Н А К А ЗМіністерства праці та соціальної політики України від 22.08.2000      м. Київ № 215 ЗАРЕЄСТРОВАНО В Міністерстві юстиції Укаїни

17. 10.2000 за №7 15/4936Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах

Відповідно до Гірничого закону України та на виконання Зведеного плану розроблення (перегляду) державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці на 2000 рік Н А К А З У Ю:1. Затвердити Правила безпеки у вугільних шахтах, що додаються.2. Управлінню організації нагляду у вугільній промисловості Держнаглядохоронпраці (Плетньову В.А.):- ужити заходів щодо вивчення вимог цих Правил державними інспекторами, іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці, експертами експертно-технічних центрів, працівниками підприємств, установ, організацій, органами виконавчої влади;- разом з начальниками територіальних управлінь та інспекцій, державними інспекторами Держнаглядохоронпраці забезпечити систематичний контроль за дотриманням вимог цих Правил;- подати протягом тижня управлінню охорони праці (Мельничук Л.О.) відповідні матеріали для включення Правил до Державного реєстру ДНАОП та до банку даних автоматизованого інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці.3. З уведенням у дію цих Правил вважати такими, що скасовані Правила безпеки у вугільних шахтах, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 18 січня 1996 року № 7 (ДНАОП 1.1.30-1.01-96).4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника голови Держнаглядохоронпраці Герасимчука Д.А.Міністр І.СаханьВНЕСЕНО:Управлінням організації нагляду у вугільній промисловостіДержнаглядохоронпраці В.А.ПлетньовПОГОДЖЕНО:Перший заступник Міністра П.П.ОвчаренкоГолова Держнаглядохоронпраці С.О.Сторчак

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства праці та

соціальної політики України

___. ___. _____. № ______

Правила безпеки

у вугільних шахтах

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

1.1. Основні положення

1.1.1. Правила безпеки у вугільних шахтах (далі - Правила) відповідно до статті 3 Гірничого закону України визначають норми і правила безпечного ведення гірничих робіт, використання гірничошахтного і електротехнічного обладнання, рудникового транспорту, вимоги до провітрювання і протиаварійного захисту гірничих виробок, дотримування пилогазового режиму, виробничої санітарії, охорони праці і навколишнього середовища.

1.1.2. Кожна шахта повинна мати проектно-кошторисну, геолого-маркшейдерську, виробничо-технічну, санітарно-гігієнічну і обліково-контрольну документацію, а також ситуаційний план поверхні з позначенням усіх об’єктів і споруд у межах гірничого відводу.

Для всіх видів документації визначаються єдині для галузі строки зберігання з обов’язковим зазначенням їх на титульній сторінці.

1.1.3. На кожній шахті повинні функціонувати система управління охороною праці і нарядна система. Для їх функціонування директор (власник) створює службу охорони праці і відповідний штат посадових осіб.

Положення про систему управління охороною праці, службу охорони праці та нарядну систему розробляються на основі відповідних єдиних галузевих документів і затверджуються директором (власником) шахти.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо директорові шахти і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

Асоціації, компанії, корпорації, концерни, комбінати, трести, об'єднання (надалі – об’єднання) вугільної галузі повинні мати у своїх статутах (положеннях) певні обов'язки і повноваження щодо забезпечення безпечних умов праці на підвідомчих підприємствах. Для виконання вищеназваних повноважень в органах управління повинні створюватися служби охорони праці.

1.1.4. На кожній шахті повинна бути організована дільниця вентиляції і техніки безпеки (далі - ВТБ). Чисельність гірничих майстрів ВТБ розраховується за методикою, затвердженою галузевими органами управління.

1.1.5. Нові шахти і ті, що реконструюються, горизонти, блоки і панелі приймає призначена органом управління (у віданні якого перебуває об'єкт, що приймається) комісія за участю представників Державного департаменту з нагляду за охороною праці (далі –Держнаглядохоронпраці), санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України (далі - Держсанепіднагляд), Державної воєнізованої гірничорятувальної служби (далі -ДВГРС) і профспілок.

На діючих шахтах приймання до експлуатації виїмкових дільниць, підготовчих виробок загальношахтного призначення та очисних вибоїв (у тому числі й після їх повторного нарізання) проводиться комісією, призначеною директором шахти за участю представників Держнаглядохоронпраці, Держсанепіднагляду, ДВГРС і профспілок.

Приймання-передавання шахт, що закриваються (що ліквідуються), проводиться комісією, що призначається наказом Міністерства палива та енергетики України (далі - Мінпаливенерго) (власником).

1.1.6. Календарні плани розвитку гірничих робіт (перспективні, поточні) розробляються, узгоджуються і затверджуються відповідно до Положення про порядок розробки, оформлення, узгодження і затвердження програм розвитку гірничих робіт і втрат вугілля в надрах при видобуванні, затвердженого Мінвуглепромом СРСР 30.12.84. Ведення гірничих робіт на неузгоджених дільницях забороняється.

Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за виконанням проектних рішень при будівництві, експлуатації і ліквідації шахт і об'єктів.

1.1.7. Роботи на шахті повинні виконуватися відповідно до проектів, паспортів, технологічних схем.

Для кожної шахти повинен бути розроблений та затверджений проект будівництва (реконструкції, ліквідації).

Розкриття і підготовка шахтних полів, горизонтів, блоків, панелей, проходка і капітальний ремонт стволів, установлення стаціонарного устаткування здійснюються за проектами, розробленими проектними організаціями, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці, на основі проекту будівництва (реконструкції) шахти і затвердженими власником.

Проекти, у т.ч. проекти підготовки і відпрацювання виїмкових дільниць, перед затвердженням повинні проходити експертизу на відповідність нормативним актам з охорони праці в державних організаціях, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці. Розділи проектів (проекти) з протипожежного захисту шахт і попередження пожеж від самозаймання вугілля повинні проходити експертизу в Науково-дослідному інституті гірничорятувальної справи (далі - НДІГС).

Експлуатація виїмкових дільниць, проведення і капітальний ремонт гірничих виробок повинні здійснюватися за паспортами, складеними відповідно до проектів, установлення механізмів – за схемами, що затверджуються директором або головним інженером шахти. Паспорти виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок складаються відповідно до Інструкції зі складання паспортів виїмової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок (Державний нормативний акт про охорону праці (далі - ДНАОП 1.1.30-5.16-96), затвердженої наказом Держнагляохоронпраці від 18.01.96 №7.

1.1.8. На шахті повинен вестися табельний облік усіх тих, хто спустився в шахту і виїхав (вийшов) з неї. Відповідальність за його організацію покладається на директора шахти, який зобов'язаний встановити порядок виявлення тих, хто своєчасно не виїхав (не вийшов) із шахти, і вжити заходів щодо їх розшуку.

1.1.9. У проектах і паспортах повинен передбачатися розділ “Протиаварійний захист”, що містить комплекс заходів щодо попередження загазування та запилення гірничих виробок, экзогенних та эндогенних пожеж, вибухо- та пожежонебезпеки електроустаткування, газодинамічних явищ, аварій на шахтному транспорті і підйомі, завалів і затоплень діючих виробок.

1.1.10. Для шахт, що будуються і реконструюються (горизонтів, блоків, панелей), при проектуванні гірничих робіт повинні забезпечуватися можливість виходу людей при аваріях у безпечне місце за термін дії саморятувальника і ефективне ведення рятувальних робіт.

1.1.11. На кожній шахті повинен функціонувати прямий телефонний і радіозв'язок з підрозділом ДВГРС, який обслуговує шахту.

1.1.12. На кожній шахті повинен бути складений план ліквідації аварій відповідно до Інструкції зі складання планів ліквідації аварій (далі - ДНАОП 1.1.30-5.17-96), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці 18.01.96 №7 .

Забороняється спускання в шахту працівників, які не ознайомлені з планом ліквідації аварій і не знають тієї частини, яка стосується місця їх роботи і шляхів пересування.

За відсутності затвердженого плану ліквідації аварій, а також у разі скасування ДВГРС свого погодження плану в цілому або його окремих позицій ведення робіт, що відповідають цим позиціям, забороняється.

1.1.13. При виникненні аварії на шахті вводиться в дію план ліквідації аварій. Відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії є головний інженер шахти, а до його прибуття на шахту – гірничий диспетчер. Їх розпорядження для всіх осіб і організацій, що беруть участь у ліквідації аварії, обов'язкові до виконання.

У разі неспроможності виконання відповідальним керівником своїх обов’язків з ліквідації аварії (хвороба, некомпетентність та ін.) відповідальний керівник робіт з ліквідації аварії може бути усунений від керівництва ліквідацією аварії лише за письмовим наказом або розпорядженням в оперативному журналі вищого керівника, який зобов'язаний узяти на себе керівництво ліквідацією аварії або призначити іншу відповідальну особу.

1.1.14. Усі шахти повинні обслуговуватися підрозділами ДВГРС. Дислокація підрозділів ДВГРС узгоджується з Держнаглядохоронпраці. На кожній шахті повинна бути організована і функціонувати допоміжна гірничорятувальна служба, діяльність якої регламентується Положенням про допоміжні гірничорятувальні служби (шахтна гірничорятувальна станція (далі - ШГС) і допоміжна гірничорятувальна команда (далі - ДГК)), затвердженим Міністерством вугільної промислововсті (далі - Мінвуглепром) України 11.03.98.

1.1.15. У місцях, визначених головним інженером шахти, повинні бути знаки безпеки, передбачені вимогами до сигналів і знаків у підземних виробках і на шахтному транспорті.

1.1.16. Усім, хто спускається в шахту, повинні бути видані справні індивідуально закріплені ізолювальні саморятувальники, кількість яких на кожній шахті повинна відповідати обліковій чисельності працівників, зайнятих на підземних роботах.

Забороняється працівникам спускання в шахту без закріпленого саморятувальника і перебування в шахті та на робочих місцях без нього.

На шахтах з віддаленими місцями робіт, тривалість виходу з яких при аваріях у безпечне місце більше часу захисної дії саморятувальника, обов’язково мають бути пункти переключення (не більше одного на шляху пересування) або установлені групові пересувні чи стаціонарні засоби саморятування, розміщення яких узгоджується з ДВГРС.

На кожному з маршрутів, якими прямують на вихід з місця аварії до виробок із свіжим струменем повітря, необхідно витратити більше ніж 90% часу дії саморятувальника.

Перед погодженням з ДВГРС плану ліквідації аварій один раз на шість місяців повинно бути проведене контрольне виведення групи працівників, включених до саморятувальників, під керівництвом командного складу ДВГРС.

Зовнішній вигляд і герметичність саморятувальників, що перебувають у ламповій, перевіряються щомісячно, а саморятувальників, що перебувають у пунктах переключення в шахті, – не рідше одного разу на 6 місяців посадовими особами дільниці ВТБ шахти за участю командного складу ДВГРС.

Усі працівники та посадові особи, які вперше влаштувалися на шахту або переведені на підземні роботи, повинні в спеціальних “димних камерах” пройти практичне тренування в саморятувальниках. Подальші тренування в “димних камерах” повинні здійснюватися не рідше одного разу на 2 роки. Тренування організуються керівниками шахт і проводяться командним складом ДВГРС.

1.1.17. Усі особи під час перебування в шахті повинні мати акумуляторні світильники і бути в справних захисних касках, спецодязі і спецвзутті, що відповідають умовам роботи, а також мати і в разі потреби застосовувати інші відповідні засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ).

Забороняється спускання в шахту, пересування людей у виробках, а також ведення робіт без справного індивідуального акумуляторного світильника і необхідних засобів індивідуального захисту.

Кількість індівідуально закріплених справних акумуляторних світильників у ламповій, включаючи світильники, суміщені з метансигналізаторами, повинна відповідати обліковій чисельності зайнятих на підземних роботах.

1.2. Вимоги до устаткування, матеріалів, технологій і програмних засобів

1.2.1. Серійне виробництво устаткування і виробів, призначених для роботи і використання в шахті, допускається лише за умови відповідності їх параметрів вимогам цих Правил, екологічним і гігієнічним вимогам, що викладені в державних стандартах та інших нормативних документах, після одержання сертифіката або висновку від Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничий промисловості (далі - МакНДІ), НДІГС або експертно-технічного центру (далі - ЕТЦ) та дозволу Держнаглядохоронпраці.

1.2.2. Гірничі машини, механізми, електроустаткування, прилади, апаратура, засоби захисту і матеріали допускаються до експлуатації Держнаглядохоронпраці і Держсанепіднаглядом за результатами сертифікаційних випробувань у МакНДІ, НДІГС або ЕТЦ на відповідність державним стандартам і нормативним документам.

1.2.3. Допуск устаткування і матеріалів до випробувань, а також до застосування виробів одиничного виробництва і окремих змінених конструкцій устаткування, що випускається серійно, здійснюється органами Держнаглядохоронпраці і Держсанепіднагляду на підставі висновків МакНДІ, НДІГС або ЕТЦ.