I 7.7.4-019-99 Інструкція по контролю за якістю водопостачання на морських та річкових суднах. (45213)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ

Інструкція по контролю за якістю водопостачання на морських та річкових суднах І.7.7.4.-019-99

Державний санітарний нагляд за дотриманням санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм всіма організаціями і установами, посадовими особами та громадянами на всій території України покладено на органи та установи державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я, Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". 

Вимоги цієї Інструкції обов'язкові для всіх організацій та закладів незалежно від форм їх власності, посадових осіб та громадян, органів та установ, причетних до забезпечення водою суден морського та річкового флоту України.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. "Інструкція по контролю за якістю водопостачання на морських та річкових суднах" (надалі - Інструкція) регламентує гігієнічні вимоги до якості питної води на суднах морського і річкового флоту поширюється на воду, яка подається береговими системами господарсько-питного водопостачання для використання для питних та побутових цілей на суднах, виробництва харчових продуктів.

Інструкція призначена для організацій, які здійснюють проектування, будівництво, реконструкцію та експлуатацію суден (незалежно від форми власності), а також для органів та установ санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють державний санітарний нагляд за ними.

1.2. Інструкція встановлює, вимоги, які забезпечують нешкідливість для здоров'я людей і сприятливі органолептичні властивості питної води на морських і річкових суднах.

1.3. Здійснення державного санітарного нагляду за водозабезпеченням членів екіпажів та пасажирів суден полягає в виконанні заходів, спрямованих на підвищення якості води в джерелах водозабезпечення суден та ефективності роботи станцій і пристроїв для приготування води, а також в організації ефективного нагляду за забезпеченням екіпажів для господарсько-питних потреб водою, якість та кількість якої відповідали б вимогам діючих документів санітарного законодавства, у застосуванні попереджувальних заходів до санітарних правопорушень при водозабезпеченні суден та залученні до відповідальності осіб, які їх порушують.

Адміністрація підприємств та організацій водного транспорту (незалежно від форми їх власності) зобов'язана забезпечити виробничий контроль за виконанням встановлених санітарних правил за водозабезпеченням суден та за виконанням міроприємств, направлених на забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя споживачів води на суднах і в портах.

1.4. При проектуванні, будівництві, реконструкції і модернізації об'єктів водного транспорту слід виконувати діючі санітарні правила і норми (розділ - водозабезпечення суден та плавзасобів). У разі їх невиконання чи неможливості виконання - підприємства, організації і т. ін., відповідальні за проведення вищеназваних робіт, зобов'язані призупинити або повністю припинити проведення цих робіт та їх фінансування. 

1.5. Посадові особи і працівники державної санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті України мають право:

- безперешкодно відвідувати (за пред'явленням службового посвідчення) і проводити обстеження об'єктів водного транспорту з метою перевірки виконання санітарного законодавства України та виконання діючих санітарних правил, проведення гігієнічних і протиепідемічних заходів;

- пред'являти адміністрації об'єктів водного транспорту конкретні вимоги щодо проведення гігієнічних і протиепідемічних заходів та усунення санітарних правопорушень, а також здійснювати нагляд за виконанням цих вимог;

- знаходити та встановлювати причини і умови виникнення інфекційних та інших захворювань, зумовлених несприятливим впливом на організм людини факторів (у т. ч. водного) навколишнього середовища; 

- отримувати без будь-яких обмежень від адміністрації об'єктів водного транспорту відомості і документи, необхідні для виконання зобов'язань, покладених на органи державного санітарного нагляду. 

1.6. Посадові особи і працівники державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють державний санітарний нагляд за об'єктами водного транспорту України, зобов'язані:

- використовувати своєчасно і в повному обсязі надані їм права з попередження, виявлення та пересічення санітарних правопорушень, у тому числі - з питань водозабезпечення членів екіпажів та пасажирів суден;

- координувати свою діяльність з органами державної влади і управління, які забезпечують охорону та зміцнення здоров'я населення, його санітарне та епідемічне благополуччя.

1.7. Поточний санітарний нагляд базується на використанні методів санітарного опису, лабораторних та інструментальних досліджень, санітарної статистики. При цьому методи лабораторних досліджень води є провідними в оперативній оцінці якості водозабезпечення членів екіпажів суден різних  типів та призначення.

1.8. Відповідальність за забезпечення необхідного технічного стану і експлуатації системи водопостачання та засобів для кондиціонування води покладено на відповідні служби пароплавств та управлінь.

Відповідальність за технічний стан системи водопостачання та якість води, що використовується на судні, покладено на адміністрацію судна:

- на капітана - за організацію безумовного виконання санітарно-гігієнічних вимог до водозабезпечення судна;

- на старшого помічника капітана - за забезпечення нормативних умов водокористування на судні (якість води, режими водопостачання і використаний води, поповнення її запасу, умови зберігання та знезаражування);

- на старшого (головного) механіка - за технічний стан та якісну роботу пристроїв, апаратів і механізмів, які є складовою частиною судна, а також за приготуванням води у відповідності з технічними вимогами.

1.9. Контроль за виконанням санітарних вимог з питань, що відносяться до господарсько-питного водозабезпечення суден, повинні здійснювати:

- відповідні фахівці міністерств, пароплавств, відомств та управлінь - з питань оптимізації водозабезпечення плавскладу;

- працівники судна, які відповідають за водопостачання судна, на протязі рейсу з питань забезпечення екіпажу водою у відповідності з Санітарними правилами і нормами; додержання гігієнічних вимог при прийомі (приготуванні) та передачі води з судна на судно; своєчасності та суворого дотримання режимів водообробки (кондиціонування, дезінфекції води); забезпечення судна деззасобами, комплектами солей для мінералізації, а також шляхом виконання деяких лабораторних досліджень показників якості води впродовж рейсу. 

1.10. Якість води, що використовується для господарсько-питних потреб у портах, яку отримують і передають на судно, використовують на ньому, а також приготованої на борту судна води, повинна відповідати вимогам ДСТ "Вода питна" (нормативним документам санітарного законодавства України на питну воду).

1.11. Елементи системи водопостачання суден (цистерни, трубопроводи) повинні бути виготовлені з матеріалів, допущених для цих цілей Міністерством охорони здоров'я України. 

Застосування імпортних матеріалів для виготовлення або антикорозійного покриття цистерн для зберігання води, а також реагентів, які застосовують у системі водопідготовки, дозволено при наявності Гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортну продукцію. 

водопостачання в період рейсу може прийняти судновий фахівець, відповідальний за водозабезпечення судна (у т. ч. - судновий лікар або фахівець, виконуючий його функції), після узгодження з адміністрацією судна (при отриманні на судно води без сертифіката у портах, несприятливих за епідеміологічним станом).

5.3. Контроль ефективності дезінфекції системи водопостачання проводять:

- у лабораторіях СЕС на водному транспорті - шляхам визначення санітарно-бактеріологічних показників якості води;

- у період рейсу (судновий фахівець, відповідальний за водозабезпечення судна) - по концентрації залишкового озону у воді.

СЕРТИФІКАТ

на станцію для приготування питної води

на т/х "________"

1. Тип станції для приготування води ________________________________

2. Номери цистерн для зберігання води, їх ємності _____________________

3. Посада, прізвище та ім'я осіб, відповідальних за приготування води на судні і контроль її якості. Де і коли проходили спецпідготовку, відповідний інструктаж  

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

4. ВИСНОВОК. Вода, приготована на т/х ___, відповідає вимогам державного санітарного законодавства України. 

Сертифікат дійсний до "___" ____________ ____ р. 

Додаткові санітарно-індикаторні показники для визначення якості води на судні (в залежності від виду антикорозійного покриття цистерн для зберігання води) 

Методики визначення залишкового озону у воді

1. ГОСТ 18301-72 "Вода питьевая. Методы определения содержания остаточного озона". 

2. Потенціометричний метод визначення залишкового озону в воді (орієнтовний).

Принцип методу:

Зіставлення виміряного окисно-відновлюваного потенціалу (ОВП) води із заданою величиною найменшого гарантованого значення ОВП, при якому якість питної води відповідає нормативам із вірогідністю 95 %.

Метод наведено у "Методических указаниях по контролю качества питьевой воды на судах потенциометрическим методом" (М: МЗ СССР, 1987).

3. Експрес-метод визначення вмісту залишкового озону у воді з використанням йодистого калію та крохмалю. 

3.1. Принцип методу:

Метод оснований на оцінці інтенсивності забарвлення розчину при взаємодії крохмалю з йодом, який витісняється озоном досліджуваної води з йодистого калію. 

3.2. Прилади, реактиви. 

- Посуд лабораторний скляний: пробірки ємністю 10 см3 (однакового діаметру і товщини стінок); піпетки мірні ємністю 2 см3;

- штатив для пробірок;

- калій йодистий (ч. д. а.); 

- крохмаль розчинний (ч. д. а.). 

3.3. Проведення аналізу. 

Аналіз проби проводять відразу після відбору води (проміжок часу між відбором проби та визначенням не може перевищувати 15 хвилин!). В пробірку, що містить 1,5 см3 2 % розчину йодистого калію, приливають 2см3 досліджуваної води, ретельно перемішують, добавляють 1 см3 свіжоприготованого 0,5 % розчину крохмалю, знову перемішують.

Рекомендовано використання спеціальних пробірок з нанесеними відмітками 1.5; 3.5; 4.5 см3.

3.4. Аналіз результатів. 

Порівнюючи на білому фоні забарвлення розчину, що з'явилося в пробірці, із шкалою забарвлень (див. нижче), вибирають найбільш близьке по відтінку шкали і по надпису проти нього зчитують орієнтовну концентрацію залишкового озону в досліджуваній воді.