СТАНДАРТ
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ.
СЛУЖБА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Затверджено Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 19 березня 2008 р. № 68
Чинний від 01.01.2008 р.
1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює:
- Вимоги до організації робіт з енергозбереження на підприємствах, в установах та організаціях житлово-комунального господарства (далі – ЖКГ) України і необхідні передумови для створення служби енергоменеджменту
- Методологію створення служби енергоменеджменту на підприємствах ЖКГ
- Вимоги до кваліфікації енергоменеджера підприємств ЖКГ
- Вимоги щодо створення служби енергоменеджменту з одночасним проведенням самоенергоаудиту підприємств ЖКГ
- Рекомендації щодо розроблення енергоощадних заходів (далі – ЕОЗ) та розрахунку витрат енергії для ЖКГ
- Типове Положення по службу енергоменеджменту підприємств ЖКГ.
Цей стандарт поширюється на підприємства та організації ЖКГ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.
2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 2804-94 Енергобаланс промислового підприємства. Загальні положення. Терміни та визначення
ДСТУ 3886-99 Енергозбереження. Системи електроприводу. Метод аналізу та вибору
ДСТУ 4065-2001 Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги
ДСТУ 4110-2002 Енергоощадність. Методика аналізу та розраховування питомих витрат енергоресурсів
ДСТУ 4472-2005 Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Загальні вимоги
ДСТУ 2420-94 Енергоощадність. Терміни та визначення
ДК 003-95 Державний класифікатор професій
3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДСТУ 2804-94 (енергетичний баланс; фактичний енергетичний баланс; зведений енергетичний баланс; частковий енергетичний баланс); в ДСТУ 3886-99 (прибуток, рентабельність, термін окупності, витрати); ДСТУ 4065-2001 (енергетичний аудит; енерготехнічна і техніко-економічна експертиза; зіставні ціни; обсяги виробництва; довірчий інтервал припустимих витрат ПЕР; мале, середнє та велике за рівнем споживання ПЕР підприємство; зведений енергетичний баланс; баланс витрат на енергоресурси; ведення аналізу енергетичного балансу; споживачі енергоресурсів); ДСТУ 4110 (державна експертиза з енергозбереження; інспектування споживачів енергоресурсів; нормування питомих витрат ПЕР; норматив витрат палива та енергії).
Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.
3.1 Енергетичний менеджмент (енергоменеджмент)
Складова системи загального управління, зорієнтована на забезпечення надходження та раціонального використання ПЕР споживачами.
Щодо суб'єктів господарювання енергоменеджмент – вид постійної, цілеспрямованої діяльності персоналу підприємства та залучених фахівців (консультантів), що полягає у складанні енергобалансів. веденні необхідних для аналізу ефективності енергоспоживання вимірювань, а також у розробленні та впровадженні енергоощадних заходів.
З точки зору процесу управління функціонування енергоменеджменту як системи управління полягає в отриманні зовнішньої та внутрішньої інформації щодо використання енергоресурсів об'єктом управління (підприємство чи його підрозділ або технологічний процес), у передаванні інформації для подальшого її аналізу (обробки), у розробленні на цій підставі енергоощадних заходів (прийнятті рішень) та у практичній реалізації останніх (у здійсненні управлінських дій), а потім знову – збирання первинної зовнішньої та внутрішньої інформації і т. д.
3.2 Служба (відділ) енергоменеджменту (відділ енергозбереження)
Підрозділ підприємства або органу державного управління в центрі та в регіонах, що опікується питаннями функціонування енергоменеджменту як системи управління, зокрема щодо раціонального використання ПЕР та води.
3.3 Раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів
Використання мінімальної кількості паливно-енергетичних ресурсів за умови забезпечення соціальної та економічної стабільності та зростання.
3.4 Паливно-енергетичні ресурси
Сукупність усіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовують в національному господарстві.
3.5 Обсяги споживання паливно-енергетичних ресурсів
Обсяги споживання усіх видів палива та енергії, які використовуються суб'єктом господарювання в грошовій та натуральній формах.
3.6 Питомі витрати енергоресурсів (по видах ПЕР); питоме енергоспоживання (по видах ПЕР)
Витрати енергоресурсів (по видах ПЕР) на вироблення одиниці продукції чи виконання роботи (на одну грошову одиницю, в яких вимірюють надані послуги, роботу чи вироблену продукцію).
3.7 Бюджетування
Розроблення бюджету установи, підприємства, організації на наступний звітний період (найчастіше – на наступний фінансовий рік).
3.8 Самоенергоаудит
Енергетичний аудит, що його здійснюють за участі працівників підприємства із залученням сторонніх консультантів (енергоаудиторів, спеціалізованих та інших організацій). Самоенергоаудит є складовою робіт зі створення служби енергоменеджменту підприємства.
3.9 Внутрішній енергоаудит
Внутрішній енергоаудит здійснюють тільки працівники підприємства (без залучення сторонніх фахівців). Внутрішнім енергоаудитом (окремими його елементами) можна вважати перевірки (планові та позапланові) щодо ефективності використання ПЕР та води філій та інших підрозділів, що їх здійснюють за дорученням (розпорядженням, наказом) керівництва підприємств.
3.10 Економія (заощадження)
Зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів та води, що їх отримано за рахунок запровадження ЕОЗ і/або дотримання та удосконалення технологічного процесу (технічних і технологічних регламентів), дотримання графіків планово-попереджувальних ремонтів і регламентних робіт тощо.
3.11 Очікувана економія (очікувані заощадження)
Розрахункове (очікуване) значення економії (заощаджень), що їх планують отримати в майбутньому після запровадження ЕОЗ.
3.12 Організаційні заходи з енерго- та ресурсозбереження
Заходи, запровадження яких приводить до заощадження ПЕР (ЕОЗ), матеріалів та (або) збільшення обсягів виробництва без збільшення споживання ПЕР та (або) сировини (матеріалів).
3.13 Раціональне (ефективне) витрачання ПЕР і води
Забезпечення максимальної ефективності використання ПЕР і води при існуючому рівні розвитку техніки та технологій і одночасному зниженні техногенного впливу на довкілля. Зазвичай у разі забезпечення раціонального (ефективного) витрачання ПЕР і води питоме енерго- та водоспоживання менше їхніх середніх значень і наближається до найкращих показників питомого енергоспоживання в Україні або Європі (в світі).
3.14 Енергоефективна продукція, технологія та обладнання
Така продукція, метод (технологія, порядок, алгоритм) та засіб (пристрій, машина, обладнання) її виробництва, що забезпечують раціональне використання ПЕР порівняно з іншими варіантами використання або виробництва продукції однакового споживчого рівня чи з аналогічними техніко-економічними показниками за умови мінімізації техногенного впливу на довкілля.
3.15 Енергоощадні заходи
Заходи, спрямовані на впровадження енерго-ефективної продукції, технологій та обладнання, а також на запровадження організаційних безвитратних та маловитратних швидкоокупних заходів, що передбачають скорочення витрат на паливно-енергетичні та інші ресурси.
3.16 Технічні показники енергоощадних (енергозбережних) заходів
Основні технічні (в тому числі паспортні) параметри об'єкта, обладнання (технологічного процесу): потужність, продуктивність, рівень споживання ПЕР за одиницю часу, масо-габаритні характеристики, паспортний термін експлуатації обладнання та основних комплектуючих, якісні показники виробленої продукції, характеристики експлуатаційних режимів тощо.
3.17 Економічні показники енергоощадних (енергозбережних) заходів
Чиста теперішня вартість (№et Prese№t Value – №PV), внутрішня норма рентабельності (I№ter№al Rate of Retur№ – IRR), рух грошей під час реалізації проекту, зокрема інвестиційного (Cash Flow), період окупності (дисконтований та недисконтований) і т. д. До економічних показників також належать вартість та термін, на який можуть бути залучені гроші для реалізації проекту, рівень капітальних та експлуатаційних витрат, очікувані заощадження, інші доходи тощо.
4. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ
У стандарті використано такі позначення та скорочення:
СЕМ – служба енергоменеджменту;
ЕОЗ – енергоощадний захід;
ЕА – енергетичний аудит;
ЕО – енергетичне обстеження;
ПЕР – паливно-енергетичні ресурси;
НД – нормативний документ;
НАЕР – Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;
МінЖКГ – Міністерство з питань житлово-комунального господарства України (центральний орган виконавчої влади з питань ЖКГ);
ESCO – енергосервісна компанія;
№PV – (№et Prese№t Value) чиста теперішня вартість;
IRR – (I№ter№al Rate of Retur№) внутрішня норма рентабельності;
Cash Flow – рух грошей під час реалізації проекту, зокрема інвестиційного;
ПДВ – податок на додану вартість.
5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ*
5.1 Головною метою (головним завданням) енергоменеджменту вважають скорочення витрат підприємства на виробництво продукції за рахунок зниження витрат на енергетичні та інші ресурси.
5.2 Енергоменеджмент має розв'язати такі завдання, що й визначають алгоритм роботи служби енергоменеджменту підприємств ЖКГ:
- складання та аналіз енергобалансів;
- створення системи обліку і контролю за споживанням енергоресурсів;
- регулярне ведення аналізу ефективності використання енергоресурсів, зокрема втрат енергоресурсів;
- розроблення енергоощадних заходів;
- впровадження (реалізація) енергоощадних заходів;
- контроль за рівнем енергетичної складової тарифів та нормативів використання ПЕР підприємств ЖКГ;
- контроль за рівнем інвестиційної складової тарифів підприємств ЖКГ.
5.3 Енергоменеджмент має функціонувати безперервно, а не від одного звітного періоду до іншого.
5.4 Службу енергоменеджменту можна створити та забезпечити ефективне (результативне) її функціонування на будь-якому підприємстві ЖКГ.
5.5 Служба енергоменеджменту повинна бути стійкою системою, що ефективно (результативно) працює, забезпечуючи при цьому вирішення головного завдання енергоменеджменту (5.1).
--------------------
* Стандарт розроблено відповідно до вимог нормативного документа [1].
5.6 Структуру служби енергоменеджменту визначають для кожного конкретного випадку, для кожного підприємства.
5.7 Склад робіт з енергоаудиту та самоенергоаудиту визначають Замовник робіт за погодженням із Виконавцем відповідно до вимог ДСТУ 4065.
5.8 Систему енергетичного менеджменту вважають частиною загальної системи управління, що складається з організаційної структури, запланованих заходів, методів, процедур, процесів, а також ресурсів для розроблення, реалізації, аналізу та перегляду положень політики в сфері енергоресурсозбереження.
5.9 Основою системи енергоменеджменту треба вважати відомий з менеджменту цикл "Pla№ – Do – Check – Act" ("планування – виконання – перевірка – корекція"), що його інколи називають "Колесо (цикл) Едуарда Демінга". Спочатку визначають політику в сфері енергоресурсозбереження. На закінчення циклу оцінюють ефективність системи енергоменеджменту та здійснюють необхідні зміни.
5.10 Цикл "Pla№ – Do – Check – Act" визначає порядок здійснення вдосконалень та виглядає як циклічна спіраль (рисунок 5.1). Після закінчення кожного циклу організація опиняється на якісно новому рівні.
Найважливішими моментами системи енергоменеджменту вважають:
- політику в сфері енергоресурсозбереження;
- планування (техніко-економічні аспекти, законодавчі та інші вимоги, цілі та завдання, програма управління діяльністю в сфері енергоресурсозбереження, а інколи також і природоохоронною діяльністю);
- впровадження та функціонування (розподіл обов'язків, навчання, обмін інформацією, документація, контроль документообігу, оперативний контроль, готовність до надзвичайних (аварійних) ситуацій та здатність їх ліквідовувати);
Рисунок 5.1 – Спіраль системи енергоменеджменту
- перевірку та внесення коригуючих змін (власне, моніторинг та кількісне оцінювання, невідповідність – внесення змін – превентивні заходи, облік, перевірка системи енергоменеджменту);
- аналіз роботи системи енергоменеджменту, що періодично здійснюється керівництвом з метою безперервного її покращання.
Важливим моментом функціонування системи енергоменеджменту вважають безперервне її покращання.
Порушення зв'язків між окремими ланками (етапами) процесу функціонування служби енергоменеджменту як системи призводить до припинення її роботи.
5.11 Рекомендації щодо вибору підприємств ЖКГ для першочергового проведення енергетичного аудиту наведено у додатку К.
5.12 Рекомендації щодо визначення вартості проведення енергетичного аудиту наведено у додатку Л.
6. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБІТ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЖКГ
6.1 Необхідними передумовами для створення служби енергоменеджменту підприємства вважають:
організаційні:
