МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Н А К А З

16.06.2006 N 365

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 серпня 2006 р.
за N 1005/12879


Про затвердження Правил охорони
праці для працівників берегових
рибообробних підприємств


Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 )
Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Правила охорони праці для працівників берегових
рибообробних підприємств (далі - Правила), що додаються.

2. Уважати такими, що не застосовуються на території України,
Правила з техніки безпеки та промислової санітарії для берегових
рибообробних підприємств, затверджені наказом Міністерства рибного
господарства СРСР від 2 березня 1981 року N 109.

3. Управлінню правового забезпечення (Сухар А.В.) у
встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну
реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Державному департаменту промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду (Саварин М.В.) ужити заходів щодо внесення
наказу до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань
охорони праці.

5. Головному редактору журналу "Охорона праці" Яковенку М.Г.
опублікувати наказ у черговому номері журналу.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову
Держпромгірнагляду Саварина М.В.

Міністр В.І.Балога


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства України
з питань надзвичайних
ситуацій та у справах
захисту населення
від наслідків Чорнобильської
катастрофи
16.06.2006 N 365

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 серпня 2006 р.
за N 1005/12879


ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ
для працівників берегових рибообробних
підприємств


1 Загальні положення

1.1 Ці Правила поширюються на берегові рибообробні
підприємства та на інших юридичних осіб, до складу яких входять
рибообробні цехи та дільниці, незалежно від організаційно-правової
форми та форми власності, а також на фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності, що використовують найману працю під
час виконання робіт, пов'язаних з переробкою риби.

1.2 Згідно з Законом України "Про охорону праці" ( 2694-12 )
роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному
структурному підрозділі умови праці відповідно до
нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог
законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

1.3 Загальне керівництво роботою з охорони праці на
підприємстві покладається на його роботодавця, а також на службу
охорони праці згідно з Типовим положенням про службу охорони
праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду
за охороною праці від 15.11.2004 N 255 ( z1526-04 ),
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за
N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.35-04).

1.4 Проведення розслідування та ведення обліку нещасних
випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на
підприємстві, здійснюються згідно з Порядком розслідування та
ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 25.08.2004 N 1112 ( 1112-2004-п ) (із змінами).

1.5 Роботодавець рибообробного підприємства зобов'язаний
забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього
(під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової
діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких
роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або
таких, де є потреба в професійному доборі, щорічного обов'язкового
медичного огляду осіб віком до 21 року згідно з вимогами Положення
про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого
наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 45
( z0136-94 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 21.06.94 за N 136/345 (ДНАОП 0.03-4.02-94) (із змінами).

1.6 Працівникам рибообробних підприємств на роботах із
шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, що
пов'язані із забрудненням або здійснюваних у несприятливих
температурних умовах, видаються безплатно спеціальний одяг,
спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту
відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу,
спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту
працівникам рибного господарства, затверджених наказом
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від
11.04.2006 N 214 ( z0473-06 ), зареєстрованих у Міністерстві
юстиції України 21.04.2006 за N 473/12347 (НПАОП 05.0-3.03-06).

1.7 Під час виконання робіт, що не є специфічними для
підприємства, необхідно керуватися відповідними правилами,
нормами, інструкціями та іншими чинними нормативно-правовими
актами з охорони праці.

2 Перелік небезпечних і шкідливих
виробничих факторів

2.1 Під час виконання робіт на працівників берегових
рибообробних підприємств, а також підприємств, до складу яких
входять рибообробні цехи і дільниці, можуть впливати такі основні
небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які за певних умов
можуть призвести до професійного захворювання, тимчасового або
стійкого зниження працездатності, підвищення частоти соматичних та
інфекційних захворювань, до порушення здоров'я нащадків:
2.1.1 Фізичні:
машини і механізми, що рухаються;
рухомі частини виробничого обладнання;
сировина, що рухається під час оброблення;
слизькість підлоги;
підвищена запиленість повітря робочої зони;
підвищена або знижена вологість повітря;
підвищена або знижена температура повітря робочої зони,
поверхні обладнання, трубопроводів;
підвищений рівень шуму та вібрації на робочих місцях;
підвищена або знижена рухливість повітря;
підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може
пройти через тіло людини;
електромагнітне випромінювання;
відсутність або недостатність природного освітлення;
недостатня освітленість робочої зони;
гострі краї, задирки й шорсткість поверхні робочих столів, а
також інструменту й обладнання.
2.1.2 Хімічні:
підвищена загазованість повітря робочої зони;
подразнювальна дія мийних і дезінфекційних засобів;
за характером впливу на організм людини - токсичні, дратівні,
сенсибілізувальні;
за шляхом проникнення до організму людини - через органи
дихання, шкірні покриви і слизові оболонки.
2.1.3 Біологічні:
патогенні мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності.
2.1.4 Психофізіологічні:
фізичні перенавантаження (статичні й динамічні);
нервово-психічні перенавантаження (монотонність праці,
емоційні перенавантаження).

3 Санітарно-гігієнічні вимоги

3.1 Територія, споруди, будівлі, приміщення, технологічні
процеси, устаткування, сировина та допоміжні матеріали на
рибообробних підприємствах повинні відповідати вимогам:
Закону України "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову
продукцію з них" ( 486-15 );
"Орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) шкідливих речовин
у повітрі робочої зони", затверджених наказом Міністерства охорони
здоров'я України, 1993 N 5203 (ДНАОП 0.03-3.20-93), "Гігієнічної
класифікації праці", затвердженої наказом Міністерства охорони
здоров'я СРСР, 1986 N 4137 (ДНАОП 0.03-8.03-86);
ГОСТ 24297-87 "Входной контроль продукции. Основные
положения", затвердженого та введеного в дію постановою Державного
комітету СРСР зі стандартів від 04.06.87 N 1809;
Державних санітарних правил і норм для підприємств і суден,
що виробляють продукцію з риби та інших водних живих ресурсів,
затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від
06.05.2003 N 197 ( z0435-03 ), зареєстрованих у Міністерстві
юстиції України 04.06.2003 за N 435/7756, Санітарних правил і норм
охорони поверхневих вод від забруднення
(СанПиН 4630-88 ( v4630400-88 ), Державних санітарних норм і
правил під час виконання робіт у невимкнених електроустановках
напругою до 750 кВ включно, затверджених постановою головного
державного санітарного лікаря України від 09.07.97 за N 97
(ДСН 198-97), Державних санітарних норм виробничого шуму,
ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного
державного санітарного лікаря України від 01.12.99 за N 37
( va037282-99 ) (ДСН 3.3.6.037-99), Державних санітарних норм
виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених
постановою головного державного санітарного лікаря України від
01.12.99 за N 39 ( va039282-99 ) (ДСН 3.3.6.039-99), Державних
санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць
(від забруднення хімічними й біологічними речовинами) (ДСП 201-97
( v0201282-97 ).

3.2 Контроль якості й безпеки продуктів лову та харчової
продукції з них повинен здійснюватися на всіх стадіях їх переробки
виробничою лабораторією.

3.3 Якість води, використовуваної на виробничі та
господарсько-питні потреби, повинна відповідати вимогам
ГОСТ 2874-82* "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль
за качеством", затвердженого та введеного в дію постановою
Державного комітету СРСР зі стандартів від 18.10.82 N 3989.

3.4 Температура, відносна вологість, швидкість руху повітря,
уміст шкідливих газів, пари й пилу в робочій зоні виробничих
приміщень повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату
виробничих приміщень, затверджених наказом Міністерства охорони
здоров'я СРСР, 1986 N 4088 (ДНАОП 0.03-3.15-86), та ГОСТ
12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к
воздуху рабочей зоны", затвердженого та введеного в дію постановою
Державного комітету СРСР зі стандартів від 29.09.88 N 3388.

3.5 На всіх рибообробних підприємствах повинні бути допоміжні
та побутові приміщення відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87
"Административные и бытовые здания", затверджених постановою
Державного будівельного комітету СРСР від 30.12.87 N 313 (із
змінами та доповненнями), та розділів 5 і 23 цих Правил.

3.6 У всіх виробничих, побутових і допоміжних приміщеннях
необхідно підтримувати чистоту. Під час прибирання виробничих
приміщень повинно бути унеможливлено забруднення технологічного
устаткування, інвентарю, оброблюваної сировини та готової
продукції.

3.7 Миття і профілактичну дезінфекцію технологічного
обладнання, інвентарю, стін, підлоги виробничих цехів і
холодильників слід проводити систематично згідно з графіком,
затвердженим роботодавцем.

4 Вимоги безпеки до території
підприємства та відкритих виробничих площ

4.1 Територію рибообробного підприємства необхідно
влаштовувати згідно з вимогами Закону України "Про пожежну
безпеку" ( 3745-12 ), СНиП II-89-80 "Генеральные планы
промышленных предприятий", затверджених постановою Державного
комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.80 N 213 (із змінами
та доповненнями), Державних санітарних правил планування та
забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства
охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173 ( z0379-96 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за
N 379/1404, та інших нормативно-правових актів.

4.2 Розташування будівель і споруд, складських і робочих
майданчиків на території рибообробних підприємств повинно
забезпечувати можливість організації вантажопотоків без перехресть
напрямків або зустрічного руху сировини, тари, матеріалів, готової
продукції та відходів виробництва.

4.3 Технологічні установки на відкритих майданчиках та
виробничі будівлі з агрегатами, що виділяють в атмосферу газ, дим,
пил та речовини з неприємним запахом, у разі різко вираженого
переважального напрямку вітрів необхідно розташовувати відносно
інших будівель з підвітряного боку.

4.4 Територія підприємства повинна відповідати санітарним
вимогам до стоку атмосферних вод, сонячного опромінювання,
природного провітрювання, сталого рівня ґрунтових вод і проведення
протималярійних заходів.

4.5 Підприємства на березі моря, водоймища чи річки повинні
розташовуватися на підвищених місцях і бути захищені від паводків,
вітрових нагонів води.

4.6 Причал і приймальний пліт повинні бути забезпечені
необхідними рятувальними засобами на воді.

4.7 Приймальний пліт повинен бути огороджений перилами
висотою 1,0 м і мати бортову обшивку знизу висотою 0,2 м. Для
забезпечення стоку води з поверхні плоту повинні бути передбачені
отвори (шпігати).

4.8 Підземні резервуари, водойми, колодязі, люки, ями, канали
повинні бути закриті міцними кришками на рівні з прилеглою
територією, а під час виконання ремонтних робіт огороджені.
Незакриті заглиблення повинні мати огорожу висотою 1,0 м.

4.9 Відкриті колодязі, заглиблені резервуари, інші тимчасові
отвори повинні бути обов'язково огороджені бар'єром або перилами
по всьому периметру, а також позначені: удень - переносною
триногою з відповідним знаком, а вночі, крім того, ще й червоним
ліхтарем. Працювати біля відчинених колодязів, заглиблених
резервуарів, що не мають огорожі, не дозволяється.

4.10 З настанням темноти чи за недостатньої видимості місця
руху людей і транспорту, проведення робіт забезпечується штучним
освітленням відповідно до норм, а також світловими
попереджувальними сигналами.

4.11 Відкриті склади легкозаймистих рідин (далі - ЛЗР) і
горючих рідин (далі - ГР) та майданчики для зберігання
нафтопродуктів у тарі слід розташовувати в місцях, що мають нижчу
позначку відносно прилеглих будівель. У разі неможливості
виконання цієї вимоги повинні передбачатися додаткові заходи
(земляне обвалування, негорюча суцільна стінка заввишки не менше
0,5 м), що виключають можливість розливання ЛЗР та ГР під час
аварії на територію підприємства.

4.12 Майданчики технологічного палива для димогенераторних
установок повинні розташовуватися на сухих, незатоплюваних
ділянках з рівною і вимощеною поверхнею на віддалі не менше 12 м
(для тирси не менше 24 м) від дерев'яних та інших нестійких до
вогню будівель.
Між штабелями необхідно залишити вільні проходи з торців
шириною не менше 5 м.

4.13 Рух транспорту і людей на території підприємства повинні
відповідати вимогам Закону України "Про дорожній рух" ( 3353-12 ).

4.14 Мостові переходи, естакади і сходи на них, містки через
канави і траншеї повинні мати перила висотою не менше 1 м. Підходи
до них повинні бути вільними і з настанням темряви освітлюватись.

4.15 Під'їзні і внутрішні дороги рибообробних підприємств
повинні задовольняти вимогам ДБН В.2.3-4-2000 "Споруди транспорту.
Автомобільні дороги", затверджених наказом Державного комітету
будівництва, архітектури та житлової політики України від
07.04.2000 N 66, та СНиП 2.05.07-91 "Промышленный транспорт",
затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та
інвестицій 28.11.91 N 18.

4.16 На території рибообробного підприємства повинні бути
встановлені відповідні знаки руху, а на в'їзді на видному місці -
схема руху внутрішнього транспорту і людей.

4.17 Ворота для в'їзду повинні відчинятися всередину
території і не повинні довільно відчинятися (зачинятися).

4.18 В'їзд на територію підприємства і виїзд з неї повинні
бути обладнані попереджувальною світловою чи звуковою
сигналізацією.

4.19 Ворота в'їзду на територію, що відчиняються за допомогою
електроприводу, повинні мати пристосування, що дозволяють
відчиняти їх вручну.

4.20 Дороги, проїзди і проходи до будівель, споруд, пожежних
джерел води, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин,
пожежного інвентарю і обладнання, засобів пожежогасіння та
електроустановок повинні бути завжди вільними.

4.21 На території підприємства на видному місці повинні бути
встановлені таблички з вказівкою номерів телефонів
аварійно-рятувальних служб міста та підприємства, якщо такі є, із
зазначенням порядку виклику пожежної охорони, місць розміщення
первинних засобів пожежогасіння, схеми руху транспорту, у якій
слід указувати розташування будівель, водойм, гідрантів, пірсів та
градирень.

4.22 У разі закриття ділянок доріг або проїздів з метою
ремонту або з інших причин необхідно негайно повідомити про це
підрозділи пожежної охорони.
На період закриття доріг у відповідних місцях повинні бути
встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди
через ці ділянки.

4.23 Перехрестя проїздів для автотранспорту з залізничними
коліями в одному рівні повинно влаштовуватись на горизонтальному
відрізку шляху довжиною не менше 5 м в обидва боки від крайньої
рейки, а підходи автопроїздів до перехрестя упродовж 50 м повинні
мати тверде покриття та повздовжній похил не більше 30%.

4.24 Для утримання та санітарної обробки
внутрішньозаводського транспорту (автомобілів, автонавантажувачів,
електрокар) повинні бути відповідно обладнані приміщення чи
майданчики з водопроводом і трапами для спуску стічних вод.

4.25 Усі проїзди і проходи, що прилягають до виробничих,
адміністративних та санітарно-побутових будівель рибообробного
підприємства, у літній період потрібно регулярно прибирати від
сміття і поливати водою, в зимовий період очищати від снігу та
льоду, а у випадках обмерзання посипати піском.

4.26 Територія підприємства повинна мати зовнішнє освітлення,
яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, пожежного
обладнання, входів до будівель і споруд.

4.27 Стоянка транспорту в наскрізних проїздах будівель, на
відстані менше 10 м від в'їзних воріт на територію, менше 5 м від
пожежних гідрантів, забірних пристроїв джерел води, пожежного
обладнання та інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових
проїздів не дозволяється. У зазначених місцях повинні
встановлюватися відповідні заборонні знаки.

4.28 Рейкові колії, тимчасові траншеї та канави не повинні
ускладнювати рух пожежних автомобілів, для чого в необхідних
місцях потрібно обладнати зручні переїзди, завжди вільні для
проїзду пожежних автомобілів.

4.29 Проїзди та проходи через залізничні колії повинні мати
суцільні настили на рівні голівок рейок.

4.30 У разі розміщення поблизу будівель і споруд залізничних
колій, останні повинні бути не ближче 6 м від осі колії до виходів
з будівель і споруд.
За неможливості виконання цієї вимоги біля виходів повинні
бути встановлені запобіжні огорожі та сигнали, що попереджають
людей про рух залізничного транспорту.

4.31 Відстань від складованих вздовж залізничних колій
матеріалів, деталей, виробів та інших вантажів до головки крайньої
рейки повинна бути не менше 2 м.

4.32 Для навантажувально-розвантажувальних робіт із
залізничних вагонів повинні бути влаштовані рампи та майданчики,
як правило, на прямих та горизонтальних (без уклонів) відрізках
колії.

4.33 Місця переходу та переїзду через внутрішньозаводські
автопожежні та залізничні шляхи повинні бути позначені
спеціальними покажчиками, оснащені необхідною огорожею і
попереджувальними знаками.

4.34 Переїзди і переходи в місцях перехрещення залізничних
колій повинні охоронятись або бути обладнані сигналізацією, що
забезпечує безпеку руху.

4.35 На території підприємства не дозволяється влаштовувати
звалища горючих відходів.

4.36 Розпалювати багаття, спалювати відходи, тару, викидати
не загашене вугілля на відстань менше 15 м від будівель та споруд,
а також у межах установлених будівельними нормами протипожежних
розривів не дозволяється.

4.37 Майданчики для сміття повинні знаходитись на відстані не
ближче 25 м від виробничих і складських приміщень і мати тверде
покриття. Розміри майданчика повинні бути більше основи
сміттєзбиральника на 1 м з усіх боків.

4.38 Сміттєзбиральники повинні бути водонепроникні із
щільними кришками.

4.39 Очистка і дезінфекція сміттєзбиральників і майданчиків
для сміття повинна проводитися щоденно.

4.40 Куріння на території підприємства дозволяється тільки в
спеціально відведених місцях, обладнаних урнами (попільницями) з
негорючих матеріалів.

5 Вимоги безпеки до будівель,
споруд і приміщень

5.1 Виробничі будівлі та приміщення
5.1.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення виробничих
будівель і споруд рибообробних підприємств повинні прийматись з
урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания",
затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах
будівництва від 30.12.85 N 287 (вид. 1991 р., із змінами та
доповненнями), СНиП 2.09.04-87, ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від
пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених
наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури
від 03.12.2002 N 88 ( va088509-02 ), ВНТП 35-86 "Ведомственные
нормы технологического проектирования предприятий рыбной
промышленности. Рыбообрабатывающее производство" та ВНТП 03-86
ДВедомственные нормы технологического проектирования
распределительных холодильников".
5.1.2 Нагляд за технічним станом й експлуатацією виробничих
будівель і споруд здійснюється відповідно до вимог Положення про
безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд,
затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури
та житлової політики України і Державного комітету України з
нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288 ( z0424-98 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за
N 424/2864 (із змінами).
5.1.3 Площа та кубатура виробничих приміщень установлюються з
урахуванням характеру технологічних процесів та забезпечення на
кожного працівника (у найбільшу зміну) не менше 4,5 кв.м площі та
15 куб.м об'єму.
5.1.4 У приміщеннях висота від підлоги до низу виступних
конструкцій перекриття (покриття) повинна бути не менше 2,2 м,
висота до низу виступних частин комунікацій та обладнання в місцях
регулярного проходу людей і на шляхах евакуації - не менше 2 м, а
в місцях нерегулярного проходу людей - не менше 1,8 м.
5.1.5 Незалежно від наявності вентиляційних установок у
виробничих приміщеннях повинні передбачатися улаштування для їх
провітрювання.
5.1.6 Кожен віконний отвір повинен бути обладнаний не менше,
ніж однією фрамугою, що відчиняється (за винятком приміщень з
кондиціюванням повітря). Ті частини вікон, що відчиняються,
повинні бути обладнані пристроями та пристосуваннями для їх
механічного та ручного відкривання.
5.1.7 Усі приміщення повинні мати достатню кількість входів,
виходів і сходів, виконаних відповідно до будівельних і
протипожежних норм. Двері або ворота для проходу людей і для
проїзду вантажів повинні бути окремими.
5.1.8 Внутрішні двері повинні відчинятися в бік найближчих
загальних виходів, двері яких відчиняються назовні.
5.1.9 Ширина сходів і дверей повинна бути не менше 1 м.
5.1.10 У виробничих цехах, у яких за умовами виробництва
необхідно відчиняти в холодну пору року ворота чи двері, для
захисту працівників від впливу різкого зниження температури або
протягу повинні влаштовуватись тамбури, повітряно-теплові завіси
та інші пристосування.
5.1.11 Внутрішньоцехові проїзди повинні бути прямими,
достатньо широкими для забезпечення зустрічного проїзду найширшого
внутрішньоцехового транспорту, але не менше 2,5 м. Проходи між
окремими машинами повинні бути не менше 1 м.
5.1.12 У приміщеннях з підлогами, облицьованими кахлями,
дозволяється улаштування доріжок з асфальту в проїздах та місцях
інтенсивного руху наземних візків.
5.1.13 Верхні грані рейок, прокладених у приміщеннях на
підлозі, кришки над люками, решітки над трапами тощо повинні бути
на одному рівні з поверхнею підлоги і надійно закріплені.
5.1.14 Незакриті поглиблення повинні бути огороджені
перилами.
5.1.15 Панелі стін та колони цехів, пов'язаних з випуском і
зберіганням харчових продуктів, повинні бути облицьовані
керамічними глазурованими кахлями на висоту 2,5 м, а вище від
панелей пофарбовані вологостійкою фарбою.
5.1.16 Побілка та фарбування виробничих і допоміжних
приміщень повинні виконуватись не менше одного разу на рік. У разі
появи плісняви на стінках, стелях, у кутах останні перед
фарбуванням або побіленням необхідно обробляти антисептиком.
5.1.17 Підлоги в усіх приміщеннях повинні бути гладкими,
рівними, без щілин та вибоїн, мати зручну для прибирання поверхню.
5.1.18 Типи покриття підлог виробничих приміщень необхідно
приймати залежно від виду та інтенсивності механічних, рідинних та
теплових впливів з урахуванням вимог до влаштування підлог
СНиП 2.03.13-88 "Полы", затверджених постановою Державного
будівельного комітету СРСР від 16.05.88 N 82.
5.1.19 На робочих місцях, де немає постійного руху і де за
умовами технологічних процесів підлоги постійно зволожуються,
необхідно використовувати решітки під ноги.
5.1.20 Металеве покриття підлог, майданчиків, естакад,
переходів, східців повинно бути рифленим або зробленим з
просічно-витяжної сталі.
5.1.21 Підлоги повинні бути неслизькими, з нахилом 2,0% у бік
каналізаційних трапів з решітками та гідравлічними затворами.
Трапи повинні розміщуватися біля випуску стоків з устаткування,
але не менше одного на кожні 100 кв.м підлоги.
5.1.22 Скидання в каналізацію стічних вод з устаткування
повинно виконуватися закритим способом з розривом струменя.
Скидання стічних вод, навіть чистих, на підлогу виробничих
приміщень, а також улаштування відкритих жолобів для їх стоку в
каналізацію не дозволяється.
5.1.23 У вологих цехах підлога повинна бути вологонепроникною
(заасфальтована, цементна, з керамічними кахлями) з нахилом до
трапів, що влаштовуються осторонь від робочих місць і проходів.
5.1.24 У разі використання у виробництві агресивних речовин
(кислот, лугів, солей тощо) підлога повинна бути стійкою до дії
таких речовин.
5.1.25 У виробничі приміщення не дозволяється заходити і
залишатися у верхньому одязі, харчуватися тощо.
5.1.26 Куріння у виробничих приміщеннях не дозволяється. Для
куріння повинні передбачатися спеціально обладнані місця.
5.1.27 Ступінь вогнестійкості будівель повинна визначатись
мінімальними межами вогнестійкості будівельних конструкцій згідно
з ДБН В.1.1-7-2002.
5.1.28 У приміщеннях категорії А і Б повинні:
передбачатися зовнішні огороджувальні конструкції, що легко
руйнуються;
підлоги виконуватися з негорючих матеріалів, які під час
ударів не дають іскор;
виключатися можливість іскроутворення в конструкціях вікон та
дверей;
передбачатися тамбури-шлюзи з постійним підпором повітря в
місцях отворів у протипожежних перегородках, що відокремлюють
приміщення інших категорій.
5.1.29 Розміщення приміщень категорій А і Б у підвальних та
цокольних поверхах не дозволяється.
5.1.30 Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і
приміщень, їхні конструктивні та планувальні рішення, умови
освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів
евакуації повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002.
5.1.31 У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід,
дозволяється одночасно розміщувати не більше 50 осіб.
5.1.32 На шляху евакуації двері повинні відчинятися у
напрямку виходу з будівель, приміщень.
5.1.33 Евакуаційні шляхи та виходи повинні триматися
вільними, не захаращуватися і в разі виникнення пожежі
забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які
перебувають у приміщеннях будівель та споруд.
5.1.34 Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер,
електрощитових, підвалів повинні триматися зачиненими.
5.1.35 Не дозволяється використовувати горища, технічні
поверхи і приміщення під виробничі дільниці для зберігання
продукції, устаткування, меблів тощо.
5.1.36 У приміщеннях з виділенням горючого пилу, стружки тощо
підлога, стеля, стіни, конструкції та устаткування повинні
систематично прибиратися. Періодичність прибирання встановлюється
графіком прибирання виробничого пилу.
5.1.37 Усі будівлі, приміщення та споруди повинні своєчасно
очищуватися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно
триматись у чистоті.

5.2 Допоміжні будівлі та приміщення
5.2.1 Основні вимоги до допоміжних будівель і приміщень на
рибообробних підприємствах визначаються згідно з СНиП 2.09.04-87.
5.2.2 Розташування допоміжних будівель та приміщень на
підприємстві повинно виконуватися комплексно, з урахуванням їх
взаємозв'язків та зв'язків з виробничими будівлями, технологічними
майданчиками та іншими спорудами.
5.2.3 Під час улаштування санітарно-побутових приміщень
потрібно враховувати склад працівників, режим праці, щільність
розміщення робочих місць на підприємстві, санітарні особливості
виробничих процесів.
5.2.4 За умови розташування допоміжних приміщень у
відокремлених будівлях зв'язок з рибообробними виробництвами
необхідно здійснювати через опалювані переходи, а з неопалюваними
виробництвами (холодильниками, складами готової продукції) -
відкритою територією.
5.2.5 В окремих випадках, якщо це не суперечить
санітарно-гігієнічним, технологічним та протипожежним вимогам,
допускається розміщувати допоміжні приміщення у виробничих
будівлях з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85*.
5.2.6 Відстані від робочих місць у виробничих будівлях до
вбиралень, кімнат для куріння, приміщень для обігріву
(охолодження) та питних пристроїв повинні бути не більше 75 м, а
від робочих місць на майданчиках підприємства - не більше 150 м.
5.2.7 Окремі приміщення цехового персоналу, найбільш щільно
пов'язаного з виробництвом (майстри, технічний контроль, облік
тощо), допускається розташовувати безпосередньо поблизу робочих
місць.
5.2.8 Висота допоміжних приміщень, що розміщуються у
виробничих будівлях, повинна бути не менше 2,5 м від підлоги до
стелі та не менше 2,2 м від підлоги до низу виступних конструкцій.
5.2.9 У допоміжних будівлях і приміщеннях необхідно
передбачати системи вентиляції, опалення й освітлення згідно з
відповідними нормами.
5.2.10 Стіни і перегородки гардеробних спецодягу, душових,
переддушових, умивалень, вбиралень, приміщень для сушіння
спецодягу повинні бути покриті на висоту 2 м з матеріалів
(облицювальна керамічна плитка тощо), що допускають їх миття
гарячою водою із застосуванням мийних засобів. Стіни і перегородки
вказаних приміщень вище 2 м, а також стелі повинні мати
вологостійке покриття.
5.2.11 Стіни і перегородки всіх інших санітарно-побутових
приміщень повинні мати водостійке пофарбування. Стелі цих
приміщень повинні бути пофарбовані водяними незмивними фарбами.
5.2.12 Підлога в побутових приміщеннях має бути
вологостійкою. У гардеробних, душових, переддушових і умивальнях
підлога повинна бути неслизькою.

6 Вимоги безпеки до влаштування освітлення

6.1 Природне освітлення
6.1.1 Природне освітлення виробничих та допоміжних приміщень
повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79 "Естественное и
искусственное освещение", затверджених постановою Державного
комітету СРСР у справах будівництва від 27.06.79 N 100 (із змінами
та доповненнями).
6.1.2 У всіх виробничих, підсобних та допоміжних приміщеннях
з постійними робочими місцями (що використовуються понад 50%
робочого часу зміни) повинно обов'язково бути і максимально
використовуватися природне освітлення.
6.1.3 У побутових приміщеннях, а також приміщеннях, що не
мають постійних робочих місць, дозволяється передбачати тільки
штучне освітлення.
6.1.4 Заміна природного освітлення штучним допускається також
у приміщеннях з короткочасним перебуванням працівників: тузлучне
відділення, коптильні камери, склади солі тощо, у яких не
проводиться зорове спостереження за виробничим процесом.
6.1.5 Природне освітлення повинно влаштовуватися боковим -
через вікна в зовнішніх стінах, верхнім - через світлові ліхтарі
та отвори в покритті, а також через отвори в місцях перепадів
висот суміжних прогонів будівель та комбінованим - коли до
верхнього освітлення додається бокове.
6.1.6 Світлові отвори не повинні загороджуватися виробничим
обладнанням, спорудами тощо як усередині, так і ззовні будівель.
6.1.7 У виробничих приміщеннях з переважно однотипним
устаткуванням або з однаковим розташуванням у просторі робочих
поверхонь освітленість повинна нормуватися на робочих поверхнях з
урахуванням обов'язкового та регулярного очищення скла світлових
отворів для приміщень зі значним виділенням пилу, диму й кіптяви
не рідше 4 разів на рік, для решти приміщень - не рідше 2 разів на
рік.
6.1.8 Нормативне значення коефіцієнта природного освітлення
для будівель та величина природного освітлення приміщень повинні
визначатися згідно з вимогами СНиП II-4-79.
6.1.9 Для очищення скла вікон та ліхтарів повинні
застосовуватись улаштування або пристосування (колиски, пересувні
вишки тощо), що забезпечують безпеку виконання цих робіт.

6.2 Штучне освітлення
6.2.1 Приміщення і робочі місця повинні бути забезпечені
штучним освітленням, достатнім для безпечного виконання робіт,
перебування і переміщення людей.
6.2.2 Штучне освітлення виробничих, службових і допоміжних
приміщень, а також місць роботи на відкритому просторі територій
підприємств повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79, Правил
улаштування електроустановок, затверджених Міністерством
енергетики та електрифікації СРСР 06.07.84 (далі - ПУЕ) та
ВНТП 35-86.
6.2.3 У виробничих приміщеннях рибообробних підприємств
повинні влаштовуватися такі системи штучного освітлення:
загальне освітлення з рівномірним або локалізованим
розміщенням світильників;
комбіноване освітлення (загальне плюс місцеве);
переносне освітлення для окремих дільниць роботи.
Застосування одного місцевого або переносного освітлення не
дозволяється.
6.2.4 Під час виконання робіт у приміщеннях I-V розрядів за
зоровою характеристикою освітленість проходів, проїздів та інших
місць, де не виконуються роботи, повинна бути в разі використання
газорозрядних ламп не менше 75 лк, а ламп розжарювання - не менше
30 лк.
6.2.5 Освітленість робочих місць, яка створюється
світильниками загального освітлення в системі комбінованого,
повинна бути не менше 150 лк за умови використання газорозрядних
ламп і 50 лк - ламп розжарювання.
6.2.6 Лампи розжарювання та газорозрядні лампи місцевого і
загального освітлення повинні мати абажури-відбивачі і
встановлюватися таким чином, щоб унеможливити засліплювальну дію
світлового потоку. Застосовувати незахищені лампи не дозволяється.
6.2.7 Конструкція світильників місцевого освітлення повинна
мати можливість змінювати направлення світла на робочу поверхню.
6.2.8 У вологих, особливо вологих і жарких приміщеннях
використання люмінесцентних ламп для місцевого освітлення
допускається лише з арматурою спеціальної конструкції.
6.2.9 У приміщеннях з підвищеною небезпекою застосовується
напруга живлення світильників з лампами розжарювання не вище 42 В,
а в особливонебезпечних - 12 В.
6.2.10 Не дозволяється використання електросилових мереж для
живлення загального робочого, аварійного та евакуаційного
освітлення.
6.2.11 Освітленість території підприємства, під'їздів,
проїздів транспортних засобів, пішохідних доріжок і небезпечних
зон повинна бути не менше 2 лк.
6.2.12 Поряд з робочим освітленням, улаштування якого є
обов'язковим у всіх приміщеннях і на освітлюваних територіях, для
забезпечення нормальної роботи, проходу людей і руху транспорту
повинно передбачатися аварійне освітлення, яке необхідне в тих
випадках, коли освітлення вимагає подальша робота, закінчення
виробничого циклу й евакуація людей з приміщення у разі раптового
відключення робочого освітлення.
6.2.13 Аварійне освітлення для продовження роботи в
приміщеннях, де відключення освітлення недопустиме через можливе
виникнення пожежі, вибуху, отруєння або травмування працівників
унаслідок порушення нормального обслуговування механізмів, повинно
забезпечувати освітлюваність робочої поверхні не менше 5% від
норми, установленої для загального робочого освітлення цих
приміщень, але не менше 2 лк.
6.2.14 Для евакуації людей аварійне освітлення встановлюється
у приміщеннях з числом працівників 50 і більше осіб у місцях,
небезпечних для проходу людей, в основних проходах, на сходах і
запасних виходах. Воно повинно забезпечувати освітленість підлоги,
основних проходів і східців не менше 0,5 лк у приміщеннях і не
менше 0,2 лк на відкритих територіях.
6.2.15 Електроживлення світильників робочого та аварійного
освітлення у виробничих і допоміжних приміщеннях, а також на
освітлюваних територіях, повинно бути від різних незалежних
джерел.
6.2.16 У разі раптового відключення робочого освітлення
світильники аварійного та евакуаційного освітлення повинні
включатися автоматично.
6.2.17 На підприємстві повинні бути: технічна документація на
влаштування електроосвітлення, схеми і плани мереж освітлення,
пристосування для їх технічного обслуговування та експлуатації.
6.2.18 Розташування світильників місцевого освітлення повинно
бути таким, щоб на робочій поверхні був відсутній відблиск, не
було затемнених місць, а пряме світло лампи не потрапляло в поле
зору працівника.
6.2.19 Для захисту від засліплювальної дії світильників
загального освітлення висота їх розміщення повинна становити не
менше 2,5-4 м залежно від типу світильника та потужності ламп.
6.2.20 У виробничих приміщеннях очищення світильників повинно
проводитися не рідше двох разів на місяць, а в приміщеннях зі
значним виділенням пилу, диму і кіптяви - не рідше чотирьох разів
на місяць.
6.2.21 Для очищення освітлювальної арматури, а також для
заміни перегорілих електроламп повинні бути пристрої або
пристосування, що забезпечують безпеку цих робіт.

7 Вимоги безпеки до технологічних процесів

7.1 Загальні вимоги
7.1.1 Технологічні процеси в цехах і на дільницях
рибообробних підприємств повинні відповідати вимогам
ГОСТ 12.3.002-75* "ССБТ. Процессы производственные. Общие
требования безопасности", затвердженого постановою Державного
комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 25.04.75 N 1064 (вид.
1991 р., із змінами та доповненнями), технологічної документації,
затвердженої в установленому порядку, та цих Правил.
7.1.2 Режими технологічних процесів повинні забезпечувати:
систему контролю й управління технологічним процесом, що
забезпечує захист працівників і аварійне вимкнення виробничого
устаткування;
погодженість операцій технологічних процесів, що
унеможливлюють виникнення небезпечних і шкідливих виробничих
факторів;
безвідмовну дію технологічного устаткування та засобів
захисту працівників протягом термінів, що визначаються нормативною
документацією;
своєчасну подачу сировини, рівномірну передачу її на подальшу
обробку, виключення накопичення сировини на робочих місцях;
можливість використання необхідних засобів індивідуального і
колективного захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих
факторів;
унеможливлення виникнення вибухо- і пожежонебезпеки;
своєчасне одержання інформації щодо виникнення небезпечних і
шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;
своєчасне видалення відходів виробництва та злив промивних
вод у каналізацію;
режим праці та відпочинку з метою запобігання
психофізіологічним шкідливим виробничим факторам і зниженню
трудомісткості праці.
7.1.3 У кожному цеху, відділенні повинна бути виконана в
умовних кольорах схема розташування і взаємозв'язку технологічного
обладнання і трубопроводів із зазначенням запірної та
регулювальної арматури, контрольно-вимірювальних приладів тощо.
7.1.4 Запірна арматура трубопроводів на схемі повинна бути
пронумерована, а напрямок переміщення продуктів указаний
стрілками. Номер запірної арматури та інші позначки в схемі
повинні відповідати робочим інструкціям з обслуговування
агрегатів.
7.1.5 Взаємозв'язані за технологією цехи повинні бути
забезпечені двостороннім зв'язком і сигналізацією.
7.1.6 Комунікації технологічних трубопроводів повинні бути
пофарбовані в кольори за їх призначенням.
7.1.7 На кожному підприємстві повинен бути визначений перелік
шкідливих речовин, що можуть виділятися у приміщення під час
проведення технологічних процесів і за аварійних ситуацій, а також
обов'язковий перелік приладів і методик аналізів для визначення
концентрації цих речовин безпосередньо у виробничих приміщеннях і
лабораторіях.
7.1.8 Не дозволяється застосування у виробництві шкідливих
речовин, на які відсутні граничнодопустимі концентрації (далі -
ГДК) їх вмісту в повітрі робочої зони, методики, засоби контролю і
які не пройшли токсичну експертизу.
7.1.9 У приміщеннях з можливим виділенням у робочу зону
шкідливих і небезпечних (вибухопожежонебезпечних) парів, газів і
пилу повинен бути організований систематичний контроль за їх
концентрацією в повітрі робочої зони за допомогою газоаналізаторів
та інших контрольно-вимірювальних приладів.
7.1.10 Виробничі процеси, пов'язані з виділенням пилу,
шкідливих парів або газів (автоклавні та жироборошняні відділення,
варильні станції), повинні проходити в ізольованих приміщеннях з
обов'язковим улаштуванням ефективної вентиляції та забезпеченням
можливої герметизації устаткування.
7.1.11 Усі технологічні процеси, пов'язані з навантаженням і
розвантаженням, транспортуванням, переробкою сировини тощо повинні
бути максимально механізовані.
7.1.12 Приготування лужного розчину для санітарної обробки
обладнання повинно бути механізованим і проводитися в окремому
приміщенні.
7.1.13 Розчин до ванн і мийних машин повинен подаватися за
допомогою насосів спеціальними трубопроводами.
7.1.14 Приготування лужного розчину повинно виконуватися
тільки працівниками, що спеціально навчені роботі з їдкими лугами
та кислотами.

7.2 Вимоги безпеки під час виробництва консервів
7.2.1 Механізовані дефростери повинні бути обладнані
контрольно-вимірювальними приладами (манометрами і термометрами) з
чітко позначеними на них робочими параметрами, справною витяжною
вентиляцією та запобіжними огородженнями.
7.2.2 Експлуатація високочастотних установок (електронних
дефростерів) повинна відповідати вимогам Правил технічної
експлуатації електроустановок споживачів, затверджених
Міністерством енергетики та електрифікації СРСР 21.12.85 (далі -
ПТЕЕС), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів,
затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці
Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98
N 4 ( z0093-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
10.02.98 за N 93/2533 (ДНАОП 0.00-1.21-98) і Правил улаштування
електроустановок (ПУЕ).
7.2.3 Високочастотні установки повинні бути обладнані
розрядним пристроєм або автоматичним пристосуванням для зняття
зарядів.
7.2.4 Електронний дефростер може бути включений у мережу
електроживлення тільки після ретельної перевірки роботи
високовольтного трансформатора та системи охолодження електронного
блоку.
7.2.5 Мийні машини повинні бути обладнані пристроєм, що
виключає розбризкування води на підлогу та в боки.
7.2.6 Не дозволяється експлуатувати мийні машини з барабаном,
не закритим кожухом.
7.2.7 Завантаження та вивантаження риби з мийних машин
періодичної дії повинно проводитися після повної зупинки машини.
7.2.8 Під час роботи мийних машин не дозволяється проводити
чищення фільтрів або заміняти забруднені їрати на чисті.
7.2.9 Швидкість стрічки сортувального конвеєра має бути не
більше 0,15-0,2 м/с.
7.2.10 Лускоочисні барабани, що застосовуються, повинні бути
безпечними в обслуговуванні та задовольняти такі вимоги:
завантаження і вивантаження барабана повинно бути
механізованим;
барабан повинен бути закритий кожухом і забезпечений
спеціальними піддонами та відводами для направлення забрудненої
води в каналізацію.
7.2.11 Під час оброблення риби вручну працівники повинні бути
забезпечені добре заточеними обробними ножами, головорубами,
шкребками, дерев'яними дошками та іншим необхідним пристосуванням.
Робота з несправним інструментом не дозволяється.
7.2.12 Дошка для оброблення риби повинна бути виготовлена з
дерева твердих порід, гладко вистругана і не мати задирок.
7.2.13 Для кожного працівника виділяються спеціальні ножі за
призначенням.
7.2.14 Ножі для оброблення риби (шкерочний, головоруб,
"Лящик" тощо), за винятком різальної крайки, не повинні мати
гострих граней. Клинок повинен бути щільно закріплений у ручці.
Різальна крайка клинка повинна бути добре загострена.
7.2.15 Шкребки для зачищення порожнини риби повинні бути з
дерев'яними ручками, гладкими, без задирок. Поверхня полотна
шкребка повинна бути гладкою, без тріщин і вм'ятин.
7.2.16 Капронові щітки, що застосовуються для зачищення риби,
повинні бути міцно закріплені на основі та рівно підстрижені.
Ручки щіток повинні бути виготовлені з дерева твердих порід.
7.2.17 Металеві листи для розібраної риби повинні мати
відбортовані краї із гладкою та зачищеною поверхнею. Не
дозволяється робота з листами, що мають гострі краї, задирки,
незачищену поверхню.
7.2.18 Працівникам, зайнятим на ручному обробленні великої
риби, повинен видаватися спеціально призначений для цієї мети
риборозробний інструмент.
7.2.19 Для зберігання риборозробних ножів під час перерв на
обід повинні бути влаштовані спеціальні гнізда. Працівникам
повинен видаватися спеціальний чохол для риборозробних ножів.
7.2.20 Для зберігання та перенесення інструменту, якщо це
потрібно за умовами роботи, кожному працівникові повинні бути
видані справні легкі ручні переносні ящики або сумки. Для
зберігання ящиків з інструментами виділяється спеціальне місце.
7.2.21 Під час машинного оброблення всі різальні інструменти
(круглі ножі, пилки, фрези тощо) з комплектами для заміни повинні
бути правильно і добре загострені та завжди бути готовими до
встановлення.
7.2.22 Риборозробні машини повинні мати запобіжні огородження
поблизу захоплювальних пристроїв або різального механізму машини.
7.2.23 Риборозробні машини повинні мати щітки для запобігання
розбризкуванню води.
7.2.24 Для збору відходів від оброблення риби повинні бути
передбачені спеціальні ємності або гідротранспортери. Відходи
повинні вчасно видалятися з цеху.
7.2.25 Гідротранспортери нижнього розташування повинні бути
закриті дерев'яними щитами, залізобетонними (бетонними) плитами та
рифленим листовим залізом.
7.2.26 Під час робіт з оброблення риби повинно проводитися
систематичне збирання рибного слизу та промивання рук
дезінфекційними засобами.
7.2.27 Порціонні машини повинні бути оснащені захисними
кожухами та запобіжними пристроями для різального механізму.
7.2.28 Риборізки повинні мати завантажувальні воронки з
виносним кінцем на відстані не менше 0,75 м від вістря верхнього
ножа.
7.2.29 Завантаження риби на рухоме робоче полотно машини
смакового засолу повинно бути механізованим.
7.2.30 У разі панірування риби вручну працівники перед
початком роботи повинні ретельно вимити руки милом і хлорною водою
(0,1-0,2%) або хлораміном і змастити шаром силіконового крему.
7.2.31 Робочі місця біля панірувальних машин повинні бути
обладнані відсмоктувачами.
7.2.32 Вібрувальні частини панірувальної машини повинні бути
обгороджені.
7.2.33 Обжарювальна піч повинна мати надійно діючу
вентиляційну установку, що забезпечує повне видалення всіх парів і
газів, що утворюються під час роботи обжарювальної печі.
7.2.34 Обжарювальні печі повинні мати контрольно-вимірювальні
прилади (манометр, термометр і покажчик рівня води та олії) з
чітко позначеними на них робочими параметрами.
7.2.35 Усі контрольно-вимірювальні прилади, регулювальні
вентилі та пробні крани повинні бути встановлені на висоті, що
забезпечує найбільш чітке спостереження за показаннями приладів,
але не вище 2,0 м від рівня підлоги або робочого місця.
7.2.36 Напруга місцевого освітлення пароолійної печі не
повинна перевищувати 42 В.
7.2.37 Щоб уникнути гідравлічних ударів, парова запірна
арматура повинна плавно відкриватися.
7.2.38 Висота пасивного шару олії, розташованого нижче від
поверхні труб, повинна бути в межах від 20 до 30 мм.
7.2.39 Обжарювальні печі повинні мати запобіжні огородження
(поручні) з матеріалу, що погано проводить тепло, і які виступають
на 50 см від верхньої крайки ванни.
7.2.40 Не дозволяється очищення обжарювальних печей від
пригару в разі нагрівання олії понад +45 град.С.
7.2.41 Підлога біля обжарювальних печей повинна бути завжди
сухою, чистою та неслизькою.
7.2.42 Змивання олії з підлоги за потреби варто робити
гарячим 1% лужним розчином або іншими дозволеними спеціальними
мийними засобами.
7.2.43 Готування лужного розчину відповідної концентрації
повинно проводитися тільки працівниками, спеціально навченими
роботі з їдкими лугами та кислотами.
7.2.44 Усі пароолійні печі повинні бути забезпечені
відповідними засобами пожежогасіння, які повинні перебувати в
повній готовності та відповідати всім вимогам до засобів для
гасіння горючих рідин.
7.2.45 Ланцюгові конвеєри, що застосовуються в пароолійних
печах для транспортування обжареної риби, повинні бути забезпечені
двосторонньою світловою сигналізацією, а також кнопковими
станціями, розташованими з двох протилежних сторін.
7.2.46 Видалення відпрацьованої олії повинно бути
механізованим.
7.2.47 Електронагрівальники електричних обжарювальних печей
повинні бути ізольовані негорючою прокладкою та захищені від
дотику або потрапляння на них сторонніх предметів.
7.2.48 Пускові пристрої електричних обжарювальних печей
повинні бути розташовані безпосередньо біля робочого місця.
7.2.49 Захаращення робочих місць біля обжарювальних печей
сторонніми предметами не дозволяється.
7.2.50 Температура смаженої риби на виході з охолоджувача не
повинна перевищувати +45 град.С.
7.2.51 Щоб уникнути опіків обслуговувального персоналу, усі
паропроводи, місця входу та виходу пари в бланшувачі повинні бути
надійно термоізольовані.
7.2.52 Не дозволяється експлуатувати бланшувач з
негерметизованими дверима камер і оглядових вікон.
7.2.53 Для контролю температури повітря в різних шарах
сушильної камери повинні бути встановлені термометри з позначками
червоними рисками, що вказують робочу та граничнодопустиму
температуру.
7.2.54 Бланшувач повинен бути оснащений вентиляційними
установками на вході та виході продукту.
7.2.55 Носії для бланшувачів повинні мати гладку поверхню
сіток, без задирок, тріщин, ум'ятин.
7.2.56 Під час розфасовки риби в банки вручну робоче місце не
повинно бути захаращене банками та листами з рибою.
7.2.57 У разі машинного вкладення риби в банки для зручності
обслуговування (подача риби в завантажувальний пристрій) машини
для набивання повинні бути обладнані зручними площадками та
пристосуваннями для роботи сидячи.
7.2.58 Бактерицидні лампи для опромінювання тари перед
заповненням її рибою повинні бути змонтовані та встановлені таким
чином, щоб унеможливлювалося потрапляння прямих променів у очі та
на тіло працівників.
7.2.59 Машина для миття порожніх і наповнених бляшаних банок
повинна бути обладнана місцевою витяжною вентиляцією та
запобіжними пристроями, що захищають працівників від води.
7.2.60 Мийна машина повинна мати контрольно-вимірювальну
апаратуру (манометр, термометр), установлену на видному місці, з
вільним доступом до неї.
7.2.61 Відпрацьована вода від мийних машин відводиться через
трапи в каналізацію спеціальними трубопроводами.
7.2.62 Під час роботи мийної машини не дозволяється
поправляти застряглі банки.
7.2.63 Для миття банок уручну температура мийної води п�