МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ Н А К А З 30.06.2009 N 257 Про затвердження Галузевої програми енергоефективності у будівництві на 2010-2014 роки На виконання указів Президента України від 28.02.2008N 174/2008 ( 174/2008 ) "Про невідкладні заходи щодо забезпеченняефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" та від28.07.2008 N 679/2008 ( 679/2008 ) "Про рішення Ради національноїбезпеки і оборони України від 30.05.2008 "Про стан реалізаціїдержавної політики щодо забезпечення ефективного використанняпаливно-енергетичних ресурсів", розпорядження Кабінету МіністрівУкраїни від 17.12.2008 N 1567-р ( 1567-2008-р ) "Про програмипідвищення енергоефективності та зменшення споживанняенергоресурсів" та на підставі рішення Науково-технічної радиМіністерства регіонального розвитку та будівництва України від25 червня 2009 року N 79 ( vr079661-09 ) Н А К А З У Ю: 1. Затвердити Галузеву програму енергоефективності убудівництві на 2010-2014 роки (далі - Галузева програма),розроблену Науково-технічним центром з питань енергоефективностіта енергозбереження у сфері будівництва ДП НДІ будівельнихконструкцій (додається). 2. Управлінню архітектурно-конструктивних та інженернихсистем будинків і споруд (Авдієнко О.П.) разом з ДП НДІбудівельних конструкцій (Кривошеєв П.І.): 2.1. Подати на погодження до НАЕР Галузеву програму, згідно зпорядком встановленим НАЕР; 2.2. Після погодження Галузевої програми у двотижневий строкрозробити план заходів із запровадження та реалізації зазначеноїпрограми у 2009 році, забезпечити науково-технічний супровід та їїмоніторинг. 3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступникаМіністра Негоду В.А. Міністр В.Куйбіда ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 30.06.2009 N 257 ГАЛУЗЕВА ПРОГРАМА підвищення енергоефективності у будівництві на 2010-2014 роки ПАСПОРТ Галузевої програми підвищення енергоефективності у будівництві на 2010-2014 роки 1. Галузева програма підвищення енергоефективності убудівельній галузі на 2010-2014 роки схвалена та рекомендована дозатвердження на засіданні президії Науково-технічної радиМінрегіонбуду 25 червня 2009 р. та затверджена наказомМінрегіонбуду від 30.06.2009 N 257. 2. Програма затверджена: наказом Мінрегіонбуду від 30 червня 2009 р. N 257. 3. Замовник Програми: Міністерство регіонального розвитку та будівництва України. Адреса: 01025, м. Київ, вул. В.Житомирська, 9, реєстраційнийрахунок N 35215006004086 в Державному казначействі Україним. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 35134370, КПКВК 2751030. 4. Розробник Програми: Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститутбудівельних конструкцій" (ДП НДІБК), адреса: 03680, Київ-37,вул. І.Клименка, 5/2, р/рахунок N 26001021825151 у Залізничномувідділенні КМФ АКБ "УКРСОЦБАНК" в м. Києві, ЄДРПОУ 02495431,МФО 322012, свідоцтво платника податку N 36097513, індивідуальнийподатковий код N 024954326584. 5. Перелік співрозробників Програми: Академія будівництва України, адреса: 01133, м. Київ, бульварЛесі Українки, 26; Асоціація "Всеукраїнський союз виробників будівельнихматеріалів і виробів", адреса: 03680, Київ, вул. І.Клименка, 5/2; Науково-дослідний інститут будівельного виробництва (НДІБВ),адреса: 03680, м. Київ, МСП, Червонозоряний проспект, 51; Київський національний університет будівництва та архітектури(КНУБА), адреса: 03037, м. Київ, Повітрофлотський просп. 31; Український науково-дослідний інститут будівельних матеріалів(ДП НДІБМВ), адреса: 04080, МСП, м. Київ,вул. Костянтинівська, 68; Інститут теплофізики національної академії наук України,адреса: 03680, м. Київ, вул. Желябова, 2-а; Інститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ "КПІ",адреса: 03056, м. Київ, просп. Перемоги, 37, корпус 22; Асоціація "Укрцемент", адреса: 02002, м. Київ,вул. М.Раскової, 2; УкрНДІПроектстальконструкції імені В.М.Шимановського, адреса:02125, м. Київ, пр. Визволителів, 1; Корпорація "ТехноНІКОЛЬ", адреса: 51901, м. Дніпродзержинськ,Дніпропетровська обл., вул. Торговельна, 2; Український державний науково дослідний і проектний інститутцивільного сільського будівництва "УкрНДІпроцивільсільбуд",адреса: 03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 50; ТОВ КНАУФ Україна, адреса: 02002, м. Київ,вул. Луначарського, 4; Броварський заводобудівельний комбінат, адреса: 07400,м. Бровари, Київської обл., Промвузол; ТОВ "Віссман", адреса: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5,корп. 10-а; Асоційоване підприємство "Київміськбудматеріали", адреса:м. Київ-30, вул. Б.Хмельницького, 31; "Данфосс ТОВ", адреса: 04080, м. Київ, вул. В.Хвойки; НВП "Елетер", адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 2. 6. Керівник Програми: Негода В'ячеслав Андронович, заступник Міністра регіональногорозвитку та будівництва України. 7. Строк виконання: початок - 1 січня 2010 р. закінчення - 31 грудня 2014 р. 8. Прогнозні обсяги та джерела фінансування (млн.грн.) ------------------------------------------------------------------|Джерела фінансування|Обсяг фінансування| У тому числі за роками || | |------------------------|| | |2010|2011|2012|2013|2014||--------------------+------------------+----+----+----+----+----||Власні кошти | 2130 |450 |450 |400 |400 |430 ||підприємств | | | | | | ||--------------------+------------------+----+----+----+----+----||Державний бюджет | 5430 |1100|1100|1050|1050|1130||--------------------+------------------+----+----+----+----+----||Місцевий бюджет | 10310 |2070|2070|2060|2060|2050||--------------------+------------------+----+----+----+----+----||Кредити, гранти, | 140 | 40 | 50 | 50 | - | - ||позики тощо | | | | | | ||--------------------+------------------+----+----+----+----+----||Інші залучені | 490 |150 |150 |150 | 40 | - ||відповідно до | | | | | | ||законодавства кошти | | | | | | ||--------------------+------------------+----+----+----+----+----||Всього | 18500 |3810|3820|3710|3550|3610|------------------------------------------------------------------ Керівник Програми В.А.Негода М.П. Вступ Галузева програма підвищення енергоефективності у будівельнійгалузі на 2010-2014 роки (далі - Галузева програма) розроблена навиконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.2008N 1567-р ( 1567-2008-р ) "Про програми підвищенняенергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів". У Програмі представлено дані аналізу існуючого стану ззабезпечення енергоефективності в будівельній галузі, на підставіяких визначено пріоритетні напрямки реалізації державної політикиенергозбереження, шляхи максимального використання резервівекономії паливно-енергетичних ресурсів у галузі, сформованокомплекс організаційних, технічних та економічних заходіввзаємопов'язаних за ресурсами, виконавцями та строкам реалізації,які направлено на підвищення енергоефективності будівельноїгалузі. Очікуване Україною входження до європейського просторупередбачає прийняття загальноєвропейських правил та шляхів їхреалізації. Галузева програма передбачає гармонізацію національноїнормативної бази з вимогами Євросоюзу щодо енергоефективностібудівель, а також основою реалізації Енергетичної стратегіїУкраїни до 2030 р. ( 145а-2006-р ) в будівельній галузі. Галузевоюпрограмою також враховується комплексність європейських підходівщодо економії природних ресурсів, їх раціонального використання тареалізації заходів із забезпечення Кіотського протоколу( 995_801 ). Програма передбачає встановлення цілеспрямованих дій, щоорієнтовані на покращення енергетичного стану України тазабезпечення загальнолюдських цінностей - збереження планети длянаступних поколінь за рахунок захисту оточуючого середовища.Природні ресурси, такі як: нафта, природний газ та тверді видипалива є основними джерелами виділення вуглекислого газу. Економіяприродних ресурсів та їх раціональне використання є важливоючастиною економічної політики України та заходів, направлених нареалізацію Кіотського протоколу ( 995_801 ). Управління попитом наенергію є інструментом, що впливає на енергетичний ринок і, тимсамим, на надійність постачання енергоносіїв у середньо- тадовготерміновому планах. Підвищення ефективності використання енергії неможливе безспеціальних заходів у будівельній галузі. У житловому секторі тасфері послуг, де основними об'єктами енергопостачання є будівлі,споживається до 40 відсотків енергоресурсів України. Такатенденція потребує державного керування, направленого на ефективневикористання енергії будівлями і відповідного скорочення виділеннявуглекислого газу. Комплексною державною програмою енергозбереження України( 148-97-п ), розробленою в середині 90-х, відзначено тенденціїрозвитку і можливості досягнення енергозбереження економікиУкраїни, в тому числі будівельного комплексу, до складу якоговідносять промисловість будівельних матеріалів, промислове тацивільне будівництво. За результатами представленої в програміоцінки визначалось, що в цілому шляхом впровадження заходів зенергозбереження енергоємність галузі планувалось знизити повідношенню до 1990 року у 2000 року на 13%, 2005 р. - 26%,2010 р. - на 45%. При цьому щорічна економія на рівні 2010 рокуповинна була складати 8.5 млн. т.у.п. при витратаху 2.7 млрд. гривень. Структура споживання котельно-пічного палива в Україні погалузях народного господарства передбачала стабільний рівеньспоживання будівельною галуззю на рівні 0,8-0,9% від загальногорівня за період з 1990 до 2010 року. Одночасно доля споживанняжитлово-комунального сектору повинна була зростати з 14,2% у1990 р. і 20,8% у 1995 до 21,4% у 2000, 21,9% у 2005 і 22,4% у2010 роках. Виходячи з необхідності уточнення державних прогнозів щодоенергозбереження в народному господарстві, були актуалізовані даніщодо розвитку енергозбереження в державі за прийнятою у 2005 роціЕнергетичною стратегією України до 2030 року ( 145а-2006-р ).Відповідно до зазначеної стратегії у 2030 р. порівняно з 2005 р.загальна економія паливних ресурсів за рахунок технічного фактораоцінюється в 128,42 млн. т.у.п., електричноїенергії - 108,72 млрд.кВт/рік, теплової енергії -231,87 млн. Гкал, що в цілому складає 198,06 млн. т.у.п. Галузевий аналіз потенціалу економічно доцільногоенергозбереження за період 2010-2030 років за рахунок технічного(технологічного) фактора визначає рівень можливої економії: - промисловістю будівельних матеріалів - палива 1,1-1,7%,електроенергії 1,9-3,3%, теплової енергії 1,1-1,9%; - будівництвом - палива 0,8-0,9%, електроенергії 0,2-0,3%,теплової енергії 0,2%; - житлово-комунальним господарством - палива 12,3-14,3%,електроенергії 20,2-20,5%, теплоенергії 29,0-45,3%. Вищенаведене дозволяє зробити висновок щодо низькогопотенціалу енергозбереження промисловості будівельних матеріалів ібудівництва відносно інших галузей промисловості та доцільностізосередження на вдосконаленні обладнання і технологічних процесівв найбільш енергоємних виробництвах. Одночасно необхідно відзначити, що основним резервоменергозбереження є зниження споживання енергоресурсів об'єктамижитлово-громадського призначення, доля яких у загальномуспоживанні будівельною галуззю складає понад 80%. Приведеннятеплотехнічних властивостей об'єктів до сучасного європейськогорівня дозволить крім заощадження енергоресурсів вирішити проблемузабезпечення нормативного рівня комфорту житлового середовища,відсутність якого стала суттєвою соціальною проблемою мешканцівбагатоквартирних житлових будинків і працівників закладівсоціального призначення. Мінрегіонбудом забезпечується вдосконаленнянормативно-методичної бази нового будівництва і реконструкціїоб'єктів будівництва, що обумовлює енергоефективність закладенихрішень при зведенні об'єктів і проведенні подальшої модернізації(реконструкції) елементів і інженерних систем будівель. Створенняумов для запровадження сучасного рівня питомого споживанняоб'єктами будівництва енергоресурсів шляхом удосконаленнязаконодавчої і нормативно-методичної бази дозволить зменшитиспоживання енергоресурсів державою, оптимізувати структуруспоживання з урахуванням завдань держави щодо пріоритетіввикористання існуючих енергогенеруючих потужностей, знятизанепокоєність населення щодо забезпечення комфортних умовпроживання. З огляду на викладене передбачається проведення заходівгалузевої державної політики щодо формування та розвиткувнутрішніх ринків товарів кінцевого споживання за рахуноквітчизняних будівельних матеріалів і виробів з високими якіснимихарактеристиками та відносно зниженим рівнем енергоємностівироблення одиниці продукції, а також щодо доведення витратпаливно-енергетичних ресурсів при зведенні та експлуатаціїоб'єктів будівництва до сучасного рівня розвинутих країн, зниженнязатрат бюджетних коштів на утримання бюджетних установ. 1. СУЧАСНИЙ СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ Перший етап забезпечення енергоефективності об'єктівбудівництва в Україні було здійснено в 1993-1995 роках, колизначно зросли нормативні вимоги до рівня опору теплопередачіогороджувальних конструкцій будівель і споруд різного призначення,що призвело до переходу на енергоефективні багатошаровіогороджувальні конструкції, а також були введенні вимоги дообов'язкового обліку енергоспоживання в будівлях, що забезпечилозниження експлуатаційних витрат енергоресурсів при експлуатаціїнових та реконструйованих будівель до 30%. Подальший розвиток енергозбереження в будівельній галузізабезпечували шляхом реалізації загальнодержавних заходів,передбачених такими документами: - Національна енергетична програма України, схваленаПостановою Верховної Ради України від 15 травня 1996 року N 191( 191/96-ВР ); - Комплексна державна програма енергозбереження України,затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого1997 р. N 148 ( 148-97-п ); - Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних тавідновлювальних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики,схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.97 N 1505( 1505-97-п ); - Програма поетапного оснащення наявного житлового фондузасобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергіїна 1996-2002 роки, затверджена постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 27.11.95 N 947 ( 947-95-п ), зі змінами, внесенимипостановою Кабінету Міністрів України від 19.10.98 N 1657( 1657-98-п ); - Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів(мікрорайонів) застарілого житлового фонду"( 525-16 )//ВВР.-2007-N 10. - Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094( 1094-98-п ) "Про державну експертизу з енергозбереження"(із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету МіністрівУкраїни від 16.03.2000 N 501 ( 501-2000-п ); від 16.08.2005 N 746( 746-2005-п ); від 08.11.2006 N 1571) ( 1571-2006-п ). Накопичений досвід запровадження енергозберігаючих заходів іобладнання, технологічні і технічні можливості народногогосподарства України були враховані в Галузевій програміенергозбереження в будівельному комплексі та житлово-комунальномугосподарстві на 2000-2005 рр. та на перспективу, розробленійвідповідно до Указу Президента України від 10.03.2000 N 457( 457/2000 ), та на виконання постанови Кабінету Міністрів Українивід 27.06.2000 N 1040 ( 1040-2000-п ) "Про невідкладні заходи щодовиконання Комплексної державної програми енергозбереженняУкраїни", і яка затверджена рішенням колегії Держбуду України від09.10.2001 N 96 "Про Галузеву програму енергозбереження убудівельному комплексі та житлово-комунальному господарстві на2001-2005 роки та на перспективу". Зазначена Програма була спрямована на вирішення проблемипідвищення енергоефективності використання та зменшення споживаннябудівельним комплексом енергоресурсів, зокрема природногогазу, розширення обсягів використання електроенергії для опаленняжитлових і громадських будинків і споруд, збільшення обсягів ісфери застосування нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії,використання інноваційних технічних, технологічних таорганізаційних рішень. За результатами її реалізації в будівництвізабезпечено подальше підвищення енергоефективності галузі. Обсяги економії паливно-енергетичних ресурсів при зведеннінового житла і реконструкції наявного житлового фонду (табл. 1),свідчать про ефективність проведених заходів, передбаченихзазначеною Галузевою програмою. Частка житла, що зведено з дотриманням нових теплотехнічнихнормативів, становила у 2001 р. - 60%, 2002 р. - 70%,2003 р. - 80%, у 2004 р. та подальші роки - 100%. Зарахунок уведення протягом 2001 - 2006 рр. нового житла тареконструкції існуючого житлового фонду на кінець 2006 рокузменшення енерговитрат паливно-енергетичних ресурсівстановило 990 тис. т.у.п. Таблиця 1.1 - Показники обсягів економії ПЕР при введенні вексплуатацію нового житла з дотриманням нових теплотехнічнихнормативів у 2001-2005 роках ------------------------------------------------------------------| Роки | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 ||--------------------------+------+------+-------+-------+-------||Обсяги введення житла з |4616,4|6111,0|7855,04|1111,33|11500,0||дотриманням нових | | | | | ||теплотехнічних нормативів,| | | | | ||тис.кв.м | | | | | ||--------------------------+------+------+-------+-------+-------||Обсяги економії ПЕР, |110,8 |146,7 | 188,5 | 267,1 | 276,0 ||тис. т.у.п. | | | | | |------------------------------------------------------------------ У зв'язку з реорганізацією Держбуду України (Указ ПрезидентаУкраїни від 16.03.2002 N 259/2002) ( 259/2002 ) та відповіднимрозмежуванням функцій Державного комітету України з будівництва таархітектури і Державного комітету України з питаньжитлово-комунального господарства зазначена Галузева програмавтратила чинність. Враховуючи зарубіжний досвід, який показує можливістьзниження фактичного споживання ресурсів на 15-20%, а в окремихвипадках - 30% за рахунок регулювання та раціонального їхвикористання Програмою поетапного оснащення наявного житловогофонду засобами обліку та регулювання споживання води і тепловоїенергії на 1996-2002 роки ( 947-95-п ) було передбачено низкузаходів, за результатами реалізації яких при повному оснащеннінаявного житлового фонду побудинковими приладами обліку тарегулювання споживання води і теплової енергії щорічна економіяресурсів мала становити: води - 570 млн.куб. метрів; тепловоїенергії - 16,3 млн. Гкал; електроенергії - 700 млн.кВт·год.;природного газу - 1,2 млрд.куб. метрів, а в перерахунку на умовнепаливо - близько 2 млн. т.у.п. Разом з тим, через відсутність реального механізмуфінансування, неможливість передбачення виділення коштів уДержавному бюджеті України (як це визначено постановою КабінетуМіністрів України від 3 липня 1995 року N 483) ( 483-95-п ) тамісцевих бюджетах, реалізація Програми ( 947-95-п ) виявиласянезадовільною і передбачені заходи доцільно переглянути зурахуванням сучасних технічних можливостей, із наданнямпріоритетів комплексним об'єктним системам обліку та автоматичногорегулювання споживання ресурсів. Реалізація заходів зазначених програм, подальший розвитокенергозбереження в будівельній галузі протягом 2006-2009 роківстворили передумови для комплексного запровадженнязагальноєвропейських підходів щодо енергоефективності об'єктівжитлово-громадського призначення, а також суттєвого підвищенняефективності використання енергоносіїв із урахуванням пріоритетівдержави та орієнтації на впровадження заходів з енергозбереженнябезпосередньо споживачами. На даний час у будівельній галузі створенонормативно-методичну базу з енергозбереження при проектуванні табудівництві об'єктів житлово-громадського призначення, щозабезпечує економію енергоресурсів понад 30% при експлуатаціїбудинків порівняно з відповідними нормами, що діяли до 1994 року.Однак, зазначені нормативні вимоги є обов'язковими лише припроектуванні та будівництві нових і реконструкції існуючихжитлових та громадських будинків і споруд, що стримує приведенняоб'єктів існуючого фонду до загальноєвропейських вимог щодоенергоефективності. Подальший розвиток і вдосконалення існуючих нормативних таметодичних документів, спрямованих на енергоефективність, потребуєреалізації комплексного підходу щодо мінімізації енергоспоживанняоб'єктів, включаючи, крім запровадження сучаснихогороджувально-утеплювальних систем і конструкцій, комплекснийоблік і автоматичне регулювання споживання всіх видівенергоресурсів, забезпечення сучасного рівня комфорту вприміщеннях, оптимізацію використання джерел енергопостачання зрозширенням їх за рахунок використання альтернативних тавідновлювальних джерел енергії (сонця, вітру, геотермальної,біоенергії, природної і техногенної теплоти), оптимізаціюоб'ємно-планувальних рішень будинків, їх форми та орієнтації уконкретних кліматичних умовах. Комплексна оцінка стану енергоефективності у будівельномукомплексі, яка була розглянуто у листопаді 2008 року на засіданніпрезидії Науково-технічної ради Мінрегіонбуду, обумовила основнізавдання та заходи на 2009 рік та наступні роки, а такожстратегічні підходи щодо забезпечення енергозбереження взазначеній Програмі та визначила коло основних питань, щовідносяться до сфери діяльності Мінрегіонбуду, в тому числі щодопідвищення енергоефективності використання та зменшення споживаннябудівельним комплексом енергоресурсів, зокрема природного газу,розширення обсягів використання електроенергії для опаленняжитлових і громадських будинків і споруд, збільшення обсягів ісфери застосування нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії,використання інноваційних технічних, технологічних таорганізаційних рішень. Для компетентного і професійного вирішення питаньенергозбереження у сфері будівництва, промисловості будівельнихматеріалів та житлово-комунального господарства створено на базіДП НДІ будівельних конструкцій Науково-технічний Центр з питаньенергоефективності та енергозбереження у сфері будівництваМінрегіонбуду, головною метою якого є моніторинг виконання інауково-методичне супроводження заходів Програми. При розробленні заходів програми і проведенні оцінки можливихрезультатів було враховано наступні особливості розвиткубудівельного комплексу України. Загальні зміни національноїекономіки обумовили тривале зниження виробництва в будівельнійгалузі, яка почала відновлюватись лише протягом останніх років,про що свідчать статистичні дані, (рис. 1.1) ( va257661-09 ). Враховуючи суттєвий вплив параметрів огороджувальнихконструкцій будівель на їх енергоефективність, доцільно відзначититенденції перерозподілу у 2004-2008 роках використання в новомубудівництві стін з різних матеріалів (рис. 1.2) ( va257661-09 ). Аналіз даних свідчить про відсутність впливу проведеного у2007 році нормативного підвищення мінімального теплового опоруогороджувальних конструкцій будівель на більш широке запровадженнясучасних енергоефективних матеріалів стін (блоки, штучні вироби зніздрюватого бетону). При цьому статистика обсягів використаннярізних матеріалів не дозволяє визначити сталі пріоритети ринку(рис. 1.3) ( va257661-09 ), що свідчить про доцільність створенняМінрегіонбудом, додатково до існуючого нормативного, механізмусприяння запровадженню в нове багатоквартирне житлове будівництвосучасних енергоефективних стінових виробів, використання яких врозвинутих країнах стало традиційним і суттєво знизило зведеннябудинків з цегляними стінами, що є найбільш популярними ірозвинутими в Україні. Рис. 1.1 - Обсяги зведення житла в Україні в 1985-2008 роках ( va257661-09 ) Обґрунтований аналіз щодо використання енергоефективноїпродукції в будівельній галузі потребує вдосконалення державноїстатистичної звітності, про що свідчать представлені дані. Приіснуючій системі статистичної звітності неможливо визначитивичерпне уявлення про фактичне використання, наприклад,теплоізоляційного та конструктивно-теплоізоляційного ніздрюватогобетону, який доцільно запроваджувати в огороджувальнихконструкціях будинку як дрібноштучні вироби, блоки або монолітнийгазобетон. Загальносвітові і національні проблеми, що виникли внаслідоксвітової економічної кризи, призупинили розвиток будівництва, томуна даний час проблемним є визначення перспективних обсягівуведення в експлуатацію об'єктів житлово-громадського призначення.Відповідно, об'єктивне визначення прогнозних обсягів економіїенергоресурсів на даний час може бути проведено лише на рівніпитомих показників залежно від обсягів реалізованих у проектіенергозберігаючих заходів, місця будівництва і призначенняоб'єкта. Рис. 1.2 - Використання стін з різних матеріалів у 2004-2008 роках (за даними Держкомстату) ( va257661-09 ) Рис. 1.3 - Тенденції використання різних матеріалів стін у 2004-2008 роках ( va257661-09 ) Необхідно також урахувати відсутність у державі нормативновизначеної комплексної оцінки енергоефективності забудови міст,прийнятої за базовий критерій при аналізі варіантівенергоефективних заходів у розвинутих країнах. Виходячи за межікомпетенції, визначеної положенням про Мінрегіонбуд, можливостіМіністерства щодо підвищення енергоефективності в основному наоб'єктах житлово-громадського призначення, їх конструкції таінженерне обладнання, в той час як за європейською методикоюпередбачено проведення узагальнюючої оцінки енергоефективності зурахуванням особливостей загальноміських інженерних мереж іенергогенеруючого обладнання. В цьому випадку наявністьенергозберігаючих інновацій на об'єкті не завжди призводить доінтегрального позитивного результату. Враховуючи зазначене, актуальним є термінове проведенняаналізу можливості нормативного запровадження зазначеноїєвропейської методики з визначення узагальнюючої оцінкиенергоефективності інженерних і проектних рішень щодоенергозабезпечення і експлуатації містобудівних формувань. Длязабезпечення такого підходу передбачається проведення міжгалузевоїоцінки чинної нормативної бази із залученням фахівцівМінжитлокомунгоспу, яке із Положення визначає державну політикущодо житлово-комунального господарства України, в тому числістосовно підвищення енергоефективності теплогенеруючого обладнанняміських і прибудинкових інженерних мереж тощо. 2. ЗАКОНОДАВЧЕ ТА НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАПРЯМУ В методологічному плані Галузева програма енергозбереженнябазується на основних засадах Комплексної державної програмиенергозбереження України (КДПЕУ) та Додаткових заходах до неї. Сучасні концептуальні засади державної політики з питаньенергозбереження визначені такими основними стратегічнимидокументами: - Енергетична стратегія України на період до 2030 року( 145а-2006-р ) (план заходів якої затверджений розпорядженнямКабінету Міністрів України від 27 липня 2006 р. N 436-р)( 436-2006-р ); - Указ Президента України від 28.02.2008 N 174/2008( 174/2008 ) "Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективноговикористання паливно-енергетичних ресурсів"; - Указ Президента України від 28.07.2008 N 679/2008( 679/2008 ) "Про рішення Ради національної безпеки і оборониУкраїни від 30 травня 2008 року "Про стан реалізації державноїполітики щодо забезпечення ефективного використанняпаливно-енергетичних ресурсів"; - розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 жовтня2008 р. N 1334-р ( 1334-2008-р ) "Про схвалення пріоритетнихнапрямів діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереженняна 2008-2009 роки". З метою забезпечення більш повного підвищенняенергоефективності народного господарства Кабінет МіністрівУкраїни протягом 2008-2009 років прийняв низку розпоряджень іпостанов, які сприяють запровадженню альтернативних, нетрадиційнихі відновлювальних джерел енергії у всіх галузях, в тому числі і вбудівництві. Серед них: розпорядження Кабінету Міністрів Українивід 28.12.2005 N 577-р ( 577-2005-р ) "Про заходи щодоенергозабезпечення споживачів", від 28.09.2006 N 502-р( 502-2006-р ) "Про переведення населених пунктів на опаленняелектроенергією", від 11.06.2008 N 838-р ( 838-2008-р ) "Прооснащення житлового фонду засобами обліку та регулюванняспоживання води і теплової енергії". На сьогодні галузь будівництва забезпечена необхідноюнормативною та методичною документацією, яка спрямована напідвищення енергоефективності: від проектування об'єктівархітектури - до здачі об'єктів в експлуатацію з енергопаспортомна будинок. Усі норми проектування об'єктів (житлові будинки, об'єктисоціальної сфери та обслуговування населення) мають окремий розділ"Вимоги до енергозбереження". Зазначеними вимогами гарантуєтьсяекономія споживання енергоресурсів при експлуатації будинків більшніж на 30% порівняно з нормами, що діяли до 1995 р. Пріоритетним для Мінрегіонбуду є вдосконалення та наближеннявимог з проектування та будівництва будівель до євростандартів.У 2009 році, виходячи із реальних обсягів фінансування,переглядається та вдосконалюється 35 першочергових нормативів істандартів. Ця робота враховує рішення Уряду щодо забезпеченняскорочення споживання газу в секторі будівництва на 20% тастворення нормативного підгрунтя з використання альтернативнихджерел енергії, зокрема: - використання електроенергії для систем опалення будинків; - застосування теплових насосів, автономних котелень тапоквартирного опалення; - використання геліосистем у будинках. На час розроблення Галузевої програми забезпечено наближеннянаціональних нормативних вимог до аналогічних вимог розвинутихкраїн і національним завданням стає їх реалізація на реальнихоб'єктах будівництва. Разом з тим, стрімке наповнення будівельного ринку різниминовими системами і обладнанням вимагає постійного вдосконаленнянорм через запровадження в будівельній практиці нових інженернихсистем, обладнання, технологій. Досягнення енергоефективності навсіх етапах створення і реалізації інвестиційних проектівзабезпечується контролем за дотриманням норм з енергозбереження.Проектні організації зобов'язані виконувати вимоги будівельнихнорм і, в разі їх порушення, жодний проект не повинен отримуватипозитивного висновку в органах експертизи. Державною інспекцією зенергозбереження надаються технічні вимоги з енергозбереження напроектування, виконання яких контролюється на стадії експертизипроекту та при здачі об'єкта в експлуатацію. На стадії будівництва та прийняття об'єктів в експлуатаціютакож забезпечується контроль органами Держархбудконтролю намісцях. Таким чином, Мінрегіонбудом створено загальні підстави длязалучення вимог нормативної бази ЄС щодо енергозбереження донаціональної нормативної бази будівництва. При забезпеченнізазначеного розвитку галузевої нормативної бази передбачаєтьсявраховувати наступне. 2.1. Особливості нормування енергозбереження ЄС Загальнодержавна програма адаптації законодавства України дозаконодавства Європейського Союзу визначає механізм досягненняУкраїною відповідності третьому копенгагенському та мадридськомукритеріям набуття членства в Європейському Союзі. Цей механізмвключає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституційта інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотвореннята правозастосування. Метою адаптації законодавства України до законодавстваЄвропейського Союзу є досягнення відповідності правової системиУкраїни acquis communautaire (правової системи ЄвропейськогоСоюзу). Директиви Європейського Парламенту та Ради є однією ізскладових правової системи Європейського Союзу. Адаптаціязаконодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовоюпроцесу інтеграції України до Європейського Союзу. Одним ізнайбільш ефективних шляхів використання можливостей нинішньогорозширення ЄС Україною є інтенсифікація роботи у напрямі адаптаціїнаціонального законодавства, норм і стандартів до відповіднихнорм ЄС. Адаптація законодавства України є планомірним процесом, щовключає декілька послідовних етапів, на кожному з яких повиннабути досягнена певна ступінь відповідності законодавства Українидо Європейського Союзу. Директивою Ради від 21 грудня 1988 року про наближеннязаконів підзаконних актів та адміністративних положеньдержав-членів стосовно будівельних виробів (89/106/ЄЕС) зазначено,що будівельні споруди, їх обладнання для опалення, охолодження тавентиляції мають бути спроектовані та побудовані таким чином, щобобсяг енергії, необхідної для їх функціонування, був невеликий,зважаючи на місцеві кліматичні умови та умови теплового комфортудля мешканців. Угодою про партнерство і співробітництво між Україною іЄвропейським співтовариством та їх державами-членами ( 442_004 )від 14 червня 1994 року визначено пріоритетні сфери адаптаціїзаконодавства, однією з яких є технічні правила і стандарти. Пріоритетні напрями державної політики у сфері використанняенергетичних ресурсів відповідають Директиві 2006/32/ЄС. Так, упункті 1 статті 5 зазначеної Директиви визначено необхідністьвиконання програм, направлених на енергозбереження, прийнятих нанаціональному, регіональному та місцевому рівнях. Пунктом 1 преамбули Директиви Європейського Парламенту таРади 2004/8/ЄС від 11 лютого 2004 року визначено, що сприяннявисокоефективній когенерації є одним із пріоритетівСпівтовариства, враховуючи потенційні переваги когенерації щодозбереження первинних джерел енергії, запобігання мережевим втратаменергії, зменшення обсягів шкідливих викидів, зокрема, парниковихгазів. Тому необхідно вжити заходів з метою найповнішоговикористання потенціалу когенераційних технологій в енергетичнійгалузі. У пункті 25 преамбули Директиви 2003/30/ЄС передбачено, щовпровадження відновлюваних джерел енергії (зокрема біопалива)повинно супроводжуватись детальним аналізом економічних,соціальних та екологічних наслідків. Пунктом 1 статті 7 Директиви 2001/77/ЄС ( 994_503 )Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 2001 року щодосприяння виробництву електроенергії з відновлюваних джерел енергіїна внутрішньому ринку електроенергії визначено, що розвитокальтернативної енергетики має отримувати всебічного сприяння,навіть якщо саме відновлюваним джерелам енергії буде віддаватисьпріоритет у забезпеченні електроенергією. Пунктом 10 преамбули Директиви 2002/91/ЄС Європейськогопарламенту і Ради щодо енергетичного виконання будівельпередбачено, що "Енергетичне виконання будівель необхіднорозраховувати на підставі методології, що на регіональному рівніможе бути диференційованою. Це, окрім термоізоляції, включає ще йінші фактори, які відіграють щоразу важливішу роль, як от,обладнання для опалення і кондиціону повітря, застосуванняпоновлюваних джерел енергії та планування будівлі. Комплекснийпідхід до даного процесу, реалізований кваліфікованими і/абоакредитованими експертами, чия незацікавленість повинна бутигарантована за об'єктивними критеріями, сприятиме зусиллямКраїн-членів, спрямованим на енергоощадність будівель, а длямайбутніх власників або користувачів забезпечить на ринку майна уСпільноті прозорість енергетичного виконання". В пункті 14преамбули цієї ж Директиви 2002/91/ЄС Європейського парламенту іРади щодо енергетичного виконання будівель передбачено, щопокращення загального енергетичного забезпечення будинків, які вжезведені, не обов'язково означає повне оновлення будинків, а можеторкнутися тільки тих частин, які є найбільш важливими длязабезпечення будинку енергією та є рентабельними. При цьому, впункті 15 преамбули Директиви 2002/91/ЄС визначено, що вимоги щодооновлення будинків, які вже побудовані, не повинні суперечитипередбаченій функції, якості та характеру будинку. Додаткові коштивкладені в оновлення таких будинків, повинні бути відпрацьованівпродовж розумного періоду відносно очікуваної технічноїтривалості обсягів енергозбереження. У підпункті (b) пункту 3 Розділу B Додатка до Резолюції Ради( 994_349 ) від 15 січня 1985 року визначено, що в будівельномусекторі необхідним є розвиток заходів з метою заохоченняспоживачів до кращого регулювання власного споживання енергії(наприклад, таким заходом є встановлення індивідуальнихлічильників у житлових та службових будівлях, а також наданняпереваги більш надійним та економічним лічильникам). Відповідно до вимог пункту 1 статті 14 Директиви 2006/32/ЄСдержави ведуть облік енергії, збереженої за результатами заходів зенергозбереження. Згідно з пунктом 2 статті 1 Директиви Ради 92/75/ЄС державивстановлюють вимоги, яким мають відповідати прилади, що споживаютьенергію, з метою їх розміщення на ринку, експлуатації, підвищенняобсягів енергозбереження та рівня захисту довкілля, а такожпідвищення безпеки постачання енергії. У пункті 1 статті 1Директиви Ради 92/75/ЄС передбачається гармонізація національнихзаходів держав-членів щодо публікування, зокрема, шляхоммаркування та розміщення інформації про продукцію, інформації проспоживання приладом енергії, а також іншої додаткової інформації,надаючи таким чином споживачам змогу обирати більш енергоефективніприлади. 3. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЗА СКЛАДОВИМИ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ, ЩО ВИЗНАЧЕНІ РОЗПОРЯДЖЕННЯМИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Кабінет Міністрів України розпорядженням від 27 липня 2006 р.N 436-р ( 436-2006-р ) затвердив план заходів на 2006-2010 рокищодо реалізації Енергетичної стратегії України на періоддо 2030 року ( 145а-2006-р ), яким визначено центральним органамвиконавчої влади короткострокові завдання щодо забезпеченнястратегічних показників державної енергетичної політики.Враховуючі реальне виконання зазначених заходів і актуалізаціюокремих державних пріоритетів в енергетичній політиці, КабінетМіністрів України розпорядженням від 17.12.2008 N 1578-р( 1578-2008-р ) вніс до них зміни, призначені підвищитиефективність реалізації Енергетичної стратегії. Особливістю затверджених заходів для Мінбуду була єдністьпроблем будівельного і житлово-комунального комплексів, заходищодо яких повинні були бути забезпечені Мінбудом. На даний час цізаходи підпадають під компетенцію Мінрегіонбуду іМінжитлокомунгоспу, що обумовило необхідність їх розподілу міжміністерствами. Заходи Мінрегіонбуду після внесення змін до Планузаходів враховують необхідність здійснення галузевої політики щодозабезпечення енергоефективності будівництва і можливість впливу напідприємства галузі в ринкових умовах. Це визначило як найбільшефективним інструментом впливу розроблення і вдосконаленнянормативної бази. Таким чином, нормативно-правове забезпечення в Плані заходів( 436-2006-р ) визначено як окремий пріоритетний напрямокрозвитку. Так, у цьому підрозділі розділу VI "Житлово-комунальнегосподарство та будівельний комплекс" передбачається провестирозроблення нормативів питомих показників енергопостачання дляоб'єктів житлово-цивільного призначення (пункт 4) і удосконаленнянормативно-правової бази з питань будівництва та реконструкціїжитлових будинків (пункт 5). Ці заходи були реалізованіМіністерством. Заходами з нормативно-правового забезпечення в розділі VII."Підвищення енергоефективності та розвиток нетрадиційних,відновлюваних і альтернативних джерел енергії" передбачаєтьсярозроблення проектів законів України (пункт 1), постанов КабінетуМіністрів України (пункт 2), галузевих і регіональних програмпідвищення енергоефективності (пункт 3). Мінрегіонбуд забезпечив зпитань компетенції участь у розробленні зазначених проектівзаконів і визначає з їх врахуванням подальші заходи в ційгалузевій програмі. Аналіз наявного досвіду нормативного запровадженняенергоефективних рішень у будівництві свідчить про необхідністькомплексного вирішення проблеми енергозбереження в будівлях іспорудах. Реальне зниження енергоспоживання можливе лише приодночасному запровадженні енергоефективних рішень огороджувальнихконструкцій і систем, інженерних систем, систем комплексногообліку і автоматичного регулювання енергоспоживання,енергопаспортизації і енергоаудиту. Такий підхід покладено заоснову при формуванні заходів щодо нормативно-правовогозабезпечення в цій програмі. Ще одним пріоритетним напрямком розділу VI Плану заходів( 436-2006-р ) визначено Розвиток та модернізаціюжитлово-комунального господарства та будівельного комплексу. Приреалізації цього напряму Мінрегіонбудом нормативно забезпечуєтьсяможливість реалізації запланованих інновацій щодо модернізаціїінженерних систем, у тому числі - заміни застарілих типів котлівна сучасні (пункт 9), встановлення вузлів обліку теплової енергії,палива та регулювання систем теплоспоживання (пункт 11),запровадження у житлово-громадському будівництві технологій наоснові автономних систем опалення, відновлюваних альтернативнихджерел енергії (пункт 18) тощо. Ліміт фінансування заходів іздержавного бюджету не завжди дозволяє залучити позабюджетні кошти,особливо для інновацій, які ще не були випробувані на реальнихоб'єктах. Так, передбачене пунктом 17 розроблення,експериментальне випробування і впровадження енергозберігаючихопалювально-вентиляційних систем на об'єктах житлово-цивільногопризначення до цього часу не проведено через відсутність в Українісуб'єктів господарської діяльності, зацікавлених у розвитку цьогонапрямку вдосконалення інженерних систем будинків. Передбачене пунктом 19 розроблення регламенту і запровадженняенергетичного аудиту об'єктів житлово-громадського призначеннявиконано в межах нормативного забезпечення енергопаспортизації.Комплексне нормативно-правове забезпечення енергоаудиту об'єктівбудівництва стримується відсутністю законодавчої бази щодозапровадження енергоаудиту будівель і споруд. Розділом VIII Плану заходів ( 436-2006-р ) передбачаєтьсяпроведення розроблення проектів програмних та інших документів,спрямованих на забезпечення реалізації Енергетичної стратегіїУкраїни на період до 2030 року ( 145а-2006-р ). В реалізаціїзаходів цього розділу Мінрегіонбуд бере участь з питанькомпетенції, забезпечуючи врахування інтересів будівельної галузі,а також створюючи умови для запровадження в будівництвоенергоефективних рішень, напрацьованих в інших галузях народногогосподарства. Накопичений досвід планування і реалізації заходів,визначених зазначеним Планом ( 436-2006-р ), визначенняпріоритетних напрямів розвитку енергоефективності будівельноїгалузі враховано у заходах цієї Програми. 4. МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ГАЛУЗЕВОЇ ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ У БУДІВНИЦТВІ НА 2010-2014 РОКИ Метою Програми є створення умов для: - оптимізації паливно-енергетичного балансу будівельноїгалузі; - зниження питомого енергоспоживання будівель і споруджитлово-громадського призначення до рівня розвинутих держав світу; - зменшення енергоємності виробництва одиниці продукціївітчизняних будівельних матеріалів і виробів; - скорочення рівня експлуатаційних втрат паливно-енергетичнихресурсів та води на об'єктах будівництва; - зниження питомої ваги в паливно-енергетичному балансігалузі природного газу за рахунок використання відновлюванихджерел енергії, альтернативних та місцевих видів палива; - відносного скорочення бюджетних видатків на використанняпаливно-енергетичних ресурсів та води в бюджетних установахгромадського призначення; - гармонізації нормативної бази щодо енергоефективностібудівельних об'єктів до вимог європейських норм та стандартів. Виходячи з сучасної ринкової структури виробництвабудівельної галузі і законодавчого обмеження впливу напідприємницьку діяльність суб'єктів господарювання, у Програмірозмежовано шляхи забезпечення енергоефективності та заходиПрограми для підприємств сфери управління Мінрегіонбуду та іншихпідприємств галузі і народного господарства. Забезпечення підвищення енергоефективності підприємствбудівельної галузі і підприємств народного господарства, щозабезпечують будівництво, передбачається шляхом реалізації такихзавдань (за групами): 1. Завдання організаційного характеру: - розвиток і вдосконалення нормативно-законодавчої бази длязабезпечення підвищення енергоефективності об'єктів будівництва досучасного рівня; - створення нормативно-методичної бази для запровадженняенергопаспортизації та енергоаудиту об'єктів будівництва; - розроблення і запровадження системи підготовки іліцензування (сертифікації) енергетичних аудиторів об'єктівбудівництва; - розроблення і запровадження загальнодержавного реєструенергопаспортів об'єктів житлово-громадського призначення; - створення нормативно-методичної бази запровадження системиконтролю за дотриманням мінімальних вимог щодо енергетичниххарактеристик об'єктів житлово-громадського призначення; - запровадження порядку обов'язкового оприлюднення мешканцям(користувачам) основних відомостей з енергетичного паспортабудівлі; - створення галузевої бази проектних рішень енергоефективнихбудівель і обладнання, створення умов для їх поширення в регіонахУкраїни; - розроблення організаційно-методичного забезпечення тазапровадження контролю за дотриманням законодавства і нормативнихвимог з енергоефективності; - розроблення гранично допустимих витрат паливно-енергетичнихресурсів на виробництво одиниці продукції будівельногопризначення; - розроблення заходів щодо врахування регіональнихособливостей запровадження енергоефективних рішень у будівництві. 2. Завдання науково-технічного (технологічного) характеру: - створення забезпечення експериментальної перевіркиенергоефективного обладнання, інженерних систем,архітектурно-конструктивних систем тощо; 3. Завдання структурного характеру в сфері виробництва: - аналіз параметрів продукції і стану виробництва обладнаннядля систем опалення, гарячого водопостачання і кондиціювання звикористанням нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії(геліосистеми, теплові насоси тощо). Забезпечення підвищення енергоефективності підприємств сфериуправління Мінрегіонбуду передбачається шляхом реалізації такихгруп завдань (за групами): 1. Завдання організаційного характеру: - створення структурних підрозділів або введення посадовихфункціональних обов'язків щодо забезпечення енергоменеджментупідприємств (установ); - забезпечення енергоаудиту будівель і споруд підприємств(установ); - розроблення плану заходів підвищення енергоефективностіоб'єктів з урахуванням висновків проведеного енергоаудиту; - визначення джерел фінансування і забезпечення реалізаціїплану заходів. 2. Завдання технічного (технологічного) характеру: - запровадження використання на об'єктах альтернативних видівпалива; - запровадження систем електроопалення і водопідігріву, вт.ч. акумуляційного типу; - обладнання інженерних систем будівель приладами облікутеплової енергії, холодної і гарячої води та двотарифнимилічильниками електроенергії; - заміна чи утеплення вхідних дверей та вікон; - оснащення вікон системами сонцезахисту; - утеплення огороджувальних конструкцій; - модернізація чи заміна систем опалення в адміністративнихбудівлях; - заміна ламп розжарювання на енергоощадні лампи; - запровадження систем комплексного моніторингу і управлінняінженерними системи адміністративних будівель. 3. Завдання структурного характеру в сфері виробництва можутьбути визначені за результатами аналізу стану об'єктів сфериуправління Мінрегіонбуду. 5. ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ, ЩО РЕГУЛЮЄ ПИТАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ, АДАПТАЦІЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ При забезпеченні виконання положень Програми проблемнимипитаннями, що не врегульовані чинним законодавством, є такі: 1. На даний час відсутнє законодавче визначення правових таорганізаційних засад забезпечення енергетичної ефективностіоб'єктів житлово-громадського призначення. Частково визначеннязазначених правових засад може бути врегульовано для житловихбудівель, офісних будівель та будівель громадської сфери в Українів разі запровадження проекту Закону України "Про енергетичнуефективність будівель", підготовленого Мінжитлокомунгоспом, алеособливості реалізації положень Закону з урахуванням специфікинормативно-законодавчої бази будівельної галузі потребуютьдодаткового правового врегулювання і запровадження підзаконнихактів і нормативних документів. Обґрунтування і нормативне визначення питомогоенергоспоживання будівель і споруд житлово-громадськогопризначення залежно від призначення, архітектурно-конструктивноготипу, року побудови, нормативної бази на час проектування ібудівництва, наявності реконструкції чи теплової модернізації тощоповинно здійснюватися із залученням досвіду розвинених країн щодонормування енергоспоживання об'єктів із урахуванням національнихособливостей розвитку нормативної бази будівництва та існуючогомеханізму контролю та регулювання споживання енергоресурсівспоживачами. Другою проблемою, обумовленою відсутністю зазначеногозаконодавчого підґрунтя, є відсутність правового забезпеченнястворення, запровадження і проведення енергетичного аудитуоб'єктів будівництва. Визначений чинним законодавством порядокзабезпечення підготовки і діяльності енергоаудиторів не враховуєспецифічні особливості будівельної галузі та проведення аудитубудівель і споруд. Енергетичний аудит не може застосовуватись наумовах загальної методології і приладного оснащення без врахуваннягалузевих особливостей, які потребують залучення фахівців ізпрофільною базовою освітою, розроблення державних із стандартіввизначення параметрів об'єктів і залучення відповідної приладноїбази для проведення вимірів у натурних і лабораторних умовах. 2. Залучення і розширення споживання альтернативних івідновлюваних джерел енергії у будівництві потребує врахуванняринкових відносин у народному господарстві України. Європейськийдосвід свідчить про необхідність створення економічних умовзабезпечення привабливості використання нового енергоефективногообладнання і систем будинку. Формування законодавчих вимог щодо регуляторного впливудержави на розвиток енергоефективності будівельної галузі потребуєпроведення техніко-економічного аналізу інноваційних пропозицій івизначення об'єктивних умов створення економічних пріоритетівокремим інженерним системам і обладнанню з урахуванням державнихінтересів у зміні структури і обсягів споживання енергоресурсів. Існуюча тарифна політика і ціни на енергоресурси роблятьзбитковим запровадження альтернативних і відновлюваних джереленергії. Для запровадження механізму сприяння масовомувикористанню таких джерел енергії необхідно перевірити їхпрацездатність і ефективність в умовах експериментальногобудівництва, визначити додаткові заходи, в тому числі щодовдосконалення нормативно-законодавчої бази, які дозволятьрозширити перелік джерел енергії на конкурентних засадах віснуючих ринкових умовах. 5.1. Нормування мікроклімату приміщень Україна відстає від розвинених країн Європи з вирішенняпитань нормування мікроклімату приміщень. Параметри мікрокліматуприміщень регламентовано ДБН В.2.2-15-2005 ( n0007509-05 )"Житлові будинки. Основні положення", ДБН В.2.5-24-2003"Електрична кабельна система опалення", що є недостатнім длянормування параметрів різних систем забезпечення мікроклімату. Найбільш повно нормування параметрів мікроклімату приміщеньпредставлено у міжнародному стандарті ISO 7730 Thirdedition 2005-11-15 Ergonomics of the thermalenvironment - Analytical determination and interpretation ofthermal comfort using calculation of the PMV and PPD indices andlocal thermal comfort criteria (Эргономика тепловых условий -Определение и объяснение теплового комфорта с использованием PMV(прогнозируемое среднее значение теплоощущения) и PPD(прогнозируемый процент неудовлетворенных) показателей и критериевместного теплового комфорта). Аналіз вимог вітчизняних та міжнародних норм щодохарактеристик мікроклімату показують, що: - вітчизняне нормування систем забезпечення мікроклімату незавжди відповідає сучасному рівню забезпечення теплового комфорту; - на тепловий дискомфорт впливає більше факторів, ніжзазвичай розглядаються на практиці при проектуванні. Середних - ступінь турбулентності повітря, радіаційна температуранагрівальних/охолоджуючих поверхонь; асиметрія радіаційноїтемператури; - улаштування навіть найсучаснішого обладнання в будинку неозначає досягнення необхідних параметрів теплового комфорту; - система, що попередньо запроектована та експлуатується зависокими показниками забезпечення теплового комфорту, не гарантуєзадоволеність мікрокліматом, оскільки навіть найвищі умовидопускають наявність незадоволених, що відчувають дискомфорт; - в основі сучасного створення теплового комфорту єзабезпечення індивідуальних потреб кожної людини за допомогоюмісцевого (у приміщенні) автоматичного регулювання інженернимисистемами, що забезпечують мікроклімат. Вихідні дані для проектування та перевірки параметріввнутрішнього середовища приміщень в країнах Євросоюзу приймаютьвідповідно до EN 15251:2007 Indoor environmental input parametersfor design and assessment of energy performance of buildingsaddressing indoor air quality, thermal environment, lighting andacoustics (Параметры внутренней среды для проектирования иопределения эффективности зданий по качеству внутреннего воздуха,теплового состояния, освещения и акустики). За цією нормоювизначаються параметри внутрішнього середовища приміщень дляпроектування систем опалення, охолодження, вентиляції, освітлення.Ця норма включає в себе положення ISO 7730, доповнює їх вимогамищодо повітрообміну і акустики для різних типів будинків іприміщень, включає роз'яснення з використання тих чи іншихпараметрів, особливостей проектування будинків з системамиохолодження (кондиціонування), з природньою та механічноювентиляцією, житлових та нежитлових будинків тощо. Однією з відмінностей від вітчизняного нормування задопустимими та оптимальними параметрами мікроклімату є європейськенормування по чотирьох рівнях забезпечення внутрішньогосередовища. - A (I) - найвищий, рекомендований для використання вприміщеннях з чутливими та хворобливими людьми зі специфічнимивимогами, зокрема - розумово неповноцінних, хворих, дітеймолодшого віку, осіб похилого віку; - B (II) - нормальний, рекомендований для використання вприміщеннях будинків, що будуються або реконструюються; - C (III) - допустимий, рекомендований для приміщеньбудинків, що експлуатуються; - (IV) - достатній, рекомендований для приміщень, щовикористовуються обмежений період часу протягом року. Особлива увага надається в нормах якості внутрішньогоповітря, що обумовлене внутрішнім забрудненням. Питомі (на особу,або на квадратний метр площі приміщення) норми вентиляційногоповітря для приміщень розподілені на три рівні забрудненостівнутрішнього повітря: - найнижчий - для будинків, опорядження та поверхня інтер'єруяких виконані тільки з природних традиційних матеріалів, таких як:камінь, скло; матеріали з рівнем виділення забруднюючих речовин:леткі органічні сполуки - до 0,1 мг/кв.м год., формальдегід - до0,02 мг/кв.м год. аміак - до 0,01 мг/кв.м год., канцерогени - до0,002 мг/кв.м год. та матеріалів, ступінь незадоволеності запахомяких серед людей становить до 10%; - низький - для будинків, опорядження та поверхня інтер'єруяких виконані тільки з природних традиційних матеріалів, таких як:камінь, скло; матеріали з рівнем виділення забруднюючих речовин:леткі органічні сполуки - до 0,2 мг/кв.м год., формальдегіддо 0,05 - мг/кв.м год., аміак - до 0,03 мг/кв.м год.,канцерогени - до 0,005 мг/кв.м год. та матеріалів, ступіньнезадоволеності запахом яких серед людей становить до 15%; - високий - для будинків, які не задовольняють вищезазначенимвимогам. Зазначену оцінку якості внутрішнього повітря приймають длябудинків громадського призначення. При цьому враховують наявністьлюдей, що курять, для яких необхідно збільшувати кратністьповітрообміну в усіх приміщеннях. Для житлових будинків використовується близький довітчизняної практики підхід до проектування: нормування кратності -1витрат повітря для вітальні та спальні - 1,44 год та нормуваннявитрат повітря для кухні, ванної кімнати і туалетувідповідно - 72 куб.м/год., 54 куб.м/год., 36 куб.м/год. Кратністьповітрообміну за загальною площею квартири прийнята 0,6. Заостаточний приймають повітрообмін, що є найбільшим ізрозрахункових за кратністю або за витратою. У нормі зазначено, щонеобхідно передбачити можливість зниження витрат повітря вприміщенні за відсутності людей. Зазначені показники повітрообміну приймають для будинків, щобудуються та реконструюються. Вони відрізняються як у більший, такі в менший бік від положень вітчизняних ДБН В.2.2-15-2005 "Житловібудинки. Основні положення" ( n0007509-05 ). Загалом, нормованийповітрообмін за вимогами європейських норм менший, ніж завітчизняними нормами. Це дозволяє зменшити витрати тепла звентиляційним повітрям, що видаляється. Тим більше, що іззменшенням втрат тепла через огороджувальні конструкції (чогонамагаються досягнути усі країни, в т.ч. і Україна, збільшуєтьсячастина тепловтрат із вентиляційним повітрям у загальномутепловому балансі будинку). 6. ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ ТЕПЛОВОЇ ІЗОЛЯЦІЇ БУДИНКІВ І СПОРУД (НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ ІСНУЮЧОГО ФОНДУ) 6.1. Загальна характеристика Першим етапом реформування нормативної бази з правилпроектування теплової ізоляції будівель був наказ Держбуду Українивід 27.12.93 р. N 247 ( v0247307-93, va247307-93 ), яким булопідвищено нормативні вимоги до теплоізоляції огороджувальнихконструкцій. СНиП II-3-79, що діяв на той час, установлював ненормативні значення за показником опору теплопередачіогороджувальних конструкцій, а нормативну методику визначення цієїхарактеристики залежно від розрахункової температури зовнішньогоповітря та конструктивного принципу огородження. Цей методичнийпідхід був правильним для такої великої за площею країни, яким бувСРСР, із відповідно різними кліматичними зонами, і зовсім непідходив до принципів нормування України. Тому наказом ДержбудуУкраїни N 117 ( v0117243-96 ) від 27.06.96 р. було введено змінуN 1 до СНиП II-3-79**, �
