ЗАКОН УКраїни

 

 

 

Про основи державної регіональної політики

_________________________________________

 

 

Цей закон визначає основи правового регулювання щодо організаційних, економічних, соціальних, гуманітарних, екологічних та інших засад державної регіональної політики для створення повноцінного життєвого середовища людей на усій території України незалежно від місця проживання, забезпечення ефективного використання людського, природного,  економічного та іншого потенціалу регіонів, територіальної цілісності та сталого розвитку держави та її окремих частин.

 

 

Розділ I. Загальні положення

 

 

Стаття 1. Визначення основних термінів

 

1. У цьому законі терміни вживаються у такому значенні:

регіон – визначене законодавством територіальне утворення субнаціонального рівня, на основі якого сформовано відповідну систему органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь);

державна регіональна політика – сукупність принципів, цілей, заходів, засобів, механізмів, інструментів та взаємоузгоджених дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування, спрямованих на створення повноцінного життєвого середовища для людей на усій території України, забезпечення ефективного використання природного, економічного, людського потенціалу територій, високого рівня якості життя людини, а також єдності, територіальної цілісності, сталого розвитку держави  та її регіонів, населених пунктів;

регіональний розвиток – процес соціальних, економічних, екологічних, гуманітарних та інших змін у регіонах;

суб’єкти регіонального розвитку – органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, які беруть участь у розробленні та реалізації програм і проектів регіонального розвитку;

програма регіонального розвитку – комплекс взаємопов’язаних стратегічних завдань та заходів, спрямованих на досягнення визначених цілей розвитку регіону, що готується та затверджується у встановленому законодавством порядку та реалізовується поетапно через проекти регіонального розвитку, об’єднані спільною метою;

проект регіонального розвитку -  комплекс взаємопов’язаних заходів для вирішення на програмно-цільовій основі окремих проблем розвитку регіону, оформлених за встановленою законодавством формою, яким  визначаються спільні дії учасників проекту, а також ресурси, необхідні  для  досягнення протягом установлених строків цілей проекту;

просторове узгодження – діяльність з гармонізації на конкретній території соціально-економічних, екологічних, інформаційних, гуманітарних, етнонаціональних та інших цілей та інтересів усіх суб’єктів регіонального розвитку, а також одержаний результат такої діяльності;

індекс регіонального людського розвитку – інтегральний показник, який відображає якість життя людини в конкретному регіоні в порівнянні з іншими регіонами України за оцінками їх демографічного розвитку, розвитку ринку праці, матеріального добробуту населення, умов його проживання, рівня освіти, стану здоров’я та системи його охорони, соціального середовища, екологічної ситуації, фінансування людського розвитку, інших показників;

секторальна політика - державна політика щодо розвитку та розв'язання проблем у окремій сфері діяльності.

 

 

Стаття 2. Мета державної регіональної політики

 

1. Метою державної регіональної політики є забезпечення високого рівня якості життя людини незалежно від місця її проживання, ефективне використання природного, економічного, людського та іншого потенціалу територій, зміцнення соціальної та економічної єдності суспільства.

2. Мета державної регіональної політики досягається шляхом:

1) створення просторових умов для збалансованого розвитку регіонів, реалізації завдань довгострокової стратегії розбудови України;

2) інтеграції регіонів у єдиному політичному, правовому, економічному, інформаційному, культурному просторі;

3) ефективного використання потенціалу регіонів з урахуванням їх географічних, природних, історичних, економічних, екологічних, демографічних та інших особливостей, етнічних і культурних традицій;

4) підвищення конкурентоспроможності регіонів;    

5) забезпечення безпечних умов життєдіяльності громадян, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

 

 

Стаття 3. Принципи здійснення державної регіональної політики

 

1. Державна регіональна політика здійснюється на основі таких принципів:

1) гуманізму, визнання людини, її прав і свобод найвищою соціальною цінністю, що визначає зміст та спрямованість діяльності суб’єктів державної регіональної політики;

2) конституційності та законності – відповідності Конституції та законам України, актам Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України здійснюваних заходів з реалізації державної регіональної політики;

3) скоординованості – просторового та змістовного узгодження реформ, загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів, цілей, секторальних політик, транскордонного, міжрегіонального співробітництва, пріоритетів, дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, що спрямовані на реалізацію державної регіональної політики і впливають на соціально-економічний розвиток України та її регіонів;

4) унітаризму, забезпечення цілісності та єдності державної території України, включаючи єдність економічного простору на всій території держави, її грошово-кредитної, податкової, митної, бюджетної систем;

5) єдності – неодмінності забезпечення просторової, політичної, економічної, інформаційної, соціальної, гуманітарної цілісності України при вирішенні загальнодержавних та регіональних проблем;

6) децентралізації – збалансованого перерозподілу владних повноважень з управління розвитком територій між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з передачею відповідних ресурсів;

7) деконцентрації – перерозподілу владних повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з метою недопущення їх надмірної концентрації у одному органі, його монополізму при вирішенні питань;

8) субсидіарності – забезпечення такого розподілу владних повноважень, за якого прийняття рішень та надання публічних (соціальних, управлінських, комунальних та інших) послуг здійснювалося б на тому найближчому до громадянина рівні, на якому відповідні повноваження можуть здійснюватись найбільш ефективно;

9)  партнерства – узгодження цілей, пріоритетів і дій органів виконавчої  влади та органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів регіонального розвитку, забезпечення тісного співробітництва, кооперації та солідарності між ними в процесі формування та реалізації державної регіональної політики;

10) відкритості – прозорості, прогнозованості, передбачуваності діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері формування та реалізації державної регіональної політики, можливості доступу заінтересованих суб'єктів до формування та реалізації державної регіональної політики;

11) сталого розвитку – розвитку суспільства на засадах оптимального поєднання економічних, соціальних, екологічних, гуманітарних та інших інтересів для повнішого задоволення потреб нинішнього та майбутніх поколінь, сприяння зміцненню економічної самодостатності регіонів;

12) історичної спадкоємності – використання досвіду, врахування, збереження цінностей та позитивних надбань попередніх поколінь, що накопичені в регіоні;

13) реалістичності - об'єктивне врахування економічної, соціальної ситуації в Україні та її регіонах, суспільної думки при вирішенні питань формування та реалізації державної регіональної політики.

 

Стаття 4. Об’єкти та суб'єкти державної регіональної політики

 

1. Об’єктом державної регіональної політики є діяльність з розвитку держави на усій її території та у її регіонах.

2. Суб’єктами державної регіональної політики є Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районі державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, інші органи, які діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, а також громадяни України.

3. До розроблення та реалізації державної регіональної політики можуть залучатися асоціації та інші об'єднання органів місцевого самоврядування, інші юридичні та фізичні особи.

 

Стаття 5. Законодавство про державну регіональну політику

 

1. Законодавство України про державну регіональну політику складається із цього Закону, законів України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", "Про стимулювання розвитку регіонів", "Про транскордонне співробітництво", "Про планування і забудову територій", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про Генеральну схему планування території України", інших законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, а також актів Кабінету Міністрів України.

 

Стаття 6. Пріоритети державної регіональної політики

 

1. Пріоритетами державної регіональної політики є забезпечення:

1) стимулювання та підтримки місцевих ініціатив щодо ефективного використання потенціалу регіонів для створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, підвищення якості життя людей за стандартами, затвердженими законодавством;

2) забезпечення подальшого розвитку місцевого самоврядування на основі розширення повноважень місцевих рад, децентралізації повноважень органів виконавчої влади, гармонізації загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів;

3) зменшення територіальної диференціації за індексом регіонального людського розвитку;

4) стимулювання міжрегіональної інтеграції, подолання міжрегіонального відчуження, інтеграція регіональних економічних, інформаційних, освітніх  просторів у єдиний загальноукраїнський простір на основі виконання відповідних проектів та програм;

5) визначення проблемних територій у регіонах та впровадження заходів державного реагування на ситуації, що склалися у них;

6) формування з урахуванням документів Ради Європи та Європейського Союзу нормативно-правової бази, необхідної для реалізації державної регіональної політики, визначеної цим Законом;

7) поліпшення матеріального, фінансового, інформаційного, кадрового та іншого ресурсного забезпечення розвитку регіонів, сприяння виконанню завдань органами місцевого самоврядування;

8) створення ефективних механізмів представництва інтересів регіонів на загальнонаціональному, а територіальних громад – на регіональному рівні, забезпечення врахування самобутності регіонів та їх конкурентних переваг при формуванні та реалізації державної політики.

 

Стаття 7. Узгодження загальнодержавних та регіональних інтересів

 

1. Узгодження загальнодержавних та регіональних інтересів при формуванні та реалізації державної регіональної політики здійснюється через:

1) розподіл повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

2) прозорий розподіл фінансових ресурсів між державним  та місцевими бюджетами;

3) обов’язковість консультацій центральних органів виконавчої влади з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування  в порядку визначеному законодавством, для врахування їх інтересів під час підготовки та реалізації прогнозів і програм економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету України, інших важливих рішень у сфері державної регіональної політики;

4) врахування органами місцевого самоврядування  загальнонаціональних та регіональних інтересів при вирішенні питань місцевого значення;

5) удосконалення системи державного контролю за конституційністю та законністю актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

 

 

Розділ II. забезпечення державної

регіональної політики

 

 

Стаття 8. Засоби забезпечення державної регіональної політики

 

                

1. Реалізація державної регіональної політики здійснюється шляхом системного використання засобів правового, економічного, фінансового, організаційного, інформаційного, освітнього та іншого характеру.

2. Засоби реалізації державної регіональної політики включають прогнозування та програмування розвитку держави та її регіонів, законодавче визначення пріоритетів регіонального розвитку, забезпечення максимального використання конкурентних переваг регіонів та мінімального впливу негативних факторів, узгодження загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів, здійснення відповідного моніторингу згідно з вимогами цього Закону.

 

 

Стаття 9. Економічне та фінансове забезпечення  державної

                 регіональної політики

 

1. Економічне та фінансове забезпечення державної регіональної політики здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також благодійних внесків, ресурсів, отриманих з інших джерел, що не заборонені законодавством, через:

1) систему довгострокового прогнозування та планування соціально-економічного розвитку держави та її регіонів;  

2) бюджетне коротко- середньо- та довгострокове планування;