ДСТУ ІSО 14001:2006 (ІSО 14001:2004, ІDT). Системы экологического управления. Требования и установки относительно применения (41041)

СИСТЕМИ

ЕКОЛОГІЧНОГО КЕРУВАННЯ

Вимоги та настанови

щодо застосовування

(ISO 14001:2004, IDT)

ДСТУ ISO 14001:2006

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

2006

ПЕРЕДМОВА

1ВНЕСЕНО: Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» (ДП «НДІ «Система») спільно з Технічним комітетом стандартизації «Системи управління якістю, довкіллям та безпечністю харчових продуктів» (ТК 93)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Горопацький, канд. фіз.-мат. наук; І. Єршова, канд. техн. наук; В. Паракуда, канд. техн. наук; Н. Семенюк; А. Сухенко (науковий керівник); Ю. Тройнін

2НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 13 березня 2006 р. за № 71 з 2006-05-15

3Національний стандарт відповідає ISO 14001:2004 Environmental management systems - Requirements with guidance for use (Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосовування)

Ступінь відповідності - ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 НА ЗАМІНУ ДСТУ ISO 14001-97

ЗМІСТ

С.

Національний вступIV

Вступ до ISO 14001IV

1 Сфера застосування1

2 Нормативні посилання1

3 Терміни та визначення понять1

4 Вимоги до системи екологічного керування3

4.1 Загальні вимоги3

4.2 Екологічна політика3

4.3 Планування3

4.3.1 Екологічні аспекти3

4.3.2 Правові та інші вимоги3

4.3.3 Цілі, завдання та програма(-и)3

4.4 Запроваджування та функціювання3

4.4.1 Ресурси, функційні обов'язки, відповідальність і повноваження3

4.4.2 Компетентність, підготовленість і обізнаність4

4.4.3 Інформування4

4.4.4 Документація4

4.4.5 Контроль документів4

4.4.6 Операційний контроль4

4.4.7 Готовність до надзвичайних ситуацій і реагування на них5

4.5 Перевіряння5

4.5.1 Моніторинг і вимірювання5

4.5.2 Оцінювання дотримання відповідності5

4.5.3 Невідповідність, коригувальні та запобіжні дії5

4.5.4 Контроль протоколів5

4.5.5 Внутрішній аудит5

4.6 Аналізування з боку керівництва6

Додаток А Настанови щодо застосування цього стандарту7

Додаток В Відповідність між ISO 14001:2004 та ISO 9001:200013

Бібліографія16

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 14001:2004 Environmental management systems - Requirements with guidance for use (Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосовування).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, - ТК 93 «Системи управління якістю, довкіллям та безпечністю харчових продуктів» (підкомітет ПК 93/2 «Системи управління довкіллям»).

Це друге видання стандарту замінює перше видання (ДСТУ ISO 14001-97).

Цей стандарт можуть застосовувати всі організації, які мають на меті розробити і виконувати екологічну політику та завдання, ураховуючи правові й інші вимоги.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

- слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

- структурні елементи цього стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять», «Бібліографію» - оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

- у «Зміст» долучено назви пунктів;

- у розділі «Бібліографія» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою.

У стандарті вжито українські терміни поліпшування, запроваджування, розробляння (коли йдеться про незавершену дію, процес), поліпшення, запровадження, розроблення (коли йдеться про завершену дію, т. зв. подію, явище), розробка, відхил, вибір (наслідок, результат процесу) тощо.

Копії стандартів з розділу «Бібліографія» можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».

ВСТУП ДО ISO 14001

Різноманітні організації виявляють усе більшу зацікавленість у досяганні та демонструванні належних екологічних характеристик, контролюючи вплив своєї діяльності, продукції чи послуг на довкілля, відповідно до своєї екологічної політики та екологічних цілей. Вони чинять так в умовах щораз більшої суворості законів, розвитку економічної політики та інших заходів, спрямованих на охорону довкілля, а також в умовах зростання стурбованості зацікавлених сторін стосовно екологічних проблем і проблем забезпечення сталого розвитку.

Багато організацій провадять екологічне «аналізування» або «аудити», щоб оцінити свої екологічні характеристики. Однак саме по собі таке «аналізування» або «аудити» не можуть бути достатніми, щоб організація впевнилась у тому, що її діяльність не лише відповідає, але й буде надалі відповідати правовим вимогам та її політиці. Щоб бути результативним, такі процеси потрібно здійснювати в межах комплексної структурованої системи керування організації.

Стандарти, стосовно екологічного керування, призначені забезпечити організації елементами дієвої системи екологічного керування (СЕК), які можуть бути інтегровані з іншими вимогами щодо керування, та допомогти організаціям досягти екологічних та економічних цілей. Ці стандарти, подібно до інших стандартів, не призначені для використання, щоб створити нетарифні бар'єри в торгівлі або щоб підвищити чи змінити правові зобов'язання організацій.

Цей стандарт установлює вимоги до системи екологічного керування, щоб дати організаціям змогу сформулювати і зреалізувати політику та встановити і досягти цілі, які враховують правові вимоги та інформацію про суттєві екологічні аспекти. Він призначений для застосування організаціями всіх типів і розмірів, а також у різноманітних географічних, культурних і суспільних середовищах. Модель системи показано на рисунку 1. Успіх системи залежить від зобов'язань, узятих на всіх рівнях і всіма підрозділами організації, особливо від зобов'язань, узятих найвищим керівництвом. Така система дає змогу організації формулювати екологічну політику, встановлювати цілі та створювати процеси для досягнення задекларованих у політиці зобов'язань, виконувати необхідні дії для поліпшення її діяльності та демонструвати відповідність системи вимогам цього стандарту. Загальна призначеність цього стандарту - сприяти охороні довкілля та запобіганню забрудненню, зважаючи на соціально-економічні потреби. Треба відзначити, що багато вимог можна розглядати одночасно або до них можна звертатися будь-коли.

Друге видання цього стандарту має на меті зробити зрозумілішим перше видання та, за належного врахування положень ISO 9001, підвищити сумісність обох стандартів, щоб допомогти користувачам.

Примітка. В основі цього стандарту - методологія, відома як «Плануй-Виконуй-Перевіряй-Дій» (англійською мовою «Plan-Do-Check-Act» (PDCA)). PDCA можна стисло описати так:

Плануй:установлюй цілі та процеси, необхідні для отримання результатів, що відповідають екологічній політиці організації.

Виконуй:запроваджуй процеси.

Перевіряй:відстежуй і вимірюй процеси, зважаючи на екологічну політику, цілі, завдання, правові та інші вимоги, а також звітуй про результати.

Дій:вживай заходів для постійного поліпшування характеристик екологічної системи керування.

Багато організацій керують своєю діяльністю, застосовуючи систему процесів та їх взаємодій, що можна розглядати як «процесний підхід». ISO 9001 сприяє застосуванню процесного підходу. Оскільки PDCA може бути застосовано до всіх процесів, обидві методології вважають сумісними.

Рисунок 1 - Модель системи екологічного керування згідно з цим стандартом

Для зручності користування нумерація пунктів додатка А цього стандарту відповідає нумерації пунктів розділу 4. Наприклад, 4.3.3 і А.3.3 стосуються цілей, завдань і програм, 4.5.5 і А.5.5 стосуються внутрішнього аудиту. Крім того, у додатку В установлено технічну відповідність між ISO 14001:2004 та ISO 9001:2000 і навпаки.

Є суттєва відмінність між цим стандартом, який містить вимоги до системи екологічного керування організації та який можна застосовувати для сертифікації/реєстрації та/або самодекларації системи екологічного керування організації, і не застосовними для цілей сертифікації настановами, призначеними надавати організації загальну допомогу в розроблянні, запроваджуванні чи поліпшуванні системи екологічного керування. Екологічне керування охоплює весь комплекс питань, зокрема пов'язаних зі стратегією та конкурентоспроможністю. Організація може використовувати докази успішного запровадження цього стандарту для запевнення зацікавлених сторін в існуванні належної системи екологічного керування.

Настанови щодо допоміжних методів екологічного керування містяться в інших міжнародних стандартах, зокрема в документах з екологічного керування, розроблених ISO/TC 207. Будь-яке посилання на інші міжнародні стандарти є тільки довідковим.

Цей стандарт охоплює тільки ті вимоги, які можна об'єктивно перевірити. Організаціям, що потребують більш загальних настанов з широкого спектра питань, пов'язаних із системою екологічного керування, треба звернутися до ISO 14004.

Цей стандарт не встановлює безумовних вимог до екологічних характеристик, окрім зобов'язань в екологічній політиці дотримувати застосовні правові вимоги та інші вимоги, які організація зобов'язується виконувати, запобігати забруднюванню, та зобов'язання щодо постійного поліпшування. Таким чином, дві організації, що здійснюють подібну діяльність, але мають різні екологічні характеристики, можуть обидві відповідати вимогам цього стандарту.

Прийняття та запровадження комплексу методів екологічного керування на систематичній основі може сприяти отриманню оптимальних результатів для всіх зацікавлених сторін. Проте, застосування цього стандарту саме по собі не гарантує оптимальних екологічних результатів. Щоб досягти екологічної цілі, система екологічного керування може заохочувати організації до застосування найкращих із наявних методів, якщо це прийнятно та економічно доцільно, а також цілком враховує економічну ефективність таких методів.

Цей стандарт не містить вимог, характерних іншим системам керування, наприклад, керування якістю, охороною праці та професійною безпекою, фінансами або ризиками, хоча його елементи можуть бути узгоджені або об'єднані з елементами інших систем керування. Організація може доопрацювати свою наявну систему керування з тим, щоб розробити систему екологічного керування, яка відповідає вимогам цього стандарту. Однак, треба зауважити, що застосування різних елементів системи керування може різнитися залежно від їхньої призначеності та залучених зацікавлених сторін.

Рівень деталізації та складність системи екологічного керування, обсяг документації й необхідні ресурси залежать від низки чинників, зокрема, сфери застосування системи, розміру організації та характеру її діяльності, продукції та послуг. Це може стосуватися, зокрема, малих та середніх підприємств.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Чинний від 2006-05-15

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює вимоги до системи екологічного керування, щоб дати змогу організації сформулювати і запровадити політику та встановити й досягти цілі, ураховуючи правові вимоги та інші вимоги, які організація зобов'язується виконувати, а також інформацію про суттєві екологічні аспекти. Він стосується тих визначених організацією екологічних аспектів, які вона може контролювати і на які вона може впливати. Стандарт не встановлює конкретних критеріїв екологічних характеристик.

Цей стандарт призначено застосовувати в будь-якій організації, яка має намір:

1. розробити, запровадити, підтримувати та поліпшувати систему екологічного керування;
2. впевнитись у відповідності своїй задекларованій екологічній політиці;
3. продемонструвати відповідність цьому стандарту,
4. роблячи самовизначення та самодекларацію, або
5. здобуваючи підтвердження своєї відповідності зацікавленими сторонами, наприклад, замовниками, або
6. здобуваючи підтвердження своєї самодекларації зовнішньою стороною, або
7. здобуваючи сертифікацію/реєстрацію своєї системи екологічного керування зовнішньоюорганізацією.

Усі вимоги цього стандарту має бути охоплено системою екологічного керування. Ступінь застосування залежить від таких чинників, як екологічна політика організації, характер її діяльності, продукції та послуг, а також місцерозташування та умов, в яких організація функціює. Додаток А містить настанову щодо застосування цього стандарту.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Нормативних посилань нема. Цей розділ долучено, щоб зберегти нумерацію розділів, ідентичну нумерації попереднього видання (ISO 14001:1996).

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому документі використано такі терміни та визначення понять:

3.1 аудитор (auditor)

Особа, яка має компетентність для проведення аудиту

(ISO 9000:2000, 3.9.9)

3.2 постійне поліпшування (continual improvement)

Повторюваний процес удосконалювання системи екологічного керування (3.8) задля поліпшення загальних екологічних характеристик (3.10), узгоджених з екологічною політикою (3.11) організації (3.16).

Примітка. Немає потреби, щоб процес відбувався в усіх сферах діяльності одночасно

3.3 коригувальна дія (corrective action)

Дія, яку виконують для усунення причини виявленої невідповідності (3.15)