11.8.2. Геометричний об’єм розширювальної посудини повинен бути не менше як в 1,3 рази більший приросту об’є­му рідкого теплоносія, що знаходиться в котлі і установці, при його нагріві до робочої температури.

11.8.3. Розширювальна посудина повинна бути розміщена у вищій точці установки.

11.8.4. Розширювальна посудина повинна бути оснащена покаж­чиком рівня рідини, манометром і запобіжним пристроєм від перевищення тиску понад допустимий.

11.8.5. При встановленні двох і більше розширювальних посудин рідинні та газові об’єми цих посудин повинні бути з’єднані трубопроводами. Рідинні з’єднувальні трубопроводи повинні бути приєднані в нижчих точках цих посудин, а газові – у вищих. Прохідний переріз цих трубопроводів повинен бути не менший від перерізу розширювального трубопроводу згідно з вимогами ст. 11.8.11.

11.8.6. Підведення інертного газу до розширювальної посудини повинно регулюватись автоматично.

11.8.7. Рідинний котел повинен бути з’єднаний з роз­ширюваль­ною посудиною за допомогою запобіжного розширювального трубоп­роводу (запобіжний розширювальний трубопровід, далі за текстом – розширювальний трубопровід).

Встановлення запірної арматури на цьому трубопроводі не допускається.

11.8.8. Розширювальний трубопровід повинен бути приєднаний безпосередньо до котла або до подаючого чи зворотнього трубопро­воду.

11.8.9. Розширювальний трубопровід повинен мати постійний підйом у бік розширювальної посудини.

11.8.10. Розширювальний трубопровід не повинен мати звужених дільниць і пристроїв. Прохідний переріз насоса і арматури при встановленні їх між котлом і розширювальним трубопроводом повинен бути не менше прохідного перерізу розширювального трубопроводу.

11.8.11. Умовний прохід розширювального трубопроводу повинен бути не менше Dy25, його необхідно вибрати залежно від номінальної теплопродуктивності котла, наведеної в табл. 10.


Таблиця 10


Номінальна теплопродуктивність кот­ла, кВт

Умовний прохід трубопроводу, Dy, мм

Номінальна теплопродуктивність кот­ла, кВт

Умовний прохід трубопроводу, Dy, мм

550

25

5500

80

900

32

8600

100

1200

40

14000

125

2150

50

20000

150

3600

65




11.9. Автоматичний захист


11.9.1. Котли повинні бути оснащені автоматичними захистами, які відключають огрівання, у випадках:

а) пониження рівня теплоносія нижче нижнього допустимого рівня;

б) підвищення рівня теплоносія вище верхнього допустимого рівня;

в) підвищення температури теплоносія вище значення, вказаного в проекті;

г) збільшення тиску теплоносія вище значення, вказаного в проекті;

д) зниження рівня теплоносія в розширювальній посудині нижче допустимого значення;

е) досягнення мінімального значення витрати теплоносія через рідинний котел і мінімальної паропродуктивності (теп­лопродуктив­ності) парового котла, вказаних у паспорті;

ж) підвищення або зниження тиску газоподібного палива перед пальниками;

з) зниження тиску рідкого палива перед пальниками, крім ротаційних пальників;

і) зменшення розрідження в топці;

к) зниження тиску повітря перед пальниками з примусовою подачею повітря;

л) погасання факелів пальників.

При досягненні гранично допустимих параметрів котла повинні автоматично вмикатись звукова і світлова сигналізації.

11.9.2. Виникаючі дефекти в колах управління, які створюють аварійну ситуацію в роботі котла, а також зникнення допоміжної енергії в гідравлічних, пневматичних і електричних вимикачах повинні викликати спрацьовування автоматичного захисту, який відключає огрівання і (або) вмикає світлову і звукову сигналізації.

11.9.3. Зникнення в системі сигналізації допоміжної енергії повинно викликати вмикання автоматичного захисту, який відклю­чає огрівання котла і (або) вмикання додаткової сигналізації.


11.10. Насоси


11.10.1. Для парових котлів при індивідуальній схемі живлення повинно бути встановлено для кожного котла не менше двох живильних насосів, з яких один є робочим, а другий – резервним. Електричне живлення насосів повинно бути від двох незалежних джерел.

При груповій схемі живлення кількість живильних насосів вибирається з такого розрахунку, щоб у випадку зупинки найбільш потужного насоса сумарна подача решти насосів була не менше як 110 % номінальної продуктивності всіх робочих котлів.

Для парових котлів, в які конденсат повертається самопливом, встановлення живильних насосів не обов’язкове.

11.10.2. Для рідинних котлів повинно бути встановлено не менше двох циркуляційних насосів з електричним приводом, з яких один повинен бути резервним.

Подача і напір циркуляційних насосів повинні вибиратись так, щоб була забезпечена необхідна швидкість циркуляції теплоносія в котлі.

Рідинні котли повинні бути обладнані лінією рециркуляції з автоматичним пристроєм, який забезпечує підтримання постійної витрати теплоносія через котли при частковому або повному відключенні споживача.

11.10.3. Парові котли з примусовою подачею теплоносія і рідинні котли повинні бути обладнані автоматичними пристроями, які припиняють подачу палива при вимиканні електроенергії, а при наявності двох незалежних джерел живлення електродвигунів насосів – пристроєм, який перемикає з одного джерела живлення на інше.

11.10.4. Для поповнення втрат циркулюючого в системі тепло­носія повинен бути передбачений пристрій для забезпечення підживлення системи.


11.11. Встановлення і експлуатація


11.11.1. Парові і рідинні котли повинні встановлюватись в окремо стоячих котельнях.

11.11.2. При встановленні котлів на відкритих майданчиках повинні бути здійснені заходи, що виключають можливість остигання ВОТ.

11.11.3. В приміщенні котельні в зоні розміщення трубопроводів і ємностей з ВОТ повинна підтримуватись температура, при якій виключається застигання теплоносія.

11.11.4. В приміщенні котельні допускається встановлення витратного баку з рідким теплоносієм для проведення періодичного підживлення котлів і проведення регенерації ВОТ. Баки повинні бути обладнані обігрівом. Розміщення баків над котлами не допускається.

11.11.5. Залежно від тривалості роботи, температурних умов, питомих теплових напружень поверхонь нагріву і умов експлуатації ВОТ повинні піддаватись періодичній регенерації.

11.11.6. Тривалість роботи котлів між регенераціями і методика визначення ступеня розкладу теплоносія встановлюються виробни­чою інструкцією, затвердженою головним інженером підприємства – власника котла. Вміст продуктів розкладу в теплоносії не повинен перевищувати 10 %.

11.11.7. Для кожного котла повинен бути встановлений графік технічного огляду поверхонь нагріву і очистки від смолистих відкладень. Технічний огляд і очистка поверхонь нагріву повинні проводитись систематично, але не рідше ніж через 8000 год роботи котла з відміткою в ремонтному журналі.

11.11.8. Котли перед пуском їх в роботу після монтажу або ремонту, який пов’язаний з проведенням зварювальних робіт або заміною окремих елементів котла, повинні піддаватись власником котла випробуванню на герметичність тиском, що дорівнює робочому.

11.11.9. Реєстрація котлів з ВОТ і дозвіл на пуск в експлуатацію повинні проводитись згідно з розділом 10 даних Правил.

11.11.10. Порядок і терміни проведення технічних опосвідчень котлів з ВОТ повинні встановлюватись згідно з вказівками підприємства-виготовлювача, але не рідше термінів, встановлених розділом 10 даних Правил.


12. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО СОДОРЕГЕНЕРАЦІЙНИХ КОТЛІВ


12.1. Загальні положення


12.1.1. Для содорегенераційних котлів (СРК) допускаються такі робочі параметри: тиск до 4 МПа (40 кгс/см2) включно і температура перегрітої пари до 440 °С включно.

Проектування і виготовлення СРК на більш високі параметри допускається при забезпеченні спеціальних заходів щодо поперед­ження високотемпературної корозії поверхонь нагріву за погоджен­ням з Держнаглядохоронпраці України.

12.1.2. В СРК повинно бути передбачено спалювання лугів і допоміжного палива: мазуту або природного газу.


12.2. Конструкція, оснащення і контроль


12.2.1. Поверхні нагріву, які розміщені в топці, для СРК, що проектуються, і тих, що підлягають реконструкції, повинні викону­ватись відповідно до вимог НД спеціалізованої науково-дослідної організації.

12.2.2. Розміщення допоміжного устаткування і трубопроводів повинно виключати можливість потрапляння води в топку.

12.2.3. СРК повинен бути обладнаний системою охолодження льоток плаву хімічно очищеною деаерованою водою.

Конструкція і розміщення льоток повинні виключати можливість потрапляння води в топкову камеру при їх пошкодженні.

12.2.4. Оснащення СРК контрольно-вимірювальними приладами і приладами безпеки повинно проводитись відповідно до галузевих НД, погоджених з Держнаглядохоронпраці України.

12.2.5. Кількість і подача живильних пристроїв для СРК повинні вибиратись як для котлів з шаровим способом спалювання. При цьому продуктивність насосів з паровим приводом повинна вибиратись з умов нормального охолодження СРК при аварійному вимиканні насосів з електричним приводом.

12.2.6. Всі зварні стикові з’єднання топкової камери при виготовленні і ремонті повинні піддаватись 100-процентному радіо­графічному контролю.


12.3. Встановлення і експлуатація


12.3.1. СРК повинні встановлюватись в окремій будівлі, а пульт управління – в окремому від котельного цеху приміщенні, що має інший вихід поза приміщення для СРК.

Дозволяється компоновка СРК в одному блоці з енергетичними, водогрійними і утилізаційними котлами, а також з невідривно пов’язаними з СРК випарними цехами і окислювальними установками лугів.

12.3.2. Експлуатація СРК на лугах при вмісті в чорному лузі перед форсунками менше 55 % сухих речовин не допускається.

12.3.3. СРК повинен бути переведений на спалювання до­поміжного палива при:

а) виникненні небезпеки потрапляння води або розбавленого лугу в топку;

б) виході із ладу половини льоток плаву;

в) припиненні подачі води на охолодження льоток;

г) виході із ладу всіх перекачувальних насосів зеленого лугу;

д) виході із ладу всіх перемішувальних насосів або димососів, або всіх вентиляторів.

12.3.4. СРК повинен бути негайно зупинений і відключений діями захистів або персоналу у випадках, передбачених виробничою інструкцією, зокрема, при:

а) потраплянні води в топку;

б) зникненні напруги на пристроях дистанційного і автоматичного керування, контрольно-вимірювальних приладах, зазначених в НД;

в) течі плаву поза льотки або через нещільність топки і неможливості її усунення;

г) припиненні дії пристроїв дріблення струменя плаву і зупинці мішалок в розчиннику плаву;

д) виході з ладу всіх димососів і вентиляторів.


13. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ДАНИХ ПРАВИЛ


13.1. Контроль за дотриманням даних Правил здійснюється органами Держнаглядохоронпраці України шляхом проведення періо­дичних обстежень підприємств, які експлуатують котельні установ­ки, а також заводів-виготовлювачів, проектних, монтажних, налагоджувальних, ремонтних і діагностичних організацій відповідно до «Методичних вказівок з обстеження і технічного опосвідчення об’єктів котлонагляду», інструкцій та інших керівних матеріалів Держнаглядохоронпраці України.

13.2. Якщо при обстеженні заводу-виготовлювача, проектної, налагоджувальної, монтажної, ремонтної і діагностичної організацій буде встановлено, що при виконанні ними відповідних робіт допускаються порушення даних Правил, то залежно від характеру порушень встановлюються терміни для їх усунення або заборо­няється подальше виконання робіт.

13.3. Якщо при обстеженні котлів, які знаходяться в експлуатації, будуть виявлені дефекти або порушення Правил, що загрожують безпеці, а також якщо минув встановлений заводом-виготовлювачем термін експлуатації або термін чергового опосвідчення, або відсутня призначена в установленому даними Правилами порядку особа, відповідальна за справний стан і безпечну експлуатацію, чи несправна автоматика безпеки, аварійна сигналізація, то експлуа­тація котла повинна бути заборонена. При цьому в паспорт котла вноситься запис про причини заборони з посиланням на діючі статті Правил.


14. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ


Терміни приведення у відповідність до даних Правил кот­лів, пароперегрівачів і економайзерів, які знаходяться в процесі виготов­лення, повинні бути визначені власником і погоджені з органами Держнаглядохоронпраці України не пізніше ніж через 6 місяців від дати набуття чинності даних Правил.

Необхідність і терміни приведення у відповідність до даних Правил котлів, автономних пароперегрівачів і економайзерів, які знаходяться в стані монтажу, експлуатації, ремонту і реконструкції, визначаються власником за погодженням з органами Держнаглядохоронпраці України не пізніше ніж через 6 місяців від дати набуття чинності даних Правил.


Додаток 1 (довідковий)


Спеціалізовані (головні) організації


п/п

Спеціалізація

Організація

Адреса,

телефон

1

2

3

4

Україна

1.

Проектування, розрахунки на міцність, корозія, контроль, зварювання, металознавство котлів паропродуктивністю більше 10 т/год і водогрійних – більше 10 МВт

Науково-дослідний інститут теплоенергетики (НДІТЕ) Міненерго України

338001, Донецька обл., м. Горлівка,

пл. Леніна, 3

тел. 2-70-45

2.

Проектування, реконструкція, модернізація, виготовлення, ремонто- і монтажопридатність парових котлів паропродуктивністю більше 2,5 т/год і водогрійних – більше 10 МВт

Харківське центральне конструкторське бюро (ХЦКБ) науково-виробничого об’єднання «Енергопрогрес» Міненерго України

310078, м. Харків,

пр-т Леніна, 50

тел. 47-61-69

факс 32-21-80

3.

Металознавство, контроль, корозія, зварювання, ремонт і монтаж парових котлів паропродуктивністю більше 2,5 т/год і водогрійних котлів

ЛьвівОРДРЕС Міненерго України

290011, м. Львів,

вул. Тютюнникова, 55

тел. 76-01-37

факс 76-01-32

4.

Металознавство, контроль, корозія, зварювання, ремонт і монтаж парових котлів паропродуктив­ністю більше 2,5 т/год і водогрійних котлів

ДонОРДРЕС Міненерго України

338001, Донецька обл., м. Горлівка,

пр-т Леніна, 4а

тел. 4-22-32

5.

Проектування, розрахунки на міцність, корозія, контроль, металознавство, виготовлення, ремонт і монтаж парових котлів паропродуктивністю більше 10 т/год, автономних паро­пе­регрівачів, економайзерів тиском до 14 МПа (140 кгс/см2) і температурою до 540°С, водогрійних котлів більше 10 до 180 Гкал/год, кот­лів-утилізаторів і енерготехнологічних котлів

Виробничо-технічне підприємство (ВТП) «Укренергочормет» Мінпрому України

310072, м. Харків,

пр-т Леніна, 58

тел. 32-44-17,

32-22-51

факс 32-83-11

6.

Металознавство, розрахунки на міцність, монтаж, ремонт, реконструкція, контроль, корозія, експлуатація парових котлів паропродуктивністю до 100 т/год, тиском до 3,9 МПа (39 кгс/см2) і температурою пари до 450°С і водогрійних котлів продуктивністю до 100 Гкал/год

Державне виробниче об’єднання «Укрцукротехенергоремонт» Держхарчопрому України

252112, м. Київ,

вул. Дехтярівська, 50

тел. 213-26-43,

213-26-51

факс 213-27-20

7.

Зварювання: розроблення нових методів, режимів, технологій, ГСП, їх вдосконалення; дослідна атестація технологій; нормативні документи; експертиза і сертифікація; металознавство, контроль, розрахунки на міцність; зварювальне обладнання

Інститут електрозварювання

ім. Є.О. Патона

252650, м. Київ, 5

ГСП вул. Боженка, 11

тел. 227-31-83

факс 268-04-86

8.

Котли парові паропродуктивністю до 10 т/год і водогрійні до 10 МВт, транспортабельні і пересувні котельні установки: проектування, розрахунки на міцність, виготовлення, зварювання, контроль, металознавство, експертні висновки по котлах вітчизняного і закордонного виробництва

Спеціальне проектне конструктор­сько-технологічне бюро (СПКТБ котломаш) Державного виробничого об’єднання «ТЕКОМ»

258830, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Леніна, 122 тел. 2-13-56

Росія

(висновки, що видаються переліченими організаціями, дійсні на території України)

9.

Котли парові та водогрійні: проектування, розрахунки на міцність, виготовлення, зварювання, контроль, корозія, металознавство, технічне діагностування

Науково-виробниче об’єднання по дослідженню і проектуванню енергетичного обладнання
ім. І.І. Ползунова (НВО ЦКТІ)

193167,

м. Санкт-Пе­тербург, вул. Атаманська, 3

тел. 277-57-20

10.

Котли парові продуктивністю до 2,5 т/год: проектування, виготовлення, зварювання, контроль, корозія, металознавство. Арматура енергетична

Всесоюзний науково-дослідний інститут атомного енергетичного машинобудування (ВНДІАМ)

125171 м. Москва, вул. Космонавта Волкова, 6а

тел. 150-83-48,

150-83-35

11.

Котли парові та водогрійні: металознавство, технологія виго­товлення та зварювання, контроль, технічне діагностування, розрахунки на міцність

Науково-виробниче об’єднання Центрального науково-дослідного інституту технології машинобуду­вання (НВО ЦНДІТМАШ

109088, м. Москва,

вул.Шарикопідшипникова, 4

тел. 275-83-82

12.

Арматура: проектування, виготовлення, контроль і металоз­навство

Центральне конструкторське бю­ро арматуробудування (ЦКБА)

197061,

м. Санкт-Пе­тер­бург, вул.М.Монетна, 2

тел. 238-68-19

13.

Котли енергетичні парові паропродуктивністю більше 2,5 т/год та водогрійні: корозія, контроль, зварювання, металознавство, ремонт, монтаж, технічне діагностування, розрахунки на міцність

Всеросійський теплотехнічний інститут (ВТІ)

109068, м. Москва,

вул. Автозаводська, 14/23

тел. 275-41-18

14.

Котли енергетичні парові паропродуктивністю більше 2,5 т/год та водогрійні: корозія, контроль, зварювання, металознавство, ремонт, монтаж, технічне діагностування

Фірма по налагоджуванню, вдо­ско­наленню технології і експлуатації електростанцій і мереж «ОРДРЕС»

105023, м. Москва,

Семеновський пров., 15

тел. 369-30-74

15.

Котли парові та водогрійні: зварювання, термообробка і контроль при монтажі та ремонті

Державний інститут по проектуванню організацій енергетичного будівництва (ОРГЕНЕРГОБУД)

113105, м. Москва,

Варшавське шосе, 17

тел. 955-56-77