ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ ПО ЗАПАСАХ КОРИСНИХ КОПАЛИН
ПРИ КОМІТЕТІ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ГЕОЛОГІЇ ТА ВИКОРИСТАННЯ НАДР
Н А К А З
N 23 від 04.02.2000 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
29 лютого 2000 року
vd20000204 vn23 за N 109/4330
Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації
запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду
надр до родовищ питних і технічних підземних вод
Відповідно до пунктів 14 і 16 Положення про порядок
проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних
копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
22 грудня 1994 р. N 865 ( 865-94-п ), та пункту 7 Класифікації
запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр,
затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня
1997 р. N 432 ( 432-97-п ), з метою встановлення єдиних вимог до
геологічного вивчення, геолого-економічної оцінки родовищ питних і
технічних вод та умов визначення їх підготовленості до
промислового освоєння Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Інструкцію із застосування Класифікації запасів
і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ
питних і технічних підземних вод (далі - Інструкція), що
додається.
2. Установити, що Інструкція є обов'язковою для виконання
суб'єктами підприємницької діяльності, що здійснюють пошуки,
розвідку й експлуатацію родовищ питних і технічних підземних вод і
подають матеріали геолого-економічної оцінки їх запасів на
державну експертизу й оцінку.
3. Увести в дію Інструкцію з 01.04.2000 року.
4. Із уведенням у дію Інструкції вважається такою, що не
застосовується на території України, "Инструкция по применению
Классификации эксплуатационных запасов подземных вод к
месторождениям питьевых и технических вод", затверджена Головою
ДКЗ колишнього СРСР 19 січня 1984 р.
5. Провідному гідрогеологу Державної комісії України по
запасах корисних копалин Бакаржиєвій О.О.:
забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства
юстиції України наказу від 4 лютого 2000 р. N 23 "Про затвердження
Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів
корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і
технічних підземних вод";
у 10-денний термін після державної реєстрації зазначеного
наказу забезпечити тиражування Інструкції із застосування
Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду
надр до родовищ питних і технічних підземних вод та надсилання її
підприємствам, установам, організаціям за замовленнями.
6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова ДКЗ України В.І.Ловинюков
Затверджено
Наказ Державної комісії України
по запасах корисних копалин
4 лютого 2000 р. N 23
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 лютого 2000 року
за N 109/4330
Інструкція із застосування Класифікації запасів
і ресурсів корисних копалин державного фонду надр
до родовищ питних і технічних підземних вод
1. Загальні положення
1.1. Інструкція із застосування Класифікації запасів і
ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних
і технічних підземних вод (далі - Інструкція) встановлює:
вимоги до геологічного вивчення родовищ (ділянок родовищ)
питних і технічних підземних вод відповідно до складності їх
геологічної будови;
принципи підрахування, геолого-економічної оцінки і
державного обліку експлуатаційних (видобувних) запасів підземних
вод згідно з рівнем їх промислового значення;
умови, що визначають підготовленість даного родовища (ділянки
родовища) до промислового освоєння;
основні принципи оцінки прогнозних ресурсів питних і
технічних підземних вод у межах перспективних площ і територій.
1.2. Інструкція є обов'язковою для виконання підприємствами,
організаціями й установами всіх форм власності, що здійснюють
планування, фінансування та виконання геологорозвідувальних робіт
із розвідки питних і технічних підземних вод, проектування і
будівництво водозабірних споруд, експлуатацію родовищ питних і
технічних підземних вод.
1.3. Із уведенням у дію цієї Інструкції не застосовується
"Инструкция по применению классификации эксплуатационных запасов
подземных вод к месторождениям питьевых и технических вод",
затверджена головою Державної комісії по запасах корисних копалин
при Раді Міністрів колишнього СРСР 19 січня 1984 р.
1.4. Інструкція розроблена відповідно до таких нормативних
актів:
Кодекс України про надра ( 132/94-ВР );
Водний кодекс України ( 213/95-ВР );
Положення про порядок проведення державної експертизи та
оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету
Міністрів України від 22.12.94 N 865 ( 865-94-п ) зі змінами і
доповненнями від 27.08.97 N 927 ( 927-97-п );
Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних
копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
31.01.95 N 75 ( 75-95-п );
Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного
фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від
05.05.97 N 432 ( 432-97-п ).
1.5. Наведені нижче терміни та визначення вживаються в
Інструкції в такому значенні:
1.5.1. Надра - частина земної кори, що розташована під
поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин,
доступних для геологічного вивчення та освоєння.
1.5.2. Підземні води - води, що знаходяться нижче рівня
земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної
кори в усіх фізичних станах.
Питні підземні води - підземні води, що призначені для
задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення, а
також харчової промисловості та тваринництва; якісні
характеристики питних підземних вод у природному стані або після
спеціальної водопідготовки повинні відповідати вимогам,
установленим відповідними державними стандартами, нормативами
екологічної безпеки водокористування і санітарними нормами.
Технічні підземні води - підземні води, що призначені для
задоволення технічних і технологічних потреб; якісні
характеристики технічних підземних вод у природному стані або
після спеціальної водопідготовки повинні відповідати вимогам
діючих галузевих нормативів або технічних умов водокористувача.
1.5.3. Водний об'єкт - сформований природою або створений
штучно об'єкт ландшафту чи геологічна структура, де зосереджуються
води (річка, ... водоносний горизонт).
До водних об'єктів загальнодержавного значення належать питні
та технічні води, які є джерелом централізованого водопостачання.
До водних об'єктів місцевого значення належать питні та
технічні води, які не можуть бути джерелом централізованого
водопостачання.
1.5.4. Водозабір - споруда або пристрій для забору води з
водного об'єкта.
Водозабір підземних вод може складатися з одної або групи
компактно розміщених водозабірних споруд (свердловин, колодязів,
каптажів).
1.5.5. Експлуатаційні запаси підземних вод - підрахована за
даними геологічного вивчення водних об'єктів кількість підземних
вод, яка може бути видобута з надр раціональними за
техніко-економічними показниками водозаборами в заданому режимі
видобутку за умови відповідності якісних характеристик підземних
вод вимогам їх цільового використання та допустимого ступеня
впливу на довкілля протягом розрахункового терміну
водокористування.
Експлуатаційні запаси підземних вод ототожнюються з
видобувними запасами інших корисних копалин у відповідності до
Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду
надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від
05.05.97 N 432.
1.5.6. Прогнозні ресурси підземних вод - оцінені за даними
геологічного вивчення надр обсяги підземних вод, що характеризують
потенційні можливості їх видобутку з надр на відповідній
території.
1.5.7. Родовища питних або технічних підземних вод - водні
об'єкти місцевого значення у надрах з дебітом понад 300 м(3)/добу
та водні об'єкти загальнодержавного значення у надрах з
підрахованими експлуатаційними запасами і просторово визначеними
межами, у яких природою або штучно створені сприятливі умови для
видобутку і подальшого промислового використання підземних вод.
1.5.8. Ділянка родовища підземних вод - просторово обмежена
частина родовища підземних вод, у межах якої існують сприятливі
умови для видобутку підземних вод окремим водозабором.
1.6. Експлуатаційні запаси питних і технічних підземних вод
належить підраховувати і обліковувати, а прогнозні ресурси
оцінювати в кубічних метрах на добу або в тисячах кубічних метрів
на добу.
1.7. Експлуатаційні запаси питних і технічних підземних вод
слід підраховувати в межах родовищ або їх ділянок за даними
геологічного вивчення надр, у тому числі за матеріалами
дослідно-промислового видобутку, спеціальних досліджень або
режимних спостережень на діючих водозаборах.
Просторові межі родовищ та їх ділянок визначаються і
обгрунтовуються, виходячи з гідрогеологічних умов фільтрації
підземних вод, умов надро-, водо- та землекористування, і
встановлюються під час державної експертизи експлуатаційних
запасів підземних вод.
1.8. Прогнозні ресурси питних і технічних підземних вод слід
оцінювати в межах басейнів підземних вод, гідрогеологічних районів
і окремих ділянок надр за даними спеціальних гідрогеологічних
розрахунків, а також у межах розвіданих і попередньо розвіданих
родовищ або їх ділянок як обсяги підземних водних ресурсів, що
характеризують різницю між потенційними можливостями їх видобутку
з надр і підрахованими експлуатаційними запасами.
1.9. Підрахунок та облік експлуатаційних запасів і оцінка
прогнозних ресурсів питних і технічних підземних вод проводяться
за кожним видом вод окремо у відповідності до цільового їх
призначення.
1.10. Видобування питних і технічних підземних вод може
здійснюватись в умовах усталеного або неусталеного режимів
фільтрації залежно від ступеня забезпеченості експлуатаційних
запасів поновлювальними джерелами формування.
1.11. В умовах усталеного режиму видобутку експлуатаційні
запаси питних і технічних підземних вод повністю забезпечуються
поновлювальними джерелами формування. У зазначеному випадку
експлуатаційні запаси підземних вод допускається підраховувати на
необмежений термін використання за умови збереження джерел їх
формування та збереження незмінності екологічного стану довкілля,
що існував на момент підрахунку запасів.
1.12. В умовах неусталеного режиму фільтрації експлуатаційні
запаси підземних вод не повністю забезпечуються поновлюваними
джерелами формування. У такому випадку експлуатаційні запаси
підземних вод належить підраховувати на обмежений термін
водокористування. Розрахункове зниження рівня підземних вод у
таких умовах не повинно перевищувати допустиме значення на кінець
установленого терміну водокористування.
1.13. Якість підземних вод у процесі їх експлуатації може
залишатися незмінною або змінюватися в часі як за усталеного, так
і неусталеного режимах фільтрації. Потенційні зміни якості вод
спричиняються гідродинамічними і гідрохімічними умовами формування
експлуатаційних запасів родовища, наявністю джерел забруднення,
умовами й обсягами видобування підземних вод.
1.14. Незалежно від режиму фільтрації термін дії водозабору
належить визначати з обов'язковим урахуванням дотримання якості
води, яка забезпечує її цільове використання.
2. Вимоги до вибору підземних джерел водопостачання
і умов (режиму) експлуатації підземних вод
2.1. Вибір і оцінку придатності джерела для питного
водопостачання належить проводити у відповідності до чинних
державних стандартів, нормативів екологічної безпеки
водокористування і санітарних норм:
ГОСТ 17.1.3.03-77 "Охрана природы. Гидросфера. Правила выбора
и оценки качества источников централизованного
хозяйственно-питьевого водоснабжения";
ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и
контроль за качеством";
ГОСТ 24481-80 "Вода питьевая. Отбор проб";
СанПиН N 4630-88 "Санитарные правила и нормы охраны подземных
вод от загрязнения";
СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения".
Вибір і оцінку джерела технічного водопостачання слід
проводити в залежності від напряму їх використання згідно з
вимогами галузевих стандартів або технічними умовами
водокористувача.
2.2. Режим і необхідний термін експлуатації джерела
водопостачання обгрунтовуються і встановлюються технічними умовами
водокористувача або, за його дорученням, спеціалізованою проектною
організацією, сертифікованою у встановленому порядку. Якщо
технічним завданням замовника необхідний термін експлуатації
родовища не визначений, то він приймається таким, що дорівнює
25 рокам.
2.3. Підземні питні води належить використовувати насамперед
для задоволення потреб питного і господарсько-побутового
водопостачання населення, а також харчової промисловості й
тваринництва.
2.4. Доцільність використання підземних вод як джерела
централізованого технічного водопостачання у порівнянні з
поверхневими водами слід визначати за даними спеціальних
техніко-економічних розрахунків.
2.5. Використання підземних вод питної якості для задоволення
потреб технічного водопостачання допускається в районах, де
існують достатні прогнозні ресурси питних підземних вод або
відсутні поверхневі джерела технічного водопостачання за
узгодженням з органами, що здійснюють державне управління в галузі
використання й охорони підземних вод.
2.6. Вибір площ для проведення пошукових робіт на питні та
технічні підземні води слід обгрунтовувати даними початкової
геолого-економічної оцінки водних об'єктів надр у відповідності до
п. 4.2 цієї Інструкції і узгоджувати із замовником робіт щодо
геологічного вивчення надр.
2.7. Вибір ділянок для розвідувальних робіт належить
узгоджувати із замовником геологорозвідувальних робіт, органами,
що здійснюють державне управління в галузі використання й охорони
підземних вод, землевласником (землекористувачем), та з державними
органами, що здійснюють санітарно-епідеміологічний та
ветеринарний нагляд з наданням ними висновків про можливість
розміщення водозабору й організації зони санітарної охорони.
2.8. Якщо для організації зони санітарної охорони потрібний
благоустрій території, то необхідний комплекс заходів перед
проведенням розвідки потрібно узгодити з органами місцевого
самоврядування або, за їх дорученням, з місцевими органами
виконавчої влади.
2.9. Обгрунтована схема водозабору підлягає узгодженню з
водокористувачем або, за його дорученням, зі спеціалізованою
проектною організацією, сертифікованою в установленому порядку.
2.10. Умови (режим) експлуатації підземних вод установлюються
замовником геологорозвідувальних робіт з урахуванням
гідрогеологічних особливостей родовища, потреб водоспоживачів,
обгрунтованих відповідно до чинних будівельних норм і правил,
вимог законодавчих та нормативних актів у галузі використання й
охорони вод та відтворення водних ресурсів, використання та
охорони надр, охорони довкілля та інших. У заявках на проведення
розвідувальних гідрогеологічних робіт повинні бути зазначені:
потреба у воді, вимоги до її якості (для технічних вод), відстань
від ділянки водозабору до споживача, тип водозабору, спосіб
водовідбору, режим та розрахунковий термін експлуатації підземних
вод.
3. Розподіл родовищ питних і технічних підземних
вод за складністю геологічної будови, гідрогеологічних
та інших умов формування експлуатаційних запасів
3.1. Складність геологічної будови, гідрогеологічних умов
родовищ (ділянок) підземних вод визначається такими критеріями:
характером залягання і будови водоносних горизонтів, особливостями
формування експлуатаційних запасів підземних вод і гідрохімічної
обстановки, мінливістю потужності і фільтраційних властивостей
водовмісних порід, а також геолого-технічними умовами експлуатації
родовища, водогосподарськими і еколого-геологічними умовами.
З урахуванням цього, родовища (ділянки) питних і технічних
підземних вод, які передбачаються для розробки окремими
водозаборами, поділяються на три групи:
1-ша група. Родовища (ділянки) з простими гідрогеологічними,
водогосподарськими, еколого-геологічними і гірничо-геологічними
умовами, які характеризуються спокійним заляганням водоносних
горизонтів, витриманою потужністю та однорідними фільтраційними
властивостями водовмісних порід, простими гідрохімічними умовами.
Основні джерела формування запасів підземних вод і їх зміни при
експлуатації можуть бути кількісно визначені в процесі
розвідувальних робіт. Можливе проведення обгрунтованого прогнозу
впливу водовідбору, що планується, на довкілля. Розвідувальні
роботи і освоєння запасів можливі без застосування спеціальних
технологій, що потребують великих витрат, або недостатньо
опрацьованих технологій.
2-га група. Родовища (ділянки) зі складними
гідрогеологічними, водогосподарськими, еколого-геологічними і
гірничо-геологічними умовами, які характеризуються складністю
геологічної будови, значною мінливістю потужностей і
неоднорідністю фільтраційних властивостей водовмісних порід,
складними гідрохімічними умовами, за яких можливі зміни якості
води можуть бути встановлені наближено розрахунковим шляхом.
Частина джерел формування експлуатаційних запасів підземних вод і
їх змінення під час експлуатації визначається надійно, а частина
може бути встановлена наближено. Можлива оцінка змін деяких умов
навколишнього природного середовища. Застосування спеціальних
технологій під час розвідки запасів необхідне в обмежених обсягах.
3-тя група. Родовища (ділянки) з дуже складними
гідрогеологічними, водогосподарськими, еколого-геологічними і
гірничо-геологічними умовами, які характеризуються дуже складною
геологічною будовою, обмеженим (осередковим) поширенням водоносних
горизонтів, великою мінливістю потужностей і фільтраційних
властивостей водовмісних порід, дуже складними гідрохімічними
умовами, за яких можливі зміни якості води та впливу водозабору на
довкілля можуть бути передбачені тільки на підставі аналізу
загальної гідрогеологічної і водогосподарської обстановки або за
аналогією з подібними родовищами, що експлуатуються. Джерела
формування запасів підземних вод можуть бути оцінені лише
наближено. Проведення розвідувальних робіт можливе лише за умови
застосування спеціальних технологій, що потребують великих витрат
(довготривалі відкачки, глибокі свердловини складної конструкції,
унікальне обладнання, променеподібні водозабори). До цієї самої
групи належать родовища, які потребують штучного поповнення
запасів підземних вод.
3.2. Під час визначення групи складності родовища для
зарахування його до групи більш високої складності достатньо, щоб
хоч один із зазначених вище критеріїв відповідав цій групі.
4. Геолого-економічна оцінка родовищ питних і технічних
підземних вод. Розподіл експлуатаційних запасів і
ресурсів за ступенем їх техніко-економічного вивчення
4.1. Геолого-економічна оцінка родовищ (ділянок) питних і
технічних підземних вод протягом їх геологічного вивчення
проводиться періодично в міру зростання детальності визначення їх
промислового значення і обгрунтованості доцільності продовження
геологорозвідувальних робіт. Матеріали геолого-економічних оцінок
використовуються для прийняття рішень щодо інвестування подальших
геологорозвідувальних робіт або проектування будівництва
водозабірних споруд.
4.2. Упродовж геологорозвідувальних робіт, які проводяться з
метою підготовки запасів питних і технічних вод для промислового
освоєння, виділяються три рівні геолого-економічної оцінки:
початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) проводиться з
метою обгрунтування вибору джерела питного або технічного
водопостачання на основі техніко-економічного порівняння варіантів
використання поверхневих і підземних вод (якщо це необхідно),
вибору ділянок і цільових водоносних горизонтів, перспективних для
розташування водозаборів та визначення доцільності інвестування
пошуково-розвідувальних робіт на них. ГЕО-3 здійснюється на основі
кількісної оцінки прогнозних ресурсів та попередньо розвіданих
запасів і надається у формі техніко-економічних міркувань (ТЕМ)
про можливе їх промислове значення. Оцінка можливості промислового
освоєння родовищ питних і підземних вод, виявлення яких
передбачається, обгрунтовується укрупненими техніко-економічними
розрахунками на основі доведеної аналогії з родовищами, що
експлуатуються, та технічного завдання замовника
геологорозвідувальних робіт;
попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) проводиться для
обгрунтування доцільності промислового освоєння родовища (ділянки)
підземних питних і технічних вод та інвестування
геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до
експлуатації. ГЕО-2 здійснюється на основі попередньо розвіданих і
розвіданих запасів підземних вод на рівні техніко-економічних
розрахунків раціональної схеми водозабірної споруди та можливих
варіантів і способів її експлуатації і оформлюється як
техніко-економічна доповідь (ТЕД) про доцільність подальшої
розвідки. Оцінка ефективності розробки родовища визначається
рентабельністю використання підземних вод за призначенням.
Техніко-економічні показники визначаються розрахунками або
приймаються за аналогією;
детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) проводиться для
визначення рівня економічної ефективності діяльності підприємства,
що створюється або реконструюється для експлуатації родовища
підземних вод і доцільності інвестування робіт з його
проектування, будівництва або реконструкції. ГЕО-1 здійснюється на
основі розвіданих і попередньо розвіданих запасів підземних вод і
включає техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) раціональної схеми
водозабірної споруди та доцільності розробки родовища підземних
вод. Оцінка ефективності розробки родовища визначається
рентабельністю використання підземних вод за призначенням.
Детальність техніко-економічних розрахунків і надійність
фінансових показників ГЕО-1 повинні забезпечувати прийняття
інвестиційного рішення без додаткових досліджень.
4.3. За ступенем техніко-економічного вивчення запаси та
ресурси питних і технічних підземних вод поділяються на 3 групи в
залежності від рівня геолого-економічної оцінки запасів родовища і
ступеня геологічного вивчення.
------------------------------------------------------------------
|Група за ступенем | Ступінь геолого- |Ступінь геологічного |
|техніко-економічного |економічної оцінки| вивчення |
|вивчення запасів та | | |
|ресурсів питних і | | |
|технічних підземних вод| | |
|-----------------------+------------------+---------------------|
| 1 група | ГЕО - 1 |розвідані |
|-----------------------+------------------+---------------------|
| 2 група | ГЕО - 2 |розвідані |
| | |попередньо розвідані |
|-----------------------+------------------+---------------------|
| 3 група | ГЕО - 3 |попередньо розвідані |
| | |прогнозні ресурси |
------------------------------------------------------------------
До першої групи належать розвідані запаси, на базі яких
проведена детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) ефективності
їх промислового освоєння. Матеріали ГЕО-1, що позитивно оцінені
Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ
України), є для інвестора основним документом, що обгрунтовує
економічну доцільність фінансування проектування та будівництва
водозаборів.
До другої групи належать попередньо розвідані і розвідані
запаси, на основі яких виконана попередня геолого-економічна
оцінка (ГЕО-2) їх промислового значення. Матеріали ГЕО-2 у вигляді
(ТЕД), апробовані ДКЗ або замовником (інвестором робіт), є
обгрунтуванням для фінансування подальшого вивчення і використання
цих запасів.
До третьої групи належать попередньо розвідані запаси або
прогнозні ресурси, на базі яких проведена початкова
геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) можливого промислового значення
перспективної ділянки надр. Матеріали ГЕО-3 у вигляді ТЕМ
обгрунтовують доцільність інвестування подальших
геологорозвідувальних робіт.
5. Розподіл експлуатаційних запасів за промисловим значенням
За промисловим значенням експлуатаційні запаси питних і
технічних підземних вод поділяються на такі групи: балансові,
умовно балансові та позабалансові і з невизначеним промисловим
значенням.
5.1. Балансові - запаси, які на момент оцінки згідно з
техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно
видобути і використати при сучасній техніці і технології
видобування та водопідготовки, що забезпечують дотримання вимог
раціонального, комплексного їх використання і охорони
навколишнього природного середовища.
Умовами для зарахування запасів і ресурсів до балансових є
визначена потреба в джерелах водопостачання, підтвердження
можливості використання питних вод за цільовим призначенням
органами державної санітарно-епідеміологічної служби.
5.2. Умовно балансові - запаси, ефективність видобутку і
використання яких на момент оцінки не може бути однозначно
визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових
запасів, але з різних причин не можуть бути використані на момент
оцінки.
5.3. Позабалансові - запаси, видобуток і використання яких на
момент оцінки є економічно не доцільними, але в майбутньому вони
можуть стати об'єктом промислового значення.
Позабалансові запаси підраховуються, якщо доведені можливість
їх залучення до експлуатації в майбутньому та збереження кількості
і якості.
5.4. Ресурси й запаси підземних вод, для яких виконана тільки
початкова геолого-економічна оцінка з використанням припущених
даних, належать до таких, промислове значення яких не визначено.
6. Розподіл експлуатаційних запасів і прогнозних
ресурсів за ступенем геологічного вивчення
За ступенем геологічного вивчення експлуатаційні запаси
питних і технічних підземних вод поділяються на дві групи:
розвідані і попередньо розвідані.
6.1. Розвідані експлуатаційні запаси - це запаси питних і
технічних підземних вод, кількість, якість, геологічні,
гідрогеологічні, водогосподарські, гірничо-геологічні,
еколого-геологічні та інші умови формування яких вивчені на рівні,
достатньому для опрацювання проектів будівництва водозабірних
споруд.
Основні параметри підрахунку розвіданих експлуатаційних
запасів визначаються за даними безпосередніх досліджень і
вимірювань водоносної системи в межах родовища і на площі його
впливу за щільною системою дослідних і спостережних водопунктів, у
поєднані з обмеженою екстраполяцією, обгрунтованою даними
геологічних, гідрогеологічних, геофізичних, геохімічних та інших
досліджень.
Розвідані експлуатаційні запаси є основою для проектування
водозабірних споруд і видобутку питних і технічних підземних вод.
Розвідані експлуатаційні запаси питних і технічних підземних
вод поділяються на категорії А і В за детальністю
геологорозвідувальних робіт і достовірністю.
6.1.1. Запаси категорії А повинні задовольняти такі вимоги:
потужність, будова й умови залягання водоносних горизонтів,
положення рівнів підземних вод, літологічний склад і характер
зміни фільтраційних властивостей водовмісних порід по площі і в
розрізі, умови живлення і характер взаємозв'язку водоносних
горизонтів, що оцінюються, з іншими горизонтами та поверхневими
водами вивчені із детальністю, достатньою для достовірної
кількісної оцінки джерел формування експлуатаційних запасів
підземних вод і обгрунтування граничних умов, що приймаються під
час підрахунку запасів;
розрахункові гідрогеологічні параметри визначені за даними
досвіду експлуатації підземних вод на родовищі, що оцінюється, або
за даними дослідних відкачок (випусків); здійснена оцінка
змінності цих параметрів по площі і в розрізі в межах зони впливу
водозабору підземних вод;
якість підземних вод вивчена за всіма показниками відповідно
до вимог цільового їх використання; доведено, що впродовж
розрахункового терміну водоспоживання якість води буде постійною
або змінюватись у допустимих межах;
оцінено вплив відбору підземних вод на існуючі
водогосподарські об'єкти й навколишнє природне середовище на
рівні, що дає змогу проектувати і здійснювати необхідні
природоохоронні заходи;
умови експлуатації підземних вод вивчені на рівні, що
забезпечує отримання вихідних даних, потрібних для складання
проекту розробки родовища;
6.1.2. Запаси категорії В повинні задовольняти такі вимоги:
потужність, будова й умови залягання водоносних горизонтів,
положення рівнів підземних вод, літологічний склад і характер
зміни фільтраційних властивостей водовмісних порід по площі і
перетину, умови живлення і характер взаємозв'язку водоносних
горизонтів, що оцінюються, з іншими горизонтами і поверхневими
водами вивчені з детальністю, що дає змогу здійснити загальну
кількісну оцінку джерел формування експлуатаційних запасів
підземних вод, а також установити характер граничних умов, що
приймаються під час підрахунку запасів;
розрахункові гідрогеологічні параметри визначені за даними
досвіду експлуатації підземних вод або за даними дослідних
відкачок (випусків); установлені основні закономірності зміни цих
параметрів по площі і в розрізі;
якість підземних вод вивчена за всіма показниками відповідно
до вимог їх цільового використання; доведено, що впродовж
розрахункового терміну водоспоживання якість води буде постійною
або змінюватись у допустимих межах;
розглянуто можливий вплив розробки родовища на існуючі
водогосподарські об'єкти і навколишнє природне середовище з
детальністю, що дає змогу проектувати і здійснювати необхідні
природоохоронні заходи;
умови експлуатації підземних вод вивчені на рівні, який
забезпечує опрацювання технологічної схеми розробки родовища.
6.2. Попередньо розвідані експлуатаційні запаси - це запаси
питних і технічних підземних вод, кількість, якість, геологічні,
гідрогеологічні, водогосподарські, гірничо-геологічні,
еколого-геологічні умови формування яких вивчені на рівні,
достатньому для визначення промислового значення родовища.
Основні параметри підрахунку попередньо розвіданих
експлуатаційних запасів оцінюються переважно на основі
екстраполяції даних безпосередніх досліджень і вимірів водоносної
системи, виконаних у межах родовища і на площі його впливу за
рідкою нерівномірною системою водопунктів. Екстраполяція
обгрунтовується даними геологічного, гідрогеологічного,
геофізичного, гідрохімічного та іншого вивчення надр, а також
аналогією з розвіданими запасами (родовищами).
Попередньо розвідані експлуатаційні запаси є основою для
обгрунтування подальшої розвідки або дослідно-промислової розробки
родовища підземних вод.
Попередньо розвідані експлуатаційні запаси питних і технічних
підземних вод поділяються на категорії С1 і С2 за детальністю
геологорозвідувальних робіт і достовірністю.
6.2.1. Запаси категорії С1 повинні задовольняти такі вимоги:
потужність, будова й умови залягання водоносних горизонтів,
положення рівнів підземних вод, літологічний склад і фільтраційні
властивості водовмісних порід по площі і перетину з'ясовані на
рівні, що дає змогу приблизно визначити граничні умови, які
приймаються під час підрахунку запасів; джерела формування
експлуатаційних запасів підземних вод визначені також приблизно
або оцінені за аналогією з родовищами, що розробляються або
розвідані;
розрахункові гідрогеологічні параметри визначені за даними
дослідних і пробних відкачок (випусків), приблизно з'ясовані
основні закономірності змін цих параметрів по площі і перетину;
якість підземних вод вивчена на рівні, що дає змогу
обгрунтувати можливість їх цільового використання і зробити
обгрунтовані припущення щодо їх кондиційності впродовж
розрахункового терміну;
умови експлуатації підземних вод вивчені на рівні, що дає
змогу попередньо охарактеризувати основні особливості розроблення
родовища, його вплив на навколишнє природне середовище для
визначення принципових напрямів природоохоронних заходів.
6.2.2. Запаси категорії С2 повинні задовольняти такі вимоги:
геологічна будова та гідрогеологічні умови родовища підземних
вод установлені в загальних рисах за даними поодиноких
розвідувальних виробок або за аналогією з більш вивченими
ділянками цього чи іншого подібного родовища;
якість підземних вод вивчена за поодинокими пробами і
задовольняє вимоги їх цільового використання;
рівень оцінки гідрогеологічних умов формування запасів дає
змогу робити висновки щодо доцільності подальшого детальнішого їх
вивчення.
6.3. Прогнозні ресурси (категорія Р) віддзеркалюють
можливість відкриття нових родовищ підземних вод, очікувана
наявність та продуктивність яких грунтується на загальних
гідрогеологічних уявленнях, теоретичних передумовах і на
результатах проведення в артезіанському басейні, гідрогеологічному
масиві, області або районі геологічного і гідрогеологічного
картування, гідрогеологічних, воднобалансових, геофізичних і
гідрохімічних досліджень.
Прогнозні ресурси є основою для проведення
пошуково-розвідувальних робіт з метою виявлення нових родовищ
підземних вод. Вони враховуються для складання схем комплексного
використання і охорони вод.
7. Розподіл експлуатаційних запасів
і прогнозних ресурсів на класи
Експлуатаційні запаси і прогнозні ресурси питних і технічних
підземних вод, що характеризуються певними рівнями промислового
значення і ступенями техніко-економічного та геологічного
вивчення, розподіляються на класи, які ідентифікуються за
допомогою міжнародного трипорядкового цифрового коду. У цьому коді
одиницям відповідають групи запасів за ступенем геологічного
вивчення, десяткам - за ступенем геолого-економічної оцінки і
сотням - за промисловим значенням. Виділяється 8 класів різних
рівнів вивченості експлуатаційних запасів та прогнозних ресурсів
питних і технічних підземних вод об'єктів геологорозвідувальних
робіт:
------------------------------------------------------------------
|Промислове|Ступінь геолого-|Ступінь геологічного| Код класу |
|значення |економічної | вивчення запасів | |
| |оцінки родовища | | |
|----------+----------------+--------------------+---------------|
|Балансові |ГЕО-1 (.1.) |розвідані (..1) |111- достовірні|
|запаси | | | |
|(1..) |ГЕО-2 (.2.) |розвідані (..1) |121 |
| | | | } вірогідні|
| |ГЕО-2 (.2.) |попередньо розвідані|122 |
| | |(..2) | |
|----------+----------------+--------------------+---------------|
|Умовно |ГЕО-1 (.1.) |розвідані (..1) |211 |
|балансові | | | |
|та позаба-|ГЕО-2 (.2.) |розвідані (..1) |221 |
|лансові | | | |
|запаси |ГЕО-2 (.2.) |попередньо розвідані|222 |
|(2..) | |(..2) | |
|----------+----------------+--------------------+---------------|
|Не |ГЕО-3 (.3.) |попередньо розвідані|332 |
|визначено | |(..2) | |
|(3..) |ГЕО-3 (.3.) |прогнозні ресурси |334 |
| | |(..4) | |
------------------------------------------------------------------
Клас під кодом 111 об'єднує розвідані та детально оцінені
експлуатаційні запаси, що можуть бути ефективно видобуті. Такі
запаси відповідно до Міжнародної класифікації належать до
достовірних запасів (Proved mineral reserves).
Класи 121 і 122, що об'єднують балансові запаси, які
попередньо розвідані або попередньо оцінені, належать до
вірогідних запасів (Probable mineral reserves).
8. Вимоги до вивченості родовищ питних і технічних вод
8.1. Під час проведення гідрогеологічних досліджень для
виявлення експлуатаційних запасів питних і технічних вод та
економічно раціонального вивчення відкритих родовищ слід
дотримуватись установленої стадійності геологорозвідувальних
робіт. В окремих випадках, залежно від ступеня вивченості
родовища, складності гідрогеологічних умов, потреби у воді і
встановленого терміну підготовки родовища для промислового
освоєння, деякі стадії можуть вилучатись із загальної схеми
геологорозвідувального процесу або об'єднуватися з іншими
стадіями. Стадійність геологорозвідувальних робіт, що виконуються
на власні кошти, установлюється замовником.
Вивченість родовища повинна забезпечити достовірну оцінку
запасів підземних вод, їх якості й умов експлуатації при
обов'язковому дотриманні вимог охорони навколишнього природного
середовища.
8.2. На виявлених уперше родовищах питних і технічних вод
слід проводити необхідний мінімум робіт для обгрунтування
промислового значення цих родовищ, доцільності їх промислового
освоєння та інвестування робіт з їх розвідки і підготовки до
експлуатації. За результатами цих робіт належить визначати
загальну кількість попередньо розвіданих експлуатаційних запасів
підземних вод, обгрунтовувати техніко-економічну доцільність
подальших розвідувальних робіт, визначати ділянку розміщення та
раціональну схему водозабору.
8.3. Розвідувальні гідрогеологічні роботи слід проводити, як
правило, на тих родовищах (ділянках), які за результатами робіт
попередніх стадій дістали позитивну геолого-економічну оцінку і за
рішенням інвестора (замовника) підлягають освоєнню з метою
забезпечення заявленої потреби у воді.
8.4. Для району родовища підземних вод потрібно мати
гідрогеологічну (при потребі і геологічну) карту з відповідними
розрізами, а також інші графічні матеріали, з відображенням на них
особливостей геологічної будови та гідрогеологічних умов району
поширення основних водоносних горизонтів, їх природних меж,
закономірностей змін якості підземних вод, розташування діючих
водозаборів, ділянок з розвіданими запасами підземних вод,
гідрометричних створів, ділянок скидання побутових та промислових
стоків та інших джерел забруднення підземних вод. Масштаб
графічних матеріалів визначається потребою наочного відображення
вказаної інформації.
8.5. На розвіданому родовищі потрібно мати топографічну
основу, масштаб якої дає змогу відобразити особливості геологічної
будови родовища, його гідрогеологічних і гідрогеохімічних умов та
рельєфу місцевості. Усі розвідувальні й експлуатаційні виробки
(свердловини, шурфи, шахтні колодязі, галереї), профілі
геофізичних і точки гідрологічних спостережень, а також природні
виходи підземних вод належить інструментально прив'язувати.
8.6. Геологічну будову та гідрогеологічні умови родовища
(ділянки) слід відображати на спеціалізованих гідрогеологічних
картах та розрізах, масштаб яких дає змогу показати
розповсюдження, потужність, будову й умови залягання водоносних
горизонтів, літологічний склад та характер зміни фільтраційних
властивостей водомістких порід по площі і розрізу, положення
рівнів підземних та поверхневих вод, їх якість та інші
властивості.
8.7. Під час пошуків та розвідки підземних вод в умовах, коли
одним з джерел формування експлуатаційних запасів є поверхневі
води, слід провести гідрологічні дослідження та одержати необхідні
матеріали для визначення загальної кількості поверхневих (водних)
ресурсів і тієї їх частини, яка може брати участь у формуванні
експлуатаційних запасів підземних вод та їх якості.
За допомогою гідрологічних досліджень належить визначати
морфометричні характеристики водотоків, дані про їх рівневий
режим, режим рідкого та твердого стоків, якість поверхневих вод,
руслові процеси, тривалість періоду відсутності стоку під час
пересихання або перемерзання водотоку, дані про відмітки виходу
води на пойму, тривалість та періодичність її затоплення, величини
максимальних та мінімальних середньодобових рівнів та витрат води
розрахункової імовірності їх перевищення.
Склад та обсяг гідрологічних досліджень слід визначати з
урахуванням ступеня складності гідрогеологічних особливостей
ділянки та гідрологічного режиму водотоків і водойм, ступеня
вивченості району досліджень та площі родовища до початку
пошуково-розвідувальних робіт, співвідношення величин поверхневих
водних ресурсів та проектного водовідбору, можливості спрацювання
природних запасів у маловодний період з їх подальшим відновленням.
8.8. Методику проведення геологорозвідувальних робіт (систему
розташування, кількість і глибини виробок, види і обсяги дослідних
робіт, їх тривалість) належить визначати з урахуванням складності
гідрогеологічних, водогосподарських, еколого-геологічних та інших
умов родовища, завдання замовника щодо потреби у воді і режиму
водокористування, наміченої схеми водозабору та потрібного ступеня
вивченості запасів. Шляхом варіантних рішень слід визначати схему
проектного водозабору з оптимальною кількістю свердловин,
потрібних не тільки для виконання оцінки запасів, а й для
визначення розрахункових показників і гідрогеологічних параметрів.
8.9. Свердловини за призначенням слід поділяти на:
геологічні - картувальні, пошукові, розвідувальні, параметричні;
гідрогеологічні - картувальні, пошукові, розвідувальні,
розвідувально-експлуатаційні, експлуатаційні, спостережні в кущах
свердловин, спостережні режимні (одиночні), розвідувальні і
розвідувально-експлуатаційні центральні в кущах.
8.10. Розвідувальні і розвідувально-експлуатаційні
свердловини належить розміщувати переважно в межах водозабірної
ділянки з урахуванням раніше пробурених свердловин та у
відповідності до наміченої схеми водозабору.
Конструкції розвідувально-експлуатаційних свердловин повинні
забезпечувати можливість їх подальшої експлуатації з проектною
продуктивністю.
8.11. Кількість свердловин, що належить пробурити за
проектною схемою, визначається в залежності від складності
гідрогеологічних умов родовища і самої схеми. Вона збільшується
від родовищ з простими гідрогеологічними умовами до родовищ з дуже
складними умовами. В останньому випадку на місці кожної проектної
експлуатаційної свердловини повинна бути пробурена гідрогеологічна
свердловина.
8.12. Під час розвідки родовищ, які вимагають спеціальних
методів освоєння (променеві водозабори, галереї, колодязі, з
штучним поповненням підземних вод), допускається побудова
розвідувально-експериментального водозабору, для чого, крім
свердловин, здійснюється прохідка гірничих виробок - шурфів,
канав, шахтних колодязів, котлованів під дослідні басейни. Таке
будівництво слід проводити на ділянках з типовими для родовища
гідрогеологічними умовами. Вивчення та оцінку запасів підземних
вод таких родовищ слід проводити з використанням даних розвідки і
експлуатації їх природно-техногенних аналогів.
8.13. Під час вивчення родовищ питних і технічних вод
належить використовувати наземні і свердловинні методи геофізичних
досліджень.
8.13.1. Наземні геофізичні дослідження слід проводити
переважно комплексом методів і з випередженням основних обсягів
буріння свердловин і дослідних робіт. Ці дослідження
використовують з метою літологічного розчленування розрізу,
виявлення умов залягання водовмісних порід, оконтурення ділянок
водоносного горизонту з найбільш сприятливими умовами для
акумуляції підземних вод та можливого їх відбору, оцінки
мінливості фільтраційних властивостей водовмісних порід та
мінералізації підземних вод, положення рівнів підземних вод у не
порушених і порушених експлуатацією умовах.
8.13.2. Геофізичні дослідження в свердловинах слід проводити
для уточнення геологічного розрізу, визначення інтервалів
установлення фільтрів, виявлення особливостей зміни фільтраційних
властивостей водовмісних порід та якості води в розрізі,
установлення ефективної потужності водоносних горизонтів і
величини допустимого зниження рівня води під час експлуатації,
установлення статичних рівнів води у разі розкриття декількох
водоносних горизонтів, вивчення взаємозв'язку водоносних
горизонтів між собою і з поверхневими водами, технічного стану
гідрогеологічних свердловин під час дослідно-фільтраційних робіт.
8.14. Під час вивчення родовищ підземних вод слід проводити
дослідно-фільтраційні роботи, які включають: пробні, дослідні
(одиночні, кущові, групові), дослідно-експлуатаційні відкачки
(випуски) та нагнітання (наливи) води. В окремих випадках на
діючих водозаборах проводиться дослідно-промислова експлуатація.
8.14.1. Пробні відкачки (випуски) належить проводити з метою
одержання даних для попередньої оцінки зміни фільтраційних
властивостей у просторі, якості підземних вод і визначення
можливої продуктивності гідрогеологічних свердловин.
8.14.2. Дослідні відкачки (одиночні, кущові, групові) слід
проводити з метою встановлення характеру залежності дебіту
свердловини від зниження рівня води, визначення гідрогеологічних
параметрів, граничних умов і взаємозв'язку водоносних горизонтів,
зв'язку підземних і поверхневих вод, визначення величини зрізків
рівнів води при взаємодії свердловин, визначення закономірностей у
зміні рівнів води в часі, а також для вивчення якості води.
8.14.3. Дослідно-експлуатаційні відкачки із одної або групи
свердловин (виробок), пробурених за схемою водозабору, проводяться
переважно в таких випадках:
під час розвідки родовищ, дуже складні гідрогеологічні умови
яких не можуть бути відображені у вигляді розрахункової схеми;
під час детальних досліджень із штучного підживлення
водозаборів;
під час досліджень, які проводяться для обгрунтування
складних систем водозаборів (горизонтальних і променевих);
для з'ясування зв'язку між підземними і поверхневими водами,
між окремими водоносними горизонтами, а іноді і з іншою
обгрунтованою виконавцями робіт метою.
Метою дослідно-експлуатаційних відкачок є встановлення
емпіричних залежностей зміни рівнів підземних вод або їх якості
при заданому водовідборі, а в разі досліджень щодо штучного
поповнення підземних вод або використання складних систем
водозаборів - оцінка ефективності роботи таких водозаборів у
конкретних гідрогеологічних умовах. Під час розвідки родовищ 3-ої
групи дослідно-експлуатаційні відкачки проводяться з витратами
води, близькими до проектних.
8.14.4. Загальними вимогами до дослідних відкачок є:
безперервність їх при заданій продуктивності (рівні води);
стабільність продуктивності або стабільність рівня води в
свердловині; у необхідних випадках відкачка проводиться із заданим
режимом зміни продуктивності;
досягнення на кінець відкачок у дослідних і спостережних
свердловинах величин зниження рівня води, що перевищують можливі
похибки вимірювання рівня (для забезпечення необхідної точності
подальших розрахунків);
обов'язкове проведення спостережень за відновленням рівня
води в дослідних і спостережних свердловинах після закінчення
відкачок;
забезпечення відводу відкачуваної води на відстань, яка
унеможливлює зворотне проникнення її в досліджуваний водоносний
горизонт у зоні впливу відкачок;
виконання під час відкачок мінералізованих вод, особливо
протягом тривалого часу, комплексу заходів щодо охорони довкілля,
узгоджених в установленому порядку.
8.15. В умовах, коли експлуатаційні запаси підземних вод
забезпечуються за рахунок залучення природних або пов'язаних з
водогосподарською діяльністю джерел формування, потрібно проводити
водно-балансові дослідження. Їх головне призначення - визначення
кількісних характеристик приходних і витратних елементів водного
балансу.
До комплексу водно-балансових досліджень уходять: вивчення
режиму інфільтрації атмосферних опадів, випаровування з водної
поверхні, суші і дзеркала грунтових вод, транспірації, фільтрації
з русел річок, магістральних і зрошувальних каналів, інфільтрації
з полів зрошення, розвантаження підземних вод у русла річок і у
вигляді джерельного стоку, відбору підземних вод.
У розрахунках належить використовувати всі наявні матеріали
спостережень за елементами водного балансу в районі, що
досліджується. Якщо цих даних недостатньо, то належить провести
натурні воднобалансові дослідження, результати яких безпосередньо
можуть бути використані для визначення величин живлення і
розвантаження підземних вод, а також для обгрунтування
правомірності використання спостережень, які проводилися в
подібних фізико-географічних умовах.
8.16. Під час пошуково-розвідувальних робіт належить одержати
дані, які характеризують як природний режим підземних вод за
сезонами року і в багаторічному періоді, так і порушений режим у
районах діючих водозаборів і водопонижувальних пристроїв.
Одержання цих даних здійснюють з допомогою спеціально обладнаної
спостережної мережі (спостережні свердловини, водомірні пости та
природні витоки підземних вод) з метою:
уточнення умов взаємозв'язку поверхневих і підземних вод, а
також підземних вод різних водоносних горизонтів;
оцінки величини природного живлення водоносного горизонту за
сезонами року (за даними про амплітуди коливання рівнів води і
недостачу насичення порід);
одержання даних про природні зміни рівнів для введення
поправок у зниження рівнів при дослідно-фільтраційних роботах та
експлуатації водозаборів;
визначення розрахункових гідрогеологічних параметрів
(коефіцієнтів п'єзопровідності та рівнепровідності, коефіцієнтів
фільтрації роздільних малопроникних пластів та ін.) за даними змін
рівнів підземних вод під впливом паводків або змін атмосферного
тиску;
визначення сезонних та багаторічних змін джерельного стоку
(якщо ці роботи не входять до комплексу гідрометеорологічних
досліджень);
вивчення характеру змін якості підземних вод протягом року і
в багаторічному періоді.
8.17. У всіх випадках, коли розвідувальні роботи проводяться
на ділянках або в районах діючих водозаборів, гідрогеологічні
дослідження слід починати з вивчення досвіду їх експлуатації з
метою:
оцінки експлуатаційних запасів підземних вод на ділянках
діючих водозаборів з незатвердженими запасами і переоцінки запасів
на ділянках водозаборів з раніше затвердженими запасами;
використання наявного досвіду експлуатації для оцінки запасів
на родовищах, що розвідуються вперше, в аналогічних
гідрогеологічних умовах;
оцінки взаємовпливу діючих та тих, що розвідуються,
водозаборів, а також впливу відбору підземних вод на поверхневі
водні джерела, екологічні й інші умови даного району.
8.18. Відбір проб води для вивчення її хімічного складу,
бактеріологічних і органолептичних показників слід проводити як
під час проведення дослідно-фільтраційних досліджень, так і під
час спостережень за режимом підземних вод горизонту, що
оцінюється, та суміжних з ним водоносних горизонтів і поверхневих
вод. У межах розвідувальної ділянки у водоносному горизонті, що
вивчається, відбір проб води є обов'язковим з усіх свердловин, що
використовуються для оцінки запасів підземних вод, а також із
свердловин, джерел і поверхневих вод водотоків (водоймищ), що
розташовані в зоні впливу водозабору.
Частоту відбирання проб води, кількість та види аналізів, а
також перелік компонентів, які підлягають визначенню, слід
встановлювати в залежності від складності гідрохімічних умов
ділянки, цільового призначення води, у відповідності з вимогами
чинних державних стандартів для питних вод та вимогами
водокористувачів для технічних вод. Хіміко-аналітичні дослідження
під час пошуків і розвідки підземних вод для питного і
господарського призначення належить виконувати з додержанням
діючих стандартів. У всіх випадках слід оцінювати корозійну
активність підземних вод.
У районах, де можливе забруднення підземних вод унаслідок
агрохімічної діяльності, промисловими, побутовими й іншими
стічними водами, а також під впливом інших техногенних факторів,
потрібно визначити характерні для даного району забруднювальні
компоненти. Перелік таких компонентів належить узгодити з
місцевими органами державної санітарно-епідеміологічної служби. У
підземних водах нафтоносних районів та районів з підвищеним
техногенним навантаженням додатково слід вивчати вміст
нафтопродуктів і склад газів.
Перелік та допустимі концентрації забруднювальних компонентів
установлюються Міністерством охорони здоров'я України.
До введення в дію вітчизняних нормативних документів відбір,
зберігання, транспортування проб води слід здійснювати згідно з
ГОСТ 24481-80 та ГОСТ 4979-49. Аналіз проб підземних вод,
призначених для питного водопостачання, слід виконувати згідно з
вимогами: ГОСТ 4151-72, ГОСТ 18165-81, ГОСТ 18294-81, ГОСТ
4974-72, ГОСТ 4388-72, ГОСТ 4152-81, ГОСТ 18826-73, ГОСТ 4011-72,
ГОСТ 18190-72, ГОСТ 18301-72, ГОСТ 18309-72, ГОСТ 18912-73, ГОСТ
18913-73, ГОСТ 18293-72, ГОСТ 18164-72, ГОСТ 18921-73, ГОСТ
4386-81,
