МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

N 222 від 23.07.96

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

16 грудня 1996 р.

за N 715/1740

Про затвердження Санітарних правил і норм по

застосуванню харчових добавок

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ

N 218 від 23.07.98 )

Відповідно до пункта 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 р. N 469 Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Санітарні правила і норми по застосуванню харчових добавок (додаються).

2. Заступникам головного державного санітарного лікаря України, Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на водному,

залізничному, повітряному транспорті, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного Комітету у справах охорони державного кордону України,

Національної гвардії України, Служби безпеки України прийняти указані санітарні правила до керівництва та застосування при здійсненні державного санітарно-епідемічного нагляду.

3. Вважати такими, що не діють на території України Санітарні правила по застосуванню харчових добавок від 29.09.78 N 1923-78.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Головний державний санітарний лікар

України, перший заступник Міністра В.Ф.Марієвський

Затверджено

наказом Міністерства охорони

здоров'я України від 23.07.96

N 222

Санітарні правила і норми по застосуванню харчових добавок

I. Загальна частина

1. Харчові добавки - природні або синтезовані речовини, які

навмисно вводяться до продуктів харчування з метою надання їм

необхідних властивостей (наприклад, органолептичних,

технологічних) і не вживаються самостійно у вигляді харчових

продуктів або звичайних компонентів їжі. Харчові добавки можуть

залишатися у харчових продуктах у повному обсязі або у вигляді

речовин, які утворюються після хімічної взаємодії добавок з

компонентами продуктів харчування.

2. Ці Санітарні правила і норми по застосуванню харчових

добавок (далі - СанПіН) не поширюються на забруднюючі сторонні

речовини (контамінанти), які ненавмисно потрапляють до продуктів

харчування під час вирощування рослин та тварин або агротехнічних

та ветеринарних заходів при виробленні, переробленні,

приготуванні, упакуванні, зберіганні, транспортуванні та

реалізації харчових продуктів внаслідок контакту з обладнанням,

тарою, зовнішнім середовищем; а також на живі мікроорганізми, їх

токсини, механічні домішки.

3. Згідно із санітарним законодавством України вироблення,

застосування та реалізація харчових добавок на території держави

повинні здійснюватися з дозволу МОЗ України.

Забороняється ввезення та реалізація продуктів харчування,

які не відповідають вимогам санітарного законодавства України, в

тому числі тих, що вироблені з використанням речовин, які не

дозволені як харчові добавки.

4. Використання харчових добавок не повинно збільшувати

ступінь ризику можливого несприятливого впливу продукту на

здоров'я споживача, а також змінювати споживні властивості

харчових продуктів (за винятком деяких продуктів спеціального та

дієтичного призначення).

Не дозволяється застосування харчових добавок з метою

приховування зіпсованості або недоброякісності сировини або

готового продукту.

5. Введення нових харчових добавок до продуктів або зміна

умов їх застосування вважається виправданим тільки тоді, коли це

спрямовано на досягнення вказаних нижче цілей і коли таких не

можна досягнути іншими технологічно доцільними засобами:

а) зберігання природних властивостей та харчової цінності

продукту; зниження харчової цінності можливе у випадках, що

передбачені технологією виробництва спеціальних та дієтичних

продуктів;

б) збільшення терміну зберігання, якості та стабільності

продукту або поліпшення його органолептичних властивостей, за

умови, якщо це не змінює суті харчового продукту, не вводить в

оману споживача та не збільшує ризику шкідливого впливу продукту

на здоров'я, у порівнянні з засобами, які застосовуються;

в) поліпшення умов підготовки, оброблення, розфасування та

інших виробничих процесів, а також пакування, транспортування та

зберігання продуктів харчування. Але при цьому використання

харчових добавок не повинно сприяти приховуванню вад сировини або

змін в продукті, що виникають внаслідок недотримання встановлених

технологічних регламентів та санітарних норм і правил на кожному

етапі виробництва.

6. Харчові добавки повинні застосовуватися при виробництві

харчових продуктів у мінімально необхідній для досягнення

технологічного ефекту кількості, але не більш встановлених

максимально допустимих рівней (МДР), вказаних в цьому документі.

Максимально допустимі рівні для харчових добавок, що наведені

в цих Санітарних правилах і нормах, означають найбільшу допустиму

кількість харчових добавок, що може додаватися або знаходитися в

харчовому продукті незалежно від того, чи додана вона до нього

безпосередньо, чи у складі іншого продукту (напівфабрикату), який

вводиться згідно з рецептурою при виготовленні готового продукту.

Максимально допустимі рівні харчових добавок у продукті,

розраховані як визначені хімічні сполуки, або елементи, або інакше

означені речовини, наводяться в мг на 1 кг готового продукту або

напівфабрикату (якщо це спеціально обумовлено).

Для харчових добавок, що не становлять загрози для здоров'я

людини, навіть у великих дозах, граничний вміст добавки

визначається технологічними інструкціями (ТІ) і не потребує

спеціальних методів інструментального контролю її вмісту в

готовому продукті харчування.

7. Склад та ступінь чистоти речовин, що використовуються як

харчові добавки, визначаються спеціальною технічною документацією

до кожного виду харчових добавок за погодженням з МОЗ України.

8. Використання харчових добавок дозволяється Головним

державним санітарним лікарем України на підставі позитивного

висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Впровадження у виробництво дозволених харчових добавок на

окремих підприємствах здійснюється під контролем установ державної

санітарно-епідеміологічної служби на місцях.

Отримання висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи

здійснюється у відповідності з наказом МОЗ України від 20.10.95 р.

N 190.

9. Відомчий контроль за належним застосуванням харчових

добавок на підприємстві, їх якістю, вмістом в харчових продуктах

покладається на технологічну службу підприємства та виробничу

лабораторію.

10. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд та вибірковий

контроль за використанням харчових добавок та їх вмістом в

харчових продуктах здійснюється державною

санітарно-епідеміологічною службою на місцях згідно зі ст.33

Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного

благополуччя населення".

11. Методи по ідентифікації та визначенню харчових добавок у

продуктах харчування регламентуються спеціальними документами

загального або відомчого характеру.

12. Вимоги цих СанПіН поширюються на харчові добавки та

продукти з ними, які надходять для реалізації на територію

України, виробляються на підприємствах харчової промисловості та

громадського харчування незалежно від їх відомчої належності,

підпорядкування та форми власності.

13. Питання про використання харчових добавок та їх сумішей,

що не включені до переліку, поданому у додатку N 1, повинно

вирішуватися виключно Міністерством охорони здоров'я України.

14. На споживчій упаковці харчових продуктів, виготовлених із

застосуванням харчових добавок, необхідно вказувати назву кожної

харчової добавки (хімічну, чи торговельну назву або міжнародний

символ).

15. Можливість використання або порядок реалізації, або

утилізації продукції, яка за типом, кількістю та призначенням

харчових добавок не відповідає вимогам цих СанПіН, визначається

Міністерством охорони здоров'я України у відповідності з чинним

законодавством.

16. Дозвіл обмежений, умовний або необмежений в часі на

застосування харчової добавки, а також зміни в умовах її

застосування видається Міністерством охорони здоров'я України.

При розгляді допустимих концентрацій добавки (або продуктів

її взаємодії з компонентами харчових продуктів) у продукті

харчування враховуються результати токсикологічних та інших

біологічних випробувань речовини, що пропонується у вигляді

харчової добавки, вірогідне сумарне добове надходження її до

організму людини з усіх джерел; беруть до уваги наявні

рекомендації щодо рівня вмісту добавки в продукті та прийнятного

добового надходження її в організм людини з їжею, які містяться в

офіційних матеріалах Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я.

Принципово може бути дозволена найменша концентрація харчової

добавки в продукті, яка необхідна для досягнення бажаного

технологічного ефекту.

17. Клопотання про дозвіл на використання нової добавки

повинно містити такі обов'язкові матеріали:

а) детальну характеристику речовини, що пропонується для

використання у вигляді харчової добавки: її фізико-хімічні

властивості, спосіб отримання, вміст напівпродуктів, домішок,

ступінь очищення (чистоти), діючі нормативи (ДСТ, ТУ та інші) або

проекти аналогічних документів;

б) детальне обгрунтування мети та необхідності застосування

нової речовини, її переваг перед способами, що вже

використовуються для досягнення того ж технологічного ефекту;

в) проект технологічної інструкції по виробництву продукту та

проведення технологічного процесу, пов'язаного з застосуванням

харчової добавки, в якій слід відобразити спосіб застосування та

кількісний вміст добавки у кінцевому продукті;

г) перелік харчових продуктів, в яких може бути присутня ця

харчова добавка;

д) коло споживачів харчового продукту, виготовленого з

застосуванням харчової добавки, що пропонується;

е) методи визначення харчової добавки або продуктів її

перетворення в харчовому продукті; запропоновані методи повинні

бути специфічними та достатньо чутливими;

У випадку пропонування імпортованих харчових добавок, поряд з

викладеним вище, подаються документи про їх склад та дозвіл

органів охорони здоров'я на їх використання в країні-експортері.

18. Перелік харчових добавок, дозволених до використання при

виробництві продуктів харчування або для продажу кінцевому

споживачеві, підлягає систематичному перегляду з урахуванням

поточної інформації.

Спеціальним розпорядженням Міністерства охорони здоров'я

України дозвіл на використання харчової добавки може бути

відкликаний або змінені умови її застосування в разі отримання

нової інформації про цю харчову добавку.

19. Відповідальність за дотримання цих СанПіН покладається на

керівників підприємств (незалежно від форм власності), які

випускають продукти харчування з застосуванням харчових добавок, а

також керівників підприємств громадського харчування та торгівлі.

Особи, які винні в порушенні діючих СанПіН, несуть

персональну дисциплінарну, адміністративну та кримінальну

відповідальність згідно з чинним законодавством.

20. За якість харчових добавок та дотримання даних СанПіН

відповідальність несуть господарюючі суб'єкти, які виготовляють

харчові добавки.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд та вибірковий

контроль за додержанням Санітарних норм і правил по застосуванню

харчових добавок при виробництві та використанні харчових добавок

здійснюється санітарно-епідеміологічною службою на місцях згідно

з санітарним законодавством.

II. Спеціальна частина

Перелік харчових добавок подано в додатку N 1

За призначенням харчові добавки умовно поділяються на класи:

1. Барвники. Для підбарвлення продуктів харчування

використовуються барвники, які містять в собі природні пігменти

рослинного або тваринного походження - природні барвники, а також

синтетичні або штучні барвники, які містять синтезовані хімічним

шляхом пігменти, що не зустрічаються в природі. Для синтетичних

барвників обов'язково, а до натуральних - вибірково встановлюються

максимально допустимі рівні. Синтетичні барвники можуть

застосовуватись як поодинці, так і в сумішах між собою. При цьому

сумарна доза барвників в продукті не повинна перевищувати

концентрацію того барвника, який має меншу межу.

Продукти харчування, які не підлягають забарвленню або

підбарвленню подані в додатку N 2 до СанПіН. Для підбарвлення

харчових продуктів можна застосовувати барвники в кількості,

мінімально необхідній для досягнення звичного або природного

інтенсивного кольору.

Барвники повинні надходити та зберігатися на виробничих

підприємствах харчової промисловості в упаковці заводу-виробника.

Для виробничих потреб в цехах розчини барвників та їх сумішей