Про вдосконалення системи технічної легалізації продукції будівельного призначення в Україні
Рішення НТР від 16 травня 2003 р. № 43
З метою удосконалення системи технічної легалізації продукції будівельного призначення науково-технічна рада вирішила:
1. Схвалити проект постанови Кабінету Міністрів України „Про Правила підтвердження придатності нових матеріалів, виробів, конструкцій і технологій для застосування у будівництві” з врахуванням висловлених зауважень і пропозицій.
2. Управлінню науково-технічної політики у будівництві до кінця травня 2003 року надіслати членам НТР підготовлені схеми проходження технічної легалізації продукції та узагальнити відгуки для вибору оптимального варіанта системи технічної легалізації продукції будівельного призначення.
3. Управлінню науково-технічної політики у будівництві (Д. Барзилович) разом з НДІ будівельного виробництва (В. Балицький) протягом ІІІ кварталу 2003 року забезпечити узгодження доопрацьованого проекту постанови Кабінету Міністрів України з відповідними центральними органами виконавчої влади.
Голова НТР
В. Череп
* * *
Довідка
Технічною легалізацією продукції на ринку вважається документальне встановлення вимог до властивостей продукції та підтвердження відповідності встановлених вимог діючим нормативам згідно з чинними на ринку процедурами.
Перехід країни до ринкових принципів її функціонування значно збільшив асортимент будівельної продукції, яка постачається на ринок, а також значно розширив географію її виробництва. Спостерігаються численні розбіжності і невідповідності нормативно-технічної бази України та інших країн, виробників будівельної продукції, що перешкоджає впровадженню в будівництво нових прогресивних матеріалів, виробів, конструкцій та технологій.
Головною метою впровадження процедур, які пропонуються, є прискорення доступу на будівельний ринок України нової прогресивної продукції при недопущенні необгрунтованого застосування такої, яка має суттєвий вплив на безпеку життєдіяльності населення, надійність експлуатації будинків та споруд.
У світовій практиці, особливо в країнах Європейського Союзу, Росії, Польщі та інших, в галузі будівництва спостерігається уніфікація нормативної бази та принципів її побудови.
Зокрема, при проектуванні будівельних об’єктів і виконанні будівельних робіт в країнах Європейського Союзу дозволяється застосування будівельних виробів, які гарантують відповідність будинків та споруд таким основним шести вимогам:
- безпека продукції;
- пожежна безпека;
- безпека експлуатації;
- відповідність санітарно-гігієнічним умовам;
- захист навколишнього середовища;
- захист від шуму і вібрації;
- енергозбереження і відповідна термоізоляція огороджувальних конструкцій.
Управління науково-технічної політики в будівництві Держбуду України спільно з НДІ будівельного виробництва з урахуванням положень системи легалізації будівельних виробів в Росії, Польщі, Німеччині, Англії та директиви Європейської Ради № 89/106 ЕЕС від 21 грудня 1998 р. з питань взаємного зближення з державами – членами Європейського Союзу - своїх законодавчих і підзаконних актів, які торкаються будівельних виробів (в скороченні “Директива по будівельних виробах”, англійською мовою (“Construction Product Directive (CPD)”), дійшли таких висновків.
Головною ознакою систем легалізації будівельних виробів у вищезазначених державах є розподіл всіх будівельних виробів на дві групи (за винятком виробів разового застосування, виробів, які суттєво не впливають на виконання зазначених вимог, а також виробів, що підлягають обов’язковій сертифікації):
- будівельні вироби, на які існують нормативні документи державного рівня;
- будівельні вироби, на які відсутні нормативні документи державного рівня або властивості яких суттєво відрізняються від встановлених чинними НД;
До другої групи належить нова продукція, яка вперше виробляється в країні або імпортується із закордону, виробляється за закордонними стандартами або за закордонними технологіями, якість якої відрізняється від встановлених чинними стандартами України.
Для підтвердження придатності будівельних виробів для застосування в будівництві до другої більш “ризикованої” групи в зазначених країнах застосована двоетапна система легалізації будівельних виробів. На першому етапі виконується перевірка придатності нової продукції і при позитивному висновку видається дозвіл для застосування в будівництві на обмежений строк дії.
В Росії видається технічне свідоцтво на строк до одного року і при одержанні позитивних результатів, які підтверджують придатність нової продукції для застосування в будівництві, за умови дотримання вимог, наведених в технічному свідоцтві.
В Німеччині, Польщі та інших країнах Європи проводиться технічна апробація продукції та видається відповідний документ на строк до п’яти років.
За визначений строк виконується розробка відповідних нормативних документів і в подальшому проводиться сертифікація продукції на відповідність розробленій нормативній документації в діючому порядку, тобто як для продукції першої групи.
Для прийняття необхідних заходів із зазначеного питання пропонується обговорення на засіданні науково-технічної ради Держбуду головних засад впровадження дворівневої системи технічної легалізації продукції будівельного призначення.
