ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Реконструкція, ремонт, реставрація об'єктів невиробничої сфери

РЕСТАВРАЦІЙНІ, КОНСЕРВАЦІЙНІ ТА РЕМОНТНІ РОБОТИ НА ПАМ'ЯТКАХ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

ДБН В.3.2-1-2004

+ Зміна №1

Держбуд України

Київ - 2005

РОЗРОБЛЕНІ:

Державним науково-технологічним центром консервації та реставрації пам'яток ДНТЦ "Конрест" (Ю.М.Стріленко;

канд. хім. наук Р.Б.Гуцуляк (відповідальний виконавець);

С.В.Скляр; канд. хім. наук Н.В.Поляцькова; канд. мистецтвознавства Ю.О.Коренюк; М.І.Захарчук;

Е.О.Новікова; В.І.Стратієнко ; д-р техн. наук, проф. О.М.Лівійський (науковий консультант)) за участю:

Державного науково-дослідного інституту теорії і історії архітектури та містобудування Держбуду України (О.А.Пламеницька);

Державного науково-дослідного і проектного інституту містобудування Держбуду України (Н.Х.Соковніна);

Науково-дослідного інституту будівельного виробництва Держбуду України (д-р техн. наук В.І.Снісаренко);

Інституту археології Національної академії наук України (д-р істор. наук Г.Ю.Івакін).

ВНЕСЕНІ Управлінням реставрації та реконструкції історичної

ТА ПІДГОТОВЛЕНІ забудови Держбуду України

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

ЗАТВЕРДЖЕНІ: Наказом Держбуду України від 13 вересня 2004 р.

№ 173 і введені в дію з 1 січня 2005 р.

Ви стали власником чудового ДБН повністю відредагованого відповідно до змін актуальних на 1 квітня 2011 року. Норматив перероблено для більш комфортного використання та максимальної відповідності до офіційного видання.

Цей ексклюзивний ДБН підготовлено спеціально для користувачів сайту ДБНУ за адресою www.dbn.at.ua. Там Ви знайдете інші документи та зможете залишити зауваження та побажання.

З тексту викинуто зайві символи та артефакти, видалено всі водяні знаки і скриті ссилки та тому подібне дня нормальної комфортної роботи.

Будуймо достойну країну!

Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Реконструкція, ремонт, реставрація об’єктів невиробничої сфери

ДБН В.3.2-1-2004

Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам’ятках культурної спадщини

Вводяться вперше

Дані Норми встановлюють основні вимоги до реставрації, консервації та ремонтно-відновлювальних робіт на об'єктах культурної спадщини.

Дані Норми поширюються на всі види та стадії робіт із реставрації, консервації, реабілітації, ремонту, музеєфікації та пристосування на пам'ятках містобудування та архітектури, історії, археології, науки і техніки та монументального мистецтва за винятком художньо-реставраційних робіт.

Вимоги Норм обов'язкові для всіх органів охорони пам'яток, власників пам'яток, проектно-реставраційних, науково-дослідних організацій, архітектурних майстерень, будівельно-реставраційних організацій, інших юридичних та фізичних осіб незалежно від їх підпорядкування, які безпосередньо беруть участь у збереженні та реставрації пам'яток.

Перелік нормативних документів і нормативно-правових актів, на які е посилання в цих Нормах, наведено в додатку А. Перелік міжнародних документів, положення яких рекомендується враховувати при виконанні реставраційних робіт, наведено в додатку Б. Терміни та визначення наведено в додатку В.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Головною метою реставрації пам'ятки є збереження історичної достовірності та культурної цінності (автентичності пам'ятки) шляхом підтримання об'єкта культурної спадщини в задовільному стані.

1.2 Даними Нормами встановлюються такі головні принципи реставрації пам'ятки:

- принцип найменшого втручання та змін, забезпечення максимального збереження автентичності пам'ятки;

- принцип реверсивності, тобто всі застосовані матеріали і технології повинні бути максимально зворотними (підлягати видаленню без пошкодження автентичного матеріалу).

1.3 Реставрація повинна грунтуватись на бережливому ставленні до історичної субстанції та автентичних елементів і характерних рис пам'ятки, а також передбачати розкриття і збереження її культурної та історичної цінності.

1.4 Не дозволяється змінювати принципову структуру пам'ятки і декор будівель. Зміни в розплануванні об'єкта чи окремих його приміщень потрібно визначати лише обгрунтованими доконечними потребами експлуатації та збереження.

1.5 Збереження пам'ятки повинно передбачати одночасно збереження безпосереднього традиційного оточення.

Навколо пам'ятки (об'єкта, споруди, комплексу)" згідно з законодавством визначається охоронна зона, де забороняється нове будівництво, знесення та перетворення (об'єм, акценти, кольори), які могли б змінити сприйняття пам'ятки.

1.6 Переміщення пам'ятки цілком або частково дозволяється лише у тих випадках, коли цей захід є єдиним засобом забезпечити її збереження.

1.7 Скульптурні, малярські або декоративні елементи, що є невід'ємною частиною пам'ятки, не дозволяється відділяти (відокремлювати) від неї, окрім тих випадків, коли цей захід є єдиним засобом забезпечити збереження даних елементів.

1.8 При виконанні консерваційно-реставраційних робіт слід застосовувати традиційні для пам'ятки техніки технології і матеріали, а також перевірені практикою сумісні матеріали, розроблені спеціально для ведення реставраційних робіт і виготовлені відповідно до вимог нормативних документів.

Якщо застосування традиційних технік, технологій і матеріалів неможливе або не дає бажаного результату, консервацію або реставрацію пам'ятки можна здійснювати за допомогою сучасних технологій та методів збереження, ефективність яких доведена науковими даними і гарантована практичним досвідом і не завдає шкоди автентичності пам'ятки.

1.9 При проведенні реставраційних, ремонтних і відновлювальних робіт потрібно зберігати ті різночасові і різностильові елементи (нашарування), які відображають значимі внески всіх епоху створення пам'ятки. Осягнення єдності стилю не є метою реставрації.

1.10 Якщо будівля має кілька нашарувань з різних епох, розкриття якогось нижче розташованого шару допускається лише в надзвичайних випадках та за умов, що елементи, які усуваються (переносяться), історично малоцінні, а композиція, яка постає при цьому, е цінним історичним, науковим або естетичним свідченням, що збереглося у задовільному стані.

1.11 При виконанні робіт потрібно проводити консервацію або реставрацію елемента пам'ятки, а не його заміну. Заміна елемента допускається, якщо реставрація неможлива або її результати ненадійні.

1.12 Всі доповнення, необхідність яких визнано з естетичних або технічних міркувань, повинні мати ознаки, що дозволяли б їх ідентифікувати, як реставраційні доповнення і відтворюватися виразно в композиції, щоб реставрація не призвела до фальсифікації архітектурного або мистецького твору (картини, фрески, деталі, об'єкта) та його історичної цінності.

1.13 Всі заходи консервації, реставрації та протипожежної, санітарної, екологічної охорони тощо, які проводяться на пам'ятці, не повинні призводити до змін пам'ятки і погіршувати її естетичну, історичну, наукову або художню цінність.

1.14 Експлуатацію будівлі чи споруди пам'ятки потрібно здійснювати відповідно до встановлених режимів використання, визначених Державними органами виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Суспільно-корисна функція пам'ятки повинна завжди сприяти її збереженню.

1.15 Враховуючи технічний стан пам'ятки, потрібно своєчасно проводити поетапні роботи з її консервації або реставрації, а саме:

- протиаварійні (або невідкладні) - комплекс робіт із ліквідації аварійного стану конструкцій або споруди пам'ятки;

- першочергові (або термінові) - комплекс робіт, пов'язаних з дослідженнями та консервацією пам'ятки, спрямований на виявлення та усунення найбільш небезпечних факторів, що діють на пам'ятку, ліквідацію наслідків їх дії і консервацію найбільш пошкоджених елементів;

- планові (технологічні) - комплекс робіт із дослідження та реставрації пам'ятки на основі затвердженої проектної документації та проекту організації робіт.

Аварійним вважається стан, що загрожує фізичній збереженості пам'ятки, її конструкцій чи окремих її частин, за якого виникає загроза обрушень, активно проходять процеси руйнування, тріщиноутворення, втрата несучої здатності, наявні випадання та нестійкість елементів пам'ятки, глибока і значна за площею деструкція будівельних та оздоблювальних матеріалів. Ознаками аварійного стану пам'ятки є також затоплення чи постійне інтенсивне замокання елементів, суцільне протікання даху та конструкцій, інтенсивне підсмоктування вологи з землі, яке не дає можливості просихання елементам конструкцій, інтенсивне враження домовим грибком чи жуками-деревоточцями, значні за площею та глибиною вивали тиньку та його рухомі здуття тощо.

1.16 Враховуючи обсяги робіт, наявність коштів та специфіку технології їх виконання, дозволяється проводити роботи з реставрації не всієї пам'ятки, а окремих її частин, елементів, конструкцій, деталей, якщо це не зашкодить загальному збереженню пам'ятки.

Порядок та послідовність робіт визначаються технологічною схемою і розділом проектної документації - основні положення організації робіт (ОПОР) та детально проробляються в проекті виконання робіт (ПВР).

1.17 Об'єктом нормування даних Норм є загальні вимоги до складу науково-проектної документації, вимоги до проведення архітектурно-археологічних, архітектурних, інженерних та науково-технологічних досліджень, організації і технології ведення робіт на пам'ятках з основних технологічних процесів:

- підсилення, реставрація та відновлення основ і фундаментів;

- влаштування гідроізоляції;

- консервація, реставрація та відновлення мурувань і несучих конструкцій;

- реставрація та ремонт конструкцій дахів і покрівель;

- консерваційно-реставраційні роботи в інтер'єрах;

- консерваційно-реставраційні роботи на фасадах;

- консервація та реставрація архітектурного та ліпного декору;

- консервація, реставрація та відновлення дерев'яних виробів і конструкцій;

- консервація, реставрація та відновлення виробів і конструкцій з металу та каменю;

- реставрація та ремонт підлог.

1.18 Питання щодо проведення земляних робіт, зокрема, археологічних розвідок, розкопок, влаштування дренажу і гідроізоляції, при розміщенні об'єктів культурної спадщини в межах зон санітарної охорони джерел господарсько-питного водопостачання, курортних та рекреаційних об'єктів, санітарно-захисних зон територій кладовищ, поховань тварин, об'єктів захоронения небезпечних відходів, а також умови проведення цих робіт і необхідні обгрунтовані охоронні заходи повинні погоджуватись з установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

1.19 Всі реставраційні рішення та заходи повинні бути науково обґрунтованими, базуватись на достовірних і об'єктивних даних, без гіпотез чи припущень.

2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СКЛАДУ ТА ЗМІСТУ НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

2.1 Розроблення науково-проектної документації на проведення реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт на пам'ятці та робіт із відновлення, пристосування, музеєфікації здійснюється згідно з цими Нормами та нормативними документами, які регламентують склад та порядок розроблення зазначеної науково-проектної документації (ДБН А.2.2-6), а також нормативними документами для будівництва (ДБН А.2.2-3) в тій частині, яка не суперечить нормативним документам на проведення науково-реставраційних робіт.

2.2 Науково-проектна документація на реставрацію об'єктів культурної спадщини включає такі розділи:

- попередні роботи;

- комплексні наукові дослідження;

- ескізний проект реставрації;

- робоча документація;

- науково-технічний супровід (за необхідності);

- науково-реставраційний звіт.

2.3 Зміст і склад науково-проектної документації встановлюються реставраційним завданням відповідно до нормативних документів України, які регламентують склад та порядок розроблення науково-проектної документації на проведення робіт з реставрації, консервації, реабілітації, ремонту, музеєфікації, та пристосування.

2.4 Попередні роботи здійснюються з метою ознайомлення з пам'яткою, її технічним станом та з наявною документацією; збору або підготовки вихідної і дозвільної документації; розробки концептуальних рішень чи програми науково-реставраційних робіт, складання реставраційного завдання на розробку науково-проектної документації; забезпечення випуску науково-проектної документації для виконання протиаварійних робіт.

Роботи з цього розділу можуть бути виконані на підставі окремого контракту (договору).

Склад і зміст попередніх робіт на пам'ятці визначаються ДБН А.2.2-6.

2.5 Комплексні наукові дослідження проводяться з метою отримання матеріалів про культурно-історичну і архітектурно-художню цінність пам'ятки, даних для обгрунтування рішень подальшого її збереження та реставрації, оцінки ступеня збереженості конструкцій і матеріалів пам'ятки, прийняття рішень для виведення споруди з незадовільного стану.

Розділ "Комплексні наукові дослідження" є науковим обгрунтуванням проектних рішень і повинен бути підготовлений удвох напрямах:

- історико-архівні і бібліографічні дослідження;

- натурні дослідження.

2.6 Розділ "Ескізний проект" повинен містити: принципові архітектурні, інженерні, конструктивні і технологічні рішення з реставрації пам'ятки відповідно до наукових обгрунтувань комплексних наукових досліджень і включати пояснювальну записку та креслення.