МIНIСТЕРСТВО БУДIВНИЦТВА, АРХIТЕКТУРИ
ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Н А К А З
10.01.2006 N 8
Про затвердження Методики розроблення
оцінки впливу на навколишнє природне
середовище для об'єктів поводження
з твердими побутовими відходами
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
04.03.2004 N 265 ( 265-2004-п ) "Про затвердження Програми
поводження з твердими побутовими відходами", з метою встановлення
єдиних підходів до розроблення оцінки впливу на навколишнє
природне середовище для об'єктів поводження з твердими побутовими
відходами Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Методику розроблення оцінки впливу на
навколишнє природне середовище для об'єктів поводження з твердими
побутовими відходами.
2. Управлінню благоустрою та комунального обслуговування
(Я.А.Стеценко) довести цей наказ до відома місцевих органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра Г.М.Семчука.
Міністр П.С.Качур
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
будівництва, архітектури
та житлово-комунального
господарства України
10.01.2006 N 8
МЕТОДИКА
розроблення оцінки впливу
на навколишнє природне середовище для об'єктів
поводження з твердими побутовими відходами
1. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Дана Методика встановлює порядок розроблення матеріалів
оцінки впливів на навколишнє природне середовище у складі проекту
"Оцінки впливів на навколишнє середовище" (ОВНС), що додається до
проектної документації на нове будівництво, розширення,
реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів поводження з
твердими побутовими відходами (ТПВ), а також основні вимоги до
складу й змісту цих матеріалів.
1.2. До об'єктів поводження з ТПВ відносять місця та об'єкти,
що використовуються для збирання, перероблення, утилізації,
видалення, знешкодження та захоронення ТПВ: сміттєсортувальні
комплекси, сміттєперевантажувальні станції, сміттєпереробні
заводи, сміттєспалювальні заводи, піролизні установки, полігони
ТПВ.
1.3. Поняття, що використовуються у даній методиці,
вживаються у значеннях, які наведені в Законі України "Про
відходи" ( 187/98-ВР ), ДБН А.2.2-1-2003 ( v0214509-03 ) "Склад і
зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)
при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд",
ДБН В 2.4-2-2005 "Полігони ТПВ. Основи проектування".
1.4. Метою розробки матеріалів оцінки впливу на навколишнє
природне середовище об'єктів поводження з твердими побутовими
відходами є визначення заходів, технологій та устаткування, що
забезпечують дотримання сучасних екологічних та санітарних вимог,
будівельних норм і правил.
1.5. Матеріали оцінки впливу на навколишнє природне
середовище надаються у складі робочого проекту під час розробки
документації на будівництво, розширення, реконструкцію та технічне
переоснащення об'єктів поводження з твердими побутовими відходами
для оцінки державними санітарними органами та державною
екологічною експертизою і повинні всебічно характеризувати
результати оцінки впливів на природне середовище та обґрунтовувати
допустимість планованої діяльності.
1.6. Порядок підготовки, виконання, розгляду та затвердження
проекту ОВНС, що включає розділи оцінки впливу планованої
діяльності на природне, соціальне, техногенне середовища, має
відповідати вимогам чинного ДБН А.2.2-1-2003 ( v0214509-03 )
"Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище
(ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і
споруд".
1.7. Під час розроблення матеріалів оцінки впливів на
природне середовище для об'єктів поводження з ТПВ необхідно
керуватися чинним екологічним законодавством, а також
законодавством України в сфері поводження з відходами,
міжнародними конвенціями та угодами, ратифікованими Україною,
чинними державними будівельними, санітарними та протипожежними
нормами, а також місцевими екологічними умовами й обмеженнями.
1.8. Згідно ДБН А.2.2-1-95 "Склад та зміст матеріалів оцінки
впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні та
будівництві підприємств, будівель та споруд", діяльність із
збирання, перероблення, захоронення, знешкодження та утилізації
усіх видів твердих побутових відходів належить до такої, що
призводить до підвищеної екологічної небезпеки, тому розробка
розділу ОВНС виконується в повному обсязі.
2. СТРУКТУРА I СКЛАД РОЗДIЛУ
"ОЦIНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ"
2.1. Розділ повинен містити наступні підрозділи:
- характеристика території (майданчика) розміщення об'єкта
поводження з ТПВ;
- характеристика об'єкта поводження з ТПВ;
- види та джерела впливу об'єкта поводження з ТПВ на
навколишнє природне середовище;
- оцінка впливу об'єкта поводження з ТПВ на навколишнє
природне середовище;
- заходи та технології щодо запобігання або зменшення
негативного впливу об'єкта поводження з ТПВ на навколишнє природне
середовище;
- аварійні впливи;
- протиаварійні заходи;
- заява про екологічні наслідки діяльності.
2.2. Характеристика території (майданчика) розміщення об'єкта
поводження з ТПВ
2.2.1. Підрозділ має містити картографічні матеріали та
пояснювальну записку.
До картографічного матеріалу додається викопіювання з плану
населеного пункту з нанесенням території розміщення об'єкта
поводження з ТПВ та меж можливого негативного впливу на навколишнє
середовище.
Пояснювальна записка повинна містити наступні дані:
- стислий опис фізико-географічних умов;
- ландшафтну основу з даними щодо рельєфу місцевості,
гідрографічної сітки, природних джерел, типу ґрунту, місць
проявлення небезпечних геологічних процесів;
- опис водних об'єктів - водозаборів, контрольних створів,
притоків, випусків стічних вод тощо;
- водозбірну площу з визначенням типу водозбору, типу
поверхні, уклонів тощо;
- озеленення території та структура насаджень,
сільськогосподарські території та вид їх використовування;
- зони санітарної охорони курортів, місця розміщення
санаторіїв, будинків відпочинку, рекреаційні зони;
- дані про наявність об'єктів природно-заповідного фонду -
заповідники, замовники, пам'ятники, території, що мають важливе
природоохоронне значення, території охоронних зон вод та ґрунтів,
культурно-історичні пам'ятники тощо;
- узагальнену характеристику флори і фауни;
- метеорологічні умови та кліматичну характеристику району з
даними щодо рози вітрів (8-румбової), з врахуванням швидкості та
повторюваності, середньої температури самого теплого та самого
холодного місяців, абсолютного мінімуму та максимуму температури,
середньорічної суми опадів, стислої характеристики типу клімату,
середнього барометричного тиску, радіаційного фону;
- інформацію про межі території об'єкта та його
санітарно-захисної зони;
- інформацію про межі зони житлової забудови;
- відомості щодо чинних або потенційних об'єктів забруднення
навколишнього середовища (промислових підприємств тощо),
розташованих в зоні впливу об'єкта поводження з ТПВ з
характеристикою забруднень;
- схеми транспортних магістралей, адміністративних будівель
та інших об'єктів, що можуть бути розташовані в межах
санітарно-захисної зони.
На ділянці території, виділеної під об'єкт поводження з ТПВ,
повинні бути виконані комплексні інженерні вишукування, які
включають топогеодезичну зйомку, геологічні, гідрогеологічні,
гідрологічні, екологічні та санітарно-гігієнічні дослідження тощо,
згідно з чинними державними будівельними, санітарними та
екологічними нормами.
Можуть бути надані гідрогеологічна карта розташування
об'єкта, гідрогеологічний розріз, інженерно-геологічний розріз зі
стислою характеристикою основних типів порід (ґрунтів).
2.3. Характеристика об'єкта поводження з ТПВ
2.3.1. Підрозділ має містити стислу характеристику об'єкта
поводження з ТПВ та ситуаційний план.
До характеристики об'єкта належать:
- дані про розміри майданчиків розташування об'єктів, площі
земельних угідь;
- основні технологічні цикли об'єкта поводження з ТПВ та клас
його небезпеки;
- кількість та морфологічний склад ТПВ, що надходять на
об'єкт;
- дані про сировинні, земельні, водні, енергетичні та інші
використовувані ресурси;
- опис технологічних процесів, що застосовуються на об'єкті
поводження з ТПВ з зазначенням усіх чинників впливу на навколишнє
середовище і технічних рішень, спрямованих на усунення чи
зменшення шкідливих викидів, скидів, витоків у природне
середовище;
- опис інженерних мереж і комунікацій, схем збирання,
очищення і видалення шкідливих речовин, зокрема фільтрату та
біогазу (якщо є в наявності);
- проектні дані про розрахункові обсяги усіх видів
забруднювачів;
- технології або джерела утворювання забруднень, їх
характеристики, напрямки їх дій на навколишнє середовище (в т.ч.
водне, повітряне, геологічне середовище, ґрунти), хімічний склад
газоподібних, рідких, твердих забруднювачів;
- проектні рішення щодо використання на об'єкті поводження з
ТПВ устаткування для знешкодження чи деструкції забруднювачів, що
утворюються в процесі діяльності, з описом його технологічних
характеристик;
- оцінку можливості виникнення та розвитку аварійних ситуацій;
- перелік потенційних джерел впливів і можливі межі зони
впливу на періоди будівництва та експлуатації об'єкта планованої
діяльності.
Ситуаційний план об'єкта поводження з ТПВ містить місця
розташування технологічних об'єктів, адміністративних,
транспортних, соціально-культурних об'єктів, джерел викидів в
атмосферне повітря та скидів стічних вод, місць зберігання
продукції, що можуть негативно впливати на природне середовище.
На план наносять межі санітарно-захисних зон об'єкта
поводження з ТПВ, з зазначенням класу небезпеки об'єкта у
відповідності до санітарної класифікації.
2.4. Види та джерела впливу об'єкта поводження з ТПВ на
навколишнє природне середовище
2.4.1. Під час оцінки впливів на навколишнє природне
середовище об'єктів поводження з ТПВ виділяються такі його
компоненти:
- повітряне середовище;
- водне середовище;
- геологічне середовище та ґрунти;
- рослинний і тваринний світ.
Можливі напрямки впливу об'єктів поводження з ТПВ на
навколишнє природне середовище наведені у додатку 1.
2.4.2. Повітряне середовище. До складу матеріалів підрозділу
включаються:
- схема розміщення джерел викидів на об'єкті поводження з
ТПВ;
- характеристика джерел викидів забруднюючих речовин від
об'єкта поводження з ТПВ в атмосферу (стаціонарні, пересувні,
площинні, точкові тощо) та їх габаритні розміри;
- характеристика викидів (організовані та неорганізовані,
хімічний склад, фізичні властивості та концентрація забруднюючих
речовин, класи небезпеки забруднювачів, потужність викиду,
температура тощо);
- показники роботи газоочисних та пиловловлюючих установок
(тип установки, розрахункова та фактична ступінь очистки тощо);
- сумарні викиди шкідливих речовин (перелік та кількість
забруднюючих речовин, що надходять від різних джерел в атмосферу з
урахуванням очищених на очисних установках, та таких, що не
пройшли очистку);
- шкідливі фізичні впливи (дані існуючого фонового рівня
шуму, розрахункові рівні шуму від об'єкта поводження з відходами,
обґрунтування заходів щодо зменшення шуму).
Iнформація може бути подана у вигляді таблиць або у
графічному вигляді. Можливі варіанти таблиць наведені у додатку 2.
Джерелами забруднення повітряного середовища може бути як
технологічне обладнання об'єктів поводження з ТПВ, так і допоміжні
споруди.
До технологічних викидів об'єктів поводження з ТПВ можна
віднести біогаз, що утворюється при анаеробному розкладі
органічної частини ТПВ на полігонах; викиди речовин з неприємним
запахом (сірководню, аміаку, меркаптанів) на полігонах,
сміттєсортувальних лініях та компостувальних заводах під час
дозрівання компосту, забруднюючих речовин від устаткування для
подрібнення та механічного сортування відходів, викиди
недоочищених газів при спалюванні ТПВ на сміттєспалювальних
установках тощо.
До викидів, що утворюються в допоміжних циклах, можна
віднести насамперед викиди від двигунів внутрішнього згоряння
автотранспорту на промислових площадках, а також при
транспортуванні ТПВ; та викиди пилу під час пересипання
будівельними та інертними промисловими відходами шарів ТПВ і
викиди від згоряння палива у котельнях на полігонах.
До шкідливих фізичних факторів можна віднести, наприклад, шум
від транспортних засобів та устаткування для подрібнення ТПВ на
сміттєсортувальних та компостувальних лініях тощо.
До аварійних викидів на об'єктах поводження з ТПВ, крім
неочищених викидів з організованих джерел, обумовлених
несправністю обладнання, можна віднести, наприклад, викиди від
згоряння ТПВ на полігонах.
2.4.3. Водне середовище. Об'єкти поводження з ТПВ можуть бути
джерелами надходження забруднюючих речовин у поверхневі та
підземні води.
Основними чинниками впливу на поверхневі водні об'єкти є
організовані скиди забруднюючих речовин та поверхневий стік з
території підприємства.
До складу матеріалів щодо джерел організованих скидів
надаються:
- кількість випусків та лінійна схема їх розміщення;
- перелік нормованих речовин, що скидаються в водний об'єкт;
- максимальна середньогодинна витрата стічних вод;
- тип випуску;
- середні та максимальні концентрації нормованих речовин в
стічних водах.
До складу матеріалів щодо поверхневого стоку від об'єкта
поводження з ТПВ надаються:
- площа та довжина території вдовж поверхневого водного
об'єкта, на якій формується поверхневий стік;
- схема розміщення різних функціональних зон території з
визначенням їх площі;
- середньорічний рівень опадів;
- перелік та середні концентрації нормованих речовин, що
містить поверхневий стік.
Iнформація може бути подана у вигляді таблиць. Можливі
варіанти таблиць наведені у додатку 3.
До джерел впливу об'єкта на підземні води належать можливі
джерела підтоплення території, а також джерела забруднення
ґрунтових вод.
До складу матеріалів щодо джерел впливу на підземні води
надаються:
- перелік та місце розташування об'єктів з підвищеною
додатковою інфільтрацією (резервуари, очисні споруди, накопичувачі
стічних вод, водорозподільні комунікації тощо).
Основним чинником впливу на водне середовище об'єктів
поводження з ТПВ є фільтрат полігонів. Деяка кількість фільтрату
утворюється при сортуванні та пресуванні ТПВ загального збору на
сміттєперероблюючих заводах. Утворення забруднених стічних вод
може відбуватися на сміттєспалювальних заводах під час мокрої
очистки газів. На усіх об'єктах поводження з ТПВ йде також
утворення господарсько-побутових стічних вод.
У розділі необхідно також надати дані щодо збору та
відведення стічних вод, а також їх очищення на водоочисних
спорудах.
Можливі варіанти таблиць наведені у додатку 4.
2.4.4. Геологічне середовище та ґрунти. Наводяться прогнозні
дані щодо:
- можливості розвитку небезпечних геологічних процесів за
рахунок зміни тривкості, водонасиченості ґрунтів, а також при
зміні гідродинамічного режиму підземних вод;
- механічного порушення ґрунту внаслідок будівельних робіт;
- хімічного забруднення за рахунок надходження токсичних
речовин зі стічними водами, твердими відходами тощо.
Основними об'єктами впливу на ґрунти є полігони ТПВ та місця
тимчасового складування відходів.
У розділі необхідно навести дані щодо відповідності об'єкта,
що проектується, діючим будівельним нормам з урахуванням
особливостей землекористування, наявності площ цінних
сільськогосподарських угідь, хімічного, біологічного та
радіоактивного забруднення, вібрації, виникнення небезпечних
інженерно-геологічних процесів і явищ та інших чинників.
2.4.5. Рослинний і тваринний світ. У розділі можуть бути
наведені дані щодо порушення існуючого стану рослинного та
тваринного світу за рахунок забруднюючих речовин, що надходять до
навколишнього середовища в результаті будівництва та експлуатації
об'єктів поводження з ТПВ.
2.5. Оцінка впливу об'єкта поводження з ТПВ на навколишнє
природне середовище
2.5.1. Повітряне середовище. Оцінка впливу об'єкта поводження
з ТПВ на атмосферне повітря проводиться наступним чином:
- наводиться характеристика викидів з основних джерел
забруднення повітря;
- з врахуванням фонової концентрації та можливого ефекту
сумації проводять розрахунок забруднення атмосфери викидами груп
джерел з врахуванням сумації шкідливого впливу деяких речовин;
- складається таблиця значень ГДК (граничнодопустимих
концентрацій) для кожної забруднюючої речовини в порівнянні з
фактичними значеннями концентрацій;
- у випадку перевищення ГДК за окремими речовинами або
групами речовин, що мають ефект сумації, проводиться розрахунок
ГДВ (граничнодопустимих викидів) з використанням чинних методик та
програмних засобів;
- проводиться уточнення меж санітарно-захисної зони,
встановлених згідно з санітарною класифікацію ДСП N 173-96
"Державних санітарних правил планування та забудови населених
пунктів".
Для кожного об'єкта, що є стаціонарним джерелом забруднення
атмосферного повітря, встановлюють нормативи граничнодопустимих
викидів (ГДВ). ГДВ встановлюють за умовою, що викиди забруднюючих
речовин від конкретного джерела у сукупності з іншими джерелами не
створюють приземну концентрацію, що перевищує ГДК за межами
санітарно-захисної зони:
C + C
