МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

N 254 від 05.06.2001

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України 20 липня 2001 р. за N 619/5810

Затверджено

Наказ Мінпраці 05.06.2001 N 254

НПАОП 00.0-5.23-01

Інструкція з охорони праці під час виконання

вантажно-розвантажувальних робіт в електромонтажному

виробництві

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція поширюється на працівників, які виконують вантажно-розвантажувальні роботи в електромонтажному виробництві на об'єктах промислового та житлово-громадського призначення, та керівників робіт.

1.2. Інструкція обов'язкова для виконання підприємствами й організаціями всіх форм власності і видів діяльності.

1.3. Працівники, які безпосередньо виконують вантажно-розвантажувальні роботи, після призначення на посаду та періодично, відповідно до чинного законодавства, проходять перевірку знань, а також:

увідний інструктаж у службі охорони праці;

первинний інструктаж безпосередньо на робочому місці для новоприйнятих чи переведених з одного робочого місця на інше.

1.4. Пожежна безпека на підприємствах і в місцях вантажно-розвантажувальних робіт забезпечується згідно з вимогами ДНАОП 0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 22.06.95 N 400 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції 14.07.95 за N 219/755.

1.5. Рух транспортних засобів в місцях виконання вантажно-розвантажувальних робіт здійснюється відповідно до вимог Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.93 N 1094. Схема руху на території затверджується роботодавцем.

1.6. Вантажно-розвантажувальні роботи можуть виконуватись з такими видами вантажів:

великовагові вантажі, вага однієї одиниці яких становить понад 500 кг;

довгомірні вантажі, довжина однієї одиниці яких становить більше 1680 мм;

негабаритні вантажі, розміри яких перевищують установлені Правилами дорожнього руху України.

1.7. Складні вантажно-розвантажувальні роботи - це роботи: на відстані менше 30 м від крайнього проводу ліній електропередачі напругою вище 42 В, у відповідності до вимог Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 N 209, та ДНАОП 0.1.03-93 Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.12.93 N 128; піднімання вантажів, на які відсутні схеми стропування; переміщення вантажів декількома кранами; переміщення вантажів над перекриттями, під якими перебувають люди.

2. Вимоги безпеки перед початком робіт

2.1. Необхідно підготувати робоче місце, прибрати зайві предмети, які заважають виконанню роботи; звільнити проходи; переконатися, що в небезпечній зоні відсутні сторонні особи.

2.2. Отримати змінні вантажозахоплювальні пристрої, що відповідають вазі та характеру вантажу, який буде підійматись, перевірити їх комплектність, технічний стан та наявність маркування, а також засоби індивідуального захисту.

2.3. Перевірити нахил постійного (тимчасового) майданчика для виконання вантажно-розвантажувальних робіт (не більше 3 град.). У місцях виконання робіт слід встановити таблички з написами "В'їзд", "Виїзд", "Місце для розвантажування" тощо.

2.4. Узимку вантажно-розвантажувальні майданчики слід регулярно та своєчасно очищати від снігу, льоду, а також посипати піском або іншими матеріалами.

3. Вимоги безпеки під час виконання робіт

3.1. Вантажно-розвантажувальні роботи вручну

3.1.1. Під час перенесення вантажів слід дотримуватись норм перенесення вантажів та Граничних норм піднімання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції 22.12.93 за N 194.

3.1.2. Гранична маса вантажу при перенесенні вручну одним працівником рівною горизонтальною поверхнею на відстань не більше 25 м не повинна перевищувати:

для чоловіків, старших за 18 років, - 30 кг;

для жінок, старших за 18 років у разі підіймання та переміщення вантажів, які чергуються з іншою роботою, - 10 кг;

постійно протягом робочої зміни або на висоту більше 1,5 м – 7 кг.

3.1.3. Гранична маса вантажів, які переміщуються протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати:

при підніманні з робочої поверхні:

для жінок - 350 кг;

для чоловіків - 870 кг;

при підніманні з підлоги або з рівня, значно нижчого за рівень робочого місця:

для жінок - 175 кг;

для чоловіків - 435 кг.

3.1.4. Під час навантаження (розвантаження) під колеса транспортних засобів слід підкладати гальмівні башмаки (клини).

3.1.5. Довгомірні вантажі, довжина яких перевищує довжину кузова автомобіля на 1/3, слід навантажувати на автомобілі з причепами-розсувами.

3.1.6. У разі навантаження на транспортний засіб вантажів різної довжини коротші з них слід розташовувати зверху. На кінцях довгомірних вантажів прикріплювати прапорець червоного кольору.

3.1.7. Розвантажувати вручну одиночні довгомірні вантажі (опори, труби тощо) необхідно двом працівникам на латах із застосуванням мотузок для підтримання вантажу з протилежного боку.

3.1.8. Під час навантаження (розвантаження) довгомірних вантажів стежити, щоб не допустити самоскочування їх зі штабеля або транспортного засобу. Місця виконання таких робіт слід огороджувати або стерегти.

3.1.9. Не дозволяється під час розвантаження скочувати разом декілька опор, труб тощо. Наступну опору слід скочувати після того, як з лат буде прибрана попередня і тільки після сигналу робітника, який перебуває на землі.

3.1.10. Навантаження (розвантаження) барабанів з кабелем слід виконувати механізованими способами, (тільки в окремих випадках уручну) по нахилених площадках або латах, які мають на одному кінці сталеві гачки для зачеплення за край кузова транспортного засобу, а на другому - сталеве вістря для упирання в землю.

3.1.11. Для барабанів до 1500 кг поперечний переріз лат повинен бути не менше, мм:

квадратних лат - 180х180,

прямокутних лат - 150х190,

круглих лат - діаметром 210.

Довжина лат повинна бути однакова і не менше 3 м.

3.2. Виконання робіт із застосуванням вантажопідіймальних машин

3.2.1. Переміщення вантажів вагою понад 20 кг повинно виконуватися з допомогою підйомних механізмів або засобів механізації. Переміщення на відстань більше 25 м слід виконувати механізмами.

3.2.2. Керування вантажопідіймальними машинами дозволяється особам, які пройшли навчання і мають посвідчення у відповідності до вимог ДНАОП 0-1.03-93 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 16.12.93 N 128.

3.2.3. Роботи зі стропування вантажів дозволяється виконувати особам, які пройшли відповідне навчання і мають посвідчення стропальника відповідно до вимог ДНАОП 0.00-5.04-95 Типова інструкція з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 10.10.95 N 135 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції за N 372/908 від 10.05.95.

3.2.4. Санітарно-побутові приміщення в місцях виконання вантажно-розвантажувальних робіт мають відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания".

3.2.5. Складні вантажно-розвантажувальні роботи виконуються під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне виконання робіт.

3.2.6. Стропування вантажів, які не мають спеціальних пристроїв і місць для стропування (петлі, цапфи, рими), слід виконувати за технологічними картами або після проведення відповідного інструктажу стропувальниками. Графічне зображення стропування слід видавати кранівникам та стропувальникам або вивішувати на місцях виконання робіт.

3.2.7. Стропувати треба тільки той вантаж, маса якого не повинна перевищувати граничних навантажень стропів та вантажопідіймального механізму.

3.2.8. Стропувати електрообладнання слід за спеціальні пристрої (дуги, цапфи, рим-болти) або за спеціально визначені місця.

3.2.9. У разі підіймання великовагових і довгомірних металоконструкцій та обладнання необхідно виконати попереднє їх підіймання на висоту 300 мм, оглянути обв'язку та підвіску на гаках і тільки після цього продовжувати підіймання.

Переміщення вантажу має виконуватись при габариті не менше 500 мм.

3.2.10. Підправляти вантажозахоплювальні пристрої в місцях зачіплювання обладнання або намагатись урівноважити його в процесі переміщення забороняється.

3.2.11. У разі виявлення будь-якої несправності обладнання (зсунення стропа, розриви дротів стропа) вантаж слід опустити і тільки після виправлення несправності піднімати його.

3.2.12. Знімати стропи з обладнання та підіймального механізму слід після того, як обладнання буде встановлене в стійке положення, а в разі потребі закріплене.

3.2.13. Піднятий на транспортний засіб барабан з кабелем слід надійно закріпити до основи кузова розтяжками, а під щоки барабана з обох боків підкласти дерев'яні бруски, які закріпити до основи кузова.

3.2.14. Під час навантаження (розвантаження) великовагових вантажів слід дотримуватися таких умов:

на слабкий грунт або нерівну поверхню слід класти дошки або бруси;

під трапи або лати (у залежності від маси вантажу) слід підкладати козли або клітки із шпал.

3.2.15. Розміщувати обладнання та його деталі в монтажній зоні слід з урахуванням послідовності його монтажу.

3.2.16. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт перебування людей у кабіні або кузові транспортного засобу забороняється.

3.2.17. Вантажно-розвантажувальні роботи та складування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних машин на стаціонарних складах, майданчиках та базах слід виконувати за технологічними картами, розробленими та затвердженими роботодавцем.

3.2.18. У разі зменшення видимості або виникнення вітру силою понад 6 балів (12 м/с) роботи з використанням кранів слід припинити.

3.3. Роботи з небезпечними вантажами

3.3.1. Навантажувать (розвантажувать) посудини з їдкими й токсичними рідинами, а також піднімати такі вантажі вище рівня грудей одному робітникові не дозволяється.

3.3.2. Бутилі з їдкими й токсичними рідинами в корзинах розміщувати в кузові автомобіля в один ряд, надійно закріпивши кожний, щоб під час руху запобігти переміщуванню їх по підлозі кузова або перекиданню.

3.3.3. Під час навантаження (розвантаження) балонів із зрідженим газом необхідно:

переконатися в наявності металевих ковпаків на вентилях;

знімати балони з кузова автомобіля ковпаками вгору;

кузов автомобіля для перевезення балонів без контейнерів повинен бути обладнаний дерев'яними брусками з гніздами, оббитими повстю, а під час навантаження в контейнерах балони повинні бути вкомплектовані гумовими або мотузяними кільцями;

балони, заповнені газом, захищати від нагрівання сонячним промінням;

не розміщувати в одному транспортному засобі балони з киснем та горючими газами, посудини з мастилом, а також займисті та легкозаймисті рідини;

навантаження та розвантаження вибухових речовин виконувати під керівництвом відповідальної особи, призначеної наказом роботодавця.

3.3.4. Навантаження та розвантаження посудин із займистими та легкозаймистими рідинами в середині приміщень з використанням

підйомних механізмів не дозволяється.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Не залишати робоче місце до встановлення вантажів в стійке положення.

4.2. Переконатися у відсутності зайвих речей на складених матеріалах.

4.3. Від'єднати механізми та пристрої від мережі, прибрати інструмент та пристрої у відведене для них місце; віднести спецодяг та інші засоби індивідуального захисту в приміщення, призначені для їх зберігання.

4.4. Довести до відома безпосереднього керівника про несправності механізмів, пристроїв та інструменту, виявлені під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У разі виникнення аварійної ситуації (займання або вибух займистих рідин і газів, розрив стропа, монтажних петель, падіння, перекидання вантажів тощо) припинити роботу; ужити заходів щодо попередження загрози життю та здоров'ю оточуючих; залишити небезпечну зону і сповістити про випадок роботодавця. Не дозволяти стороннім особам перебувати в небезпечній зоні.

5.2. В разі нещасних випадків і аварій слід сповістити про це роботодавця та виконувати вимоги ДНАОП 0.00-4.03-98 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.93 N 623 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.98 N 923.

Начальник управління охорони праці Л. Мельничук