КОДЕКС УКРАЇНИ Про надра ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 36, ст.340 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 133/94-ВР від 27.07.94, ВВР, 1994, N 36, ст.341 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 N 2665-III ( 2665-14 ) від 12.07.2001, ВВР, 2001, N 50, ст.262 N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92 N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86 N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 1025-IV ( 1025-15 ) від 09.07.2003, ВВР, 2004, N 5, ст. 22 N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 N 1578-IV ( 1578-15 ) від 04.03.2004, ВВР, 2004, N 23, ст.324 N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162 N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96 N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184 N 398-V ( 398-16 ) від 30.11.2006, ВВР, 2007, N 3, ст.31 N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253 N 1392-VI ( 1392-17 ) від 21.05.2009 ) ( У тексті Кодексу слова "Державний комітет України по геології і використанню надр" в усіх відмінках замінено словами "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр" у відповідному відмінку N 1578-IV ( 1578-15 ) від 04.03.2004 ) ( У тексті Кодексу слово "(ліцензія)" в усіх відмінках і числах виключено згідно із Законом N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006 ) Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ГЛАВА 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Поняття про надра Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнеюсуші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних длягеологічного вивчення та освоєння. Стаття 2. Завдання Кодексу України про надра Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничихвідносин з метою забезпечення раціонального, комплексноговикористання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині таінших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантуванняпри користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишньогоприродного середовища, а також охорона прав і законних інтересівпідприємств, установ, організацій та громадян. Стаття 3. Законодавство про надра Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України( 254к/96-ВР ), Законом України "Про охорону навколишньогоприродного середовища" ( 1264-12 ), цим Кодексом та іншими актамизаконодавства України, що видаються відповідно до них. Земельні, лісові та водні відносини регулюються відповіднимзаконодавством України. Стаття 3-1. Особливості застосування норм цього Кодексу Якщо законами щодо користування нафтогазоносними надрами,зокрема Законом України "Про газ (метан) вугільних родовищ",встановлені інші норми, ніж ті, що встановлені у цьому Кодексі, тозастосовуються норми цих законів.( Закон доповнено статтею 3-1 згідно із Законом N 1578-IV( 1578-15 ) від 04.03.2004; текст статті в редакції ЗаконуN 1392-VI ( 1392-17 ) від 21.05.2009 ) Стаття 4. Власність на надра Надра є виключною власністю народу України і надаються тількиу користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій форміпорушують право власності народу України на надра, є недійсними.Народ України здійснює право власності на надра через ВерховнуРаду України, Верховну Раду Республіки Крим і місцеві Радинародних депутатів. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавствомУкраїни можуть надаватися відповідним органам державної виконавчоївлади. Стаття 5. Державний фонд надр та державний фонд родовищ корисних копалин Державний фонд надр включає як ділянки надр, щовикористовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання,в тому числі континентального шельфу і виключної (морської)економічної зони. Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральнихречовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, надні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами заляганняє придатними для промислового використання. Техногенні родовища корисних копалин - це місця, денакопичилися відходи видобутку, збагачення та переробкимінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промисловезначення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат призберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробкимінеральної сировини. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, ззапасами, оціненими як промислові, становлять Державний фондродовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовищакорисних копалин - резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державногофонду надр. Державний фонд родовищ корисних копалин формується спеціальноуповноваженим центральним орган виконавчої влади з геологічноговивчення та забезпечення раціонального використання надр. Державний фонд надр формується спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення тазабезпечення раціонального використання надр разом з Державнимкомітетом України по нагляду за охороною праці. Стаття 6. Види корисних копалин Корисні копалини за своїм значенням поділяються на кориснікопалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесеннякорисних копалин до корисних копалин загальнодержавного тамісцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України заподанням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчоївлади з геологічного вивчення та забезпечення раціональноговикористання надр. Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України у сфері регулювання гірничих відносин До відання Верховної Ради України у сфері регулюваннягірничих відносин належить: 1) законодавче регулювання гірничих відносин; 2) визначення основних напрямів державної політики у галузігеологічного вивчення, використання і охорони надр; 3) визначення повноважень органів державної виконавчої влади,місцевих Рад народних депутатів щодо використання та охорони надр; 4) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничихвідносин. Стаття 8. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр До відання Кабінету Міністрів України у галузі геологічноговивчення, використання і охорони надр належить: 1) реалізація державної політики у сфері регулювання гірничихвідносин; 2) здійснення державного контролю за геологічним вивченням,використанням та охороною надр, а також за утворенням тавикористанням техногенних родовищ і переробкою мінеральноїсировини; 3) визначення порядку діяльності органів державної виконавчоївлади в галузі використання і охорони надр, координація їхдіяльності; 4) забезпечення розробки загальнодержавних та регіональнихпрограм у галузі геологічного вивчення, використання і охоронинадр; 5) визначення темпів використання, подальшого розширення таякісного поліпшення мінерально-сировинної бази; 6) визначення порядку використання надр та їх охорони,розробки і затвердження відповідних стандартів, норм і правил; 7) визначення нормативів плати за користування надрами тапорядку її справляння; 8) створення єдиної системи Державного інформаційногогеологічного фонду та визначення порядку розпорядження геологічноюінформацією; 9) організація державної експертизи та оцінки запасівкорисних копалин; 10) вирішення питань використання надр для складування ізахоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин; 11) вирішення інших питань у галузі управління і контролю завикористанням та охороною надр. Стаття 9. Компетенція Верховної Ради Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів у сфері регулювання гірничих відносин До відання Верховної Ради Республіки Крим, обласних,Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів на їхтериторії у порядку, встановленому цим Кодексом та іншимизаконодавчими актами, належить: 1) надання надр у користування для розробки родовищ кориснихкопалин місцевого значення; 2) погодження клопотань про надання надр у користування зметою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалинзагальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних звидобуванням корисних копалин; 3) розподіл між відповідними місцевими бюджетами платежів закористування надрами, визначених цим Кодексом; 4) розробка, затвердження та реалізація місцевих програмрозвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання іохорони надр; 5) оголошення геологічних об'єктів, що становлять наукову абокультурну цінність, об'єктами природно-заповідного фонду місцевогозначення; 6) припинення права користування ділянкою надр у випадках і впорядку, передбачених цим Кодексом; 7) здійснення контролю за використанням та охороною надр; 8) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничихвідносин у межах своєї компетенції. Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських і районних Рад народних депутатів у сфері регулювання гірничих відносин До відання сільських, селищних, міських та районних Раднародних депутатів на їх території у порядку, встановленому цимКодексом та іншими законодавчими актами, належить: 1) погодження клопотань про надання надр у користування зметою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалинмісцевого значення; 2) реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинноїбази, раціонального використання та охорони надр; 3) обмеження діяльності підприємств, установ, організацій ігромадян у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом; 4) здійснення контролю за використанням та охороною надр; 5) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничихвідносин у межах своєї компетенції. Стаття 11. Органи, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр Державне управління у галузі геологічного вивчення,використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України,Міністерство охорони навколишнього природного середовища України,спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади згеологічного вивчення та забезпечення раціонального використаннянадр, Державний комітет України по нагляду за охороною праці, РадаМіністрів Республіки Крим, інші державні органи, місцеві Радинародних депутатів і органи виконавчої влади на місцях відповіднодо законодавства України. Стаття 12. Участь громадян та їх об'єднань у здійсненні заходів щодо раціонального використання та охорони надр Громадяни та їх об'єднання сприяють місцевим Радам народнихдепутатів і спеціально уповноваженим органам державної виконавчоївлади у здійсненні заходів щодо раціонального використання таохорони надр. Глава 2. НАДАННЯ НАДР У КОРИСТУВАННЯ Стаття 13. Користувачі надр Користувачами надр можуть бути підприємства, установи,організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи тагромадяни. Стаття 14. Види користування надрами Надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промисловоїрозробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних звидобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземногозберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненняшкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливенаукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (науковіполігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи,лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); задоволення інших потреб. Стаття 15. Строки користування надрами Надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідьвстановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (доп'яти років) і довгостроковим (до двадцяти років). У разінеобхідності строки тимчасового користування надрами може бутипродовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дняодержання спеціального дозволу на користування надрами, якщо вньому не передбачено інше. Стаття 16. Спеціальні дозволи на користування надрами( Назва статті 16 в редакції Закону N 3370-IV ( 3370-15 ) від19.01.2006 ) ( Частину першу статті 16 виключено на підставі ЗаконуN 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006 ) ( Дію частини другої статті 16 відновлено згідно із ЗакономN 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 ) ( Дію частини другої статті16 зупинено на 2008 рік щодо умов надання спеціальних дозволів накористування надрами згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від28.12.2007 - пункт про зупинення дії визнано неконституційнимзгідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008( v010p710-08 ) від 22.05.2008 ) ( Дію частини другої статті 16зупинено на 2007 рік щодо умов надання спеціальних дозволів накористування надрами згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від19.12.2006 ) ( Дію частини другої статті 16 зупинено на 2006 рікщодо умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користуваннянадрами згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 )( Дію частини другої статті 16 зупинено на 2005 рік щодо умовнадання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрамизгідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV( 2505-15 ) від 25.03.2005 ) ( Дію частини другої статті 16зупинено на 2004 рік щодо умов надання спеціальних дозволів(ліцензій) на користування надрами згідно із Законом N 1344-IV( 1344-15 ) від 27.11.2003 ) Спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретнихділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам іорганізаціям, а також громадянам, які мають відповіднукваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості длякористування надрами. Надання спеціальних дозволів на користування надрамиздійснюється після попереднього погодження з відповідною Радоюнародних депутатів питання про надання земельної ділянки длязазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянкинемає потреби. У разі виконання окремих видів робіт, пов'язаних зкористуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальномудозволі, відповідальність за виконання умов, передбаченихспеціальними дозволами, несе суб'єкт, що отримав спеціальнийдозвіл. Щодо окремих видів користування надрами чи окремихкористувачів надр можуть встановлюватись певні обмеження,передбачені законодавством України. ( Дію частини шостої статті 16 відновлено згідно із ЗакономN 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 ) ( Дію частини шостої статті16 зупинено на 2008 рік щодо умов надання спеціальних дозволів накористування надрами згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від28.12.2007 - пункт про зупинення дії визнано неконституційнимзгідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008( v010p710-08 ) від 22.05.2008 ) ( Дію частини шостої статті 16зупинено на 2007 рік щодо умов надання спеціальних дозволів накористування надрами згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від19.12.2006 ) ( Дію частини шостої статті 16 зупинено на 2006 рікщодо умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користуваннянадрами згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 )( Дію частини шостої статті 16 зупинено на 2005 рік щодо умовнадання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрамизгідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV( 2505-15 ) від 25.03.2005 ) ( Дію частини шостої статті 16зупинено на 2004 рік щодо умов надання спеціальних дозволів(ліцензій) на користування надрами згідно із Законом N 1344-IV( 1344-15 ) від 27.11.2003 ) Спеціальні дозволи на користування надрами надаютьсяспеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади згеологічного вивчення та забезпечення раціонального використаннянадр за погодженням з Міністерством охорони навколишньогоприродного середовища України, як правило, на конкурсних засадах впорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ( 273-2008-п ). Стаття 17. Гірничий відвід Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам дляпромислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, непов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрамиза межами гірничого відводу забороняється. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалинзагальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземнихспоруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням кориснихкопалин, надаються Державним комітетом України по нагляду заохороною праці, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалинмісцевого значення надаються Верховною Радою Республіки Крим,обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами народнихдепутатів і підлягають реєстрації в органах державного гірничогонагляду. При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодоправильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничівідводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводамименш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійноїрозробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих іпідривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та привикористанні надр для інших цілей, не пов'язаних з видобуваннямкорисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна танавколишнього природного середовища. Порядок надання гірничих відводів встановлюється КабінетомМіністрів України. Стаття 18. Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних зкористуванням надрами, провадиться в порядку, встановленомуземельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків,передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надрпісля одержання ними спеціальних дозволів на користування надрамичи гірничих відводів. Місцеві Ради народних депутатів при наданні земельної ділянкидля розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночаснонадають у користування і надра. Стаття 19. Надання надр у користування Надра надаються у користування підприємствам, установам,організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціальногодозволу на користування ділянкою надр. Право на користуваннянадрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничоговідводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цимКодексом. Стаття 20. Надання надр для геологічного вивчення Для геологічного вивчення, в тому числі длядослідно-промислової розробки родовищ корисних копалинзагальнодержавного значення, надра надаються у користування безнадання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу нагеологічне вивчення надр. Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалинзагальнодержавного значення здійснюється з метою уточнення їхокремих гірничо-геологічних та інших параметрів, виборураціональних методів видобування мінеральної сировини на підставіпроекту цих робіт, погодженого з Державним комітетом України понагляду за охороною праці. Видобуті під час дослідно-промисловоїрозробки корисні копалини підлягають реалізації у загальномупорядку. Стаття 21. Надання надр у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу Надра у користування для видобування прісних підземних вод ірозробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу напідставі спеціальних дозволів, що видаються після попередньогопогодження з органами Міністерства охорони навколишньогоприродного середовища України, Державного комітету України понагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я Українина місцях. Стаття 22. Надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод Надання надр для захоронення відходів виробництва та іншихшкідливих речовин, скидання стічних вод допускається у винятковихвипадках при додержанні норм, правил та вимог, передбаченихзаконодавством України. Надра для вказаних цілей надаються відповідно до статті 19цього Кодексу за результатами спеціальних досліджень та напідставі проектів, виконаних на замовлення заінтересованихпідприємств, установ і організацій. Стаття 23. Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод та користування надрами для інших цілей Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельнихділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводувидобувати для своїх господарських і побутових потреб кориснікопалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки додвох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовуватинадра для господарських і побутових потреб. Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу ззастосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвестидо небажаних змін навколишнього природного середовища,погоджується з місцевими Радами народних депутатів та органамиМіністерства охорони навколишнього природного середовища Українина місцях. ГЛАВА 3. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ КОРИСТУВАЧІВ НАДР Стаття 24. Права та обов'язки користувачів надр Користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічневивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та іншіроботи згідно з умовами спеціального дозволу; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо іншене передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консерваціюнаданого в користування родовища корисних копалин або йогочастини; 4) на першочергове продовження строку тимчасовогокористування надрами. Користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їхбуло надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне,комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишньогоприродного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуваннінадрами, в стан, придатний для подальшого їх використання усуспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами,встановлені законодавством України. Стаття 25. Захист прав користувачів надр Права користувачів надр охороняються законом і можуть бутиобмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягаютьвідшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актівУкраїни. Стаття 26. Припинення права користування надрами Право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх булонадано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів,що негативно впливають на стан надр, призводять до забрудненнянавколишнього природного середовища або шкідливих наслідків дляздоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх булонадано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволомна користування ділянкою надр; ( Пункт 5 частини першої статті 26із змінами, внесеними згідно із Законом N 3370-IV ( 3370-15 ) від19.01.2006 ) 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, адля нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої укористування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надавнадра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.При цьому питання про припинення права користування земельноюділянкою вирішується у встановленому земельним законодавствомпорядку. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадкиприпинення права користування надрами.( Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2665-III( 2665-14 ) від 12.07.2001 ) Стаття 27. Позбавлення землевласників і землекористувачів права користування надрами Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені прававидобування корисних копалин місцевого значення, торфу і пріснихпідземних вод та права користування надрами для господарських іпобутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користуваннянадрами на наданих їм у власність або користування земельнихділянках місцевими Радами народних депутатів або іншими спеціальноуповноваженими органами в порядку, передбаченому законодавствомУкраїни. ГЛАВА 4. ПЛАТА ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ Стаття 28. Плата за користування надрами Користування надрами є платним, крім випадків, передбаченихстаттею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користуваннянадрами в межах території України, її континентального шельфу івиключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) платежів за користування надрами; 2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані зарахунок державного бюджету; 3) збору за видачу спеціальних дозволів; 4) акцизного збору. Плата за користування надрами не звільняє користувачів відсплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчимиактами України. Стаття 29. Звільнення від плати за користування надрами Від плати за користування надрами звільняються: 1) землевласники і землекористувачі, які здійснюють увстановленому порядку видобування корисних копалин місцевогозначення для власних потреб або користуються надрами длягосподарських і побутових потреб на наданих їм у власність чикористування земельних ділянках; 2) користувачі надр - за проведення регіональнихгеолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших геологічнихробіт, в тому числі розвідувального буріння з відбором зразків,проб, спрямованих на загальне вивчення надр, пошуки і розвідкуродовищ корисних копалин, та робіт по прогнозуванню землетрусів ідослідженню вулканічної діяльності, інженерно-геологічних,еколого-геологічних та палеонтологічних досліджень, контролю зарежимом підземних вод, а також за виконання інших робіт, щопроводяться без порушень цілісності надр, якщо вони виконуються зарахунок державного бюджету, бюджетів Республіки Крим, областей,міст Києва та Севастополя; 3) користувачі надр - при організації геологічних об'єктівприродно-заповідного фонду; 4) користувачі надр - за здійснення розвідки корисних копалину межах гірничого відводу, наданого їм для видобування кориснихкопалин; 5) користувачі надр - державні дитячі спеціалізованісанаторно-курортні заклади за здійснення видобутку мінеральних воду частині, що використовується для лікування на їх території.( Статтю 29 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 1025-IV( 1025-15 ) від 09.07.2003 ) Користувачам надр можуть надаватися й інші пільги щодо платиза користування надрами відповідно до законодавства України. Стаття 30. Порядок справляння платежів за користування надрами Платежі за користування надрами можуть справлятися у виглядіразових внесків та (або) регулярних платежів, які визначаються наоснові відповідних еколого-економічних розрахунків. Розміри платежів за проведення пошукових і розвідувальнихробіт визначаються залежно від економіко-географічних умов ірозміру ділянки надр, виду корисних копалин, тривалості робіт,стану геологічного вивчення території та ступеня ризику. Платежі за видобування корисних копалин визначаються зурахуванням геологічних особливостей родовищ та умов їхексплуатації. Розміри платежів за користування надрами континентальногошельфу і в межах виключної (морської) економічної зонивизначаються залежно від площі ділянки, що надається укористування, глибини моря та мети користування надрами. Платежі за користування надрами в цілях, не пов'язаних звидобуванням корисних копалин, у тому числі для будівництва іексплуатації підземних споруд, визначаються залежно від розмірівділянки надр, що надається у користування, корисних властивостейнадр і ступеня екологічної безпеки при їх використанні. ( Дію частини шостої статті 30 зупинено до прийняттяПодаткового кодексу України в частині встановлення КабінетомМіністром України базових і диференційованих нормативів платежівза користування надрами для видобування корисних копалин згідно ізЗаконом N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 ) ( Дію частини шостоїстатті 30 зупинено на 2008 рік в частині встановлення КабінетомМіністрів України базових і диференційованих нормативів платежівза користування надрами для видобування корисних копалин згідно ізЗаконом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - пункт про зупиненнядії визнано неконституційним згідно з Рішенням КонституційногоСуду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 ) ( Дію частинишостої статті 30 зупинено на 2007 рік в частині встановленняКабінетом Міністрів України базових і диференційованих нормативівплати за користування надрами для видобування корисних копалинзгідно із Законом N 398-V ( 398-16 ) від 30.11.2006 ) ( Діючастини шостої статті 30 зупинено на 2006 рік в частинівстановлення Кабінетом Міністрів України базових нормативів платиза користування надрами згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 )від 20.12.2005 ) ( Дію частини шостої статті 30 зупинено на 2005рік в частині встановлення Кабінетом Міністрів України базовихнормативів плати за користування надрами згідно із ЗаконамиN 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004; N 2505-IV ( 2505-15 ) від25.03.2005 ) Нормативи плати за користування надрами та порядок їїсправляння ( 1014-97-п ) встановлюються Кабінетом МіністрівУкраїни. Стаття 31. Розподіл платежів за користування надрами Платежі за користування надрами спрямовуються у державнийбюджет, бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва іСевастополя у такому співвідношенні: 1) за видобування корисних копалин загальнодержавногозначення: у державний бюджет - 100 відсотків; ( Дію пункту 1статті 31 зупинено на 2001 рік в частині зарахування 60 відсотківплатежів за видобування корисних копалин загальнодержавногозначення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей,міст Києва і Севастополя згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 )від 07.12.2000; дію пункту 1 частини першої статті 31 зупинено на2002 рік в частині зарахування 60 відсотків платежів завидобування корисних копалин загальнодержавного значення добюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києваі Севастополя згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від20.12.2001; дію пункту 1 частини першої статті 31 зупинено на 2003рік щодо зарахування 60 відсотків платежів за видобування кориснихкопалин загальнодержавного значення до бюджету АвтономноїРеспубліки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополязгідно із Законом N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002; дію пункту 1частини першої статті 31 зупинено на 2004 рік щодо зарахування 60відсотків платежів за видобування корисних копалинзагальнодержавного значення до бюджету Автономної Республіки Крим,бюджетів областей, міст Києва і Севастополя згідно із ЗакономN 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003; дію пункту 1 частини першоїстатті 31 зупинено на 2005 рік щодо зарахування 60 відсотківплатежів за видобування корисних копалин загальнодержавногозначення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей,міст Києва і Севастополя згідно із Законом N 2285-IV ( 2285-15 )від 23.12.2004; в редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від25.03.2005 ) 2) за видобування корисних копалин місцевого значення та закористування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуваннямкорисних копалин: у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києваі Севастополя - 100 відсотків; 3) за пошук та розвідку родовищ корисних копалин: у державнийбюджет - 80 відсотків, у бюджети Республіки Крим, областей, містКиєва і Севастополя - 20 відсотків; 4) за користування надрами континентального шельфу і в межахвиключної (морської) економічної зони: у державний бюджет - 100відсотків. Платежі за користування надрами, що надходять до бюджетівРеспубліки Крим, областей, міст Києва і Севастополя,розподіляються між місцевими бюджетами різних рівнів відповідноВерховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською іСевастопольською міськими Радами народних депутатів. Стаття 32. Форми внесення плати за користування надрами Плата за користування надрами може вноситись як у виглядігрошових платежів, так і у натуральному вигляді (частина видобутоїмінеральної сировини або іншої виробленої користувачем надрпродукції, виконання робіт чи надання інших послуг), крімматеріалів, продуктів та послуг, перелік яких визначаєтьсяКабінетом Міністрів України. Стаття 33. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунокдержавного бюджету, справляються з користувачів надр, якіздійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданихродовищах, і спрямовується до державного бюджету. Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи, виконані зарахунок державного бюджету, та порядок їх справляннявстановлюються Кабінетом Міністрів України.( Стаття 33 в редакції Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 ) Стаття 34. Збір за видачу спеціальних дозволів ( Дію частини першої статті 34 відновлено згідно із ЗакономN 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 ) ( Дію частини першої статті34 зупинено на 2008 рік щодо визначення розміру збору за видачуспеціальних дозволів на користування надрами згідно із ЗакономN 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - пункт про зупинення діївизнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного СудуN 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 ) ( Дію частини першоїстатті 34 зупинено на 2007 рік щодо визначення розміру збору завидачу спеціальних дозволів на користування надрами згідно ізЗаконом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 ) ( Дію частини першоїстатті 34 зупинено на 2006 рік щодо визначення розміру збору завидачу спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрамизгідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 ) ( Діючастини першої статті 34 зупинено на 2005 рік щодо визначеннярозміру збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій) накористування надрами згідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від23.12.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 ) ( Дію частинипершої статті 34 зупинено на 2004 рік щодо визначення розмірузбору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на користуваннянадрами згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 ) Розмір збору за видачу спеціальних дозволів на користуванняокремими ділянками надр визначається Кабінетом Міністрів Українивиходячи з витрат на експертизу заявок, матеріалів та обгрунтуваньна користування надрами, організаційних та інших витрат,пов'язаних з видачею спеціальних дозволів. Не справляється збір за видачу спеціальних дозволівдержавним дитячим спеціалізованим санаторно-курортним закладам заздійснення видобутку мінеральних вод у частині, щовикористовується для лікування на їх території. ( Статтю 34доповнено частиною другою згідно із Законом N 1025-IV ( 1025-15 )від 09.07.2003 ) Стаття 35. Акцизний збір По окремих видах мінеральної сировини, що видобувається зродовищ з відносно кращими гірничо-геологічними іекономіко-географічними характеристиками, при одержаннікористувачем надр наднормативного прибутку може встановлюватисьакцизний збір відповідно до законодавчих актів України. Стаття 36. Знижка за вичерпання надр Знижка за вичерпання надр застосовується до платежів закористування надрами і може надаватись користувачу надр, якийздійснює видобування: дефіцитних корисних копалин при низькій економічнійефективності розробки родовищ, об'єктивно обумовленої і непов'язаної з порушенням умов раціонального використання розвіданихзапасів; корисних копалин із залишкових запасів зниженої якості, крімвипадків погіршення якості запасів корисних копалин в результатівибіркового відпрацювання родовища. Розділ II ГЕОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ НАДР Стаття 37. Проведення робіт по геологічному вивченню надр Геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання данихпро геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них,виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їхформування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та іншихумов розробки родовищ корисних копалин і використання надр дляцілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Проведення робіт по геологічному вивченню надр організуєтьсята координується спеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади з геологічного вивчення та забезпеченняраціонального використання надр на основі державних комплекснихабо цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів,відповідних норм і правил. Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами,здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуютьсявидобувними підприємствами до державного бюджету за ранішевиконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадкахгеологічне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямихвидатків державного та місцевих бюджетів. Місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади намісцях сприяють проведенню робіт по геологічному вивченню надр, щовиконуються згідно з державними програмами, розробляють тареалізують відповідні територіальні програми. Стаття 38. Вимоги щодо геологічного вивчення надр При геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися: 1) раціональне і ефективне проведення робіт, пов'язаних згеологічним вивченням надр; 2) екологічно безпечний для життя і здоров'я людей станнавколишнього природного середовища; 3) повнота вивчення геологічної будови надр,гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробкирозвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд,не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; 4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіхкорисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічнаоцінка родовищ корисних копалин; 5) ведення робіт методами і способами, які б виключалиневиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірнеруйнування грунтового покриву та забруднення навколишньогоприродного середовища; 6) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин,яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природнесередовище і здоров'я населення; 7) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин,які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях,і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які непідлягають подальшому використанню; 8) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації,зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин,які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідціта розробці родовищ корисних копалин, а також при користуваннінадрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Замовниками робіт можуть обумовлюватись й інші вимоги щодогеологічного вивчення надр, що не суперечать законодавствуУкраїни. Стаття 39. Державна реєстрація та облік робіт по геологічному вивченню надр, геологічна інформація Роботи по геологічному вивченню надр підлягають обов'язковійдержавній реєстрації та обліку з метою узагальнення імаксимального використання результатів вивчення надр, а такожзапобігання дублюванню зазначених робіт. Державна реєстрація та облік робіт по геологічному вивченнюнадр провадяться Державним інформаційним геологічним фондомУкраїни. Умови розпорядження геологічною інформацією, в тому числі ітією, що підлягає обов'язковій передачі до Державногоінформаційного геологічного фонду України, визначаються Положеннямпро порядок розпорядження геологічною інформацією ( 423-95-п ), щорозробляється на основі цього Кодексу, законодавства пронауково-технічну інформацію і затверджується Кабінетом МіністрівУкраїни. Стаття 40. Передача розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння Розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні,або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаютьсядо Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються дляпромислового освоєння в порядку, що встановлюється КабінетомМіністрів України. Стаття 41. Першовідкривачі родовищ корисних копалин Особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що маєпромислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалинчи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотнопідвищують його промислову цінність, визнаються першовідкривачами. Першовідкривачі мають право на винагороду. Положення пропершовідкривачів родовищ корисних копалин затверджується КабінетомМіністрів України. Розділ III ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК РОДОВИЩ, ЗАПАСІВ І ПРОЯВІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН, А ТАКОЖ ДІЛЯНОК НАДР, НАДАНИХ У КОРИСТУВАННЯ, НЕ ПОВ'ЯЗАНЕ З ВИДОБУВАННЯМ КОРИСНИХ КОПАЛИН Стаття 42. Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин Родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви кориснихкопалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявівкорисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин. Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалинздійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом МіністрівУкраїни. Стаття 43. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин міститьвідомості про кожне родовище, включене до Державного фонду родовищкорисних копалин, щодо кількості та якості запасів кориснихкопалин і наявних у них компонентів, гірничо-технічних,гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та йогогеолого-економічну оцінку, а також відомості про кожний проявкорисних копалин. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ведетьсяспеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади згеологічного вивчення та забезпечення раціонального використаннянадр. Стаття 44. Державний баланс запасів корисних копалин Державний баланс запасів корисних копалин містить відомостіпро кількість, якість та ступінь вивчення запасів корисних копалинщодо родовищ, які мають промислове значення, їх розміщення, рівеньпромислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати ізабезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасамикорисних копалин. Державний баланс запасів корисних копалин ведеться спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічноговивчення та забезпечення раціонального використання надр. Стаття 45. Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин Для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасівкорисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції намінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості ікількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умоврозробки родовища. Кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуваннямраціонального використання всіх корисних копалин, а також наявниху них цінних компонентів і підлягають експертизі Державноюкомісією України по запасах корисних копалин. Порядок розробки кондицій на мінеральну сировинувстановлюється Державною комісією України по запасах кориснихкопалин. Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запасикорисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ,підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією України позапасах корисних копалин у порядку, встановленому КабінетомМіністрів України. Стаття 46. Списання запасів корисних копалин Видобуті корисні копалини, запаси корисних копалин, яківтратили промислове значення, а також втрачені у процесівидобування або не підтверджені під час наступнихгеологорозвідувальних робіт чи розробки родовища, підлягаютьсписанню з обліку гірничодобувного підприємства в порядку, щовизначається Кабінетом Міністрів України. Результати списання з обліку запасів корисних копалиноблікуються у Державному інформаційному геологічному фондіУкраїни. Стаття 47. Державний облік ділянок надр, наданих у користування для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин Ділянки надр, надані для будівництва та експлуатаціїпідземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуваннямкорисних копалин, підлягають державному обліку Державним комітетомУкраїни по нагляду за охороною праці. Розділ IV ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВО І ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ГІРНИЧОДОБУВНИХ ОБ'ЄКТІВ, А ТАКОЖ ПІДЗЕМНИХ СПОРУД, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З ВИДОБУВАННЯМ КОРИСНИХ КОПАЛИН Стаття 48. Особливості проектування гірничодобувних об'єктів, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин Проектування гірничодобувних об'єктів і підземних споруд, непов'язаних з видобуванням корисних копалин, провадиться на основігеологічного та іншого вивчення надр з урахуванням комплексногорозвитку регіону та вимог екологічної безпеки. Проектування гірничодобувних об'єктів провадиться післяпопереднього погодження у встановленому законодавством порядкупитань про надання земельної ділянки і гірничого відводу. Проекти будівництва гірничодобувних об'єктів або підземнихспоруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у томучислі для захоронення відходів виробництва, інших шкідливихречовин, скидання стічних вод, підлягають екологічній,науково-технічній та іншим видам експертизи та погодженню впорядку, встановленому законодавством України. Стаття 49. Погодження місць розташування гірничодобувних об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин Місця розташування гірничодобувних об'єктів і підземнихспоруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у томучислі для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин іматеріалів, захоронення відходів виробництва, інших шкідливихречовин і скидання стічних вод, до початку проектних робітпогоджуються з органами державного гірничого нагляду, охоронинавколишнього природного середовища, державного санітарногонагляду, з територіальними геологічними підприємствами,відповідними Радами народних депутатів та іншими заінтересованимиорганами. Стаття 50. Основні вимоги до проектування, будівництва і введення в експлуатацію гірничодобувних об'єктів, об'єктів по переробці мінеральної сировини, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин У проектах будівництва гірничодобувних об'єктів повинніпередбачатися: 1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечуєнайбільш раціональне та ефективне використання запасів кориснихкопалин; 2) способи проведення розкривних робіт, системи розробкиродовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки)мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплекснета економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин,а також використання наявних у них компонентів; 3) раціональне використання розкривних порід при розробціродовищ корисних копалин; 4) складування, збереження та визначення порядку облікукорисних копалин, які тимчасово не використовуються, а такожвідходів виробництва, що містять корисні компоненти; 5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесібудівництва та експлуатації гірничодобувних об'єктів, та складаннягеологічної і маркшейдерської документації; 6) рекультивація порушених земель, максимальне збереженнягрунтового покриву; 7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишньогоприродного середовища. У проектах будівництва об'єктів по переробці мінеральноїсировини повинні передбачатися: 1) застосування технологічних схем, які забезпечуютьраціональне і комплексне вилучення з видобутої мінеральноїсировини наявних у ній компонентів, що мають промислове значення; 2) раціональне використання, утилізацію, знешкодження абобезпечне захоронення відходів переробки (шламу, пилу, стічних водтощо); 3) складування, збереження та визначення порядку облікувідходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово невикористовуються; 4) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишньогоприродного середовища. При проектуванні, будівництві і введенні в експлуатаціюпідземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин,повинні забезпечуватися раціональне використання видобутихгірських порід, а також виконання вимог, зазначених у пунктах 5,6, 7 частини першої цієї статті, та інших вимог і правилвідповідно до законодавства України. Забороняється введення в експлуатацію нових іреконструйованих гірничодобувних об'єктів, об'єктів по переробцімінеральної сировини, а також підземних споруд, не пов'язаних звидобуванням корисних копалин, якщо при їх проектуванні недодержано вимог, передбачених цією статтею. Розділ V КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ДЛЯ РОЗРОБКИ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН І ДЛЯ ЦІЛЕЙ, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З ВИДОБУВАННЯМ КОРИСНИХ КОПАЛИН Стаття 51. Порядок розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини Розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних кориснихкопалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно ззатвердженими проектами та планами робіт, правилами технічноїексплуатації та охорони надр. Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробкиродовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировинипогоджуються користувачами надр з Міністерством охоронинавколишнього природного середовища України та Державним комітетомУкраїни по нагляду за охороною праці в частині додержання вимогзаконодавства про надра. Стаття 52. Квоти на видобуток корисних копалин З метою запобігання негативним демографічним, соціальним таекологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалинустановлюються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин. Порядок установлення квот на видобуток корисних копалинзатверджується Кабінетом Міністрів України. Стаття 53. Основні вимоги при розробці родовищ корисних копалин та переробці мінеральної сировини При розробці родовищ корисних копалин повиннізабезпечуватися: 1) застосування раціональних, екологічно безпечних технологійвидобування корисних копалин і вилучення наявних у нихкомпонентів, що мають промислове значення, недопущеннянаднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а такожвибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводитьдо втрат запасів корисних копалин; 2) здійснення дорозвідки родовищ корисних копалин та іншихгеологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт, веденнятехнічної документації; 3) облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якостікорисних копалин, а також подання до статистичних та іншихдержавних органів встановленої законодавством звітності; 4) недопущення псування розроблюваних і сусідніх з нимиродовищ корисних копалин в результаті проведення гірничих робіт, атакож збереження запасів корисних копалин родовищ, щоконсервуються; 5) складування, збереження та облік корисних копалин, а такожвідходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово невикористовуються; 6) раціональне використання розкривних порід і відходіввиробництва; 7) безпечне для людей, майна і навколишнього природногосередовища ведення робіт. При переробці мінеральної сировини повинні забезпечуватися: 1) додержання технологічних схем переробки мінеральноїсировини, що забезпечують раціональне і комплексне вилученнякорисних компонентів; 2) облік і контроль за розподілом корисних компонентів нарізних стадіях переробки та ступенем їх вилучення з мінеральноїсировини; 3) вивчення технологічних властивостей і складу мінеральноїсировини, проведення дослідно-технологічних випробувань з метоюудосконалення технології переробки мінеральної сировини; 4) раціональне використання відходів переробки (шламу, пилу,стічних вод тощо); 5) складування, облік і зберігання відходів виробництва, щомістять корисні компоненти і тимчасово не використовуються. При розробці родовищ корисних копалин та переробцімінеральної сировини має забезпечуватися також додержання іншихвимог, передбачених законодавством про охорону навколишньогоприродного середовища. Стаття 54. Ліквідація і консервація гірничодобувних об'єктів Після вироблення запасів корисних копалин, а також у разі,коли за техніко-економічними розрахунками та іншимиобгрунтуваннями подальша розробка родовищ чи його частин єнедоцільною або неможливою, гірничодобувні об'єкти або ділянкицих об'єктів підлягають ліквідації чи консервації. У разі повної або часткової ліквідації чи консерваціїгірничодобувного об'єкта гірничі виробки і свердловини повиннібути приведені у стан, який гарантує безпеку людей, майна інавколишнього природного середовища, а в разі консервації -гарантує також і збереження родовищ, гірничих виробок тасвердловин на весь період консервації. У разі ліквідаціїгірничодобувних об'єктів повинно бути вирішено також питання проможливе використання гірничих виробок і свердловин для іншихцілей суспільного виробництва. У разі ліквідації і консервації гірничодобувних об'єктів чиїх ділянок технічна, геологічна та маркшейдерська документаціязаповнюється на момент завершення гірничих робіт і передається увстановленому порядку на зберігання. На гірничодобувних об'єктах, суміжних з об'єктами, щоліквідуються чи консервуються, повинні бути проведені заходи, щогарантують безпеку гірничих робіт. Ліквідація і консервація гірничодобувних об'єктів або їхділянок здійснюються за погодженням з органами державногогірничого нагляду та іншими заінтересованими органами у порядку,встановленому Державним комітетом України по нагляду за охороноюпраці. Стаття 55. Порядок користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин Користування надрами для будівництва та експлуатаціїпідземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуваннямкорисних копалин, здійснюється за відповідними проектами. У проектах повинні передбачатися заходи, що забезпечуютьзнешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів виробництваабо локалізацію їх у визначених межах, а також запобігають їхпроникненню в гірничі виробки, на земну поверхню та у водніоб'єкти. У разі порушення вимог цієї статті скидання в надра стічнихвод, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва повиннобути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припиненоорганами державного гірничого нагляду чи іншими спеціальноуповноваженими на те державними органами в порядку, передбаченомузаконодавством України. Розділ VI ОХОРОНА НАДР Стаття 56. Основні вимоги в галузі охорони надр Основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивченнянадр; додержання встановленого законодавством порядку надання надру користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалині наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних зкористуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин,гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чизаконсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення,пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин іпромислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площзалягання корисних копалин і додержання встановленогозаконодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти,газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовині відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством проохорону навколишнього природного середовища. Стаття 57. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення користування надрами У разі порушення статті 56 та інших вимог цього Кодексукористування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено(зупинено) або припинено органами Міністерства охоронинавколишнього природного середовища України, державного гірничогонагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціальноуповноваженими на те державними органами в порядку, встановленомузаконодавством України. Стаття 58. Забудова площ залягання корисних копалин Забороняється проектування і будівництво населених пунктів,промислових комплексів та інших об'єктів без попередньогогеологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавногозначення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, непов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються увиняткових випадках лише за погодженням з відповіднимитериторіальними геологічними підприємствами та органами державногогірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, які бзабезпечували можливість видобування з надр корисних копалин. Порядок забудови площ залягання корисних копалинзагальнодержавного значення встановлюється Кабінетом МіністрівУкраїни. Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення,а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, непов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються запогодженням з відповідними місцевими Радами народних депутатів. Стаття 59. Охорона ділянок надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність Рідкісні геологічні відслонення, мінералогічні утворення,палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які становлятьособливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені увстановленому законодавством порядку об'єктамиприродно-заповідного фонду. У разі виявлення пр