ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

ДОБАВКИ АКТИВНІ

МІНЕРАЛЬНІ ДЛЯ ЦЕМЕНТІВ

Методи випробувань

ДСТУ Б В.2.7-100-2000

(ГОСТ 25094-94)

Видання офіційне

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України

Київ 2000

ДСТУ Б В.2.7-100-2000 (ГОСТ 25094-94)

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНИЙ

Державним інститутом цементної промисловості (НИИцемент) і Державним проектним та науково-дослідним інститутом цементної промисловості (Гипроцемент) Російської Федерації

ВНЕСЕНИЙ

Мінбудом Росії

2 ПРИЙНЯТИЙ

Міждержавною науково-технічною комісією із стандартизації та технічного нормування в будівництві (МНТКБ) 17 листопада 1994р.

За прийняття стандарту проголосували:

Найменування

держави

Найменування органу

Державного управління

Будівництвом

Республіка

Вірменія

Держупрархітектури

Республіка

Білорусь

Держбуд

Республіка

Казахстан

Мінбуд

Киргизька

Республіка

Держбуд

Республіка

Молдова

Мінархбуд

Російська

Федерація

Мінбуд

Республіка

Таджикистан

Держбуд

Республіка

Узбекистан

Держкомархітектбуд

Україна

Держбуд

ДСТУ Б В.2.7-100-2000 (ГОСТ 25094-94)

З ВВЕДЕНИЙ НА ЗАМІНУ ГОСТ 25094-82 наказом Держбуду України від 23.02.2000 р.

№33

ДСТУ Б В.2.7-100-2000 (ГОСТ 25094-94)

Зміст

1 Галузь використання ................................................................................................... 1

2 Нормативні посилання ................................................................................................ 1

3 Підготовка до проведення випробувань .................................................................. 2

3.1 Загальні положення ............................................................................................ 2

3.2 Підготовка матеріалів ......................................................................................... 2

4 Визначення границі міцності при стисканні .............................................................. 2

4.1 Засоби контролю .................................................................................................. 2

4.2 Матеріали ............................................................................................................. 3

4.3 Порядок проведення випробування .................................................................... 3

4.4 .Обробка результатів ........................................................................................... 3

5 Визначення термінів закінчення тужавлення ............................................................ 5

5.1 Засоби контролю ................................................................................................... 5

5.2 Матеріали .............................................................................................................. 5

5.3 Порядок проведення випробування...................................................................... 5

6 Визначення водостійкості ............................................................................................. 5

6.1 Засоби контролю .................................................................................................... 5

6.2 Матеріали ............................................................................................................... 5

6.3 Порядок проведення випробування...................................................................... 5

7 Визначення розширення зразків-циліндрів ................................................................ 6

7.1 Засоби контролю .................................................................................................. 6

7.2 Матеріали ............................................................................................................. 7

7.3 Порядок проведення випробування .................................................................... 7 .

7.4 Обробка результатів ............................................................................................ 7

Додаток А

Приклад розрахунку t-критерію ..................................................................................... 8

ДСТУ Б В.2.7-100-2000 (ГОСТ 25094-94) С.1

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

=========================================

Будівельні матеріали

Добавки активні мінеральні для цементів

Методи випробувань

ДСТУ Б В.2.7-100-2000 (ГОСТ 25094-94)

Building materials

Active mineral additions for cements

Test methods

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чинний від 2000-07-01

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Даний стандарт поширюється на активні мінеральні добавки (далі - добавки), які

додають під час помелу цементу, і встановлює методи їх випробувань.

Стандарт не розповсюджується на доменні та електротермофосфорні гранульовані шлаки, що застосовують для виробництва цементу.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У даному стандарті використані посилання на такі стандарти:

ГОСТ 310.3-76

Цементы. Методы определения нормальной густоты, сроков схватывания и равномерности изменения объема

ГОСТ 310.4-81

Цементы. Методы определения прочности при изгибе и сжатии

ГОСТ 427-75

Линейки измерительные металлические. Технические условия

ГОСТ 2874-82

Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством

ГОСТ 4013-82

Камень гипсовый и гипсоангидритовый для производства вяжущих материалов. Технические условия

ГОСТ 6139-91

Песок стандартный для испытаний цемента. Технические условия

ГОСТ 6613-86

Сетки проволочные тканые с квадратными ячейками. Технические условия

ДСТУ Б В.2.7-90-99

Вапно будівельне. Технічні умови

ГОСТ 9179-77

Известь строительная. Технические условия

ДСТУ Б В.2.7-100-2000 (ГОСТ 25094-94) С.2

З ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

3.1 Загальні положення

+3

3.1.1 Випробування слід проводити у приміщеннях з температурою повітря (20 )OC і

-2

відносною вологістю не менше 50 %.

3.1.2 Перед випробуванням матеріали і воду витримують до прийняття ними температури приміщення.

3.1.3 Для виготовлення і зберігання зразків застосовують питну воду за ГОСТ 2874.

3.1.4 При проведенні випробувань слід застосовувати посудини, прилади та інструменти, виготовлені з матеріалів, які не реагують з цементом, цементним розчином і реактивами.

3.1.5 Похибка засобів контролю не повинна перевищувати:

1 г - при зважуванні матеріалів;

0,5 г - при зважуванні води;

0,5 см3 - при вимірюванні води.

3.2 Підготовка матеріалів

3.2.1 Для проведення випробувань використовують середню лабораторну пробу.

Пробу добавки масою 6 кг висушують у сушильній шафі при температурі (105±5)°С до постійної маси і подрібнюють у лабораторному млині до такої тонкості помелу, щоб залишок на ситі з сіткою № 008 складав не менше 13 і не більше 15 % маси проби, яку просівають.

У добавок, яким властива висока вихідна дисперсність, залишок на ситі з сіткою № 008 може бути менше 13 % маси проби, яку просівають.

3.2.2 Подрібнену пробу добавки ділять на дві частини. Одну частину використовують для випробувань у відповідності з розділом 4.

Другу частину додатково подрібнюють до залишку на ситі з сіткою № 008 не менше 4 і не більше 6 % маси проби, яку просівають, і використовують для випробувань у відповідності з розділами 5-7.

3.2.3 Підготовлені проби добавки зберігають до випробувань у закритій тарі.

3.2.4 Портландцементний клінкер, який використовують для випробувань, стандартний пісок за ГОСТ 6139 і гіпсовий камінь за ГОСТ 4013 окремо подрібнюють у лабораторному млині до такої тонкості помелу, щоб залишок на ситі з сіткою № 008 складав:

- не менше 13 і не більше 15 % маси проби - для портландцементного клінкеру і стандартного піску;

- не менше 4 і не більше б % маси проби - для гіпсового каменю.

4 ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЦІ МIЦНОСТІ ПРИ СТИСКАННІ

4.1 Засоби контролю

Мішалка для перемішування цементного розчину, струшуючий столик, форма-конус, штиковка, форми рознімні для виготовлення зразків-балочок, насадка до форм, площадка вібраційна, прилад для випробувань на вигин, прес для визначення границі міцності при стисканні, пластинки для передавання навантаження - за ГОСТ 310.4

Чаша і лопатка за ГОСТ 310.3.

Камера пропарювальна будь-якої конструкції, що забезпечує піднімання температури, ізотермічне прогрівання і остигання зразків за заданим режимом.

Млин лабораторний для змішування матеріалів з молольними тілами, які не визи-вають додаткового подрібнення матеріалів (гумові кульки, пробки і т.ін.).

Ваги.

Ємкість для води.

ДСТУ Б В.2.7-100-2000 (ГОСТ 25094-94) С.3

4.2 Матеріали

Клінкер портландцементний за 3.2.4.

Пісок стандартний за ГОСТ 6139.

Пісок стандартний за 3.2.4.

Добавка за 3.2.1.

Камінь гіпсовий за 3.2.4.

4.3 Порядок проведення випробування

4.3.1 3 матеріалів за 4.2 готують у лабораторному млині перемішуванням протягом 2 год суміші в'яжучих таких складів:

- 600 r портландцементного клінкеру, 1400 r добавки, 100 г гіпсового каменю у перерахунку на CaS04-2H20;

- 600 г портландцементного клінкеру, 1400 г піску, підготовленого за 3.2.4, 100 г гіпсового каменю у перерахунку на CaS04-2H20.

4.3.2 3 сумішей в'яжучих, одержаних за 4.3.1, готують за ГОСТ 310.4 відповідно розчини 1 і 2.

Визначають консистенцію розчинів за ГОСТ 310.4. За необхідності коректують водо-цементне відношення.

4.3.3 3 кожного розчину виготовляють за ГОСТ 310.4 шість зразків-балочок.

4.3.4 Форми із зразками накривають кришкою і розміщують у пропарювальній камері

Режим витримування і пропарювані зразків за ГОСТ 310.4.

4.3.5 Випробування зразків на стискані проводять за ГОСТ 310.4 через (24±2) год моменту їх виготовлення.

4.4 Обробка результатів

4.4.1 Границю міцності при стискані окремого зразка обчислюють у мегапаскаля як частку від ділення величини руйнівного навантаження у ньютонах на робочу площу пластинки у квадратних міліметрах, тобто н 2500 мм2.

4.4.2 Границю міцності при стисканні мегапаскалях обчислюють як середнє арифметичне результатів випробувань дванадцяти зразків (дванадцять половинок зразків-балочок).

4.4.3 Активність мінеральної добавки за міцністю визначають статистичною оцінкою значущості відмінностей міцності при стисканні зразків з добавкою і зразків з піском (L результатів випробувань для кожного розчину).

Розраховують за границею міцності при стисканні критерій Стьюдента (t-критерій) і порівнюють розраховане значення t-критерію з табличним, що дорівнює 2,07.

4.4.4 При t менше 2,07 вважається, що добавка не витримала випробування, а при значенні t більше 2,07 - витримала випробування на активність за міцністю.

При t більше 15,00 допускається не проводити випробування добавки на визначення закінчення тужавлення і водостійкості.

4.4.5 Значення t-критерію обчислюють за формулою

(1)

и - середнє арифметичне значення

границь міцності при стисканні зразків, виготовлених відповідно з розчинів 1 і 2;

- середнє квадратичне відхилення границі міцності при стисканні зразків, виготовлених

відповідно з розчинів 1 і 2.

ДСТУ Б В.2.7-100-2000 (ГОСТ 25094-94) С.4

Середні арифметичні значення границь міцності при стисканні зразків обчислюють за

формулами:

(2)

(3)

де , - одиничне значення границі міцності при стисканні зразка, виготовленого відповідно з

розчину 1 і 2.

Середні квадратичні відхилення границі міцності при стисканні зразків обчислюють за

формулами:

(4)

(5)

4,4.6 Значення t-критерію слід обчислювати при виконанні таких умов:

МПа.

Умову вважають виконаною, якщо або , при цьому у чисельник роз-

міщують більшу з двох величин або ;

2,82 -табличне значення критерію Фішера (F-критерію) при 5 %-му рівні значущості та 11 ступенях свободи для обох дисперсій.

Якщо хоча б одна з умов не виконується, то слід вважати, що випробування виконані незадовільно і їх слід повторити.

Приклад розрахунку t-критерію наведений у додатку А.

ДСТУ Б В.2.7-100-2000 (ГОСТ 25094-94) С.5

5 ВИЗНАЧЕННЯ TEPMІНІВ ЗАКІНЧЕННЯ ТУЖАВЛЕННЯ

5.1 Засоби контролю

Прилад Віка для визначення термінів тужавлення з товкачиком (рисунок 1), два кільця до приладу Віка, чотири пластинки, мішалка для приготування тіста, чаша і лопатка (у випадку приготування тіста вручну), ванна з гідравлічним затвором або шафа, що забезпечує вологість повітря не менше 90% - за ГОСТ 310.3.

Млин лабораторний за 4.1.

Ваги.

Рисунок 1 - Товкачик до приладу Віка

5.2 Матеріали

Добавка за 3.2.2.

Камінь гіпсовий за 3.2.4.

Вапно гідратне без добавок 1 або 2 сорту за ДСТУ Б В.2.7-90.

5.3 Порядок проведення випробування

5.3.1 Готують суміш з 1600 г добавки, 400 г гідратного вапна і 57 г гіпсового каменю у перерахунку на CaSO4х2H2O, змішують компоненти протягом 2 год у лабораторному млині.