Температура спалаху - найнижча температура рідини, при якій її пари утворюють легкозаймисту суміш із повітрям.

Транспортний засіб-батарея - спеціалізований транспортний засіб з комплектом елементів, з'єднаних між собою колектором та стаціонарно встановлених на транспортній одиниці. Елементами транспортного засобу-батареї вважаються балони, трубки, зв'язки балонів, барабани під тиском, а також цистерни, призначені для перевезення газів 2-го класу небезпеки, місткістю понад 450 л.

Транспортна одиниця - состав, що складається з автотранспортного засобу та зчепленого з ним причепа, або тільки автотранспортний засіб, до якого не причеплено причіп.

Транспортний засіб EX/II або EX/III - транспортний засіб, призначений для перевезення вибухових речовин та виробів.

Транспортний засіб FL - транспортний засіб, призначений для перевезення рідин з температурою спалаху не вище 61° C або легкозаймистих газів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах, або багатоелементних газових контейнерах місткістю понад 3 м3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3, а також транспортний засіб-батарея місткістю понад 1 м3, призначений для перевезення легкозаймистих газів.

Транспортний засіб OX - транспортний засіб, призначений для перевезення стабілізованого пероксиду водню чи стабілізованого водного розчину пероксиду водню з масовою часткою пероксиду водню більш ніж 60 % (клас небезпеки 5.1 N ООН 2015) у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах місткістю понад 3 м3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3.

(абзац п'ятдесят шостий пункту 1.5 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.06.2006 р. N 613)

Транспортний засіб AT - транспортний засіб, окрім транспортних засобів FL чи OX, призначений для перевезення небезпечних вантажів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах, або багатоелементних газових контейнерах місткістю понад 3 м3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3, а також транспортний засіб-батарея місткістю понад 1 м3, окрім транспортних засобів-батарей типу FL.

Узгодження маршруту - дозвіл Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України на рух транспортних засобів конкретними вулицями та дорогами, який обумовлює недопущення проїзду через комерційні або житлові райони, екологічно чутливі райони, промислові зони з небезпечними об'єктами або дорогами, що становлять серйозну фізичну небезпеку для учасників руху; вимоги щодо руху та стоянки під час несприятливих погодних умов, землетрусів, аварій, страйків, громадських безпорядків або військових дій; обмеження на рух транспортних засобів у певні дні тижня або року.

(пункт 1.5 доповнено терміном згідно з наказом
 Міністерства внутрішніх справ України від 27.06.2006 р. N 613)

Упаковка - вантаж, що складається з тари, великогабаритної тари, посудини для газів, контейнера середньої вантажопідйомності для масових вантажів та їх вмісту, підготовлений для відправлення.

Фумігація - газація, знищення шкідників та збудників хвороб рослин отруйними парами та газами.

Цистерна - корпус, включаючи його сервісне і конструкційне обладнання. Коли термін "цистерна" використовується окремо, він означає контейнер-цистерну, переносну цистерну, знімну цистерну та вбудовану цистерну, включаючи цистерни, що є елементами транспортних засобів-батарей чи багатоелементних газових контейнерів.

1.6. Положення Правил не поширюється на:

а) термінові перевезення небезпечних вантажів, які здійснюються з метою рятування людей або захисту навколишнього середовища, за умови, що вжито всіх належних заходів до забезпечення повної безпеки таких перевезень і про здійснення таких перевезень повідомлено Державтоінспекцію МВС України;

б) перевезення машин або механізмів, не зазначених у переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ (ECE/TRANS/175 (Vol. I), які містять небезпечні вантажі у внутрішньому або експлуатаційному устаткуванні цих машин або механізмів;

(підпункт "б" пункту 1.6 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства внутрішніх справ України від 27.06.2006 р. N 613)

в) гази, які містяться в паливних баках транспортного засобу, що здійснює перевезення, і призначені для забезпечення тяги або для функціонування будь-якого устаткування транспортного засобу (наприклад холодильного);

г) гази, що містяться в обладнанні, яке використовується для експлуатації транспортного засобу (наприклад у вогнегасниках, шинах, навіть якщо вони перевозяться як запасні частини або вантаж);

ґ) окиснювальні гази та задушливі гази, які перевозяться в посудинах чи резервуарах за умови, що тиск газу в посудині чи резервуарі при температурі 15° C не перевищує 200 кПа (2 бар) та що під час перевезення газ цілком перебуває в газоподібному стані. Сюди включаються будь-які види посудин та резервуарів, що, наприклад, є частиною машин та приладів;

д) гази, що містяться в харчових продуктах чи напоях;

е) рідке паливо, яке міститься в паливних баках транспортного засобу, що здійснює перевезення, і призначене для забезпечення тяги або для функціонування будь-якого обладнання транспортного засобу. Загальна місткість вбудованих паливних баків не повинна перевищувати 1500 л на одну транспортну одиницю, а місткість бака, встановленого на причепі, не повинна перевищувати 500 л. У переносних паливних ємностях (наприклад каністрах) можна перевозити не більше 60 л палива на одну транспортну одиницю. Ці обмеження не поширюються на транспортні засоби рятувальних служб;

є) перевезення речовин, які упаковані в обмежених кількостях, за умови виконання вимог до упаковки та їх маркування, викладених у главі 3.4 додатка A до ДОПНВ.

1.7. До перевезення небезпечних вантажів в упаковках без перевищення максимальних кількостей на транспортну одиницю, що вказані в додатку 1 до цих Правил, застосовуються вимоги таких розділів Правил:

розділ 2 "Підготовка небезпечного вантажу до перевезення";

розділ 3 "Маркування упаковок";

розділ 4 "Способи перевезення небезпечних вантажів", пункти 4.3.7 та 4.3.8;

розділ 5 "Загальні вимоги до транспортних одиниць та їх обладнання", підпункт а) пункту 5.2 (незалежно від дати реєстрації транспортних засобів);

розділ 7 "Підготовка водіїв та інших осіб, обов'язки яких пов'язані з автомобільними перевезеннями небезпечних вантажів", підрозділ 7.2;

розділ 9 "Перевізні документи", підпункти "а", "ґ" та "е" пункту 9.1;

(абзац шостий пункту 1.7 у редакції наказу
 Міністерства внутрішніх справ України від 27.06.2006 р. N 613)

розділ 11 "Завантаження, розвантаження та оброблення небезпечних вантажів", крім пунктів 11.18 - 11.21;

розділ 13 "Вимоги до екіпажу транспортного засобу, що здійснює перевезення небезпечних вантажів", пункт 13.6;

розділ 14 "Нагляд за транспортними засобами, що перевозять небезпечні вантажі";

розділ 15 "Обов'язки учасників перевезень у сфері забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів";

розділ 16 "Контроль за дорожнім перевезенням небезпечних вантажів".


2. Підготовка небезпечного вантажу до перевезення

2.1. Небезпечні вантажі перед початком перевезення повинні бути класифіковані та віднесені до одного з класів (підкласів) небезпеки. При цьому визначається додаткова небезпека, а для речовин класів небезпеки 3, 4.1 (крім самореактивних речовин), 4.2, 4.3, 5.1, 6.1, 8 та 9 ще й група упаковки. Для вибухових речовин додатково визначається група сумісності.

2.2. Відповідно до конкретних найменувань та властивостей, для речовин або виробів згідно з переліком небезпечних вантажів, наведеним в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ (ECE/TRANS/175 (Vol. I), визначається номер ООН, клас (підклас) небезпеки, вид додаткової небезпеки та група упаковки.

(абзац перший пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.06.2006 р. N 613)

Якщо вироби або речовина не зазначені конкретно за найменуванням у переліку небезпечних вантажів, наведеним в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ (ECE/TRANS/175 (Vol. I), вони повинні бути класифіковані за результатами випробувань.

(абзац другий пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.06.2006 р. N 613)

Термін класифікації хімічної речовини не повинен перевищувати визначеного технологією.

2.3. Класифікація здійснюється вантажовідправником.

2.4. Вироби або речовини упаковуються згідно з інструкціями з упакування, наданими в пунктах 4.1.4.1 - 4.1.4.3 додатка A до ДОПНВ з урахуванням особливих та спеціальних вимог, якщо не передбачається інший спосіб перевезення. Тара чи контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів, використання яких не дозволено інструкціями з упакування, не повинні використовуватись для перевезення тієї чи іншої речовини або виробу, за винятком випадків, коли це дозволено на підставі тимчасового відступу, погодженого країнами - учасницями ДОПНВ відповідно до розділу 1.5.1 додатка A до ДОПНВ.

Упаковки, що не зазначені у вищевказаних інструкціях, можуть використовуватись для внутрішніх перевезень за згодою компетентних органів за умови відповідності вимогам стандартів.

2.5. Небезпечні вантажі упаковуються в тару, включаючи контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів, та великогабаритну тару, яка має бути досить міцною, щоб витримати удари та навантаження, які виникають під час перевезення, у тому числі при перевантаженнях, а також при будь-якому переміщенні з піддону або вилученні з пакета з метою подальшої ручної або механізованої обробки. Тара, включаючи контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів та великогабаритну тару, повинна мати таку конструкцію та зачинятися таким чином, щоб запобігати будь-якому витоку вмісту, що може виникнути за звичайних умов перевезення в результаті вібрації, зміни температури, вологості або тиску. На зовнішній поверхні упаковок не повинно бути залишків небезпечних речовин.

2.6. Компоненти тари (включаючи контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів та великогабаритну тару), що знаходяться в безпосередньому контакті з небезпечними вантажами:

а) не повинні піддаватися впливу цих небезпечних вантажів;

б) не повинні викликати небезпечних ефектів або вступати в хімічні реакції з небезпечними вантажами;

в) у разі необхідності мають забезпечуватись відповідним внутрішнім покриттям або їхня внутрішня поверхня повинна бути відповідним чином оброблена.

2.7. При наповненні тари (включаючи контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів) рідинами необхідно залишати досить вільного простору для запобігання витоку або деформації тари в результаті розширення рідини через зміну температури навколишнього середовища під час перевезення. Ступінь наповнення не повинна перевищувати значень, визначених згідно з пунктом 4.1.1.4 додатка A до ДОПНВ.

2.8. Різні небезпечні вантажі або небезпечні вантажі разом з іншими вантажами можуть упаковуватися сумісно в комбіновану тару, якщо сумісне упаковування дозволяється відповідно до положень ДОПНВ та за умови виконання пункту 4.1.10 додатка А до ДОПНВ або підпункту 1.1.4.2.1 b) додатка А до ДОПНВ, якщо дорожнє перевезення здійснюється до морського або повітряного чи після них.

(пункт 2.8 у редакції наказу Міністерства
 внутрішніх справ України від 27.06.2006 р. N 613)

2.9. Небезпечні вантажі не повинні бути в одній і тій самій зовнішній тарі або великогабаритній тарі разом з іншими вантажами, у тому числі небезпечними, якщо вони можуть вступати один з одним в небезпечну реакцію та викликати:

а) займання та (або) виділення значної кількості тепла;

б) виділення легкозаймистих, задушливих, токсичних та (або) окиснювальних газів;

в) утворення корозійних речовин;

г) утворення нестійких речовин.

2.10. Внутрішня тара повинна укладатися в зовнішню тару в такий спосіб, щоб за звичайних умов перевезення не стався її розрив, прокол або витік її вмісту в зовнішню тару. Ламка внутрішня тара або внутрішня тара, що легко пробивається, - така, як скляна, фарфорова, керамічна тощо, має укладатись у зовнішню тару з використанням відповідних прокладних матеріалів. Будь-який витік вмісту не повинен істотно погіршувати захисні властивості прокладних матеріалів або зовнішньої тари.

2.11. Тара, що використовується для небезпечних вантажів, повинна відповідати вимогам ДОПНВ (стандартів).

2.12. Кожна одиниця тари, у тому числі контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів та великогабаритна тара, за винятком внутрішньої тари в комбінованій тарі, повинна відповідати типу конструкції, випробуваному та затвердженому згідно з вимогами, викладеними в главах 6.1 - 6.6 додатка A до ДОПНВ, і мати належне маркування.

2.13. Тара перед наповненням та пред'явленням до перевезення перевіряється вантажовідправником і не повинна мати слідів корозії, забруднення та інших ушкоджень. Тара, призначена для багаторазового використання, з появою ознак зменшення міцності не повинна використовуватись для перевезень або має бути відновлена таким чином, щоб бути здатною витримати іспити за типом конструкції. При цьому вона повинна мати належне маркування відповідно до підпунктів 6.1.3.3 - 6.1.3.4 додатка А до ДОПНВ.

(пункт 2.13 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства внутрішніх справ України від 27.06.2006 р. N 613)

2.14. Ушкоджені упаковки та упаковки, що мають дефекти, а також небезпечні вантажі, що просочились чи розсипались, можуть перевозитись в аварійній тарі, випробуваній та маркованій згідно з вимогами пункту 6.1.5.1.11 додатка A до ДОПНВ. Аварійна тара може використовуватись тільки в тому разі, якщо ушкодження упаковок сталося під час перевезення.

2.15. Відповідальність за правильну класифікацію, маркування небезпечного вантажу, маркування та придатність власної тари до перевезення небезпечного вантажу несе вантажовідправник.

3. Маркування упаковок

3.1. На кожну упаковку з небезпечними вантажами повинен наноситись номер ООН, який відповідає вмісту упаковки. Перед цим номером проставляються літери "UN" - у разі міжнародних перевезень або "ООН" - у разі внутрішніх перевезень. Якщо упаковка відсутня, маркування наноситься на сам виріб або на його опору, транспортно-завантажувальне обладнання чи пристрій для його зберігання та запускання.