ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

 

Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 18 січня 1996 р, № 7

Kиїв

ДНАОП 1.1.30-5.22-96

ІНСТРУКЦІЯ З РОЗГАЗУВАННЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК,

РОЗСЛІДУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАГАЗУВАНЬ

До § 227 Правил безпеки у вугільних шахтах І. Загальні положення

1. До загазувань належать усі випадки перевищення норм концентрації метану в поперечному перерізі гірничих виробок у просвіті та у відкритих, не закладених породою або іншими матеріалами куполах.

За відсутності даних про фактичну концентрацію метану загазованими також слід вважати:

у шахтах І і II категорії за газом - тупикові виробки, у яких виділяється метан, при припиненні їх провітрювання на ЗО хв і більше;

у шахтах III категорії, надкатегорних і небезпечних за раптовими викидами - тупикові виробки, у яких виділяється метан, у разі припинення їх провітрювання на 5 хв і більше.

Загазування виробок поділяються на місцеві, шарові та загальні.

Місцеве загазування - скупчення метану в окремих місцях виробок, у тому числі біля бурових верстатів, комбайнів та врубових машин, у відкритих, не закладених породою або іншими матеріалами куполах, з концентрацією 2% і більше.

Шарове загазування - скупчення метану у вигляді шару у виробках на ділянках довжиною понад 2 м з концентрацією 2% і більше.

Загальне загазування - перевищення норми середньої за "перерізом виробки концентрації метану.

2. За причинами виникнення загазування можуть бути аварійними і технологічними.

До аварійних належать загазування, викликані порушенням нормального провітрювання (відмова ВМП, роз'єднання, відставання від вибоїв і пориви вентиляційних труб, руйнування вентиляційних споруд і порушення нормального режиму їх роботи, завал виробок і забучування вуглеспусків), відмовою засобів управління газовиділенням (дегазації та ін.), суфлярами, газодинамічними явищами, за винятком викликаних струєним підриванням, а також

аварійним вимиканням джерел енергозабезпечення поверхневих і підземних вентиляторів.

До технологічних належать загазування, обумовлені викидами вугілля (породи) і газу при струєному підриванні, а також підвищеним газовиділенням під час проведення робіт щодо попередження раптових викидів вугілля і газу (гідровимивання порожнин у ціликах вугілля та ін.), попередньому розпушенні, зволоженні, відбійці вугілля вибуховим способом, виїмки вугілля комбайнами, вивантаженні вугілля з бункерів, обваленні порід покрівлі у виробленому просторі й плановими зупинками ВМП або головних (допоміжних) вентиляційних установок.

II. Заходи щодо запобігання й ліквідації загазувань у гірничих виробках

3. Основними заходами щодо запобігання загазувань гірничих виробок є:

загальне або місцеве (біля джерел газовиділення) збільшення швидкості повітря;

зменшення й перерозподіл газовиділення у гірничі виробки шляхом зміни схем, способів провітрювання й дегазації вугільних пластів і бокових порід.

4. Якщо не вдається забезпечити необхідної для розмивання шарів і місцевих скупчень метану середньої швидкості повітря на небезпечних ділянках виробок, повинні застосовуватися способи місцевого збільшення швидкості; установлення додаткових ВМП, ежекторів, перемичок (парусів), похилих щитків, звихрувальних трубопроводів та інших пристроїв.

ВМП у цьому випадку встановлюється відповідно до вимог § 220 Правил. Спеціальні пристрої, допущені Держ-наглядохоронпраці для боротьби з місцевими скупченнями метану, можуть установлюватися у виробці, в якій ліквідується місцеве скупчення.

5. Для запобігання утворення й ліквідації місцевих скупчень метану при комбайновому способі проведення виро бок необхідно використовувати ежектори (повітряні або водо-повітряні) або допоміжні малогабаритні вентилятори з пневматичним або гідравлічним приводом. Ежектор (вентилятор) установлюється на корпусі комбайна, і повітря подається до різального органу у привибійну частину виробки.

6. Запобігання і ліквідацію скупчень метану в очисних виробках біля комбайнів необхідно здійснювати за рахунок загального збільшення швидкості повітря у виробці

Додаток