ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Н А К А З

23.07.2003 N 117


Про організацію роботи з нормативно-правовими актами
Держбуду України, що підлягають державній реєстрації
у Міністерстві юстиції України


З метою поліпшення організації роботи з питань підготовки
нормативно-правових актів, їх державної реєстрації, відповідно до
Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493/92
( 493/92 ) "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів
міністерств та інших органів виконавчої влади", постанови Кабінету
Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731 ( 731-92-п ) "Про
затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових
актів міністерств та інших органів виконавчої влади", рішення
колегії Держбуду України від 4 липня 2003 року N 43
( vb043509-03 ) "Про заходи щодо недопущення порушень виконавської
дисципліни, що витікають із постанови Кабінету Міністрів України
від 19 травня 2003 року N 737 "Про стан виконання завдань,
визначених актами законодавства, документами Президента України та
Кабінету Міністрів України, у Міністерстві охорони здоров'я та
Міністерстві промислової політики" і враховуючи результати
перевірки Міністерства юстиції України, Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Порядок організації підготовки та подання на
державну реєстрацію нормативно-правових актів Держбуду України, що
зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, або мають
міжвідомчий характер (далі - Порядок) згідно з додатком.

2. Управлінням, відділам Комітету здійснювати підготовку
нормативно-правових актів Держбуду України відповідно до
зазначеного Порядку.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Комітету В.Гречка.

Голова Комітету В.Череп


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держбуду
23.07.2003 N 117


ПОРЯДОК
організації підготовки та подання на державну реєстрацію
нормативно-правових актів Держбуду України,
що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян
або мають міжвідомчий характер


Загальні положення

1. Порядок організації підготовки та подання на державну
реєстрацію нормативно-правових актів Держбуду України, що
зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають
міжвідомчий характер, розроблено відповідно до вимог Указу
Президента України від 3 жовтня 1992 року "Про державну реєстрацію
нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої
влади" ( 493/92 ) та постанови Кабінету Міністрів України від
28 грудня 1992 року N 731 ( 731-92-п ) "Про затвердження Положення
про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та
інших органів виконавчої влади".

2. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти,
що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають
міжвідомчий характер.

3. На державну реєстрацію подаються накази Держбуду, що
містять правові норми (правила поведінки), розраховані на
невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і
неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні
чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них
містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування",
"Не для друку", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку
експерименту.

4. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти
будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є
одна або більше норм, що:
а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та
інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й
гарантовані Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України,
встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують
організаційно-правовий механізм їх реалізації;
б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для
інших міністерств, органів виконавчої влади, органів
господарського управління та контролю, а також підприємств,
установ і організацій, що не входять до сфери управління Держбуду
України.

5. На державну реєстрацію не подаються акти:
а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на
посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім
актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять
правові норми;
в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
г) якими доводяться до відома підприємств, установ і
організацій рішення Держбуду України;
д) нормативно-технічного характеру (державні стандарти,
будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники,
форми звітності та інші).

6. Державну реєстрацію нормативно-правових актів здійснює
Міністерство юстиції України (реєструючий орган).

Організація роботи над проектами
нормативно-правових актів

7. Підготовка проекту нормативно-правового акта покладається
керівництвом Комітету відповідно до розподілу обов'язків на один
або декілька структурних підрозділів Комітету з урахуванням їх
компетенції.
Для розроблення проекту керівництвом Комітету відповідно до
розподілу обов'язків визначається коло посадових осіб,
відповідальних за його підготовку, та організації, які залучаються
до цієї роботи.
Для підготовки найбільш важливих та складних проектів наказом
Голови Комітету створюється робоча група.
У разі необхідності посадовою особою, яка очолює розроблення
проекту, залучаються вчені та кваліфіковані спеціалісти-практики.
Юридичний сектор Комітету надає необхідну допомогу
структурним підрозділам з правових питань, що виникають при
підготовці проекту, а за дорученням Голови Комітету або його
заступників бере участь у опрацюванні питань, що входять до
компетенції юридичного сектора.

8. Якщо підготовка та затвердження нормативно-правового акта
доручені декільком підрозділам, то роботу над проектом організовує
той підрозділ, якому доручено скликання або який у дорученні
записаний першим.
Посадова особа, яка очолює розробку проекту, за участю
відповідних спеціалістів готує пропозиції щодо порядку його
розроблення та складає план роботи.
У плані зазначаються строки виконання передбачених заходів та
особи, відповідальні за їх виконання.
До плану роботи з підготовки проекту після обговорення його
на організаційній нараді вносяться уточнення, він затверджується
заступником Голови Комітету відповідно до розподілу обов'язків.

9. При підготовці акта, який має міжвідомчий характер, слід
визначити коло органів, на які буде поширюватися дія цього акта.
та, за необхідності, ступінь їх участі у підготовці проекту.

Складання проектів нормативно-правових актів

10. Складання проекту починається з визначення кола питань,
які слід вирішити у новому акті. До нього включаються правові
норми з питань, безпосередньо пов'язаних між собою змістом.
Необхідно також визначити вид акта (наказ, положення, інструкція
тощо).
Розпочинаючи роботу над проектом нормативно-правового акта,
важливо всебічно оцінити необхідність його прийняття (видання). З
цією метою необхідно:
- з'ясувати, чи дійсно є проблема, що потребує прийняття
рішення;
- чітко з'ясувати сутність передбачуваного правового
регулювання і цілі, яких потрібно досягти прийняттям нового
нормативно-правового акта;
- визначити місце майбутнього нормативно-правового акта в
системі чинного законодавства;
- вивчити чинні нормативно-правові акти, що стосуються теми
проекту;
- ознайомитися з практикою застосування відповідних
нормативно-правових актів.

11. Розроблення проектів нормативно-правових актів
здійснюється з дотриманням правил нормотворчої техніки - системи
вимог та способів створення найбільш доцільних за формою і
досконалих за структурою, змістом та викладом нормативно-правових
актів.
Нормативно-правові акти мають бути внутрішньо узгодженими,
мати логічно обгрунтовану структуру.
Складові частини нормативно-правового акта (розділи, глави,
пункти, підпункти, абзаци) розташовуються в логічній
послідовності.

12. Нормативно-правовий акт містить відповідно такі
структурні складові:
- назву;
- преамбулу;
- розділи, глави, пункти, підпункти, абзаци залежно від виду
нормативно-правового акта;
- додатки (у разі необхідності).

13. Нормативно-правовий акт повинен мати лаконічний
заголовок, що вказує на предмет правового регулювання.
Нормативно-правовий акт не може мати заголовок, тотожний
заголовку іншого чинного нормативно-правового акта.

14. Якщо у зв'язку з прийняттям нового нормативно-правового
акта є значна кількість актів або їх структурних одиниць, які
підлягають зміні та доповненню, визнанню такими, що втратили
чинність, їх перелік оформляється самостійним актом і подається
разом з ним.
У переліку нормативно-правових актів, які підлягають зміні та
доповненню, визнанню такими, що втратили чинність, акти
розміщуються в хронологічному порядку за датою їх прийняття та
номерами статей у джерелі офіційного опублікування.

Мовні та термінологічні стандарти

15. Текст нормативно-правового акта повинен відповідати
нормативам державної мови.
Положення нормативно-правового акта мають бути викладені
однозначно і не допускати різного тлумачення.
У тексті нормативно-правового акта, як правило, розміщуються
спочатку загальні, а потім спеціальні норми права.

16. У нормативно-правовому акті повинні застосовуватися
позначення і терміни (поняття) з використанням загальнозрозумілих
і доступних слів та словосполучень.
У нормативно-правовому акті повинна забезпечуватись єдність
термінології. Позначення і терміни, які не вживалися раніше в
нормативно-правових актах, пояснюються в тексті (описова
диспозиція) або відокремлюються в дужках після означення терміна
як синоніма.

Підготовка розпорядчого документа

17. Розпорядчий документ виготовляється на бланку Держбуду
України, який повинен мати обов'язкові реквізити і стабільний
порядок їх розміщення.

18. Номер документа проставляється у правому верхньому куті.

19. Заголовок документа повинен містити короткий виклад
змісту документа, відповідати на питання "про що?" та
розміщуватися з лівого боку бланка під датою документа.
Якщо у документі йдеться про кілька питань, його заголовок
може бути узагальненим.

20. Паралельно назві з правого боку під номером документа
слід залишити вільне місце для запису про його державну реєстрацію
(6х10 см).

21. Текст розпорядчого документа складається з двох частин. У
першій (преамбулі) зазначається підстава (компетенція Держбуду) та
обгрунтування для складання документа, в другій - рішення,
розпорядження.

22. Внутрішнє погодження здійснюється на зворотному боці
останнього аркуша документа шляхом візування і включає в себе візи
заступника Голови Держбуду - залежно від розподілу обов'язків між
керівництвом Комітету, керівника структурного підрозділу, що готує
акт, керівників інших заінтересованих структурних підрозділів
Комітету, юридичного сектора та редактора. Віза складається із
найменування посади, підпису, дати, ініціалів і прізвища особи,
яка візує документ.

23. Юридичний сектор Комітету визначає необхідність подання
нормативного акта на державну реєстрацію та, у разі необхідності,
робить відмітку "ПІДЛЯГАЄ ДЕРЖАВНІЙ РЕЄСТРАЦІЇ".

24. Нормативно-правовий акт та розпорядчий документ
відповідно до Положення про Державний комітет України з
будівництва та архітектури, затверджений Указом Президента України
від 20 серпня 2002 року N 725/2002 ( 725/2002 ), може бути
попередньо розглянутий на засіданні колегії, науково-технічної
ради або іншого дорадчого органу Держбуду.
Розпорядчий документ підписується Головою Комітету. Підпис
складається з найменування посади, особистого підпису, ініціалів
та прізвища. У разі відсутності Голови Держбуду України
розпорядчий документ підписується особою, яка виконує його
обов'язки. При цьому керівник структурного підрозділу Комітету,
який подає на державну реєстрацію нормативно-правовий акт, повинен
надати реєструючому органу підтверджену відповідним структурним
підрозділом Комітету (кадровим) інформацію з цього питання.

25. Реєстрація акта після його підписання Головою Комітету
здійснюється Управлінням організаційно-аналітичного забезпечення
апарату.

Подання нормативно-правового акта на державну реєстрацію

26. Подання нормативно-правового акта на державну реєстрацію
до Міністерства юстиції України забезпечується структурним
підрозділом Комітету, який його розробляв, у п'ятиденний термін
після його прийняття у трьох примірниках (оригінал і дві завірені
копії).
Спільно прийнятий нормативно-правовий акт подається на
реєстрацію органом, підпис якого стоїть першим.

27. Разом з нормативно-правовим актом до Міністерства юстиції
України подаються:
а) обгрунтування підстав для видання нормативно-правового
акта чи окремих його норм;
б) відомості про чинні акти з цього питання, інформація про
строки приведення їх у відповідність до нормативно-правового акта,
поданого на державну реєстрацію, а також про акти, що втрачають
чинність у зв'язку з прийняттям цього акта;
в) відомості про офіційне погодження акта з заінтересованими
органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим
згідно з законодавством;
г) довідку про відповідність нормативно-правового акта
основним положенням законодавства Європейського Союзу з
зазначенням відомостей, визначених пунктом 29 розділу VI
Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 року N 915
( 915-2000-п ).

28. Державна реєстрація нормативно-правового акта проводиться
протягом 10, а якщо акт має великий обсяг, - 15 робочих днів з
дня, наступного після надходження його до Міністерства юстиції
України.

29. Якщо нормативно-правовий акт відповідає вказаним вимогам,
реєструючий орган на оригіналі акта робить напис за встановленим
зразком про дату державної реєстрації і номер акта за державним
реєстром та заносить його до державного реєстру.

30. У державній реєстрації може бути відмовлено, якщо
нормативно-правовий акт:
а) не відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР );
б) видано з порушенням чинного законодавства, зокрема акт:
порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й
законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій або
покладає на них не передбачені законодавством обов'язки;
виходить за межі компетенції Держбуду;
не відповідає вимогам законодавства про мови;
суперечить установленому порядку ведення діловодства;
в) не узгоджено із заінтересованими органами, якщо таке
узгодження відповідно до чинного законодавства є обов'язковим;
г) викладено з порушенням правил правопису.
Про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта
письмово повідомляється Держбуд із зазначенням конкретних причин
відмови. Оригінал акта повертається Держбуду.
У разі відмови в державній реєстрації нормативно-правового
акта Держбуд має право оскаржити рішення Мін'юсту до Кабінету
Міністрів України в 10-денний термін з дня отримання рішення про
відмову в його державній реєстрації.
Нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого
відмовлено, підлягає скасуванню у 5-денний термін з дня отримання
рішення про відмову в державній реєстрації акта чи висновку за
результатами розгляду скарги на рішення про відмову в державній
реєстрації акта.

31. Наступного дня після державної реєстрації (присвоєння
нормативно-правовому актові реєстраційного номера і внесення до
державного реєстру) оригінал нормативно-правового акта з
реєстраційними даними повертається органу, що його видав. Одна
копія передається Українському державному центру правової
інформації Мін'юсту для створення банку даних про
нормативно-правові акти, занесені до державного реєстру, друга
залишається в реєструючому органі для обліку.

32. При розсилці і опублікуванні нормативно-правового акта
посилання на номер і дату державної реєстрації є обов'язковим.

33. Зареєстровані нормативно-правові акти Держбуду
публікуються у Інформаційному бюлетені Держбуду.

34. У разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що
втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято
нормативно-правовий акт, Держбуд зобов'язаний у місячний термін
внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його
таким, що втратив чинність.

35. Рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта
може бути скасовано у зв'язку з:
а) виявленням обставин, що не були відомі реєструючому органу
під час реєстрації нормативно-правового акта;
б) винесенням рішення суду про визнання нормативно-правового
акта неправомірним (недійсним).
Підставами для скасування рішення про державну реєстрацію
нормативно-правового акта можуть бути інші обставини, що виникли
після державної реєстрації нормативно-правового акта.