МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Л И С Т
08.07.2004 N 19-5-709
У зв'язку із зверненням повідомляємо, що порушені у
ньому питання слід вирішувати з урахуванням наступного.
Щодо пункту 1 звернення
Відповідно до статті 192 Господарського кодексу України
( 436-15 ) політика ціноутворення, порядок встановлення та
застосування цін, повноваження органів державної влади та органів
місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а
також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються Законом
"Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ), іншими законодавчими
актами.
Згідно з абзацами третім та четвертим статті 4 та частиною
другою статті 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення"
( 507-12 ) Кабінет Міністрів України, зокрема, визначає перелік
продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані
ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами
державного управління, крім сфери телекомунікацій;
визначає повноваження органів державного управління в галузі
встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за
цінами (тарифами).
Формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку
її застосування в будівництві, контроль за дотриманням
замовниками, проектними, будівельно-монтажними організаціями та
іншими учасниками інвестиційної діяльності нормативних документів
і нормативів обчислення вартості будівництва об'єктів, що
споруджуються із залученням коштів Державного бюджету України,
бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також
коштів державних підприємств, установ та організацій, здійснюється
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань містобудування і архітектури.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України
від 25.12.96 р. N 1548 ( 1548-96-п ) "Про встановлення повноважень
органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо
регулювання цін (тарифів)" Державний комітет будівництва,
архітектури та житлової політики формує кошторисну нормативну базу
та визначає порядок її застосування в будівництві.
Щодо пункту 2 звернення
Відповідно до частини п'ятої статті 318 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) договір підряду на капітальне
будівництво повинен передбачати, зокрема, відповідальність сторін
(відшкодування збитків).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про майнову
відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту)
про виконання робіт на будівництві об'єктів" ( 1641-14 ) положення
цього Закону поширюються на правовідносини, що виникають між
підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності,
які є замовниками, підрядчиками та інвесторами у процесі
будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального
ремонту об'єктів, споруд та технічного переоснащення підприємств,
що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України,
республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих
бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та
організацій за договором підряду (контрактом), а також
міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади,
Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними
адміністраціями, виконавчими, органами рад, що забезпечують
фінансування капітальних вкладень із залученням зазначених коштів.
Дію Закону України "Про майнову відповідальність за порушення
умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на
будівництві об'єктів" ( 1641-14 ) на 2004 рік зупинено відповідно
до пункту 23 статті 80 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2004 рік" ( 1344-15 ).
Разом з цим відповідно до частини першої статті 638
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) договір є укладеним, якщо
сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов
договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору,
умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для
договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою
хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Щодо пункту 3 звернення
Відповідно до положень абзацу першого частини першої статті
881 та частини першої стати 875 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) підрядник зобов'язаний укласти договір страхування
об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено
договором будівельного підряду.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується
збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші
будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації,
а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний
майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну
документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника,
прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента
та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу,
інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту,
вимог розумності та справедливості.
Щодо пунктів 4, 5 звернення
Частиною першою статті 884 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) встановлено, що підрядник гарантує досягнення об'єктом
будівництва визначених у проектно-кошторисній документації
показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до
договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено
договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять
років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший
гарантійний строк не встановлений договором або законом.
Гарантійний строк - строк, протягом якого підрядник
відповідає перед замовником за відповідність якості виконаних
робіт діючим нормам і правилам, умовам контракту.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) сторони є вільними в укладенні договору, виборі
контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього
Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового
обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із статтями 256, 257, 258 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) позовна давність - це строк, у межах якого особа може
звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або
інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три
роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися
спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно
із загальною позовною давністю.
Відповідно до частини третьої статті 322 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) позовна давність для вимог, що
випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на
капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи
замовником і становить, зокрема, один рік - щодо недоліків
некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути
виявлені за звичайного способу прийняття роботи - два роки.
Слід зазначити, що позовна давність, встановлена законом,
може бути збільшена за домовленістю сторін.
Договір про збільшення позовної давності укладається у
письмовій формі.
Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена
за домовленістю сторін (стаття 259 Цивільного кодексу України
( 435-15 )).
Щодо пункту 6 звернення
Згідно із положеннями частини першої статті 837 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) за договором підряду одна сторона
(підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за
завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується
прийняти та оплатити виконану роботу. Тобто сторонами у договорі
підряду є підрядник і замовник.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про майнову
відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту)
про виконання робіт на будівництві об'єктів" ( 1641-14 ) замовник
- юридична особа будь-якої форми власності, яка видає замовлення
на будівництво, укладає договір підряду (контракт) про виконання
робіт на будівництві об'єктів, контролює хід його виконання,
приймає та оплачує виконані роботи; підрядник - юридична особа
будь-якої форми власності, яка укладає договір підряду (контракт)
на будівництво (проектування) об'єктів, відповідно до визначених у
ньому умов виконує передбачені договором підряду (контрактом)
роботи та передає їх замовникові.
Контроль за дотриманням сторонами договірних зобов'язань та
вимог, передбачених цим Законом, покладається на спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань
будівництва, архітектури та житлової політики, а також відповідні
структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, які йому
підзвітні та підконтрольні. Порядок контролю за дотриманням
сторонами зобов'язань за договором підряду (контрактом)
встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 3 зазначеного
Закону).
У пункті 2 Порядку здійснення контролю за дотриманням
сторонами зобов'язань за договором підряду про виконання робіт на
будівництві об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України від 12.05.2004 р. N 609 ( 609-2004-п ), визначено, що
контроль за дотриманням сторонами договірних зобов'язань та вимог,
передбачених Законом покладається на Держбуд, а також на інспекції
державного архітектурно-будівельного контролю, що входять до
складу органів містобудування і архітектури Автономної Республіки
Крим, областей, та інспекції державного архітектурно-будівельного
контролю у м. Києві і м. Севастополі.
Заступник Міністра Л.Єфіменко
