МIНIСТЕРСТВО ПРАЦI ТА СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
КОМIТЕТ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦI УКРАЇНИ
Н А К А З
N 177 від 08.09.98 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
7 жовтня 1998 р.
vd980908 vn177 за N 636/3076
Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації
трубопроводів пари та гарячої води
{ Iз змінами, внесеними згідно з Наказом Мінпраці та соцполітики
N 131 ( z0306-02 ) від 06.03.2002
Наказом Державного комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
N 231 ( z1189-07 ) від 01.10.2007 }
На виконання Указу Президента України від 9 березня 1998 р.
N 182/98 "Про затвердження Положення про Комітет по нагляду за
охороною праці України", Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила будови і безпечної експлуатації
трубопроводів пари і гарячої води (далі - Правил), що додаються.
2. Територіальним управлінням, управлінням та відділам
Комітету разом з відповідними міністерствами та відомствами:
2.1. Вжити заходів щодо вивчення вимог Правил державними
інспекторами, експертами експертно-технічних центрів (ЕТЦ) та
іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці, працівниками
підприємств, установ та організацій.
2.2. Забезпечити постійний контроль за виконанням вимог
Правил особами, яких це стосується - власниками, посадовими
особами і працівниками.
3. Головному редактору журналу "Охорона праці" (Н.Яковенко)
опублікувати Правила.
4. Управлінню по нагляду у металургійній промисловості,
енергетиці, будівництві та котлонагляду (С.Андрєєв) подати
Головному управлінню охорони праці (відділ нормативно-правового
забезпечення) відповідні матеріали для включення Правил до банку
даних автоматизованого інформаційного фонду нормативних актів про
охорону праці, а копію - редакції журналу "Охорона праці" для
опублікування.
5. Головному управлінню охорони праці (відділ
нормативно-правового забезпечення) Комітету подати замовлення на
видання Правил необхідним тиражем.
6. Вважати такими, що не застосовуються на території України
Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і
гарячої води (ДНАОП 0.00-1.11-90), затверджених
Держпроматомнаглядом СРСР 9 січня 1990 р.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Комітету Iванченка В.I.
Голова Комітету С.П.Ткачук
Затверджено
Наказ Держнаглядохоронпраці
України 08.09.98 N 177
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
7 жовтня 1998 р.
за N 636/3076
Правила будови і безпечної експлуатації
трубопроводів пари та гарячої води
1. Галузь застосування
Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та
гарячої води (далі - Правила) визначають вимоги щодо проектування,
виготовлення, монтажу, налагоджування, експлуатації,
діагностування, ремонту та реконструкції трубопроводів, що
транспортують водяний пар або гарячу воду (далі - трубопроводи), і
обов'язкові для всіх міністерств і інших органів виконавчої влади,
а також об'єднань, установ, організацій та підприємств - незалежно
від їхньої відомчої приналежності і форм власності.
1.1. Правила встановлюють вимоги до:
- трубопроводів пари з робочим тиском пари (далі -
надлишковий тиск) більше 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см);
- трубопроводів гарячої води з температурою води вище 115
град.C;
- редукційно-охолоджувальних пристроїв і колекторів, що є
складовою частиною трубопроводу.
1.2. Всі трубопроводи, на які поширюються ці Правила,
діляться на категорії та групи, що зазначені в таблиці 1.
Таблиця 1
Категорії і групи трубопроводів
-------------------------------------------------------------------
¦Категорія¦Група¦ Робочі параметри середовища ¦
¦трубопро-¦ ¦-------------------------------------------------¦
¦водів ¦ ¦температура, град.C¦ тиск, МПа (кгс/кв.см) ¦
¦---------+-----+-------------------+-----------------------------¦
¦ I ¦ 1 ¦Вище 560 ¦Не обмежено ¦
¦ ¦ 2 ¦Вище 520 до 560 ¦Не обмежено ¦
¦ ¦ 3 ¦Вище 450 до 520 ¦Не обмежено ¦
¦ ¦ 4 ¦До 450 ¦Більше 8,0 (80) ¦
¦ II ¦ 1 ¦Вище 350 до 450 ¦До 8,0 (80) ¦
¦ ¦ 2 ¦До 350 ¦Більше 4,0 (40) до 8,0 (80) ¦
¦ III ¦ 1 ¦Вище 250 до 350 ¦До 4,0 (40) ¦
¦ ¦ 2 ¦До 250 ¦Більше 1,6 (16) до 4,0 (40) ¦
¦ IV ¦ 1 ¦Вище 115 до 250 ¦Більше 0,07 (0,7) до 1,6 (16)¦
-------------------------------------------------------------------
Якщо значення параметрів середовища знаходяться у різних
категоріях, то трубопровід відноситься до категорії, що відповідає
максимальному значенню параметра середовища (див. схему).
Схема визначення категорії трубопроводу за максимальним
значенням параметра середовища
t, град.C
¦
560 ¦ I, 1*
¦--------------------------------------------
¦
520 ¦ I, 2
¦--------------------------------------------
¦
450 ¦ I, 3
¦--------------------------------------------
¦ ¦
350 ¦ II, 1 ¦
¦------------------------------------¦
250 ¦ III, 1 ¦ ¦ I, 4
¦------------------¦ II, 2 ¦
115 ¦ IV ¦ III, 2 ¦ ¦
---------------------------------------------
0,07 1,6 4,0 8,0 p, МПа
0,7 16 40 80 p, кгс/кв.см
* Римська цифра означає категорію, арабська - групу, наприклад:
I-а категорія, 1-а група.
1.3. При визначенні категорії трубопроводів робочими
параметрами середовища, що транспортується, вважаються для:
1) паропроводів від котлів - тиск і температура пари за їх
номінальними значеннями на виході із котла згідно з проектом;
2) паропроводів від турбін, що працюють із протитиском -
максимально можливий тиск у режимі протитиску, що передбачений
технічними умовами на постачання турбіни, та максимально можлива
температура пари у протитиску, якщо турбіна працює у режимі
"неробочий хід";
3) паропроводів від неврегульовуваних та врегульовуваних
відборів пари турбіни (в тому числі для паропроводів проміжного
перегрівання) - максимально можливі значення тиску і температури
пари у відборі (згідно з даними підприємства-виготовлювача
турбіни);
4) паропроводів від редукційних та редукційно-охолоджувальних
установок - максимально можливі значення тиску і температури
редукованої пари згідно з проектом установки;
5) трубопроводів живильної води після дезаераторів
підвищеного тиску - номінальний тиск води з урахуванням
гідростатичного тиску стовпа рідини і температури насичення у
дезаераторі;
6) трубопроводів живильної води після живильних насосів і
підігрівачів високого тиску (далі - ПВТ) - найбільший тиск, що
створюється у напірному трубопроводі живильним електронасосом за
закритої засувки та максимального тиску в усмоктувальній лінії
насоса (у разі використання живильних насосів з турбопроводом і
електронасосів з гідромуфтою - 1,05 номінального тиску насоса), і
максимальна розрахункова температура води за останнім ПВТ;
7) подавальних і зворотних трубопроводів водяних теплових
мереж - найбільший можливий тиск і максимальна температура води у
подавальному трубопроводі згідно з проектом, з урахуванням роботи
насосних підстанцій на трасі та рельєфу місцевості;
8) трубопроводів пари, пароводяної суміші, води (конденсату),
що використовуються у технологічних процесах - тиск і температура
середовища за найбільшого можливого номінального значення згідно з
проектом.
1.4. Категорія трубопроводу визначається згідно з робочими
параметрами середовища на вході в нього (за відсутності на ньому
пристроїв, що змінюють ці параметри) і відноситься до всього
трубопроводу незалежно від його довжини. Категорія трубопроводу
зазначається у проектній документації.
1.5. Вимоги цих Правил не поширюються на:
1) трубопроводи у межах котла, турбіни, насоса,
теплообмінника;
2) посудини, що входять до системи трубопроводів і є їх
невід'ємною частиною (водовідокремлювачі, брудовіддільники тощо);
3) трубопроводи, що встановлені на морських і річкових
пароплавах та інших плавучих засобах, а також на морських
пересувних установках і об'єктах підводного призначення;
4) трубопроводи, що встановлені на рухомому залізничному,
автомобільному та гусеничному транспорті;
5) трубопроводи I категорії із зовнішнім діаметром менш як
51 мм і трубопроводи II, III, IV категорій із зовнішнім діаметром
менше 76 мм;
6) зливні, продувальні та випускні трубопроводи котлів,
трубопроводів, посудин, редукційно-охолоджувальних та інших
пристроїв, з'єднаних з атмосферою;
7) трубопроводи атомних електростанцій та установок;
8) трубопроводи спеціальних установок військових об'єктів;
9) трубопроводи із неметалевих матеріалів.
1.6. Відповідність трубопроводів вимогам цих Правил
підтверджується виготовлювачем (постачальником) сертифікатом
відповідності, виданим згідно з чинним законодавством. Копія
сертифіката відповідності додається до паспорта трубопроводу, що
складається підприємством-виготовлювачем (монтажною організацією)
за формою згідно з додатком 1.
1.7. Відхилення від цих Правил є припустимими у виняткових
випадках з дозволу Держнаглядохоронпраці. Для отримання дозволу
необхідно подати Держнаглядохоронпраці відповідне обгрунтування, а
за потреби - висновок спеціалізованої організації або
експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці (далі - ЕТЦ), що
мають дозвіл Держнаглядохоронпраці, отриманий в установленому
порядку. Копія дозволу на відхилення додається до паспорта
трубопроводу.
2. Нормативні посилання
В цьому розділі використані такі чинні в Україні на момент
затвердження Правил нормативні документи з проектування, будови,
матеріалів і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої
води:
ГОСТ 2.101-84 ЄСКД. Види виробів.
ГОСТ 2.601-84 ЄСКД. Експлуатаційні документи.
ГОСТ 12.1.003-83 ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки.
ГОСТ 12.1.005-88 ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до
повітря робочої зони.
ГОСТ 15.001-88 Система розроблення і постановки продукції у
виробництво. Продукція виробничо-технічного
призначення.
ГОСТ 15.005-86 Система розроблення і постановки продукції у
виробництво. Створення виробів поодинокого і
малосерійного виробництва, що складаються на
місці експлуатації.
ГОСТ 15895-77 Статистичні методи управління якістю
продукції. Терміни і визначення.
ГОСТ 356-80 Арматура і деталі трубопроводів. Тиск умовний,
випробувальний і робочий. Ряди.
ГОСТ 380-88 Сталь вуглецева звичайної якості. Марки.
ГОСТ 977-88 Виливки стальні. Загальні технічні умови.
ГОСТ 1215-79 Виливки із ковкого чавуну. Загальні технічні
умови.
ГОСТ 1412-85 Чавун з пластинчастим графітом для виливок.
Марки.
ГОСТ 1050-88 Прокат сортовий, калібрований зі спеціальним
обробленням з вуглецевої сталі. Загальні
технічні умови.
ГОСТ 1759.0-87р Болти, гвинти, шпильки та гайки. Технічні
умови.
ГОСТ 1759.04-87р Болти, гвинти та шпильки. Механічні
властивості та методи випробувань.
ГОСТ 1759.5-87р Гайки. Механічні властивості та методи
випробувань.
ГОСТ 2246-70р Дріт сталевий зварювальний. Технічні умови.
ГОСТ 2601-84р Зварювання металів. Терміни та визначення
основних понять.
ГОСТ 3242-79р З'єднання зварні. Методи контролю якості.
ГОСТ 4543-71р Прокат із легованої конструкційної сталі.
Технічні умови.
ГОСТ 5520-79р Сталь листова вуглецева, низьколегована та
легована для котлів і посудин, що працюють
під тиском. Технічні умови.
ГОСТ 5632-72 Сталі високолеговані і сплави
корозійностійкі, жаростійкі і жароміцні.
Марки.
ГОСТ 5949-75 Сталь сортова і калібрована корозійностійка,
жаростійка і жароміцна. Технічні умови.
ГОСТ 6032-89 Сталі і сплави корозійностійкі. Методи
випробувань на стійкість проти міжкристалітної
корозії.
ГОСТ 7350-77 Сталь товстолистова корозійностійка,
жаростійка і жароміцна. Технічні умови.
ГОСТ 6996-66 Зварні з'єднання. Методи визначення механічних
властивостей.
ГОСТ 7293-85 Чавун з кульоподібним графітом для виливок.
Марки.
ГОСТ 7512-82 Контроль неруйнівний. З'єднання зварні.
Радіографічний метод.
ГОСТ 8479-79 Поковки з конструкційної вуглецевої та
легованої сталі. Загальні технічні умови.
ГОСТ 8731-87 Труби сталеві безшовні гарячедеформовані.
Технічні умови.
ГОСТ 8733-87 Труби сталеві безшовні холодно- та
гарячедеформовані. Технічні умови.
ГОСТ 9941-81 Труби безшовні холодно- і теплодеформовані з
корозійностійкої сталі. Технічні умови.
ГОСТ 14162-79 Трубки сталеві малих розмірів (капілярні).
Технічні умови.
ГОСТ 9466-75 Електроди, що покриті, металічні для ручного
дугового зварювання сталей і наплавлювання.
Класифікація та загальні технічні умови.
ГОСТ 10705-80 Труби стальні електрозварні. Технічні умови.
ГОСТ 10706-76 Труби стальні електрозварні прямошовні.
Техничні умови.
ГОСТ 14782-86 Контроль неруйнівний. З'єднання зварні.
Методи ультразвукові.
ГОСТ 18442-80 Контроль неруйнівний. Капілярні методи.
Загальні вимоги.
ГОСТ 10702-78 Прокат з якісної конструкційної вуглецевої і
легованої сталі для холодного витискування і
висаджування. Технічні умови.
ГОСТ 14637-89 Прокат товстолистовий з вуглецевої сталі
звичайної якості. Технічні умови.
ГОСТ 16523-89 Прокат тонколистовий з вуглецевої сталі
якісної і звичайної якості загального
призначення. Технічні умови.
ГОСТ 18968-73 Прутки і штаби з корозійностійкої і
жароміцної сталі для лопаток парових турбін.
Технічні умови.
ГОСТ 19281-89 Прокат зі сталі підвищеної міцності. Загальні
технічні умови.
ГОСТ 20295-85 Труби сталеві зварні для магістральних
газонафтопроводів. Технічні умови.
ГОСТ 550-75 Труби сталеві безшовні для нафтопереробної та
нафтохімічної промисловості. Технічні умови.
ГОСТ 20072-74 Сталь теплостійка. Технічні умови.
ГОСТ 20700-75 Болти, шпильки, гайки та шайби для фланцевих
і анкерних з'єднань, корки та хомути з
температурою середовища від 0 до 650 град.C.
Технічні умови.
ГОСТ 21105-87 Контроль неруйнівний. Магнітопорошковий метод.
ГОСТ 23304-78 Болти, шпильки, гайки та шайби для фланцевих
з'єднань атомних енергетичних установок.
Технічні вимоги. Методи випробувань.
Упакування, маркування, транспортування та
збереження.
ГОСТ 24297-87 Вхідний контроль продукції. Основні положення.
ГОСТ 24570-81 Клапани запобіжні парових і водогрійних
котлів. Технічні вимоги.
ГОСТ 26271-84 Дріт порошковий для дугового зварювання
вуглецевих і низьколегованих сталей. Загальні
технічні вимоги.
ОСТ 26-2043-91 Болти, шпильки, гайки та шайби для фланцевих
з'єднань. Технічні вимоги.
ОСТ 108.030.113-87 Поковки з вуглецевої та легованої сталі для
устаткування та трубопроводів теплових і
атомних станцій. Технічні умови.
ОСТ 34-42-752-85 Деталі та складальні одиниці трубопроводів ТЕС
Ру < 4МПа (40 кгс/кв.см). Відводи зварні.
Конструкція та розміри.
ОСТ 108.961.03-79 Виливки з вуглецевої і легованої сталі для
фасонних елементів парових котлів і
трубопроводів, що мають гарантовані
характеристики міцності за високих температур.
Технічні умови.
ТУ 14-1-1921-76 Сталь низьколегована листова, що призначена
для прямошовних магістральних
газонафтопровідних труб марок 12Г2С, 17ГС,
17Г1С, 16Г2СФ товщиною 7-12 мм.
ТУ 14-1-1950-89 Сталь листова низьколегована для прямошовних
труб діаметром 1020 і 1220 мм для
магістральних газопроводів.
ТУ 14-1-3636-83 Сталь листова низьколегована марки 13Г і 09ГСТ
для прямошовних труб діаметром 1020 і 1220 мм
для магістральних газонафтопроводів.
ТУ 14-1-4248-87 Прокат рулонний гарячекатаний низьколегований.
ТУ 14-1-4636-89 Прокат рулонний гарячекатаний низьколегований
і вуглецевий.
ТУ 14-3-190-82 Труби стальні безшовні для котельних установок
і трубопроводів.
ТУ 14-3-420-75 Труби стальні безшовні гарячекатані
товстолистові для парових котлів і
трубопроводів.
ТУ 14-3-460-75 Труби стальні безшовні для парових котлів і
трубопроводів.
ТУ 14-3-610-77 Труби безшовні з легованої сталі для
суднобудування.
ТУ 14-3-620-77 Труби стальні електрозварні діаметром 530,
720, 820, 1020 і 1220 мм для трубопроводів
високого тиску.
ТУ 14-3-796-79 Труби безшовні холоднодеформовані для парових
котлів і трубопроводів із корозійностійкої
марки сталі.
ТУ 14-3-808-78 Труби електрозварні спіралешовні із вуглецевої
сталі 20 для трубопроводів атомних
електростанцій.
ТУ 14-3-858-79 Труби стальні безшовні холоднодеформовані.
ТУ 14-3-923-75 Труби котельні безшовні, механічно оброблені з
конструкційної марки сталі.
ТУ 14-3-954-80 Труби стальні електрозварні спіралешовні
діаметром 580-1420 мм для трубопроводів
теплових мереж.
ТУ 14-3-1128-82 Труби сталеві безшовні гарячедеформовані для
газопроводів газлітних систем і облаштування
газових родовищ.
ТУ 14-3-1698-90 Труби сталеві електрозварні прямошовні
діаметром 1020 і 1220 мм для
газонафтопроводів.
ТУ 14-3-1881-93 Труби сталеві безшовні для парових котлів і
трубопроводів із сталі марки 20-ПВ виробництва
Оскольского електрометалургійного комбінату
(ОМК).
ТУ 14-3-1895-93 Труби сталеві електрозварні прямошовні
термооброблені для магістральних
газонафтопроводів.
ТУ У 322-8-14-96 Труби сталеві електрозварні прямошовні
діаметром 520-820 мм для трубопроводів
теплових електростанцій і теплових мереж.
ТУ 108.1267-84 Заготовки труб зі сталі марок 15Х1М1Ф і 15ГС.
ТУ 108.11.888-87 Листи зі сталі марки 15Х1М1Ф.
СНиП II-4-79 Природне та штучне освітлення.
МУ-34-70-149-86 Методичні вказівки з проведення шурфування в
(Міненерго) тепломережах.
ДБН А3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених
будівництвом об'єктів.
Основні положення.
ДБН А.3.1-5-96 Організація будівельного виробництва.
НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення
навчання і перевірки знань з питань охорони
праці, затверджене наказом Державного комітету
України з нагляду за охороною праці від
26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ), зареєстроване
у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за
N 231/10511.
НПАОП 0.00-6.02-04 Порядок розслідування та ведення обліку
нещасних випадків, професійних захворювань і
аварій на виробництві, затверджений постановою
Кабінету Міністрів України від 25.08.2004
N 1112 ( 1112-2004-п ).
ДНАОП 0.00-1.16-96 Правила атестації зварників. Затверджені
наказом Держнаглядохоронпраці України від
19.04.96 N 61 ( z0262-96 ), зареєстровані в
Мін'юсті України 31.05.96 за N 262/1287.
ДНАОП 0.00-1.27-97 Правила атестації фахівців неруйнівного
контролю. Затверджені наказом
Держнаглядохоронпраці України від 06.05.97
N 118 ( z0374-97 ), зареєстровані в Мін'юсті
України 02.09.97 за N 374/2178.
{ Розділ 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного
комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого
нагляду N 231 ( z1189-07 ) від 01.10.2007 }
3. Основні терміни та визначення
{ У розділі 3 Правил та далі по тексту слова "Держнаглядохоронпраці -
Комітет по нагляду за охороною праці" замінено словами
"Держгірпромнагляд - Державний комітет України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду", а слово
"Держнаглядохоронпраці" замінено словом "Держгірпромнагляд" у
відповідних відмінниках згідно з Наказом Державного комітету
України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
N 231 ( z1189-07 ) від 01.10.2007 }
Подані в Правилах терміни та визначення вживаються в такому
значенні:
Трубопровід - сукупність деталей і складальних одиниць із
труб з елементами, що є їхніми складовими (трійники, переходи,
відводи, арматура та ін.), які призначені для транспортування пари
або гарячої води від джерела (котел, турбіна, насос, бойлер, ТЕЦ,
котельня тощо) до споживачів: турбіна, підігрівач, система
опалення тощо.
Теплові мережі - трубопроводи, що призначені для
транспортування пари або гарячої води до споживачів тепла і назад
в системах теплопостачання.
Складальна одиниця (ГОСТ 2.101-84) - виріб, складові частини
якого підлягають з'єднанню між собою на
підприємстві-виготовлювачеві із застосуванням складальних операцій
(зварювання, скручування, розвальцьовування тощо).
Деталь - виріб, що виготовлений без застосування складальних
операцій.
Напівфабрикат (ГОСТ 2.101-84) - предмет виробництва, який
підлягає подальшій обробці (в цих Правилах: листи, труби, поковки,
штампування, прокат, стальні та чавунні виливки, кріплення).
Виріб (ГОСТ 15895-77) - одиниця промислової продукції,
кількість якої може обчислюватись в штуках або екземплярах.
Опори та підвіски - пристрої, що призначені для утримування в
заданому положенні трубопроводів пари і гарячої води при їх
експлуатації.
Фасонна частина (деталь) - деталь або складальна одиниця
трубопроводу, що забезпечує зміну направлення, злиття або
розподілення, розширення або звуження потоку робочого середовища.
Коліно - фасонна частина, що забезпечує зміну напрямку потоку
робочого середовища.
Крутозігнуте коліно - коліно, що виготовлене гнуттям, з
радіусом від одного до трьох номінальних зовнішніх діаметрів
труби.
Згин - коліно, що виготовлене із застосуванням деформації
вигину труби.
Елемент трубопроводу - складова одиниця трубопроводу пари або
гарячої води, що призначена для виконання однієї з функцій
трубопроводу (прямолінійна ділянка, коліно, трійник, конусний
перехід, фланець тощо).
Штампованозварне коліно - коліно, що виготовлене з труб або
листа штампуванням та зварюванням.
Штамповане коліно - коліно, що виготовлене з труби
штампуванням.
Коване коліно - коліно, що виготовлене з поковки з подальшою
механічною обробкою.
Секторне коліно - коліно, що виготовлене зі зварених між
собою секторів, виконаних з листа, безшовних або зварних труб.
Розрахункова товщина стінки - товщина стінки, теоретично
необхідна для забезпечення міцності деталі під дією сукупності
навантажень (внутрішнього або зовнішнього тиску, навантажень від
ваги, вигину, скручування, зрізу тощо).
Припустима товщина стінки - товщина стінки, при якій можлива
робота деталі на розрахункових параметрах протягом розрахункового
ресурсу і яка є критерієм для визначення достатніх значень
фактичної товщини стінки.
Фактична товщина стінки - товщина стінки, що вимірюється на
конкретній ділянці деталі і за якою при виготовленні або
експлуатації визначаються параметри її експлуатації.
Межі трубопроводу - запірні агрегати, запобіжні та інші
пристрої, що встановлені між трубопроводами або між обладнанням і
трубопроводами. Трубопроводи у межах котла, посудини, турбіни,
насоса, парових повітряних і гідравлічних машин розглядаються як
елементи вказаного устаткування. Ці трубопроводи входять в обсяг
постачання підприємства-виготовлювача вказаного устаткування або
виготовляються за його нормативною документацією (далі - НД).
Границі (межі) котла - запірні пристрої живильних, дренажних
та інших трубопроводів, а також запобіжні та інші клапани і
засувки, що обмежують внутрішні полості елементів котла та
приєднаних до них трубопроводів.
Розрахунковий тиск - максимальний надлишковий тиск у
розрахунковій деталі, на якій провадиться розрахунок на міцність
при обгрунтуванні основних розмірів, що забезпечують надійну
експлуатацію протягом розрахункового ресурсу, і по величині якого
здійснюється вибір застосування матеріалу.
Робочий тиск в елементі трубопроводу - максимальний
надлишковий тиск на вході в елемент, що визначається за робочим
тиском трубопроводу з урахуванням опору і гідростатичного тиску.
Дозволений тиск - максимально допустимий надлишковий тиск у
трубопроводі, що встановлений за результатами технічного
опосвідчення або контрольного розрахунку на міцність.
Умовний тиск (ГОСТ 356) - робочий тиск середовища в арматурі
і деталях трубопроводів, при якому забезпечується їх тривала
експлуатація при 20 град.C.
Умовний прохід, Ду - параметр, що приймається для
характеристики приєднувальних частин трубопровідних систем.
Параметр Ду не має одиниці виміру та дорівнює приблизно
внутрішньому діаметрові (мм) приєднувального трубопроводу,
заокругленому до найближчої величини зі стандартного ряду.
Пробний тиск - надлишковий тиск, при якому провадиться
гідравлічне випробування трубопроводу або його елементів на
міцність і щільність.
Розрахункова температура стінки - максимальна температура
металу у розрахунковій деталі, за якою визначається величина
припустимого напруження при розрахунку товщини стінки.
Розрахункова температура середовища - максимальна температура
пари або гарячої води в трубопроводі або в його фасонній деталі.
Гранична температура стінки - максимальна температура стінки
деталі трубопроводу.
Розрахункова температура зовнішнього повітря - середньодобова
температура повітря в даному районі за найбільш холодну п'ятиденку
року.
Розрахунковий ресурс - тривалість експлуатації трубопроводу в
годинах з урахуванням встановленої кількості циклів навантаження,
протягом якої підприємство-виготовлювач гарантує надійність його
роботи - за дотримання умов експлуатації, вказаних в Iнструкції
підприємства-виготовлювача.
Парковий ресурс - ресурс, встановлений НД Міненерго і
погоджений з Держгірпромнагляд термін у годинах напрацювання
устаткування (або його елементів) даного типу, після закінчення
якого для забезпечення їх подальшої надійної експлуатації потрібне
індивідуальне експертне обстеження згідно з вимогами НД Міненерго.
Розрахунковий строк служби - строк служби в календарних роках
з дня введення трубопроводу в експлуатацію, після закінчення якого
провадиться експертне обстеження трубопроводу з метою визначення
можливості, параметрів і умов його подальшої експлуатації.
Технічне діагностування - комплекс заходів для визначення
технічного стану трубопроводу. Завдання технічного діагностування:
контроль технічного стану, пошук місця і визначення причин відмови
(несправності), прогнозування технічного стану або визначення
залишкового ресурсу.
Технічне опосвідчення - зовнішній і внутрішній огляд,
гідравлічне випробування, що проводяться в строки і в обсягах,
визначених у цих Правилах, з метою встановлення технічного стану
трубопроводу та можливості його подальшої експлуатації. Технічне
опосвідчення буває первинне, періодичне та позачергове.
Залишковий ресурс - сумарне напрацювання об'єкта від моменту
контролю його технічного стану, протягом якого прогнозується його
надійна експлуатація.
Граничний стан - стан трубопроводу, за якого його подальша
експлуатація або відновлення роботоздатного стану неможливі або
недоцільні.
Експертне технічне діагностування - технічне діагностування
трубопроводу, що виконується з закінченням визначеного терміну
служби трубопроводу (незалежно від вичерпання ресурсу безпечної
роботи), а також після аварії або виявлення пошкоджень, з метою
встановлення можливості, параметрів та умов його подальшої
експлуатації.
Нормативна документація (далі - НД) - правила, галузеві та
державні стандарти, технічні умови, керівні документи з
проектування, виготовлення, монтажу, налагодження, технічного
діагностування, ремонту та реконструкції трубопроводів пари та
гарячої води. НД слід складати з урахуванням вимог цих Правил.
Держгірпромнагляд - Державний комітет України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.
Орган Держгірпромнагляду - територіальне управління по
нагляду за охороною праці в областях та Автономній Республіці
Крим.
Спеціалізована організація - організація, яка отримала у
встановленому порядку дозвіл Держгірпромнагляду на початок робіт:
науково-дослідних щодо удосконалення трубопроводів та їх
безпечної експлуатації, проектно-конструкторських та з експертизи
проектів, а також з питань матеріалознавства, контролю,
розрахунків на міцність, виготовлення, монтажу, ремонту,
реконструкції, налагоджування і діагностування трубопроводів.
Спеціалізована організація зі зварювання - організація, яка
отримала у встановленому порядку дозвіл Держгірпромнагляду на
початок робіт:
науково-дослідних з різних видів і методів зварювання, їх
розроблення і вдосконалення; з дослідної та виробничої атестації
технології зварювання, розроблення нових методів, технологій,
матеріалів для зварювання, устаткування та нормативних документів
зі зварювання, експертизи та сертифікації зварювальних технологій
та матеріалів, в т.ч. за міжнародними нормами і стандартами, а
також з питань контролю якості зварних з'єднань.
Ремонт - відновлення пошкоджених, зношених або таких, що
стали непридатними з будь-якої причини, елементів трубопроводу, з
доведенням його до роботоздатного, надійного і безпечного стану.
Власник трубопроводу - підприємство, об'єднання, товариство,
асоціація або інша організація незалежно від форми власності, що
має трубопровід на балансі, або підприємці, фермери, приватні
особи, а також орендарі, які поклали на себе функції власника
трубопроводу згідно з договором.
Експертно-технічний центр (далі - ЕТЦ) - Державне
підприємство Держгірпромнагляд, що здійснює свої функції згідно
зі Статутом та чинним законодавством.
Експерт (в цих Правилах) - фахівець, який пройшов навчання та
атестований у порядку, встановленому Держгірпромнаглядом.
4. Умовні позначення і одиниці виміру
В Правилах застосовуються такі умовні позначення та одиниці
виміру:
Р - робочий тиск в елементі трубопроводу, МПа (кгс/кв.см);
Рп - пробний тиск при гідравлічному випробуванні, МПа
(кгс/кв.см);
t - розрахункова температура стінки елемента (для кріплення -
температура робочого середовища, град.C);
S - товщина стінки, мм;
Dу - умовний прохід, мм;
&в - тимчасовий опір, МПа (кгс/кв.см);
&0,2 - умовна границя текучості, МПа (кгс/кв.см);
б - відносне подовження, %;
V - відносне звуження, %;
KC (KCU, KCV) - ударна в'язкість, Дж/кв.см (кгс х м/кв.см);
KCA - ударна в'язкість після механічного старіння, Дж/кв.см
(кгс/кв.см);
H - твердість, МПа (кгс/кв.мм).
5. Відповідальність за порушення правил
5.1. Правила обов'язкові для виконання всіма посадовими
особами, фахівцями, працівниками, які зайняті проектуванням,
виготовленням, монтажем, налагоджуванням, експлуатацією, ремонтом,
реконструкцією, технічним діагностуванням і технічним
опосвідченням трубопроводів пари і гарячої води.
5.2. За вибір раціональної схеми трубопроводу і його
конструкції, правильність розрахунків на міцність і на компенсацію
теплових подовжень, відповідність робочих параметрів встановленим
межам застосування вибраних матеріалів (труб, виливок, поковок
тощо), розміщення підпорок, вибір способу прокладання і системи
дренажу, а також за проект в цілому і відповідність його вимогам
цих Правил відповідають організації, фахівці, які розробили проект
трубопроводу.
5.3. За якість проектування, виготовлення, реконструкції,
монтажу, налагоджування, ремонту, технічного діагностування,
технічного опосвідчення і експлуатації трубопроводів і
відповідність їх вимогам цих Правил несуть відповідальність
організації, фахівці, які виконали відповідну роботу.
5.4. Керівники підприємств, установ, організацій та інші
посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання
вимог цих Правил у межах покладених на них функціональних
обов'язків згідно з чинним законодавством.
5.5. Особи, які порушили ці Правила, несуть дисциплінарну,
адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність
згідно з чинним законодавством.
6. Трубопроводи і напівфабрикати, придбання яких здійснюється
за кордоном
6.1. Трубопроводи і їх елементи, а також напівфабрикати для
їх виготовлення, придбання яких здійснюється за кордоном, повинні
відповідати вимогам цих Правил. При цьому виготовлювач
(постачальник) труб подає організації-замовнику дозвіл на
застосування труб на підприємствах України, виданий
Держнаглядохоронпраці.
6.2. Відповідність матеріалів іноземних марок вимогам цих
Правил підтверджується висновком спеціалізованої організації або
ЕТЦ, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці. Копія висновку
додається до паспорта трубопроводу.
6.3. Паспорт трубопроводу, перекладений українською та, за
вимогою замовника, також і іншою мовою, поставляється
виготовлювачем (постачальником).
7. Порядок розслідування аварій і нещасних випадків
7.1. Розслідування аварій і нещасних випадків, що сталися при
експлуатації трубопроводів, проводиться відповідно до вимог
Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112
( 1112-2004-п ). { Пункт 7.1 розділу 7 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Державного комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 231 ( z1189-07 ) від
01.10.2007 }
7.2. Про кожну аварію, смертельний або груповий нещасний
випадок, що сталися при експлуатації трубопроводів пари і гарячої
води, їх власник повинен негайно повідомити територіальне
управління Держнаглядохоронпраці та інші організації згідно з
вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних
випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
( 1112-2004-п ). { Пункт 7.2 розділу 7 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Державного комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 231 ( z1189-07 ) від
01.10.2007 }
7.3. До прибуття представника Держнаглядохоронпраці для
розслідування обставин і причин аварії або нещасного випадку
власник трубопроводу забезпечує збереження всієї обстановки аварії
(нещасного випадку), якщо це не являє небезпеку для життя і
здоров'я людей і не викликає подальшого розвитку аварії.
8. Проектування
8.1. Проекти трубопроводів виконуються спеціалізованими
проектними або конструкторськими організаціями, а проекти їх
монтажу і реконструкції - згідно з вимогами ДБН А.3.1-5-96.
{ Пункт 8.1 розділу 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду N 231 ( z1189-07 ) від 01.10.2007 }
8.2. Розрахунки трубопроводів на міцність з урахуванням всіх
навантажувальних факторів (тиск, вага, температурне розширення
тощо) виконуються згідно з НД, погодженими з
Держнаглядохоронпраці.
На підставі даних розрахунків проектна організація встановлює
розрахунковий строк служби для трубопроводів усіх категорій, а
також розрахунковий ресурс для трубопроводів I і II категорій (при
умові, що кількість їх пусків з холодного стану протязом
розрахункового строку служби не перевищить 3000). Для інших
трубопроводів встановлюється розрахункова кількість пусків з
холодного стану. Встановлені розрахункові характеристики вносяться
до паспорта трубопроводу.
8.3. В проектах трубопроводів слід передбачати можливість
виконання всіх видів контролю згідно з вимогами цих Правил і НД, в
тому числі за потреби - гідравлічних випробувань водою підвищеної
температури.
8.4. Всі зміни в проекті, потреба в яких може виникнути в
процесі виготовлення, монтажу, ремонту і експлуатації
трубопроводу, узгоджуються з автором проекту, а для трубопроводів,
придбання яких здійснюється за кордоном, а також при відсутності
автора проекту трубопроводу - підтверджуються висновком
спеціалізованої організації або ЕТЦ, що мають дозвіл
Держнаглядохоронпраці.
8.5. З'єднання елементів трубопроводів проводиться за
допомогою зварювання.
Дозволяється застосування фланцевих з'єднань для приєднання
трубопроводів до арматури і деталей устаткування, що мають фланці.
Різьбові з'єднання допускаються для з'єднання чавунної
арматури на трубопроводах IV категорії з умовним проходом не
більше 100 мм.
8.6. Трійникові з'єднання, що виготовлені із труб з
поздовжнім швом, є припустимим застосовувати для трубопроводів III
і IV категорії. При цьому перевіряється якість всіх зварних
з'єднань радіографією або ультразвуковим методом (далі - Р або
УЗК).
8.7. Трубопроводи та металеві конструкції, що знаходяться під
навантаженням, повинні мати надійний захист від корозії.
8.8. Всі елементи трубопроводів із температурою зовнішньої
поверхні стінки вище 55 град.C, розміщені в доступних для
обслуговуючого персоналу місцях, покриваються ізоляцією,
температура зовнішньої поверхні якої не повинна перевищувати
55 град.C.
На трубопроводах I категорії в місцях розташування зварних
з'єднань і точок виміру повзучості металу слід встановлювати
з'ємні ділянки ізоляції.
8.9. Вварювання штуцерів, дренажних труб, бобишок та інших
деталей в зварні шви, а також в коліна трубопроводів I і II
категорій не дозволяється.
Криволінійні елементи
8.10. Конструкція криволінійних елементів повинна відповідати
вимогам НД, затвердженій у встановленому порядку.
8.11. Ділянки криволінійних елементів, виготовлених методами
деформації, викуття або виливок, підлягають неруйнівному контролю
(УЗК, радіографічному), а товстостінні елементи, крім того, -
методам контролю поверхні: магнітопорошковому, капілярному,
травленням.
8.12. Штампованозварні коліна можна використовувати з одним
чи двома поздовжніми зварними швами діаметрального розміщення за
умови проведення радіографічного або ультразвукового контролю на
всій довжині швів.
8.13. Зварні секторні коліна допускається застосовувати для
трубопроводів III і IV категорії за умови їх виготовлення з
внутрішньою підваркою зварних швів згідно з вимогами ОСТ
34-42-752-85 і проведення 100% контролю зварних з'єднань
ультразвуковою дефектоскопією або просвічуванням. Кут сектора не
повинен перевищувати 30 град. Відстань між сусідніми зварними
швами на внутрішній стороні коліна повинна забезпечувати
можливість контролю цих швів з обох боків на зовнішній поверхні.
Спіральношовні труби для виготовлення секторних колін теплових
мереж не застосовуються.
8.14. Товщина стінки коліна на будь-якій його ділянці не
повинна бути меншою від значень, встановлених розрахунком на
міцність і технічними умовами (далі - ТУ) на виготовлення.
Замір товщини стінки проводиться згідно з методикою,
визначеною в НД на виріб.
8.15. Використання колін, кривина яких утворюється за рахунок
складок (гофр) на внутрішній стороні коліна, є неприпустимим.
Максимальна овальність поперечного перерізу коліна
розраховується за формулою
2 (Damax - Damin)
a = ----------------------- х 100%
Damax + Damin
(де Damax, Damin - відповідно, максимальний і мінімальний
зовнішні діаметри у вимірюваному перерізі коліна), і не повинна
перевищувати значень, передбачених НД на виріб.
Зварні з'єднання та їх розміщення
8.16. Всі зварні з'єднання трубопроводів (включаючи шви
приварних деталей) розміщуються так, щоб була забезпечена
можливість їх контролю методами, передбаченими цими Правилами і НД
на виріб.
8.17. Для з'єднання труб і фасонних деталей слід
застосовувати зварювання "встик" з повним проплавленням.
Кутові зварні з'єднання допускаються для приварки до
трубопроводів штуцерів, труб, плоских фланців. Кутові з'єднання
необхідно слід виконувати з повним проплавленням. Під кутовими
зварними з'єднаннями вважаються кутові і таврові з'єднання
деталей, що перетинаються, виконані одно- або двостороннім швом з
повним або частковим проплавленням, - незалежно від того, має
деталь продовження в одну або в обидві сторони від зварного шва чи
не має.
Є припустимими кутові зварні з'єднання з конструктивним
зазором (конструктивним непроваром) для труб і штуцерів з
внутрішнім діаметром 100 мм і менше і плоских фланців з умовним
тиском не більше 2,5 МПа (25 кгс/кв.см) і температурою не більше
350 град.C.
Зварювання "з напуском" допускається для приварювання
накладок, що закріплюють отвори в трубопроводах III і IV
категорії, упорів, опор, підвісок, елементів кріплення ізоляції
тощо.
8.18. При зварюванні "встик" елементів з різною товщиною
стінок забезпечується плавний перехід від більшого до меншого
перерізу шляхом відповідної односторонньої або двосторонньої
механічної обробки кінця елемента з більш товстою стінкою.
Кут нахилу поверхонь переходу не повинен перевищувати
15 град.
При різниці в товщині стінок менше 30% від товщини стінки
тонкого елемента, але не більше 5 мм, є припустимим виконання
вказаного плавного переходу з боку розкриття кромок за рахунок
похилого розміщення поверхні шва.
Ці вимоги не розповсюджуються на зварні з'єднання з деталями
литва, кутими і штампованими деталями, а також з крутозагнутими
колінами. Кути переходів на кінцях таких деталей, а також кути
нахилу поверхні швів не повинні перебільшувати норм, встановлених
НД.
8.19. При зварюванні труб та інших елементів з поздовжніми і
спіральними зварними швами останні зміщуються один відносно
другого. При цьому зміщення повинно бути не меншим за трикратну
товщину стінки зварюваних труб (елементів), але не менше 100 мм
для труб з зовнішнім діаметром більше 100 мм.
8.20. Для поперечних стикових зварних з'єднань, що не
підлягають ультразвуковому контролю або місцевій термічній
обробці, відстань між осями сусідніх зварних швів на прямих
ділянках трубопроводу повинна бути не меншою від трикратної
товщини стінки зварюваних труб (елементів), але не меншою за
100 мм. Відстань від осі зварного шва до початку заокруглення
коліна повинна бути не меншою за 100 мм.
8.21. Для поперечних стикових зварних з'єднань, що підлягають
ультразвуковому контролю, довжина вільної прямої ділянки труби
(елемента) в кожну сторону від осі шва (до найближчих приварних
деталей і елементів, початку вигину, осі сусіднього поперечного
шва тощо) повинна бути не меншою від величин, наведених нижче:
-----------------------------------------------------------------
¦Номінальна товщина стінки ¦Мінімальна довжина вільної прямої¦
¦зварюваних труб ¦ділянки труби (елемента) в кожну ¦
¦(елементів) S, мм ¦сторону від осі шва, мм ¦
¦-----------------------------+---------------------------------¦
¦До 15 включно ¦ 100 ¦
¦Вище 15 до 30 включно ¦ 5S + 25 ¦
¦Вище 30 до 36 включно ¦ 175 ¦
¦Більше 36 ¦ 4S + 30 ¦
-----------------------------------------------------------------
8.22. Для поперечних стикових зварних з'єднань, що підлягають
місцевій термічній обробці, довжина вільної прямої ділянки труби
(елемента) в кожну зі сторін від осі шва (до найближчих приварних
труб і елементів, початку вигину, сусіднього поперечного шва тощо)
повинна бути не менша величини L, що визначається за формулою:
L = 2 х ((DmS)^1/2)
але не менше 100 мм. Тут Dm - середній діаметр труби (елемента),
який дорівнює Dm = Da - S; Da - номінальний зовнішній діаметр, мм;
S - номінальна товщина стінки труби (елемента), мм.
8.23. При встановленні крутозагнутих, штампованих і
штампованозварних колін є припустимим розміщення поперечних
зварних з'єднань біля початку заокруглення і зварювання між собою
крутозагнутих колін без прямої ділянки.
8.24. Для кутових зварних з'єднань труб і штуцерів з
елементами трубопроводів відстань від зовнішньої поверхні елемента
до початку вигину труби або до осі поперечного стикового шва
повинна складати:
1) для труб (штуцерів) із зовнішнім діаметром до 100 мм - не
менше зовнішнього діаметра труби, але не менше 50 мм;
2) для труб (штуцерів) із зовнішнім діаметром 100 мм і
більше - не менше 100 мм.
8.25. Відстань від осі поперечного зварного з'єднання
трубопроводу до краю опори або підвіски вибирається виходячи з
можливості проведення передбачених Правилами огляду, контролю і
термообробки.
Прокладання трубопроводів
8.26. Проект прокладання трубопроводів розробляється
проектною організацією з урахуванням вимог цих Правил і державних
будівельних норм (далі - ДБН).
Підземне прокладання трубопроводів I категорії в одному
каналі спільно з іншими технологічними трубопроводами
забороняється.
8.27. При прокладанні трубопроводів в напівпрохідних каналах,
висота каналів на просвіт повинна бути не менше 1,5 м, ширина
проходу між ізольованими трубопроводами - не менше 0,6 м.
8.28. При прокладанні трубопроводів в прохідних тунелях
(колекторах) висота тунелю (колектора) на просвіт повинна бути не
менше 2 м, а ширина проходу між ізольованими трубопроводами - не
менше 0,7 м.
В місцях розміщення запірної арматури (устаткування) ширина
тунелю повинна бути достатньою для зручного обслуговування
встановленої арматури (устаткування). При прокладанні в тунелях
кількох трубопроводів їх взаємне розміщення повинно забезпечувати
зручне проведення ремонту трубопроводів та заміну окремих їхніх
частин.
8.29. При надземному відкритому прокладанні трубопроводів є
припустимим спільне прокладання трубопроводів усіх категорій з
технологічними трубопроводами різного призначення, за винятком
випадків, коли таке прокладання не дозволяється іншими Правилами
безпеки.
8.30. Камери для обслуговування підземних трубопроводів
повинні мати не менше двох люків з драбинами або скобами.
8.31. Прохідні канали повинні мати вхідні люки з драбиною або
скобами. Відстань між люками повинна бути не більше 300 м, а у
випадку спільного прокладання з іншими трубопроводами - не більше
50 м. Вхідні люки повинні передбачатись також в усіх кінцевих
точках тупикових ділянок, на поворотах траси і в місцях,
відведених для встановлення арматури.
8.32. Горизонтальні ділянки трубопроводу повинні мати уклін
не менше 0,004. Для трубопроводів теплових мереж уклін має бути не
менше 0,002.
Прокладання трубопроводів повинно унеможливлювати утворення
водяних застійних ділянок.
8.33. Арматура встановлюється в місцях, зручних для
обслуговування та ремонту. За потреби влаштовуються драбини та
площадки.
8.34. Встановлювана чавунна арматура повинна бути захищена
від напружень вигину.
Компенсація теплового розширення
8.35. Кожна ділянка трубопроводу між нерухомими опорами
розраховується на компенсацію теплового подовження, яке може
здійснюватись самокомпенсацією або шляхом встановлення
компенсаторів.
Застосування чавунних сальникових компенсаторів є
неприпустимим.
8.36. На паропроводах з внутрішнім діаметром 150 мм і більше
та температурою пари 300 град.C і вище встановлюються покажчики
переміщень для контролю за розширенням паропроводів і нагляду за
правильністю роботи опорно-підвісної системи. Місця встановлення
покажчиків і розрахункові значення переміщень зазначаються в
проекті паропроводу. До покажчиків переміщень повинен бути вільний
доступ. За потреби належить влаштовувати площадки і драбини.
Опорно-підвісна система
8.37. Несучі конструкції трубопроводу, його опори та підвіски
(за винятком пружин) розраховуються на вертикальне навантаження
від ваги трубопроводу, наповненого водою і покритого ізоляцією, і
на зусилля, що виникають від теплового розширення трубопроводів.
Опори і підвіски паропроводів можуть розраховуватись без
урахування маси води при гідравлічних випробуваннях, але з
урахуванням маси пари. У цьому випадку проектом повинно бути
передбачено застосування спеціальних пристроїв для розвантаження
пружин, опор і підвісок при гідравлічному випробуванні.
8.38. Нерухомі опори розраховуються на зусилля, що
передаються на них при найбільш несприятливому сполученні
навантажень.
Дренажі
8.39. В нижніх точках кожної ділянки трубопроводу, що
відключається засувками, для його спорожнення повинні
передбачатись спускні штуцери, оснащені запірною арматурою.
Для випуску повітря в верхніх точках трубопроводів повинна
встановлюватись відповідна арматура.
8.40. Всі ділянки паропроводів, що можуть бути відключені
запірними органами, для можливості їх прогрівання і продування
забезпечуються в кінцевих точках штуцером з вентилем, а при тиску
вище 2,2 МПа (22 кгс/кв.см) - штуцером довжиною не менше 300 мм та
двома послідовно розміщеними вентилями: запірним і регулювальним.
Паропроводи тиском 20 МПа (200 кгс/кв.см) і вище забезпечуються
штуцером з послідовно розташованими запірним і регулювальним
вентилями і дросельною шайбою. У випадку прогрівання ділянки
паропроводу в обох напрямках продуванням передбачається з обох
кінців ділянки.
Будова дренажів повинна передбачати можливість контролю за їх
роботою під час прогрівання трубопроводу.
8.41. Нижні кінцеві точки паропроводів і нижні точки їх
вигинів оснащуються запірними органами для продування.
8.42. Місця розташування і конструкція дренажних запірних
органів трубопроводів встановлюються проектною організацією.
8.43. Безперервне відведення конденсату крізь конденсаційні
горщики або інші пристрої обов'язкове для паропроводів насиченої
пари і для сліпих ("тупикових") ділянок паропроводів перегрітої
пари.
Для теплових мереж безперервне відведення конденсату з нижніх
точок обов'язкове незалежно від стану пари.
Арматура і редукційні пристрої
8.44. Кожний трубопровід для надійних і безпечних умов
експлуатації оснащується приладами для вимірювання тиску та
температури робочого середовища, а за потреби - запірною та
регулювальною арматурою, редукційними та запобіжними пристроями,
засобами захисту і автоматизації.
Кількість та розміщення арматури, засобів вимірювання,
автоматизації та захисту передбачаються проектною організацією з
урахуванням надійного та безпечного обслуговування та ремонту
трубопроводів.
8.45. Запобіжні пристрої розраховуються і регулюються таким
чином, щоб тиск у разі його збільшення в захищуваному елементі не
перевищував розрахунковий більше як на 10%, а при розрахунковому
тиску до 0,5 МПа (5 кгс/кв.см) - більше як на 0,05 МПа
(0,5 кгс/кв.см).
Розрахунок пропускної здатності запобіжних пристроїв
виконується згідно з ГОСТ 24570.
Перевищення тиску при повному відкритті запобіжного клапана
більш як на 10% від розрахункового значення є припустимим лише у
тому випадку, коли це передбачено розрахунком на міцність
трубопроводу.
Якщо експлуатація трубопроводу дозволена на зниженому тиску,
то регулювання запобіжних пристроїв виконується по цьому тиску,
причому пропускна здатність перевіряється розрахунком.
8.46. Відбір середовища від патрубка, на якому встановлено
запобіжний пристрій, є неприпустимим. Запобіжні клапани повинні
мати відвідні трубопроводи для захисту персоналу від опіків при
спрацюванні клапанів. Ці трубопроводи захищаються від замерзання
та обладнуються дренажами для зливу конденсата, що накопичується в
них. Встановлення запірних органів на них є неприпустимим.
8.47. Конструкція вантажного або пружинного клапана повинна
мати пристрій для перевірки справності дії клапана під час роботи
трубопроводу шляхом примусового відкриття. У випадку встановлення
на трубопроводі електромагнітного імпульсно-запобіжного пристрою
(далі - IЗП), він обладнується пристроєм, що дозволяє виконувати
примусове відкриття клапану дистанційно зі щита управління.
8.48. Клас точності манометрів повинен бути не нижчим за:
2,5 - за робочого тиску до 2,5 МПа (25 кгс/кв.см);
1,5 - за робочого тиску понад 2,5 МПа (25 кгс/кв.см) до 14
МПа (140 кгс/кв.см);
1,0 - за робочого тиску понад 14 МПа (140 кгс/кв.см).
8.49. Шкала манометрів вибирається за умови, щоб при робочому
тиску стрілка манометра знаходилась у другій третині шкали.
8.50. На шкалі манометра наноситься червона �
