МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ Н А К А З 27.01.2009 N 46 Про Методичні рекомендації щодо підтримки проектів транскордонного співробітництва на національному та регіональному рівнях На виконання рішень науково-технічної ради Міністерстварегіонального розвитку та будівництва України від 21.01.2009 N 3( vr_03661-09 ) та N 4 ( vr_04661-09 ) про схвалення Методичнихрекомендацій щодо використання інформаційних технологій дляпідтримки проектів транскордонного співробітництва та Методичнихрекомендацій щодо координації на національному та регіональномурівнях проектів у галузі транскордонного співробітництва заЄвропейським інструментом сусідства і партнерства Н А К А З У Ю: 1. Затвердити Методичні рекомендації щодо використанняінформаційних технологій для підтримки проектів транскордонногоспівробітництва та Методичні рекомендації щодо координації нанаціональному та регіональному рівнях проектів у галузітранскордонного співробітництва за Європейським інструментомсусідства і партнерства (далі - Методичні рекомендації) згідно здодатками 1, 2, відповідно. 2. ДП "Укрархбудінформ" (В.М.Чесноку) забезпечити публікаціюМетодичних рекомендацій в офіційному друкованому засобі масовоїінформації Мінрегіонбуду "Інформаційний бюлетень Міністерстварегіонального розвитку та будівництва України". 3. Департаменту міжнародного співробітництва, інвестиційногорозвитку та з питань європейської інтеграції (В.В.Толкованову)забезпечити доведення інформації про Методичні рекомендації дозаінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади,обласних державних адміністрацій, Київської та Севастопольськоїміських державних адміністрацій, заінтересованих підприємств таорганізацій до 05.02.2009. 4. Адміністративному департаменту (І.Л.Парасюку) до02.02.2009 забезпечити оприлюднення Методичних рекомендацій наофіційному інформаційному веб-сайті Мінрегіонбуду. 5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першогозаступника Міністра Іщенка О.М. Міністр В.Куйбіда Додаток 1 до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 27.01.2009 N 46 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо використання інформаційних технологій для підтримки проектів транскордонного співробітництва ПЕРЕДМОВА Ці Методичні рекомендації щодо використання інформаційнихтехнологій для підтримки проектів транскордонного співробітництва(далі - Рекомендації) розроблено відповідно до наказуМінрегіонбуду України від 21.05.2008 N 214 на виконання вимог: - Законів України "Про транскордонне співробітництво"( 1861-15 ) і "Про інформацію" ( 2657-12 ); - Постанови Верховної Ради України "Про Рекомендаціїпарламентських слухань на тему: "Про інтенсифікаціюспівробітництва України з Європейським Союзом у рамкахєврорегіонів та перспективи транскордонного співробітництва" від27.06.2007 N 1242-V ( 1242-16 ); - Указу Президента України від 19.12.2007 N 1236( 1236/2007 ) "Про заходи щодо активізації євроінтеграційногоприкордонного співробітництва"; - Державної стратегії регіонального розвитку до 2015 р.,затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2006N 1001 ( 1001-2006-п ); - постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 N 587( 587-2002-п ) "Деякі питання розвитку транскордонногоспівробітництва та єврорегіонів", - Державної цільової програми інформування громадськості зпитань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки,затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008N 594 ( 594-2008-п ); інших чинних актів національного законодавства та увідповідності до основних принципів і сучасних напрацювань за: - Європейською Рамковою конвенцією про транскордоннеспівробітництво між територіальними общинами або властями( 995_106 ) від 21.05.80 (надалі Мадридська конвенція) і чиннимидодатковими Протоколами та проектом III Протоколу до неї; - Європейським інструментом сусідства і партнерства ЄС(надалі ENPI) і Стратегією його запровадження у Східному регіоніна 2007-2013 роки та Індикативною програмою на 2007-2010 роки зурахуванням рішення Європейського Парламенту і Ради від 05.07.2006N 1082 щодо Європейських угрупувань з територіальної співпраці(EGTC); - Робочою програмою ЄС "Підготовча акція "Міжнародні ЗМІ"; - Планами інформації та комунікації Спільних операційнихпрограм ENPI на 2007-1013 роки; - Концепцією міжрегіонального і прикордонного співробітництвадержав - учасниць СНД, затвердженої рішенням Ради голів Урядів СНД( 997_779 ) від 15.09.2004. Рекомендації укладено для суб'єктів і учасниківтранскордонного співробітництва, що здійснюється у формахприкордонної співпраці, міжрегіональної взаємодії таміжмуніципального співробітництва, і центральних органіввиконавчої влади, до компетенції яких належать питання координаціїтранскордонного співробітництва в цілому, за конкретниминапрямками та програмами чи за окремими проектами. У Рекомендаціях систематизовано можливості взаємодоповнюючогозастосування суб'єктами і учасниками транскордонногоспівробітництва і центральним органами виконавчої влади сучаснихінформаційних технологій для виявлення, ініціювання, укладення,презентації та підтримки виконання транскордонних проектів іпрограм та застосування сучасних геоінформаційних систем (ГІС) вході виконання зазначених проектів програм та їх координації намісцевому і регіональному рівні. Метою запровадження Рекомендацій є системне інформаційнезабезпечення діяльності суб'єктів і учасників транскордонногоспівробітництва та відповідних центральних органів виконавчоївлади для покращення конкурентоспроможності транскордоннихпроектів, їх широкої підтримки громадськістю та ефективноговикористання обмежених ресурсів, необхідних для реалізаціїтранскордонного співробітництва. 1. Завдання та основні засади координації інформаційногозабезпечення та підтримки проектів і програм транскордонногоспівробітництва Відповідно до законодавства України і наявного міжнародногодосвіду євроінтеграції та транскордонної співпраці у формахприкордонного, міжрегіонального і міжмуніципальногоспівробітництва інформаційного забезпечення і підтримки потребуютьвиди діяльності в цій сфері, наведені у Додатку 1. Координація інформаційного забезпечення транскордонногоспівробітництва із застосуванням відповідних інформаційнихтехнологій здійснюється Мінрегіонбудом на підставі функційуправління регіональною розбудовою, просторовим розвиткомтериторій та містобудуванням, визначених законодавством України, успівробітництві з іншими центральними органами виконавчої влади докомпетенції яких належить реалізація пріоритетних напрямківтранскордонного співробітництва (транзит і розбудова прикордонноїінфраструктури, охорона довкілля, сталий розвиток ітехногенно-екологічна безпека, міжлюдські стосунки, транскордоннийтуризм, міжетнічні та культурні зв'язки тощо), та у відповідностідо завдань Державної цільової програми інформування громадськостіз питань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки( 594-2008-п ). За цією програмою та напрямками, наведеними у Додатку 1,інформаційні заходи з висвітлення ролі транскордонногоспівробітництва на загальнодержавному рівні мають координуватисьнаступним чином: - щодо відповідних завдань програм співпраці с ЄС і РадоюЄвропи - всіма причетними центральними органами виконавчої влади; - щодо аспектів торгово-економічної співпраці суб'єктів іучасників транскордонного співробітництва та залучення інвестиційу процесі інтегрування до СОТ - Мінекономіки,Держспоживстандартом; - щодо транскордонної взаємодії між науковими і освітнімиструктурами - МОН; - щодо участі українських регіонів у міжнародних структурах ієврорегіонах та з висвітлення питань транскордонногоспівробітництва у загальноєвропейських заходах - МЗС; - щодо реалізації транзитного потенціалу регіонів у процесіінтегрування України до транс'європейських транспортних мереж -Мінтрансзв'язку, Укравтодором; - щодо розвитку прикордонної інфраструктури - Держмитслужбою,Держприкордонслужбою; - щодо транзиту енергоносіїв та транскордонних програм усфері енергозбереження і застосування альтернативних джереленергії - Мінпаливенерго; - щодо управління водними ресурсами і співпраці натранскордонних водотоках - Держводгоспом; - щодо розвитку транскордонної туристично-рекреаційноїдіяльності - Мінкульттуризмом, МОЗ; - щодо транскордонної взаємодії у питаннях міжнаціональних,міжетнічних та міжконфесійних відносин - Держкомнацрелігій; - щодо співробітництва у сфері охорони довкілля,техногенно-екологічної безпеки та сталого розвитку - Мінприроди,МНС; - з інтегрованого попередження і контролю забруднень,поводження з відходами і запровадження кращих доступнихтехнологій - Мінприроди; Мінжитлокомунгоспом, Мінпромполітики; - з біо-динамічного розвитку агропромислового комплексуприкордонних регіонів - Мінагрополітики; - з питань сталого розвитку лісо-деревообробного комплексу таінфраструктури - Держкомлісгоспом; - з подальшого розвитку нормативно-правового забезпеченнятранскордонного співробітництва - Мін'юстом; - з питань транскордонної взаємодії у сфері молодіжноїполітики та спорту - Мінсім'ямолодьспортом; - щодо питань співфінансування проектів і програмтранскордонного співробітництва за Європейським інструментомсусідства і партнерства відповідно до європейських норм -Мінфіном; - спільне застосування можливостей транскордонногоспівробітництва та програми Twinning для підготовки таперепідготовки державних службовців з питань європейськоїінтеграції - Головдержслужбою; - можливості сприяння транскордонній діяльності у процесіреформування податкової служби в Україні відповідно доєвропейських стандартів - ДПА; - застосування системи статистичних спостережень дляінформаційної підтримки транскордонного співробітництва у процесіреформування системи державної статистики в Україні в контекстієвропейської інтеграції - Держкомстатом; - залучення ЗМІ до широкого висвітлення, залученнягромадськості та безпосередньої участі у проектах і програмахтранскордонного співробітництва відповідно до державноїінформаційної політики в контексті європейського досвіду -Держкомтелерадіо. Решта питань інформаційного забезпечення та застосуванняінформаційних технологій у проектах і програмах транскордонногоспівробітництва має вирішуватись безпосередньо суб'єктами іучасниками транскордонного співробітництва, зокрема звикористанням наявних Internet-ресурсів Європейської цифровоїбібліотеки Europeana чи, наприклад, за допомогою спеціалізованогосайту http:transfront.cv.ua, або проектуструктурно-функціональні схеми інформаційної системи"Транскордонне співробітництво". 2. Державна підтримка і співфінансування та покращенняміжнародної співпраці щодо інформаційного забезпечення проектів іпрограм транскордонного співробітництва Координація інформаційної підтримки та супроводженнятранскордонного співробітництва центральними органами виконавчоївлади має здійснюватись як через співробітництво з основнимисуб'єктами та місцевими структурами цих органів в регіонах, так ішляхом безпосередньої взаємодії з провідними місцевимиінституціями, що мають досвід розвитку сучасної транскордонноїспівпраці (єврорегіонів, міжрегіональних партнерських зв'язків,міжмуніципальних побратимських стосунків) із залученням до цихпроцесів фахової та суспільної громадськості, ЗМІ та іншихвпливових цільових груп. Така співпраця має бути максимально задіяна у процесіформування інформаційних центрів програм ENPI та агенційрегіонального розвитку в регіонах для максимального наближеннянормативно-правової та інформаційно-методичної підтримки доцільових груп транскордонної співробітництва. У такий спосібзаходи з інформування і залучення фахової та суспільноїгромадськості, ЗМІ та інших цільових груп транскордонногоспівробітництво можуть здійснюватись шляхом проведення відповіднихнавчальних і дискусійних семінарів, слухань, круглих столів,робочих зустрічей з безпосередньою участю фахівців і представниківгромадськості та ЗМІ. Водночас передбачається застосуванняInternet-технологій для інтерактивних дистанційних заходів, щодозволяють проводити зазначені навчально-методичні таінформаційно-дискусійні зустрічі у спеціально обладнаних студіяходночасно в декількох регіонах за принципом телемостів. У відповідності до вимог ENPI та інших інструментів ЄС щодопідтримки транскордонного співробітництва співфінансуванняінформаційної підтримки та супроводження проектів і програмтранскордонного співробітництва має здійснюватись за рахунок: - коштів Державного і місцевого бюджетів, що виділяються навиконання Державної цільової програми інформування громадськості зпитань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки( 594-2008-п ); - коштів спільних операційних програм ENPI, передбаченихосновними пріоритетами цих програм, для заходів "people to people"і технічної підтримки діяльності за програмами; - коштів закладених до конкретних транскордонних проектів дляїх інформаційного забезпечення і супроводження; - інших коштів суб'єктів і учасників транскордонногоспівробітництва, зокрема спеціально виділених для цього членамиєврорегіонів. Проекти і програми з транскордонного співробітництва,розроблені громадськими організаціями і безпосередньо спрямованіна інформування громадськості щодо транскордонного аспектуєвропейської інтеграції, можуть брати участь у конкурсах наотримання бюджетного фінансування у відповідності до Порядкупроведення конкурсного відбору проектів і програм інформуваннягромадськості з питань європейської інтеграції, розробленихгромадськими організаціями, затвердженому постановою КабінетуМіністрів України від 30.10.2008 N 956 ( 956-2008-п ). Водночас інформаційно-орієнтовані транскордонні проектидоцільно розробляти та здійснювати у співпраці з наявнимивідповідними структурами ЄС, наприклад за ДекларацієюЄвропарламенту від 22.10.2008 "Повідомляючи про Європу впартнерстві", а також діючих безпосередньо в рамках програм ENPI,зокрема South East Europe Media Organisation (SEEMO), щознаходиться у Відні і діє в за Південно-Східною Європейськоюпрограмою транснаціонального співробітництва. 3. Застосування інформаційного забезпечення та підтримки длямоніторингу проектів і програм транскордонного співробітництва В результаті реалізації вищезазначених заходів подальшиймоніторинг транскордонного співробітництва має здійснюватисьМінрегіонбудом та іншими центральними органами виконавчої влади іззастосуванням наступних можливостей: - забезпечення компетентних регіональних і місцевих структур,що безпосередньо або функціонально підпорядковані цим органам, тазалучених представників (підрозділів) центральних владних структурвідповідними даними з вищезазначених джерел за узгодженимпротоколом надання інформації; - отримання спеціально визначеної службової інформації, щобезпосередньо пов'язана з транскордонною діяльністю (митної,прикордонної, екологічної, податкової тощо); - узгоджених з Держкомстатом і суб'єктами транскордонногоспівробітництва даними спеціальних статистичних спостережень,звітності та спеціальних оглядів на основі наявної статистичноїінформації; - узгодженого на міжвідомчому рівні обміну уніфікованоюінформацією визначеною розділом 2 цих рекомендацій; - надання суб'єктами транскордонного співробітництва заузгодженим Мінекономіки, Мінрегіонбудом і МЗС форматом данихщоквартальної узагальненої інформації про транскордоннеспівробітництво у регіонах; - подання суб'єктами та учасниками транскордонногоспівробітництва мінімальної уніфікованої інформації щодоздійснюваних транскордонних проектів. 4. Застосування спеціалізованих ГІС технологій, щовикористовуються або можуть бути запроваджені в сферіпроектування, містобудування, сталого просторового розвиткутериторій, у системах моніторингу довкілля і станутехногенно-екологічної безпеки Геоінформаційні системи є різновидом інформаційних систем, щозабезпечують збір, збереження, обробку, доступ, відображення ірозповсюдження географічно координованих (просторових) даних. Допозиційної частини просторових даних зокрема відносять географічнішироту і довготу, прямокутні координати, поштові адреси, поштовііндекси і інші коди, які ідентифікують попередньо-розмежованіділянки території, іншу інформацію про місцезнаходження об'єкта,зафіксоване на карті. ГІС - це система комп'ютерних апаратно-програмних засобів таалгоритмічних процедур, створена для цифрової підтримки,поповнення, управління, маніпулювання, аналізу,математично-картографічного моделювання та образного відтвореннягеографічно-координованих даних. При цьому ГІС-технологіїоб'єднують: - системи настільного картографування (Mapping-системи),спеціально призначені для професійного виробництва карт, які і є вних базою даних; - системи автоматизованого проектування (САПР) (англ.Computer-Aided Design або Computer-Aided Drafting, CAD), якіздатні створювати креслення проектів і плани споруд таінфраструктури. Ключовими компонентами програмного забезпечення ГІС є: а) інструменти для введення та оперування з географічноюінформацією; б) система управління базами даних (СУБД) (англ. data basemanagement system, DBMS), в) інструменти підтримки просторових запитів, аналізу тавізуалізації (відображення); г) графічний інтерфейс користувача (ГІК, англ. graphical userinterface, GUI) для полегшеного доступу до інструментів. Окрім систем, що застосовуються безпосередньо у проектуванніі розвитку територій, прикладом регіональної ГІС широкогопризначення є системи управління станом довкілля, що оперують,зокрема з такою інформацією як: 1) метеорологічна, що містить дані про забрудненняповітряного басейну; 2) гідрологічна, а також інформація про гідроспоруди та воднегосподарство; 3) дані про ґрунти, земельні ресурси та структуруземлекористування; 4) відомості про біологічні ресурси, включаючи дані про впливлюдини на живі організми; 5) соціально-економічні характеристики: дані про соціальніумови, економіку, торгівлю, управлінські установи тощо; 6) картографічні та геодезичні дані (аерофотозйомки, картитощо) стосовно конкретної території тощо. ---------------- ---------------- | Програмне | | Апаратні | | забезпечення | | засоби | ---------------- ---------------- | | | | | | ---------------- | | ---------------- | Географічно | ------------- | Розробники | | координовані |--------| ГІС |--------| і | | дані | ------------- | користувачі | ---------------- | | ---------------- | | | | ----------------- | Регламент і | | режим роботи | ----------------- Головним засобом для застосування ГІС у розбудовітранскордонного співробітництва на певній території є створення,постійне вдосконалення і послідовне розширення мережі користувачівГІС, що взаємодіють за принципом системи розподілених базуніфікованих даних і які обмінюються інформацією за спільновиробленими протоколами. Одним з ключових завдань транскордонних проектів ікоординації транскордонного співробітництва є узгодженняпротоколів обміну даними з партнерами в інших країнах на принципахдотримання конфіденційності та вимог національного законодавстваі, водночас, відповідності сучасним потребам безпеки, переважнощодо виникнення загроз надзвичайних ситуацій та спільних планівдій щодо запобігання ним, сумісних дій в разі їх виникнення та зліквідації наслідків, з протидії терористичним загрозам,незаконній міграції та транскордонному трансферу небезпечнихречовин і предметів, з дотримання митних і прикордонних процедуртощо. Подальший розвиток застосування ГІС систем пов'язаний у першучергу з поширенням сучасних методів просторового плануваннярозвитку територій, що взаємодіють через державні кордони тазабезпечення їх сталого соціально-економічного розвитку відповіднодо "Керівних принципів сталого просторового розвитку наЄвропейському континенті", схвалених Радою Міністрів країн -членів Ради Європи у 2002 р. та нових підходів "Європи Регіонів",визначених Лінцькою Декларацією від 21.03.2002 з питаньрегіональної політики, європейських транспортних мереж, сталоїагрокультури і захисту сільських місцевостей та інших проблемуправління і майбутнього Європи, ініційованою Асамблеєю РегіонівЄвропи та прийнятою Конгресом місцевих і регіональних влад РадиЄвропи, Комітетом Регіонів ЄС та ще 14 європейськими регіональнимиінституціями. Для цього необхідно запровадження взаємодії за мережевимпринципом між безпосередньо пов'язаними з Мінрегіонбудомструктурами з питань містобудування, архітектури і розробленнягенеральних схем розвитку територій, проектувальних робіт ідіяльності органів Геоінформу, землевпорядкування, складанняземельних кадастрів та інших систем обліку земельних ресурсів,діяльності органів технічної інвентаризації тощо. Перспективним напрямом подальшого розвитку і застосування ГІСє також система статистичних спостережень і обміну статистичнимиданими, що перебуває у стадії послідовної гармонізації з вимогамиі стандартами Євростату. Поширення методів "технологічного передбачення" UNIDO,застосування сучасних інноваційно-інвестиційних підходів тасприяння трансферу "кращих доступних технологій" як сучасноїоснови цієї діяльності за Індикативною програмою ENPI на2007-2010 роки дозволяє поєднувати зазначені можливості зсистемами збирання, обробки і обміну даними екологічногомоніторингу, водного господарства за басейновим принципом,лісового і агропромислового комплексів, з виявлення і оцінкиризиків надзвичайних ситуацій природно-антропогенного характеру таз галузевими базами даних та інформаційними системами, зокремамитної та податкової служб, систем Держтехнагляду, стандартизації,метрології, сертифікації та оцінки відповідності, інших системліцензування, акредитації та атестації тощо. Головним принципом послідовного застосування цих можливостейдля ефективної розбудови транскордонного співробітництва якключового елементу регіонального розвитку і європейськоїінтеграції є забезпечення сумісності та апаратних можливостейнаявних систем та застосовуваних інформаційних технологій. Для кожної конкретної території, що братиме участь утранскордонному співробітництві доцільна попередня оцінка наявнихГІС-орієнтованих систем, що, зокрема, вже існують у Києві(генеральний план розвитку), Севастополі (ІАС "ВеликийСевастополь") та інших містах і регіонах. Основою проблемою євибір базового програмного забезпечення між потужнимиспеціалізованими ГІС системами типу ArcInfo, MapInfo, ESRI татими, що застосовуються значною частиною потенційних суб'єктів іучасників транскордонного співробітництва для проектування,просторового планування та інших подібних завдань - типу AutodeskMap. У залежності від наявного програмного і апаратногозабезпечення та перспектив його подальшого розвитку має прийматисьвідповідне рішення, яке повинно надалі віддзеркалюватись узавданнях транскордонних проектів та механізмах їхспівфінансування з тим, щоб забезпечити сталий розвиток ізастосування ГІС систем на тривалу перспективу. Ширше впровадження ГІС та інших сучасних інформаційнихтехнологій має забезпечити концептуальну і подальшу функціональнувзаємодію загальнодержавних, регіональних і місцевих структур усфері земельних відносин і геодезичних питань, діяльностімістобудівних і комунальних служб, технічної інвентаризації таспеціалізованих оціночних організацій, у питаннях розбудовисучасних водокористування, лісокористування, екологічногомоніторингу і техногенно-екологічної безпеки, відновлення тарозвитку транс'європейського транзиту пасажирів, вантажів іенергоносіїв, туристично-рекреаційної діяльності та за багатьмаіншими визначальними напрямами сталого розвитку територій та у їхтранскордонних проектах. Додаток 1 до Методичних рекомендацій щодо використання інформаційних технологій для підтримки проектів транскордонного співробітництва ОСНОВНІ ВИДИ інформаційного забезпечення і підтримки транскордонного співробітництва, що мають надаватись за державного сприяння та координації 1. Загальне інформування про структури ЄС, Ради Європи таспеціальні функції інших міжнародних інституцій (зокрема Асамблеїєвропейських регіонів, Асамблеї європейських прикордоннихрегіонів, Ради керівників прикордонних областей РеспублікиБєларусь, Російської Федерації та України), які формують основнізавдання і пріоритети транскордонного співробітництва (зокремапередбачені регіональною, транспортною, екологічною, безпековою,торговою політикою ЄС тощо). 2. Інформування потенційних суб'єктів і учасників та органівцентральної влади щодо стану нормативно-правової бази, іншихнаявних підстав і можливостей реалізації транскордонногоспівробітництва як ключового елементу втілення українськоюстороною чинної Угоди про партнерство і співробітництво України зЄС та наступної Угоди про асоціацію, Плану дій "Україна-ЄС"( 994_693 ), ENPI, EGTC та інших євроінтеграційних інструментів іззастосуванням положень Мадридської конвенції ( 995_134 ) тадодаткових Протоколів до неї на основі вимог Закону України "Протранскордонне співробітництво" ( 1861-15 ). 3. Інформування органів місцевого самоврядування тавиконавчих структур всіх рівнів, неурядових структур іпредставників фахової та суспільної громадськості щодо наявнихнапрацювань, зокрема у єврорегіонах, які діють за участіукраїнської сторони, та про актуальні проекти і програми у сферітранскордонного співробітництва. 4. Сприяння підвищенню рівня знань і практичних навичокпредставників місцевих органів влади, підприємців і громадськостіу сфері транскордонного співробітництва, забезпечення підготовкита перепідготовки фахівців з використанням можливостей освітніхпрограм ЄС, включаючи програму Twinning для підготовки державнихслужбовців, а також стимулювання відповідних наукових досліджень звикористанням можливостей Сьомої Рамкової програми ЄС здосліджень. 5. Основні та спеціальні положення ENPI (зокрема Стратегії усхідному регіоні на 2007-2013 рр. та Індикативної програми на2007-2010 рр.), EGTC, законодавства України, міжрегіонального іприкордонного співробітництва держав - учасниць СНД, документирозроблені на підставі цих актів та конкретні напрацювання за нимив окремих єврорегіонах. 6. Дані про основні наукові та інформаційні центри іміжнародні інституції з питань транскордонного співробітництва вкраїнах ЄС і СНД та їх напрацювання. 7. Інформування щодо "тематичного виміру" ENPI татрансрегіонального виміру співробітництва у макрорегіональнихструктурах (ЦЄІ, Карпатська і Альпійська конвенції, ЧорноморськаСинергія, Рада прикордонних регіонів Бєларусі, Росії та України, вокремих єврорегіонах тощо). 8. Ознайомлення з результатами попередньої транскордонноїдіяльності, вже виконаними та діючими транскордонними проектами законкретними пріоритетами і завданнями нових програм ENPI. 9. Надання результатів стратегічної екологічної оцінки новихспільних операційних програм ENPI на 2007-2013 рр. відповідно доДирективи EC 2001/42. 10. Інформаційне забезпечення транскордонної взаємодії систембезпеки щодо моніторингу ризиків, прогнозування, запобігання таліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природно-антропогенногохарактеру, а також існуючих галузевих служб (рятувальних, швидкогореагування тощо). 11. Формування транскордонної екомережі, екокоридорів,екорегіонів, систем національних парків та заповідних територій. 12. Забезпечення біо-динамічного характеру розвиткутранскордонного агропромислового комплексу. 13. Забезпечення сталого розвитку, повного циклу відтвореннята реформування лісо-деревообробного комплексу, зокрема у гірськихрегіонах. 14. Впорядкування та обмін інформацією щодо спільноїкультурної та природної спадщини: пам'яток культури, історії,природних, релігійних тощо. 15. Інформаційна підтримка транскордонних проектівспівробітництва у сфері молоді та спорту. 16. Залучення ЗМІ до пропаганди розвитку транскордонногоспівробітництва та до участі у конкретних проектах, транскордоннавзаємодія ЗМІ, проекти спільного навчання журналістів таформування сумісного інформаційного простору в зонахтранскордонного співробітництва. 17. Інформація щодо систем і організацій з пошуку партнерівдля проектів транскордонного співробітництва, відомості пронаціональні і міжнародні інституції та неурядові організації, щодіють у сфері транскордонного співробітництва. 18. Інформаційне забезпечення для формулювання,ідентифікації, підготовки документації, проведення відбору іоцінки проектних пропозицій. 19. Відомості про національні та міжнародні інституції вУкраїні та країнах ЄС, що забезпечують підтримку розробки іпідготовки, подальший розгляд та супроводження проектівтранскордонного співробітництва. 20. Інформаційне забезпечення проектів транскордонногоспівробітництва (кадрове, фінансове, аудит тощо) та окремихпроектних заходів. 21. Регіональні (місцеві) системи обліку та моніторингутранскордонних проектів. 22. Застосування інформаційної підтримки у проведенні заходівщодо залучення фахової та суспільної громадськості до обговорень іучасті у проектах транскордонного співробітництва (круглих столів,громадських слухань, семінарів, конференцій тощо). 23. Інформування щодо раніше здійснених та актуальнихміжнародних заходів (форумів, конференцій, симпозіумів, самітів) зпитань транскордонного співробітництва). 24. Створення сумісного інформаційного простору у зонах діїспільних операційних програм та єврорегіонів на основі узгодженогозалучення ЗМІ та Internet-ресурсів. 25. Спеціалізовані Internet ресурси підтримки та інформуваннящодо транскордонного співробітництва. 26. Спеціалізовані бази даних окремих проектів та розподіленібази даних для застосування у програмах транскордонногоспівробітництва, зокрема використання узагальненої статистичної,митної, транспортної та іншої інформації. 27. Використання існуючих систем оцінки відповідності тасертифікації місцевого і регіонального рівня за "процесним"підходом ISO 9000:2000/ISO 14000 для інформаційної підтримкипроектів і програм транскордонного співробітництва. 28. Застосування геоінформаційних технологій (ГІС), щовикористовуються у проектуванні, містобудуванні, моніторингу станудовкілля, ризиків і надзвичайних ситуацій, з метою забезпеченнясталого соціально-економічного і просторового розвитку татехногенно-екологічної безпеки на територіях, де здійснюєтьсятранскордонне співробітництво, для формування, супроводження тавикористання результатів проектів і програм транскордонногоспівробітництва. 29. Застосування інформаційних засобів підтримки наявних істворюваних систем управління водними ресурсами на транскордоннихводотоках, зокрема у басейнах Дунаю (Прут, Сірет, Тиса, Латориця,Уж), Дністра, Балтійського басейну (Неман, Буг, Сян), Дніпра,Сіверського Донця тощо і Чорноморсько-Азовського басейну. 30. Використання сучасних інформаційних технологій та засобівінтегрованого попередження і контролю забруднень відповідно доДирективи ЄС 96/61/ЕС (ІРРС) для послідовного запровадження кращихдоступних технологій (BAT - Best Available Technology), як основиінноваційно-інвестиційної політики відповідно до Індикативноїпрограми ENPI на 2007-2010 роки. Додаток 2 до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 27.01.2009 N 46 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо координації на національному та регіональному рівнях проектів у галузі транскордонного співробітництва за Європейським інструментом сусідства і партнерства ПЕРЕДМОВА Ці Методичні рекомендації щодо координації на національномута регіональному рівнях проектів у галузі транскордонногоспівробітництва за Європейським інструментом сусідства іпартнерства (надалі - Рекомендації) розроблено відповідно донаказу Мінрегіонбуду України від 21.05.2008 N 214 на виконаннявимог: - Законів України "Про транскордонне співробітництво"( 1861-15 ) і "Про стимулювання розвитку регіонів" ( 2850-15 ); - Постанови Верховної Ради України "Про Рекомендаціїпарламентських слухань на тему: "Про інтенсифікаціюспівробітництва України з Європейським Союзом у рамкахєврорегіонів та перспективи транскордонного співробітництва" від27.06.2007 N 1242-V ( 1242-16 ); - Указу Президента України від 19.12.2007 N 1236( 1236/2007 ) "Про заходи щодо активізації євроінтеграційногоприкордонного співробітництва"; - Державної стратегії регіонального розвитку до 2015 р.,затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2006N 1001 ( 1001-2006-п ); - постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 N 587( 587-2002-п ) "Деякі питання розвитку транскордонногоспівробітництва та єврорегіонів", інших чинних актів національного законодавства та увідповідності до основних принципів і сучасних напрацювань за: - Європейською Рамковою конвенцією про транскордоннеспівробітництво між територіальними общинами або властями( 995_106 ) від 21.05.80 (надалі Мадридська конвенція) і чиннимидодатковими Протоколами та проектом III Протоколу до неї; - Європейським інструментом сусідства і партнерства ЄС(надалі ENPI) і Стратегією його запровадження у Східному регіоніна 2007-2013 роки та Індикативною програмою на 2007-2010 роки зурахуванням рішення Європейського Парламенту і Ради від 05.07.2006N 1082 щодо Європейських об'єднань з територіальної співпраці(EGTC); - Концепцією міжрегіонального і прикордонного співробітництвадержав - учасниць СНД, затвердженою рішенням Ради голів Урядів СНД( 997_826 ) від 15.09.2004. Рекомендації укладено для суб'єктів і учасниківтранскордонного співробітництва, що здійснюється у формахприкордонної співпраці і міжрегіональної взаємодії, та центральнихорганів виконавчої влади, до компетенції яких належать питаннякоординації транскордонного співробітництва в цілому, законкретними напрямками та програмами чи за окремими проектами,зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від11.05.2005 N 339 ( 339-2005-п ) "Про затвердження Положення пропорядок проведення конкурсного відбору проектів (програм)транскордонного співробітництва, які можуть бути включені додержавної програми розвитку транскордонного співробітництва". У Рекомендаціях викладено порядок виявлення, ідентифікації тавстановлення відповідності проектних ініціатив суб'єктами іучасниками транскордонного співробітництва та визначено порядоккоординації Мінрегіонбудом та іншими центральним органамивиконавчої влади України заходів з формування, узгодження імоніторингу виконання транскордонних проектів у регіонах длязабезпечення їх державної підтримки відповідно до вимогзаконодавства України і положень діючих актів та інструментів ЄС,Ради Європи та інших міжнародних структур, взаємодія з якимивизначається міжнародними договорами України. Метою запровадження Рекомендацій є забезпеченнякоординованого виконання вимог законодавства України таміжнародних норм центральними органами виконавчої влади та їхрегіональними структурами у взаємодії з суб'єктами і учасникамирізних форм транскордонного співробітництва, зокрема тими, щодіють в рамках єврорегіонів, беруть участь у міжрегіональнійспівпраці, а також у партнерстві міст і територіальних громадвідповідно до Мадридської конвенції ( 995_134 ). 1. Проекти і програми транскордонного співробітництва За визначеннями Закону України "Про транскордоннеспівробітництво" ( 1861-15 ) проекти та програми, як комплекси(системи) заходів суб'єктів і учасників транскордонногоспівробітництва, можуть бути національними або спільними таотримувати державну підтримку в різних формах, зокрема задержавними програмами розвитку транскордонного співробітництва. За європейським та національним досвідом проектитранскордонного співробітництва можуть мати наступний характер: - вишукувальні та науково-дослідні роботи з визначеннянаявних транскордонних проблем, необхідного кола суб'єктів,учасників і конкретних цільових груп для здійснення відповіднихлокальних, національних і спільних дій, їх співфінансування,нормативно-правового та інформаційно-методичного забезпечення іресурсів, необхідних для розв'язання цих проблем з урахуваннямінтересів інших країн і регіонів відповідно до Стратегії ENPI усхідному регіоні на 2007-2013 роки; - вихідні навчальні та інфраструктурні проекти, головнимзавданням яких є залучення національного і європейського досвідута визначення кращих доступних технологій (BAT - Best AvailableTechnology), підготовка необхідних техніко-економічнихобґрунтувань і стратегічної екологічної та ресурсної оцінки,створення вихідної інфраструктури для подальшої реалізаціїінноваційно-інвестиційних проектів та/або спільного розв'язаннятранскордонних соціальних проблем із залученням фахової ісуспільної громадськості та отримання широкої підтримки різнимиверствами населення; - пілотно-демонстраційні проекти, що дозволяють безпосередньоопрацьовувати нові спільні рішення і механізми взаємодії(включаючи співфінансування) суб'єктів, учасників та відповіднихцільових груп щодо інтеграції та сталого регіонального розвиткудля подальшого поширення цих напрацювань відповідно до головнихпріоритетів і "тематичного виміру" ENPI; - інноваційно-інвестиційні проекти з трансрегіональногосталого соціально-економічного і просторового розвитку та безпекизі співфінансуванням таких проектів місцевими, регіональними інаціональними бюджетними джерелами, коштами Структурних фондів ЄСі пільгових кредитів відповідних європейських і міжнароднихструктур та приватного капіталу. 2. Співфінансування проектів і програм транскордонногоспівробітництва З українського боку проекти і програми транскордонногоспівробітництва можуть співфінансуватись за рахунок Державногобюджету через відповідні державні програми підтримкитранскордонного співробітництва або інші державні програми,завдання яких передбачають фінансування об'єктів і заходів, щомають транскордонний характер або вплив, а також - шляхом наданнясубвенцій місцевим бюджетам", за кошти місцевих бюджетів та іншихджерел, не заборонених чинним законодавством. Для реалізації, зокрема у єврорегіонах, систем транскордоннихпроектів, питання координації та співфінасування яких виходить замежі компетенції суб'єктів транскордонного співробітництва, вониможуть ініціювати відповідні державні програми згідно з ЗакономУкраїни "Про державні цільові програми" ( 1621-15 ). Чиннийпорядок розробки та погодження таких програм передбачає (стаття 7Закону) розробку, узгодження і затвердження розпорядженнямКабінету Міністрів України концепції державної цільової програми,що стає основою для подальшого співробітництва суб'єктівтранскордонного співробітництва з центральними органами виконавчоївлади. Для запобігання порушенням вимог Бюджетного кодексу( 2542-14 ) щодо неможливості співфінансування певних об'єктів збюджетів різних рівнів, суб'єктами транскордонного співробітництваспільно з центральними органами влади можуть прийматись наступнірішення: - щодо розподілу та перерозподілу проектних завдань іоб'єктів з метою запобігання фінансуванню кожного з них одночасноз різних бюджетів; - щодо спеціального фінансування окремих транскордоннихпроектів і програм. Переліки об'єктів і заходів транскордонних проектів, щодояких може застосовуватись така форма державної підтримки, маютьвідповідати Порядку використання субвенції з державного бюджетумісцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток, щовстановлюються Кабінетом Міністрів України. Обґрунтування необхідності співфінансування транскордоннихпроектів і програм з державного і місцевих бюджетів має включативідомості, зазначені у Додатку 1. 3. Визначення проектів транскордонного співробітництва, щоможуть набувати державної підтримки Організація і забезпечення транскордонної діяльностівимагають підтримки (у т.ч. і на державному рівні) наступнихзаходів. - визначення суб'єктами транскордонного співробітництва тапогодження з відповідними органами центральної влади спільнихпроблем, пріоритетів та необхідних видів діяльності, щовідповідають національному і міжнародному законодавству протранскордонне співробітництво; - створення суб'єктами транскордонного співробітництванеобхідних структур (робочих груп, координаційних органівєврорегіонів і спільних утворень, передбачених EGTC і проектом IIIПротоколу до Мадридської конвенції) ( 995_134 ), що визначаютьсяугодами про транскордонне співробітництво; - створення суб'єктами і учасниками транскордонногоспівробітництва тимчасових чи постійно діючих (ad hoc) робочихорганів (комісій) за "тематичними вимірами" ENPI. Законодавство України (включаючи чинні міжнародні акти)передбачає основні напрямки співпраці суб'єктів транскордонногоспівробітництва з центральними органами влади, наведені уДодатку 2. При цьому транскордонні проекти мають забезпечувати: - повагу до державного суверенітету, територіальноїцілісності та непорушності кордонів держав, до яких належатьсуб'єкти та учасники транскордонного співробітництва; - урахування компетенції відповідних центральних органіввиконавчої влади, повноважень суб'єктів і прав учасниківтранскордонного співробітництва; - узгоджене усунення політичних, економічних, правових,адміністративних та інших перешкод для транскордонної співпраці; - сприяння покращенню взаємної довіри, взаєморозуміння таатмосфери добросусідства на рівні населення, владних структур всіхрівнів та ділових кіл, що залучаються до транскордонногоспівробітництва; - спрощення взаємних контактів між суб'єктами та учасникамитранскордонного співробітництва та відповідних груп населення, ут.ч. національних та етнічних меншин, що пов'язані через державнікордони; 4. Основні принципи координації транскордонногоспівробітництва Мінергіонбудом та іншими центральними органамивиконавчої влади відповідно до їх компетенції Розбудова транскордонного співробітництва має забезпечитиреалізацію пріоритетних заходів Плану дій "Україна-ЄС" ( 994_693 )щодо: - розширення контактів та співробітництва на транскордонномута регіональному рівнях з сусідніми державами - членами ЄС шляхомвикористання можливостей та викликів, що виникають у зв'язку ізрозширенням ЄС та стимулювання власних ініціатив на місцях та урегіонах щодо створення та розвитку транскордонногоспівробітництва; - розширення регіонального співробітництва зкраїнами-сусідами, особливо щодо транскордонних питань,забезпечення підтримки регіонів і участь у підготовці тавпровадженні Спільних операційних програм ENPI за участі Українита розвиток і впровадження діючого законодавства щодотранскордонного співробітництва та регіонального розвитку; підвищення ефективності проектів та програм у сферітранскордонного співробітництва через забезпечення активноїпідтримки та ініціювання на місцевому і регіональному рівні. Виходячи з досвіду реалізації попередніх програм TACIS зприкордонного співробітництва та Програм Сусідства ЄС на2004-2006 роки, державна підтримка транскордонного співробітництвамає максимально відповідати завданням Спільних операційних програм"Польща-Білорусь-Україна", "Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна","Румунія-Україна-Молдова", "Чорне море", Центральноєвропейської таЄвропейської Південно-Східної програм співробітництваЄвропейського інструменту сусідства і партнерства на2007-2013 роки, сприяти задоволенню потреб та збільшеннюможливостей суб'єктів і учасників транскордонного співробітництвавідповідно до принципів, закладених до законодавства України, EGTCі проекту III Протоколу до Мадридської конвенції ( 995_134 ) танапрацювань єврорегіонів, утворенихадміністративно-територіальними одиницями України спільно змежуючими регіонами сусідніх країн ЄС та СНД. Водночас мають бути максимально враховані новітні підходиENPI з "тематичного виміру", визначені посланням Єврокомісії від04.12.2006, п. 3.4 Координаційна діяльність центральних органів виконавчої владипередбачає надання підтримки та участі їх компетентнихпредставників (зокрема у заходах робочих органів єврорегіонів) настадіях прогнозування, ідентифікації, обґрунтування, узгодження,забезпечення громадської підтримки, визначення можливостей імеханізмів співфінансування, встановлення партнерських відносин,погодження і включення до відповідних державних програм та/чиотримання бюджетних субвенцій і спільного подання довищезазначених Операційних та інших програм ENPI транскордоннихпроектів наступних категорій: 4.1. Прості проекти з транскордонними результатами (simpleproject). У таких проектах уся, або майже вся, проектна діяльністьздійснюється з українського боку кордону (або українська сторонавиступає партнером простого проекту, що розробляються в іншійкраїні), але результати проекту мають істотне значення длямежуючих територій (громад).в інших країнах, де діє ENPI, та/абопредставники з інших країн виступають в якості додатковихпартнерів у проекті. Такі проекти повинні бути розроблені у співпраці іззазначеним закордонним партнером/партнерами, але, як правило,подається лише одна проектна заявка. Проект має бути орієнтованота чіткий і безпосередній транскордонний результат. 4.2. Взаємодоповнюючі проекти (complementary projects), уяких діяльність в Україні супроводжується подібною діяльністю зіншого боку кордону. Заходи повинні відбуватися з обох боків кордону і обов'язковомати взаємну узгодженість за змістом, партнерськими діями,етапністю за часом, очікуваними результатами). Проектні заходидоповнюють одне одного, і у заявках необхідно чітко вказати назв'язки з проектом в іншій країні. Взаємодоповнюючі проекти необов'язково повинні здійснюватись одночасно (вони також можутьсупроводжувати інші вже існуючі проекти). Якщо ж вони будутьздійснюватися одночасно - подаватимуться дві окремі заявки. Уцьому випадку дві організації-заявники (по одній з кожного бокукордону) можуть подати заявку на фінансування, призначене дляїхніх країн одночасно і таким чином отримати "взаємодоповнюючефінансування" для реалізації спільного проекту (який складається звзаємодоповнюючих проектів). 4.3. Інтегровані проекти (integrated projects) - це проекти,у яких партнери по обидва боки кордону працюють над різнимиелементами одного проекту. Проект розробляється спільно, обидва партнери (чи більшакількість учасників проекту) беруть участь у спільній діяльності.Чільний партнер від імені всіх партнерів подає одну заявку, якавключає всі заходи, передбачені проектом. 5. Оцінка відповідності та моніторинг здійсненнятранскордонної діяльності Комплексна оцінка повинна забезпечувати одночаснувідповідність транскордонних проектів євроінтеграційним,національним, регіональним і місцевим потребам за головною метоюENPI - забезпечення сталого і безпечного розвитку взаємодіючихрегіонів. Передбачається застосування системи критеріїв і баліввідповідності проектів транскордонного співробітництва, наведениху Додатку 3. Ця система оцінки має уточнюватися згідно з потребами кожногоконкретного регіону (єврорегіону) та/чи програмою ENPI. Для об'єктивності оцінки важливо враховувати також специфічнікритерії "спільності" регіонів-партнерів та "когезійні"макрорегіональні особливості, наприклад, спільні завданняреалізації транс'європейського транзиту за головними осямирозвитку європейської транспортної мережі ЄС за посланняЄврокомісії від 31.01.2007 "Розширення головних транс'європейськихтранспортних осей до сусідніх країн. Настанови щодо транспорту вЄвропі та межуючих регіонах", поєднання державних і регіональнихінтересів щодо визначення спільних критеріїв безпеки та сталогорозвитку Карпатсько-Дунайського і Чорноморського макрорегіонів,співробітництва Карпатської та Альпійської конвенцій тощо. Подальший моніторинг реалізації транскордонногоспівробітництва має здійснюватись Мінрегіонбудом та іншимицентральними органами виконавчої влади відповідно до зазначенихкритеріїв на наступних рівнях: - шляхом безпосередньої участі у транскордонних проектах тавідповідних заходах суб'єктів і учасників транскордонногоспівробітництва компетентних представників регіональних і місцевихструктур, що безпосередньо чи функціонально підпорядковані циморганам, або залучення відповідних представників центральнихвладних структур до цих проектів та заходів (зокрема - до заходівпостійних робочих органів єврорегіонів); - узгодженого з відповідними центральним органами влади тасуб'єктами транскордонного співробітництва отримання спеціальновизначеної службової інформації, що безпосередньо пов'язана зтранскордонною діяльністю (митної, прикордонної, екологічної,податкової тощо); - узгоджених з Держкомстатом і суб'єктами транскордонногоспівробітництва спеціальними статистичними спостереженнями таформування спеціальних оглядів на основі наявної статистичноїінформації; - узгодженого центральними органами виконавчої влади (завідповідною функціональною ознакою) збирання та опрацюваннявідповідної галузевої інформації (Мінекономіки, Мінфін,Мінтрансзв'язку, Укравтодор, Мінприроди, МНС, Мінагрополітики,Мінпромполітики, МОЗ, Мінкультури тощо) на місцях та взаємообмінууніфікованою інформацією між центральними органами виконавчоївлади; - формування суб'єктами транскордонного співробітництва заузгодженою Мінекономіки, Мінрегіонбудом та МЗС уніфікованою формоюузагальненої щоквартальної інформації щодо здійсненнятранскордонного співробітництва в регіонах; - подання суб'єктами та учасниками транскордонногоспівробітництва мінімальної уніфікованої інформації щодоздійснюваних транскордонних проектів. Додаток 1 до Методичних рекомендацій щодо координації на національному та регіональному рівнях проектів у галузі транскордонного співробітництва за Європейським інструментом сусідства і партнерства ВІДОМОСТІ, що мають надаватись до обґрунтування необхідності співфінансування транскордонних проектів і програм з державного і місцевих бюджетів 1. Попередній розрахунок загальної вартості нового проектута/або техніко-економічне обґрунтування, попередньо розроблене заучасті партнерів по транскордонному співробітництву. 2. Оцінка впливу проекту на соціально-економічний іпросторовий розвиток території та запобігання основним ризикам. 3. Данні про наявність/можливість стратегічної екологічноїоцінки впливу на показники сталого розвитку татехногенно-екологічної безпеки у зоні дії проекту. 4. Відомості про загальні обсяги фінансування, визначеніспільними операційними та іншими програмами ENPI чи міжнароднимиджерелами для реалізації подібних проектів за ключовимипріоритетами регіональної, структурної, безпекової, транспортної,енергетичної, екологічної політики ЄС, пріоритетами і заходамивідповідних міжнародних програм, а також очікувані обсягиосновного фінансування з міжнародних джерел проекту, щодо якогоподається запит на бюджетне співфінансування. 5. Оцінка загальних витрат на повну реалізацію результатівпроекту (програми), включаючи попередній обрахунок необхіднихкредитних і можливих грантових залучень, подальших потреб убюджетному фінансуванні, очікуваних обсягів і видів інвестицій тазалучення приватного капіталу. 6. Інформація про національне і міжнародне нормативно-правовезабезпечення для залучення необхідних фінансових джерел. 7. Оцінка потенційних економічних і соціальних наслідків іризиків залучення зазначених джерел співфінансуваннятранскордонних проектів і програм. Додаток 2 до Методичних рекомендацій щодо координації на національному та регіональному рівнях проектів у галузі транскордонного співробітництва за Європейським інструментом сусідства і партнерства Основні напрямки співпраці суб'єктів транскордонного співробітництва з центральними органами влади 1. Сприяння розвиткові малого прикордонного руху яквизначального елементу для подолання депресивного статусу межуючихтериторій та розв'язання спільних соціально-економічних проблем. 2. Застосування узгоджених принципів містобудування тапросторового розвитку територій з урахуванням їх транзитногопотенціалу, природної, історичної та етнокультурної спадщини ірівня соціально-економічного розвитку. 3. Ініціювання розвитку багаторівневої системи транскордоннихтранспортних сполучень за головними, допоміжними і місцевиминапрямками вантажопасажирського руху відповідно до посланняЄврокомісії від 31.01.2007 "Розширення основних транс'європейськихтранспортних осей до сусідніх країн. Настанови щодо транспорту вЄвропі та сусідніх регіонах". 4. Здійснення необхідних кроків для розвитку транскордонноготранзиту енергоносіїв з урахуванням потреб місцевогоенергозабезпечення, включаючи ефективне використання місцевих таальтернативних джерел енергії, застосування сучаснихенергозберігаючих технологій та вторинних енергетичних ресурсів. 5. Розбудова сучасної прикордонної інфраструктури, щовідповідає завданням вищезазначеного транзиту, потребам місцевогонаселення та вимогам європейської безпеки. 6. Прискорення розвитку економічних і соціальних секторів, щобезпосередньо визначаються транзитними можливостями, зокрематранскордонної туристично-рекреаційної діяльності, наданнятранспортних, телекомунікаційних, інформаційних та інших сучаснихвидів послуг. 7. Сприяння суб'єктами і учасниками транскордонногоспівробітництва розвитку прикордонних і міжрегіональнихторгово-економічних зв'язків, включаючи співробітництвоторгово-промислових палат, спільне проведення відповіднихвиставкових та інших відповідних заходів, створення двосторонніхта багатосторонніх центрів інформаційно-логістичного забезпеченнятощо. 8. Стимулювання інноваційно-інвестиційній діяльності, зокремарозвитку і налагодження співробітництва в сфері малого ісереднього підприємництва, створення спільних підприємств,реалізації кластерних моделей розвитку підприємницької діяльності,формування місцевих джерел фінансування та інформування щодо такоїдіяльності. 9. Сприяння встановленню постійних зв'язків суб'єктівпідприємницької діяльності та взаємному залученню інвестицій,включаючи створення спеціальних зон сприяння розвиткутранскордонній економічній діяльності. 8. Становлення спільних або взаємодіючих систем моніторингуза господарською діяльністю і соціальними проблемами,гармонізованих статистичних спостережень та застосування підходів"технологічного передбачення". 9. Створення необхідних умов для сталогосоціально-економічного і просторового розвитку територій(екоєврореігонів) відповідно до "Керівних принципів сталогопросторового розвитку на Європейському континенті", схваленихРадою Міністрів країн-членів Ради Європи у 2002 р. та новихпідходів "Європи Регіонів", визначених Лінцькою Декларацією від21.03.2002 з питань регіональної політики, європейськихтранспортних мереж, сталої агрокультури і захисту сільськихмісцевостей та інших проблем управління і майбутнього Європи,ініційованою Асамблеєю Регіонів Європи та прийнятою Конгресоммісцевих і регіональних влад Ради Європи, Комітетом Регіонів ЄС таще 14 європейськими регіональними інституціями. 10. Стратегічна екологічна оцінка транскордонних проектів тазастосування інтегрованого попередження і контролю забруднень вусіх сферах економічної діяльності, послідовна мінімізація іпокращення ефективності поводження з промисловими і муніципальнимивідходами на основі запровадження "кращих доступних технологій"(ВАТ - Best Available Technology) як основиінноваційно-інвестиційної діяльності, у першу чергу в басейнахприкордонних річок. 11. створення спільних (гармонізованих) систем моніторингустану довкілля, техногенно-екологічної безпеки, оцінки ризиків,щодо застосування небезпечних речовин і матеріалів та розробкаспільних проектів з прогнозування, попередження, запобігання таліквідації негативних наслідків природно-антропогеннихнадзвичайних ситуацій на основі сучасних інформаційних технологій. 12. Співробітництво з взаємного інформування і наданнядопомоги у попередженні та ліквідації наслідків надзвичайнихситуацій природного і антропогенного характеру, розробка спільнихпланів дій та створення відповідних спільних структур. 13. Узгодження та послідовна розбудова системводозабезпечення, використання водних ресурсів та інших елементівсталого і безпечного водокористування на транскордонних водотокахі у басейнах. 14. Створення транскордонних елементів європейськоїекомережі, зокрема національних п
