Ветеринарно-санітарні правила для птахівницьких господарств і вимоги до їх проектування

ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСПЕКТОР ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 53 від 03.07.2001

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 липня 2001 р. за N 565/5756

Про затвердження Ветеринарно-санітарних правил для птахівничих господарств і вимог до їх проектування

Відповідно до статті 12 Закону України "Про ветеринарну медицину", Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641 "Деякі питання Державного департаменту ветеринарної медицини" та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Ветеринарно-санітарні правила для птахівничих господарств і вимоги до їх проектування (додаються).

2. Директору науково-виробничого центру ветеринарної медицини птахівництва України Демиденку В.М. подати на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України цей наказ та в 10-денний термін після реєстрації забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

3. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести зазначені "Ветеринарно-санітарні правила для птахівничих господарств і вимоги до їх проектування" до відома установ системи ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за їх виконанням.

4. У зв'язку з прийняттям цього наказу вважати такими, що не застосовуються на території України, "Ветеринарно-санитарные правила для птицеводческих хозяйств (ферм) и требования при их проектировании", затверджені Міністерством сільського господарства СРСР 22 вересня 1981 року.

5. Скасувати наказ N 39 від 19.04.2001 "Про затвердження Ветеринарно-санітарних правил для птахівничих господарств і вимог до їх проектування".

6. Контроль за виконанням наказу покласти на Кучерявенка О.О. - заступника Головного державного інспектора ветмедицини України.

Головний Державний інспектор ветеринарної медицини України

П.І.Вербицький

Затверджено Наказом Головного державного інспектора ветеринарної

медицини України від 3 липня 2001 p. N 53

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 липня 2001 p. N 565/5756

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Відповідно до статті 12 Закону України «Про ветеринарну медицину». Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641 «Деякі питання Державного департаменту ветеринарної медицини», Положення про державний ветеринарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 01.09.2000 N 45, зареєстрованого у Мін'юсті 31.10.2000 за N 760/4981, Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 20.10.99 N 39 та зареєстрованих у Мін'юсті 11.11.99 за N 777/4070, та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах України розроблені Ветеринарно-санітарні правила для птахівницьких господарств і вимоги до їх проектування (далі - Правила і вимоги).

Ці Правила і вимоги є обов'язкові до виконання керівниками, спеціалістами племінних та товарних птахогосподарств, птахоферм різних форм власності, підприємств з виробництва яєць та м'яса птиці, інкубаторно-птахівничих станцій.

Контроль за дотриманням цих Правил і вимог здійснюється фахівцями державної служби ветеринарної медицини та санітарно-епідеміологічної служби.

2. ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

У цих Правилах застосовуються такі основні терміни і визначення: Безпека м'яса, яєць - відповідність їх ветеринарним і санітарним правилам та нормативам.

Ветеринарні правила і нормативи (далі - ветеринарні правила) - нормативно-правові акти, які встановлюють ветеринарні, ветеринарно-санітарні та зоогігієнічні вимоги (у тому числі ветеринарно-санітарні нормативи безпеки), невиконання яких створює загрозу виникнення і розповсюдження хвороб тварин (у тому числі спільних для тварин і людей) та харчових отруєнь (уражень).

Ветеринарне та епізоотичне благополуччя - оптимальні умови для життя птиці, що запобігають захворюваності та шкідливому впливові сракторів довкілля на здоров'я, продуктивність, забезпечують профілактику хвороб, у тому числі спільних для тварин і людей.

Ветеринарно-санітарні заходи - заходи, спрямовані на профілактику та ліквідацію хвороб сільськогосподарської птиці.

Ветеринарно-санітарні об'єкти - ветеринарний блок, ветеринарна лабораторія, ветеринарна аптека, санпропускники, дезблоки та інші об'єкти.

Ветеринарно-санітарний пропускник - комплексна споруда, яка має такі відділення (блоки) санітарне (прохідну з дезкилимами, гардеробну з сушильною шафою, душові установки, пральню, приміщення для дезінфекції спецодягу та спецвзуття) та дезінфекційне (приміщення, необхідне обладнання або спеціальні установки для дезінфекції транспортних засобів і тари).

Ветеринарне свідоцтво - разовий документ, виданий лікарем ветеринарної медицини державної установи для підтвердження стану здоров'я тварин і птиці і факту проведення вакцинації та діагностичних досліджень, якості та безпеки продукції тваринного походження, інших підконтрольних службі ветеринарної медицини об'єктів і місцевості їх походження (відповідно до діючих вимог).

Ветеринарно-санітарні розриви (розриви) - плінімальпа відстань між пташниками або між пташником та іншими спорудами.

Ветеринарні документи - документи, видані спеціалістами ветеринарної медицини державних установ про стан здоров'я тварин, птиці, якість та безпеку продукції тваринного походження, інших, підконтрольних службі ветеринарної медицини, об'єктів.

Ветеринарно-санітарна експертиза (ветсанекспертиза, ВСЕ) - комплекс діагностичних і спеціальних досліджень, які проводяться спеціалістами ветеринарної медицини державних установ щодо визначення якості та безпеки продукції тваринного, а на ринках, - і рослинного походження, що призначається для харчування людей, годівлі птиці і подальшої переробки.

Вимушений забій - забій хворої та підозрілої у захворюванні птиці за вказівкою і під контролем спеціалістів ветеринарної медицини з метою недопущення їх загибелі або економічної недоцільності лікування.

Виробнича територія - територія з приміщеннями для отримання певного виду птахопродукції.

Дезбар'єр - спеціально обладнана з бетонованим заглибленням споруда, яка заповнюється дезінфекційним розчином (по змозі, з підігрівом, у зимовий час).

Дезінвазія - заходи, спрямовані на знищення яєць, личинок та збудників Інвазійних захворювань при знезараженні приміщень.

Дезінфекція - сукупність заходів, спрямованих на знищення патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів у приміщеннях та навколишньому середовищі.

Державний ветеринарний контроль - діяльність органів державної ветеринарної медицини з виконання ветеринарних вимог при виробництві, переробці, зберіганні, транспортуванні тварин та сировини і продуктів тваринного походження, а також додержанні правил утилізації загиблих тварин.

Державний ветеринарний нагляд - інспектування державними інспекторами ветеринарної медицини додержання ветеринарно-санітарних вимог, установлених законодавством.

Дрібне господарство - господарство, у якому утримується: дорослої птиці -до 100 голів (страусів до 15 голів), великої рогатої худоби - до 10 голів, свиней - до 15 голів, овець, кіз - до 15 голів, кролів - до 150 голів.

Домінуючі вітри - переважальні напрямки вітрів протягом року.

Добовий молодняк - кінцевий продукт технології інкубації

Діагностичні дослідження - проведення відповідних заходів для прижиттєвого виявлення хворої чи підозрілої у захворюванні птиці.

Знищення - спалювання або поховання у біотермічних ямах трупів птиці, ветеринарних конфіскатів і відходів інкубації

Зона - включає декілька підзон, віддалених одна від одної на відстань 200 -500 м. Окремі майданчики підзони, віддалені на відстань понад 500 м, уважаються самостійними зонами.

Інкубаторій (інкубаторно-птахівнича станція) - суб'єкт підприємницької діяльності будь-якої форми власності, що здійснює виробництво, інкубацію яєць та реалізацію виведеного добового молодняку.

Інкубаційні яйця - яйця, призначені для виведення добового молодняку (курчат, індиченят, каченят, гусенят і т. ін.).

Карантинування птиці - заходи щодо запобігання занесенню заразних захворювань, що передбачають ізольоване утримання та проведення діагностичних досліджень птиці, яку завозять у господарство.

Майданчик - група пташників, віддалених один від одного на протипожежну відстань, у яких розміщується тільки одновікова птиця.

Мале сільськогосподарське підприємство - виробничий об'єкт сільськогосподарського призначення для вирощування, зберігання та переробки окремих видів сільськогосподарської продукції, а також для утримання обмеженої кількості сільськогосподарських тварин та птиці.

Ферми, які входять до складу сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств, уважаються малими, якщо вони мають обмежену кількість поголів'я: птахоферми - до 700 голів птиці; великої рогатої худоби - до 200 голів із приплодом; свиноферми - до 200 голів з приплодом; вівцеферми - до 400 голів з приплодом; кролеферми - до 400 голів.

Партія птиці - будь-яка кількість птиці одного суб'єкта господарювання, одного виду, що одночасно доставляється одним видом транспорту і супроводжується одним ветеринарним документом

Підзона - включає декілька майданчиків, віддалених один від одного на відстань 100 - 200 м у залежності від виду птиці.

Племінний птахозавод - сільськогосподарське підприємство (господарство), що має стадо високопродуктивної племінної птиці однієї породи і застосовує її чистопородне розведення.

Племрепродуктор - сільськогосподарське підприємство, яке спеціалізується на виробництві племінної продукції для одержання батьківських форм гібридів або гібридної птиці певного кросу.

Профілактичні перерви - проміжок часу між черговими партіями птиці, протягом якого приміщення вільне від птиці.

Птахопродукція - добовий молодняк, ремонтний молодняк, м'ясо птиці, інкубаційні та харчові яйця, пух та пір'я.

Птахофабрика - підприємство з виробництва яєць або м'яса птиці.

Ремонтний молодняк - молодняк птиці, призначений для відтворення батьківського стада.

Свійська птиця -деякі види птахів (кури, індики, качки, гуси, цесарки, перепели та голуби), що розводяться людиною для одержання від них продукції (яєць, м'яса, пуху, пір'я), а також з декоративною та спортивною метою. Птиця поділяється на сухопутну: кури, індики, цесарки, перепели, голуби та водоплавну: гуси, качки.

Селекційна птиця - птиця, призначена для відтворення прабатьківського стада з додержанням технологічних та ветеринарно-санітарних вимог.

Схема (програма) вакцинопрофілактики - строки і періодичність проведення профілактичних щеплень птиці, спрямованих на недопущення виникнення захворювання протягом усього періоду утримання.

Молодняк птиці - птиця віком від народження до досягнення статевої зрілості.

Утилізація - переробка трупів птиці, відходів інкубації і ветеринарних конфіскатів на знезаражені технічні й кормові продукти.

Харчові яйця - яйця, одержані від птиці і призначені для споживання, виготовлення яєчного порошку (меланжу) або використовуються у кондитерський та хлібопекарській промисловості.

Щільність посадки птиці - кількість голів птиці, розміщеної на 1м2 площі підлоги або клітки в залежності від виду і віку птиці

3. ЗАГАЛЬНІ ВЕТЕРИНАРНО-САгііТАРгіІ ПРАВИЛА

3.1. Спеціалізовані птахівничі господарства працюють у режимі підприємств закритого типу. Категорично забороняється вхід сторонніх осіб у виробничі зони, а також в'їзд будь-якого виду транспорту, не пов'язаного з обслуговуванням господарства.

Обслуговувальному персоналу дозволяється вхід на територію птахівничого господарства тільки через ветеринарно-санітарний пропускник, а в'їзд транспорту - через постійно діюче дезінфекційно-промивальне приміщення (дезбар'єр).

Усі інші входи у виробничі зони птахівничого господарства (ферми) повинні бути постійно закриті.

3.2. Перед входом на територію виробничої зони всі працівники зобов'язані у ветеринарно-санітарному пропускнику зняти і залишити в гардеробній (у шафі, закріпленій за кожним працівником виробничої зони) одяг, взуття і одягнути чистий спецодяг і взути спецвзуття. Кожен працівник повинен бути забезпечений не менше ніж двома комплектами спецодягу і спецвзуття (або спецодягом і спецвзуттям одноразового використання). Після закінчення роботи спецодяг зняти, одягнути свій одяг і взутися. Прання спецодягу і чистка спецвзуття повинні проводитись у спеціально виділених приміщеннях або централізовано на спеціалізованих підприємствах. Виходити в спецодязі і спецвзутті, а також виносити їх за межі птахівничої зони категорично забороняється. До і після роботи працівники господарства повинні приймати душ.

Примітка. Повторне використання одноразового одягу забороняється. Утилізація одноразового одягу повинна проводитись згідно з вимогами Закону України «Про відходи».

3.3. Відвідування птахівничого господарства сторонніми особами допускається тільки з дозволу головного лікаря ветеринарної медицини господарства. Ці особи зобов'язані пройти санітарну обробку у ветеринарно-санітарному пропускнику, одягнути спецодяг і взути спецвзуття. З цією метою в санпропускнику зберігається спеціальний резерв одягу (халатів) і взуття.