ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, Додаток до N 28, ст.573 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 5465-X ( 5465-10 ) від 30.06.83, ВВР, 1983, N 28, ст.574 ) ( Про порядок введення в дію див. Указ Президії ВР N 6236-X ( 6236-10 ) від 21.12.83, ВВР, 1984, N 1, ст.2 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президії ВР Української РСР N 2204-11 від 12.05.86, ВВР 1986, N 21, ст.414 N 2444-11 від 27.06.86, ВВР 1986, N 27, ст.539 N 6757-11 від 25.10.88, ВВР 1988, N 45, ст.1070 N 660-12 від 28.01.91, ВВР 1991, N 9, ст. 89 Законами N 1993-12 від 18.12.91, ВВР 1992, N 12, ст.169 N 3187-12 від 06.05.93, ВВР 1993, N 24, ст.258 N 3718-12 від 16.12.93, ВВР 1994, N 3, ст. 15 N 287/95-ВР від 11.07.95, ВВР 1995, N 29, ст.218 Декретом КМ N 11-92 від 15.12.92, ВВР 1992, N 7, ст. 55 Законами N 1525-III ( 1525-14 ) від 02.03.2000, ВВР, 2000, N 20, ст.150 N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 898-IV ( 898-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.313 - набирає чинності з 01.01.2004 N 1925-IV ( 1925-15 ) від 29.06.2004, ВВР, 2003, N 51, ст.550 N 2377-IV ( 2377-15 ) від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.198 N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 27, ст.359 N 3167-IV ( 3167-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.104 N 3334-IV ( 3334-15 ) від 12.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20, ст.159 N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 N 1180-VI ( 1180-17 ) від 19.03.2009 ) В результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичноїреволюції в нашій країні було створено необхідні передумови длярозв'язання однієї з найважливіших соціальних проблем -задоволення потреби трудящих у житлі. Втілюючи в життя ленінські ідеї побудови комуністичногосуспільства і здійснюючи курс на підвищення матеріального такультурного рівня життя народу. Радянська держава послідовнореалізує розроблену Комуністичною партією програму житловогобудівництва. Високі темпи розвитку державного і громадського фонду наоснові державних планів, заходи, яких вживає держава по сприяннюкооперативному та індивідуальному житловому будівництву, створюютьнеобхідні умови для забезпечення гарантованого Конституцією СРСР іКонституцією Української РСР права громадян на житло. Важливим державним завданням є забезпечення схоронностіжитлового фонду, збільшення строку його служби, підвищення рівняблагоустрою жилих будинків. У вирішенні цього завдання активнуучасть беруть громадські організації і громадяни. Конституція СРСР і Конституція Української РСР зобов'язуютьгромадян дбайливо ставитися до надаваного їм житла. Радянське житлове законодавство покликане сприятизабезпеченню права громадян на житло, ефективному використанню таохороні житлового фонду. Р о з д і л I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Право громадян Української РСР на житло Відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСРгромадяни Української РСР мають право на житло. Це правозабезпечується розвитком і охороною державного і громадськогожитлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальномужитловому будівництву, справедливим розподілом під громадськимконтролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програмибудівництва благоустроєних жител, а також невисокою платою заквартиру і комунальні послуги. Стаття 2. Завдання житлового законодавства Української РСР Завданнями житлового законодавства Української РСР єрегулювання житлових відносин з метою забезпечення гарантованогоКонституцією СРСР і Конституцією Української РСР права громадян нажитло, належного використання і схоронності житлового фонду, атакож зміцнення законності в галузі житлових відносин. Стаття 3. Житлове законодавств Союзу РСР і Української РСР Житлові відносини в Українській РСР регулюються Основамижитлового законодавства Союзу РСР і союзних республік( v5150400-81 ) та видаваними відповідно до них іншими актамижитлового законодавства Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актамижитлового законодавства Української РСР. Відносини, зв'язані з будівництвом жител, регулюютьсявідповідним законодавством Союзу РСР і Української РСР. Стаття 4. Житловий фонд Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, щознаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належатьдержаві (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належатьколгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням,профспілковим та іншим громадським організаціям (громадськийжитловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам(фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належатьгромадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні(одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в іншихбудівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, яківідповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фондсоціального призначення). До житлового фонду включаються також жилі будинки, щоналежать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативнимоб'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основжитлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цихбудинків застосовуються правила, встановлені для громадськогожитлового фонду. До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилихбудинках, призначені для торговельних, побутових та інших потребнепромислового характеру.( Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3187-12 від06.05.93, N 3334-IV ( 3334-15 ) від 12.01.2006 ) Стаття 5. Державний житловий фонд Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народнихдепутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств,державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР ісоюзних республік будинки відомчого житлового фонду в містах іселищах міського типу підлягають поступовій передачі до віданнямісцевих Рад народних депутатів у порядку і в строки, щовизначаються Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів УкраїнськоїРСР. Жилі будинки, споруджені з залученням у порядку пайовоїучасті коштів державних підприємств, установ, організацій,зараховуються (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР)до житлового фонду місцевих Рад народних депутатів, коли функціїєдиного замовника по спорудженню цих будинків виконував виконавчийкомітет Ради народних депутатів. Стаття 6. Призначення жилих будинків і жилих приміщень Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійногопроживання громадян, а також для використання у встановленомупорядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Наданняприміщень у жилих будинках для потреб промислового характерузабороняється. Стаття 7. Виключення з житлового фонду жилих будинків і жилих приміщень Періодично, у строки, встановлювані Радою МіністрівУкраїнської РСР, провадиться обстеження стану жилих будинківдержавного і громадського житлового фонду. Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщенняпереобладнуються для використання в інших цілях або такі будинкизносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської(міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів. Непридатні для проживання жилі приміщення в будинкахжитлово-будівельних кооперативів може бути переобладнено в нежиліза рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженимвиконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Радинародних депутатів. Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановленняїх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилихбудинків і жилих приміщень непридатними для проживаннявстановлюється Радою Міністрів Української РСР. Стаття 8. Переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі Переведення придатних для проживання жилих будинків і жилихприміщень у будинках державного і громадського житлового фонду внежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадкахпереведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі можездійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другійстатті 7 цього Кодексу. Переведення жилих будинків і жилих приміщень відомчого ігромадського житлового фонду в нежилі провадиться за пропозиціямивідповідних міністерств, державних комітетів, відомств іцентральних органів громадських організацій. Переведення жилих будинків і жилих приміщень, що належатьколгоспам, у нежилі здійснюється за рішенням загальних зборівчленів колгоспу або зборів уповноважених. Переведення жилих будинків житлово-будівельних кооперативів унежилі не допускається. Стаття 9. Житлові права громадян Громадяни мають право на одержання у безстрокове користуванняу встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чигромадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельнихкооперативів. Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно дозаконодавства мають право на його отримання, може здійснюватисяшляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунокнадання державної підтримки у порядку, встановленому КабінетомМіністрів України. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків)державного житлового фонду або придбання їх у житловихкооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житловогобудівництва чи одержання у власність на інших підставах,передбачених законодавством України. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщенняабо обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як зпідстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків,коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи зпорушенням прав інших громадян або прав державних і громадськихорганізацій.( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3187-12 від06.05.93, N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 ) Стаття 10. Житлові обов'язки громадян Громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якомувони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно дойого призначення, додержувати правил користування жилимиприміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і тепловуенергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватисягромадянами на шкоду інтересам суспільства.( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від06.05.93) Стаття 11. Компетенція Союзу РСР у галузі регулювання житлових відносин Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР ісоюзних республік віданню Союзу РСР у галузі регулювання житловихвідносин підлягають: 1) забезпечення єдності законодавчого регулювання житловихвідносин; 2) керівництво житловим господарством союзногопідпорядкування, загальне керівництво житловим господарствомсоюзно-республіканського підпорядкування; 3) встановлення загальних засад організації та діяльностіорганів державного управління житловим господарством; 4) затвердження планових завдань по капітальному ремонтужитлового фонду по союзних республіках, міністерствах, державнихкомітетах і відомствах СРСР; 5) проведення єдиної технічної політики в галузі ремонтужитлового фонду; 6) встановлення нормативів витрачання фінансових іматеріальних ресурсів на експлуатацію та ремонт житлового фонду посоюзних республіках, міністерствах, державних комітетах івідомствах СРСР; 7) встановлення єдиного порядку державного обліку житловогофонду; 8) встановлення основних правил обліку громадян, якіпотребують поліпшення житлових умов, надання жилих приміщень ікористування ними; 9) встановлення розміру квартирної плати і пільг по оплатіжилих приміщень та комунальних послуг; 10) встановлення основних правил організації та діяльностіжитлово-будівельних кооперативів; 11) державний контроль за використанням і схоронністюжитлового фонду і встановлення порядку його здійснення; 12) вирішення інших питань загальносоюзного значення в галузівикористання і забезпечення схоронності житлового фонду відповіднодо Конституції СРСР ( n0001400-77 ) і Основ житловогозаконодавства Союзу РСР і союзних республік. Стаття 12. Компетенція Української РСР у галузі регулювання житлових відносин Віданню Української РСР у галузі регулювання житловихвідносин поза межами компетенції Союзу РСР підлягають: 1) законодавче регулювання житлових відносин у республіці; 2) керівництво житловим господарствомсоюзно-республіканського і республіканського підпорядкування,встановлення порядку організації та діяльності органів державногоуправління цим господарством; 3) затвердження планових завдань по капітальному ремонтужитлового фонду в республіці; 4) здійснення державного обліку житлового фонду на територіїреспубліки; 5) встановлення порядку обліку громадян, які потребуютьполіпшення житлових умов, надання жилих приміщень і користуванняними; 6) встановлення порядку і строків внесення квартирної платита плати за комунальні послуги; 7) встановлення порядку організації та діяльностіжитлово-будівельних кооперативів, прав і обов'язків їх членів; 8) встановлення правил і норм технічної експлуатації жилихбудинків і правил користування придомовими територіями; 9) здійснення державного контролю за використанням ісхоронністю житлового фонду; 10) вирішення інших питань у галузі використання ізабезпечення схоронності житлового фонду, якщо вони не віднесенідо компетенції Союзу РСР. Р о з д і л II УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМ ФОНДОМ Стаття 13. Державне управління в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР ісоюзних республік державне управління в галузі використання ізабезпечення схоронності житлового фонду здійснюється РадоюМіністрів СРСР, Радою Міністрів Української РСР, виконавчимикомітетами місцевих Рад народних депутатів, міністерствами,державними комітетами і відомствами, а також спеціальноуповноваженими на те державними органами відповідно дозаконодавства Союзу РСР і Української РСР. Спеціально уповноваженим органом, що здійснює державнеуправління в галузі використання і забезпечення схоронностіжитлового фонду в Українській РСР, є Міністерствожитлово-комунального господарства Української РСР. Стаття 14. Компетенція виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду Виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканськогопідпорядкування) Рад народних депутатів у межах і в порядку,встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншимиактами законодавства Української РСР, на території області (містареспубліканського підпорядкування): 1) здійснюють державний контроль за використанням ісхоронністю житлового фонду (частина перша статті 30); 2) керують житловим господарством, підпорядкованимипідприємствами, установами та організаціями цієї галузі,забезпечують комплексний розвиток житлового господарства; 3) здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад(частина перша статті 18) і забезпечують його схоронність,правильну експлуатацію, капітальний і поточний ремонт; 4) здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчогожитлового фонду, вживають заходів до передачі його до віданнямісцевих Рад; 5) приймають рішення про переобладнання і знесеннянепридатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень убудинках державного і громадського житлового фонду (частина другастатті 7); 6) здійснюють контроль на підприємствах, в установахорганізаціях за станом обліку громадян, які потребують поліпшенняжитлових умов (стаття 41), а також за правильністю розподілу жилихприміщень; 7) здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельнихкооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків(стаття 138); 8) здійснюють контроль за утриманням будинків, що належатьгромадянам (стаття 154). Виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканськогопідпорядкування) Рад народних депутатів вирішують й інші питання вгалузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду,віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і УкраїнськоїРСР. Виконавчі комітети міських (міст республіканськогопідпорядкування) Рад народних депутатів здійснюють такожвідповідні права і обов'язки, передбачені статтею 15 цьогоКодексу. Стаття 15. Компетенція виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду Виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Раднародних депутатів у межах і в порядку, встановленихзаконодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актамизаконодавства Української РСР, на території району, міста, районув місті: 1) здійснюють державний контроль за використанням ісхоронністю житлового фонду (частина перша статті 30); 2) керують житловим господарством, забезпечують належнийтехнічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, щоє у віданні Ради; 3) здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад(частина перша статті 18); 4) здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчогожитлового фонду; 5) здійснюють облік громадян, які потребують поліпшенняжитлових умов (частина перша статті 36), а також контроль застаном цього обліку на підприємствах, в установах, організаціях(стаття 41), затверджують рішення про взяття громадян за місцемроботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов (стаття 39); 6) приймають рішення про надання жилих приміщень у будинкахжитлового фонду місцевої Ради (стаття 51), затверджують спільнірішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства,установи, організації про надання жилих приміщень у будинкахвідомчого житлового фонду (стаття 52); 7) здійснюють облік громадян, які бажають вступити дожитлово-будівельного кооперативу ( частина четверта статті 134),затверджують списки осіб, які вступають до житлово-будівельногокооперативу, і рішення загальних зборів членівжитлово-будівельного кооперативу про прийом до членів кооперативута про надання квартири (частина шоста статті 137, частина першастатті 141); 8) здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельнихкооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків,скасовують рішення загальних зборів або правлінняжитлово-будівельного кооперативу, що суперечать законодавству(стаття 138); 9) приймають рішення про включення жилих приміщень до числаслужбових (стаття 118), затверджують рішення загальних зборівчленів колгоспу або зборів уповноважених про включення жилихприміщень у будинках колгоспів до числа службових і переліккатегорій робітників, яким можуть надаватися такі приміщення(стаття 120); 10) видають ордери на жилі приміщення (частина перша статті58, частина перша статті 122, частина друга статті 141); 11) видають охоронні свідоцтва (броню) на жилі приміщення(стаття 75); 12) здійснюють контроль за утриманням будинків, що належатьгромадянам (стаття 154); 13) подають громадянам допомогу в проведенні ремонту жилихприміщень (стаття 178). Виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Раднародних депутатів вирішують й інші питання в галузі використанняі забезпечення схоронності житлового фонду, віднесені до їхвідання законодавством Союзу РСР і Української РСР. Стаття 16. Компетенція виконавчих комітетів селищних, сільських Рад народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду Виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатіву межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цимКодексом та іншими актами законодавства Української РСР, натериторії відповідної Ради: 1) здійснюють державний контроль за використанням ісхоронністю житлового фонду (частина перша статті 30); 2) керують житловим господарством, забезпечують правильнуексплуатацію і схоронність жилих будинків, що є у віданні Ради,організують їх капітальний і поточний ремонт; 3) здійснюють управління житловим фондом Ради (частина першастатті 18); 4) здійснюють облік громадян, які потребують поліпшенняжитлових умов (частина перша статті 36), а також контроль застаном цього обліку на підприємствах, в установах, організаціях(стаття 41), затверджують рішення про взяття громадян за місцемроботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов (стаття 39); 5) приймають рішення про надання жилих приміщень у будинкахжитлового фонду Ради (стаття 51), затверджують спільні рішенняадміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи,організації про надання жилих приміщень у будинках відомчогожилого фонду (стаття 52); 6) здійснюють облік громадян, які бажають вступити дожитлово-будівельного кооперативу (частина четверта статті 134),здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельнихкооперативів, за експлуатацією та ремонтом належним їм будинків(стаття 138); 7) видають ордери на жилі приміщення в будинках державного ігромадського житлового фонду (частина перша статті 58); 8) здійснюють контроль за утриманням будинків, що належатьгромадянам (стаття 154); 9) подають громадянам допомогу в проведенні ремонту жилихприміщень (стаття 178). Виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатіввирішують й інші питання в галузі використання і забезпеченнясхоронності житлового фонду, віднесені до їх віданнязаконодавством Союзу РСР і Української РСР. Стаття 17. Компетенція Міністерства житлово-комунального господарства Української РСР у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду Компетенція Міністерства житлово-комунального господарстваУкраїнської РСР у галузі використання і забезпечення схоронностіжитлового фонду визначається законодавством Союзу РСР, Положеннямпро Міністерство, затверджуваним Радою Міністрів Української РСР,та іншими актами законодавства Української РСР. Міністерство житлово-комунального господарства УкраїнськоїРСР здійснює координацію в галузі управління житловим фондом,використання і забезпечення його схоронності. Акти, видавані Міністерством житлово-комунальногогосподарства Української РСР у межах його компетенції в галузівикористання і забезпечення схоронності житлового фонду, єобов'язковими для міністерств, державних комітетів, відомств,виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів, підприємств,установ, організацій, а також житлово-будівельних кооперативів ігромадян. Стаття 18. Управління житловим фондом Управління житловим фондом здійснюється власником абоуповноваженим ним органом у межах, визначених власником.( Стаття 18 в редакції Закону N 3187-12 від 06.05.93 ) Стаття 19. ( Статтю 19 виключено на підставі Закону N 3187-12 від 06.05.93 ) Органи, які здійснюють управління громадським житловим фондом Управління громадським житловим фондом здійснюється органамиуправління колгоспів та інших кооперативних організацій, їхоб'єднань, органами профспілкових та інших громадськихорганізацій відповідно до їх статутів (положень). Стаття 20. ( Статтю 20 виключено на підставі Закону N 3187-12 від 06.05.93 ) Органи, які здійснюють управління фондом житлово-будівельних кооперативів Управління фондом житлово-будівельних кооперативівздійснюється органами управління кооперативів відповідно до їхстатутів. Стаття 21. Участь громадських організацій, трудових колективів і громадян в управлінні державним і громадським житловим фондом та в забезпеченні його схоронності Професійні спілки, інші громадські організації, трудовіколективи відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСРта до статутів (положень) громадських організацій, а такожгромадяни беруть участь в управлінні державним і громадськимжитловим фондом та в забезпеченні його схоронності. За рішенням трудових колективів підприємств та організацій уколективних договорах можуть передбачатися для робітників іслужбовців, які мають право на першочергове одержання жилихприміщень, а також новаторів і передовиків виробництва, якідобилися високих показників у праці і беруть активну участь угромадському житті, пільгові підстави визнання їх потребуючимиполіпшення житлових умов при забезпеченні жилою площею за місцемроботи, а також і кількість жилої площі, що виділяється для цієїмети. У колективних договорах зазначеним новаторам і передовикамвиробництва може бути передбачено надання жилих приміщень упершочерговому порядку. Органи громадської самодіяльності населення відповідно доположень про них беруть участь у розробленні і здійсненні заходівпо поліпшенню експлуатації житлового фонду, здійсненні контролюза якістю і строками виконання ремонту жилих будинків,організації соціалістичного змагання за зразкове утриманняжитлового фонду, а також у здійсненні інших заходів по управліннюжитловим фондом та забезпеченню його схоронності. Громадяни беруть участь у здійсненні заходів, спрямованих наполіпшення використання і забезпечення схоронності житловогофонду, вносять державним органам, підприємствам, установам,організаціям пропозиції з цих питань, беруть участь у проведенніробіт по благоустрою й озелененню придомових територій.( Стаття 21 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2204-11від 12.05.86 ) Стаття 22. Громадський контроль за забезпеченням громадян жилими приміщеннями Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов,установлення черговості на одержання жилої площі, а також їїрозподіл у будинках державного і громадського житлового фондуздійснюються під громадським контролем і з додержанням гласності. Під громадським контролем і з додержанням гласностіздійснюються також облік громадян, які бажають вступити дожитлово-будівельного кооперативу, встановлення черговості на вступдо кооперативу, вирішення питань про прийом громадян до членівкооперативу і надання їм жилих приміщень. Стаття 23. Обов'язок державних органів враховувати пропозиції громадських організацій, трудових колективів і громадян Державні органи, підприємства, установи та організації, атакож службові особи зобов'язані всемірно враховувати пропозиціїгромадських організацій, трудових колективів і громадян приздійсненні заходів по поліпшенню використання і схоронностіжитлового фонду. Стаття 24. Житлово-експлуатаційні організації Для експлуатації державного і громадського житлового фондустворюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність якихздійснюється на основі господарського розрахунку. Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронністьжитлового фонду і належне його використання, високий рівеньобслуговування громадян, а також контролюють додержаннягромадянами правил користування жилими приміщеннями, утриманняжилого будинку і придомової території. Жилий будинок може експлуатуватися тільки однієюжитлово-експлуатаційною організацією. Якщо для експлуатаціїбудинків відомчого або громадського житлового фонду не може бутистворено житлово-експлуатаційну організацію, експлуатація будинківздійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою,організацією. Стаття 25. Типове положення про житлово-експлуатаційну організацію Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР ісоюзних республік Типове положення про житлово-експлуатаційнуорганізацію затверджується Радою Міністрів Української РСР абоміністерством, державним комітетом, відомством СРСР. Стаття 26. Передача забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів та іншим організаціям для заселення частини жилої площі у новоспоруджених будинках Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР ісоюзних республік Рада Міністрів СРСР вправі визначати підстави іумови передачі забудовниками виконавчим комітетам місцевих Раднародних депутатів та іншим організаціям для заселення частинижилої площі у новоспоруджених за рахунок державних капітальнихвкладень будинках, а також розміри жилої площі, яка передається. Стаття 27. Розподіл жилої площі в будинках, споруджених за рахунок коштів, переданих у порядку пайової участі Жила площа в будинках, споруджених із залученням у порядкупайової участі коштів підприємств, установ та організацій,розподіляється для заселення між учасниками будівництвапропорційно до переданих ними коштів. Стаття 28. Державний облік житлового фонду Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР ісоюзних республік державний облік житлового фонду здійснюється заєдиною для Союзу РСР системою в порядку, встановлюваному РадоюМіністрів СРСР. Стаття 29. Завдання державного контролю за використанням і схоронністю житлового фонду Державний контроль за використанням і схоронністю житловогофонду має своїм завданням забезпечити додержання всімаміністерствами, державними комітетами, відомствами, державними,кооперативними та іншими громадськими підприємствами, установами,організаціями, житлово-будівельними кооперативами, службовимиособами та громадянами порядку розподілу жилої площі і наданнягромадянам жилих приміщень, правил користування житловим фондом іутримання його в технічно справному стані. Стаття 30. Органи, які здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду Державний контроль за використанням і схоронністю житловогофонду здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими ірозпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими на тедержавними органами в порядку, встановленому законодавством СоюзуРСР. Спеціально уповноваженим органом державного контролю завикористанням і схоронністю житлового фонду в Українській РСР єМіністерство житлово-комунального господарство Української РСР. Р о з д і л III ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ. КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ Г л а в а 1 НАДАННЯ ЖИЛИХ ПРИМІЩЕНЬ У БУДИНКАХ ДЕРЖАВНОГО І ГРОМАДСЬКОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ Стаття 31. Право громадян на одержання жилого приміщення Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, маютьправо на одержання у користування жилого приміщення в будинкахдержавного або громадського житлового фонду в порядку,передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншимиактами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаютьсязазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеномупункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР іУкраїнської РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю. Стаття 32. Вік, з якого громадяни здійснюють право на одержання жилого приміщення Громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилогоприміщення в будинках державного і громадського житлового фонду знастанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічноговіку, а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу упередбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічноговіку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу.Інші неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років)здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьківабо піклувальників. Стаття 33. Забезпечення жилими приміщеннями потребуючих поліпшення житлових умов членів житлово- будівельних кооперативів, громадян, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності, та інших громадян, що проживають у цих будинках (квартирах) Потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельнихкооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (квартиру) уприватній власності, та інші громадяни, що проживають у цихбудинках (квартирах), забезпечуються жилими приміщеннями назагальних підставах.( Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законами N 6757-XI( 6757-11 ) від 25.10.88, N 3187-12 від 06.05.93 ) Стаття 34. Підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначаєтьсяв порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР іУкраїнською республіканською радою професійних спілок; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленимсанітарним і технічним вимогам; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань,у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або водній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначенихзахворювань затверджується Міністерством охорони здоров'яУкраїнської РСР за погодженням з Українською республіканськоюрадою професійних спілок; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення вбудинках державного або громадського житлового фонду чи задоговором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельнихкооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) вбудинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватноївласності; 6) які проживають у гуртожитках. Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умові з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР іУкраїнської РСР. Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, берутьсяна облік для одержання жилих приміщень у будинках державного ігромадського житлового фонду.( Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від06.05.93 ) Стаття 35. Наслідки штучного погіршення житлових умов Громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обмінузайманого жилого приміщення, його псування або руйнування,відчуження придатного і достатнього за розміром для проживанняжилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у якихпотреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилученняжилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудовихдоходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшенняжитлових умов протягом п'яти років з моменту погіршення житловихумов. Не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умовпрацездатні особи, які не займаються суспільно корисною працею. Стаття 36. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем проживання Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов,здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчомукомітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільськоїРади народних депутатів. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР ісоюзних республік у випадках і в порядку, встановлюваних РадоюМіністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР, громадян можебути взято на облік і не за місцем їх проживання. Стаття 37. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем роботи Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, якіпрацюють на підприємствах, в установах, організаціях, що маютьжитловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайовуучасть у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, аза їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з нимиберуться на облік громадяни, які залишили роботу на цихпідприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом напенсію. У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР іУкраїнської РСР, працівники медичних, культурно-освітніх,торговельних та інших установ і організацій, які безпосередньообслуговують трудовий колектив підприємства, установи,організації, та інші особи за їх бажанням беруться на облікпотребуючих поліпшення житлових умов нарівні з робітниками іслужбовцями цього підприємства, установи, організації. Стаття 38. Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житловихумов, встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом таіншими актами законодавства Української РСР. Стаття 39. Порядок взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов Громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житловихумов: за місцем проживання - виконавчим комітетом районної,міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народнихдепутатів за участю громадської комісії з житлових питань,створюваної при виконавчому комітеті; за місцем роботи - спільним рішенням адміністраціїпідприємства, установи, організації чи органу кооперативної абоіншої громадської організації і відповідного профспілковогокомітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудовогоколективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючихполіпшення житлових умов за місцем роботи затверджуєтьсявиконавчим комітетом районної, міської, районної в місті,селищної, сільської Ради народних депутатів. Стаття 40. Перебування громадян на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Зняття з обліку Громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшенняжитлових умов до одержання житлового приміщення, за виняткомвипадків, передбачених частиною другої цієї статті. Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житловихумов у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підставидля надання іншого жилого приміщення; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеногопункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою,організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крімвипадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом таіншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шістьмісяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, якістали підставою для взяття на облік, або неправомірних дійслужбових осіб при вирішенні питання про взяття на облік. У разі смерті громадянина, який перебував на облікупотребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім'їзберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж правозберігається за членами сім'ї громадянина, який перебував наобліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів ібув знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієїстатті. Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умовпровадиться органами, які винесли або затвердили рішення провзяття громадянина на облік. Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умовгромадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підставзняття з обліку. Не знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умовнародні депутати України, які перейшли на постійну роботу уВерховну Раду України, і члени їх сімей за місцем попередньоїроботи чи постійного проживання.( Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 287/95-ВРвід 11.07.95 ) Стаття 41. Контроль за станом обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов Контроль за станом обліку на підприємствах, в установах,організаціях громадян, які потребують поліпшення житлових умов,здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад народнихдепутатів і відповідними органами професійних спілок. Стаття 42. Надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов Жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебуваютьна обліку потребуючих поліпшення житлових умов, крім випадків,передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54,частиною першої статті 90, частиною шостою статті 101, статтями102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також іншихвипадків, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР. Стаття 43. Черговість надання громадянам жилих приміщень Громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшенняжитлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилихприміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом таіншими актами законодавства Української РСР. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшенняжитлових умов, складаються списки осіб, які користуються правомпершочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часомвзяття на облік (включення до списків осіб, які користуютьсяправом першочергового одержання жилих приміщень). Законодавством Української РСР окремим категоріям громадян,які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу встроках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяттяна облік. Стаття 44. Перенесення черговості на одержання жилих приміщень Громадянинові, який перебуває на обліку потребуючихполіпшення житлових умов за місцем роботи, черговість на одержанняжилого приміщення може бути перенесено на рік, якщо протягомпопереднього року за систематичне порушення трудової дисципліни,пияцтво, хуліганство, розкрадання державного або громадськогомайна до нього застосовувалися заходи дисциплінарного чигромадського впливу або заходи адміністративного стягнення чикримінального покарання, за винятком випадку, передбаченогопунктом 4 статті 40 цього Кодексу. Черговість може бути перенесено і в інших випадках,передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР. Рішення про перенесення черговості приймається органами, яківинесли рішення про взяття громадянина на облік потребуючихполіпшення житлових умов. Стаття 45. Першочергове надання жилих приміщень У першу чергу жилі приміщення надаються потребуючимполіпшення житлових умов: сім'ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти,і прирівняним до них у встановленому порядку особам; Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, атакож особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, "Заслужбу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів; особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічнихзахворювань, перелічених у списку захворювань, затверджуваному вустановленому законодавством Союзу РСР порядку; особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідоквиконання медичних маніпуляцій; медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людинивнаслідок виконання службових обов'язків; особам, які перебували в складі діючої армії в періодгромадянської і Великої Вітчизняної воєн та під час інших бойовихоперацій по захисту СРСР, партизанам громадянської і ВеликоїВітчизняної воєн, а також іншим особам, які брали участь у бойовихопераціях по захисту СРСР; інвалідам праці I і II груп та інвалідам I і II груп з числавійськовослужбовців та осіб рядового і начальницького складуДержавної служби спеціального зв'язку та захисту інформаціїУкраїни; сім'ям осіб, які загинули при виконанні державних абогромадських обов'язків, виконанні обов'язку громадянина СРСР порятуванню життя людини, по охороні соціалістичної власності іправопорядку або загинули на виробництві внаслідок нещасноговипадку; робітникам і службовцям, які тривалий час сумліннопропрацювали у сфері виробництва; матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня", багатодітнимсім'ям, сім'ям, що виховують дітей-інвалідів, і одиноким матерям; сім'ям при народженні близнят; вчителям та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніхшкіл і професійно-технічних навчальних закладів. Законодавством Союзу РСР і Української РСР правопершочергового одержання жилого приміщення може бути надано йіншим категоріям громадян.( Стаття 45 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2204-11від 12.05.86, N 660-12 від 28.01.91, Законами N 3187-12 від06.05.93, N 1925-IV ( 1925-15 ) від 29.06.2004, N 1180-VI( 1180-17 ) від 19.03.2009 ) Стаття 46. Позачергове надання жилих приміщень Поза чергою жиле приміщення надається: інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них увстановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняттярішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилогоприміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасниківбойових дій на території інших держав - протягом року звизначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війниі прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержанняжилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків; громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха сталонепридатним для проживання; особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншумісцевість; особам, які повернулися з державного дитячого закладу, відродичів, опікуна чи піклувальника, громадянам, незаконнозасудженим і згодом реабілітованим, при неможливості поверненнязайманого раніше жилого приміщення; дітям-інвалідам, що не мають батьків або батьки якихпозбавлені батьківських прав і проживають у державних або іншихсоціальних установах, після досягнення повноліття, якщо зависновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснюватисамообслуговування і вести самостійний спосіб життя; особам, обраним на виборну посаду, коли це зв'язано зпереїздом в іншу місцевість; членам сім'ї народного депутата України у разі його смерті вперіод виконання депутатських обов'язків у Верховній Раді Українина постійній основі. Поза чергою жиле приміщення може надаватися також в іншихвипадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР. Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилихприміщень, включаються до окремого списку.( Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1993-12від 18.12.91, N 287/95-ВР від 11.07.95, N 1925-IV ( 1925-15 )від 29.06.2004 ) Стаття 46-1. Забезпечення жилим приміщенням дитячих будинків сімейного типу При винесенні в установленому порядку рішення про організаціюдитячого будинку сімейного типу особам, які призначенібатьками-вихователями, для спільного проживання з дітьми,переданими їм на виховання, надається поза чергою індивідуальнийжилий будинок або багатокімнатна квартира за нормою, щовстановлюється Радою Міністрів Української РСР. Користування наданим жилим приміщенням здійснюється впорядку, встановленому законодавством для користування службовимижилими приміщеннями.( Кодекс доповнено статтею 46-1 згідно з Указом N 660-12 від28.01.92) Стаття 47. Норма жилої площі Норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі13,65 квадратного метру на одну особу. Стаття 48. Розмір жилого приміщення, що надається громадянам Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилоїплощі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом МіністрівУкраїни і Федерацією професійних спілок України. При цьомувраховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуваєу приватній власності громадян, якщо ними не використані житловічеки. При передачі громадянам житла, яке перебуває у їх приватнійвласності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вонимають право на одержання житла у межах встановленої норми жилоїплощі. Громадяни, які одержали житло у державному фонді на цихумовах, мають право на його приватизацію відповідно до вимогчинного законодавства. Жиле приміщення може бути надано з перевищенням норми жилоїплощі, якщо воно складається з однієї кімнати (однокімнатнаквартира) або призначається для осіб різної статі (частина другастатті 50).( Стаття 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від06.05.93 ) Стаття 49. Додаткова жила площа Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надаєтьсядодаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десятиквадратних метрів. Громадянам, що хворіють на тяжкі форми деякиххронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідназа умовами і характером виконуваної роботи, розмір додатковоїжилої площі може бути збільшено. Порядок і умови надання додаткової жилої площі та переліккатегорій громадян, які мають право на її одержання,встановлюється законодавством Союзу РСР. Стаття 50. Вимоги, що ставляться до жилих приміщень Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, маєбути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту,відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам. При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієїкімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крімподружжя. Не допускається також заселення квартири, збудованої дляоднієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокимиособами, за винятком випадку, передбаченого частиною п'ятою статті54 цього Кодексу. Особам похилого віку, а за висновкомлікувально-профілактичного закладу також відповідним категоріямінвалідів і хворих на їх прохання жилі приміщення надаються нанижніх поверхах або в будинках з ліфтами. Стаття 51. Порядок надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів Жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Раднародних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетомрайонної, міської, районної в місті, селищної, сільської Радинародних депутатів за участю громадської комісії з житловихпитань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад,представників громадських організацій, трудових колективів. Стаття 52. Порядок надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду Жилі приміщення в будинках відомчого житлового фондунадаються громадянам за спільним рішенням адміністрації іпрофспілкового комітету підприємства, установи, організації,затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної вмісті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках,передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішеннямадміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленнямвиконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів пронадання жилих приміщень для заселення. Стаття 53. Порядок надання жилих приміщень у будинках громадського житлового фонду Жилі приміщення в будинках громадського житлового фондунадаються громадянам за спільним рішенням органу відповідноїорганізації та її профспілкового комітету з наступнимповідомленням виконавчому комітетові відповідно районної,міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народнихдепутатів про надання жилих приміщень для заселення. Стаття 54. Надання жилого приміщення, що звільнилося у квартирі Якщо в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі,звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачевісуміжного приміщення. Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якійпроживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживаєв цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов (стаття 34),надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншомунаймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальнийрозмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленоїстаттею 47 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач або член йогосім'ї має право на додаткову жилу площу. Якщо розмір ізольованоїкімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для наданняодній особі, зазначена кімната у всіх випадках передаєтьсянаймачеві на його прохання. Правила, передбачені частинами першою і другою цієї статті,застосовуються незалежно від належності жилого будинку. У разі відмові в наданні жилого приміщення, що звільнилося, увипадках, передбачених цією статтею, спір може бути вирішено всудовому порядку. Якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бутивідповідно до правил частини другої цієї статті переданонаймачеві, який проживає в цій квартирі, його надають іншим особаму загальному порядку. Стаття 55. Заселення жилих приміщень у будинках, переданих виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів, а також у будинках, споруджених із залученням коштів у порядку пайової участі Жилі приміщення, що звільняються в будинках, переданихдержавними підприємствами, установами, організаціями виконавчимкомітетам місцевих Рад народних депутатів, а також жиліприміщення, що звільняються в будинках, споруджених із залученняму порядку пайової участі коштів підприємств, установ,організацій, заселяються в першу чергу потребуючими поліпшенняжитлових умов працівниками цих підприємств, установ, організацій.Зазначений порядок заселення застосовується незалежно від часупередачі або закінчення спорудження жилого будинку. Стаття 56. Заселення жилих приміщень, переданих забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів та іншим організаціям Жилі приміщення у новоспоруджених будинках, переданізабудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатівта іншим організаціям (стаття 26), у разі їх звільненнязаселяються цими виконавчими комітетами місцевих Рад таорганізаціями. Стаття 57. Оскарження рішень з питань обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень Рішення виконавчого комітету районної, міської, районної вмісті, селищної, сільської Ради народних депутатів з питань облікугромадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їмжилих приміщень може бути оскаржено до виконавчого комітетувищестоящої Ради. Скарги на спільні рішення адміністрації підприємства,установи, організації чи органу кооперативної або іншоїгромадської організації і профспілкового комітету з питань,зазначених у частині першій цієї статті, розглядаються виконавчимкомітетом відповідної Ради народних депутатів. Спори з цих питаньміж адміністрацією (органом громадської організації) іпрофспілковим комітетом розглядаються їх вищестоящими органами. Стаття 58. Ордер на жиле приміщення На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинкудержавного або громадського житлового фонду виконавчий комітетрайонної, міської, районної в місті, селищної, сільської Радинародних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиноюпідставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечкахпровадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу СРСР. Стаття 59. Підстави і порядок визнання ордера на жиле приміщення недійсним Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним усудовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючихдійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов,порушення прав інших громадян або організацій на зазначене вордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб привирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в іншихвипадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявленопротягом трьох років з дня його видачі. Стаття 60. Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житловихумов, і надання їм жилих приміщень затверджуються Радою МіністрівУкраїнської РСР і Українською республіканською радою професійнихспілок. Г л а в а 2 КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ В БУДИНКАХ ДЕРЖАВНОГО І ГРОМАДСЬКОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ Стаття 61. Договір найму жилого приміщення. Укладення договору найму жилого приміщення Користування жилим приміщенням у будинках державного ігромадського житлового фонду здійснюється відповідно до договорунайму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного ігромадського житлового фонду укладається в письмовій формі напідставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем -житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності -відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем -громадянином, на ім'я якого видано ордер. Типовий договір найму жилого приміщення, правила користуванняжилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомовоїтериторії затверджуються Радою Міністрів Української РСР. Умови договору найму жилого приміщення, що обмежують праванаймача та членів його сім'ї порівняно з умовами, передбаченимизаконодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Типовим договором наймужилого приміщення та іншими актами законодавства УкраїнськоїРСР, є недійсними. Стаття 62. Застосування правил цивільного законодавства Союзу РСР і Української РСР до відносин, що випливають з договору найму жилого приміщення До відносин, що випливають з договору найму жилогоприміщення, у відповідних випадках застосовуються також правилацивільного законодавства Союзу РСР і Української РСР. Стаття 63. Предмет договору найму жилого приміщення Предметом договору найму жилого приміщення в будинкахдержавного і громадського житлового фонду є окрема квартира абоінше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чикількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жилеприміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше відвстановленого для надання одній особі (частина перша статті 48),частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільнимвходом, а також підсобні приміщення ( кухня, коридор, коморатощо). Стаття 64. Права і обов'язки членів сім'ї наймача Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуютьсянарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, щовипливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні членисім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність зазобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти ібатьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщовони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільнегосподарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, пересталибути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаномужилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї. Стаття 65. Право наймача на вселення інших осіб у займане ним жиле приміщення Наймач вправі в установленому порядку за �
