ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ З БУДIВНИЦТВА ТА АРХIТЕКТУРИ

Н А К А З

16.02.2004 N 30


Про затвердження нової редакції
Методичних рекомендацій з формування собівартості
будівельно-монтажних робіт


Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ), з метою урахування змін
до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших
нормативно-правових актів та встановлення єдиних методичних засад
формування собівартості будівельно-монтажних робіт Н А К А З У Ю:

1. Затвердити нову редакцію Методичних рекомендацій з
формування собівартості будівельно-монтажних робіт, розроблену
Українським науково-дослідним центром економіки будівництва
"Екобуд" і схвалену рішенням науково-технічної ради Держбуду
України від 16.01.04 N 5 ( va005509-04 ).

2. Вважати такими, що втратили чинність, Методичні
рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт,
затверджені наказом N 81 ( va081509-02 ) від 07.05.02 р.

3. Управлінню економіки та стратегії розвитку будівельного
комплексу (Т.Шарапова):
- надавати роз'яснення щодо застосування цих Методичних
рекомендацій;
- разом з Українським науково-дослідним центром економіки
будівництва "Екобуд" організувати видання та доведення інформації
про затвердження Методичних рекомендацій до заінтересованих
організацій.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого
заступника Голови Комітету А.Беркуту.

Голова Комітету В.Череп


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України з будівництва
та архітектури
16.02.2004 N 30


МЕТОДИЧНI РЕКОМЕНДАЦIЇ
з формування собівартості
будівельно-монтажних робіт
(нова редакція)


Методичні рекомендації з формування собівартості
будівельно-монтажних робіт (далі - Методичні рекомендації)
розроблені відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік
і фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) та на основі
національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі -
ПБО), затверджених наказами Міністерства фінансів України (із
змінами). Методичні рекомендації враховують положення
Господарського кодексу України ( 436-15 ), який набрав чинності з
1 січня 2004 року.

I. Загальні положення

1. Ці Методичні рекомендації встановлюють основні методичні
засади формування собівартості будівельних, монтажних,
пусконалагоджувальних та ремонтно-будівельних робіт (далі -
будівельно-монтажні роботи) під час спорудження нових об'єктів,
розширення, добудови, реконструкції та технічного переоснащення
підприємств, ремонту будівель і споруд, реставрації пам'яток
архітектури (далі - будівництво) як підрядним, так і господарським
способом. Методичні рекомендації поширюються на всі будівельні
організації незалежно від форм власності і підпорядкування та їх
відокремлені виробничі підрозділи (структурні одиниці), що
виконують будівельно-монтажні роботи.
Формування собівартості робіт (продукції, послуг)
відокремлених виробничих підрозділів будівельної організації
(структурних одиниць), діяльність яких належить до інших галузей
або видів економічної діяльності (проектно-вишукувальна,
науково-дослідна діяльність, виробництво будь-яких видів
промислової або іншої продукції, транспортні перевезення тощо),
здійснюється на засадах, визначених відповідними галузевими
методичними рекомендаціями.

2. Собівартість будівельно-монтажних робіт - це виробничі
витрати будівельної організації, пов'язані з виконанням
будівельно-монтажних робіт.
Собівартість будівельно-монтажних робіт підрядної будівельної
організації, яка на умовах договорів субпідряду залучає
субпідрядників до виконання будівельно-монтажних робіт,
передбачених договором підряду, та відповідає перед замовником за
результати їх роботи, складається з виробничих витрат
відокремлених виробничих підрозділів (структурних одиниць), які
здійснюють будівельно-монтажні роботи, та вартості робіт,
виконаних за договорами субпідряду.
Собівартість будівельно-монтажних робіт відокремленого
виробничого підрозділу (структурної одиниці) будівельної
організації складається з виробничих витрат цього підрозділу,
пов'язаних з виконанням будівельно-монтажних робіт, а також з
витрат на утримання апарату управління виробництвом цього
підрозділу.

3. Собівартість будівельно-монтажних робіт може бути:
плановою, що включає витрати на виконання
будівельно-монтажних робіт і визначається на підставі
техніко-економічних розрахунків з використанням економічно
обґрунтованих норм і нормативів затрат на здійснення
будівельно-монтажних робіт (за умови нормальної потужності
будівельної організації та дотримання планових термінів
будівництва, раціонального та ефективного використання виробничих
ресурсів та додержання вимог до якості будівництва), а також
інженерних розрахунків щодо підвищення організаційно-технічного
рівня будівельного виробництва внаслідок здійснення заходів щодо
впровадження нової техніки та технологій, удосконалення його
організації та управління, інших техніко-економічних чинників;
фактичною, яка включає фактичні витрати будівельної
організації, понесені під час виконання будівельно-монтажних
робіт.

4. Планування та бухгалтерський облік витрат, що включаються
до собівартості будівельно-монтажних робіт, здійснюються за
об'єктами витрат.
Об'єктом витрат можуть бути:
окремі види будівельно-монтажних робіт;
об'єкт будівництва.
Відповідно до об'єктів витрат розрізняють:
собівартість окремих видів будівельно-монтажних робіт - це
виробничі витрати будівельної організації, пов'язані з виконанням
окремих видів будівельно-монтажних робіт на одному або декількох
об'єктах будівництва, за одним або декількома договорами підряду
на їх спорудження;
собівартість об'єкта будівництва - це виробничі витрати
будівельної організації, пов'язані з виконанням
будівельно-монтажних робіт на конкретному об'єкті будівництва за
весь період його будівництва.

II. Класифікація витрат будівельної організації

1. Класифікація витрат будівельної організації здійснюється з
метою раціональної організації планування, бухгалтерського обліку,
калькулювання та аналізу собівартості будівельно-монтажних робіт.
Витрати можуть класифікуватися за такими ознаками:
види діяльності будівельної організації;
місце виникнення витрат;
види витрат;
способи включення витрат до собівартості будівельно-монтажних
робіт;
результативність витрачання;
календарні періоди;
відносно договору підряду на виконання робіт з будівництва;
наявність надзвичайних подій.

1.1. Класифікація витрат за видами діяльності будівельної
організації:
витрати звичайної діяльності;
витрати операційної діяльності;
витрати основної діяльності.
Витрати звичайної діяльності включають витрати операційної,
фінансової та інвестиційної діяльності.
Витрати операційної діяльності включають витрати основної
діяльності та інших видів діяльності будівельної організації, які
не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Витрати основної діяльності - це витрати будівельної
організації, пов'язані з виконанням або реалізацією
будівельно-монтажних робіт.

1.2. Класифікація витрат за місцем їх виникнення:
витрати основного виробництва;
витрати допоміжного виробництва;
витрати другорядного виробництва.
Витрати основного виробництва - це витрати виробничих
структурних підрозділів будівельної організації, які безпосередньо
беруть участь у виконанні будівельно-монтажних робіт, включаючи
витрати, пов'язані з управлінням, організацією та обслуговуванням
будівельного виробництва.
Витрати допоміжного виробництва - це витрати виробничих
структурних підрозділів будівельної організації, які зайняті
забезпеченням процесу основного виробництва, включаючи витрати,
пов'язані з управлінням, організацією та обслуговуванням
виробництва: технічний огляд, технічне обслуговування та ремонт
власних і орендованих будівельних машин, механізмів та
устаткування; забезпечення інструментом, запасними частинами,
транспортними послугами тощо.
Витрати другорядного виробництва - це витрати виробничих
структурних підрозділів будівельної організації, які не беруть
безпосередньої участі у виконанні будівельно-монтажних робіт, але
їх продукція у подальшому використовується під час виконання цих
робіт: виробництво бетонів та будівельних розчинів, залізобетонних
і бетонних виробів, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій,
блоків та будівельного каміння, цегли, інших виробів,
напівфабрикатів тощо.
Витрати основного виробництва та допоміжних і другорядних
виробництв, продукція яких у подальшому використовується на
будівельно-монтажних роботах, є виробничими витратами основної
діяльності будівельної організації, які включаються у собівартість
будівельно-монтажних робіт цієї організації.

1.3. Класифікація за видами витрат:
елементи витрат;
статті витрат.
Елемент витрат - це сукупність однорідних за своїм
економічним змістом витрат.
До статті витрат можуть включатися складові будь-якого
елемента витрат або декількох елементів.
Витрати операційної діяльності будівельної організації
групуються за елементами витрат, а витрати основної діяльності -
як за елементами, так і за статтями калькулювання.
Групування витрат за елементами витрат наведено у додатку 1,
а за статтями - у пунктах 2 - 8 розділу III Методичних
рекомендацій.

1.4. Класифікація витрат за способами включення витрат до
собівартості будівельно-монтажних робіт:
прямі витрати;
загальновиробничі (непрямі) витрати.
Прямі - це витрати, які пов'язані з виконанням
будівельно-монтажних робіт і можуть бути безпосередньо віднесені
до конкретного об'єкта витрат.
Загальновиробничі витрати - це витрати, що пов'язані з
управлінням, організацією та обслуговуванням будівельного
виробництва, але не можуть бути віднесені до конкретного об'єкта
витрат. Такі витрати розподіляються між об'єктами витрат з
використанням бази розподілу, обраної будівельною організацією
самостійно.

1.5. Класифікація витрат за результативністю витрачання:
продуктивні витрати;
непродуктивні витрати.
Продуктивні витрати - це витрати, що передбачені раціональною
організацією та технологією виробництва.
Непродуктивні витрати - це витрати, що виникають через
недосконалість організації виробництва, порушення технології тощо.

1.6. Класифікація витрат за календарними періодами:
Поточні витрати - це витрати, які зазнає будівельна
організація щомісяця.
Одноразові витрати - це витрати, які будівельна організація
зазнає у період, більший за місяць, та які спрямовуються на
забезпечення будівельного виробництва протягом тривалого часу.

1.7. Класифікація витрат відносно договору підряду на
виконання робіт з будівництва:
витрати за договором підряду;
витрати періоду.
Витрати за договором підряду - це витрати на виконання
будівельно-монтажних робіт, які безпосередньо пов'язані з
конкретним договором підряду (прямі витрати), а також витрати
будівельної організації щодо управління, організації та
обслуговування будівельного виробництва (загальновиробничі
витрати).
Витрати періоду - це витрати операційної діяльності
будівельної організації, які неможливо прямо пов'язати з
виконанням конкретного договору підряду і, відповідно, з доходом
за цим договором підряду, для отримання якого вони були здійснені.
Такі витрати (адміністративні витрати; витрати на збут; інші
операційні витрати) не належать до витрат за договором підряду, за
винятком випадків, передбачених пунктом 6 розділу IV Методичних
рекомендацій, і не включаються до собівартості
будівельно-монтажних робіт, а відображаються у складі витрат
будівельної організації у тому звітному періоді, в якому були
здійснені.

1.8. Класифікація витрат за наявності надзвичайних подій:
Надзвичайні витрати - це втрати, що виникли внаслідок
стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій, інших надзвичайних
подій, а також затрати на здійснення заходів, пов'язаних із
запобіганням та ліквідацією наслідків таких подій.

III. Групування витрат будівельної організації за елементами
та статтями

1. Групування витрат за елементами здійснюється з метою
визначення загальних обсягів матеріальних, трудових та інших
ресурсів, що використовуються будівельною організацією в
операційній діяльності. Групування та облік операційних витрат за
елементами застосовується будівельною організацією під час
складання фінансової звітності "Звіт про фінансові результати"
( z0397-99 ) (форма N 2).
Витрати операційної діяльності будівельної організації
групуються за такими економічними елементами:
матеріальні затрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація;
інші операційні витрати.
Склад витрат операційної діяльності будівельної організації,
які належать до зазначених вище елементів, наведено в додатку 1 до
Методичних рекомендацій.

2. Групування витрат за статтями здійснюється з метою
визначення обсягів матеріальних, трудових та інших ресурсів, що
використовуються в основній діяльності будівельної організації.
Групування та облік витрат за статтями використовується
будівельною організацією під час формування собівартості
будівельно-монтажних робіт та визначення кошторисної вартості
будівництва об'єкта. Склад статей калькулювання визначається
будівельною організацією самостійно, виходячи зі специфіки
виконуваних робіт.
Під час формування собівартості будівельно-монтажних робіт
витрати основної діяльності будівельної організації можуть
групуватись за такими статтями калькулювання:
а) прямі статті калькулювання витрат:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
експлуатація будівельних машин та механізмів;
відрахування на соціальні заходи;
інші прямі витрати;
б) непряма стаття калькулювання витрат:
загальновиробничі витрати.
Перелік витрат основної діяльності будівельної організації,
який рекомендується відносити до складу прямих статей
калькулювання, наведено в пунктах 3 - 7 цього розділу.
Перелік витрат, що формують статтю калькулювання
"Загальновиробничі витрати", наведено в додатку 2 до Методичних
рекомендацій, а структуру цієї статті - у пункті 8 цього розділу.
Зазначений перелік статей калькулювання, як і їх склад,
можуть уточнюватися будівельною організацією самостійно.

3. До статті "Прямі матеріальні витрати" включаються:
витрати на сировину, основні будівельні матеріали та
конструкції, комплектуючі вироби та напівфабрикати, тару та тарні
матеріали, паливні та інші матеріали; вартість пари, води, енергії
всіх видів, запасних частин, придбаних у сторонніх організацій і
використаних у процесі будівельного виробництва;
вартість будівельних матеріалів та конструкцій, комплектуючих
і напівфабрикатів, виготовлених у допоміжних та другорядних
виробництвах будівельної організації, які використовуються під час
виконання будівельно-монтажних робіт.
Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних
відходів, отриманих у процесі виробництва.
Вартість матеріальних ресурсів включається до собівартості
будівельно-монтажних робіт за їх первісною вартістю, яка
формується відповідно до ПБО 9 ( z0751-99 ) "Запаси". Вартість
продукції, виготовленої у допоміжних і другорядних виробництвах
будівельної організації, включається до собівартості
будівельно-монтажних робіт за собівартістю їх виготовлення, яка
формується відповідно до ПБО 16 ( z0027-00 ) "Витрати".

4. До статті "Прямі витрати на оплату праці" включаються
витрати на основну, додаткову заробітну плату, заохочувальні,
компенсаційні та інші грошові виплати робітникам (включаючи
нештатних) та лінійному персоналу (начальникам дільниць,
виконавцям робіт, майстрам, механікам дільниць тощо), у разі
включення їх до складу бригад, зайнятих на будівельно-монтажних
роботах (включаючи розвантаження на приоб'єктному складі
будівельних матеріалів, конструкцій, виробів та обладнання й
переміщення їх вручну від приоб'єктного складу до робочої зони),
нараховані згідно з формами і системами оплати праці, що
застосовуються у будівельній організації.
Перелік витрат на оплату праці, що включаються до цієї
статті, наведено в пунктах 2.1 - 2.3 додатка 1 до Методичних
рекомендацій.

5. До статті "Експлуатація будівельних машин та механізмів"
включаються витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до
конкретного об'єкта витрат за прямою ознакою:

5.1. Основна, додаткова заробітна плата, заохочувальні,
компенсаційні та інші грошові виплати робітникам (включаючи
нештатних), які зайняті керуванням, обслуговуванням, проведенням
ремонту, технічних оглядів і технічного обслуговування власних і
орендованих будівельних машин і механізмів, нараховані згідно з
формами і системами оплати праці, що застосовуються в будівельній
організації. Перелік витрат на оплату праці, що належать до цієї
статті, наведено в пунктах 2.1 - 2.3 додатка 1 до Методичних
рекомендацій.

5.2. Вартість паливних і мастильних матеріалів,
електроенергії та інших матеріалів і запасних частин, що
використовуються під час експлуатації, ремонту (всіх видів),
технічного огляду та технічного обслуговування власної та
орендованої будівельної техніки (включаючи витрати на їх доставку
до приоб'єктного складу та заготівельно-складські витрати).

5.3. Витрати на перебазування будівельною організацією
будівельних машин і механізмів з об'єкта на об'єкт, а також на
утримання й ремонт рейкової та безрейкової колії.

5.4. Сума орендної плати (лізингового платежу) у разі
оперативної оренди (оперативного лізингу) будівельних машин і
механізмів та сума винагороди орендодавцю (лізингодавцю) за
користування будівельними машинами та механізмами.

5.5. Вартість послуг, наданих управліннями механізації або
іншими спеціалізованими організаціями під час виконання
будівельно-монтажних робіт, включаючи перебазування будівельних
машин з об'єкта на об'єкт.

5.6. Витрати на переміщення за допомогою будівельних машин
матеріалів і будівельних конструкцій у межах будівельного
майданчика.

5.7. Iнші витрати, пов'язані з експлуатацією та утриманням
будівельної техніки (крім витрат на експлуатацію машин і
механізмів, які використовуються на роботах, що не належать до
будівельно-монтажних, а також витрат на експлуатацію машин,
переданих в оренду стороннім організаціям).

5.8. Сума амортизаційних відрахувань (лізинговий платіж),
нарахована відповідно до порядку та умов, установлених ПБО 7
( z0288-00 ) "Основні засоби" та ПБО 8 ( z0750-99 ) "Нематеріальні
активи", від вартості будівельних машин та механізмів,
устаткування виробничих підрозділів, ремонтних майстерень, гаражів
тощо, які обслуговують будівельну техніку.

5.9. Витрати на службові відрядження працівників, зазначених
у пункті 5.1 цього розділу.

5.10. Податки, збори та інші передбачені законодавством
відрахування, пов'язані з експлуатацією будівельних машин і
механізмів (податок з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин; податок на землю, яку використовує дільниця
механізації; збір за забруднення навколишнього природного
середовища; комунальний податок; плата за проведення періодичних
оглядів вантажопідйомних механізмів в органах
Держнаглядохоронпраці; плата за технічний огляд транспортних
засобів у Державтоінспекції тощо).

6. До статті "Відрахування на соціальні заходи" включаються
відрахування та страхові внески, передбачені пунктом 3.1 додатка 1
до Методичних рекомендацій, від заробітної плати персоналу,
зазначеного у прямих статтях калькулювання, за встановленими
законодавством нормами.

7. До статті "Iнші прямі витрати" включаються усі інші
виробничі витрати, які не увійшли до попередніх статей і можуть
бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат за
прямою ознакою, зокрема:
вартість робіт, виконаних субпідрядними організаціями;
плата за оренду земельних і майнових паїв;
витрати від браку, які становлять вартість остаточно
забракованих виробів, напівфабрикатів, та витрати на виправлення
браку за вирахуванням: остаточно забракованої продукції за
справедливою вартістю; суми, що відшкодовуються працівниками, які
допустили брак; сум, одержаних від постачальників за неякісні
матеріали та комплектуючі вироби;
витрати на виконання виправлень і гарантійних робіт, у тому
числі витрати на гарантійний ремонт зданих замовнику об'єктів,
протягом гарантійного строку, встановленого договором підряду,
щодо виконання ремонту з дати підписання акта про прийняття
об'єкта в експлуатацію;
витрати, пов'язані зі спорудженням, ремонтом, розбиранням
тимчасових нетитульних споруд, призначених для конкретного об'єкта
будівництва (приоб'єктні контори та комори виконробів і майстрів;
санітарно-побутові приміщення; складські приміщення, навіси тощо);
тимчасові розведення від магістральної та розвідної мережі
електроенергії, води, пари, газу та повітря в межах робочої зони
конкретного об'єкта будівництва;
витрати, пов'язані із пристосуванням будівель, що
споруджуються чи існують на будівельних майданчиках, замість
будівництва нетитульних тимчасових будівель і споруд на
конкретному об'єкті будівництва;
інші витрати.

8. До статті "Загальновиробничі витрати" включаються:
витрати на управління та обслуговування будівельного
виробництва;
витрати на організацію робіт на будівельних майданчиках і
вдосконалення технології;
витрати на здійснення заходів з охорони праці на будівельних
майданчиках;
інші загальновиробничі витрати.
Перелік загальновиробничих витрат наведено в додатку 2 до
Методичних рекомендацій.

IV. Особливості формування собівартості будівельно-монтажних
робіт за договором підряду на виконання робіт з будівництва
об'єкта

1. Собівартість будівельно-монтажних робіт за договором
підряду складається з прямих витрат на виконання
будівельно-монтажних робіт, які безпосередньо пов'язані з
виконанням даного договору підряду, та загальновиробничих витрат.
Під час формування собівартості робіт за договором підряду до
складу витрат, безпосередньо пов'язаних з його виконанням,
включається також вартість робіт, виконаних субпідрядними
організаціями.

2. До складу прямих витрат, що включаються до собівартості
будівельно-монтажних робіт за договором підряду, належать:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
витрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів, які
можна віднести до конкретного об'єкта витрат за прямою ознакою;
інші прямі витрати (включаючи вартість робіт, виконаних
субпідрядними організаціями).

3. Загальновиробничі витрати складаються з:
постійних загальновиробничих витрат (розподілені та
нерозподілені);
змінних загальновиробничих витрат.
До постійних загальновиробничих витрат належать витрати, які
залишаються незмінними в разі зміни обсягу виконаних
будівельно-монтажних робіт.
Постійні загальновиробничі витрати розподіляються між
об'єктами витрат з використанням бази розподілу, обраної
будівельною організацією самостійно, виходячи з нормальної
потужності цієї організації.
Нормальна потужність будівельної організації визначається як
очікуваний середній обсяг виконуваних робіт, що може бути
досягнутий за умови звичайної діяльності будівельної організації
протягом кількох років, з урахуванням запланованого обслуговування
виробництва.
Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати визначаються
як різниця між загальною сумою постійних загальновиробничих витрат
за нормальною потужністю будівельної організації та сумою
розподілених постійних загальновиробничих витрат за фактичною
потужністю будівельної організації.
Загальна сума постійних загальновиробничих витрат
(розподілених і нерозподілених), що включається до собівартості
будівельно-монтажних робіт за договором підряду, не може
перевищувати фактичну величину цих витрат.
До змінних загальновиробничих витрат належать витрати, що
змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу виконаних
будівельно-монтажних робіт і розподіляються між об'єктами витрат з
використанням бази розподілу, обраної будівельною організацією
самостійно, виходячи з фактичної потужності будівельної
організації за звітній період.
Конкретний перелік і склад постійних та змінних
загальновиробничих витрат установлюється будівельною організацією
самостійно.

4. Базою розподілу загальновиробничих витрат (постійних та
змінних) можуть бути:
сума усіх прямих витрат на виконання будівельно-монтажних
робіт;
сума прямих витрат на оплату праці на виконання
будівельно-монтажних робіт;
трудозатрати на виконання будівельно-монтажних робіт
(нормативні або фактичні);
відпрацьований на будівництві об'єкта будівельними машинами і
механізмами час;
тощо.

5. До витрат за договором підряду включаються витрати за
період від дати укладення договору підряду до дати завершення
цього договору.
Не включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт за
договором підряду витрати, пов'язані з операційною діяльністю
будівельної організації (витрати періоду):
адміністративні витрати;
витрати на збут;
інші операційні витрати;
витрати на утримання не задіяних для виконання договору
підряду будівельних машин, механізмів та інших необоротних
активів.
Зазначені витрати відображуються у складі витрат того
звітного періоду, в якому були здійснені.

6. Адміністративні витрати (витрати, спрямовані на
обслуговування та управління будівельною організацією) можуть бути
визнані витратами за договором підряду, якщо:
а) ці витрати безпосередньо пов'язані з виконанням цього
договору підряду;
б) окреме відшкодування цих витрат за умовами цього договору
підряду покладено на замовника.
У таких випадках зазначені витрати включаються до вартості
будівельно-монтажних робіт за договором підряду з використанням
бази розподілу витрат, обраної будівельною організацією.
Витрати операційної діяльності будівельної організації,
пов'язані з утриманням незадіяних для виконання договору підряду
машин, механізмів та інших необоротних активів, відносяться на
зменшення фінансових результатів від операційної діяльності
будівельної організації.
Перелік операційних витрат, що не включаються до собівартості
будівельно-монтажних робіт, наведено в додатку 3 до Методичних
рекомендацій.

V. Визнання витрат і доходів за договором підряду на виконання
робіт з будівництва об'єкта

1. До витрат за договором підряду включаються витрати за
період від дати укладення договору підряду до дати його
завершення. До витрат за договором підряду також включаються
витрати, яких зазнав підрядник при укладенні договору підряду,
якщо існує імовірність його підписання і достовірної оцінки цих
витрат. Витрати, понесені при укладенні договору підряду, які були
визнані витратами звітного періоду, не включаються у подальшому до
витрат за договором підряду, який підписано у наступних звітних
періодах.

2. Доходи і витрати, одержані та здійснені протягом періоду
виконання договору підряду, визнаються на дату складання балансу
(на останнє число місяця) за ступенем завершеності
будівельно-монтажних робіт, якщо кінцевий фінансовий результат
цього договору підряду може бути достовірно оцінений.

3. Ступінь завершеності робіт за договором підряду може
визначатися за одним з наведених методів:
вимірювання та оцінка виконаної роботи;
співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх
загального обсягу за договором підряду в натуральному вимірюванні
(м.кв., м.куб., т тощо);
співвідношення фактичних витрат від початку виконання
договору підряду до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми
загальних витрат за договором.

4. Договори підряду залежно від способу визначення ціни
поділяються на договори з фіксованою ціною та договори за ціною
"витрати плюс".
Договір з фіксованою ціною передбачає фіксовану тверду
договірну ціну всього обсягу робіт за договором підряду або
фіксовану ставку за одиницю кінцевої продукції будівництва (м.кв.,
кількість місць тощо).
Договір за ціною "витрати плюс" передбачає договірну ціну як
суму фактичних витрат підрядника на виконання договору підряду та
погодженого у договорі прибутку (у вигляді процента від витрат або
фіксованої величини).

5. Кінцевий фінансовий результат за договором підряду з
фіксованою ціною може бути достовірно оцінений за наявності
одночасно таких умов:
можливості достовірного визначення суми загального доходу від
виконання договору підряду;
імовірного отримання підрядником економічних вигод від
виконання договору підряду;
можливості достовірного визначення суми витрат, необхідних
для завершення договору підряду, і ступеня завершеності робіт за
договором підряду на дату балансу;
можливості достовірного визначення та оцінки витрат,
пов'язаних з виконанням договору підряду, для порівняння фактичних
витрат за цим договором підряду з попередньою оцінкою таких
витрат.

6. Кінцевий фінансовий результат за договором підряду за
ціною "витрати плюс" може бути достовірно оцінений за наявності
одночасно таких умов:
імовірного отримання підрядником економічних вигод від
виконання договору підряду;
можливості достовірного визначення витрат, пов'язаних з
виконанням договору підряду, незалежно від імовірності їх
відшкодування замовником.

7. Якщо кінцевий фінансовий результат за договором підряду не
може бути оцінений достовірно, то:
дохід визнається як сума фактичних витрат від початку
виконання договору підряду, щодо яких існує імовірність їх
відшкодування;
витрати за договором підряду визнаються витратами того
періоду, протягом якого вони були зазнані.
У разі відсутності імовірності відшкодування витрат дохід не
визнається.

8. Якщо в наступних звітних періодах не існує невизначеності,
яка перешкоджала у попередніх періодах отриманню достовірної
оцінки кінцевого фінансового результату за договором підряду, то
дохід і витрати, пов'язані з виконанням цього договору, визнаються
згідно з пунктом 3 ПБО 18 ( z0433-01 ) "Будівельні контракти".
Якщо на дату балансу існує імовірність того, що загальні
витрати на виконання договору підряду перевищуватимуть загальний
дохід за цим договором підряду, то очікувані збитки визнаються
витратами звітного періоду з включенням фактичних витрат на
виконання цього договору підряду до собівартості реалізації.

9. До доходу від виконання договору підряду генпідрядник
включає всю вартість робіт, виконаних за договором підряду.
Вартість робіт, виконаних субпідрядниками, генпідрядники визнають
як інші прямі витрати, пов'язані з виконанням договору підряду.
Субпідрядники до доходу включають вартість будівельно-монтажних
робіт, виконаних власними силами.

10. До доходу від виконання договору підряду підрядники
включають також суму відхилень, претензій та заохочувальних
виплат. Кошти, одержані в результаті застосування майнової
відповідальності за порушення замовниками умов договору підряду,
відображаються підрядником у складі доходу від виконання договору
підряду.
Сума сплаченої неустойки (пені) та відшкодування збитків,
завданих невиконанням або неналежним виконанням підрядником умов
договору підряду, відносяться на зменшення доходу від договору.

11. Доходи і витрати за кожним договором підряду
відображаються в бухгалтерському обліку окремо.
Не визнаються доходами аванси, одержані від замовників для
фінансового забезпечення виконання договору підряду. Ці суми
відображаються підрядником у складі його зобов'язань, які
зменшуються після завершення виконання робіт, визнання доходу та
заліку заборгованості.

VI. Планування собівартості будівельно-монтажних робіт

1. Метою планування собівартості будівельно-монтажних робіт
є:
визначення витрат, необхідних для виконання
будівельно-монтажних робіт у встановлені терміни за умови
раціонального використання матеріалів, робочої сили, будівельних
та інших виробничих ресурсів, дотримання правил технічної
експлуатації будівельних машин і механізмів, а також дотримання
безпечних умов праці;
організація внутрішньогосподарського розрахунку та
управлінського обліку у відокремлених виробничих підрозділах
(структурних одиницях) будівельної організації;
визначення ціни тендерної пропозиції, за якою будівельна
організація спроможна збудувати об'єкт (виконати роботи), щодо
якого провадяться торги (тендери).

2. Порядок і методи планування собівартості
будівельно-монтажних робіт будівельні організації встановлюють
самостійно, виходячи з умов та особливостей їх виробничої
діяльності та з урахуванням Методичних рекомендацій.

3. Планування собівартості будівельно-монтажних робіт може
здійснюватись за об'єктами витрат, що наведені в пункті 4 розділу
I Методичних рекомендацій. Планова собівартість окремих об'єктів
будівництва та видів будівельно-монтажних робіт може
розраховуватись на основі техніко-економічних обґрунтувань і
визначатися за статтями витрат або за елементами витрат. Вихідними
даними для таких розрахунків є: програма робіт будівельної
організації; проектно-кошторисна документація на об'єкти, що
споруджуються; фізичні обсяги видів робіт; виробничі норми витрат
на одиницю виміру відповідних видів робіт (конструктивних
елементів). Під час здійснення розрахунків ураховуються:
технологічні та організаційні умови роботи будівельної
організації, передбачені проектами організації будівництва і
проектами виконання робіт; результати аналізу рівня витрат у
минулих облікових періодах; можливості інтенсифікації та
підвищення ефективності будівельного виробництва.
Собівартість будівельно-монтажних робіт підлягає уточненню у
разі зміни протягом року проектних рішень, що викликає зміну
фізичних обсягів цих робіт, їх вартісних показників, цін на
матеріальні ресурси тощо, або проведення відповідно до
законодавства індексації заробітної плати.

3.1. Витрати на виконання будівельно-монтажних робіт за
статтею "Прямі матеріальні витрати" визначаються, виходячи з
фізичних обсягів робіт, передбачених у проектно-кошторисній
документації, виробничих норм витрачання матеріальних ресурсів та
цін постачальників на матеріальні ресурси. Вартість будівельних
матеріалів визначається відповідно до пункту 3 розділу III
Методичних рекомендацій.

3.2. Витрати за статтею калькулювання "Прямі витрати на
оплату праці" визначаються, виходячи з фізичних обсягів робіт,
передбачених у проектно-кошторисній документації, та норм затрат
праці, що діють в організації. Основна, додаткова заробітна плата
та інші грошові виплати робітникам і лінійному персоналу
(начальникам дільниць, виконавцям робіт, майстрам, механікам
дільниць), що входить до складу виробничих бригад, визначається
відповідно до системи оплати праці, що застосовується у даній
будівельній організації.

3.3. Витрати за статтею "Експлуатація будівельних машин та
механізмів" визначаються, виходячи з потреби у роботі будівельних
машин і механізмів у машино-змінах (машино-годинах), передбаченої
у проектах організації будівництва та проектах виконання робіт для
окремих об'єктів, і планової калькуляції вартості машино-змін
(машино-годин).

3.4. Витрати за статтею "Відрахування на соціальні заходи"
визначаються відповідно до встановлених законодавством норм за
кожним видом страхових внесків і відрахувань, передбачених пунктом
3.1 додатка 1 до Методичних рекомендацій.

3.5. Загальновиробничі витрати, перелік яких наведено у
додатку 2 до Методичних рекомендацій, визначаються на плановий
період у цілому для будівельної організації на підставі кошторисів
цих витрат. Розподіл загальновиробничих витрат між об'єктами
витрат здійснюється з використанням бази розподілу, наведеної у
пункті 4 розділу IV Методичних рекомендацій. Витрати на оплату
праці лінійного персоналу та робітників, які зайняті на роботах,
що виконуються за рахунок загальновиробничих витрат, визначаються,
виходячи з посадових окладів, тарифних ставок та систем оплати
праці, установлених у даній будівельній організації.

3.6. Для визначення планової собівартості окремих об'єктів
будівництва (видів будівельно-монтажних робіт) складають планові
калькуляції. Витрати в калькуляціях розраховуються на обсяг робіт,
передбачений планом (програмою робіт), за окремими статтями.
Враховується також зниження витрат, яке передбачено заходами щодо
підвищення технічного та організаційного рівня будівельного
виробництва. Планова собівартість не може перевищувати суму прямих
і загальновиробничих витрат, передбачених кошторисом на
будівництво цього об'єкта.

4. Планова собівартість будівельно-монтажних робіт
відокремленого виробничого підрозділу може визначатися як підсумок
планових витрат окремих об'єктів будівництва (видів
будівельно-монтажних робіт), включених до плану (програми робіт
підрозділу), або розраховуватися укрупнено
аналітично-розрахунковим методом у цілому за окремими елементами
витрат.

4.1. Планові витрати за елементом "Матеріальні затрати"
можуть обчислюватися одним з наведених способів:
за планово-розрахунковими нормативами матеріальних витрат на
1 млн. грн. вартості будівельно-монтажних робіт. Такі нормативи
розраховуються на підставі аналізу фактичних витрат за минулі
періоди, з використанням даних бухгалтерського обліку та індексів
інфляції за відповідні періоди;
за фізичними обсягами укрупнених видів будівельно-монтажних
робіт на об'єктах будівництва, включених до плану,
планово-розрахунковими нормативами матеріальних ресурсів на
відповідні види робіт та їх вартості за цінами постачальників, що
визначаються відповідно до пункту 3 розділу III Методичних
рекомендацій.

4.2. Планові витрати за елементом "Витрати на оплату праці"
можуть обчислюватися за планово-розрахунковими нормативами витрат
на оплату праці робітників і лінійного персоналу (начальників
дільниць, виконавців робіт, майстрів, механіків дільниць), що
входить до складу виробничих бригад, та апарату управління
відокремленого виробничого підрозділу, на 1 млн. грн. вартості
будівельно-монтажних робіт. Такі нормативи розраховуються на
підставі аналізу фактичних витрат за минулі періоди, з
використанням даних бухгалтерського обліку та індексів інфляції за
відповідні періоди.

4.3. Планові витрати за елементом "Відрахування на соціальні
заходи" обчислюються відповідно до встановлених законодавством
норм за кожним видом страхових внесків і відрахувань, передбачених
пунктом 3.1 додатка 1 до Методичних рекомендацій.

4.4. Планові витрати за елементом "Амортизація" обчислюються
згідно з порядком, нормами та умовами, встановленими ПБО 7
( z0288-00 ) "Основні засоби" та ПБО 8 ( z0750-99 ) "Нематеріальні
активи", виходячи із середньомісячної вартості як власних, так і
орендованих основних засобів, інших необоротних матеріальних
активів та нематеріальних активів, на які нараховується
амортизація, та середньої норми амортизаційних відрахувань.
Середня норма амортизаційних відрахувань визначається,
виходячи з переліку основних засобів, нематеріальних активів та
інших необоротних матеріальних активів, що передбачається задіяти
у плановому періоді, на які нараховується амортизація, а також
норм, затверджених за окремими групами основних засобів.

4.5. Планові витрати за елементом "Iнші операційні витрати"
обчислюються із застосуванням планово-розрахункових нормативів,
які розраховуються у відсотках до суми витрат за елементами, що
зазначені в пунктах 4.1 - 4.4 цього розділу. Такі нормативи
розраховуються на підставі аналізу фактичних витрат за минулий
період з використанням даних бухгалтерського обліку.

VII. Бухгалтерський облік витрат у будівельній організації

1. Бухгалтерський облік витрат будівельної організації
здійснюється з метою забезпечення формування повної, правдивої та
неупередженої інформації щодо відображення фактичних витрат,
понесених під час виконання будівельно-монтажних робіт, а також
вироблення продукції допоміжними та другорядними виробництвами
будівельної організації, обчислення фактичної собівартості як для
окремих об'єктів обліку витрат, так і витрат будівельної
організації в цілому, а також для здійснення контролю за
використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Дані бухгалтерського обліку використовуються для оцінки
фінансового стану будівельної організації, ефективності
організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток та
вдосконалення будівельного виробництва, планово-економічних і
аналітичних розрахунків, управлінського обліку та
внутрішньогосподарського розрахунку в будівельній організації.

2. Організація бухгалтерського обліку витрат передбачає:
застосування єдиного підходу до відображення у
бухгалтерському обліку господарських операцій на підставі правил
ведення документообігу, затверджених керівництвом будівельної
організації з урахуванням особливостей її діяльності;
застосування типових форм первинних облікових документів,
системи рахунків, регістрів аналітичного обліку та способів
реєстрації й узагальнення наявної інформації та оброблення
облікової інформації на паперових або машинних носіях;
розроблення облікової номенклатури об'єктів калькулювання.

3. Об'єктом бухгалтерського обліку витрат можуть бути окремі
види будівельно-монтажних робіт, окрема будівля і споруда,
декілька будівель і споруд, договір підряду в цілому,
відокремлений виробничий підрозділ, будівельна організація в
цілому.
Бухгалтерський облік витрат на виконання будівельно-монтажних
робіт в залежності від видів об'єктів обліку може бути
організовано за замовленнями або за методом накопичення витрат за
певний період часу із застосуванням елементів нормативного методу
обліку та контролю за економним і раціональним використанням
матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Основним методом обліку витрат на виконання
будівельно-монтажних робіт є облік за замовленнями відповідно до
договорів підряду. Облік витрат за замовленнями ведеться
наростаючим підсумком до закінчення виконання договору.

4. Регістром обліку виконаних будівельно-монтажних робіт у
натуральній та у вартісній формі N КБ-6 є журнал обліку виконаних
робіт (далі - журнал обліку). Дані журналу обліку є підставою для
складання первинних облікових документів у будівництві (форма
N КБ-2в ( v0237202-02 ) "Акт приймання виконаних підрядних
робіт" та форма N КБ-3 ( v0237202-02 ) "Довідка про вартість
виконаних робіт та витрати"), які використовуються для розрахунків
із замовником за виконані підрядні роботи та складання звітності у
будівництві.

5. Відображення в бухгалтерському обліку суми визнаних доходу
і витрат за договором підряду або витрат на будівельно-монтажні
роботи здійснюється відповідно до Iнструкції про застосування
Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій,
затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30
листопада 1999 року N 291 ( z0893-99 ) і зареєстрованої у
Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за N 893/4186.
Одночасно визнаний дохід за договором підряду без суми непрямих
податків відображається за дебетом субрахунку 238 "Завершені етапи
по незакінчених будівельних контрактах" і кредитом субрахунку 239
"Проміжні рахунки" рахунку 23 "Виробництво". Після завершення
договору підряду сальдо на зазначених субрахунках списується
зворотною кореспонденцією субрахунків.
Якщо сума проміжного рахунку за звітний період перевищує суму
визнаного в цьому періоді доходу за договором підряду без суми
непрямих податків, то різниця відображається за дебетом рахунку 36
"Розрахунки з покупцями та замовниками" і кредитом субрахунку 239
"Проміжні рахунки", в іншому разі зазначений запис виконується
способом сторно.

6. Бухгалтерський облік витрат на виконання
будівельно-монтажних робіт ведеться на субрахунку 231 "Основне
виробництво" рахунку 23 "Виробництво" безпосередньо в журналі
обліку витрат або машинограмах, які його замінюють, де об'єднано
аналітичний і синтетичний облік витрат, а також відображається
вартість робіт, виконаних власними силами будівельної організації,
та вартість робіт, прийнятих від субпідрядних організацій. На
субрахунку 231 "Основне виробництво" у зазначеному журналі витрати
групуються відповідно до визначених об'єктів калькулювання.
Вартість реалізованих будівельно-монтажних робіт, виконаних
власними силами, списується в кінці місяця записом - дебет
субрахунку 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг" і кредит
субрахунку 231 "Основне виробництво". Вартість робіт, прийнятих
від субпідрядних організацій без суми податку на додану вартість,
відображається записом - дебет субрахунку 231 "Основне
виробництво" і кредит рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та
підрядниками".
Витрати відокремлених допоміжних та другорядних виробництв
обліковуються на окремих аналітичних субрахунках "Допоміжні
виробництва", у відповідних журналах, листках-розшифровках або в
машинограмах, які їх замінюють, у розрізі видів цих виробництв.

7. Фактичні витрати на будівельно-монтажні роботи групуються
за статтями витрат, що визначені пунктами 3 - 8 розділу III
Методичних рекомендацій. Прямі витрати (матеріальні витрати,
витрати на оплату праці, витрати на експлуатацію будівельних машин
і механізмів, відрахування на соціальні заходи, інші прямі
витрати) щомісячно визначаються та відносяться на окремі об'єкти
калькулювання за прямими ознаками на підставі первинних облікових
документів. Уся первинна документація складається з обов'язковим
кодуванням, що забезпечує облік за статтями витрат і за об'єктами
калькулювання. Первинні документи складаються в момент здійснення
операцій, а якщо це неможливо, то безпосередньо після їх
закінчення.

8. Вартість використаних матеріалів включається у
собівартість будівельно-монтажних робіт з кредиту рахунку 80
"Матеріальні витрати" для будівельних організацій, які
застосовують 8-й клас рахунків, або з кредиту субрахунків рахунку
20 "Виробничі запаси" для організацій, що застосовують 9-й клас
рахунків; вартість продукції допоміжних і другорядних виробництв -
з кредиту відповідних субрахунків "Допоміжні виробництва" рахунку
23 "Виробництво", а вартість послуг виробничого характеру, наданих
сторонніми організаціями, - за кредитом рахунку 63 "Розрахунки з
постачальниками та підрядниками" та відповідних субрахунків.
Фактичні витрати матеріалів на виконання будівельно-монтажних
робіт за об'єктами обліку відображаються в облікових реєстрах на
підставі матеріальних звітів.

9. Витрати на оплату праці обліковуються за дебетом рахунку
81 "Витрати на оплату праці" і кредитом субрахунку 661 "Розрахунки
за заробітною платою". Витрати на оплату праці робітників
включаються у собівартість будівельно-монтажних робіт з кредиту
рахунку 81 "Витрати на оплату праці" за видами оплати праці для
організацій, що застосовують 8-й клас рахунків, або відповідно з
кредиту рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" для організацій, що
застосовують 9-й клас рахунків, і відносяться за прямою ознакою на
підставі документів, які визначають витрати праці, на витрати
окремих об'єктів калькулювання. Якщо неможливо віднести окремі
види надбавок, доплат, заохочувальних і компенсаційних виплат за
прямою ознакою, розподіл їх за об'єктами відбувається пропорційно
сумі заробітної плати без цих надбавок, доплат і компенсаційних
виплат або іншими методами, що застосовуються у будівельній
організації.
Витрати на оплату праці, які не пов'язані з виробничою
діяльністю будівельної організації та раніше фінансувалися за
рахунок її прибутку, належать до інших витрат операційної
діяльності. Відображають їх за дебетом рахунку 94 "Iнші витрати
операційної діяльності" у кореспонденції з субрахунком 661
"Розрахунки за заробітною платою".

10. Відрахування на соціальні заходи включаються у
собівартість будівельно-монтажних робіт за прямою ознакою з
кредиту рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" і відповідних
субрахунків: 651 "За пенсійним забезпеченням", 652 "За соціальним
страхуванням", 653 "За страхуванням на випадок безробіття", 654
"За індивідуальним страхуванням".

11. Витрати на утримання та експлуатацію власних й
орендованих машин і механізмів у будівельній організації
відображаються на рахунку 23 "Виробництво" (субрахунок
"Експлуатація машин і механізмів") за їх видами чи групами і
відносяться за прямою ознакою на підставі первинних документів на
витрати окремих об'єктів калькулювання.
Витрати на оплату праці робітників, зайнятих керуванням та
обслуговуванням машин, та відрахування у резерв на оплату
відпусток даній категорії, витрати на паливо, електроенергію, а
також допоміжні експлуатаційні матеріали, утримання рейкової і
безрейкової колії, амортизаційні відрахування, витрати на ремонт
та орендну плату за машини відносяться на собівартість утримання
груп цих машин за прямою ознакою.

12. Облік та узагальнення інформації про втрати від браку в
роботі будівельних організацій відображаються на рахунку 24 "Брак
у виробництві" окремо за браком, допущеним в основному виробництві
(за окремими об'єктами будівництва та видами робіт), і браком,
допущеним у допоміжних та другорядних виробництвах будівельної
організації (на окремих субрахунках). Облік втрат від браку
ведеться за кожним об'єктом будівництва, видом робіт, допоміжним
або другорядним виробництвом у журналах, листках-розшифровках або
машинограмах, які їх замінюють.
До втрат від браку, допущеного в основному виробництві,
належать витрати на перероблення неякісне виконаних робіт з вини
будівельної організації, а також витрати на усунення пошкоджень у
змонтованих конструкціях, допущених під час подальшого виконання
будівельно-монтажних робіт.
Витрати на усунення дефектів у будівництві, допущених з вини
замовника і ним оплачених, не відносяться до втрат від браку.
У витрати на виправлення браку, допущеного в основному
виробництві, включається вартість додатково витрачених матеріалів,
витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, на
експлуатацію будівельних машин і механізмів, а також частина
загальновиробничих витрат.
У собівартість будівельно-монтажних робіт включаються витрати
на виправлення браку за вирахуванням: остаточно забракованих робіт
чи продукції за справедливою вартістю; суми, що відшкодовуються
працівниками, які допустили брак; сум, що одержані від
постачальників за неякісні матеріали і комплектуючі вироби тощо.

13. Загальновиробничі витрати, як постійні, так і змінні,
визначаються щодо будівельної організації в цілому. Розподіл
загальновиробничих витрат між об'єктами обліку здійснюється із
застосуванням бази розподілу, установленої у будівельній
організації, та з урахуванням специфіки робіт, що виконуються.
Узагальнення загальновиробничих витрат здійснюється на
субрахунку 912 "Загальновиробничі витрати". З кредиту цього
субрахунку вони списуються у дебет субрахунку 231 "Основне
виробництво" та включають�