МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ
ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
|
13.12.2002 N 41 |
Про затвердження методичних вказівок "Гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів, призначених для застосування у будівництві"
Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ПОСТАНОВЛЯЮ:
1. Затвердити методичні вказівки "Гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів, призначених для застосування у будівництві", що додаються.
2. Методичні вказівки "Гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів, призначених для застосування у будівництві" ввести в дію з моменту затвердження постанови.
3. Головному санітарно-епідеміологічному управлінню Міністерства охорони здоров'я України дану постанову довести до установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби.
|
О.О.Бобильова |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Головного державного санітарного
лікаря України 13.12.2002 N 41
Державні санітарні правила і норми, гігієнічні нормативи
8. Гігієна і токсикологія пестицидів, полімерних та синтетичних матеріалів
8.2.4. Санітарно-гігієнічна і токсиколого-гігієнічна оцінка
ГІГІЄНІЧНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ЛАКОФАРБОВИХ МАТЕРІАЛІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ У БУДІВНИЦТВІ
Методичні вказівки
МВ 8.8.2.4.-097-02
1. Галузь застосування
Методичні вказівки призначені для:
установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування, що виробляють, ввозять, ведуть торгівлю і використовують лакофарбові матеріали, призначені для застосування у будівництві;
органів і установ державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України, що здійснюють попередній і поточний санітарний нагляд за виробництвом, обігом, зберіганням, транспортуванням, застосуванням у будівництві лакофарбових матеріалів, а також проводять державну санітарно-гігієнічну експертизу лакофарбової продукції; гігієністів, токсикологів, інших фахівців державної санітарно-епідеміологічної служби, науково-дослідних інститутів, вузів, санітарно-промислових та інших лабораторій, які проводять дослідження щодо безпеки застосування лакофарбових матеріалів та їх гігієнічну оцінку і контроль.
ПЕРЕДМОВА
Методичні вказівки розроблені під егідою Головного санітарно-епідеміологічного управління МОЗ України авторським колективом фахівців Міністерства охорони здоров'я України, Українського НДІ медицини транспорту МОЗ України, Львівського Державного медичного університету ім. Данили Галицького, Інституту гігієни і медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України, Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медвідя МОЗ України, Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, Інституту медицини праці АМН України, у складі:
- Ситенка М.А., Тимошиної Д.П., к.м.н., Гончаренко Н.Г., к.м.н. Соколовського Н.В. (МОЗ України, Головне санітарно-епідеміологічне управління, м. Київ);
- д.м.н., проф. Шафрана Л.М., к.б.н. Басалаєвої Л.В., к.м.н. Лобуреенка О.П., Третякова О.М. (Український НДІ медицини транспорту МОЗ України, м. Одеса); д.м.н., проф. Гжєгоцького М.Р., к.м.н. Кузьмінова Б.П., Галушки О.І., Туркіної В.А. (Львівський державний медичний університет ім. Данили Галицького, м. Львів);
- д.м.н., проф. Прокопова, д.м.н. Чекаля В.Н., к.х.н. Ляшенко В.І. (Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, м. Київ);
- д.м.н., проф. Сови Р.Ю., к.м.н. Дишиневич Н.Є. (Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України, м. Київ);
- д.м.н., проф. Яворовського О.П. (Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ).
Відповідальні за випуск: Шафран Л.М., Кузьмінов Б.П., Тимошина Д.П., Стрікаленко Т.В., Туркіна В.А.
У методичних вказівках викладені науково обгрунтовані критерії і методи щодо комплексної гігієнічної оцінки вітчизняних та імпортованих лакофарбових матеріалів, призначених для застосування у будівництві як антикорозійних, декоративно-оздоблювальних покрить, для контакту з питною водою і т.інш., з метою забезпечення безпеки і здоров'я працюючих і населення на етапах виробництва, зберігання, транспортування, застосування лакофарбової продукції.
ВСТУП
Лакофарбові матеріали широко застосовують у будівництві, різних галузях промисловості, побуті; вони відносяться до багатотонажного виробництва.
Лакофарбові матеріали є багатокомпонентними композиціями, які суттєво відрізняються від інших полімерних матеріалів за фізико-хімічними властивостями, технологією нанесення, застосовуються в неотверділому стані і полімеризуються під час експлуатації покриття, що обумовлює контакт з ними людини в умовах проведення фарбувальних робіт та перебування в пофарбованих об'єктах (приміщеннях).
Безпека застосування лакофарбових матеріалів у будівнициві визначається не лише гігієнічним нормуванням мігруючих у контактуючі середовища компонентів та їх комбінованою дією, але й особливостями застосування, призначення, "насиченості", умов експлуатації, що в комплексі є предметом гігієнічної регламентації лакофарбових матеріалів та виробів з їх застосуванням.
Методичні вказівки встановлюють вимоги до лакофарбових матеріалів, призначених для застосування у будівництві, та визначають критерії і методи їх гігієнічної регламентації.
1. Загальні терміни і визначення
1.1. Лакофарбові матеріали (ЛФМ) - рідка чи пастоподібна суміш, яка при нанесенні тонким шаром на поверхню висихає, утворюючи плівку (лакофарбове покриття), що утримується на цій поверхні силами адгезії.
1.2. Лакофарбове покриття (ЛФП) - плівка, яка утворюється після затвердіння одного чи декількох шарів лакофарбових матеріалів, нанесених на підготовлену для фарбування поверхню.
1.3. Компоненти ЛФМ:
1.3.1. Плівкоутворювач - основний компонент будь-якого ЛФМ, який після висихання утворює на поверхні, що фарбують, міцне ЛФП чи зумовлює його адгезію до поверхні. В залежності від виду плівкоутворювача, розрізняють олійні, алкідні, поліакрилові, поліефірні, поліуретанові, епоксидні та інші ЛФМ.
1.3.2. Розчинник - одно- або багатокомпонентна органічна рідина, що забезпечує розчинення плівкоутворювача, не викликаючи його хімічних перетворень, і випаровується в процесі плівкоутворення.
1.3.3. Лак - розчин плівкоутворювачів в органічних розчинниках або у воді, який після висихання утворює тверду прозору однорідну плівку.
1.3.4. Фарба - загальне найменування пігментованих ЛФМ.
1.4. Маляр - фізична особа, яка зайнята нанесенням ЛФМ (фарбування поверхонь та об'єктів) в виробничих і побутових (комунальних, домашніх) умовах.
1.5. Контактуючі контингенти населення - фізичні особи, які працюють, проживають або з інших причин находяться у приміщеннях, пофарбованих повністю або частково, а також використовують воду з пофарбованих ємностей.
1.6. Гігієнічна регламентація ЛФМ - це система заходів, що забезпечує збереження здоров'я працюючих і населення на стадіях визначення можливості видачі дозволу до застосування, нанесення ЛФМ та експлуатації ЛФП.
1.7. Державна санітарно-гігієнічна експертиза - вивчення документації і оцінка результатів досліджень ЛФМ з метою визначення їх безпеки і можливості використання у заявленій сфері застосування.
1.8. Контактуючі середовища - повітряне середовище об'єктів, які фарбують, та вода з системи господарсько-питного водопостачання.
1.9. Лімітуючі компоненти - найбільш небезпечні речовини, які мігрують у повітря або водне середовище і найбільш показові для даного виду ЛФМ.
1.10. Терміни попередньої витримки - проміжок часу від початку нанесення зразка ЛФМ на підложку до початку лабораторних санітарно-хімічних, токсикологічних та інших необхідних досліджень, тривалість якого визначається термінами утворення полімерної ЛФП і готовністю зразка з ЛФП до експлуатації.
2. Загальні положення
2.1. Гігієнічну регламентацію ЛКМ та ЛФП будівельного призначення проводять на підставі ст. 10-17, 23, 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", постанов Кабінету Міністрів України від 13.06.1995 р. N 420 "Про затвердження Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державну реєстрацію небезпечних факторів", від 03.08.2000 р. N 1203 "Про затвердження Постанови про Державний санітарний нагляд в Україні", від 07.05.1998 р. N 627 "Про внесення змін до пункту 14 Положення про гігієнічну регєстрацію небезпечних факторів" та Наказу МОЗ України від 09.10.2000 р. N 247 "Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи".
2.2. Гігієнічну регламентацію ЛФМ проводять поетапно, що передбачає:
- розробку програми досліджень (визначення видів та обсягу досліджень, складання переліку хімічних речовин, які можуть виділятися в контактуючі середовища, з вказанням їх гігієнічних нормативів та методів контролю, тощо);
- дослідження взірців (зразків) ЛФМ вітчизняного та імпортного виробництва за показниками безпеки для здоров'я працюючих і населення (лабораторні, стендові, при необхідності - у виробничих умовах);
- гігієнічне обстеження підприємств, закладів та організацій, які виробляють ЛФМ, розроблюють технології, умови транспортування, зберігання ЛФМ з оформленням акту відповідності виробництва державним санітарним нормам і правилам;
- державну санітарно-гігієнічну експертизу проектів нормативної документації та продукції вітчизняного і імпортного виробництва з оформленням Висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи;
- поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд за застосуванням ЛФМ у будівництві та експлуатацією ЛФП за лімітуючими компонентами з урахуванням типів будинків та споруд (табл. 2.1.)
Табл. 2.1. Типи будинків та споруд за гігієнічними критеріями
------------------------------------------------------------------
| Код типу | Характеристика | Критерії оцінки |
|будинків та |типів будинків та | |
|споруд |споруд | |
|-------------+-------------------+------------------------------|
| А |Житлові будинки. |Контроль повітря під час |
| |Дитячі дошкільні |нанесення ЛФМ на відповідність|
| |заклади. |нормативам повітря робочої |
| |Лікувально- |зони, а також під час |
| |профілактичні |експлуатації ЛФП на |
| |заклади. |відповідність нормативам |
| |Учбові заклади. |атмосферного повітря, води |
|-------------+-------------------+------------------------------|
| |Промислові |Контроль повітря під час |
| В |підприємства. |нанесення ЛФМ та експлуатації |
| |Фізкультурно- |ЛФП на відповідність |
| |видовищні заклади. |нормативам повітря робочої |
| | |зони, води |
|-------------+-------------------+------------------------------|
| С |Складські |Контроль повітря під час |
| |приміщення. Фасади |нанесення ЛФМ на відповідність|
| |будинків. Огорожі. |нормативам повітря робочої |
| |Розмітка доріг. |зони |
------------------------------------------------------------------
2.3. Критерії оцінки безпечного застосування ЛФМ та ЛФП у будівництві:
- ЛФМ не повинні викликати у працюючих, при умові застосування ними засобів індивідуального захисту (3І3), включаючи засоби захисту органів дихання (ЗЗОД), ознак отруєння, розвитку захворювань хімічної етіології та інших функціональних порушень в організмі, а також зміни працездатності;
- ЛФП не повинні викликати у контактуючого контингенту населення - під час експлуатації прямо або опосередковано - будь-яких змін самопочуття та стану здоров'я;
- ЛФП не повинні змінювати органолептичні властивості контактуючих середовищ, обумовлювати появу специфічного запаху інтенсивністю більше 2 балів;
- Рівні міграції хімічних сполук в контактуючі середовища із ЛФП не повинні перевищувати відповідні санітарні норми; мігруючі компоненти не повинні створювати сполуки та/або продукти трансформації у шкідливих для організму концентраціях;
- ЛФП не повинні впливати на розвиток мікрофлори у воді та/або на поверхні виробу з цим покриттям;
- ЛФП повинні бути стійкими при пожежі і не виділяти у заданій насиченості токсичних продуктів горіння в концентраціях, небезпечних для здоров'я та життя людей;
- ЛФП повинні відповідати естетичним вимогам стосовно кольору та фактури;
- Відходи ЛКМ та ЛФП відносяться до категорії токсичних, тому не повинні захоронюватись на полігонах побутових відходів.
Додатковим критерієм безпеки при застосуванні ЛФМ для використання в системі господарсько-питного водопостачання споруд є визначення режиму міграції компонентів у воду "у часі": зменшуваний, стабільний чи зростаючий.
2.4. Гігієнічну регламентацію ЛФМ, призначених для використання у будівництві, виконують заклади, установи і організації, що атестовані та акредитовані МОЗ України та Держстандартом України на виконання таких досліджень.
3. Вимоги до нормативної документації та зразків ЛФМ
3.1. Документація на ЛФМ, які підлягають гігієнічній регламентації для застосування у будівництві, повинна містити наступну інформацію:
- дані (інформацію) про виробника;
- призначення, сфера та умови застосування ЛФМ;
- склад ЛФМ, тип плівкоутворюючої основи і розчинника;
- технологія нанесення ЛФМ із зазначенням способів нанесення;
- норми розходу матеріалу на одиницю площі поверхні;
- час полімеризації ЛФМ;
- дані про токсичні компоненти ЛФМ та їх гігієнічні нормативи;
- вимоги безпеки щодо здоров'я людини при застосуванні ЛФМ;
- дані про екологічну небезпеку ЛФМ.
3.2. Вітчизняні ЛФМ повинні мати наступні супроводжуючі документи: ДСТУ, ТУ та Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на нормативну документацію; технологічний регламент, узгоджений з територіальними установами державної санепідслужби, акт гігієнічного обстеження умов праці на виробництві та перелік засобів охорони навколишнього середовища, в т.ч. утилізації та знезараження відходів виробництва, продукції після закінчення гарантійного строку їх зберігання та інших вимог до її безпеки.
