ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці
від 25 вересня 1995 р. № 135

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
10 жовтня 1995 р. за № 372/908



Типова інструкція з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани

Із змінами і доповненнями, внесеними
 наказом Державного комітету України з промислової безпеки,
 охорони праці та гірничого нагляду

 від 1 жовтня 2007 року № 232


(У Типовій інструкції слова "особою, відповідальною за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами" замінено словами "працівником, відповідальним за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами" згідно з наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 1 жовтня 2007 року № 232)

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена на основі Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 № 132, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за № 784/14051 (далі - Правила).

(пункт 1.1 у редакції наказу Державного комітету України з промислової
 безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

1.2. На кожній дільниці робіт вантажопідіймальних кранів, для обв'язування, зачіплювання або підвішування вантажів суб'єкт господарювання повинен призначити стропальників із числа працівників, які досягли 18 років та пройшли навчання в установленому порядку.

(пункт 1.2 у редакції наказу Державного комітету України з промислової
 безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

1.3. На промислових підприємствах для підвішування на гак крана вантажів без попередньої обов'язки (вантажі, які мають петлі, римболти, цапфи, а також ті, що знаходяться в ковшах, баддях, контейнерах або іншій тарі) або коли вантажі захоплюються напіівавтоматичними захоплювальними пристроями, можуть допускатися робітники основних професій, додатково навчені за скороченою програмою стропальника. До цих робітників пред'являються ті ж вимоги, що й до стропальників.

1.4. Пункт 1.4 вилучено

(згідно з наказом Державного комітету України з промислової
 безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

1.5. Пункт 1.5 вилучено

(згідно з наказом Державного комітету України з промислової
 безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232,
 у зв'язку з цим пункти 1.6 - 1.11 вважати відповідно пунктами 1.4 - 1.9)

1.4. Перед допуском до роботи стропальників проводиться перевірка знань нормативно-правових актів з охорони праці у порядку, встановленому Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 "Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511.

(пункт 1.4 у редакції наказу Державного комітету України з промислової
 безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

1.5. Кількість стропальників, які обслуговують один кран, визначається суб'єктом господарювання. При призначенні двох i більше стропальників один з них призначається старшим.

(пункт 1.5 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державного комітету України з промислової безпеки,
 охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

1.6. В тих випадках, коли зона, яка обслуговується краном, повністю не оглядається з кабіни кранівника, для передачі сигналів стропальника кранівнику працівником, відповідальним за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, призначається сигнальник з числа атестованих стропальників.

1.7. Стропальник в своїй роботі підпорядковується особі, відповідальній за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

1.8. Допущений до самостійної роботи стропальник повинен:

а) мати поняття про будову крана, який він обслуговує, та знати його вантажопідіймальність; стропальники, які обслуговують стрілові самохідні крани, повинні вміти визначати їх вантажопідіймальність в залежності від вильоту стріли та положення додаткових опор;

б) вміти підбирати необхідні для роботи стропи (по вантажопідіймальності, числу віток, довжині та куту нахилу віток стропа до вертикалі) та інші вантажозахоплювальні пристрої в залежності від маси та характеру вантажу, який переміщується;

в) вміти визначати пригодність стропів та інших знімних вантажозахоплювальних пристроїв та тари;

г) вміти проводити правильну обов'язку та підвішування вантажу на гак;

д) знати норми заповнення тари;

е) знати та застосовувати в роботі установлений на підприємстві порядок подачі сигналів кранівнику;

є) знати порядок та габарити складування вантажів;

ж) знати порядок безпечного проведення робіт стріловими самохідними кранами поблизу ліній електропередачі;

з) знати порядок звільнення від дії електроструму осіб, які потрапили під напругу, способи надання їм першої медичної допомоги;

и) знати дану Типову інструкцію.

1.9. Стропальник повинен знати місце знаходження рубильника, через який подається напруга на головні тролейні проводи або гнучкий кабель, який живить електричний кран, та вміти відключити кран від електричної мережі в необхідних випадках.

2. Обов'язки стропальників перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи стропальник повинен:

а) підібрати вантажозахоплювальні пристрої, відповідні масі та характеру вантажу, який підіймається; стропи повинні підбиратися з урахуванням числа віток та довжини, так щоб кут між вітками не перевищував 90 град. С;

б) перевірити справність вантажозахоплювальних пристроїв та тари, наявність на них клейм або бірок з позначенням номера, дати виготовлення та вантажопідіймальності, а також наявність на тарі напису про її призначення та власну масу;

в) перевірити освітлення робочого місця; при недостатній освітленості стропальник, не приступаючи до роботи, повинен доповісти про це працівнику, відповідальному за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.

3. Обов'язки стропальників при обв'язці та зачіплюванні вантажів

3.1. Стропальник може приступати до роботи тільки після отримання завдання, а у випадку неясності його - після отримання інструктажу від працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.

3.2. При обв'язці та зачіплюванні вантажу стропальник повинен керуватися такими вказівками:

а) обв'язку або зачіплювання вантажу слід проводити у відповідності зі схемами стропування вантажів; стропування вантажів, які підіймаються рідко та на які не розроблені схеми їх стропування, слід проводити під керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами;

б) перевірити масу вантажу, який призначений для переміщення краном, за списком вантажів або по маркуванню на вантажі; якщо стропальник не має можливості визначити масу вантажу, то він повинен узнати її у працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами;

в) при обв'язці вантажу канати та ланцюги повинні накладатися на основний масив його (раму, каркас, корпус, станину) без вузлів та петель; під гострі кромки (ребра) вантажів слід підкладати спеціальні підкладки, які захищають стропи від пошкоджень;

г) обв'язувати вантаж належить таким чином, щоб під час його переміщення виключалось падіння окремих його частин (дошки, колоди, прутки) та забезпечувалось стійке положення вантажу при переміщенні, для цього стропування довгомірних вантажів повинно проводитися не менше ніж в двох місцях;

д) зачіплювання залізобетонних виробів, а також інших вантажів, які мають петлі, рими, цапфи, слід проводити за всi передбачені для підіймання у відповідному положенні петлі, рими, цапфи;

е) при підвішуванні вантажу на дворогі гаки стропи повинні накладатись таким чином, щоб навантаження розподілялось на обидва роги рівномірно;

є) не застосовані для зачіплювання вантажу кінці багатовіткових строп закріпити так, щоб при переміщенні вантажу краном виключалася можливість торкання цими кінцями за предмети, які зустрічаються на шляху;

ж) при підійманні вантажу двома кранами стропування та підвішування вантажу повинні проводитись під безпосереднім керіівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами;

з) упевнитися, що призначений для підіймання вантаж, нічим не закріплений, не защемлений, не завалений та не примерз до землі.

3.3. При обв'язці та зачіплюванні вантажів стропальнику забороняється:

а) проводити стропування вантажу, масу якого він не знає або коли маса вантажу перевищує вантажопідіймальність крана;

б) користуватися пошкодженими або немаркованими вантажозахоплювальними пристроями та тарою; з'єднувати ланки розірваних ланцюгів болтами або проволокою, зв'язувати канати;

в) проводити обв'язку та зачіплювання вантажів іншими способами, ніж вказано на схемах стропування;

г) застосовувати для обв'язки та зачіплювання вантажів пристрої, які не передбачені схемами стропування (ломи, штирі тощо);

д) проводити переміщення піддонів з цеглою без огорожі, за виключенням навантаження та розвантаження (на землю) автомобілів, а також за умови віддалення людей з зони переміщення вантажів;

е) проводити зачіплювання бетонних та залізобетонних виробів, які не мають маркування, а також зачіплювання цих виробів за пошкоджені петлі;

є) підвішувати вантаж за один ріг дворого гака;

ж) проводити обв'язку або зачіплювання вантажу на гак крана на відстані ближче 40 м від крайнього провода лінії електропередачі напругою понад 42 В без оформлення наряду-допуску та присутності працівника, відповідальним за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, призначеного наказом по підприємству, прізвище якого вказується в наряді-допуску;

(абзац дев'ятий пункту 3.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
 та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

з) забивати гак стропа у монтажні петлі залізобетонних виробів та інших вантажів, які мають монтажні петлі;

и) поправляти вітки стропів в зіві гака биттям тяжкими предметами;

i) поправляти биттям молотка або іншими предметами стропи на вантажі, який підіймається;

ї) використовувати при обв'язці великих стінових блоків та інших високих вантажів приставні драбини; в цих випадках слід застосовувати переносні площадки;

й) застосовувати грейфер для підіймання людей та вантажів, для переміщення яких він не призначений, підвішування вантажів за допомогою стропів за челюсті грейфера, а також для виконання робіт, для яких грейфер не призначений.

4. Обов'язки стропальників при підійманні та переміщенні вантажу

4.1. Перед виконанням кожної операції по підійманню та переміщенню вантажу стропальник повинен особисто подати відповідний (жестом, а при довжині стріли до 10 м - голосом) сигнал кранівнику або сигнальнику, а при обслуговуванні одного крана декількома стропальниками сигнал подає старший стропальник.

4.2. Перед подачею сигналу про підіймання вантажу стропальник повинен:

а) переконатися, що вантаж надійно застропований та нічим не утримується;

б) перевірити, чи нема на вантажі незакріплених деталей та інструменту; при підійманні труб великого діаметру перевірити, щоб в них не було землі, льоду, або інших предметів, які можуть випасти при підійманні та переміщенні;

в) упевнитися, що вантаж не може під час підіймання за що-небудь зачепитися;

г) переконатися у відсутності людей біля вантажу, між вантажем, що підіймається, та стінами, колонами, штабелями, станками та іншим обладнанням.

Перед підійманням вантажу стріловим краном стропальник повинен перевірити також відсутність людей біля самого крана, на його неповоротній платформі, у зоні опускання стріли, вантажу та вийти сам з небезпечної зони.

4.3. При підійманні та переміщенні вантажу стропальник повинен:

а) подати сигнал для підіймання вантажу на висоту 200 - 300 мм, перевірити правильність його стропування, рівномірність натягу віток строп, стійкість крана, дію гальм i тільки після цього подавати сигнал про підіймання вантажу на необхідну висоту; при необхідності виправлення стропування вантаж необхідно опустити на землю;

б) при знятті вантажу з фундаментних болтів стежити, щоб підіймання проводилося з найменшою швидкістю, без перекосів, заїдань та горизонтального переміщення вантажу до повного зняття його з болтів;

в) перевірити по показчику вантажопідіймальності, перед підійманням вантажу стріловими самохідними кранами, що установлений кранівником виліт стріли відповідає масі вантажу, який підіймається;

г) перед горизонтальним переміщенням вантажу упевнитись, що він піднятий на висоту не менше ніж на 500 мм вище предметів, що зустрічаються на шляху;

д) супроводжувати вантаж при переміщенні та стежити, щоб він не переміщувався над людьми та не міг за що-небудь зачепитися; якщо супроводжувати вантаж не має можливості, то за його перемііщенням повинен стежити кранівник крана, а якщо вантаж знаходиться у зоні, яка не оглядається з кабіни кранівника - повинен стежити другий стропальник або сигнальник;

е) для запобігання довільного розвороту довгомірних та громіздких вантажів під час їх підіймання або переміщення застосовувати спеціальні відтяжки;

є) укладання вантажу проводити рівномірно, без порушень установлених для складування габаритів та без захаращування проходів та проїздів, щоб відстань від виступаючих елементів поворотної частини стрілового самохідного крана (автомобільного, гусеничного, залізничного, пневмоколісного) до вантажу була не менше 1 м, а від виступаючих елементів баштового, портального та козлового крана - не менше 0,7 м; при неможливості дотримання цієї умови роботи повинні бути припинені; укладання вантажу в вагонетки, полувагони та на платформи, а також зняття його не повинно викликати порушення рівноваги указаних транспортних засобів, самі транспортні засоби при цьому укріплюються для запобігання їх самовільного переміщення;