---

ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ

Будiвельнi матерiали

ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАСIВ РОДОВИЩ

ПIСКУ ТА ГРАВIЮ

ДБН В.2.7-31-95

Видання офiцiйне

Держкоммiстобудування України

Київ 1997

ДБН В.2.7-31-95

РОЗРОБЛЕНI Державною комiсiєю України по запасах

корисних копалин (ДКЗ України)

ВНЕСЕНI Управлiнням будiвельної iндустрiї, механiзацiї

i промисловостi будiвельних матерiалiв

Держкоммiстобудування України

ЗАТВЕРДЖЕНI Наказом Державного комiтету України у справах

мiстобудування i архiтектури

вiд 14.09.95 р. 188 i введенi в дiю 01.01.96 р.

ДБН В.2.7-31-95

ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ

-------------------------------------------------------------------

Будiвельнi матерiали ДБН В.2.7-31-95

Порядок визначення запасів родовищ Вводяться вперше

піску та гравію

-------------------------------------------------------------------

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Данi норми установлюють порядок визначення запасiв родовищ пi-

ску та гравiю, застосування "Классификации запасов месторождений и

природних ресурсов твердих полезных ископаемых" до родовищ пiску

та гравiю. Обов'язковi вимоги нормативного документа викладенi в

роздiлах, пунктах i пiдпунктах:3.6.1-3.6.3; 4.3.1.2-4.3.1.5; 4.3.2;

4.3.3.2; 4.3.4.2; 4.3.5; 4.3.6.2; 4.3.7.2; 4.3.7.3; 4.4.1-4.4.3;

4.5.2; 4.5.4; 4.6.3; 4.7.3; 4.8; 4.11; 5.1; 5.3; 6.1.1-6.1.4;

6.1.6; 6.2.1-6.2.3; 6.3.1-6.3.9; 6.3.12-6.3.15; 6.4-6.6; 7; 8.

Рекомендованi вимоги - в рештi роздiлiв, пунктiв i пiдпунктiв.

Норми повиннi виконуватись i враховуватись усiма органiзацiями

i пiдприємствами, незалежно вiд форм власностi i вiдомчої пiдпоряд-

кованостi, при геологiчному розвiдуваннi, оцiнюваннi якостi i

експлуатацiї родовищ пiску та гравiю, проектуванню пiдприємств по

видобуванню i переробленню мiнеральної сировини.

2 ТЕРМIНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Цей нормативний документ вмiщує такi основнi термiни:

2.1 Природний пiсок - сипка дрiбноуламкова гiрська порода,

що являє собою сумiш обкатаних рiз-

ною мiрою зерен розмiром вiд 0,05 мм

до 5,0 мм.

2.2 Гравiй - сипка порода з зерен розмiром вiд

5,0 мм до 70,0 мм, обкатаних рiзною

мiрою. Добре обкатаний гравiй зветься

галькою.

2.3 Гравелистий пiсок - порода з вмiстом уламкiв, якi перевищу-

ють за розмiром пiщанi частки вiд 10

до 15%.

2.4 Пiщано-гравiйна сумiш - порода з вмiстом гравiйної частини вiд

15 до 30%.

2.5 Гравiйно-пiщана сумiш - порода з вмiстом гравiйної частини

бiльше 30%.

2.6 Валуни - обкатанi уламки гiрської породи розмi-

ром бiльше 70мм.

З КЛАСИФIКАЦIЯ ПIСКIВ I РОДОВИЩ ПIСКIВ ТА ГРАВIЮ

3.1 В залежностi вiд речовинного складу розрiзняють пiски мо-

номiнеральнi, олiгомiктовi та полiмiктовi.

3.1.1 Мономiнеральнi пiски - пiски, уламковий матерiал яких склада-

ється переважно iз зерен одного

мiнералу.

- 2 -

ДБН В.2.7-31-95

3.1.2 Олiгомiктовi пiски - пiски, що складаються iз зерен двох-

трьох мiнералiв з переважним вмiстом

одного iз них.

3.1.3 Полiмiктовi пiски - пiски, що складаються iз уламкiв гiр-

ських порiд i мiнералiв рiзного

складу.

3.2 Основнi мiнерали, що утворюють пiски, - кварц, польовi

шпати, кальцит та iншi. Найбiльш поширенi складовi домiшки - слюди,

карбонати, гiпс, iльменiт, циркон, монацит; рiдше - iншi мiнерали.

3.3 Валуни та гравiй переважно складаються iз уламкiв мiцних

гiрських порiд - гранiту, гнейсу, дiабазу, кварциту i твердих мiне-

ралiв - кварцу та iнших; досить часто, особливо у складi крупних

фракцiй, присутнi уламки слабких порiд - сланцiв, вапнякiв, доломi-

тiв, пiсковикiв.

3.4 В залежностi вiд форми зерен пiсок, гравiй i валуни розпо-

дiляються на округлi, кулястi, округлокулястi i кулястi (лускатi чи

подовженi). За характером поверхнi - на частки з рiвною, нерiвною

та шорсткуватою поверхнями.

3.5 В залежностi вiд генезису родовища пiскiв розрiзняють алю-

вiальнi (рiчковi), морськi, льодовиковi та еоловi; гравiю - алювiа-

льнi. Елювiальнi, делювiальнi, пролювiальнi та озернi пiски в

Українi промислового значення не мають. Дрiбнi поклади цих пiскiв

можуть розроблятись лише тимчасовими кар'єрами для обмежених цiлей.

Валуни iнколи зустрiчаються в морських вiдкладеннях та алювiальних

вiдкладеннях гiрських рiчок.

3.5.1 Алювiальнi родовища мають найбiльше поширення. Поклади

переважно видовженi, зерновий їх склад для рiвнинних рiчок вiдносно

постiйний, пiщаний, для Прикарпатського регiону - пiщаногравiйний,

рiзнорiдний за спiввiдношенням фракцiй.

Серед алювiальних родовищ розрiзняють заплавнi (русловi) i тi,

що належать до бiльш високих терас. Заплавнi характеризуються прак-

тично повною обводненiстю i необхiднiстю застосування спецiальних

технiчних засобiв видобутку.

Оцiнка запасiв заплавних пiщаних i гравiйних родовищ повинна

вмiщувати iнженерно-геологiчнi розрахунки стiйкостi рухливих (тих,

що формуються) пiщано-гравiйних мас за контуром запасiв з метою

прогнозування впливу видобутку на iнженернi споруди i комунiкацiї,

що розташованi в долинi найближчого району родовища.

3.5.2 Морськi пiщанi родовища розподiляються на сучаснi i до-

четвертиннi. Поклади звичайно вiдрiзняються хорошим сортуванням ма-

терiалу, обкатанiстю зерен, вiдносно стабiльним зерновим складом.

3.5.3 Льодовиковi родовища в Українi (переважно пiщанi)

пов'язанi з озами, рiдше з камами, зандровими рiвнинами (полями) та

прохiдними долинами.

3.5.3.1 Ози розвинутi на пiвнiчному Полiссi, мають подовжену

валоподiбну форму (до 1-2 км) завширшки 100-150 м, складенi перева-

жно дрiбно-, середньозернистими хорошого сортування пiсками, нерiд-

ко з домiшкою гальки кристалiчних порiд.

- 3 -

ДБН В.2.7-31-95

3.5.3.2 Ками мають обмежений розвиток, а пов'язанi з ними ро-

довища можуть задовольнити лише мiсцевi будiвельнi органiзацiї з

обмеженою потребою у пiсках. Вираженi вони у рельєфi окремими, час-

то лiнiйно розташованими пагорбами, складенi погано вiдсортованим

гравiйно-пiщаним матерiалом.

3.5.3.3 Зандровi рiвнини широко розвинутi у Полiссi i пiвнiч-

нiй лiсостеповiй частинi України (Волинська, Житомирська, Київська,

Чернiгiвська i Сумська областi). Льодовиковi площиннi води зумовили

утворення пiщаних полiв, якi складаються переважно дрiбно-, тонко-

зернистими пiсками.

3.5.3.4 Прохiднi долини картуються у пiвденнiй частинi

зандрової рiвнини, а також в зонах високого льодовикового пiдпору

(Київська, Черкаська областi). Пiщанi поклади прохiдних долин мають

подовжену форму до 10 км завдовшки при ширинi вiд 200 до 400 м, ча-

сто слабко визначенi у рельєфi на водороздiлах, складаються добре

вiдмитими дрiбно-, середньозернистими, рiдше - крупнозернистими пi-

сками.

3.5.4 Родовища еолового походження представленi дюнами, що ро-

звинутi, в основному, на зандрових i алювiальних рiвнинах, мають

валоподiбну, добре виражену у рельєфi форму (довжина до 1,0-1,5 км;

ширина - 100-200 м), складенi тонко, - i дрiбнозернистими пилувати-

ми пiсками.

3.6 В залежностi вiд кiлькостi запасiв i напрямку використання

копалини родовища розподiляються на крупнi, середнi i дрiбнi.

3.6.1 Крупнi - з запасами гравiйно-пiщаних сумiшей або будiве-

льних пiскiв понад 15 млн.м3; формувальних пiскiв - понад 5 млн.т;

пiскiв для виробництва скла - понад 3 млн.т.

3.6.2 Середнi - з запасами гравiйно-пiщаних сумiшей або будi-

вельних пiскiв вiд 10 до 15 млн.м3, формувальних пiскiв вiд 3 до 5

млн.т, пiскiв для виробництва скла -вiд 1 до 3 млн.т.

3.6.3 Дрiбнi - з запасами гравiйно-пiщаних сумiшей або будiве-

льних пiскiв менше 10 млн.м3, формувальних пiскiв - менше 3 млн.т,

пiскiв для виробництва скла - менше 1 млн.тонн.

3.7 Крупнi родовища пiскiв в Українi пов'язанi переважно з

алювiальними i морськими товщами, середнi i дрiбнi - водольодовико-

вими i еоловими. Гравiйнi родовища пов'язанi, в основному, iз

алювiєм гiрських рiчок.

3.8 Родовища пiскiв широко розповсюдженi. Родовища власне гра-

вiю практично вiдсутнi. Гравiй звичайно разом з пiском складає пi-

щано-гравiйну сумiш, яка рiдко використовується у природному видi

через вмiст глинистого матерiалу i валунiв. Як правило, потрiбне

видалення валунiв, розсiювання сумiшi на пiсок та гравiй, а також

вiдмивання їх вiд шкiдливих глинистих домiшок.

3.9 Розроблення пiщаних i пiщано-гравiйних родовищ проводиться

кар'єрами з екскавацiєю до рiвня грунтових вод; до 15 м нижче цього

рiвня - драглайнами i до 30м - плавучими земснарядами.

- 4 -

ДБН В.2.7-31-95

4 ГАЛУЗI ЗАСТОСУВАННЯ ПIСКIВ ТА ГРАВIЮ ЗА ЯКIСНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

4.1 Пiсок та гравiй вiдносяться до корисних копалин багатоцi-

льового призначення; щорiчне споживання вимiрюється мiльйонами

тонн.

Вимоги до якостi пiску i гравiю для рiзних призначень їх вико-

ристання визначаються вiдповiдними нормативно-технiчними документа-

ми, якi наведенi у додатку 1.

4.2 Пiсок i гравiй, в основному, використовують як заповнювачi

бетонiв, асфальтобетонних i дьогтебетонних сумiшей для будiвництва

дорiг, для влаштування баластового шару залiзничних шляхiв. В знач-

них кiлькостях пiски використовуються для виробництва будiвельних

розчинiв, силiкатних виробiв автоклавного i безавтоклавного твер-

днення - силiкатних каменiв i цегли, щiльних силiкатних i нiздрюва-

тих бетонiв, у виробництвi скла (склянi пiски), при ливарних робо-

тах (формувальнi пiски).

У вiдносно незначних кiлькостях пiски використовуються для ви-

робництва будiвельної i тонкої керамiки, вогнетривiв, абразивiв,

водопровiдних фiльтрiв, як закладний матерiал при рекультивацiї

земель та iншого призначення.

4.3 Пiски та гравiй для виробництва будiвельних матерiалiв,

виробiв, конструкцiй i робiт.

4.3.1 Виготовлення важких бетонiв.

4.3.1.1 Для виготовлення бетонiв пiсок i гравiй використовую-

ться як дрiбнi i крупнi заповнювачi. Якiснi показники заповнювачiв

визначають мiцнiсть бетонiв i витрату цементу.

4.3.1.2 Оцiнка якостi пiску як дрiбного заповнювача для важких

бетонiв проводиться згiдно з ДСТУ Б В.2.7-32, ДСТУ Б В.2.7-43 щодо

вимог до дрiбних заповнювачiв. Основнi вимоги до пiску для бетонiв

пред'являються за зерновим складом i модулем крупностi, який пови-

нен бути вiд 1,5 до 3,25, а також за вмiстом шкiдливих домiшок -

кiлькiсть пиловидних i глинистих часток розмiром менше 0,05 мм, що

визначається вiдмучуванням, дозволяється до 3%; дрiбних зерен, що

проходять через сито 016, - до 15%; колориметрична проба на вмiст

органiчних домiшок повинна надавати забарвлення органiчним домiшкам

свiтлiше за колiр еталона; обмежується вмiст лусок слюди, сiрчистих

i сiрчанокислих сполук, потенцiйно-реакцiйноздатних аморфних рiзно-

видiв кремнезему.

При технiко-економiчнiй доцiльностi та одержаннi бетонiв з но-

рмованими показниками якостi допускається використовувати дуже дрi-

бнi пiски з модулем крупностi 1,0-1,5 i вмiстом зерна менше 0,16мм

до 20%.

Методи випробування пiскiв встановленi ГОСТ 8735.

Природнi пiски України за зерновим складом i вмiстом пиловид-

них i глинистих часток часто не вiдповiдають вимогам стандартiв i

потребують збагачення - промивання i фракцiонування.

4.3.1.3 Оцiнка якостi гравiю як крупного заповнювача для бето-

нiв проводиться згiдно з ГОСТ 8268, ДСТУ Б В.2.7-43, ГОСТ 10260.

Гравiй повинен мiстити зерна рiзної крупностi у спiввiдношеннях, що

забезпечують легкоукладнiсть бетонних сумiшей i мiнiмальнi витрати

цементу. Регламентується вмiст зерен голковидної та пластинчастої

форми i зерен слабких порiд. Механiчна мiцнiсть гравiю визначається

- 5 -

ДБН В.2.7-31-95

дробимiстю при стиску (роздавлюваннi) у цилiндрi. Морозостiйкiсть

повинна бути не нижче нормованої марки бетону за морозостiйкiстю.

Методи випробування гравiю регламентуються ГОСТ 8269.

4.3.1.4 Оцiнка якостi готової продукцiї проводиться згiдно з

ДСТУ Б В.2.6-2; ГОСТ 11024; ГОСТ 12504: ГОСТ 6133: ГОСТ 12767.

4.3.1.5 До пiскiв i гравiю для бетонiв спецiального призначен-

ня пред'являються бiльш високi вимоги, якi регламентуються вiдповi-

дними стандартами: для бетонiв дорожнiх i аеродромних покриттiв та

основ, транспортного будiвництва, гiдротехнiчних споруд, бетонних i

залiзобетонних труб - ДСТУ Б В.2.7-43; для жаротривких бетонiв -

ГОСТ 20190: для хiмiчно стiйких бетонiв - ГОСТ 25246.

4.3.2 При наявностi у пiщано-гравiйнiй сумiшi гравiю i валунiв

рiзних розмiрiв при проведенні геологiчних польових робiт виконує

розсiювання корисної копалини з визначенням процентного вмiсту пiс-

ку, гравiю (гальки) та валунiв.

Валуни використовуються як бутовий камiнь та як сировина для

виробництва щебеню згiдно з ТУ 21-10-69-89; ГОСТ 8269.