Щодо використання нежитлових приміщень у житлових будинках

(Лист від 20 жовтня 2007 р. № 24/2-1416)

Згідно з пунктом 2.50 розділу “Нежитлові поверхи (приміщення)” ДБН В.2.2-15-2005 “Житлові будинки. Основні положення” допускається розміщення приміщень громадського призначення у першому, другому та цокольних поверхах житлових будинків. У підвальних приміщеннях допускається улаштування вбудованих і вбудовано-прибудованих стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям багатоквартирних житлових будинків.

Незважаючи на те, що розміщення приміщень громадського призначення у підвальних приміщеннях є порушенням будівельних норм з проектування та реконструкції житлових будинків, має місце практика використання підвальних поверхів житлових будинків для розміщення вбудованих приміщень громадського призначення, зокрема, у м. Києві. Такі приміщення, як правило у проектах об’єктів позначаються як “нежитлові приміщення”, проекти проходять експертизу без визначення конкретного призначення цих “нежитлових приміщень”, а після завершення будівництва приймаються в експлуатацію. Вже в умовах експлуатації власником будинку ці підвальні приміщення здаються в довгострокову оренду або продаються і новий власник узгоджує в місцевих службах призначення та замовляє документацію і здійснює відповідні будівельні роботи. І тільки при повторному прийнятті в експлуатацію виникають питання правомірності використання підвальних приміщень та відповідності їх нормам.

Беручи до уваги, що у нежитлових будинках згідно з додатком Д (обов’язковим) ДБН В.22-9-99 “Громадські будинки та споруди” допускається розташування окремих приміщень громадського призначення у підвальних приміщеннях (як наприклад, частини службових приміщень магазинів продовольчих товарів та непродовольчих товарів загальною площею до ², підприємств громадського харчування, комплексних приймальних пунктів побутового обслуговування тощо) та у зв’язку з неодноразовими зверненнями до Мінрегіонбуду з розташування нежитлових приміщень громадського призначення у підвальних приміщеннях багатоповерхових житлових будинків, Міністерство направило до МОЗ та МНС запит щодо обґрунтування обмежень, пов’язаних із розташуванням вбудованих приміщень у підвальній частині будинків (природне освітлення приміщень, тривалість перебування відвідувачів та працюючого персоналу, вологість повітря, безпека експлуатації та негативні чинники впливу на житлові приміщення тощо).

За результатами висновків Державного департаменту пожежної безпеки МНС України та Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва Академії медичних наук України Міністерство замовило автору ДБН В.2.2-15-2005 “Житлові будинки. Основні положення” та ДБН В.22-9-99 “Громадські будинки та споруди” - ВАТ “КиївЗНДІЕП” перегляд їх у зв’язку зі

змінами інших нормативних документів, зокрема, в частині уточнення вимог до розміщення вбудовано-прибудованих приміщень громадського призначення у багатоповерхових житлових будинках.

Разом з тим, через відсутність чіткого рішення МОЗ України на запит Міністерства, стає проблемним нормативно врегулювати зазначені питання найближчим часом. До прийняття відповідних змін до ДБН В.2.2-15-2005 “Житлові будинки. Основні положення” на звернення окремих будівельних організацій Мінрегіонбуд розглядає конкретні проекти в частині відхилення від зазначених нормативних вимог за умови надання відповідного обґрунтування розташування нежитлових приміщень громадського призначення у підвальному поверсі та наявності узгодження проекту з відповідними державними наглядовими органами та дозволу місцевих органів виконавчої влади на розміщення у підвальних приміщеннях нежитлових приміщень з визначенням їх функціонального призначення. Зважаючи на те, що такі запити стають системними, Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків та споруд Мінрегіонбуду прийняло рішення про припинення практики введення в експлуатацію багатоквартирних будинків з вбудовано-прибудованими у перших та цокольному поверсі нежитлових приміщень без визначеного місцевими органами та встановленого проектом призначення цих приміщень. Переобладнання, дообладнання, добудова цих приміщень в умовах експлуатації новозбудованого будинку справедливо спонукає його мешканців оскаржувати такі роботи, які спричиняють їм незручності.

При проектуванні та прийнятті житлового будинку в експлуатацію необхідно враховувати те, що нежитловими можуть бути тільки ті підвальні приміщення, які згідно з затвердженим проектом були передбачені як приміщення громадського призначення, інакше такі приміщення відносяться до житлового фонду, а саме: до допоміжних приміщень житлового будинку.

А згідно з ст.10 Законом України “Про приватизацію державного житлового фонду” власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками таких допоміжних приміщень. Це підтверджено також рішенням Конституційного суду України від 2.03.2004 р. № 4-рп/2004 - допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.

Зазначеним рішенням також встановлено, що питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.