Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-20) ( ст.213 - ст.330 ( 80732-10 ) ( Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до N 51, ст.1122 ) ( Вводиться в дію Постановою Верховної Ради Української РСР N 8074-10 від 07.12.84, ВВР 1984, додаток до N 51, ст.1123 ) ( У тексті Кодексу слова "Республіка Крим" у всіх відмінках замінено словами "Автономна Республіка Крим" у відповідних відмінках згідно із Законом N 209/94-ВР від 14.10.94 ) ( У тексті Кодексу слова "службова особа" в усіх відмінках замінено словами "посадова особа" у відповідних відмінках згідно із Законом N 282/95-ВР від 11.07.95 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 102-11 від 12.04.85, ВВР 1985, N 17, ст. 415 N 316-11 від 29.05.85, ВВР 1985, N 24, ст. 553 N 1117-11 від 16.10.85, ВВР 1985, N 44, ст.1056 N 2010-11 від 03.04.86, ВВР 1986, N 15, ст. 326 N 2444-11 від 27.06.86, ВВР 1986, N 27, ст. 539 N 3070-11 від 03.11.86, ВВР 1986, N 46, ст. 933 N 3282-11 від 19.12.86, ВВР 1986, N 52, ст.1057 N 3690-11 від 12.03.87, ВВР 1987, N 12, ст. 226 N 4134-11 від 12.06.87, ВВР 1987, N 25, ст. 453 N 4135-11 від 12.06.87, ВВР 1987, N 25, ст. 454 N 4452-11 від 21.08.87, ВВР 1987, N 35, ст. 674 N 4982-11 від 25.11.87, ВВР 1987, N 49, ст.1009 N 4995-11 від 01.12.87, ВВР 1987, N 50, ст.1016 N 6347-11 від 03.08.88, ВВР 1988, N 33, ст. 808 N 6976-11 від 14.12.88, ВВР 1988, N 52, ст.1184 N 7445-11 від 27.04.89, ВВР 1989, N 19, ст. 182 N 7542-11 від 19.05.89, ВВР 1989, N 22, ст. 236 N 8411-11 від 23.11.89, ВВР 1989, N 49, ст. 673 N 8710-11 від 19.01.90, ВВР 1990, N 5, ст. 59 N 8711-11 від 19.01.90, ВВР 1990, N 5, ст. 60 N 8918-11 від 07.03.90, ВВР 1990, N 12, ст. 194 N 9082-11 від 20.04.90, ВВР 1990, N 18, ст. 278 N 9166-11 від 04.05.90, ВВР 1990, N 20, ст. 313 N 9280-11 від 14.05.90, ВВР 1990, N 22, ст. 367 N 158-12 від 03.08.90, ВВР 1990, N 34, ст. 501 N 647-12 від 18.01.91, ВВР 1991, N 7, ст. 45 N 663-12 від 28.01.91, ВВР 1991, N 8, ст. 56 N 661-12 від 28.01.91, ВВР 1991, N 11, ст. 106 N 1413-12 від 09.08.91, ВВР 1991, N 39, ст. 514 N 1369-12 від 29.07.91, ВВР 1991, N 45, ст. 600 N 1818-12 від 15.11.91, ВВР 1992, N 5, ст. 40 Законами N 1255-12 від 25.06.91, ВВР 1991, N 40, ст.527 N 2354-12 від 15.05.92, ВВР 1992, N 32, ст.457 ) ( Про порядок застосування заходів адміністративного стягнення у вигляді штрафу додатково див. Закон N 2467-12 від 17.06.92 - втратив чинність на підставі Закону N 55/97-ВР від 07.02.97 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Законами N 2468-12 від 17.06.92, ВВР 1992, N 35, ст.511 N 2547-12 від 07.07.92, ВВР 1992, N 39, ст.570 N 2704-12 від 16.10.92, ВВР 1992, N 47, ст.648 N 2857-12 від 15.12.92, ВВР 1993, N 6, ст. 35 N 2941а-12 від 26.01.93, ВВР 1993, N 12, ст.100 N 2977-12 від 03.02.93, ВВР 1993, N 15, ст.131 N 2992-12 від 04.02.93, ВВР 1993, N 15, ст.134 N 3039-12 від 03.03.93, ВВР 1993, N 18, ст.189 N 3134-12 від 22.04.93, ВВР 1993, N 22, ст.232 N 3176-12 від 04.05.93, ВВР 1993, N 24, ст.256 N 3350-12 від 30.06.93, ВВР 1993, N 34, ст.354 N 3351-12 від 30.06.93, ВВР 1993, N 34, ст.355 N 3582-12 від 11.11.93, ВВР 1993, N 46, ст.427 N 3683-12 від 15.12.93, ВВР 1994, N 1, ст. 3 N 3785-12 від 23.12.93, ВВР 1994, N 12, ст. 58 N 3806-12 від 24.12.93, ВВР 1994, N 13, ст. 69 N 3888-12 від 28.01.94, ВВР 1994, N 19, ст.111 N 3890-12 від 28.01.94, ВВР 1994, N 20, ст.114 N 4040-12 від 25.02.94, ВВР 1994, N 28, ст.236 N 4044-12 від 25.02.94, ВВР 1994, N 28, ст.239 N 4045-12 від 25.02.94, ВВР 1994, N 28, ст.240 N 84/94-ВР від 05.07.94, ВВР 1994, N 31, ст.288 N 155/94-ВР від 29.07.94, ВВР 1994, N 38, ст.349 N 179/94-ВР від 22.09.94, ВВР 1994, N 41, ст.375 N 209/94-ВР від 14.10.94, ВВР 1994, N 46, ст.413 N 244/94-ВР від 15.11.94, ВВР 1994, N 49, ст.431 N 246/94-ВР від 15.11.94, ВВР 1994, N 48, ст.429 N 8/95-ВР від 19.01.95, ВВР 1995, N 3, ст. 20 N 64/95-ВР від 15.02.95, ВВР 1995, N 10, ст. 64 N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР 1995, N 13, ст. 85 N 79/95-ВР від 01.03.95, ВВР 1995, N 13, ст. 87 N 123/95-ВР від 05.04.95, ВВР 1995, N 15, ст.103 N 210/95-ВР від 02.06.95, ВВР 1995, N 22, ст.169 N 282/95-ВР від 11.07.95, ВВР 1995, N 29, ст.216 N 296/95-ВР від 11.07.95, ВВР 1995, N 29, ст.223 N 305/95-ВР від 13.07.95, ВВР 1995, N 30, ст.233 N 358/95-ВР від 05.10.95, ВВР 1995, N 34, ст.268 N 81/96-ВР від 06.03.96, ВВР 1996, N 15, ст. 70 N 148/96-ВР від 25.04.96, ВВР 1996, N 25, ст.104 N 196/96-ВР від 15.05.96, ВВР 1996, N 31, ст.145 N 323/96-ВР від 12.07.96, ВВР 1996, N 52, ст.294 N 328/96-ВР від 12.07.96, ВВР 1996, N 44, ст.216 N 386/96-ВР від 01.10.96, ВВР 1996, N 46, ст.247 N 388/96-ВР від 02.10.96, ВВР 1996, N 46, ст.249 N 398/96-ВР від 02.10.96, ВВР 1996, N 46, ст.251 N 489/96-ВР від 13.11.96, ВВР 1996, N 52, ст.305 N 497/96-ВР від 14.11.96, ВВР 1997, N 1, ст. 1 N 23/97-ВР від 23.01.97, ВВР 1997, N 11, ст. 92 N 55/97-ВР від 07.02.97, ВВР 1997, N 14, ст.114 N 308/97-ВР від 04.06.97, ВВР 1997, N 29, ст.192 N 390/97-ВР від 20.06.97, ВВР 1997, N 36, ст.230 N 650/97-ВР від 19.11.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.41 N 651/97-ВР від 19.11.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.42 N 666/97-ВР від 21.11.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.45 N 73/98-ВР від 04.02.98, ВВР, 1998, N 24, ст.139 N 210/98-ВР від 24.03.98, ВВР, 1998, N 35, ст.241 N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст.45 N 444-XIV ( 444-14 ) від 18.02.99, ВВР, 1999, N 16, ст.96 N 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, ВВР, 1999, N 19, ст.173 N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, ВВР, 1999, N 34, ст.285 N 863-XIV ( 863-14 ) від 08.07.99, ВВР, 1999, N 36, ст.317 N 898-XIV ( 898-14 ) від 09.07.99, ВВР, 1999, N 36, ст.319 N 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, ВВР, 1999, N 41, ст.373 N 1040-XIV ( 1040-14 ) від 14.09.99, ВВР, 1999, N 45, ст.396 N 1080-XIV ( 1080-14 ) від 21.09.99, ВВР, 1999, N 49, ст.429 N 1142-XIV ( 1142-14 ) від 08.10.99, ВВР, 1999, N 48, ст.421 N 1228-XIV ( 1228-14 ) від 17.11.99, ВВР, 1999, N 52, ст.466 N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99, ВВР, 2000, N 5, ст.34 N 1342-XIV ( 1342-14 ) від 22.12.99, ВВР, 2000, N 4, ст.31 N 1368-XIV ( 1368-14 ) від 11.01.2000, ВВР, 2000, N 8, ст.49 N 1379-XIV ( 1379-14 ) від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 8, ст.50 N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.79 N 1580-III ( 1580-14 ) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 23, ст.179 N 1587-III ( 1587-14 ) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 24, ст.183 - зміни набирають чинності з 1 січня 2001 року N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 30, ст.240 N 1708-III ( 1708-14 ) від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.256 N 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, ВВР, 2000, N 35, ст.280 N 1929-III ( 1929-14 ) від 13.07.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.364 N 1969-III ( 1969-14 ) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.377 N 1979-III ( 1979-14 ) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.387 N 1981-III ( 1981-14 ) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.389 N 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.396 N 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000, ВВР, 2000, N 48, ст.415 N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 13-рп/2000 ( v013p710-00 ) від 16.11.2000 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2114-III ( 2114-14 ) від 16.11.2000, ВРР, 2001, N 1, ст.3 N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38 N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, ВВР, 2001, N 13, ст.66 N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 27, ст.132 N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 22, ст.107 N 2359-III ( 2359-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 23, ст.115 N 2360-III ( 2360-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 23, ст.116 N 2362-III ( 2362-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 23, ст.117 N 2372-III ( 2372-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 24, ст.126 N 2415-III ( 2415-14 ) від 17.05.2001, ВВР, 2001, N 31, ст.148 N 2443-III ( 2443-14 ) від 24.05.2001, ВВР, 2001, N 31, ст.152 - набирає чинності 01.09.2001 року N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001, ВВР, 2001, N 41, ст.201 N 2686-III ( 2686-14 ) від 13.09.2001, ВВР, 2002, N 2, ст.7 N 2703-III ( 2703-14 ) від 20.09.2001, ВВР, 2002, N 2, ст.10 N 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 5, ст. 33 N 2787-III ( 2787-14 ) від 15.11.2001, ВВР, 2002, N 6, ст. 45 N 2888-III ( 2888-14 ) від 13.12.2001, ВВР, 2002, N 11, ст.81 N 2953-III ( 2953-14 ) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.121 N 3048-III ( 3048-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.195 N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.194 N 177-IV ( 177-15 ) від 26.09.2002, ВВР, 2002, N 46, ст.347 N 198-IV ( 198-15 ) від 24.10.2002, ВВР, 2002, N 50, ст.366 N 254-IV ( 254-15 ) від 28.11.2002, ВВР, 2003, N 4, ст.31 N 249-IV ( 249-15 ) від 28.11.2002, ВВР, 2003, N 1, ст. 2 - набирає чинності 11.06.2003 року N 394-IV ( 394-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 13, ст.91 N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст. 87 N 543-IV ( 543-15 ) від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 16, ст.128 N 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 23, ст.147 N 552-IV ( 552-15 ) від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 23, ст.150 N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 - набуває чинності 01.08.2003 року N 666-IV ( 666-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.196 N 667-IV ( 667-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.197 N 676-IV ( 676-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 28, ст.214 N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.233 N 749-IV ( 749-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.242 N 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.244 N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.300 N 980-IV ( 980-15 ) від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6 N 1098-IV ( 1098-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.46 N 1107-IV ( 1107-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.51 N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.58 N 1128-IV ( 1128-15 ) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.65 N 1155-IV ( 1155-15 ) від 11.09.2003, ВВР, 2004, N 9, ст.78 N 1253-IV ( 1253-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.138 N 1254-IV ( 1254-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.139 N 1280-IV ( 1280-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 12, ст.155 N 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 12, ст.156 N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 14, ст.194 N 1377-IV ( 1377-15 ) від 11.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.228 N 1410-IV ( 1410-15 ) від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.251 N 1418-IV ( 1418-15 ) від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.258 N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, ВВР, 2004, N 32, ст.394 N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.430 N 1725-IV ( 1725-15 ) від 18.05.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.432 N 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.434 N 1765-IV ( 1765-15 ) від 15.06.2004, ВВР, 2004, N 37, ст.449 N 1805-IV ( 1805-15 ) від 17.06.2004, ВВР, 2004, N 38, ст.469 N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 48, ст.526 N 1961-IV ( 1961-15 ) від 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.1 N 2188-IV ( 2188-15 ) від 18.11.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.110 N 2197-IV ( 2197-15 ) від 18.11.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.96 N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.106 N 2250-IV ( 2250-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.117 N 2251-IV ( 2251-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.118 N 2252-IV ( 2252-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.119 N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, ВВР, 2005, N 10, ст.187 N 2377-IV ( 2377-15 ) від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.198 N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.259 N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 27, ст.359 N 2600-IV ( 2600-15 ) від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 25, ст.335 N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 28, ст.374 N 2806-IV ( 2806-15 ) від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 48, ст.483 N 2851-IV ( 2851-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 51, ст.549 N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.565 N 2960-IV ( 2960-15 ) від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 2-3, ст.35 N 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005, ВВР, 2006, N 5-6, ст.74 N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18 N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110 N 3262-IV ( 3262-15 ) від 22.12.2005, ВВР, 2006, N 15, ст.128 N 3322-IV ( 3322-15 ) від 12.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20, ст.157 N 3336-IV ( 3336-15 ) від 12.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20, ст.160 N 3349-IV ( 3349-15 ) від 17.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20, ст.162 N 3380-IV ( 3380-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.188 N 3475-IV ( 3475-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 30, ст.258 N 3503-IV ( 3503-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 33, ст.279 N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 33, ст.280 N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67 N 435-V ( 435-16 ) від 12.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.71 N 534-V ( 534-16 ) від 22.12.2006, ВВР, 2007, N 10, ст.91 N 577-V ( 577-16 ) від 11.01.2007, ВВР, 2007, N 13, ст.130 N 578-V ( 578-16 ) від 11.01.2007, ВВР, 2007, N 13, ст.131 N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007, ВВР, 2007, N 15, ст.194 N 622-V ( 622-16 ) від 08.02.2007, ВВР, 2007, N 16, ст.213 N 695-V ( 695-16 ) від 22.02.2007, ВВР, 2007, N 16, ст.219 N 698-V ( 698-16 ) від 22.02.2007, ВВР, 2007, N 20, ст.282 N 736-V ( 736-16 ) від 14.03.2007, ВВР, 2007, N 22, ст.296 N 760-V ( 760-16 ) від 16.03.2007, ВВР, 2007, N 23, ст.301 N 956-V ( 956-16 ) від 19.04.2007, ВВР, 2007, N 31, ст.402 N 966-V ( 966-16 ) від 19.04.2007, ВВР, 2007, N 32, ст.412 N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.442 N 1026-V ( 1026-16 ) від 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.444 N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.445 N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008, ВВР, 2008, N 24, ст.237 N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008, ВВР, 2008, N 48, ст.358 N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, ВВР, 2009, N 10-11, ст.137 N 599-VI ( 599-17 ) від 25.09.2008, ВВР, 2009, N 13, ст.153 N 692-VI ( 692-17 ) від 18.12.2008, ВВР, 2009, N 17, ст.236 N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 N 801-VI ( 801-17 ) від 25.12.2008 N 885-VI ( 885-17 ) від 15.01.2009 ) ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 4-рп/2009 ( v004p710-09 ) від 03.02.2009 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1027-VI ( 1027-17 ) від 19.02.2009 N 1159-VI ( 1159-17 ) від 19.03.2009 N 1165-VI ( 1165-17 ) від 19.03.2009 N 1180-VI ( 1180-17 ) від 19.03.2009 N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 ) ( У тексті Кодексу слова "районний (міський)" у всіх відмінках і числах замінено словами "районний, районний у місті, міський чи міськрайонний" крім статей: 211-2, 211-6, 235 у відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 ) ( У тексті Кодексу слова "спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони праці" замінено словами "спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці" згідно із Законом N 2197-IV ( 2197-15 ) від 18.11.2004 ) Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладуУкраїни, прав і законних інтересів підприємств, установ іорганізацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного інеухильного додержання Конституції ( 254к/96-ВР ) і законівУкраїни, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, доправил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків,відповідальності перед суспільством.( Стаття 1 в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від05.04.2001 ) Стаття 2. Законодавство України про адміністративні правопорушення Законодавство України про адміністративні правопорушенняскладається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення довключення їх у встановленому порядку до цього Кодексузастосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративніправопорушення, відповідальність за вчинення яких передбаченазаконами, ще не включеними до Кодексу. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушеннямитних правил регулюються Митним кодексом України" ( 1970-12 ).( Стаття 2 в редакції Закону N 2415-III ( 2415-14 ) від17.05.2001 ) ( Статтю 3 виключено на підставі Закону N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) ( Статтю 4 виключено на підставі Закону N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 5. Повноваження місцевих рад щодо прийняття рішень, за порушення яких передбачається адміністративна відповідальність Сільські, селищні, міські, обласні ради мають право прийматив межах, що визначаються законами, рішення з питань боротьби зістихійним лихом і епідеміями, які передбачають за їх порушенняадміністративну відповідальність, а також рішення з питаньборотьби з епізоотіями, за порушення яких відповідальністьвстановлено статтею 107 цього Кодексу. Сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно дозаконодавства правила, за порушення яких адміністративнувідповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цьогоКодексу.( Стаття 5 в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від05.04.2001 ) Стаття 6. Запобігання адміністративним правопорушенням Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування,громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюютьзаходи, спрямовані на запобігання адміністративнимправопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяютьїх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості ідисципліни, суворого додержання законів України. Органи місцевого самоврядування, місцеві державніадміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України( 254к/96-ВР ) додержання законів, охорону державного ігромадського порядку, прав громадян, координують на своїйтериторії роботу всіх державних і громадських органів позапобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністюадміністративних комісій та інших підзвітних їм органів,покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВРвід 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 7. Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку задміністративним правопорушенням інакше як на підставах і впорядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушенняздійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовимиособами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхкомпетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу заадміністративні правопорушення забезпечується систематичнимконтролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб,прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленимизаконом способами.( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 8. Чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягаєвідповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцемвчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність заадміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобтопоширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність заадміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушенняведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розглядусправи про правопорушення.( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Розділ II. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ I. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Глава 2 АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення Адміністративним правопорушенням (проступком) визнаєтьсяпротиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободигромадян, на встановлений порядок управління і за яку закономпередбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення,передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїмхарактером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальноївідповідальності.( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 10. Вчинення адміністративного правопорушення умисно Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно,коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характерсвоєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки ібажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Стаття 11. Вчинення адміністративного правопорушення з необережності Адміністративне правопорушення визнається вчиненим знеобережності, коли особа, яка його вчинила, передбачаламожливість настання шкідливих наслідків своєї дії чибездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення абоне передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повиннабула і могла їх передбачити. Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність Адміністративній відповідальності підлягають особи, якідосягли на момент вчинення адміністративного правопорушенняшістнадцятирічного віку. Стаття 13. Відповідальність неповнолітніх До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, яківчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходивпливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцятироків адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44,51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130,статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 185,190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративнійвідповідальності на загальних підставах. З урахуванням характерувчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначенихосіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбаченістаттею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбаченістаттею 24-1 цього Кодексу.( Стаття 13 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91;Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 64/95-ВР від 15.02.95,N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, N 586-VI ( 586-17 ) від24.09.2008 ) Стаття 14. Відповідальність посадових осіб Посадові особи підлягають адміністративній відповідальностіза адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержаннямустановлених правил у сфері охорони порядку управління, державногоі громадського порядку, природи, здоров'я населення та іншихправил, забезпечення виконання яких входить до їх службовихобов'язків. Стаття 14-1. Відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів До адміністративної відповідальності за правопорушення усфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксаціїпрацюючими в автоматичному режимі спеціальними технічнимизасобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чизасобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники(співвласники) транспортних засобів. За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення,передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник(співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з днявручення йому постанови про накладення штрафу повідомити провідповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чикористуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідокпротиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніспостанову про накладення адміністративного стягнення. На періодз'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови пронакладення адміністративного стягнення зупиняється до моментувстановлення особи, яка вчинила це правопорушення.( Кодекс доповнено статтею 14-1 згідно із Законом N 586-VI( 586-17 ) від 24.09.2008 ) Стаття 15. Відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані,а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніхсправ і Державної служби спеціального зв'язку та захистуінформації України несуть відповідальність за адміністративніправопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил,норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожньогоруху, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил інорм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів,митних правил, вчинення корупційних діянь та інших правопорушень,пов'язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях,неправомірне використання державного майна, незаконне придбанняабо зберігання спеціальних технічних засобів для зняття інформаціїз каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації,невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постановисудді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту,припису чи подання прокурора, ухилення від виконання законнихвимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю,порушення порядку обліку, зберігання і використання документів таінших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, щоє власністю держави, ці особи несуть адміністративнувідповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб неможе бути застосовано громадські роботи, виправні роботи іадміністративний арешт. Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, наяких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальнихположень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними,несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарнувідповідальність, а в інших випадках - адміністративнувідповідальність на загальних підставах. ( Частину третю статті 15 виключено на підставі ЗаконуN 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 ) При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортнихзасобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно дозаконів України військових формувань - військовослужбовцямистрокової служби штраф як адміністративне стягнення до них незастосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи(посадові особи), яким надано право накладати адміністративністягнення, передають матеріали про правопорушення відповідниморганам для вирішення питання про притягнення винних додисциплінарної відповідальності.( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1369-12від 29.07.91, Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 358/95-ВР від05.10.95, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98,N 557-XIV ( 557-14 )від 24.03.99, N 1080-XIV ( 1080-14 ) від 21.09.99, N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003,N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 586-VI ( 586-17 ) від24.09.2008, N 1180-VI ( 1180-17 ) від 19.03.2009 ) Стаття 16. Відповідальність іноземців і осіб без громадянства Іноземці і особи без громадянства, які перебувають натериторії України, підлягають адміністративній відповідальності назагальних підставах з громадянами України. Питання провідповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені натериторії України іноземцями, які згідно з чинними законами таміжнародними договорами України користуються імунітетом відадміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичнимшляхом.( Стаття 16 в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від05.04.2001 ) Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідноїоборони або яка була в стані неосудності, не підлягаєадміністративній відповідальності. Стаття 18. Крайня необхідність Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч іпередбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюютьвідповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена встані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яказагрожує державному або громадському порядку, власності, правам ісвободам громадян, установленому порядку управління, якщо цянебезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобамиі якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.( Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 19. Необхідна оборона Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч іпередбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюютьвідповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена встані необхідної оборони, тобто при захисті державного абогромадського порядку, власності, прав і свобод громадян,установленого порядку управління від протиправного посяганняшляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не булодопущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається явнаневідповідність захисту характерові і суспільній шкідливостіпосягання.( Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 20. Неосудність Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка підчас вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в станінеосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керуватиними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладудушевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану. Стаття 21. Передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення,звільняється від адміністративної відповідальності з передачеюматеріалів на розгляд громадської організації або трудовогоколективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення іособи правопорушника до нього доцільно застосувати західгромадського впливу. ( Частину другу статті 21 виключено на підставі ЗаконуN 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Про заходи громадського впливу, застосовані до осіб, яківчинили правопорушення, передбачені статтею 51, частиною першоюстатті 129, частинами першою і другою статті 130, статтями 156,173, 176, 177, 178-180 цього Кодексу, власник підприємства,установи, організації або уповноважений ним орган, або громадськаорганізація повинні не пізніш як у десятиденний строк з дняодержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), якийнадіслав матеріали.( Стаття 21 із змінами, внесеними згідно з Указами N 316-11 від29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87, N 7542-11 від19.05.89; Законами N 3890-12 від 28.01.94, N 244/94-ВР від15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 22. Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення При малозначності вчиненого адміністративного правопорушенняорган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, можезвільнити порушника від адміністративної відповідальності іобмежитись усним зауваженням. Глава 3 АДМІНІСТРАТИВНЕ СТЯГНЕННЯ Стаття 23. Мета адміністративного стягнення Адміністративне стягнення є мірою відповідальності ізастосовується з метою виховання особи, яка вчинилаадміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України,поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню новихправопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.( Стаття 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 24. Види адміністративних стягнень За вчинення адміністративних правопорушень можутьзастосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчиненняабо безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення абобезпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей,одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даномугромадянинові (права керування транспортними засобами, праваполювання); 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 7) адміністративний арешт. Законами України може бути встановлено й інші, крімзазначених у цій статті, види адміністративних стягнень. Законами України може бути передбачено адміністративневидворення за межі України іноземців і осіб без громадянства завчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушуютьправопорядок.( Стаття 24 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6347-11від 03.08.88, Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 2247-III( 2247-14 ) від 18.01.2001, N 2342-III ( 2342-14 ) від05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 ) Стаття 24-1. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх увіці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосованітакі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попроситивибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам,які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовомуколективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їхпрохання.( Кодекс доповнено статтею 24-1 згідно із Законом N 244/94-ВР від15.11.94 ) Стаття 25. Основні і додаткові адміністративні стягнення Оплатне вилучення та конфіскація предметів можутьзастосовуватись як основні, так і додаткові адміністративністягнення; інші адміністративні стягнення, зазначені в частиніпершій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватись тільки якосновні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладеноосновне або основне і додаткове стягнення. Стаття 26. Попередження Попередження як захід адміністративного стягнення виноситьсяв письмовій формі. У передбачених законом випадках попередженняфіксується іншим установленим способом.( Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 27. Штраф Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян іпосадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках ірозмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.( Стаття 27 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2441-11від 27.06.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 6347-11 від 03.08.88,N 8918-11 від 07.03.90, в редакції Закону N 55/97-ВР від07.02.97 ) Стаття 28. Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення абобезпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає вйого примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізаціїз передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуваннямвитрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів,які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншимизаконами України.( Стаття 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 29. Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення абобезпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає впримусовій безоплатній передачі цього предмета у власністьдержави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет,який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбаченозаконами України. Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання ібойових припасів не може застосовуватись до осіб, для якихполювання є основним джерелом існування. Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які непідлягають конфіскації, встановлюються цим Кодексом та іншимизаконами України.( Стаття 29 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86, Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 30. Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові Позбавлення наданого даному громадянинові права полюваннязастосовується на строк до трьох років за грубе або систематичнепорушення порядку користування цим правом. Позбавлення наданого даному громадянинові права керуваннятранспортними засобами застосовується на строк до трьох років загрубе або повторне порушення порядку користування цим правом абона строк до десяти років за систематичне порушення порядкукористування цим правом. Позбавлення права керування засобами транспорту не можезастосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язкуз інвалідністю, за винятком випадків керування в станіалкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливомлікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,а також у разі невиконання вимоги працівника міліції про зупинкутранспортного засобу, залишення на порушення вимог встановленихправил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вониє, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чиіншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарськихпрепаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб,для яких полювання є основним джерелом існування.( Стаття 30 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3785-12 від23.12.93, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 ) Стаття 30-1. Громадські роботи Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинилаадміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчаннячас безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначаютьоргани місцевого самоврядування. Громадські роботи призначаються районним, районним у місті,міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти дошістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнанимінвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам,старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.( Кодекс доповнено стеттею 30-1 згідно із Законом N 586-VI( 586-17 ) від 24.09.2008 ) Стаття 31. Виправні роботи Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців звідбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинилаадміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцятипроцентів її заробітку в доход держави. Виправні роботипризначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайоннимсудом (суддею).( Стаття 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 32. Адміністративний арешт Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише увиняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушеньна строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначаєтьсярайонним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом(суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітнихжінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб,які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другоїгруп.( Стаття 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Глава 4 НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СТЯГНЕННЯ Стаття 33. Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення Стягнення за адміністративне правопорушення накладається умежах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненогоправопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан,обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.( Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 34. Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення Обставинами, що пом'якшують відповідальність заадміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення,добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевногохвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, якамає дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, щопом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративнеправопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, незазначені в законі.( Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 35. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративнеправопорушення, визнаються: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогууповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідногоправопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративномустягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинилазлочин; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або заінших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадоваособа), який накладає адміністративне стягнення, залежно відхарактеру адміністративного правопорушення може не визнати дануобставину обтяжуючою. Стаття 36. Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень При вчиненні однією особою двох або більше адміністративнихправопорушень адміністративне стягнення накладається за кожнеправопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень,справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом(посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції,встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Доосновного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне здодаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність забудь-яке з вчинених правопорушень. Стаття 37. Обчислення строків адміністративного стягнення Строк адміністративного арешту обчислюється добами, виправнихробіт - місяцями або днями, позбавлення спеціального права -роками, місяцями або днями. Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш якчерез два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючомуправопорушенні - два місяці з дня його виявлення, за виняткомвипадків, коли справи про адміністративні правопорушеннявідповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно доцього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягненняможе бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчиненняправопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш якчерез три місяці з дня його виявлення. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриттякримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознакадміністративного правопорушення адміністративне стягнення можебути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішенняпро відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття. ( Частину статті 38 виключено на підставі Закону N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) ( Стаття 38 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 ) Стаття 39. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягомроку з дня закінчення виконання стягнення не вчинила новогоадміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, щоне була піддана адміністративному стягненню. Стаття 40. Покладення обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду Якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушеннязаподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі абоорганізації, то адміністративна комісія, виконавчий органсільської, селищної, міської ради під час вирішення питання пронакладення стягнення за адміністративне правопорушення має правоодночасно вирішити питання про відшкодування винним майновоїшкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міськогочи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крімвипадків, передбачених частиною другою цієї статті. Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцятироків і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищуєодного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя маєправо покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкодиабо зобов'язати своєю працею усунути її. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди,заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядкуцивільного судочинства.( Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВРвід 15.11.94, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від05.04.2001 ) II. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Глава 5 АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ І ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій,заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також іншіпорушення вимог законодавства про працю - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осібпідприємств, установ і організацій незалежно від форми власностіта громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти доста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів проохорону праці - тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох доп'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадовихосіб підприємств, установ, організацій незалежно від формвласності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - відп'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.( Стаття 41 із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВР від19.01.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 1979-III ( 1979-14 ) від21.09.2000, N 1027-VI ( 1027-17 ) від 19.02.2009 ) Стаття 41-1. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди Ухилення осіб, які представляють власників або уповноваженіними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовимколективом органи, представників трудових колективів від участі впереговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективногодоговору, угоди, умисне порушення встановленого законодавствомстроку початку переговорів або незабезпечення роботи комісій зпредставників сторін чи примирних комісій у визначений сторонамипереговорів строк - тягне за собою накладення штрафу від трьох до десятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.( Кодекс доповнено статтею 41-1 згідно із Законом N 8/95-ВР від19.01.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від07.02.97 ) Стаття 41-2. Порушення чи невиконання колективного договору, угоди Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективногодоговору, угоди особами, які представляють власників абоуповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноваженітрудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів- тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до станеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.( Кодекс доповнено статтею 41-2 згідно із Законом N 8/95-ВР від19.01.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від07.02.97 ) Стаття 41-3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод Ненадання особами, які представляють власників абоуповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноваженітрудовим колективом органи, представниками трудових колективівінформації, необхідної для ведення колективних переговорів іздійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод, - тягне за собою накладення штрафу від одного до п'ятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.( Кодекс доповнено статтею 41-3 згідно із Законом N 8/95-ВР від19.01.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від07.02.97 ) Стаття 42. Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічнихправил і норм - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного додванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і напосадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуванихмінімумів доходів громадян.( Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВРвід 07.02.97; N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 ) Стаття 42-1. Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарськоїпродукції, що містить засоби захисту рослин, стимулятори їх росту,мінеральні добрива та інші хімічні препарати понад граничнодопустимі рівні концентрації, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох досеми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацієюзазначеної продукції або без такої і на посадових осіб - від п'ятидо восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян зконфіскацією зазначеної продукції або без такої.( Кодекс доповнено статтею 42-1 згідно з Указом ПВР N 8711-11 від19.01.90; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 661-12 від28.01.91, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97; N 352-XIV ( 352-14 )від 23.12.98 ) Стаття 42-2. Заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції Заготівля, переробка з метою збуту або збут продуктівхарчування чи іншої продукції, радіоактивно забруднених понадрівні, що допускаються, за відсутності ознак діяння, передбаченогоКримінальним кодексом України ( 2341-14 ), - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі відвосьми до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої і напосадових осіб - від п'ятнадцяти до п'ятдесяти неоподатковуванихмінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції абобез такої.( Кодекс доповнено статтею 42-2 згідно з Указом ПВР N 661-12 від28.01.91, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від07.02.97; N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98; N 966-V ( 966-16 )від 19.04.2007 ) Стаття 42-3. Виробництво, зберігання, транспортування або реалізація продуктів харчування чи продовольчої сировини, забруднених мікроорганізмами та іншими біологічними агентами понад гранично допустимі рівні Виробництво, зберігання, транспортування або реалізаціяпродуктів харчування чи продовольчої сировини, забрудненихмікроорганізмами, іншими біологічними агентами, біологічноактивними речовинами та продуктами біотехнологій понад граничнодопустимі рівні, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного додванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян зконфіскацією зазначеної продукції або без такої і на посадовихосіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або безтакої.( Кодекс доповнено статтею 42-3 згідно із Законом N 352-XIV( 352-14 ) від 23.12.98 ) ( Статтю 43 виключено на підставі Закону N 352-XIV ( 352-14 )від 23.12.98 ) Стаття 44. Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення,пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без метизбуту в невеликих розмірах - тягнуть за собою накладення штрафу від вісімнадцяти досорока трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян абоадміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. Особа, що добровільно здала наркотичні засоби або психотропніречовини, які були у неї в невеликих розмірах і які вона виробила,виготовила, придбала, зберігала, перевозила, пересилала без метизбуту, звільняється від адміністративної відповідальності за дії,передбачені цією статтею. Примітка. Невеликий розмір наркотичних засобів та психотропних речовин визначається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.( Стаття 44 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4452-11від 21.08.87, N 663-12 від 28.01.91; Законами N 64/95-ВР від15.02.95, N 55/97-ВР від 07.02.97,N 863-XIV ( 863-14 ) від08.07.99 ) Стаття 44-1. Ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження Ухилення особи, хворої на наркоманію, від медичного огляду нанаявність наркотичного сп'яніння - тягне за собою накладення штрафу від п'яти до вісімнадцятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ухилення особи, яка зловживає наркотичними засобами абопсихотропними речовинами, від медичного обстеження - тягне за собою накладення штрафу від вісімнадцяти до сорокатрьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.( Кодекс доповнено статтею 44-1 згідно із Законом N 64/95-ВР від15.02.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 ) Стаття 45. Ухилення від обстеження і профілактичного лікування осіб, хворих на венеричну хворобу Ухилення від обстеження осіб, щодо яких є достатні дані проте, що вони хворі на венеричну хворобу, або від лікування осіб,які були у контакті з хворими на венеричну хворобу і потребуютьпрофілактичного лікування, продовжуване після попередження,зробленого їм органами охорони здоров'я, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'ятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.( Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВРвід 07.02.97 ) Стаття 45-1. Порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів Порушення встановленого порядку взяття, переробки,зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) їїкомпонентів і препаратів, порядку контролю за безпекою та якістюдонорської крові, її компонентів, препаратів і відповіднихконсервуючих розчинів, порядку обміну донорською кров'ю, їїкомпонентами і препаратами та вивезення їх за межі України,порядку медичного обстеження донора перед здаванням крові та їїкомпонентів - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян";( Кодекс доповнено статтею 45-1 згідно із Законом N 352-XIV( 352-14 ) від 23.12.98 ) Стаття 46. Умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою Умисне приховування хворими на венеричну хворобу джерелазараження та осіб, які були у контакті з цими хворими, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.( Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВРвід 07.02.97 ) Стаття 46-1. Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення Порушення вимог режиму радіаційної безпеки у спеціальновизначеній зоні радіаційного забруднення, що виражається упроникненні в цю зону без дозволу відповідних органів абосамовільному поселенні у ній, або знищенні, пошкодженні чиперенесенні знаків радіаційного забруднення або огорожі зазначеноїзони, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти дотридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян зконфіскацією знарядь вчинення правопорушення і на посадових осіб -від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення.( Кодекс доповнено статтею 46-1 згідно з Указом ПВР N 8711-11 від19.01.90; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 661-12 від28.01.91, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 966-V ( 966-16 ) від19.04.2007 ) Стаття 46-2. Порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством) Порушення встановлених законодавством вимог щодо заняттянародною медициною (цілительством) - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до стап'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.( Кодекс доповнено статтею 46-2 згідно із Законом N 1033-V( 1033-16 ) від 17.05.2007 ) Глава 6 АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ВЛАСНІСТЬ ( Назва глави 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4042-12 від 25.02.94 ) Стаття 47. Порушення права державної власності на надра Самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямійчи прихованій формі порушують право власності на надра, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі відчотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян іна посадових осіб - від десяти до чотирнадцяти неоподатковуванихмінімумів доходів громадян.( Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВР від19.01.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 ) Стаття 48. Порушення права державної власності на води Самовільне захоплення водних об'єктів або самовільневодокористування, переуступка права водокористування, а такожукладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушуютьправо державної власності на води, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох досеми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадовихосіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян.( Стаття 48 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВРвід 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 ) Стаття 49. Порушення права державної власності на ліси Самовільна переуступка права лісокористування, а такожукладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушуютьправо державної власності на ліси, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох досеми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадовихосіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян.( Стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВРвід 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97 ) Стаття 50. Порушення права державної власності на тваринний світ Самовільна переуступка права користування об'єктамитваринного світу, а також укладення інших угод, які в прямій чиприхованій формі порушують право державної власності на твариннийсвіт, - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу нагромадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян попередження або накладення на посадових осіб - відп'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.( Стаття 50 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86, Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від07.02.97 ) Стаття 51. Дрібне викрадення чужого майна Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства,привласнення чи розтрати - тягне за собою накладання штрафу від трьох до п'ятнадцятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботина строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцятипроцентів заробітку, або адміністративний арешт на строк доп'ятнадцяти діб. Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартістьтакого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує трьохнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.( Стаття 51 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2444-11від 27.06.86; Законами N 2547-12 від 07.07.92, N 3351-12 від30.06.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2598-IV ( 2598-15 ) від31.05.2005; в редакції Закону N 2635-IV ( 2635-15 ) від02.06.2005 ) Стаття 51-1. Ухилення від відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином підприємствам, установам, організаціям або громадянам Ухилення від відшкодування майнової шкоди, заподіяноїзлочином підприємствам, установам, організаціям або громадянам,особи, зобов'язаної за вироком або рішенням суду відшкодувати такушкоду, - тягне за собою попередження, або накладення штрафу від трьохдо семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, абовиправні роботи на строк до двох місяців з відрахуванням двадцятипроцентів заробітку.( Кодекс доповнено статтею 51-1 згідно з Указом ПВР N 2444-11 від27.06.86, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 51-2 Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності Незаконне використання об'єкта права інтелектуальноївласності (літературного чи художнього твору, їх виконання,фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми,бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі,промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографіїінтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сортурослин тощо), привласнення авторства на такий об'єкт або іншеумисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності,що охороняється законом, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсотнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацієюнезаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, якіпризначені для її виготовлення.( Кодекс доповнено статтею 51-2 згідно із Законом N 4042-12 від25.02.94, із змінами, внесениим згідно із Законом N 55/97-ВР від07.02.97, в редакції Закону N 2362-III ( 2362-14 ) від05.04.2001 ) Глава 7 АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРИРОДИ, ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ, ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ Стаття 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель Псування сільськогосподарських та інших земель, забрудненняїх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою танафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими таіншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі збур'янами - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти додвадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і напосадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуванихмінімумів доходів громадян.( Стаття 52 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2977-12 від03.02.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 650/97-ВР від 19.11.97,N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008 ) Стаття 53. Порушення правил використання земель Використання земель не за цільовим призначенням, невиконанняприродоохоронного режиму використання земель, розміщення,проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативновпливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення абопошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захиснихлісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти додвадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і напосадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуванихмінімумів доходів громадян.( Стаття 53 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2977-12 від03.02.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 271-VI ( 271-17 ) від15.04.2008 ) Стаття 53-1. Самовільне зайняття земельної ділянки Самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення шт