Про плату за землю
Лист Державної податкової адміністрації України
від 9 жовтня 2006 р. № 11360/6/15-0616
(Витяг)
Статтею 2 Закону України від 03.07.92 № 2535-ХII "Про плату за землю" в редакції Закону від 19.09.96 № 378/96-ВР (зі змінами та доповненнями, далі Закон № 2535-ХII) встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів – учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Підставою для нарахування земельного податку, як визначено статтею 13 Закону № 2535-ХІІ, є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами, Законом України від 06.10.98 № 161-ХІV "Про оренду землі" в редакції Закону від 02.10.2003 № 1211-IV (із змінами та доповненнями, далі Закон № 161-ХІV) та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 13 Закону № 161- ХІV договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку в користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Орендна плата за землю — це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Річна орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, як визначає стаття 21 Закону № 161-ХІV, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 % їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлено більший розмір орендної плати.
Отже, орендар земель державної і комунальної власності відповідно до вимог чинного законодавства є платником орендної плати за землю на підставі укладеного з відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади договором оренди землі.
<…>
Заступник Голови
Л.Є. Боєнко
