ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

 

Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 18 січня 1996 р, № 7

Kиїв

ДНАОП 1.1.30-5.25-96

ІНСТРУКЦІЯ ІЗ ЗАПОБІГАННЯ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЇ ВИБУХІВ ВУГІЛЬНОГО ПИЛУ

До §§ 251, 257, 260 Правил безпеки -у вугільних шахтах

1. Загальні положення

1. У шахтах, що розробляють пласти, небезпечні за вибухами пилу, повинні застосовуватися такі заходи щодо запобігання й локалізації вибухів вугільного пилу:

а) при сланцевому пиловибухозахисті для запобігання вибухам провадиться побілка й осланцювання гірничих виробок, а для локалізації вибухів повинні встановлюватися сланцеві заслони і автоматичні системи;

б) при гідропиловибухозахисті для запобігання вибухам пилу повинні застосовуватися: побілка, обмивання гірничих виробок (мокре прибирання пилу), зв'язування відкладеного пилу гігроскопічними змочувально-зв'язувальними сумішами, а також за допомогою безперервно діючих ту-маноутворюючих завіс. Для локалізації вибухів повинні встановлюватися водяні заслони та автоматичні системи;

в) при комбінованому пиловибухозахисті повинні застосовуватися способи й засоби запобігання й локалізації вибухів пилу, засновані на використанні як води, так й інертного пилу. За цих умов параметри застосовуваних способів і засобів повинні залишатися такими самими, як і при окремому їх використанні.

2. Параметри способів і засобів пиловибухозахисту гірничих виробок повинні встановлюватися відповідно до нижньої межі вибуховості відкладеного вугільного пилу (8відкл ) і нормою осланцювання (N).

3. Нижні межі вибуховості й норми осланцювання повинні визначатися в лабораторії МакНДІ для вугілля розроблюваних шахтопластів з виходом летких речовин менше як 15% (крім антрацитів) щорічно, для наново введених до експлуатації шахтопластів - перед їх уведенням.

Лабораторія повинна провадити випробування вугільного пилу на вибуховість за терміном не пізніше 15 днів від дня отримання проб і результати направляти шахті, інспекції Держнаглядохоронпраці і ДВГРС.

4. На шахтах, де розробляються пласти вугілля з виходом летких речовин 15% і більше, при зміні виходу летких речовин Vdaf сф або вмісту негорючих речовин Аdф, понад 1% за даними ВТК шахти начальник дільниці ВТБ повинен проводити коригування нижніх меж вибуховості пилу й норм осланцювання (номограма - мал.1, пп.7,8).

5. У разі вмісту негорючих речовин у пластовій пробі вугілля понад 30% він при визначенні показників вибуховості пилу приймається таким, що дорівнює 30%.

6. Нижні межі вибуховості пилу й норми осланцювання для проектованих шахт повинні визначатися в лабораторії МакНДІ за пробами, що подаються геологорозвідувальними партіями при розвідці родовищ. Допускається тимчасово приймати параметри вибуховості, установлені для пилу аналогічних пластів, розроблюваних прилеглими (що межують) шахтами.

7. Норма осланцювання повинна визначатися за фактичним вмістом негорючих речовин Аdф у пластовій пробі вугілля і добавці інертного пилу (Д) за формулою:

N=(Adф(ІОО-Д)/100)+Д, %

8. Добавка інертного пилу (Д) повинна визначатися для вугілля з виходом летких речовин 15% і більше за номограмою (мал.2).

9. Періодичність (ТП) побілки, осланцювання, обмивання, нанесення змочувально-зв'язувальних сумішей у всіх гірничих виробках (за винятком дільниць з інтенсивним, пиловідкладенням у відкотних виробках) повинна визначатися за формулою:

ТП = (ККСН4 ·δвідкл) / Рt, діб,

де К -

коефіцієнт, який характеризує тривалість захисної дії способу, значення якого приймається: при побілці, осланцюванні й обмиванні - 1; зв'язуванні пилу змочувально-зв'язувальним розчином - 5; зв'язуванні пилу змочувально-зв'язувальною пастою - 20;

К СН4

- коефіцієнт, що враховує вплив вмісту метану в атмосфері виробки. Для негазових шахт К повинен прийматися як такий, що дорівнюй 1, а для газових - залежно -від допустимого вмісту метану:

СН4,% за об'ємом

0,5

0,75

1,0

1,5

2,0

К СН4

0,75

0,6

0,5

0,35

0,25;

Рt -

- інтенсивність пиловідкладення, (г/м3 доб.), приймається {за винятком ділянок вентиляційних штреків, прилеглих до лав, довжиною 200 м) за табл.1.

Таблиця 1

Виробка (ділянка виробки)

Інтенсивність

пиловідкладення Рt, г/(м3-доб.)

Виробки приствольного двору:

відкотного горизонту:

з транспортуванням вугілля

0,4

без транспортування вугілля

0,2

вентиляційного горизонту

0,4

Основні (капітальні) відкотні та інші основні виробки зі свіжим струменем повітря (крім конвеєрних):

, з транспортуванням вугілля

0,4

без транспортування вугілля

0,2

Основні виробки з вихідним струменем повітря

0,4

Горизонтальні й похилі виробки зі свіжим струменем повітря поза місцями

інтенсивного пиловідкладення (крім конвеєрних):

з транспортуванням вугілля

1,2

без транспортування вугілля

0,4

Ділянки вентиляційних штреків та Інших виробок з вихідним струменем, розташовані на відстані понад 200 м від очисних вибоїв

1,2

Тупикові підготовчі виробки (окрім конвеєрних) на відстані понад 50 м від вибою

1,2

10. Інтенсивність пиловідкладення у вентиляційних штреках довжиною 200 м від лав визначається методом збору пилу на металеві та пластмасові підкладки. Підкладки кількістю 2-4 шт. повинні встановлюватися вздовж стінок виробки на відстані 10 м від лави так, щоб їх відкриті поверхні не були екрановані від вентиляційного струменя елементами кріплення і різними предметами.

Пил, зібраний з підкладок, зважується на технічних вагах. При цьому наважка повинна бути не менше за 2 г.

Мал.1. Номограма для визначення нижніх меж вибуховості відкладеного вугільного пилу (δвідкл .)

Мал.2. Номограма для визначення добавки інертного

пилу (Д)

ибухів вугільного пилу повинна покладатися на начальників відповідних

Таблиця 2

Виробка (ділянка виробки)

Спосіб запобігання вибуху

Періодичність виконання робіт

1

2

3

Вантажні пункти лав на крутих (між робочими І вентиляційними гезенками), пологих і похилих пластах, вантажні пункти вуг-леспусків, гезенків та скатів, а також ділянки відкотних штреків на протязі не менше як 25 м по обидва боки від зазначених місць

Обмивання або осл анцювання

Зв'язування змочувально-зв'язувальною сумішшю

Не рідше одного разу на зміну Не рідше одного разу на п'ять змін

Ділянки відкотних виробок на протязі 25 м по обидва боки від перекидачів, ділянки відкотних штреків, похилів і бремсбергів на протязі 25 м від їх сполук

Обмивання або осланцювання Зв'язування змочувально-зв'язувальною сумішшю

Не рідше одного разу на добу Не рідше одного разу на п'ять діб

Підготовчі виробки, що проводяться по вугіллю та по вугіллю і породі, на протязі 50 м від їх вибоїв

Обмивання або осланцювання Зв'язування змочувально-зв'язувальною сумішшю

Не рідше одного разу на добу Не рідше одного разу на

п'ять діб

Конвеєрні виробки: а)підошва і елементи конструкції конвеєра

Зачищення підошви й обмивання

Не рідше одного разу на

Добу

Зачищення підошви й осланцювання

Те саме

6) боки й покрівля: в районі вантажних пунктів на протязі 25 м від них у на-

Обмивання або

осланцювання

Не рідше одного разу на зміну

прямку вентиляційного струменя

Зв'язування змочувально-зв'язувальною

сумішшю

Не рідше одного разу на п'ять змін

на решті ділянок виробок

Обмивання або осланцювання

Не рідше одного разу на місяць

Зв'язування змочувально-зв'язувальною

сумішшю

Не рідше одного разу на п'ять місяців

Таблиця З

Спосіб,

засіб

Виробки

Умови використання

Інтенсивність пиловідкладення ,

г/ (м3діб)

стійкість вміщуючих порід

температура (t) і відносна вологість повітря

(φ)

Осланцювання

Необводнені та без капання виробки

Незалежно від інтенсивності пило-відкладення

Незалежно від стійкості порід

Незалежно від t

і φ

Побілка

Приствольні подвір'я, капітальні відкотні й вентиляційні виробки, людські хідники Й камери

до 0,4

Незалежно від стійкості порід

При позитивній t, незалежно від

φ

Обмивання

Вентиляційні, відкотні виробки

до 1,2

Незалежно від стійкості порід

При позитивній t, незалежно від φ

Вентиляційні, відкотні й конвеєрні виробки

1,2 і

більше

При стійких нездимних породах

При позитивній t і забезпеченні вимог § 621 ПБ

Зв'язування змочувально-зв'язувальною сумішшю

Відкотні, вентиляційні і конвеєрні виробки

1,2 і більше

Незалежно

від стійкості

порід

Незалежно від t

і φ

Тума-ноутво-рюючі завіси

Вентиляційні штреки

2,2 і більше

При стійких, нездимних породах

При позитивній t забезпеченні вимог § 621 ПБ

Сланцеві заслони

Виробки, що підлягають ос-ланцюванню або побілці

-

Незалежно від стійкості порід

Незалежно від t

і φ

Водяні заслони

Уся мережа гірничих виробок

-

Незалежно від стійкості порід

Незалежно від t і φ

дільниць, у віданні яких знаходяться виробки, наказом 'по шахті.

Начальник дільниці ВТБ відповідає за стан пилогазо-вого режиму по всій шахті і має -право у разі виявлення його порушень зупиняти ведення гірничих робіт.

15. Обсяги робіт з виконання пиловибухозахисних заходів повинні передбачатися у щомісячних планах відповідних дільниць з виділенням для цієї мети необхідної кількості робітників, фонду заробітної плати, витрат на матеріали й амортизацію обладнання у встановленому порядку.

II. Сланцевий пиловибухозахист

16. Осланцюванню повинні підлягати усі поверхні гірничих виробок (боки, покрівля, підошва, доступні місця за затяжками). Воно повинно провадитися механізованим способом або вручну.

17. Норма осланцювання для загальношахтних виробок повинна прийматися найбільшою з установлених для розроблюваних шахтою пластів вугілля, а для групових -найбільшою з установлених для розроблюваних у даній групі пластів.

18. Витрата інертного пилу на осланцювання виробки повинна розраховуватися за формулою:

q = (0,001 Nδвідкл S) / (100-N), кг/м,

де q - витрата інертного пилу на осланцювання одного погонного метра.

19. Сланцеві заслони повинні влаштовуватися з ряду встановлюваних під покрівлею впоперек виробок легко перекиду ваних полиць з інертним пилом, ширина яких для жорстких конструкцій повинна бути у межах 250-500 мм, а для вільнолежачого настилу - 600-800 мм. Відстань між покрівлею виробки й верхньою поверхнею інертного пилу повинна бути у межах 100-300 мм. Відстань між полицями заслону повинна бути однаковою і не менша за ширину полиці. Довжина сланцевого заслону повинна бути не менше як 20 м. Конструкція полиць, схема їх встановлення та елементи підвісок для різних видів кріплення наведені у додатку 1.