці. передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього розпорядку підприємства, в тому числі:
  4. своєчасно починати і закінчувати роботу, дотримуватися часу технологічної та обідньої перерв;
  5. не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням:
  6. не находитися на роботі у позаробочий час без відповідного дозволу і керівника.

1.5. При виконанні даної роботи на комірника можливий вплив небезпечних та шкідливих виробничих чинників:


ФІЗИЧНИХ:

  1. знижена температура повітря робочої зони;
  2. підвищена або знижена температура повітря робочої зони:
  3. підвищена або знижена рухомість повітря;
  4. недостатня освітленість робочої зони;
  5. гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні пакувальної тари, інструментів (порізи склом).

ХІМІЧНИХ:


- вплив на організм людини крізь органи дихання, шкіряні покрови та слизові оболонки токсичних та дратуючих речовин.


ПСИХОФІЗІЩЛОГІЧНИХ:

- фізичні перевантаження.

1.6. На роботах з шкідливими та небезпечними умовами пращ, а також. роботах, пов’язаних и забрудненням, комірнику видається безкоштовно за установленими нормами спеціальний одяг та інші засоби індивідуального захисту у складі:

  1. халат бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.103-83;
  2. взуття шкіряне ГОСТ ССБТ 12.4 137-84*:
  3. рукавички бавовняні ГОСТ ССБТ 12.4.010-75,

За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.

Одяг і взуття комірника на складах балонів з горючими газами повинні бути іскробезпечними. На випадок аварій зовні складу повинен бути передбачений аварійний комплект спецодягу та інших засобів індивідуального захисту.

1.7. При виконанні своїх обов'язків комірник повинен дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

  1. приступати до роботи у засобах індивідуального захисту;
  2. зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;
  3. після роботи вимити забруднені частини тіла.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

Перед початком роботи комірник зобов'язаний:

  1. Перевірити та одягти засоби індивідуального захисту.
  2. У приміщеннях, де застосовуються шкідливі речовини. за 10-15 хвилин до початку роботи включити системи припливно-витяжної вентиляції;
  3. Перевірити справність обладнання. пристроїв, транспортних засобів та зливо-наливних споруд.
  4. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт (відповідального за проведення даної роботи) та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

  1. Утримувати комори в чистоті і порядку. Слідкувати, щоб у них не було мух, тарганів та гризунів. Вентиляційні отвори складських приміщень, вікна повинні бути захищені металевою сіткою.
  2. Оглянута правильність укладення предметів та матеріалів.
  3. Отримана сировина, інструмент, матеріали повинні бути у непорушеній заводській упаковці.
  4. Видача сировини у цех виконується комірником з записом у журналі. з наступним заповненням карти з видів виробів на підставі запису в журналі.
  5. Перед видаванням інструмент необхідно його очистити від масла.
  6. Промаслений папір від інструменту та ганчір'я не кидати на підлогу, складати його в спеціальний ящик.
  7. На кожній упаковці з хімічними речовинами повинні бути написи або бирки з їх назвою і характерними особливостями (окислювач. самозаймисте. горюче тощо)
  8. Безпечне змішане зберігання хімічних речовин
  9. Хімічні речовини (тверді та рідкі) слід зберігати у закритих сухих приміщеннях або під навісом у тарі. яка відповідає вимогам відповідного ГОСТу або технічних умов, залежно від фізико-хімічних, пожежонебезпечних властивостей продукції та кліматичних умов. Під навісом дозволяється зберігання тільки тих хімічних речовин, які під впливом атмосферного повітря або води не розкладаються, не розігріваються та не займаються.
  10. Ізольовано одна від одної повинні зберігатися хімічні речовини при горінні та розкладу яких виділяються токсичні пара та гази, які утруднюють процеси гасіння та евакуацію речовин, що находяться у приміщенні та для яких застосовуються різні засоби пожежогасіння.
  11. СДОР дозволяється зберігати тільки відповідно до існуючих для них спеціальних правил.
  12. СДОР. які можуть вступати у взаємодію одна з одною (наприклад. ціанистих сполук та кислот) повинні зберігатися окремо.
  13. На складах СДОР необхідно проводити щомісячно технічний огляд та перевірку стану ємкостей та тари для зберігання СДОР
  14. У складських приміщеннях бутлі з кислотами повинні зберігатись у котиках або дерев'яних обрешетках, висланих усередені соломою або обрізками. змоченими розчином хлористого кальцію.

Зберігати кислота, лугу або інші хімікати у підвальних приміщеннях не допускається.

На складах розчинів луги та кислот необхідно постійно контролювати працездатність аварійних душів та запаси нейтралізуючих розчинів для негайного змивання у тих випадках, коли розчини влучають на оголені частини тіла.

  1. Плавикова кислота повинна зберігатись у бутлях, покритих парафіном, установлених у ящики.
  2. Контейнери-бочки та балони з рідким хлором повинні зберігатись у закритих сховищах.
  3. Хлорне вапно необхідно зберігати у щільній дерев'яній або металевій, захищеній від корозії тарі окремо від горючих речовин та балонів із стисненими та зрідженими газами.
  4. Аміачну воду, перекис водню (3-30% розчин) необхідно зберігати у скляній або металевій тарі.
  5. Миючі засобі необхідно зберігати у щільно закритій тарі.
  6. Формалін необхідно зберігати у скляних бутлях, дерев'яних. емальованих або алюмінієвих бочках.
  7. Пергідроль повинен зберігатись в умовах. що забезпечують відсутність прямого впливу сонячних променів.
  8. Температура у приміщеннях для зберігання пергідролю повинна бути не вище 30 С.
  9. Умови зберігання пергідролю повинні виключати попадання пилу та інших забруднюючих домішок у приміщення зберігання
  10. Пергідроль не допускається зберігати у герметичній тарі. Пробки, що закривають бутлі з пергідролем, повинні мати отвори або фаски для виходу газу.
  11. На тарі, що містить пергідроль. повинен бути напис «Бережись опіку».
  12. У приміщеннях для зберігання пергідролю повинно бути водяне опалення.
  13. Активоване вугілля необхідно зберігати у пакетах або у металевих закритих барабанах.
  14. Їдкий натр (каустична сода) необхідно зберігати: кристалічний - у сталевих гофрованих барабанах, рідку (розчин) - у сталевих бочках.
  15. Відчиняти барабани з кришталевим їдким натром необхідно тільки за допомогою спеціального різака.
  16. Тара для зберігання метанолу повинна бути герметично закрита та опломбована. На ній повинен бути нанесений найме незмивною фарбою:

«Обережно! Отруйні речовини»



3.8.24. Транспортна тара з-під метанолу повинна спорожнюватись повністю. без залишків продукту. Опорожнена тара з-під метанолу повинна бути промита великою кількістю води (не менше ніж двократним заповненням).

Забороняється зберігати сумісно (в одному складі) метанол з етиловим спиртом, так як це може призвести до їхнього переплутання і отруєння виробничого персонал).

  1. Карбід кальцію повинен зберігатись у металевих закритих барабанах у неопалюваних сухих приміщеннях. Не допускається зберігати його у підвальних приміщеннях та низьких місцях. які затоплюються. Майданчик зберігання карбіду кальцію повинен бути вище рівня нульової відмітки прилеглої території не менше ніж на 2 м.
  2. Розкриття барабанів з карбідом кальцію повинно виконуватись спеціальним латунним різаком, що виключає можливість утворення іскри. Залишок карбіду кальцію у барабані повинен бути надійно захищений від можливого попадання в нього вологи.
  3. Кожна бочка, балон. ящик, мішок. пакет тощо повинні мати чіткі написи, ярлики та бирки з назвою хімічної речовини та їх характерними властивостями На кожну партію повинен бути паспорт. Немаркіровані препарати, які виявлені на складі, підлягають аналізу або знищенню.
  4. Комірникам забороняється у приміщеннях складу розфасовувати хімічні речовини, тому що це може призвести до отруєння.
  5. Укладення вантажів повинно виконуватись таким чином, щоб забезпечити його цілість, міцність і вільний доступ до нього.
  6. Гранично допустима вага вантажу для жінок при підйомі та переміщенні вантажів постійно на протязі робочої зміни - 7 кг; при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) - 10 кг.
  7. Важковагові і громіздкі предмети необхідно вкладати на нижні полиці стелажів і шаф або на спеціально відведені майданчики у коморі.
  8. Для доступу на полиці верхніх стелажів застосовувати справні пристрої.
  9. Затарена сировина та готова продукція, які зберігаються не на стелажах, повинні штабелюватись. Напроти дверних прорізів складського приміщення необхідно залишати проходи шириною рівною ширині двері, але нс менш 1 м.

При ширині складу більше ніж 10 м вздовж складу по центру повинен бути прохід шириною не менше 2.0 м.

При складуванні затарених вантажів (мішки з сипкими вантажами. ящики, коробки зі штучним вантажем тощо) необхідно передбачати проходи між штабелями шириною 1.0 м не рідше ніж через 12 м; відстань від штабелів до стін - нс менше 0.8 м.

Стелажі, призначені для укладки сировини і матеріалів. повинні бути міцними і надійно закріпленими. мати написи гранично допустимих навантажень на них.

3.8.34. Засіб укладення вантажів повинен забезпечувати:

  • безпеку працюючих на штабелі і біля нього;
  • міцність штабелів і вантажів. що находиться в них;

- механізоване розбирання штабеля і підйом вантажу навісними захватами підйомно-транспортувального обладнання;

- циркуляцію повітряних потоків при природній або штучній вентиляції закритих складів,

3.8.35. Ширина проїздів в складах, по яких пересхваегься цеховий транспорт (візки, штабелеукладники, електронавантажувачі, електрокари тощо). повинна встановлюватись з урахуванням габаритів вантажених транспортних засобів плюс 0.8 м при односторонньому русі. а при зустрічному русі - не менше подвоєної максимальної ширина вантаженого транспортного засобу плюс 1.5 м.

Відстань між штабелями для проїзду електронавантажувачів вздовж фронту штабелів повинна бути не менше 3.5 м, для проїзду без штабелів - не менше 2 м.

  1. Відстань від штабеля до елементів електричного освітлення повинна бути не менше 1 м.
  2. В складах повинні бути вивішені номери телефонів пожежної охорони і медичних установ, куди необхідно звертатися у випадку пожежі і травмування персоналу.

У встановленому місці складу повинна бути обладнана аптечка з необхідним набором медикаментів.

3.9. Безпечне зберігання легкозаймистих (ЛЗР) та горючих рідині (ГР) в транспортній тарі

3.9.1. ЛЗР повинні зберігатись в металевій тарі.

В окремих випадках для зберігання особливо чистих і викликаючи корозію рідин (спирти. ефіри, кислоти) допускається застосування скляної тари - закритих бутлів ємкістю до 80 л. в обрешетках з ущільнюючим матеріалом

3.9.2. Зберігання бочок на підлозі при ручній укладцці допускається не більше ніж в два яруси, при механізованій - в три яруси. Зберігання бутлів допускається тільки в один ярус. Бочки повинні зберігатись тільки пробками вверх.

По ширині штабеля або стелажа треба встановлювати (вкладати) не більш двох бочок. Проходи для транспортування бочок повинні бути шириною не менше 1.8 м.

  1. Для відвертання руйнування тари, при її зберіганні і транспортуванні. від дії підвищених температур ступінь наповнення її не повинна перевищувати 80% об’єму ємкості.
  2. У випадку пошкодження гари або появі в ній будь - яких несправностей її необхідно негайно усунути з складу,
  3. Підготовка тари (миття металевих бочок і скляних бутлів) повинна виконуватись в спеціальних приміщеннях. ізольованих від приміщень зберігання.