Міністерство охорони здоров’я України

Головне санітарно-епідеміологічне управління

Державні санітарні норми

Державні санітарні норми

виробничої загальної та локальної

вібрації

ДСН 3.3.6.039-99

Київ – 2000

Міністерство охорони здоров’я України

Головне санітарно-епідеміологічне управління

Державні санітарні норми

3 Гігієна праці

3.6 Фізичні фактори виробничого середовища (шум, вібрація, освітленість, мікроклімат, неіонізуючі випромінювання та інші)

Державні санітарні норми

виробничої загальної та локальної вібрації

Державні санітарні норми

ДСН 3.3.6.039-99

Київ, 1999 рік

Передмова

1. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації розроблені:

Меньшов Олександр Олександрович

– Інститут медицини праці АМИ України (м.Київ);

Чернюк Володимир Іванович

– Інститут медицини праці АМИ України (м.Київ);

Назаренко Василь Іванович

– Інститут медицини праці АМИ України (м.Київ);

Карнаух Микола Гаврилович

– Український НДІ промислової медицини (м.Кривий Ріг);

Вищипан Віталій Пилипович

– Український НДІ промислової медицини (м.Кривий Ріг);

Беднарик Олег Миколайович

– Український НДІ промислової медицини (м.Кривий Ріг);

Тимошина Діана Павлівна

– Головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України (м.Київ);

Логвиненко Олексій Васильович

– Український центр Державного санітарно-епідеміологічного нагляду (м.Київ)

2. Державні санітарні норми підготовлені з урахуванням сучасних наукових досліджень, а також нормативно-методичних документів: Санитарные нормы и правила при работе с машинами и оборудованием, создающими локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих № 3041-84, Санитарные нормы вибрации рабочих мест № 3044-84, Методические указания по проведению измерений и гигиенической оценки производственных вибраций № 3911-85, Методические указания к разработке режимов труда работников виброопасных профессий № 4013-85, Методические рекомендации по измерению импульсной локальной вибрации № 2946-83, Методы и критерии гигиенической оценки импульсной локальной вибрации (1987).

3. Санітарні норми введені на заміну вищевказаних нормативно-методичних документів.

Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації обов’язкові до виконання згідно до закону України “Про охорону праці” та “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення України”.

Затверджено

Постанова Головного Державного

санітарного лікаря України

від 1.12.1999 р.

№ 39

3 Гігієна праці

3.6 Фізичні фактори виробничого середовища (шум, вібрація, освітленість, мікроклімат, неіонізуючі випромінювання та інші)

Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

Державні санітарні норми

ДСН 3.3.6.039-99

1. Галузь застосування

Санітарні норми поширюються на загальну та локальну вібрацію, що впливає на людину в процесі трудової діяльності, за винятком робіт на залізничному транспорті, де санітарні норми регламентуються відповідними документами.

Санітарні правила є обов’язковими для всіх підприємств, установ, організацій, що зайняті проектуванням, виробництвом та експлуатацією обладнання, яке є джерелом промислової вібрації.

Зміст

Нормативні посилання6

Терміни та визначення7

1. Призначення та галузь застосування9

2. Класифікація виробничої вібрації.10

3. Параметри виробничої вібрації, що нормується, та методи її гігієнічної оцінки12

4. Методи вимірювання виробничої вібрації.14

5. Гранично допустимі величини параметрів виробничої вібрації, що нормуються.17

6. Санітарні правила при роботі з обладнанням, що вібрує.25

7. Раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій26

8. Основні організаційно-технічні та лікувально-профілактичні заходи щодо обмеження несприятливого впливу виробничої вібрації на працюючих28

9. Попереджувальний нагляд30

Додаток 1 Напрямок координатних осей при дії загальної вібрації31

Додаток 2 Напрямок координатних осей при дії локальної вібрації32

Додаток 3 Співвідношення між логарифмічними рівнями віброшвидкості (дБ) та їх значеннями у м/с33

Додаток 4 Співвідношення між логарифмічними рівнями віброприскорення (дБ) та їх значеннями у м/с234

Додаток 5 Визначення середнього значення рівнів віброшвидкості або віброприскорення35

Додаток 6 Значення вагових коефіцієнтів (Кі, Lкі, дБ) для локальної вібрації36

Додаток 7 Значення вагових коефіцієнтів загальної вібрації Кі, Lкі, (дБ)37

Додаток 8 Приклад розрахунку коректованого значення віброшвидкості (м/с)39

Додаток 9 Визначення коректованого рівня віброшвидкості або віброприскорення (дБ)40

Додаток 10 Визначення еквівалентного коректованого рівня41

Додаток 11 Визначення вібраційного навантаження імпульсної вібрації при виконанні роботи кількома інструментами42

Додаток 12 Раціональний режим праці на основі одногодинних вібраційних циклів, що регулярно перериваються43

Додаток 13 Бальна оцінка супутніх факторів виробничого середовища44

Додаток 14 Визначення додаткового обмеження часу дії вібрації на працюючих з урахуванням супутніх шкідливих виробничих факторів46

Додаток 15 Визначення раціонального режиму робочих циклів47

Нормативні посилання

  1. Закон України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р. № 2695-12.
  2. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 р.
  3. ДСТУ 1.5.93 “Державна система стандартизації України. Загальні вимоги до побудови, викладенню і змісту стандартів”.
  4. ДСТУ 2293-93 “ССБП. Охорона праці. Терміни та визначення”.
  5. ДСТУ 2300-93 “Вібрація. Терміни та визначення”.
  6. ГОСТ 12.1.012 “ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования“.
  7. ГОСТ 12.4.024 “ССБТ. Обувь специальная виброзащитная“.
  8. ГОСТ 12.4.002 “ССБТ. Средства индивидуальной защиты рук от вибрации. Общие технические требования “.
  9. Положення про порядок побудови, викладення і оформлення державних нормативних актів про охорону праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України 01.03.94 №16.
  10. Наказ МОЗ України від 31.03.94 №45 “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”.
  11. Наказ МОЗ України від 29.09.89 №555 “О совершенствовании системы медицинских осмотров трудящихся и водителей индивидуальных транспортных средств”.

Терміни та визначення

Гігієнічна оцінка

Вивчення небезпечності для здоров’я людини певного чинника навколишнього середовища з метою обґрунтування системи профілактичних та оздоровчих закладів

Гігієнічний норматив

Кількісний показник, який характеризує оптимальний чи допустимий рівень фізичних, хімічних, біологічних факторів навколишнього і виробничого середовища

Вібрація

Механічні коливання твердого тіла

Вібрація загальна

Вібрація, яка передається людині через опорні поверхні тіла

Вібрація локальна

Вібрація, яка передається через руки працюючих при контакті з ручним механізованим інструментом, органами керування машинами і обладнанням, деталями які оброблюються та ін.

Обладнання, що вібрує

Обладнання, під час роботи з яким виникає вібрація, рівень якої становить не менше 20% від гігієнічного нормативу

Період вібрації

Найменший інтервал часу, через який під час періодичної вібрації повторюється кожне значення величини, яке характеризує вібрацію

Частота вібрації

Величина, обернена до періоду вібрації

Середнє квадратичне значення (коливної величини)

Квадратний рівень із середнього арифметичного або середнього інтегрального значення квадрата коливної величини в певному інтервалі часу

Пікове значення (коливної величини)

Найбільше абсолютне значення коливної величини в певному інтервалі часу

Вібропереміщення

Миттєве значення кожної з координат, які описують положення тіла, чи матеріальної точки під час вібрації

Віброшвидкість (v)

Кінематичний параметр, що дорівнює швидкості переміщення (перша похідна вібропереміщення) точки, яка коливається з певною частотою

Віброприскорення (а)

Кінематичний параметр, що дорівнює прискоренню переміщення (друга похідна вібропереміщення) точки, яка коливається з певною частотою

Спектр частот (1-n)

Діапазон середньогеометричних частот октавних або третинооктавних смуг (n), в якому вимірюється даний кінематичний параметр (v, а)

Ваговий коефіцієнт (K)

Числова поправка до абсолютного або логарифмічного значення кінематичного параметру, що відображає вібраційну чутливість організму в і-тій смузі частот

Коректований рівень вібрації (lкор)

Інтегральна оцінка виміряних по спектру значень кінематичного параметру (v, а), з урахуванням вагомих коефіцієнтів (K)

Еквівалентний коректований рівень вібрації (lекв.кор)

Інтегральний показник вібраційного “навантаження” на працюючого на робочу зміну, що відповідає рівню (l) постійної вібрації, яка має таку ж саму енергію при дії протягом зміни 8 год

Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

1. Призначення та галузь застосування

1.1. Санітарні норми поширюються на загальну та локальну вібрації, що впливає на людину у процесі її трудової діяльності, за винятком робіт на залізничному, водному та повітряному транспорті.

1.2. Санітарні норми встановлюють:

  • класифікацію виробничих вібрацій;
  • методи гігієнічної оцінки виробничих вібрацій;
  • параметри, які нормуються та їх допустимі величини;
  • вимоги до вимірювань на робочих місцях;
  • основні заходи профілактики.

1.3. Санітарні норми є обов’язковими для всіх відомств підприємств, об’єднань, організацій, установ, незалежно від відомчої приналежності та форм власності; організацій, громадян, які проектують, виготовляють та експлуатують вібронебезпечне устаткування, механізми і інструменти; які розробляють та впроваджують заходи щодо зниження шкідливого впливу виробничих вібрацій; які виконують державний санітарний нагляд за умовами праці.

1.4. Вимоги цих норм повинні бути враховані у нормативно-технічних документах: стандартах, будівельних нормах, технічних умовах, інструкціях, методичних вказівках та ін., які регламентують конструктивні та експлуатаційні вимоги до вібронебезпечних машин, устаткування, обладнання та інструменту, технологічних процесів і регламентів зарубіжних виробів.

1.5. Галузеві, (відомчі) документи повинні бути приведені у відповідність до положень даних норм.

1.6. З введенням в дію цих санітарних правил втрачають силу: Санитарные нормы и правила при работе с машинами и оборудованием, создающими локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих № 3041-84, Санитарные нормы вибрации рабочих мест № 3044-84, Методические указания по проведению измерений и гигиенической оценки производственных вибраций № 3911-85, Методические указания к разработке режимов труда работников виброопасных профессий № 4013-85, Методические рекомендации по измерению импульсной локальной вибрации № 2946-83, Методы и критерии гигиенической оценки импульсной локальной вибрации (1987).

2. Класифікація виробничої вібрації.

2.1. За способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та локальну вібрації. Загальна вібрація передається на тіло людини, яка сидить або стоїть, переважно через опорні поверхні. Локальна вібрація передається через руки працюючих при контакті з ручним механізованим інструментом, органами керування машинами і обладнанням, деталями, які обробляються та ін. (далі обладнання, яке вібрує).

2.2. Загальну вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на такі категорії:

Категорія 1 – транспортна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях самохідних та причіпних машин, транспортних засобів під час руху по місцевості, агрофонах і дорогах (в тому числі при їх будівництві).

До джерел транспортної вібрації відносять, наприклад, трактори сільськогосподарські та промислові, самохідні сільськогосподарські машини (у тому числі комбайни), автомобілі вантажні (у тому числі тягачі, скрепери, грейдери, котки та ін.), снігоприбирачі, самохідний гірничошахтний рейковий транспорт.

Категорія 2 – транспортно-технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях машин з обмеженою рухливістю та таких, що рухаються тільки по спеціально підготовленим поверхням виробничих приміщень, промислових майданчиків та гірничих виробок.

До джерел транспортно-технологічної вібрації відносять, наприклад, екскаватори (в тому числі роторні), крани промислові та будівельні, машини для завантаження мартенівських печей (завалочні), гірничі комбайни, самохідні бурильні каретки, шляхові машини, бетоноукладчики, транспорт виробничих приміщень.