НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Конструкції будинків і споруд

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ

ПОВІТРОПРОНИКНОСТІ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ

КОНСТРУКЦІЙ І ЇХ ЕЛЕМЕНТІВ

У ЛАБОРАТОРНИХ УМОВАХ

ДСТУ Б В.2.6-37:2008

Київ

Мінрегіонбуд України

2009

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій (НДІБК)

РОЗРОБНИКИ: Г.Фаренюк, канд. техн. наук (науковий керівник), Ю. Слюсаренко, канд. техн. наук,

Г. Венжего, Є. Колесник, П. Ліпінський, С. Лебедев

ЗА УЧАСТЮ: Київський національний університет будівництва та архітектури (О. Сергейчук, канд. техн. наук); Полтавський Національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка (В. Чернявський, В. Шульгін); БНТУ, Республіка Білорусь (А. Протасевич, канд. техн. наук, А. Крутилин, Д. Якимович)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 28.11.2008 № 547, чинний з 2009-06-01

3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням ГОСТ 25891-83)

ЗМІСТ

С.

ВступIV

  1. Сфера застосування1
  2. Нормативні посилання1
  3. Терміни та визначення понять2
  4. Суть методів..3
  5. Вибір об'єкта випробувань3
  6. Випробувальне обладнання та засоби контролю3
  7. Установка для випробувань огороджувальних конструкцій3
  8. Установка для випробувань елементів огороджувальних конструкцій та матеріалів4

7Підготовка до випробувань6

  1. Підготовка до випробувань огороджувальних конструкцій 6
  2. Підготовка до випробувань елементів огороджувальних конструкцій

та матеріалів 7

  1. Проведення випробувань 8
  2. Обробка результатів8
  3. Оцінювання похибки вимірювань 9
  4. Оцінювання відповідності показників повітропроникності огороджувальнихконструкцій на підставі результатів вимірювань10
  5. Вимоги безпеки 10

Додаток А

Форма бланка запису результатів при випробуваннях конструкцій 11

Додаток Б

Форма графіка залежності масової повітропроникності G через огороджувальну конструкцію від перепаду тиску Δр 12

ВСТУП

Цей стандарт встановлює метод експериментального визначення показників повітропроникності огороджувальних конструкцій будівель та проведення оцінки відповідності показників повітропроникності конструкцій нормативним вимогам контролю згідно з ДБН В.2.6-31.

Цей стандарт встановлює метод визначення показників повітропроникності елементів конструкцій та матеріалів, що необхідні для проведення розрахунків опору повітропроникності огороджувальних конструкцій із застосуванням цих елементів та матеріалів при проектуванні конструкцій згідно з ДБН В.2.6-31.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Конструкції будинків і споруд

Методи визначення показників повітропроникності

огороджувальних конструкцій і їх елементів у лабораторних умовах

Конструкции зданий и сооружений

Методы определения показателей воздухопроницаемости

ограждающих конструкций и их элементов в лабораторных условиях

Constructions of buildings and structures

Determination methods of air permeability factors

of building envelopes and their elements in laboratory conditions

___________________________________________________________________________________________Чинний від 2009-06-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює методи експериментального визначення в лабораторних умовах показників повітропроникності огороджувальних конструкцій будинків, елементів конструкцій, засипних, теплоізоляційних, повітроізоляційних та вологоізоляційних матеріалів.

Стандарт не поширюється на блоки віконні та дверні згідно з ДСТУ Б В.2.6-23 (ГОСТ 23166), опір повітропроникності яких визначають згідно з ДСТУ Б В.2.6-18 (ГОСТ 26602.2).

Стандарт не поширюється на приміщення, групи приміщень (квартири), будівлі в цілому, а також окремі огороджувальні конструкції будівель, що експлуатуються, показники повітропроникності яких визначають згідно з ДСТУ Б В.2.2-19.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У даному стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків та споруд. Теплова ізоляція будівель

ДСТУ 3336-96 Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги

ДСТУ 4179-2003 Рулетки вимірювальні металеві. Технічні умови

ДСТУ Б 6.2.2-19:2007 Будинки та споруди. Метод визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій в натурних умовах

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Методи визначення повітро- та водопроникності

ДСТУ Б В.2.6-23-2001 (ГОСТ 23166-99) Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні. Загальні технічні умови

ГОСТ 8.207-76 ГСИ. Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений. Основные положения (Прямі вимірювання з багатократними спостереженнями. Методи обробки результатів спостережень. Основні положення)

ГОСТ 8.361-79 ГСИ. Расход жидкости и газа. Методика выполнения измерений по скорости в одной точке сечения трубы (Витрати рідини та газу. Методика виконання вимірювань за швидкістю в одній точці перерізу труби).

ГОСТ 12.2.007.1-75 ССБТ. Машины электрические вращающиеся. Требования безопасности (Машини електричні, що обертаються. Вимоги безпеки)

ГОСТ 112-78 Термометры метеорологические стеклянные. Технические условия (Термометри метеорологічні скляні. Технічні умови)

ГОСТ 166-89 Штангенциркули. Технические условия. (Штангенциркулі. Технічні умови)

ГОСТ 6359-75 Барографы метеорологические анероидные. Технические условия (Барографи метеорологічні анероїдні. Технічні умови)

3.11 елемент конструкції

Конструктивна частина огороджувальної конструкції, що виконує повітроізоляційні функції або впливає на показники повітропроникності конструкції.

4 СУТЬ МЕТОДІВ

Суть методів полягає в тому, що через об'єкт, який випробовується, пропускають потік повітря і після встановлення стаціонарного потоку вимірюють витрати повітря та перепад тиску між протилежними поверхнями конструкції випробовуваного об'єкта. За результатами вимірювань обчислюють характеристики повітропроникності випробовуваного об'єкта або опір повітропроникності огороджувальної конструкції.

5 ВИБІР ОБ'ЄКТІВ ВИПРОБУВАНЬ

5.1 Об'єктами випробувань можуть бути огороджувальні конструкції, елементи конструкції - теплоізоляційний, повітроізоляційний, вологоізоляційний шари, будівельні матеріали та вироби.

5.2 Випробування проводять на зразках, що виготовлені відповідно до вимог нормативних документів на конструкції, матеріали та вироби. Допускається проведення випробувань нових матеріалів на стадії їх розробки за відсутності комплекту технічної документації.

5.3 Відбір зразків здійснюють методом випадкової вибірки.

5.4 Порядок відбору зразків конструкцій, що підлягають випробуванню, їх кількість встановлюються стандартами або технічними умовами на відповідні вироби. Якщо цими документами не встановлено кількість зразків, то кількість однотипних зразків, що підлягає випробуванню, повинна бути не менше трьох.

5.5 Порядок відбору зразків елементів конструкцій та матеріалів, що підлягають випробуванню, їх кількість встановлюються стандартами або технічними умовами на відповідні вироби. Якщо цими документами не встановлено кількість зразків, то кількість однотипних зразків, що підлягають випробуванню, повинна бути не менше п'яти.

5.6 При випробуваннях матеріалів відбирають зразки у вигляді плит, матів, рулонів, прошарків, що виготовлені у відповідності з технологічним регламентом, з яких виготовляють дослідні зразки згідно з 7.2.1.

5.7 При випробуваннях конструкцій об'єкт випробувань не повинен мати щілин та отворів, що вільно пропускають повітря, окрім тих, що є наявними в умовах експлуатації.

5.8 Відбір зразків оформлюють актом відбору, в якому наводяться дані підприємства-виробника виробу: назва, вид та марка виробу, місце відбору зразків, умови їх зберігання.

6 ВИПРОБУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ

6.1 Установка для випробувань огороджувальних конструкцій

6.1.1 Експериментальна установка для визначення опору повітропроникності конструкцій складається з:

  • повітронепроникної камери з прорізом, що може трансформуватися відповідно до розмірів випробовуваної конструкції, опорними штангами і пересувними домкратами для кріплення конструкції в прорізі;
  • повітряного насосу згідно з ГОСТ 11442, ГОСТ 27925 зі змінною плавно регульованою інтенсивністю витрат повітря від 0 м3/год до 200 м3/год для створення та підтримки заданого надлишкового або зниженого тиску повітря в камері;
  • мікроманометрів згідно з ГОСТ 18140 з точністю вимірювання ±2 Па зі шкалою від 0 Па до 2000 Па для вимірювання перепаду тиску (надлишкового або зниженого) в камері;
  • витратомірів повітря згідно з ДСТУ 3336 з похибкою при вимірюванні витрати повітря не більше

±2,5 % в інтервалі температур повітря від мінус 30 °С до 50 °С, відносній вологості повітря від 30 % до 80 %. Допускається застосовувати в якості витратомірів ротаметри типу РМ згідно з ГОСТ 13045 з межами вимірювання від 0 м3/год до 200 м3/год, патрубки з термоанемометром згідно з ГОСТ 8.361, вентилятори, що установлені всередині спеціально виготовленого кожуха, які відкалібровані на вимірювання витрати повітря через кожух в м3/год за показаннями мікроманометра згідно з ГОСТ 10921;

  • ртутних термометрів згідно з ГОСТ 112 з точністю ±1 °С зі шкалою від мінус 50 °С до 50 °С для вимірювання температури повітря;
  • барометра або барографа згідно з ГОСТ 6359 з діапазоном вимірювання атмосферного тиску повітря, характерним для району випробування;
  • сталевої рулетки згідно з ДСТУ 4179 для вимірювання розмірів огороджувальної конструкції.

6.1.2 Схема установки для проведення випробувань конструкцій наведена на рисунку 1.

1 - камера; 2 - повітряний насос; 3 - лічильники витрати повітря; 4 - мікроманометр; 5 - регулятор витрати повітря; 6 - зразок (стіни, перегородки); 7 - гумові шланги; 8 - повітряні замочні крани; 9 - плоска пориста гума; 10 - мастика; 11 - штуцер; 12 -днище; 13 - горизонтальна і вертикальна нерухомі стінки; 14 - горизонтальна рухома стінка; 15 - вертикальна рухома стінка, що складається; 16 - опорні штанги; 17 - пересувні домкрати

Рисунок 1 - Схема установки для визначення опору повітропроникності огороджувальних

конструкцій у лабораторних умовах

6.2 Установка для випробувань елементів огороджувальних конструкцій та матеріалів

6.2.1 Експериментальна установка для визначення повітропроникності елементів конструкцій та матеріалів складається з:

  • повітронепроникної касети з двома штуцерами для під'єднання повітряного насоса та мікроманометра, опорними гвинтами для встановлення касети;
  • обойми двох типів для встановлення зразків: циліндрична - для випробування теплоізоляційних волокнистих та засипних матеріалів, повітроізоляційних та вологоізоляційних матеріалів (плівки, сітки тощо); та у вигляді паралелепіпеда, що переходить у циліндр, - для інших матеріалів та елементів конструкцій;
  • опорної металевої решітки з діаметром дроту з чарункою розмірами х для затримання теплоізоляційних волокнистих матеріалів;

-тканини з відомим опором повітропроникності, що натягується на опорну металеву решітку, для утримування засипних теплоізоляційних матеріалів від просипання;

  • муфти з гумовою підкладкою для кріплення повітроізоляційних та вологоізоляційних матеріалів (плівки, сітки тощо) на циліндричній обоймі;
  • повітряного насоса згідно з ГОСТ 11442, ГОСТ 27925 зі змінною плавно регульованою інтенсивністю витрат повітря від 0 м3/год до 50 м3/год для створення та підтримки заданого надлишкового або зниженого тиску повітря в касеті;
  • мікроманометрів згідно з ГОСТ 18140 з точністю вимірювання ±2 Па зі шкалою від 0 Па до 2000 Па для вимірювання перепаду тиску (надлишкового або зниженого) в касеті;
  • витратомірів повітря згідно з ДСТУ 3336 з похибкою при вимірюванні витрати повітря не більше

±2,5 % в інтервалі температур повітря від мінус 30 °С до 50 °С, відносній вологості повітря від 30 % до 80 %. Допускається застосовувати в якості витратомірів ротаметри типу РМ згідно з ГОСТ 13045 з межами вимірювання від 0 м3/год до 200 м3/год, патрубки з термоанемометром згідно з ГОСТ 8.361, вентилятори, що установлені всередині спеціально виготовленого кожуха, які відкалібровані на вимірювання витрати повітря через кожух в м3/год за показаннями мікроманометра згідно з ГОСТ 10921;

  • ртутного термометра згідно з ГОСТ 112 з точністю ± 1 °С зі шкалою від мінус 50 °С до 50 °С для вимірювання температури повітря;
  • барометра або барографа згідно з ГОСТ 6359 з діапазоном вимірювання атмосферного тиску повітря, характерним для району випробування;
  • сталевої рулетки згідно з ДСТУ 4179 для вимірювання розмірів елементів конструкції та матеріалів;
  • штангенциркуля згідно з ГОСТ 166 для вимірювання товщини елементів конструкції та матеріалів.

6.2.2 Схема установки для проведення випробувань наведена на рисунку 2.

1 - повітронепроникна касета; 2 - повітряний насос; 3 - лічильники витрати повітря; 4 - мікроманометр; 5 - регулятор витрати повітря; 6 - зразок; 7 - гумові шланги; 8 - повітряні замочні крани; 9 - ущільнювач; 10 - обойма; 11 - штуцер; 12 - станина; 13 - установочні гвинти

Рисунок 2 - Схема установки для визначення опору повітропроникності елементів

конструкцій та матеріалів у лабораторних умовах;