Державний стандарт України

Розмітка дорожня

Технічні вимоги. Методи контролю.

Правила застосування.

ДСТУ 2587-94

Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ

Київ

УДК 625.745.6 [083.74]Група Д.28

Державний стандарт України

Розмітка дорожня

Технічні вимоги. Методи контролю.

Правила застосування

Разметка дорожная

Технические требования. Методы контроля.ДСТУ 2587-94

Правила применения

Traffic markings

Technical requirements. Methods of control.

Application

Чинний від 01.01.95

Стандарт поширюється на розмітку доріг, що споруджуються та експлуатуються, незалежно від їх відомчої приналежності і установлює форму, колір, розміри, технічні вимоги, норми видимості та правила застосування розмітки на вулицях і дорогах (в подальшому – дорогах) України.

Стандарт повністю відповідає вимогам Конвенції про дорожні знаки і сигнали (Відень, 1968 р.) та протоколу про розмітку доріг (1973 р.) до Європейської Угоди, що доповнює цю Конвенцію.

У стандарт включено світло- і кольоротехнічні параметри і загальні вимоги та методи контролю дорожньої розмітки, виконаної із звичайних матеріалів та матеріалів, що мають світлопевертальні властивості, призначеної для застосування на міжнародних автомобільних дорогах відповідно до вимог СТ СЕВ 5864.

Вимоги цього стандарту є обов'язковими.

1. Загальні вимоги

1.1. Характеристика розмітки

1.1.1. Дорожньою розміткою (далі – розмітка) слід вважати лінії, написи та інші позначення на проїзній частині (з удосконаленим покриттям), бордюрах, елементах дорожніх споруд, обстановки вулиць і доріг, що застосовуються самостійно і у поєднанні з дорожніми знаками або світлофорами.

1.1.2. Установлено дві групи дорожньої розмітки: горизонтальна і вертикальна. Кожному виду розмітки надається номер, що складається з арабських цифр. Перше число – номер групи, до якої належить розмітка (1 – горизонтальна, 2 – вертикальна); друге – порядковий номер розмітки в групі; третє – різновид розмітки.

До горизонтальної розмітки (табл. 1) належать лінії, написи, стріли та інші позначення. Вона поділяється на поздовжню (1.1-1.11), поперечну (1.12-1.15) та інші види розмітки (1.16-1.23) і наноситься на поверхню проїзної частини доріг з удосконаленим покриттям.

До вертикальної розмітки (табл. 2) належать лінії (смуги) і позначення, що наносяться на торцеві поверхні дорожніх споруд та інженерне обладнання автомобільних доріг, а також світлоповертальні елементи, що закріплюються на цих поверхнях.

Вертикальна розмітка являє собою сполучення чорного і білого кольорів (червоного з жовтим (білим) – для світлоповертачів).

1.1.3. Номери, форма, колір, розміри та призначення кожного виду розмітки наведено в табл. 1, 2 та в додатках 1 (рис. 1-14) і 2 (рис. 1-18).

Приклади застосування окремих видів розмітки, розміри стріл, букв і цифр наведено в додатку 1 (рис. 1-14).

Таблиця 1

Горизонтальна розмітка

Номер

Форма, колір, розміри в м

Призначення

1.1

Розділення транспортних потоків протилежних напрямків

(п.3.2.2.1)

Позначення смуг руху

(п.3.2.2.2)

Позначення меж ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено

(п.3.2.2.3)

Позначення меж місць для стоянки транспортних засобів

(п.3.2.2.4)

1.2

Позначення краю проїзної частини на автомагістралях

(п.3.2.3)

Позначення межі смуги проїзної частини, призначеної для руху маршрутних транспортних засобів

(п.3.2.3)

1.3

Розділення транспортних потоків протилежних напрямків

(п.3.2.4)

1.4

Позначення місць, де заборонено зупинку транспортних засобів

(п.3.2.5)

Номер

Форма, колір, розміри в м

Призначення

1.5

Розділення транспортних потоків протилежних напрямків

(п.3.2.6)

 – швидкість руху;

Позначення смуг руху

(п.3.2.6)

1.6

Позначення наближення до суцільної лінії поздовжньої розмітки

(п.3.2.7)

1.7

Позначення смуг руху в межах перехрестя

(п.3.2.8)

1.8

Позначення межі між смугою розгону чи гальмування (перехідно-швидкісною смугою) і основною смугою проїзної частини

(п.3.2.9)

Номер

Форма, колір, розміри в м

Призначення

1.9

Позначення реверсивних смуг

(п.3.2.10)

1.10

Позначення місць, де заборонено стоянку транспортних засобів

(п.3.2.11)

1.11

Розділення транспортних потоків попутних або протилежних напрямків (бар'єрна лінія) у разі заборони перестроювання транспортних засобів із однієї смуги в іншу

(п.3.2.12)

В місцях розвороту, в'їзду і виїзду з прилеглих територій L1 = 0,90, L2 = 0,30

1.12

Позначення місця зупинки транспортних засобів – стоп-лінія

(п.3.2.13)

1.13

Позначення місця, де водій зобов'язаний уступити дорогу

(п.3.2.14)

1.14.1

Позначення нерегульованого пішохідного переходу

(п.3.2.16)

1.14.2

Позначення нерегульованого пішохідного переходу з розділенням пішохідних потоків за напрямками руху

(п.3.2.16)

м

1.14.3

Позначення регульованого пішохідними світлофорами переходу

(п.3.2.16)

1.15

Позначення переїзду для велосипедистів

(п.3.2.17)

1.16.1

Позначення острівців, що розділяють транспортні потоки протилежних напрямків

(п.3.2.18)

1.16.2

Позначення острівців, що розділяють транспортні потоки попутних напрямків

(п.3.2.18)

1.16.3

Позначення острівців у місцях злиття транспортних потоків

(п.3.2.18)

1.17

Позначення зупинок маршрутних транспортних засобів, які рухаються за установленими маршрутами, за винятком рейкового транспорту

(п.3.2.19)

1.18

Позначення напрямків руху по смугах

(п.3.2.20)

1.19

Позначення наближення до звуження проїзної частини або до суцільної лінії поздовжньої розмітки 1.1 чи перед розміткою 1.11

(п.3.2.21)

1.20

Позначення наближення до поперечної розмітки 1.13

(п.3.2.22)

1.21

Позначення наближення до поперечної розмітки 1.12

(п.3.2.23)

1.22

Позначення номера дороги

(п.3.2.24)

1.23

Позначення смуги проїзної частини, призначеної виключно для руху транспортних засобів, які рухаються за установленими маршрутами (автобуси, тролейбуси)

(п.3.2.25)

Вертикальна розмітка

Номер

Форма, колір, розміри в м

Призначення

2.1

Позначення вертикальних поверхонь дорожніх споруд (опор, мостів, шляхопроводів, торцьових частин парапетів і т. ін.)

(п.3.3.1)

, , ;

, , ;

,

2.2

Позначення нижнього краю пролітної споруди шляхопроводів і мостових ферм

(п.3.3.2)

2.3

Позначення круглих тумб на розділювальних смугах або острівцях безпеки

(п.3.3.4)

, ;

, ;

2.4

Позначення сигнальних стовпчиків, надовбів, опор огорож і т. ін.

(п.3.3.5)

2.5

Позначення бокових поверхонь дорожніх огороджень на небезпечних ділянках доріг

(п.3.3.6)

2.6

Позначення бокових поверхонь огороджень доріг

(п.3.3.7)

2.7

Позначення бордюра на небезпечних ділянках і бокових поверхнях піднятих острівців безпеки

(п.3.3.8)

L1 = 0,20-1,00, L2 = 0,40-2,00;

L1 : L2 = 1 : 2

Примітка. Під швидкістю руху слід вважати для доріг і вулиць, що заново споруджуються, величини, які відповідають 0,7 від розрахункової швидкості, а для тих, які знаходяться в експлуатації, – швидкість, яку на даній ділянці не перевищує 85 % транспортних засобів, але не менше ніж установлено Правилами дорожнього руху.

1.1.4 Основне призначення дорожньої розмітки – забезпечення візуальної орієнтації учасників дорожнього руху у разі вибору траєкторії, напрямку і режимів руху в різних дорожніх умовах.

Видимість розмітки повинна відповідати вимогам розділу 2 цього стандарту.

1.2. Технічні вимоги

1.2.1 Розмітка повинна виконуватись фарбами, термопластичними масами або іншими зносостійкими матеріалами з урахуванням геометричних розмірів, наведених у додатку 1.

1.2.2 Розмітка, що виконана термопластичними масами, не повинна виступати над проїзною частиною більше ніж на .

1.2.3. Поверхня горизонтальної розмітки, що виконується з термопластичних мас або інших довговічних матеріалів, повинна мати у вологому стані коефіцієнт зчеплення не менше ніж 0,45.

1.2.4. На дорогах державного значення горизонтальна розмітка повинна бути світлоповертальною, а на інших – переважно світлоповертальною.

1.2.5. Розмітка виконується білим, жовтим і чорним кольорами.

1.2.6. У разі повторного нанесення розмітки не повинні залишатись видимі сліди старої розмітки.

1.2.7. Світлоповертальні елементи, що застосовуються разом із розміткою 2.4-2.6 (табл. 2), повинні бути праворуч за напрямком руху червоного кольору, а ліворуч – білого. Площина світлоповертального елемента повинна бути перпендикулярною до напрямку погляду водія (допускається відхилення в бік проїзної частини не більше ніж на 30 ºС). Площа світлоповертальної поверхні елемента повинна бути не менше ніж .

1.2.8. Координати колірності Х і У точок перетину граничних ліній колірних областей дорожньої розмітки, що нанесена на покриття проїзної частини міжнародних автомобільних доріг, які позначено в колометричній системі МКО (публікація Міжнародної Комісії по освітленню № 15 (Е-1.3.1), 1971 р. Центральне бюро МКО, том 4), за джерела світла С і геометрії вимірювання 45º/0º, повинні відповідати вимогам, наведеним у табл. 3 і на рис. 1.

Таблиця 3

Колір

Позначення координат

Координати точок перетину

1

2

3

4

Білий

X

0,295

0,339

0,367

0,322

Y

0,320

0,359

0,335

0,295

Жовтий

X

0,404

0,463

0,600

0,580

Y

0,460

0,535

0,390

0,375

1.2.9. Коефіцієнт яскравості дорожньої розмітки, що наноситься на покриття проїзної частини міжнародних автомобільних доріг, повинен відповідати значенням, наведеним у таблиці 4.

Таблиця 4

Колір

Коефіцієнт яскравості дорожньої розмітки, %, не менше ніж

із звичайних матеріалів

із матеріалів зі світлоповертальними властивостями

Білий

60

35

Жовтий

36

27